Спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою

Реферат: Спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою включає використання психотропних засобів, зокрема риссету, і проведення центральної електроаналгезії. Додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб.) і через 1,5 год. Після ранкового перорального прийому риссету проводять лікування методом центральної електроаналгезії в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2 мА, частоти імпульсів від 200 до 1000 Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3 мс, тривалості процедури від 45 до 50 хв. при курсі лікування 13 щоденних процедур. UA 79717 U (12) UA 79717 U UA 79717 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використаний для терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою. Відомий спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою, котрий включає пероральний прийом високих доз психотропних засобів, в т.ч. риссету (Джордж Арака, Джеральд Розенбаум. Фармакотерапия психических расстройств: Пер. с англ. - М.: Издательство "БИНОМ", 2004.-416 с). Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т.ч. риссету, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на динаміку розладу, зокрема на декомпенсацію та агресивну поведінку, створювати умови для реабілітації хворих. Відомий також спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою, котрий включає комбіноване використання психотропних засобів і деяких методів електротерапії (Клиническая психиатрия / Бачериков Н.Е., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др.; Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. - К.: Здоров'я, 1989. - С. 108-133, 319-361). Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, високою частотою побічних реакцій і ускладнень (вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинка серця і смерть), а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію риссету безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на динаміку розладу, зокрема на декомпенсацію та агресивну поведінку, і створювати умови для реабілітації хворих. Найбільш близьким по технічній суті і досягуваному результату до заявленого є спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою, котрий включає поєднання перорального і парентерального прийомів психотропних засобів і гальванізацію комірцевої зони по О.Ю. Щербаку (Демедюк И.А. Психические заболевания // Клиническая физиотерапия / Оржежковский В.В., Волков Е.С., Демедюк И.А. и др.; Под ред. В.В. Оржежковского. - К.: Здоров'я, 1984. - С. 425-429). Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію риссету безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на динаміку розладу, зокрема на декомпенсацію та агресивну поведінку, вираженість психопатичних реакцій, створювати умови для реабілітації хворих. В основу корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою шляхом додаткового перорального підвищення добової дози риссету до середньої з подальшим проведенням лікування методом центральної електроаналгезії, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб.) і через 1,5 год. після ранкового перорального прийому риссету проводять лікування методом центральної електроаналгезії в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2 мА, частоти імпульсів від 200 до 1000 Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3 мс, тривалості процедури від 45 до 50 хв. при курсі лікування 13 щоденних процедур. Використання риссету для терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації риссету безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози риссету до середньої і подальшого проведення центральної електроаналгезії. Проведення лікування методом центральної електроаналгезії співпадає з максимальною концентрацією риссету в плазмі крові внаслідок його основного і додаткового перорального прийомів, отже, з найбільш вираженою його дією. Механізм дії риссету, який є атиповим нейролептиком із групи бензізоксазолу, зв'язують з дією його як селективного моноамінергічного антагоніста 5-НТ2-серотонінергічних і D2дофамінергічних рецепторів в центральній нервовій системі, а також з блокадою а1адренергічних і щонайменше Н1-гістамінових та а2-адренергічних рецепторів. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку, протиблювотна дія - блокадою дофамінергічних D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру, гіпотермічна дія - блокадою дофамінергічних рецепторів гіпоталамуса. Разом з цим даний препарат не виявляє дії на холінергічні рецептори, має антипсихотичний ефект (усуває маячні ідеї, галюцинації, автоматизм), а також зменшує почуття страху, гніву, прояви фізичного 1 UA 79717 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 насильства, емоційну збудливість, вибуховість, зменшує схильність до афективних реакцій, знижує агресивність, підвищує толерантність до фрустрації, благотворно впливає на поведінку хворих з декомпенсаціями у пацієнтів з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою, сприяє регресу стану декомпенсації, покращує динаміку розладу. Щонайменше, ніж класичні нейролептики, пригнічує рухову активність і каталепсію. При цьому під впливом імпульсного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому надходженню риссету в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок дисоціального розладу особистості, зокрема декомпенсації. Центральна електроаналгезія дає чіткий седативний, електротранквілізуючий та електроанестезуючий ефекти, а також покращує компенсаторні і адаптивні механізми центральної і вегетативної нервової системи і, відповідно, зменшує резистентність до психофармакотерапії. Разом з цим, дія риссету відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом імпульсного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця та смерть. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Хворий приймає щоденно о 8 год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0-2,0 мг/доб. Додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб.) і через 1,5 год. після ранкового перорального прийому риссету проводять центральну електроаналгезію білатерально за лобно-пипкуватою методикою з допомогою апарата "ЛЭНАР". Для цього роздвоєний катод розміщують в надбрівних областях в зонах виходів першої гілки трійчастого нерва, а роздвоєний анод - під пипкуватими виростками. Прокладки під електродами розміром 4×4 см змочують 2 % розчином натрію бікарбонату. Процедури проводять в режимі змінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2 мА, частоти імпульсів від 200 до 1000 Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3 мс, тривалості процедури від 45 до 50 хв. при курсі лікування 13 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній нестерпності струму, негативному відношенні хворого до центральної електроаналгезії, запальних захворюваннях очей, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутвореннях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, нирковій недостатності, еклампсії, епілепсії, одночасному застосуванні з інгібіторами МАО, гіпертрофії передміхурової залози, гострих порушеннях мозкового кровообігу, гострому отруєнні алкоголем, барбітуратами і коматозних станах. Спосіб використаний нами у 13 різностатевих праворуких хворих з декомпенсаціями у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою із середньою тривалістю захворювання 18 років у віці від 20 до 60 років, котрі виявляли ознаки декомпенсації - періоди у динаміці розладів особистості, що характеризуються тривалим загостренням психопатичних рис, зокрема подразливості, грубості, нездатності підтримувати взаємовідносини, нездатності відчувати почуття провини, низьким порогом розряду агресії, включаючи насильство, нехтуваннями соціальними правилами і обов'язками, їхніми кількісними змінами під дією несприятливих для даного типу розладів особистості чинників оточення, нерідко з агресивною поведінкою. Позитивний результат отримано у 11 хворих, невизначений - у 2 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клінікобіохімічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1. Хворий В., 45 років. Діагноз: дисоціальний розлад особистості, декомпенсація з агресивною поведінкою. Хворіє 25 років, 8 разів лікувався стаціонарно в обласній психіатричній лікарні, інвалід III групи, працює тимчасово вантажником на базарі, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, останній раз лікувався стаціонарно з 01.09.12 р. по 09.10.12 р. з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою у зв'язку із декомпенсацією. До застосування заявленого способу лікування 2 UA 79717 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою у даного хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8 год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0-2,0 мг/доб. Додатково протягом другого тижня перорально добову дозу риссету підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб) і через 1,5 год. після ранкового перорального прийому риссету проводили центральну електроаналгезію білатерально за лобно-пипкуватою методикою з допомогою апарата "ЛЭНАР". Для цього роздвоєний катод розміщували в надбрівних областях в зонах виходів першої гілки трійчастого нерва, а роздвоєний анод - під пипкуватими виростками. Прокладки під електродами розміром 4×4 см змочували 2 % розчином натрію бікарбонату. Процедури проводили щоденно в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2 мА, частоти імпульсів від 200 до 1000 Гц, їх тривалості від 0,2 до 0,3 мс, тривалості процедури від 45 до 50 хв. при курсі лікування 13 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, став спокійнішим, зменшились почуття гніву, прояви фізичного насильства, емоційна збудливість, вибуховість, зменшилась схильність до афективних реакцій, наступив регрес стану декомпенсації, нормалізувалася поведінка, підвищилась толерантність до фрустрації, почав звертати увагу на взаємовідносини, відчувати свою провину, став охайним, перестав виявляти прояви агресивної поведінки, став більш товариським, лагідним, почав багато читати літературу, цікавитися методами електротерапії, телепередачами та випискою, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клініко-біохімічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози риссету до середньої та подальше проведення лікування методом центральної електроаналгезії привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, покращення динаміки розладу, зокрема регресу декомпенсації та агресивної поведінки, порідшання побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2. Хворий P., 42 років. Діагноз: дисоціальний розлад особистості, декомпенсація з агресивною поведінкою. Хворіє 25 років, більше 7 разів лікувався стаціонарно в обласній психіатричній лікарні, інвалід III групи, працює неофіційно робітником на приватному підприємстві, останній раз лікувався стаціонарно з 18.12.11 р. по 23.01.12 р. з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою у зв'язку із декомпенсацією. До застосування заявленого способу терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно о 8 год. риссет усередину після їжі в таблетках в дозі 1,0 мг/доб. Додатково протягом другого тижня перорально добову дозу риссету підвищували до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб.) і через 1,5 год. після ранкового перорального прийому риссету проводили лікування методом центральної електроаналгезії за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, став спокійнішим, зменшились почуття гніву, прояви фізичного насильства, емоційна збудливість, вибуховість, зменшилась схильність до афективних реакцій, наступив регрес стану декомпенсації, нормалізувалася поведінка, підвищилась толерантність до фрустрації, почав звертати увагу на взаємовідносини, відчувати свою провину, став охайним, перестав виявляти прояви агресивної поведінки, став більш товариським, лагідним, значно покращилися відносини з рідними, хворими по палаті, почав багато читати літературу, адекватно спілкуватися, цікавитися методами лікування, телепередачами, випискою та домашніми справами, будувати реальні плани на майбутнє, включатися в трудові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними, клініко-біохімічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози риссету до середньої та подальше проведення лікування методом центральної електроаналгезії привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, 3 UA 79717 U 5 10 15 20 зменшення резистентності до психофармакотерапії, покращення динаміки розладу, зокрема регресу декомпенсації та агресивної поведінки, порідшання побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою є дієздатний і ефективний. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, агресивної поведінки, регресу стану декомпенсації, емоційної збудливості, проявів фізичного насильства, експлозивності, зменшенню схильності до афективних реакцій, формуванню компенсації, покращенню перебігу психічного розладу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощувати концентрацію риссету безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом його додаткового перорального підвищення добової дози до середньої та подальшого проведення лікування методом центральної електроаналгезії, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 5 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє досягти позитивного ефекту тільки у 44,0 % хворих, заявлений спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою дав позитивний ефект у 59,1 % хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на 15,1 %, що дає можливість скорочувати термін лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб терапії декомпенсацій у хворих з дисоціальним розладом особистості з агресивною поведінкою, що включає використання психотропних засобів, зокрема риссету, і проведення центральної електроаналгезії, який відрізняється тим, що додатково протягом другого тижня лікування перорально добову дозу риссету підвищують до середньої (щоденно по 1,0 мг до 5,0 мг/доб.) і через 1,5 год. після ранкового перорального прийому риссету проводять лікування методом центральної електроаналгезії в режимі перемінної шпаруватості з постійним збільшенням сили струму від 0,8 до 1,2 мА, частоти імпульсів від 200 до 1000 Гц, їх тривалості від 1,2 до 1,3 мс, тривалості процедури від 45 до 50 хв. при курсі лікування 13 щоденних процедур. 35 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4