Спосіб селекції об`єктів

Спосіб селекції об'єктів, що включає операції значають складові націнки, які враховують при визначення облікових параметрів вхідних і вихідперетворенні облікових параметрів вхідних і вихіних продуктів об'єкта селекції, перетворення їх в дних продуктів технологічного об'єкта селекції в еквівалентні вхідні і вихідні сигнали, визначення еквівалентні, при цьому ефективність визначають різниці між еквівалентними вихідними та вхідними із виразу: сигналами, піднесення цієї різниці до квадрату, множення еквівалентних вхідних та вихідних сиг  tf tf rs  ps  ps   pq t dt  rs  ps   icq  (rs  icq  rs  rq t dt) T S  Ck S Pk Rk  Ck   n ts ts     E  ,     tf tf k 1     2  rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk )    rs  icqRk  rs   rq Ck t dt TC     ts ts     U 2 (11) 1 Корисна модель належить до автоматики, зокрема до способів селекції об'єктів, і може бути використана при оптимізації технологічних процесів періодичної або циклічної дії та в експертних системах щодо діагностування технологічних об'єктів. Найбільш близьким прототипом за сукупністю ознак щодо заявленого є вираз для визначення ефективності сфокусованої операції (Луценко И.А. 3 Технологии эффективного управления. - Кривой Рог: ЧП "Видавничий дім", 2004. - 152с). Спосіб селекції об'єктів включає операції визначення облікових параметрів вхідних і вихідних елементів об'єкта селекції, перетворення їх в еквівалентні вхідні і вихідні сигнали, визначення різниці між еквівалентними вихідними та вхідними сигналами, піднесення цієї різниці до квадрату, множення еквівалентних вхідних та вихідних сигналів, знаходження відношення між квадратом різниці вихідних і вхідних еквівалентних сигналів та добутком вхідних і вихідних еквівалентних сигналів. Недоліком відомого способу є те, що в такому способі селекції не враховують існуючий запас партії транзитного продукту. Врахування його приведе до зменшення витрат пускового режиму попередньої системи. В прототипі не враховується обліковий параметр партії транзитного продукту, який умовно переходить. Задачею корисної моделі є удосконалення способу селекції об'єктів шляхом врахування облікових параметрів вхідної партії транзитного продукту, який умовно переходить та облікових параметрів вихідної партії транзитного продукту, які умов 63391 4 умовно передаються, та використання розділової керованої системи для зменшення витрат пускового режиму та споживацької цінності процесів ділової керованої системи. Поставлена задача вирішується за рахунок включення операції визначення облікових параметрів вхідних і вихідних продуктів технологічного об'єкта селекції, перетворення їх в еквівалентні вхідні і вихідні сигнали, визначення різниці між еквівалентними вихідними та вхідними сигналами, піднесення цієї різниці до квадрату, множення еквівалентних вхідних та вихідних сигналів, знаходження відношення між квадратом різниці вихідних і вхідних еквівалентних сигналів та добутком вхідних і вихідних еквівалентних сигналів. Згідно з корисною моделлю додатково визначають обліковий параметр партії транзитного продукту, який умовно переходить, перетворюють його в еквівалентний сигнал, підсумовують з еквівалентними вхідними і вихідними сигналами, визначають складові націнки, які враховують при перетворенні облікових параметрів вхідних і вихідних елементів об'єкта селекції, при цьому ефективність визначають із виразу:   tf tf rs  ps  ps   pq t dt  rs  ps   icq  (rs  icqRk  rs   rq Ck t dt) T S  Ck S Pk   n ts ts     , E      tf tf k 1     2  rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk )    rs  icqRk  rs   rq Ck t dt TC     ts ts     де: rs - вартість оцінки одиничного вхідного транзитного продукту; ps S - складова націнки, за рахунок зниження питомих затрат пускового режиму; psT - складова націнки, за рахунок зниження збільшення споживацької цінності процесів розділової керованої системи; icqR - обліковий параметр вхідної партії транзитного продукту, який відносно переходить; icqP - обліковий параметр вихідної партії транзитного продукту, який відносно передається; t S - момент початку вкладеної операції; t f - момент завершення вкладеної операції; rqC - зміна облікового параметра вхідної партії транзитного продукту; pqC - зміна облікового параметра вихідної партії транзитного продукту; n - кількість вкладених операцій, операції розділової керованої системи; TC - інтервал часу вкладеної операції. Суть запропонованої корисної моделі пояснюється кресленням, де на фіг. 1 представлена блоксхема реалізації заявленого способу ідентифікації; на фіг. 2 - представлена часова діаграма руху запасу транзитного продукту в розділовій системі. Блок-схема реалізації способу ідентифікації по формулі корисної моделі містить джерело 1, розділову керовану систему 3, споживач 5, датчики реєстрації облікових параметрів вхідних та вихідних продуктів 2, 4, 6, блоки 8, 9, 10 дають інформацію про вартість оцінки одиничного вхідного транзитного продукту, складова оцінки, за рахунок зниження питомих затрат пускового режиму, складова націнки, за рахунок зниження споживчої цінності процесів розділової керованої системи відповідно. Виходи блоків 8, 9, 10 підключені до входів суматора 12, виходи блоків 8, 10 підключені до входів суматора 13. Виходи датчиків 2, 4 підключені відповідно до інтеграторів 7, 11. Вихід інтегратора 7 підключений до входу помножувача 14, на вхід якого надходить також сигнал з блока 8, вихід інтегратора 11 підключений до входу помножувача 16, на вхід якого надходить також сигнал з суматора 12. З датчика 6 сигнал надходить на вхід помножувача 15, на вхід якого надходить також сигнал з блока 8, та на вхід помножувача 17, на вхід якого надходить також сигнал з суматора 13. Виходи помножувачів 14, 15 підключені до входів суматора 18, а виходи помножувачів 16, 17 до входів суматора 19. З виходу суматора 18 сигнал йде на від'ємний вхід суматора 20 та на вхід помножувача 21, а з виходу суматора 19 сигнал йде на вхід суматора 20 та на вхід помножувача 21. На вхід помножувача 21 надходить сигнал з блока інтервалу часу вкладеної операції 23, який підно 5 ситься до квадрату блоком 22. З виходу суматора 20 сигнал надходить до блока піднесення до квадрату 25. Вихід помножувача 21 підключений до входу блока ділення 26, на вхід якого також надходить сигнал з виходу блока піднесення до квадрату 24. З виходу блока ділення 25 сигнал йде на вхід джерела 1. Приклад виконання способу селекції об'єкта. Як об'єкт селекції можуть бути використані технологічні системи, що підпадають під визначення "Чорний ящик", і у яких протікають процеси невідомі чи занадто складні для вивчення зв'язків ніж ними. У цьому разі на об'єкт селекції впливають елементи, що несуть інформацію про свої складові частини енергетичні, сировинні та інші. Розділова керована система як об'єкт селекції являє собою накопичувальний бункер, призначений для прийому-зберігання-видачі продукту (сировини, води тощо), фізико-хімічні властивості якого залишаються незмінними або ними можливо нехтувати в процесі руху продукту в тракті між двома технологічними агрегатами (джерелом та споживачем) в багатостадійному технологічному процесі. У зв'язку з цим продукт у керованій розділовій системі визначається як транзитний. Відповідно, розділова керована система конструктивно складається з механізму прийомузберігання-видачі транзитного продукту (накопичувального бункера) та системи керування подачею продукту на вході та видачі продукту на виході цього механізму. Реалізація концепцій оптимального керування зумовлює незалежність функціонування технологічного агрегату в період забезпечення розділової керованої системи своїм вихідним продуктом. Для установок безперервної та циклічної дії незалежність функціонування проявляється в тому, що система керування самостійно приймає рішення про те, який об'єм сировини буде перетворений в кінцеву продукцію в рамках окремої технологічної операції і з якою швидкістю. У межах однієї операції розділової керованої системи, попередня технологічна установка може сформувати багато проміжних операцій поповнення запасів. Їх кількість залежить від верхнього та нижнього контрольованих в бункері рівнів та від об'єму продукту, який надходить з попередньої технологічної установки. Ці проміжні операції визначимо як вкладені операції. В результаті, для однієї вкладеної операції розділової керованої системи визначаються: вхідна, умовно передана партія транзитного продукту об'ємом icqR , вхідна партія транзитного продукту об'ємом irqC , вихідна партія транзитного продукту об'ємом ipqC та партія вихідного продукту, що умовно передається об'ємом icqP (фіг. 2). Отже, з попередньої технологічної установки (джерела) 1 продукти надходять через розділову керовану систему 3 до наступної технологічної установки (споживача) 6. Кількість вхідних rqC і вихідних pqC продуктів визначають за допомогою датчиків виміру 2, 4. Далі отримані параметри інте 63391 6 граторами 7, 11 інтегруються в сигнали виду: tf tf  rq Ck t dt,  pqCk t dt , де t S - момент початку tS tS вкладеної операції, t f - момент закінчення вкладеної операції, rqCk t  - зміна облікового параметру вхідної партії транзитного продукту, pqCk t  зміна облікового параметру вихідної партії транзитного продукту. Ці сигнали являють собою відповідно об'єм вхідного транзитного продукту, отриманого з попередньої технологічної установки, та об'єм вихідного транзитного продукту, що споживає наступна технологічна установка за період вкладеної операції, які надходять на помножувачі 14, 16. Сигнал про поточну наявність продукту в розділовій системі icq0 надходить на помножувачі 15, 17. За допомогою масштабаторів 14, 15, 16, 17 сигнали приводять узгоджених вартісних величин. Сигнал tf  rq Ck t dt масштабується з урахуванням вартості tS оцінки одиничного вхідного транзитного продукту rs , інформацію про яку містить блок 8. Формуєтьtf tf ся сигнал виду rs  rq Ck t dt . Сигнал  pqCk t dt ts ts масштабується з урахуванням суми вартості оцінки одиничного вхідного транзитного продукту rs (блок 8), складової націнки, за рахунок зниження питомих витрат пускового режиму ps S (блок 10) та складової націнки, за рахунок зниження споживацької цінності процесів розділової керованої системи psT (блок 9), за допомогою суматора 12. Формується сигнал виду tf rs  psT  psS   pqCk t dt . ts Сигнал icqRk - масштабується з урахуванням вартості оцінки одиничного вхідного транзитного продукту rs rs  icqRk  , icqPk - вартості оцінки одиничного вхідного транзитного продукту rs та складової оцінки, за рахунок зниження питомих витрат пускового режиму ps S rs  psS   icqPk  . Еквівалентні вхідні сигнали та еквівалентні вихідні сигнали підсумовуються суматорами відповідно 18, 19 та формуються загальний вхідний та вихід  tf   ний сигнали виду  rs  icqRk  rs   rq Ck t dt  та   ts   tf rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk . ts 7 63391 Знаходиться значення різниці між вихідним і вхідним сигналом однієї вкладеної операції сума 8 тором 20 tf   tf   ts   ts  , rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk   rs  icqRk  rs   rqCk t dt  блоком піднесення до квадрату 25 формується сигнал виду   tf tf rs  ps  ps   pq t dt  rs  ps   icq  (rs  icq  rs  rq t dt) T S  Ck S Pk Rk  Ck   ts ts     Блок 23 формує на виході сигнал інтервалу часу вкладеної операції TC , який поступає на вхід блока піднесення до квадрату 22, результат мате 2 . матичної операції передається на блок помножувача 21. На виході помножувача 21 формується сигнал виду     tf tf     2 rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk )    rs  icqRk  rs   rqCk t dt   TC      ts ts     . Вихід блока піднесення до квадрату 25 та вихід блока помножувача 21 підключені відповідно до входів блока ділення 26, на виході якого отримуємо:   tf tf rs  ps  ps   pq t dt  rs  ps   icq  (rs  icq  rs  rq t dt) T S  Ck S Pk Rk  Ck   ts ts         tf tf     2  rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk )    rs  icqRk  rs   rqCk t dt TC     ts ts     . По закінченню циклу функціонування розділової керованої системі, тобто при досягненні мінімального рівня запасу накопичувального бункеру, E n  відбувається знаходження суми n вкладених операцій:   tf tf rs  ps  ps   pq t dt  rs  ps   icq  (rs  icq  rs  rq t dt) T S  Ck S Pk Rk  Ck   ts ts        tf tf k 1      2 rs  psT  psS    pqCk t dt  rs  psS   icqPk )    rs  icqRk  rs   rqCk t dt TC      ts ts     . 9 63391 10 11 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 63391 Підписне 12 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601