Спосіб ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл

Реферат: Спосіб ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл, який здійснюють шляхом ультразвукового дослідження ранового каналу за допомогою мікроконвексного датчика. Після попереднього місцевого знеболювання з дотриманням правил асептики в рановий канал вводять 2 мл стерильного фізіологічного (0,9 %) розчину NaCl та проводять ультразвукове дослідження ранового каналу мікроконвексним універсальним внутрішньо порожнинним ультразвуковим датчиком. При цьому поступово переміщують датчик по рановому каналу зі зміною кута нахилу його осі відносно досліджуваної поверхні та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу. UA 100913 U (54) СПОСІБ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ РАНОВОГО КАНАЛУ ТА СТОРОННІХ ТІЛ UA 100913 U UA 100913 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії травматології та військовопольової хірургії і може бути використана для ультразвукового дослідження ранового каналу. Діагностика пошкоджень та ревізія ранового каналу є одною з необхідних та важливих задач при обстеженні ран. Особливої актуальності таке питання набуває при лікуванні вогнепальних ран та ран складних конфігурацій, характерною особливістю яких є наявність довгого асиметричного ранового каналу складної конфігурації та наявність у ньому скритих порожнин та сторонніх тіл. Відомі способи діагностики ранового каналу пальпаторно, інструментально за допомогою хірургічних інструментів (затискачів, зондів та інших), за допомогою рентгенологічних досліджень та ультразвукової діагностики. Однак кожен з методів має свої переваги та недоліки та до теперішнього часу не один з методів та існуючі багаточисленні їх модифікації не задовольняють практикуючих хірургів повною мірою. Метод ультразвукового дослідження широко використовується у сучасний медицині та хірургії для візуалізації анатомічних утворень, оцінки їх функцій та виявлення сторонніх тіл. Традиційно метод ультразвукового дослідження виконується черезшкірно за допомогою лінійних, конвексних або секторних датчиків. Також виконується ультразвукове дослідження за допомогою ендоскопічних та внутришньопорожнинних датчиків при розташуванні рани в межах ультразвукової досяжності від порожніх анатомічних структур (пряма кишка, піхва). Відомим є спосіб (Сажин В.П., Жаболенко В.П., Сажин А.В., та інші. Ультразвукова оцінка перебігу ранового процесу після ендоскопічних операцій при гнійно-запальних захворюваннях м'яких тканин // Хірургія.-2008. - № 12. - С. 4-7), у якому для проведення інструментального діагностичного пошуку використовували УЗД, які виконували на апаратах Aloka SSD-650, GE Vivid-3 і Logiq 3 PRO із застосуванням лінійних і секторальних датчиків з частотою 3,5 і 7,5 МГц, що працюють в реальному масштабі часу. Для визначення вихідної ультразвукової картини здорових м'яких тканин стегна і сідничної області застосовували датчики з частотою 7,5 МГц. Для дослідження м'язово-апоневротичних шарів використовували датчик з частотою 3,5 МГц, дослідження виконувалися поліпозиційне. Однак особливостями лінійного датчику (частота складає 5-15 МГц) є підвищена точність візуалізації, але обмеженість точної глибини візуалізації до 3-4 см. Перевагами конвексного датчика (частота 1,8-7,5 МГц) є більша глибина ультразвукової візуалізації до 15 см, однак недоліками його є більша погрішність вимірювань в оцінці анатомічних структур до 2-3 см особливо глибоко розташованих, та менша чіткість тканинної візуалізації. Крім того слід відмітити, що при підвищенні компресії, з метою покращення зображення, під час виконання ультразвукового дослідження досягається підвищена чіткість візуалізації, але відбувається зсув рухливих анатомічних структур та сторонніх тіл, в наслідок чого виникає помилка глибини та співвідношення їх розташування. Відомим є спосіб ультразвукового дослідження ран при рентгеннегативних сторонніх тілах (Ультразвуковая диагностика инородных тел /Малахов Н.Б., Пелевин В.М., Лазарев В.В., Кирюхин А.В., Чочиев Г.М. http://medbe.ru/materials/obshchie-voprosy-vpkh/ultrazvukovayadiagnostika-inorodnykh-tel/), коли рутинне рентгенологічне дослідження зазвичай малоінформативно. У цих випадках ультразвукове дослідження є методом вибору. Ультразвуковими ознаками стороннього тіла є: наявність об'ємного ехопозитивного утворення, що дає позаду себе акустичну тінь, зони перифокального набряку і, можливо, наявність навколо гематоми. Спосіб дозволяє виявити глибину розташування, але не дає можливості виявити чітку локалізацію глибоко розташованих сторонніх тіл. Найбільш близьким до способу, що заявляється та взятим за прототип є "Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень ран і утворення патологічних рубців" (Пат. RU № 2254876), у якому здійснюють контроль ранового процесу шляхом дослідження ранового процесу через марлеву серветку, змочену лікувальним розчином, що містить альгінат натрію 6,25 мг/см, гідрокортизону ацетат 0,4 мг/см, димексид 11,25 мг/см, мексидол 0,8 мг/см, гентаміцин 0,15 мг/см, причому перед накладенням серветку зволожують, залишають на рані на 1-3 дні, періодично зволожуючи 2-3 рази на добу, і контролюють при цьому ранову область за допомогою УЗД щонайменше 3 рази за добу. Однак цей метод не дає можливості достовірно візуалізувати глибоко розташовані структури та виконувати ультразвукового обстеження 3 рази на добу, що є незручним та затратним для пацієнта. Недоліки рутинного способу УЗД дослідження ранового каналу та навколишніх тканин пов'язані з тим, що при виконанні дослідження лінійним датчиком його можливості обмежені невеликою глибиною, а при проведенні дослідження конвексним датчиком виникає досить велике спотворення анатомічної картини. 1 UA 100913 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу ультразвукового обстеження ранового каналу, в якому за рахунок зміни характеру візуалізації, досягається можливість обстеження глибоких ранових каналів, підвищення точності візуалізації ранового каналу та його змісту, зменшення тривалості обстеження. Поставлена задача вирішується в способі ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл, який здійснюють шляхом ультразвукового дослідження ранового каналу за допомогою мікроконвексного датчика, згідно з корисною моделлю, після попереднього місцевого знеболювання з дотриманням правил асептики в рановий канал вводять 2 мл стерильного фізіологічного (0,9 %) розчину NaCl та проводять ультразвукове дослідження ранового каналу мікроконвексним універсальним внутрішньопорожнинним ультразвуковим датчиком, при цьому поступово переміщують датчик по рановому каналу зі зміною кута нахилу його осі відносно досліджуваної поверхні та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу. Запропонований спосіб є безпечним для застосування, простим для відтворення та користування, легко переноситься пацієнтом, дає змогу з високою точністю виміряти та достовірно оцінити розміри сторонніх тіл, розміри та конфігурації ранового каналу, скриті порожнини, їх співвідношення до анатомічних структур, сприяє більш об'єктивному орієнтуванні лікаря, не є конкурентним і синергічним до лікувального процесу. Підвищення точності методу можливо за рахунок компресії та за додаткового введення 2 мл фізіологічного розчину (0,9 %) NaCl у рановий канал. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. На першому етапі проводять адекватне знеболювання хворого методом місцевої анестезії. Після чого з метою ультразвукового дослідження, дотримуючись вимог асептики, у рановий канал вводять 2 мл фізіологічного розчину (0,9 %) NaCl та мікроконвексний універсальний внутрішньопорожнинний ультразвуковий датчик. Другим етапом виконують ультразвукове дослідження ранового каналу шляхом поступового переміщення датчика по рановому каналу зі зміною кута нахилу його осі відносно досліджуваної поверхні та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу. Потім під ультразвуковим контролем при наскрізних пораненнях за даним способом можливо здійснювати хірургічну обробку ранового каналу, видалення сторонніх тіл, санацію ранового каналу, пункцію скритих порожнин або інші необхідні хірургічні маніпуляції Структури, які можливо візуалізувати при запропонованому способі ультразвукового дослідження: 1. Рановий канал. 2. Гематоми. 3. Рідинні скопління (набряки) та скрити порожнини. 4. Сторонні тіла високої УЗ щільності (металеві, керамічні осколки, кісні, каменеві, дерев'яні уламки) та низької УЗ щільності (фрагменти текстилю, пластикові та пластмасові уламки). 5. Дефекти та пошкодження анатомічних структур, органів та тканин організму. 6. Судини. 7. Капсула стороннього тіла та характеристика структури стінки ранового каналу. Можливості при застосуванні способу: спосіб дозволяє не тільки діагностувати наявність, а також проводити контроль розташування сторонніх тіл, ранових пов'язок та дренажів, контролювати повноту видалення сторонніх тіл з високою анатомічною точністю їх співвідношення. Можливе застосування цього способу в якості моно методу а також і в поєднанні з іншими методами з метою діагностики ранового каналу, поряд розташованих анатомічних утворень та виявлення сторонніх тіл. Обмеження методу: глибина ультразвукової візуалізації до 10см та діаметр рани менше 2см, що не дозволяє ввести датчик до рани. Спосіб виконується лікарями хірургами, які мають спеціалізацію з ультразвукової діагностики або сумісно лікарями ультразвукової діагностики з хірургами, в зв'язку з необхідністю попереднього адекватного знеболювання хворого та необхідністю дотримання режиму асептики під час дослідження. Приклад 1. Поранений Г., 23 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПнР) санітарним транспортом ВМКЦ ПнР 18.02.2015 року у 18.30. Скарги на ниючий біль в ділянці рани грудної клітини. Зі слів пораненого близько 20 годин тому потрапив під мінометний обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). 2 UA 100913 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Діагноз при надходженні: вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин грудної клітини. Забій м'яких тканин грудної клітини. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в ділянці задньої дорсальної поверхні грудної клітини визначається рана з нерівними краями розміром 6,5 × 3,5 см. При рентгенографії грудної клітини в двох проекціях (комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 "INDIASCOP-01" (ООО "Квант") в області задньо-дорсальний поверхні грудної клітини визначається 2 сторонніх тіла неправильної форми з нерівними краями розміром 0,7 × 0,7 см та 0,5 × 0,7 см. Орієнтовна глибина розташування сторонніх тіл за даними рентгенографічного дослідження від 2,5 до 3,0 см. Кістководеструктивних змін не виявлено. При ультразвуковому дослідженні м'яких тканин грудної клітини (прилад ультразвуковий скануючий "Voluson E6" (General Electric), датчик конвексний 4C-D, 2,0-5,0 МГц) визначається 2 сторонніх тіла розміром 0,7 × 0,7см та 0,7 × 0,6 см високої ультразвукової щільності з траком дистального посилення за ним. Орієнтовна глибина розташування сторонніх тіл за даними рентгенографічного дослідження від 1,5 до 2,0см. За допомогою ультразвукової локації виконана розмітка на шкірі з визначенням проекції розташування сторонніх тіл на шкіру. Поранений оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 %-150,0 мл), виконана первинна хірургічна обробка рани, видалення сторонніх тіл. Видалено 1 стороннє тіло розміром 0,8 × 0,7 × 0,3 см. При мануальній та інструментальній ревізії ранового каналу 2-ге стороннє тіло у очікуваній зоні не визначається. У зоні проекції 2-го стороннього тіла, зазначеного за даними рентгенографічного дослідження та УЗД, воно також не визначається. Після первинної хірургічної обробки накладена пов'язка "V.A.C.@ GranuFoamTM Dressing Medium" та підключена до апарату негативного тиску "Acti V.A.C.», робочий тиск 125мм.рт.ст., режим переривчастий. Через 5 діб під час планової зміни пов'язки "V.A.C.@ GranuFoamTM Dressing Medium" під місцевим знеболюванням з дотриманням вимог асептики у рановий канал введено 2 мл стерильного фізіологічного (0,9 %) розчину NaCl та виконаний спосіб ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл (прилад ультразвуковий скануючий "Voluson E6" (General Electric) датчик мікроконвексний універсальний внутрішньопорожнинний IC5-9-D, 4,0-9,0 МГц), наступним чином: в рановий канал введено ультразвуковий датчик та проведено ультразвукове дослідження ранового каналу шляхом поступового переміщення датчика по рановому каналу зі зміною кута нахилу його осі відносно досліджуваної поверхні та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу. Візуалізовано стороннє тіло розміром 0,5 × 0,5 см та виявлено чітка його локалізація за допомогою способу ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл. Під контролем способу ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл під місцевим знеболюванням (розчин новокаїну 0,5 %-60,0 мл) виконане вилучення стороннього тіла у вигляді металевого осколка неправильної форми з гострими краями 0,7 × 0,5 × 0,3 см., який був частково "загорнутий" у фрагмент текстилю у вигляді заплетених ниток розміром 0,5 × 0,6 см. Виявлена глибина розташування стороннього тіла 4 см. Проведений післяопераційній контроль адекватності вилучення стороннього тіла. Дані, що отримані за допомогою способу ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл, виявилися більш точнішими у порівнянні з рентгенологічнім та ультразвуковим методами. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. На 12 добу накладені вторинні шви. Загоєння післяопераційної рани вторинним натягом. Контрольний огляд через 2 тижні: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: в ділянці задньої дорсальної поверхні грудної клітини візуалізується незміцнілий післяопераційний рубець лінійної форми розміром 6,5 × 0,7 см., гладкий, м'який, еластичний, легко зміщується. Шви не зняти. Приклад 2. Поранений 3., 34 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПнР) волонтерами 23.01.2015 року у 14.30. Скарги на ниючий біль в ділянці рани правого стегна. Зі слів пораненого близько 15 годин тому потрапив під артилерійський обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). Діагноз при надходженні: вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого стегна. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в області зовнішньої передньої поверхні середньої третині правого стегна візуалізується рана з нерівними краями розміром 3,0 × 1,2 см. При рентгенографії правої гомілки у двох проекціях (комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 "INDIASCOP-01" ("ООО Квант") на ділянці передньозовнішній поверхні верхній третині правого стегна визначається стороннє тіло високої рентгеноконтрастності, неправильної форми з нерівними контурами розміром 1,2 × 0,5 см. Орієнтовна глибина розташування стороннього 3 UA 100913 U 5 10 15 20 25 30 35 тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 5,0 см. Кістково-деструктивних змін не виявлено. При ультразвуковому дослідженні правого стегна (прилад ультразвуковий скануючий "Voluson E6" (General Electric), датчик конвексний 4C-D, 2,0-5,0 МГц) лоцірується стороннє тіло розміром 1,4 × 0,5 см високої ультразвукової щільності та траком дистального посилення за ним. Орієнтовна глибина розташування стороннього тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 5,0 см. За допомогою ультразвукової локації виконана розмітка на шкірі з визначенням місця найбільш близького розташування стороннього тіла. Хворий оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 % - 80,0 мл), виконана первинна хірургічна обробка рани. При мануальній та інструментальній ревізії ранового каналу виявлено та видалено стороннє тіло - металевий осколок розміром 1,5 × 0,7 × 0,5 см. Проведений післяопераційній контроль адекватності вилучення стороннього тіла. У післяопераційному періоді відмічалась виразна ексудація рани. На 6 добу після виконання ПХО в зв'язку з в'ялим протікання ранового процесу прийняте рішення виконати ультразвукове дослідження по запропонованому нами способу. Під місцевим знеболюванням (розчин новокаїну 0,5 %-60,0 мл) с дотриманням правил асептики у рановий канал введено 2 мл стерильного фізіологічного (0,9 %) розчину NaCl. Потім у рановий канал введено ультразвуковий датчик (прилад ультразвуковий скануючий "Voluson E6" (General Electric) датчик мікроконвексний універсальний внутрішньопорожнинний IC5-9-D, 4,0-9,0 МГц). Шляхом поступового переміщення датчика по рановому каналу та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу проведено УЗ дослідження. На глибині 5,5 см від шкіри по запропонованому способу виявлені ультразвукові ознаки стороннього тіло розміром 0,5 × 0,7 см. При повторний хірургічний обробки рани видалено стороннє тіло у вигляді фрагменту текстилю - переплетених ниток розміром 0,5 × 0,6 × 0,3 см. Подальше протікання ранового процесу з позитивною динамікою, рана очистилась, з'явились грануляції. На 6 добу після повторної хірургічної обробки накладені вторинні шви. Загоєння рани вторинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: в області середньої третини передньої поверхні правого стегна візуалізується незміцнілий післяопераційний рубець розміром 3,5 × 0,3 см., гладкий, м'який, еластичний, легко зміщується. Ускладнень, побічних реакцій та негативних явищ в результаті застосування методу не виявлено. Таким чином, представлені спостереження свідчать, що виконання запропонованого способу можливо і доцільно. Використання способу ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл дозволяє покращити інтраопераційну топічну діагностику та місцеву візуалізацію, проводити оперативні втручання та проводити контроль виконання оперативного втручання. Безпосередні и віддалені результати застосування запропонованого способу добрі. Спосіб рекомендується для широкого клінічного застосування при хірургічному лікуванні ран м'яких тканин. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб ультразвукової візуалізації ранового каналу та сторонніх тіл, який здійснюють шляхом ультразвукового дослідження ранового каналу за допомогою мікроконвексного датчика, який відрізняється тим, що після попереднього місцевого знеболювання з дотриманням правил асептики в рановий канал вводять 2 мл стерильного фізіологічного (0,9 %) розчину NaCl та проводять ультразвукове дослідження ранового каналу мікроконвексним універсальним внутрішньо порожнинним ультразвуковим датчиком, при цьому поступово переміщують датчик по рановому каналу зі зміною кута нахилу його осі відносно досліджуваної поверхні та кругового обертання датчика навколо стінок ранового каналу. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4