Спосіб вирощування цибулі ріпчастої із застосуванням мікродобрива

Реферат: Спосіб вирощування цибулі ріпчастої з використанням мікродобрива включає проведення позакореневого підживлення у фази 5-6 листків та на початку утворення цибулини мікродобривом "Реаком" з розрахунку 3 л/га шляхом обприскування. UA 93485 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МІКРОДОБРИВА UA 93485 U UA 93485 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до технології вирощування цибулі ріпчастої. Відомий спосіб вирощування цибулі ріпчастої не передбачає застосування мікродобрива. Забезпеченість рослин поживними речовинами повинна бути достатньою з самого початку їх розвитку і до кінця вегетації. Внесення мінеральних і органічних добрив є одним із основних засобів підвищення врожайності овочевих культур [1]. Встановлюючи дози й співвідношення мінеральних добрив під окремі культури, враховують не тільки потребу рослин, але й природні особливості ґрунтів, їх забезпеченість рухомими формами поживних речовин, удобрення попередників [2, 3]. Виключна роль у живленні рослин поряд із макроелементами належить мікроелементам. Їх нестача в ґрунті призводить до зниження врожаю та захворювання рослин. Мікроелементи (В, Mn, Cu, Co, Mo) необхідні для нормального росту й розвитку рослини. Вони входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин і відіграють значну роль у процесах фотосинтезу білків, вуглеводів тощо. При оптимальному забезпеченні рослин мікроелементами прискорюється їх розвиток, підвищується стійкість проти хвороб і шкідників, знижується вплив зовнішніх несприятливих факторів (посух, низьких і високих температур повітря та ґрунту) [4]. Мікродобрива - добрива, що містять мікроелементи, тобто такі елементи, які необхідні рослинам для повноцінного розвитку рослини в невеликих кількостях. Проте їх важливість і вплив на біохімічні процеси дуже великі. Більше того, правильне застосування мікродобрив в даний час є невід'ємною частиною сучасної технології рослинництва і запорукою отримання високого врожаю хорошої якості [5]. Нестача будь-якого з мікроелементів може призвести до захворювання рослини, але, разом з цим, певні рослини виявляють підвищену потребу у певних мікроелементах (наприклад, пшениця в міді, кукурудза в цинку, рапс у борі і т. д.). Мікродобриво "Реаком" містить збалансований набір мікроелементів для потреб різних культур [6]. Потреба рослин в мікроелементах виникає на ранньому етапі їх розвитку - при проростанні насіння. Вже у цей період у зв'язку з активацією мікроелементами поглинання води насінням, ферментів, що беруть участь у гідролізі вуглеводів, білків і жирів, формується основа майбутнього рослини і, незалежно від присутності в ґрунті достатньої кількості мікроелементів, передпосівне збагачення насіння мікродобривами дає позитивний ефект. Ще більш висока ефективність даного агроприйому проявляється на ґрунтах малозабезпечених мікроелементами [7]. Надалі, вже при використанні фотосинтетично активної радіації, активна роль мікроелементів проявляється в синтезі хлорофілу і фотосинтетичної активності рослин як світлової, так і темнової стадії фотосинтезу. Виключення з цього процесу мікроелементів призводить до порушення біосинтезу хлорофілу, придушення фотосинтезу і хлорозу [8]. Дослідженнями вчених встановлена роль мікроелементів у підвищенні. посухостійкості сільськогосподарських культур. Механізм підвищення стійкості рослин розглядається як наслідок процесів, що відбуваються під впливом мікроелементів [9]. До них належать перегрупування води в рослині в бік більшого рівня вмісту зв'язаної води, підвищення гідратації колоїдів і водоутримуючої здатності листя рослин, активації і азотистого вуглеводного обміну, що полягає в посиленні відтоку цукрів у репродуктивні органи і зниження гідролізу білків [10]. Мікроелементи відіграють важливу роль у підвищенні стійкості рослин до збудників грибкових, бактеріальних і вірусних захворювань: борошнистої роси, септоріозу, церкоспорозу, кореневих і плодових гнилей та інше [11]. Ще однією важливою властивістю мікроелементів є їх вплив на прискорення розвитку рослин. Від забезпеченості рослин мікроелементами залежить оптимізація їх живлення, стійкість до несприятливих зовнішніх умов і хвороб, а в кінцевому рахунку, їх врожайність і якість отриманої продукції. Застосування мікродобрив у сільськогосподарському виробництві України наразі стає вагомим прийомом серед заходів з підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Роль мікроелементів у рослині багатогранна. Вони активізують діяльність багатьох ферментів, підвищують енергію схожості насіння, зменшують захворюваність рослин бактеріальними та грибковими хворобами. Крім цього, мікроелементи прискорюють розвиток сільськогосподарських культур, їхнє визрівання, підвищують стійкість рослин до нестачі вологи та низьких температур і засвоювання азоту, фосфору й калію з ґрунту. Застосування мікроелементів у сільськогосподарському виробництві ґрунтується не тільки на їхній потребі для окремих культур, але більшою мірою на вмісті мікроелементів у ґрунті а саме на недостатній кількості форм доступних для рослин. 1 UA 93485 U 5 10 15 20 25 30 35 Позакореневе підживлення рослин розчинами мікродобрив забезпечує їх поживними речовинами, змінює стан плазми, а в зв'язку з цим і водний режим, посилює активність ферментів, унаслідок чого активізується обмін речовин в кореневій системі і підвищується надходження поживних речовин із ґрунту і їх перерозподіл в рослинах. Мікродобрива здатні підвищувати врожайність сільськогосподарських культур одночасно з поліпшенням якості продукції на різних типах ґрунтів. Оптимізація процесу живлення мікроелементами супроводжується посиленим надходженням у рослини макро- і мікроелементів, і, в цілому, зростанням урожайності культур при збереженні і збільшенні господарсько-важливих речовин в них (білків, цукрів, вітамінів і т.д.) [12]. Суть корисної моделі полягає у тому, що слід вносити мікродобриво "Реаком" у фази 5-6 листків та на початку утворення цибулини у вигляді позакореневого підживлення шляхом обприскування у дозі 3 л/га. Це дозволить отримати ряд переваг: 1) підвищення вмісту рухомих сполук основних елементів живлення у ґрунті (нітратів, рухомого фосфору, обмінного калію), де розташована основна маса кореневої системи цибулі ріпчастої; 2) збільшення врожайності на 13 %; 3) підвищення окупності 1 кг NPK приростом урожаю; 4) ріст рентабельності до 14 %; 5) економія грошових ресурсів за рахунок зменшення доз мінеральних добрив. Спосіб здійснюється наступним чином. Технологія вирощування цибулі ріпчастої в північному Степу загальноприйнята. Різниця полягає у внесенні мікродобрива "Реаком" у вигляді позакореневого підживлення шляхом обприскування у фази 5-6 листків та на початку утворення цибулини з розрахунку 3 л/га. З метою ресурсозбереження рекомендується локальний спосіб внесення мінеральних добрив. Вирощування цибулі ріпчастої проводять наступним чином. Рано навесні проводять боронування в два сліди. Висівають насіння цибулі ріпчастої якомога раніше для збереження вологості ґрунту та отримання дружніх сходів. З метою збереження ресурсів посів проводять разом із внесенням мінеральних добрив (Р, К) у дозі Р45К30. Висівають на глибину 2-3 см при нормі висіву - 7 кг/га. Схема розміщення рослин [50+(10+25)3+10]3 см (стрічковим способом). Ґрунт повинен бути добре розпушений і вологий (близько 80 % НВ) [13]. Під час догляду посіви помірно поливають, підтримуючи вологість ґрунту на рівні 80-75 % НВ впродовж всього вегетаційного періоду. У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи боронують. У фази 5-6 листків та на початку утворення цибулини поблизу рядка на глибину 10 см проводять підживлення азотом у дозі N15 культиватором-рослинопідживлювачем, одночасно здійснюючи позакореневе підживлення мікродобривом "Реаком" з розрахунку 3 л/га шляхом обприскування. Впродовж вегетації проводять 1-2 сортофітопрочистки, під час яких видаляють нетипові та хворі рослини, а також 3-4 прополювання. Захист від хвороб та шкідників полягає у застосуванні фунгіцидів та інсектицидів, рекомендованих до застосування на посівах цибулі ріпчастої. Таблиця Економічна ефективність застосування мінеральних добрив та мікродобрива під маточники цибулі ріпчастої Показник Без добрив Урожайність, т/га Виробничі витрати на 1 га посівів, грн. Вартість валової продукції, грн./га Умовно чистий прибуток, грн./га Рівень рентабельності, % 40 45 49,8 14344,0 58950,0 44605,9 317 Р30К30 локально весною + 2 підживлення по N15 та 2 позакореневих підживлень мікродобривом Реаком 57,0 14593,1 67783,3 53190,2 368 Аналіз отриманих даних (див. таблицю) свідчить про доцільність та ефективність застосування мінеральних добрив у певному співвідношенні N:P:K разом із мікродобривом. Джерела інформації: 1. Вендило Г.Г. Влияние видов, доз и соотношений минеральных и органических удобрений на урожайность и качество лука-репки сорта Стригуновский местный на выщелоченном черноземе ЦЧО / Г.Г. Вендило // Сб. рефератов НИР и ОКР. - 1992. - № 11-12. - С. 54-56. 2. Умаров X.З. Удобрение овощных культур на орошаемых землях Узбекской ССР / X.З. Умаров. - М.: Колос, 1983. - С. 4-5. 2 UA 93485 U 5 10 15 20 25 30 3. Купавин Т. А. Влияние минерального удобрения на урожайность и качество овощных культур / Т.А. Купавин // Агрохимия. - 1981. - № 11. - С. 85-92. 4. Індустріальні технологи виробництва овочів / [За редакцією Бондаренка Г.Л.]. - К.: Урожай, 1986. - С. 32. 5. Гулякин И.В. Система применения удобрений / И.В. Гулякин. - М.: Колос, 1977. - С. 197199. 6. Гончаренко В.Ю. Застосування добрив під цибулю на насіння в умовах зрощення / В.Ю. Гончаренко, Л.П. Ходєєва // Овочівництво і баштанництво. - 1978. - Вип. 23. - С. 27-31. 7. Фатеев А.И. Локальное внесение удобрений как способ повышения их эффективности / А.И. Фатеев // Химия в сельском хозяйстве. - 1986. - № 12. - С. 15-17. 8. Кярблоне Х.А. Эффективность минеральных удобрений при локальном внесении / Х.А. Кярблоне, Г.И. Ханнолайнен, А.Э. Соодеа // Агрохимия. - 1990. - № 3. - С. 70-75. 9. Трубина Н.К. Определение доз минеральных удобрений под репчатый лук по данным полевого опыта / Н.К. Трубина // РЖ. Картофель. Овощные и бахчевые культуры. - 1988. - № 1. - С. 20. 10. Вильдфлуш И.Р. Локальное внесение удобрений - одно из главных средств рационального и экономного использования минеральных удобрений / И.Р. Вильдфлуш // Агрохимия. - 1996. - № 10. - С. 132-144. 11. Бургарт Ю.Е. Влияние удобрений на урожайность и качество лука-репки при однолетнем выращивании /Ю.Е. Бургарт // Сб. Овощеводство и бахчеводство. - 1988. - Вып. 33. - С. 89-92. 12. НПЦ "Реаком" Каталог продукции / НПЦ "Реаком". - Днепропетровск:. 2011. - 41 с. 13. Бондаренко Г.Л. Індустріальна технологія виробництва овочів / Бондаренко Г.Л. - К.: Урожай, 1986. - 183 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб вирощування цибулі ріпчастої з використанням мікродобрива, який відрізняється тим, що для одержання високої врожайності цибулі ріпчастої проводять позакореневе підживлення у фази 5-6 листків та на початку утворення цибулини мікродобривом "Реаком" з розрахунку 3 л/га шляхом обприскування. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3