Спосіб виготовлення збірно-монолітного перекриття

Реферат: UA 123111 U UA 123111 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі будівництва і може бути використана при зведенні житлових, громадських і адміністративних будівель і споруд. Останнім часом все більше при будівництві застосовують збірно-монолітні каркаси, які у порівнянні з відомими монолітними каркасами [1] мають багато переваг, основні з яких це: швидкість будівництва в будь-який сезон, мінімальна матеріаломісткість і собівартість будівництва, можливість використання місцевої виробничої бази з використанням стандартних багатопустотних плит перекриття, що виготовляються на будь-якому заводі ЖБІ. В таких каркасах формують збірно-монолітні перекриття з використанням багатопустотних плит виконують плоскими без виступаючих в об'єм будівлі частин перекриття, тим самим забезпечуючи можливість розміщення огороджувальних конструкцій в будь-якому потрібному місці, та інші. При формуванні збірно-монолітні перекриття багатопустотних плит і армокаркаси ригелів попередньо укладають на плоску опалубку в проектне положення, а потім заливають бетоном, який заповнює армокаркаси ригелів і частково пустоти багатопустотних плит, утворюючи цілісне перекриття. Відомі різні конструктивні рішення армокаркасів для ригелів збірно-монолітних перекриттів. Відомий сталевий армокаркас для ригелів збірно-монолітних перекриттів системи Delta (Фінляндія) [2], виготовлений з листової сталі товщиною 6 мм у вигляді гнутого трапецієподібного профілю. Після монтажу такого армокаркаса його заливають крізь спеціальні отвори бетоном для отримання монолітного ригеля. Але виготовлення таких ригелів пов'язане з великими фінансовими витратами і високою металомісткістю армокаркаса, який виконаний з суцільнозварних гнутих профілів трапецієвидного поперечного перерізу з виштампуваними в бічних гранях отворами і виготовлення збірно-монолітних перекриттів є трудомістким. Відомий армокаркас ригеля [3], який має спрощену конструкцію армуючих елементів меншої металомісткості. Армуючі елементи виконані у вигляді прямокутних скоб з бічними відводами. Крайні вертикальні вітки скоб розташовані в тілі ригеля і контактують по твірним наскрізних отворів, які знаходяться на мінімальній відстані від ригеля. Але така конструкція є складною і достатньо металомісткою і виготовлення збірно-монолітного перекриття є достатньо трудомістким. Останнім часом для виготовлення збірно-монолітного перекриття широко застосовують пруткові армокаркаси [4], які мають декілька верхніх поздовжніх металевих прутків і декілька нижніх поздовжніх металевих прутків, обв'язаних поперечними прутковими елементами, які зварені з поздовжніми металевими прутками, а багатопустотні плити перекриття мають в нижній частині плити випуски стрижнів, вигнуті під кутом в напрямку до верху плити, які вводять всередину армокаркаса. Збірно-монолітне перекриття з таких елементів має зменшену металомісткість і тому широко застосовується в цивільному будівництві. Але встановлення багатопустотних плит на такий армокаркас ускладнене необхідністю введення випусків стрижнів плити в прутковий армокаркас. Ця операція є складною, так як необхідно вигинати крайні верхні поздовжні прутки, а після заведення випусків стрижнів плити всередину армокаркаса їх необхідно випрямляти. Ця операція потребує додаткових працезатрат. Задачею корисної моделі є забезпечення такого способу виготовлення збірно-монолітного перекриття, який вирішує цю проблему. Для цього операцію виготовлення кожного об'ємного армокаркаса, який складається з кількох верхніх поздовжніх прутків і кількох нижніх поздовжніх прутків, охоплених поперечними елементами обв'язки, виконують наступним способом. Викладають поздовжні прутки і поперечні елементи згідно з проектним положенням, при цьому крок між поперечними елементами вибирають таким, щоб в проектному положенні плити торцеві виступи стрижнів багатопустотних плит розташовувалися всередині між суміжними поперечними елементами. Виготовляють кожний армокаркас шляхом зварювання всіх поздовжніх прутків з поперечними елементами, окрім щонайменше одного крайнього верхнього поздовжнього прутка. Відводять верхній крайній незакріплений пруток всередину армокаркаса у двох суміжних армокаркасах і опускають плиту між двома суміжними армокаркасами на опалубку з одночасним заведенням випусків стрижнів між поздовжніх прутків і поперечних елементів, а після укладання на опалубку кожної багатопустотної плити, коли торцеві випуски стрижнів, встановлені всередині між суміжними поперечними елементами, переміщають верхній незакріплений поздовжній пруток кожного з суміжних армокаркасів в проектне положення і зварюють з відповідними поперечними елементами. 1 UA 123111 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В одному з варіантів втілення способу середні армокаркаси виготовляють шляхом зварювання всіх поздовжніх прутків з поперечними елементами, окрім двох верхніх крайніх поздовжніх прутків. В одному з варіантів втілення способу формують опалубку з напусками, довжина h яких дорівнює 200-300 мм для укладання на них плит. На Фіг. 1 показаний переріз збірно-монолітного перекриття. На Фіг. 2 показаний фрагмент (вигляді зверху), на якому видно розташування поперечних елементів. Збірно-монолітне перекриття 1 включає декілька середніх армокаркасів 2 ригеля і декілька крайніх армокаркасів 3, замонолічених бетоном з плитами 4. На фігурі показний переріз збірномонолітного перекриття 1 і тому в подальшому в описі буде посилання тільки на кількість елементів, показаних на Фіг. 1. Середній армокаркас є суміжний з двома плитами 4, а крайній армокаркас 3 є суміжний з однією плитою 4. Середній і крайній армокаркаси мають однакову конструкцію і розміри (хоча можуть бути різними). Кожний армокаркас має декілька поздовжніх верхніх прутків 5 і декілька поздовжніх нижніх прутків 6, які з'єднані з поперечними елементами 7 зварюванням (можуть бути і інші способи з'єднання), які разом формують об'ємний армокаркас, який є основою відповідних середнього і крайнього ригелів. Плита 3 є багатопустотною плитою, в якій виконані шпонки 8 (пустоти, обмежені заглушками 9, наприклад, з пінопласту). Плита 3 в нижній частині має торцеві виступи 10 стрижнів, які вигнуті в напрямку верхньої частини плити 4 (див. фігуру). В проектному положенні ці виступи 10 розташовані всередині армокаркаса 2, 3 для підсилення місця стикування армокаркасів і плити. В проектному положенні армокаркаси 2, 3, плити 4 і шпонки 8 залиті відповідною бетонною стяжкою 11. Все це разом створює збірно-монолітне перекриття 1. Спосіб виготовлення збірно-монолітного перекриття 1 включає наступні операції. Встановлюють знімну опалубку 12 для середніх і крайніх ригелів і плити, яка спирається опорними елементами 13 на перекриття нижнього поверху (не показано). Як правило опалубка 12 є плоскою і її ширина визначається з урахуванням випусків довжиною h для укладання плити 4 в проектне положення (проектне положення - це положення всіх елементів в майбутньому збірно-монолітному перекритті). Як показали дослідження [4] довжини h=200-300 мм є достатньо для надійного утримання плити 4. Виготовляють об'ємні армокаркаси 2, 3. Для цього викладають поздовжні прутки 5, 6 і поперечні елементи 7 згідно з проектним положенням, при цьому крок між поперечними елементами 7 вибирають таким, щоб в проектному положенні плити 4 виступи 10 стрижнів розташовувалися всередині між суміжними поперечними елементами 7 (Фіг. 2). При виготовленні армокаркасів поздовжні верхні прутки 5, поздовжні нижні прутки 6 і поперечні елементи 7 зварюють між собою, окрім верхніх крайніх поздовжніх прутків 13, які залишають вільними з можливістю переміщення в поперечному напрямку всередину армокаркаса (див. зображення на Фіг. 1, нападе пунктиром). При цьому, в середньому армокаркасі 2 залишають вільними два верхніх крайніх поздовжніх прутки 13, а в крайньому армокаркасі 3 залишають вільним тільки один верхній крайній поздовжній пруток 13, який межує з плитою 4. Потім з допомогою будівельного крана (не показаний) укладають таким чином виготовлені армокаркаси на опалубку 12 в проектне положення. При цьому кінці прутків армокаркасів пропускають між прутками оголеної арматури колон каркаса будівлі (не показано). Відводять незакріплені верхні поздовжні прутки 13 всередину суміжних середніх і крайніх армокаркасів 2, 3 (див. пунктиром на Фіг. 1). Опускають плиту 4 з допомогою будівельного крана (див. пунктиром на Фіг. 1) на напуски опалубки 12 між двома суміжними армокаркасами. При цьому заводять виступи 10 стрижнів між поперечними елементами 7 всередину армокаркасів. Введення виступів 10 стрижнів всередину армокаркасів підсилює опорні вузли стикування плити 4 з армокаркасами 2, 3. При цьому не потрібна операція вигину крайніх верхніх поздовжніх прутків, якщо б вони були зварені з поперечними елементами, як це має місце при способі монтажу за існуючою технологією, яка є трудомісткою і забезпечує отримання якісного армокаркаса. Далі, переміщають незакріплені крайні верхні поздовжні прутки13 кожного армокаркаса в проектне положення і зварюють з відповідними поперечними елементами. Отриману таким чином збірку армокаркасів і плит заливають зверху відповідним (наприклад, дрібнозернистим) бетоном, заповнюючи армокаркаси 2, 3, шпонки 8 і поверхню багатопустотних плит 4, формуючи збірно-монолітне перекриття 1 після висихання бетону і демонтажу знімної опалубки 12. 2 UA 123111 U Таким чином вирішується задача корисної моделі - зменшення трудомісткості зведення і підвищення якості зведеного збірно-монолітного перекриття будівлі. 5 10 Джерела інформації: [1] Симбіркін В.Н. Проектування залізобетонних каркасів багатоповерхових будинків з допомогою ПК STARK ES. [2] Deltabeam. The most advanced composite beam. Canada. 2011. (http://qoo.gl/2bX8r). [3] Патент RU2459049. [4] Універсальна відкрита архітектурно-будівельна система. (dokipedia.ru/document/5162968). [5] Висновок за результатами обстеження технічного стану та натурних випробувань. Звіт НДІБК. 2017. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 35 40 45 1. Спосіб виготовлення збірно-монолітного перекриття, який включає: - встановлення опалубки (12) під середні і крайні ригелі і під плити (4), - виготовлення об'ємних армокаркасів (2, 3) для ригелів, - укладання на опалубку (12) виготовлених армокаркасів (2, 3) ригеля в проектне положення, - укладання на опалубку багатопустотних плит (4), які мають пустотні шпонки (8) і торцеві випуски (10) стрижнів, вигнуті під кутом в напрямку верхньої частини плити, - заповнення армокаркасів (2, 3) і пустотних шпонок (8) бетоном, - витримування бетону для висихання, - виконання на поверхні армокаркасів (2, 3) і плит (4) цілісної бетонної стяжки (11) для утворення збірно-монолітного перекриття (1), який відрізняється тим, що: - операцію виготовлення кожного об'ємного армокаркаса (2, 3), який складається з кількох верхніх поздовжніх прутків (5) і кількох нижніх поздовжніх прутків (6), охоплених поперечними елементами (7) обв'язки, виконують наступним чином: - викладають поздовжні прутки (5, 6) і поперечні елементи (7), згідно з проектним положенням, при цьому крок між поперечними елементами (7) вибирають таким, щоб в проектному положенні плити (4) торцеві виступи (10) стрижнів багатопустотних плит (4) розташовувалися всередині між суміжними поперечними елементами (7), - виготовляють кожний армокаркас (2, 3) шляхом зварювання всіх поздовжніх прутків (5, 6) з поперечними елементами (7), окрім щонайменше одного крайнього верхнього поздовжнього прутка, - відводять верхній крайній незакріплений пруток (5, 6) всередину армокаркаса у двох суміжних армокаркасах і опускають плиту (4) між двома суміжними армокаркасами на опалубку (12) з одночасним заведенням виступів (10) стрижнів між поздовжніх прутків (5, 6) і поперечних елементів (7), а після укладання на опалубку кожної багатопустотної плити (4), коли торцеві виступи (10) стрижнів, встановлені всередині між суміжними поперечними елементами (7), переміщають верхній незакріплений поздовжній пруток (5, 6) кожного з суміжних армокаркасів в проектне положення і зварюють з відповідними поперечними елементами. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що середні армокаркаси (2) виготовляють шляхом зварювання всіх поздовжніх прутків (5, 6) з поперечними елементами (7), окрім двох верхніх крайніх поздовжніх прутків (5). 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що формують опалубку (12) з напусками, довжина h яких дорівнює 200-300 мм, для укладання на них плит (4). 3 UA 123111 U Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4