Спосіб відновлення (біоремедіації) грунтів при техногенних забрудненнях високомінералізованими водами, що виникають в процесах газо- і нафтовидобутку

Спосіб відновлення (бюремедіації) ґрунту при техногенних забрудненнях висо Винахід відноситься до області захисту навколишнього середовища і стосується бютехнолопчного відновлення фунтів, забруднених високомшералізованими водами, що виникають в процесах газо- і нафтовидобутку, з використанням комплексу бютехнолопчних препаратів та допоміжних речовин і методів меліоруючих і розрихлюючих компонентів, біогенних добавок, комплексу агротехнічних заходів В процесі газо- і нафтовидобутку через технологічні причини часто відбувається забруднення фунтів високомшералізованими пластовими водами, які містять у великій концентрації іони натрію і хлору Солі, потрапляючи в грунт, порушують його фізичний стан, водний, повітряний і поживний режими Дуже засолені фунти вилучаються з сільськогосподарських угідь, стають непридатними для вирощування культуральних рослин При аварійних розливах високомшералізованих вод, які часто трапляються при видобутку та транспортуванні нафти і газу, родючі фунти не тільки засолюються, але й забруднюються важкими металами Масштаб та інтенсивність впливу мінералізованих вод на геохімію природних систем часто значно більший, ніж вплив нафти і нафтопродуктів При техногенному засоленні фунтів в районах ви комшералізованими водами, що виникають в процесах газо- і нафтовидобутку, який передбачає використання комплексу бютехнолопчних препаратів та допоміжних речовин і методів меліоруючих і розпушувальних компонентів, біогенних добавок, комплексу агротехнічних заходів, який відрізняється тим, що відновлення проводять на засолених ґрунтах з вмістом хлоридів до 5,0г/кг ґрунту з використанням мікробних екзополісахаридів "Епосам" або "Ксампан" як детоксикантів шкідливої дії солей, бюактиватора росту рослин "Азотофіт", біологічного засобу захисту рослин "Фітоспорин", причому витрати препаратів на 1га поверхні, яку обробляють, становлять "Енпосам" або "Ксампан"- 0,5-5,Ом3, 3 "Фітоспорин" - 0,5-2,0дм , "Азотофіт"- 0,5-2,0дм3 добутку нафти змінюється ємність і склад поглинаючих катіонів Переважний хлоридно-натрієвий склад техногенних потоків сприяє проникненню натрію в фунтовий поглинаючий комплекс і розвитку осолонцювання фунтів Для засолених фунтів характерна низька природна родючість Високий вміст водорозчинних солей, у зв'язку з їх значною гігроскопічністю, різко знижує КІЛЬКІСТЬ доступної для рослин вологи У культурних рослин на засолених ґрунтах погіршуються мінеральне живлення, обмін речовин, затримується розвиток, особливо в початковій фазі, ослаблюється фотосинтез і, як наслідок, зменшується врожай та його якість Самовідновлення засолених ґрунтів для їх використання в сільськогосподарському виробництві потребує значного часу (біля 5 років) Використання солончаків і сильнозасолених ґрунтів можливе лише при виконанні комплексу складних меліоративних робіт Найбільш ефективний спосіб - видалення солей промиванням Норма використання води на промивання засолених ґрунтів залежить від ступеню засолення, вологості, механічного складу й глибини знаходження ґрунтових вод Промивання сильнозасолених ґрунтів часто практикують з одночасним вирощуванням 00 со (О ю рису на фоні глибокого дренажу Промивні води повинні бути слабо мінералізованими (не більше 3 1000мг/дм ) Родючість ґрунтів, промитих від солей, може бути покращена внесенням органічних і мінеральних добрив У перший період використання засолених ділянок під час проведення меліоративних робіт висівають солестійкі культури люцерну, ячмінь, просо, пшеницю Описані методи трудомісткі та не дають очікуваного результату на протязі декількох років, а сильнозасолені ґрунти взагалі утворюють природно неповноцінні території Відомий спосіб обробки забрудненого ґрунту (патент Японії №06329978, оп 18 02 98), в якому забруднену ділянку обводять водозахисними огорожами, на ЗОВНІШНІХ поверхнях труб на ДІЛЯНЦІ фунту закріплюють електроди, і за допомогою електроструму забруднену воду збирають в абсорбуючий матеріал для поглинання забруднюючих речовин з послідуючим відкачуванням забрудненої води Даний спосіб складний для використання в промислових умовах За даними науково-літературних джерел (заключний звіт до договору 616-9595 "Установить степень загрязнения почв при транспортировке промысловых вод и нефтепродуктов в районе Бугреватовского месторождения и разработать рекомендации по восстановлению почвенного плодородия», ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ науковий Центр «Інтелект-Сервіс», Харків, 1995р) відзначений слідуючий спосіб відновлення засолених ґрунтів Укладення шару добре гумусованого чорнозему, проведення агротехнічних робіт, вирощування перші 3 роки ДОВГОЛІТНІХ трав, меліорування внесенням гіпсу 20т/га і вапна або крейди 20т/га, внесення органічних та мінеральних добрив Для відновлення та підвищення родючості ґрунтів, забруднених при нафтовидобутку!, використовують слідуючи матеріали на 1га пісок крупнозернистий при вологості 10-12% 1800 - 3600т, кремніиорганічні рідини (ГКЖ-10, ГКЖ-11) 20 - 40кг, кальціймісткі сполуки (крейда та інш) 500 - 750т, дефекат 400 - 600т, перегній 120т, суглинок гумусований 4800т, чернозем орного шару 2400т, азотні добрива (аміачна селітра та ІН ) 120кг, фосфорні добрива (суперфосфат та ІН ) 80кг, калійні добрива (калійні солі та ін) 120кг Процес відновлення триває від 2-х до 4-х роКІВ Автори заявленого винаходу пропонують свій шлях вирішення проблеми відновлення ґрунтів, забруднених високомшералізованими водами в процесі газо-та нафтовидобутку Задачею винаходу є створення способу прискореного відновлення забрудненого ґрунту за допомогою високоефективного бютехнолопчного комплексного методу, який базується на викорис 56381 танні вітчизняних біопрепаратів, сорбентів, розпушувачів та добрив Задачу досягають тим, що у способі відновлення (бюремедіаци) ґрунтів при техногенних забрудненнях високомшералізованими водами, що виникають в процесах газо- та нафтовидобутку, який передбачає використання комплексу бютехнолопчних препаратів та допоміжних речовин і заходів меліоруючих і розпушувальних компонентів, біогенних добавок, комплексу агротехнічних заходів, згідно винаходу, відновлення проводять на засолених ґрунтах з вмістом хлоридів до 5,0г/кг ґрунту, з використанням мікробних екзополісахаридів «Енпосам» або «Ксампан», як детоксикантів шкідливої дії солей, бюактиватора росту рослин «Азотофіт», біологічного засобу захисту рослин «Фітоспорин» Витрати препаратів на 1га поверхні, яка оброблюється, становлять «Енпосам» або «Ксампан» - 0,5 -ь 5,0м3, «Фітоспорин» - 0,5 + 2,0дм3, «Азотофіт» - 0,5 •• 2,0дм3 * Уточнені норми внесення вищевказаних речовин для відновлення ґрунту визначають моделюванням процесу для різних проб ґрунту в лабораторних умовах Для зниження токсичної дії солей проводять комплекс агротехнічних заходів з обробкою поверхні, яка забруднена, комплексом вищевказаних бютехнолопчних препаратів, вносять меліоруючі і розпушувальні компоненти та біогенні добавки В комплекс агротехнічних заходів входять глибока оранка, рихлення, культивація, зволоження В залежності від складу та ступеню забруднення встановлюється співвідношення компонентів, що вносяться в ґрунт, а також періодичність обробки ґрунту Бюполімери Енпосам і Ксампан являють собою мікробні екзополісахариди, синтезовані ВІДПОВІДНО штамами Bacillus polymyxa і Xan-thamonas pv campestns Екзополісахариди мають виражену здатність до зв'язування ІОНІВ металів І та II груп періодичної системи, в тому числі і натрію, а також металів Зе-перехідних елементів Вміст полісахариду в препараті - 8-ь 15г/дм3 Фітоспорин - біологічний препарат, який являє собою висушену пористо-кристалічну масу живих спор бактерій Bacillus subtihs 26D, одержаних в процесі мікробіологічного синтезу, біологічно аткивних речовин та мінеральних наповнювачів Фітоспорин захищає від комплексу грибкових і бактеріальних захворювань, стимулює проростання насіння, ріст і розвиток рослин Титр життєздатних клітин продуцента не менше 1 101 кл/см3 або г Бюактиватор Азотофіт - бактеріальний препарат, який одержують мікробіологічним синтезом на основі штаму культури Azotobacter chroococcum Дія Азотофіту заснована на здатності мікроорганізмів, що входять до складу препарату, фіксувати азот з атмосферного повітря, пригнічувати ріст патогенної мікрофлори Окрім азотфіксації, Азотофіт за допомогою біологічно активних речовин (нікотинової та пантотенової кислот, піридоксину, біотину, гетероауксину і пббереліну) стимулює проростання насіння рослин і прискорює їх ріст Титр життєздатних клітин продуцента 0,5 - 1,0 109кл або см 3 , Для застосування способу розроблено 2 схеми 56381 Норми витрат відновлюючих речовин при цьому в середньому складають на 1 га відновлення з вмістом хлоридів від 0,1 до 2,5г/кг ґрунту, з вмістом хлоридів від 2,5 до 5,0г/кг ґрунту Забруднення хлоридами від 0,1 до 2,5г/кг від 2,5 до 5,0г/кг 0,5-2,5м' 1,5-5,0м' 0,5- 1,0дм' 1,0-2,0дм' 0,5- 1,0дм' 1,0-2,0дм' Енпосам або Ксампан Фітоспорин Азотофіт Технологія направлена на зменшення токсичної дії солей і на збільшення родючості засолених ґрунтів За рахунок комплексної дії біопрепаратів, водоутримуючихі детоксикуючих реагентів вдається знизити мінералізацію ґрунтів, запобігти їх повторному засоленню, отримати ґрунт, придатний для вирощування сільськогосподарської продукції вже в 1-й рік використання В залежності від ступеню засолення і рівня родючості подальша бюремедіація може відбуватися від 1 до 2-х років Спільними З прототипом ознаками є використання агротехнічних заходів, використання мінеральних добрив, внесення меліоруючих компонентів ВІДМІННИМИ ознаками є використання принципово нових екологічно чистих препаратів та інгредієнтів, повністю нешкідливих для навколишнього середовища, зниження трудомісткості процесів, зниження вмісту нітратів в ґрунті та в продукції, вирощеній на відновленому ґрунті, зменшення токсичної ти солей на культурні рослини вже на початковій стадії розвитку, запобігання повторного засолення, збільшення ємності поглинання і вологомісткості ґрунту, Найменування зразка 1 2 3 4 рН 7,76 7,96 7,46 7,18 більш швидке формування родючого шару (біогумусу), значне покращення мінерального живлення рослин, зниження витрат на полив і внесення добрив, значне підвищення врожайності культур Запропонований метод з використанням вказаних препаратів дозволяє досягти зниження негативного впливу солей хлору на розвиток рослин вже в перший рік обробки Видалення з ділянок рослинності, тобто недопущення опадання, дозволяє запобігти повторному засоленню ґрунту зольними елементами рослин Доказами є результати модельних випробувань, які проводилися в умовах Бугруватівського родовища з використанням вказаного способу при концентрації хлоридів від 0,28 до 19г/кг ґрунту Ґрунт з вмістом солей вище 5,0г/кг розбавляли піском, торфом до вмісту солей 5,0г/кг Опис випробувань і його результати описані нижче З різних ділянок досліджуваної земельної площі відібрані 4 зразки ґрунту В зразках було визначено рН водної витяжки, вміст хлоридів, карбонатів та бюкарбонатів Дані приведено в таблиці СІ, г/кг 0,277 8,33 0,65 19,06 На слабозасолених та середньозасолених ґрунтах (зразки 1,3) з нейтральною та слаболужною реакцією (зразки 1,3) провели загальні агротехнічні заходи, гіпсування, внесення торфу та вапна, мінеральних добрив (суперфосфат і аміачна селітра) Солончакові ґрунти (зразки 2 і 4), що мають високу концентрацію хлоридів, розбавили ВІДПОВІДНО в 1,5 І 2 рази річковим піском, потім аналогічно зразкам 1 і 3 добавили торф і добрива в підвищеній дозі з урахуванням розбавлення піском В якості індикаторної культури використовували ячмінь 3 ярових зернових культур він має найкоротший вегетаційний період, потребує нейтральної реакції ґрунту, добре переносить слабколужну (до 7,5од рН) реакцію, як натрієволюбна культура, ячмінь достатньо солестійкий, не вимогливий до тепла Для покращення фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунту, підвищення його родючості в експериментальні зразки вносили Енпосам, Фітоспорин та Азотофіт НСОз, г/кг 0,5 0,26 0,28 0,15 СОз', г/кг ВІДС ВІДС ВІДС ВІДС Усі зразки були подрібнені, висушені до сухоповітряного стану, просіяні через сито з отворами 2 мм та зволожені до 15% Проби засіяли насінням ячменю з розрахунку 25 зернин на 1 лоток (поверхня и 60см) 1 зразок 1 проба - контроль (К) 2 проба - добавили Енпосам-гель з розрахунку 0,5м3 на 1га і Фітоспорин (0,5дм3/га), полили суспензією Азотофіту (0,5дм3/га) 3 проба - внесли торф, оксид кальцію, гіпс, суперфосфат, аміачну селітру, обробили суспензією Азотофіту з розрахунку 1,0дм3/га 2 зразок 1 проба - контроль (К) 2 проба - добавили річковий пісок, торф, оксид кальцію, гіпс, суперфосфат, аміачну селітру, суспензію Азотофіту з розрахунку 1,0дм3/га 3 проба - всі добавки, як в 2 пробі, та додатково суспензію Азотофіту з розрахунку 1,0дм /га 4 проба - всі добавки, як в 2 пробі, плюс Енпосам (2,5м3/га) і 56381 Фітоспорин (1,0дм /га) З зразок 1 проба - контроль (К) 2 проба - внесли торф, вапно, гіпс, суперфосфат, аміачну селітру 3 проба - всі добавки, як і в 2 пробі, плюс Енпосам (2,5м3/га) та Фітоспорин (1,0дм3/га) 4 проба -торф, вапно, селітра аміачна Усі проби, крім контрольних, засіяли насінням, зрошеним у суспензією Азотофіту (0,5 -1,0дм3/га) 4 зразок 1 проба - контроль (К) 2 проба - добавили крупний річковий пісок, торф, оксид кальцію селітру аміачну, суперфосфат, Енпосам (2,5м /га), Фітоспорин (2,0дм3/га), Азотофіт (1,0дм /га) 3 проба - добавили крупний річковий пісок, гіпс, торф, вапно, селітру аміачну, суперфосфат, Ксампан (2,5м3/га), Фітоспорин (2,0дм3/га), Азотофіт (2,0дм3/га) Всі проби, крім контрольної, засіяли насінням, зрошеним в суспензією азотофіту (0,5дм3/га) Засіяні лотки помістили в добре освітлене та тепле місце Після засіву щоденно спостерігали за прорістю рослин та вологістю ґрунту Один раз на тиждень вимірювали довжину стебел Після закінчення експерименту в кожній пробі після зняття зеленої маси рослин визначили рН водної витяжки ґрунту, залишкові хлориди, вагу вологої та сухої рослинної маси, и зольність Краща енергія проростання насіння була в зразку 1 (див табл 1) У зразку 2 в деяких дослідних пробах поодинокі сходи з'явилися на 6 день після посіву, на сьомий день сходи були в усіх дослідних зразках і були відсутні в контрольних Зрошення насіння розчином Азотофіту сприяло швидкості проростання насіння В контрольних пробах паростки не з'явилися до закінчення експерименту (концентрація СІ - 8г/кг виявилася згубною для рослин) В середньому в дослідних пробах зійшло біля 80% насіння при схожості 90 - 95% У зразку 3 практично у всіх пробах і контролі сходи з'явились на 4 день після посіву Схожість на 6 день у всіх пробах досягла до 100% У зразку 4, де початкова концентрація хлору була 19 - 20г/кг, навіть після подвійного розбавлення ґрунту до концентрації СІ 8,5г/кг сходи так і не з'явилися навіть через місяць після посіву Через 2 тижні рослини і ґрунт були проаналізовані ВІДПОВІДНО до плану експерименту Дані представлені в табл 2 Як видно з табл 2, внесення різних добавок в зразок №1 не призвело до збільшення росту рослин і накопичення зеленої маси, що говорить про нормальні біологічні та фізико-хімічні властивості ґрунту і добру виносливість ячменем хлоридної засоленості до 0,Зг/кг ґрунту Зольність рослин склала від 19,88 до 24,8% від ваги сухої маси У зразку №2, в контрольній пробі, де початкова концентрація юну хлору склала 8,33 г/кг, рослини не зійшли, а після внесення піску, торфу і зниження концентрації СІ до 4,63г/кг окремі ростки з'явилися на 6 день, через 2 тижні схожість склала 75 - 80% Вага вологої та сухої рослинності була 8 більше на 15% і 14% ВІДПОВІДНО Залишковий хлор в ґрунті, як в пробі 2, так і в ДОСЛІДІ 3 склав 3,8 г/кг але більший ефект дало внесення Енпосаму або Ксампану та Фітоспорину Незважаючи навіть на трохи гіршу схожість 19 з 25 порівняно з пробою 2 (в середньому 20 з 25) в пробі 3 спостерігається безперечна перевага, як в рості (на 8 1 % більше порівняно з пробою 2), так і в накопиченні зеленої маси вологої та сухої на 44% та 27% ВІДПОВІДНО При цьому залишкова концентрація хлору в ґрунті дослідних проб знизилась до 3,4г/кг Початкова концентрація в ґрунті перед посівом була 4,63г/кг Вміст ЗОЛИ В зразках 1 і 3 відповідав приблизно 20 -ь 22% Внесення в фунт таких бюдобавок, як Азотофіт і Фітоспорин, сприяє швидкості зростання насіння та росту рослин Полісахарид, завдяки своїй сорбційній та структуруючій здатності, зменшує шкідливу дію солей і позитивно впливає на розвиток вегетативної маси рослин В третьому зразку, де концентрація хлору вища в 2 рази, ніж в першому зразку, внесення біопрепаратів та різних добавок дозволило як збільшити ріст рослин і накопичення вологої та сухої зеленої маси, так і знизити концентрацію хлору в ґрунті Особливо ефективним є внесення Енпосаму або Ксампану та Фітоспорину ріст стебел на 18% вище, ніж в контролі, вага вологої маси - на 20%, сухої - на 13% Внесення мінеральних добрив та торфу без Енпосаму та Фітоспорину дало збільшення довжини стебел лише на 10%, але практично не збільшило масу Крім того, залишковий хлор в ґрунті у випадку використання Енпосаму та Фітоспорину знизився до 0,56г/кг порівняно з контролем (0,63г/кг) і пробою 2 з мінеральними добривами (0,62г/кг) Зольність всіх рослин як в контролі, так і в пробах була на рівні 20 - 22% Визначення такого показника ґрунту, як щільний залишок, показало зниження вмісту розчинних солей в ґрунтовому розчині зразків 2 та 3 при використанні полісахариду В зразку 1 цей показник був на рівні контрольного Крім того, у зразках 2 та З в пробах з полісахаридом знизився рН водної витяжки ґрунту на 0,3 - 0,5од В зразку №4, незважаючи на подвійне розбавлення ґрунту і проведення комплексу заходів, позитивного результату не отримали Нами було вибрано експериментальні ділянки розміром 0,1га на території Бугруватівського нафто-газового родовища для дослідно-промислових випробувань технології відновлення засолених ґрунтів Усі ДІЛЯНКИ знаходяться біля трубопроводу, який використовується для транспортування високомшералізованих пластових вод В результаті поривів ґрунт на дослідних та контрольній ділянках забруднюється мінеральними солями пластових вод Поверхня ґрунту покрита слабкою рослинністю Місцями рослинність відсутня Було відібрано зразки ґрунту для оцінки складу забруднень, вмісту мікрофлори та експресоцінки вибраного методу За результатами лабораторних робіт восени було проведено обробку експериментальних ділянок бютехнолопчними препаратами Паралельно в стендових умовах проводили моделювання процесів відновлення ґрунтів, підбо 56381 10 ру оптимальних умов бюактиваци та ПОСЛІДОВНОСТІ обробки біопрепаратами ВІДПОВІДНО З виданими рекомендаціями через 6 МІСЯЦІВ, весною, було проведено повторну обробку експериментальних ділянок біопрепаратами з одночасним внесенням меліоруючих, розрихлюючих та біогенних добавок Контрольну ділянку не з'явилася природна рослинність, білі плями відсутні На контрольній ДІЛЯНЦІ рідкі сходи ячменю, висота рослин (12 - 20см) більше ніж у 2 рази нижча, обробляли ніж на ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ На ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ №1 відзначено нормаль ний ріст ячменю, висота рослин від 26 до 54см На ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ №2 (без посіву ячменю) На ДОСЛІДНІЙ ДІЛЯНЦІ №1 і на контро льній ДІЛЯНЦІ провели контрольний посів ячменю Дослідну ділянку №2 залишили під паром Результати мікробіологічного аналізу мікрофлори дослідних ділянок (табл 4) показали наявність внесеної мікрофлори, яка входить до складу бюактиватора, і наростання природної Внаслідок проведеної комплексної роботи по відновленню засоленого ґрунту за допомогою бюактиваторів та біопрепаратів вдалося знизити концентрацію хлоридних солей до рівня практично незасолених земель (вміст хлоридів незасолених ґрунтів < 0,1г/кг) Таким чином, запропонована нами технологія дозволяє відновлювати засолені ґрунти вже на 1 рік використання, не потребуючи при цьому великих матеріальних та трудомістких витрат Після ПОЯВИ СХОДІВ (через 2 МІСЯЦІ) було про ведено обробку рослин біопрепаратами На протязі цього періоду робіт проводився контроль за динамікою стану дослідних та контрольних ділянок після кожної обробки Як видно з табл 3, основний показник ефективності бюремедіацм ґрунту - вміст хлоридів, змінювався після обробок слідуючим чином а) на дослідних ділянках через 6 МІСЯЦІВ ПІСЛЯ початку робіт хлориди зменшилися в 1,7 та 2,1 рази, через 8 МІСЯЦІВ - в 4,4 та 5,5 рази, в 21 і 26,8 рази через 10 МІСЯЦІВ після початку роботи, б) на контрольній ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДНО В 1,2, 1,4 КІЛЬКІСТЬ СХОДІВ ячменю та 1,9 рази Таблиця 1 Найменування проби Зразок І Контроль Проба 2 Проба 3 День після посіву 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Із 14 8 7 24 22 24 22 24 22 24 23 24 23 24 23 24 23 24 23 24 23 24 23 24 23 24 23 6 24 24 24 24 24 24 24 24 24 24 24 24 Примітка 15 У зразку IV сходи не з'явились навіть через МІСЯЦЬ НІ В контрольних, НІ В ДОСЛІДНИХ пробах Зразок II Контроль Проба 2 Проба 3 Проба 4 Зразок III Контроль Проба 2 Проба 3 Проба 4 1 5 1 9 4 9 11 7 13 12 13 16 15 18 18 16 18 18 18 18 18 18 22 19 20 23 19 23 23 19 22 22 23 23 23 24 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 25 25 25 24 Таблиця 2 Зведена таблиця показників ґрунту та рослин в умовах моделювання процесу відновлення ґрунту контрольних точок ділянки Бугруватівського родовища Найменування проб Зразок І Контроль Проба 2 Проба 3 Зразок II Контроль Початкові показники ґрунту рН СІ, г/кг Щільний осад,% Кінцеві показники (через 2 тижні після посіву) СІ, г/кг 0,255 0,255 0,266 0,14 0,15 0,61 7,9 1,38 7,76 0,277 0,052 7,52 0,277 0,24 7,85 7,78 7,59 1,9 7,75 7,96 8,33 І розміри, CM Волога вага, г Суха вага, г Зола, % 24 23 24 456 456 406 5,0825 4,9085 3,9198 0,4091 0,3921 0,3466 19,48 20,47 20,52 Щільний Кіль-ть осад,% ростків рН 11 12 56381 Продовження таблиці 2 Найменування проб Проба 2 Проба 3 Проба 4 Зразок III Контроль Проба 2 Проба 3 Проба 4 Зразок IV Контроль Проба 2 Проба 3 Початкові показники ґрунту 7,58 4,63 1,17 7,46 0,65 0,33 6,72 0,65 0,279 7,18 СІ, г/кг Щільний осад,% Кіль-ть ростків 3,8 3,8 3,4 1,065 1,09 0,76 20,5 19,5 19 І розміри, CM 159 145 288 7,51 6,98 6,94 7,12 0,63 0,62 0,56 0,56 1,14 0,53 0,44 0,64 25 24 24 24 420 462 498,5 456 Волога вага, г Суха вага, г Зола, % 1,642 1,400 2,366 0,2126 0,1859 0,2706 16,5 14,4 15,2 4,202 4,179 5,037 4,4045 0,36585 0,37585 0,41285 0,3461 20,05 22,41 21,96 22,2 19,06 7,02 рН 7,55 7,54 7,46 Щільний осад,% СІ, г/кг рН Кінцеві показники (через 2 тижні після посіву) 8,46 Таблиця З Назва ДІЛЯНКИ №1 №2 Контроль Вміст С І , г/кг початковий після І обр через бміс після початку робіт після II обр через 8міс після початку робіт після III обр через 9міс після початку робіт 2,73 3,1 2,84 1,32 1,78 2,4 0,5 0,71 1,98 0,102 0,147 1,5 Розміри рослин ПІСЛЯ III обробки, см 26-54 12-20 Таблиця 4 Назва ділянки №1 №2 Контроль Показник мікрофлори початкова кл/г природна внесена природна внесена природна внесена 1 10° відсутня 1 10° відсутня 1 10° відсутня Найменування проби після І обр чепісля II обр через бміс після рез 8міс після початку робіт початку робіт 1,5 10° 1 10' 3,5 10° 3,0 10' 7,0 10° 1,5 10' 1 10 і 2,0 10' 0,5 10° 1 10° відсутня відсутня Підписано до друку 05 06 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24 після III обр через 9міс після початку робіт 1,4 10° 4,0 10' 2,0 10° 2,0 10' 1,5 10° відсутня