Спосіб визначення резистентності емалі зубів та пристрій для його здійснення

1. Спосіб визначення резистентності емалі зубів, який включає вимір її кислотної розчинності, який відрізняється тим, що на емаль зуба in vi vo 31178 - неможливості проведення вимірювання в декількох точках коронки емалі зубу; - утр удненостей, пов'язаних з необхідністю винесення датчика за межі вимірювальної системи при проведенні досліджень в порожнині рота; - явищ випаровування електроліту з порожнини датчика при проведенні дослідження на твердих тканинах зубу. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити метод визначення резистентності емалі зубів шля хом кондуктометричного вимірювання ступеню її розчинності під дією кислоти та забезпечити підвищення точності вимірювання і зниження травматизму дослідження. Поставлена задача вирішується таким чином: у відомому способі, що включає вимірювання хімічної розчинності емалі, згідно з цим винаходом на емаль впливають розчином соляної кислоти 0,001 н концентрації протягом 2-х хвилин і за даними одержаного графічного запису шляхом порівняння з показниками норми визначають ступінь її резистентності. Дослідження проводять за допомогою мобільного (виносного) циліндричного кондуктометричного електрода-датчика, з об'ємом порожнини 0,8 мм 3, який дозволяє проводити вимірювання опору розчину при його безпосередньому контакті з емаллю зубу в будь-якій ділянці зубної дуги і на будь-якій поверхні зубу за умови збереження всього первинно внесеного в його порожнину об'єму рідини. Перелік фігур та креслень Фіг. 1. Виносний кондуктометричний електроддатчик: 1. Циліндричний електрод-корпус; 2. Порожнина електроду; 3. Другий (центральний) електрод; 4. Еластичний кожух з растр убом. Фіг. 2. Принципова схема проведення дослідження: 5. Датчик; 6. Еластичний електрод утримувач; 7. Накусочна площадка; 8. Відбіткова маса; 9. Зуб, що досліджується; 10. Реоплетизмограф РПГ-203; 11. Самозаписуючий прилад ПДА-1. Фіг. 3. Графічні показники середнього значення карієс резистентності, отримані при дослідженні різних осіб: 12. Показники норми; 13. Показники карієссхильних осіб; 14. Показники карієсрезистентних осіб. Фіг. 4. Приклад графічного запису визначення резистентності емалі пацієнта К. (Історія хвороби № 1264). Фіг. 5. Приклад графічного запису визначення резистентності емалі пацієнта Д. (Історія хвороби № 1849). Датчик, що пропонується, згідно з винаходом, представлений на фіг. 1. Він складається з циліндричного електрод-корпусу 1 діаметром 1,5 мм, в якому є порожнина 2, в центрі якої розміщений другий (центральний) електрод 3, заглиблений відносно торцевої поверхні електрода 1 на 0,5 мм. Електроди виконані з нержавіючої стали. З метою запобігання випаровування розчину кислоти з по рожнини електроду під час дослідження циліндричний електрод 1 вмонтовано в еластичний кожух 4 з раструбом на торцевій його частині, який при накладанні електрода на емаль герметично ізолює порожнину електрода від навколишньої середи. Для проведення дослідження (фіг. 2) датчик 5 укріплюється на еластичному електродутримувачі 6, що фіксується в накусочній площадці 7. Накусочна площадка 7 за допомогою еластичної відбіткової маси 8 укріплюється на зубі 9 в прикусі. В порожнину датчика 5 з невеликим надлишком вноситься 0,001 н розчин соляної кислоти. Датчик накладається на поверхню зуба, при цьому надлишок розчину кислоти витісняється за межі порожнини і об'єм електроліту, що вимірюється в порожнині датчика, залишається в подальшому постійним. Перед накладенням електроду зуб очищають від зубних нашарувань, промивають і висушують теплим повітрям. При накладенні електроду стежать за щільністю прикладення торцю електрода до емалі зубу. Накладений датчик підключено до вимірювальної системи, а саме: до реоплетизмографа РПГ-203 10, що має вихід для вимірювання імпедансу. Реакцію взаємодії розчину кислоти з емаллю зубу реєстр ують графічно за допомогою самозаписуючого приладу ПДА-1 11 протягом 2-х хвилин. Отриманий графічний запис процесу взаємодії емалі зубу з кислотою порівнюється з показниками норми. За результатами порівняння визначається ступінь резистентності емалі зубу. На фіг. 3 представлені графічні записи в нормі 12, карієссхильних 13 і карієсрезистентних 14 осіб, отриманих при обстеженні 48-и пацієнтів контрольної групи (показники норми), 31-го карієсрезистентного пацієнта і 26-и карієссхильних пацієнтів, які були обстежені запропонованим способом. Окрім візуальної оцінки графічного запису, для більшої точності і визначення кількісного показника карієсрезистентності може проводитись її математична обробка абоавтоматизований аналіз за допомогою ЕОМ. Як найпростіша математична обробка може бути використана така формула: С= ΔR , Δt де: С - показник резистентності, DR - зміна опору розчину у датчику, Dt - інтервал часу. За результатами дослідження осіб контрольної групи був встановлений середній показник норми, що склав: C=552±11,62 ом/с (Р