Спосіб прогнозування виходу митої вовни у овець

Реферат: UA 90659 U UA 90659 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до тваринництва, зокрема вівчарства, і може бути використана для підвищення об'єктивності племінної оцінки й раннього прогнозування результативності, забезпечення ефективності проведення спрямованого добору високопродуктивних овець з високим виходом митої вовни та вибраковування низькопродуктивних. У племінній роботі в напрямі спрямованого покращення вовнової продуктивності овець однією із ключових технологічних характеристик стада є якість вовни, при оцінці якої важливе місце відіграє її вихід у митому волокні. Відомий спосіб визначення виходу митої вовни за результатами лабораторного промивання зразків вовни. Цим способом користуються фахівці в своїй роботі при виведенні нових порід овець, формуванні продуктивних отар, здаванні продукції на вовнопереробні підприємства та виникненні дискусійних питань щодо її якості [Исследование тонкой и полутонкой шерсти: метод, рек. / М-во сел. хоз-ва, Белгород, с.-х. ин-т, Учеб.-науч. центр по сел. хоз-ву. - Белгород, 1980.-74 с]. Основними недоліками цього способу є трудомісткий багатостадійний технологічний процес проведення лабораторного аналізу, котрий потребує значних енергетичних, матеріальних витрат, наявності спеціальної апаратури та кваліфікованих фахівців. Крім того, цей спосіб здійснюється у більш пізні строки й не передбачає завчасне прогнозування виходу митої вовни. Разом з цим, відомий інший спосіб, який полягає у визначенні співвідношення компонентів жиропоту у вовні 5-місячних ягнят і прогнозуванні за отриманими даними майбутньої її якості. У результаті апробації способу встановлено, що величина співвідношення воску і поту у вовні 5місячних ягнят знаходиться у високій додатній кореляції з виходом митої вовни й зворотній з коефіцієнтом нерівномірності волокон за тониною [пат. СССР на изобретение SU №1704732. Способ прогнозирования качества шерсти овец. / А.Д. Билтуева, СИ. Белтуев, А.Е. Лущенко; заяв. 09.08.89; опубл. 15.01.92, Бюл. № 2-С. 4]. Недоліком способу є те, що він враховує лише окремі об'єктивні, інструментально вимірювані показники вовнової продуктивності й придатний як додатковий, але є не доречним як експрес-тест для прогнозування, оскільки за окремо взятим показником не можливо точно й об'єктивно дати загальну оцінку вовновій продуктивності. Крім того, через тривалий період врахування результатів, значну трудомісткість та складність процесу визначення показників, які можна оцінити лише у спеціалізованій лабораторії, значно затримується прогностична цінність способу. Існує інший спосіб з прогнозування величини настригу вовни та деяких фізико-технічних показників вовни в ранньому постнатальному онтогенезі шляхом проведення комплексної оцінки 20 основних ознак у окремих порід овець різного напряму продуктивності та помісей й визначення їх зв'язку з продуктивно-біологічними показниками тварин. За результатами апробації способу встановлено, що більшість з досліджених показників тією чи іншою мірою пов'язані з господарсько-корисними ознаками, що й дало змогу використовувати їх як відповідні маркери для прогнозування майбутнього потенціалу вовнової продуктивності [Ерохин С.А., Кизилова Е.И. Прогнозирование настрига и некоторые физико-технические свойства шерсти овец в раннем постнатальном онтогенезе / С. А. Ерохин, Е.И. Кизилова // Вестник АПК Верхневолжья.-2008. - № 3 (3). -С. 21-23]. Основний недолік цього способу ґрунтується на врахуванні значної кількості окремих ознак продуктивності молодняку овець, що спричиняє складність при їх узагальненні та обґрунтуванні, а також знижує можливість його застосування й точність прогнозу. Найближчим аналогом може слугувати спосіб апробований на молодняку овець породи прекос за якого визначають можливість прогнозування настригу вовни та інших основних селекційних ознак за типом екстер'єру. Верифікацією способу доведено, що у 9- і 12-місячному віці перевагу при доборі будуть мати відносно коротші тварини, при середніх для породи значеннях інших індексів будови тіла [М. А. Сушенцова. Тип телосложения и прогнозирование шерстной продуктивности овец // Весник ВОГиС, 2010.- Т. 14.- № 3.- С. 478-488]. Зазначений спосіб, що пропонується як найближчий аналог, є дуже простим у використанні, він базується на врахуванні об'єктивних ознак добору, але має значну похибку. Адже схрещування овець різного напряму продуктивності призводить до складнощів у визначенні екстер'єрного типу. В основу корисної моделі поставлена задача підвищити ефективність більш раннього передбачення показника виходу митої вовни у овець. Поставлена задача корисної моделі вирішується шляхом розробки способу прогнозування виходу митої вовни у овець, який включає визначення його в спеціалізованих лабораторіях шляхом промивання зразків після стриження відрізняється тим, що для більш раннього передбачення результатів добору, оцінку тварин проводять під час бонітування: визначають їх 1 UA 90659 U 5 10 15 20 25 30 35 індивідуальну живу масу, вимірюють довжину вовни, зону забруднення та підраховують кількість завитків на 1 см довжини штапелю, потім, використовуючи отримані результати як предиктори при проведенні покрокової процедури множинно-регресійного аналізу, а вихід митої вовни як предиктант, одержують модель прогнозу останнього. Використання запропонованого способу прогнозування виходу митої вовни у овець, порівняно з відомими способами забезпечує наступні технологічні переваги: можливість раннього об'єктивного прогнозування майбутнього виходу митої вовни за комплексом інформативних ознак добору, без використання лабораторного промивання зразків; можливість завчасного вибраковування низькопродуктивних тварин; виділення із основного стада високопродуктивних овець, які представляють племінну цінність та можуть бути використаними як потенційні батьківські форми для покращення якості вовни у потомків; відносна простота і точність, яка дає змогу селекціонеру використовувати його в умовах виробництва без спеціальної підготовки та вартісної апаратури; достатньо короткий час отримання результату, 1-2 години. Суть способу, що пропонується, ілюструється прикладом, в рамках якого визначали ефективність добору ярок харківського внутрішньо породного типу овець тонкорунної породи прекос за виходом митої вовни. Дослідження виконували у виробничих умовах Державного підприємства дослідного господарства Інституту тваринництва НААН „Гонтарівка" Вовчанського району Харківської області. Для здійснення запропонованого способу при бонітуванні визначали індивідуальну живу масу піддослідних ярок, вимірювали довжину вовни, зону забруднення штапеля та підраховували кількість завитків на 1 см довжини штапеля. Далі, при подальшій обробці отриманих результатів застосовували покрокову процедуру множинно-регресійного аналізу, а вихід митої вовни встановлювали за моделлю: Y=0,463 х X1+2,092 х Х2-1,641 х Х3+2,035 х Х4, де 0,463; 2,092; 1,641; 2,035 - коефіцієнти; Y - вихід митої вовни, % (прогнозована ознака); X - пов'язані з виходом митої вовни показники продуктивності (жива маса, істинна довжина вовни, зона забруднення та звивистість). Підставляючи фактичні дані живої маси, істинної довжини вовни, величину зони забруднення штапеля та звивистості у рівняння, знаходили прогнозовану величину виходу митої вовни для конкретної тварини. При перевірці запропонованого способу встановлено, що спрямованість між показниками, які характеризують якість вовни та продуктивність ярок переважно додатна, а величина середня й низька. Результат прогнозування взагалі є значущим за Фішером (р