Спосіб індикації техногенно трансформованих ґрунтів за мікробіологічними показниками

Реферат: Спосіб індикації техногенно трансформованих ґрунтів за мікробіологічними показниками включає аналіз показників кількості мікроміцетів та актиноміцетів. З метою індикації забруднення важкими металами та органічними речовинами використовують показники кількості різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, встановлюють достовірні кореляційні зв'язки між кількістю деяких груп мікроорганізмів та вмістом кислоторозчинних форм важких металів, які накопичились в примагістальних ґрунтах та відображають небезпеку міграції по трофічних ланцюгах. UA 120177 U (54) СПОСІБ ІНДИКАЦІЇ ТЕХНОГЕННО ТРАНСФОРМОВАНИХ ҐРУНТІВ ЗА МІКРОБІОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ UA 120177 U UA 120177 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі мікробіології, а саме екології мікроорганізмів, способів біоіндикації. Широкий спектр антропогенного впливу на довкілля обумовлює актуальність розробки методів біоіндикації. Методи біотестування все частіше використовуються для визначення ступеня токсичної дії ксенобіотиків на компоненти навколишнього середовища. Відомі способи біотестування екологічного стану територій за допомогою безхребетних тварин [1] або рослинних організмів [2]. Мікробні ценози - важливий об'єкт екологічного моніторингу і об'єктивний екологічний індикатор стану ґрунтового біоценозу в умовах забруднення різноманітними полютантами. Вже на ранніх стадіях визначити глибину впливу антропічного навантаження дозволяють мікробіологічні показники, які є важливою складовою функціонування едафотопу [3,4]. Найбільш близьким за технічною суттю та ефектом, який досягається, є "Способ определения степени загрязнения почв тяжелыми металлами" [5], де як чутливі індикатори стану мікробного ценозу використали ідентифіковані види мікроскопічних грибів, актиноміцетів та були виділені зони реакції цих мікроорганізмів на підвищений вміст у ґрунті важких металів (в умовах польового та лабораторного експерименту). Недоліком прототипу є те, що для індикації земель в умовах забруднення важкими металами використали тільки актиноміцети та мікроміцети, не враховуючи реакції інших груп ґрунтового мікробного ценозу. Крім того, закономірності зміни кількісного складу вибраних груп мікроорганізмів встановлено за умов забруднення тільки двох важких металів - кадмій і свинець. Отримані результати досліджень обмежуються також типом ґрунту - дерново-підзолистий. Задача корисної моделі полягає у розробці способу індикації техногенно трансформованих ґрунтів, за допомогою якого можна виявити перебудову мікробних ценозів антропогенно змінених ґрунтів в умовах Закарпатської області та виокремити групи мікроорганізмів, які найчутливіше реагують на вплив техногенного навантаження. Поставлена задача вирішується таким чином, що запропоновано спосіб індикації техногенно трансформованих ґрунтів за мікробіологічними показниками, що включає аналіз показників кількості мікроміцетів та актиноміцетів, згідно з корисною моделлю, з метою індикації забруднення важкими металами та органічними речовинами використовують показники кількості різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, встановлюють достовірні кореляційні зв'язки між кількістю деяких груп мікроорганізмів та вмістом кислоторозчинних форм важких металів, які накопичились в примагістальних ґрунтах та відображають небезпеку міграції по трофічних ланцюгах. Корисна модель, що заявляється, реалізується наступним чином. Аналіз мікробного ценозу проводили загальноприйнятими мікробіологічними методами шляхом висівання ґрунтової суспензії на поживні середовища (Звягинцев, 1991). Визначення масової частки кислоторозчинних форм важких металів (Cu, Pb, Zn, Ni) проводили за допомогою атомноабсорбційного аналізу із застосуванням атомно-абсорбційного комплексу КАС-120.1 (спектрометр С-115М та атомізатор "Графіт-2" з комп'ютерною реєстрацією аналітичного сигналу). Екологічну інформативність отриманих результатів оцінювали за розрахунками геохімічних та екологічних показників: коефіцієнта концентрації (Ксі) та сумарного показника забруднення (Zc). На кресленні зображені сумарні показники забруднення (Zc) ґрунтів призалізничних територій. Приклад 1. На прикладі п'яти моніторингових ділянок, розташованих вздовж залізничної магістралі Чоп-Ужгород-Самбір, встановлено накопичення вмісту кислоторозчинних форм свинцю, міді, нікелю та цинку в прилеглих ґрунтах порівняно з ґрунтами умовного контролю (250 м від залізничної колії). У лучних ґрунтах м. Чоп високі значення вмісту Cu, Zn, Ni співпадають із низькими показниками мікроскопічних грибів у ґрунті призалізничних територій (r=-0,495, r=-0,420, r=-0,415 відповідно). У ґрунтах м. Ужгород (буроземно-підзолисті ґрунти) переважає негативна кореляція між вмістом важких металів та більшістю еколого-трофічних груп мікроорганізмів, відбувається зниження кількості олігонітрофілів (r=-0,637…-0,901), актиноміцетів (r=-0,511…-0,596) та педотрофів (r=-0,698…-0,872). Підвищений вміст кислоторозчинних форм Рb збігається з високим вмістом амоніфікаторів (r=+0,527) та зниженим вмістом мікроскопічних грибів (r=-0,662, Р