Спосіб розтину м’яких тканин при виконанні торакотомії

Реферат: Спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії включає розтин шкіри скальпелем та розтин м'яких тканин біполярним інструментом. Виконують розтин м'яких тканин інструментом комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі різання. UA 97916 U (12) UA 97916 U UA 97916 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема, до торакальної хірургії, і може бути використана для розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії для проведення хірургічних операцій на органах плевральної порожнини. Міжреберна торакотомія є найбільш поширеним доступом для виконання операцій на легенях, в тому числі - й з приводу туберкульозу легень. Вона існує в трьох основних видах у залежності від анатомічної області, де вона виконується: передньобокова, бокова, задньобокова; інші варіанти є модифікаціями зазначених видів. Усі види міжреберної торакотомії передбачають розтин шкіри, підшкірної клітковини, м'язів і фасцій грудної стінки та міжреберних м'язів з парієтальною плеврою. Розтин власне шкіри, за будь-яких способів виконання торакотомії виконують ріжучим інструментом (скальпелем), при цьому потреби у гемостазі не виникає. Розтин м'яких тканин, особливо м'язів та клітковини, супроводжується кровотечею, що потребує заходів з гемостазу. Відповідно, забезпечити оптимальний варіант розтину тканини з оптимальним варіантом виконання гемостазу в процесі виконання торакотомії є принциповим питанням. Класичною методикою є поетапний розтин тканини ріжучим інструментом з поетапним накладенням лігатур на судини, які кровоточать. З часом, лігатурний гемостаз був, практично, витіснений коагуляційним гемостазом. Найбільш поширеним способом коагуляційного гемостазу при виконанні торакотомії є застосування монополярної діатермічної електрокоагуляції, що передбачає розташування пасивного електрода за межами операційного поля й подання електричного струму на робочий інструмент (ніж, ножиці), яким виконують розтин тканин з одночасною коагуляцією. Серед інших джерел коагуляції, монополярна діатермічна електрокоагуляція є найменш складною з точки зору використовуваного технічного обладнання. Як перша альтернатива лігатурному гемостазу, за довгий час свого існування, монополярна діатермічна електрокоагуляція стала стандартом гемостазу м'яких тканин. У подальшому, для більш контрольованої подачі електричного струму почали застосовувати пристрої біполярної коагуляції, в яких струм подається безпосередньо на бранші інструмента й при змиканні яких на шарі м'якої тканини відбувається руйнування (розтин) з одночасним гемостазом за рахунок електрокоагуляції (див. Федоров, И.В. Хирургические инструменты. Функции и назначение [Текст] / И.В. Федоров // Казань: АКП Аделаида, 2001. - 180 с.). Відомий спосіб розтину м'яких тканин, у тому числі при торакотомії, з гемостазом шляхом накладення лігатур, а саме - поетапній перев'язці джерел кровотечі лігатурами з/або без прошивання в процесі розтину м'яких тканин скальпелем. Існують модифікації, залежно від виду застосованого шовного матеріалу та методик накладення лігатур, однак, при цьому, суть методу полягає в затисканні судини, яка кровоточить з допомогою відповідного інструменту та накладенні лігатури (див. Амосов, Н.М. Очерки торакальной хирургии [Текст] / Н.М. Амосов. - К.: Гос. мед. изд-во УССР, 1958. - 727 с.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - не забезпечується одночасне виконання розтину тканини й проведення гемостазу; - збільшення тривалості операції за рахунок часу, який необхідний для розтину м'яких тканин, потім фіксації джерела кровотечі інструментом з наступним його перев'язуванням; - деяке ускладнення методики виконання за рахунок зав'язування вузла лігатури, або, навіть, прошивання тканин; - залишення лігатур, тобто стороннього тіла, в тканинах по закінченні операції з підвищенням імовірності відповідних лігатурних ускладнень. Відомий спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, згідно якого проводять розтин шкіри скальпелем, наступні шари м'яких тканин розтинають з допомогою електроінструменту, який, одночасно, забезпечує розтин і частковий гемостаз; при необхідності, виконують додатковий точковий гемостаз судин, кровотеча з яких припинилася не повністю 7 (див. Пат. 2261065 Российская Федерация, МПК А61В 18/14, 2005.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - можливе поширення пошкоджуючої дії за межі зони коагуляції; - виникає висока температура в зоні коагуляції з пошкодженням до карбонізації; - можливості керування температурою та параметрами електричного струму в процесі коагуляції є обмеженими; - існує необхідність додаткового точкового гемостазу коагуляцією; - існує можливість ектопічних електротермальних уражень. Відомий спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, згідно якого шкіру розтинають скальпелем, наступні шари м'яких тканин розтинають електрохірургічним біполярним інструментом, що забезпечує одночасний розтин і частковий гемостаз; судини, 1 UA 97916 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кровотеча з яких не припинилась, коагулюють додатково (див. Интраоперационные осложнения в хирургической фтизиопульмонологии [Текст] / Б.В. Радионов [и др.] // Днепропетровск: РИА Днепр - VAL, 2006. - 196 с.). Однак, даний спосіб має наступні недоліки: - при роботі з великою товщиною біологічних тканин, необхідне багатократне розшарування їх на більш тонкі шари, що були б достатні для ефективної електрокоагуляції, а це істотно збільшує час розтину м'яких тканин, подовжуючи тривалість виконання торакотомії; - можлива висока температура в зоні коагуляції з пошкодженням до карбонізації; - можливості керування температурою та параметрами електричного струму в процесі розтину й коагуляції є обмеженими; - існує необхідність додаткового точкового гемостазу коагуляцією. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, в якому шляхом застосування комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі різання досягається розтин м'яких тканин з одночасним ефективним гемостазом, що забезпечує скорочення і спрощення виконання торакотомії, мінімізацію електротермічного пошкодження тканин, які розтинаються, що, в свою чергу, сприяє зменшенню тривалості операції, зниженню числа післяопераційних ускладнень з боку торакотомної рани і обумовлених ними повторних операцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, який включає розтин шкіри скальпелем та розтин м'яких тканин біполярним інструментом, згідно корисної моделі, виконують розтин м'яких тканин інструментом комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі різання. Спосіб здійснюється наступним чином. Виконують розтин шкіри скальпелем до підшкірної клітковини. Інструментом (біполярний затискач зі стандартного комплекту), підключеним до комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі різання, у відповідності із загальними для електрокоагуляції застереженнями щодо попередження пошкодження шкіри, пошарово виконують розтин м'яких тканин, у відповідності зі звичайною для торакотомії послідовністю перетину анатомічних утворень (без додаткових їх розшарувань), до повного формування адекватного доступу. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хвора Л., 28 років, поступила до відділення хірургічного лікування туберкульозу та НЗЛ ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМH України" з діагнозом: ВДТБ (24.06.10) нижньої долі правої легені (туберкулома) Дестр+ МБТ- М- К0 РезистГіст- Кат1 Ког2 (2010). Була виконана резекція S8 правої легені (17.06.10). Торакотомія виконувалась за допомогою біполярної коагуляції. Після розтину шкіри скальпелем, м'які тканини поетапно розшаровували та перетинали з коагуляцією біполярними ножицями; судини діаметром понад 0,5 мм коагулювали окремо за допомогою біполярного пінцету. Час торакотомії склав - 35 хв., крововтрата - 10,0 мл. При закритті торакотомної рани кровотечі з м'яких тканин не спостерігалося; коагуляційних струпів на тканинах м'язів і фасціях не було, відзначена помірна ішемізація країв рани. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хвора К., 27 років, поступила до відділення хірургічного лікування туберкульозу та НЗЛ ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом: ВДТБ (17.05.13) верхньої долі правої легені (туберкулома) Дестр+ МБТ- М- К0 Резист0 Гіст+ Кат1 Ког2 (2012). Була виконана резекція S1 правої легені (03.04.13). Торакотомія виконувалась за допомогою комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1. Після розтину шкіри скальпелем, інструментом зварювального комплексу в режимі різання пошарово розтинають підшкірну жирову клітковину, фасції та м'язи. Судини м'яких тканин, незалежно від їх діаметру, проварювались у товщі тканин без окремого їх виділення. Застосування допоміжних коагуляційних інструментів не знадобилось. Час торакотомії склав - 16 хв., крововтрата - нижче межі можливого визначення. При закритті торакотомної рани кровотечі з м'яких тканин не спостерігалося; коагуляційних струпів на тканинах м'язів і фасціях та ознак ішемізації країв рани не було. За способом, що заявляється, було виконано 90 операцій. Для порівняння вибрано дані про 110 операцій, виконаних за способом-прототипом (архівні дані). Результати представлені в таблиці. 2 UA 97916 U Таблиця Показники ефективності застосування 2-х способів розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії Техніко-економічні показники Тривалість виконання операційного доступу, хв. Необхідність додаткового гемостазу операційної рани, абс. число/відсотки Ступінь помірна, абс. число/відсотки пошкодження тканин операційної мінімальна, абс. число/ відсотки рани Частота післяопераційних ускладнень з боку п/о рани, абс. число/відсотки Частота повторних операцій, абс. число/ відсотки Термін післяопераційного лікування, діб 5 10 15 За способомпрототипом (n=110) 27,5±3,7 За способом, що заявляється (n=90) 14,5±3,0 110/100,0 5/5,6 110/100,0 0/0,0 0/0,0 90/100,0 4/3,6 1/0,9 23,7±3,5 не було не було 15,5±3,2 У групі хворих, оперованих за способом-прототипом, в 4 випадках спостерігалося асептичне запалення післяопераційної рани, що стало причиною її відкритого ведення з гоєнням вторинним натягом; в одному випадку була виконана повторна операція - накладення вторинних швів. Внаслідок зазначених ускладнень, середній термін післяопераційного лікування в групі істотно подовжився. Таким чином, у порівнянні із прототипом, спосіб, що заявляється, має наступні переваги: - забезпечується одночасний розтин тканини і гемостаз та відсутня необхідність у додатковому гемостазі; - відсутні негативні ефекти звичайної електрокоагуляції; - можливий розтин анатомічних утворень (клітковина, фасції, м'язи) без додаткового їх розшарування; - досягається істотне скорочення тривалості операційного доступу (з 27,5±3,7 хв. до 14,5±3,0 хв.); - досягається зниження числа післяопераційних ускладнень з боку торакотомної рани на 96,4 % і пов'язаних з ними повторних операцій на 99,1 %. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб розтину м'яких тканин при виконанні торакотомії, що включає розтин шкіри скальпелем та розтин м'яких тканин біполярним інструментом, який відрізняється тим, що виконують розтин м'яких тканин інструментом комплексу біологічного зварювання ЕК 300 М1 в режимі різання. 25 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3