Спосіб діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням
Номер патенту: 87512
Опубліковано: 10.02.2014
Автори: Лінська Ганна Володимирівна, Кочуєва Марина Миколаївна, Сухонос Валентина Андріївна, Радзішевська Євгенія Борисівна
Формула / Реферат
Спосіб діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням, який здійснюють шляхом біохімічного дослідження показників крові, який відрізняється тим, що визначають С-реактивний білок та тригліцериди, ураховують індекс маси тіла, жорсткість паренхіми печінки розраховують за формулою Elast_sp=0,3 ІМТ + 0,3 CRB+0,05 ТG - 10,4, де
ІМТ - індекс маси тіла;
CRB - С-реактивний білок;
TG - тригліцериди.
Текст
Реферат: Спосіб діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням здійснюють шляхом біохімічного дослідження показників крові, визначають С-реактивний білок та тригліцериди, ураховують індекс маси тіла та розраховують жорсткість паренхіми печінки. UA 87512 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ЖОРСТКОСТІ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ З ОЖИРІННЯМ UA 87512 U UA 87512 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії, і може бути використана для ранньої діагностики жирового гепатозу печінки, раннього медикаментозного втручання і оптимізації контролю за ефективністю лікування хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням. Артеріальна гіпертензія (АГ), будучи одним з найпоширеніших серцево-судинних захворювань, вносить значний внесок до структури смертності і інвалідизації населення України. Близько 90 % АГ складає гіпертонічна хвороба (ГБ), що діагностується у 40 % жінок і 39 % чоловіків (Лутай М.І. Захворюваність і смертність від хвороб системи кровообігу в Україні: поточні проблеми і перспективи / М.І. Лутай, А.П. Дорогий // Нова медицина. - 2002. - № 3. - С. 18-21.). Характеру неінфекційної пандемії набули сьогодні надмірна маса тіла і ожиріння (ОЖ). В даний час близько двох мільярдів жителів землі мають підвищену масу тіла, їх число неухильно зростає і, згідно з прогнозами, до 2025 року надмірна вага матиме більше 50 % населення нашої планети (Дедов И.И. Ожирение / И.И. Дедов, Г.А. Мельниченко. - М.: МИА, 2004. - 456 с.). Ожиріння - не тільки надмірний об'єм жирової тканини, воно є складним комплексом метаболічних розладів, що асоціюється з високим ризиком розвитку і обтяжує перебіг АГ. Особливістю сучасного українського пацієнта є коморбідність, а в умовах широкої поширеності ГБ і ОЖ прогресивно збільшується кількість хворих з їх поєднанням, для якого характерне ураження печінки. Неухильне зростання поширеності захворювань печінки дозволяє сьогодні називати їх епідемією століття. При цьому найбільш за захворювання, що часто зустрічається, вважають неалкогольну жирову хворобу печінки (НЖБП), поширеність якої в загальній популяції складає до 20-30 % (Драпкина О.М., Гацолаева Д.С., Ивашкин В.Т. Неалкогольная жировая болезнь печени как компонент метаболического синдрома. // Российские медицинские вести. - № 2. - 2010. - С. 72-78). Висока частота поєднання НЖХП, ОЖ і ГХ в клінічній практиці обумовлена не тільки їх великою поширеністю, а і спільністю чинників ризику і механізмів розвитку. Чинники прогресу ГХ і ОЖ (інсулінорезистентність (IP), гіперінсулінемія (ГІ), дисліпідемія (ДЛП), гіподинамія, куріння, активація чинників оксидативного стресу і системної запальної відповіді (СЗВ), підвищена активність симпатичної нервової системи і ренін-ангіотензин-альдостеронової системи), одночасно сприяють і розвитку НЖХП. Тому метаболічне ураження печінки для пацієнтів з ГХ і ОЖ є вельми типовим. Відомим є спосіб діагностики за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД). Так, при жировому гепатозі УЗІ дозволяє виявити зміни в паренхімі печінки приблизно в 33 % і є малочутливим при початкових стадіях. Для точнішої оцінки ступеня жирового гепатозу і контролю за динамікою лікування можуть використовуватися комп'ютерна і магнітно-резонансна томографії, що дозволяє встановити діагноз при вмісті жиру в печінці більше 5,56 %. "Золотим стандартом" в оцінці структурного стану печінки як і раніше залишається біопсія, що має ряд обмежень, обумовлених насамперед інвазивністю. Найбільш близьким аналогом є спосіб оцінки клінічного перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) на тлі метаболічного синдрому (МС), суть якого полягає у тому, що верифікацію НАЖХП здійснюють на підставі даних в анамнезі про відсутність зловживання алкоголем та медикаментозного ураження печінки; наявності при ультразвуковому дослідженні ознак жирової дистрофії печінки у поєднанні з підвищенням рівнів печінкових трансаміназ (АсАТ АлАТ) як маркерів ураження гепатоцитів. Проводять біохімічне дослідження сироватки крові натще, визначають такі діагностичні критерії МС, як абдомінальне ожиріння (об'єм талії більш ніж 102 см для чоловіків та 88 см для жінок), AT більш, ніж 130/85 мм рт. ст., рівень глюкози крові натще, показники ліпідного обміну (концентрації ТГ та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), за змінами яких, у порівнянні з нормою, діагностують дисліпідемію. Визначені найбільш характерні для МС порушення показників ліпідного обміну: наявність гіпертригліцеридемії (ТГ більш ніж 1,7ммоль/л), зниження ХС ЛПВЩ (менш ніж 1,04 ммоль/л). При цьому відмічають наявність порушень вуглеводного обміну (глюкоза крові натще більш ніж 6,1 ммоль/л) (Hamaguchi M., Kojima T., Takeda N., Nakagawa Т., Taniguchi H. The Metabolic syndrome as a predictor of nonalcoholic fatty liver disease// Vol. 143, 2005, Issue 10. - P. 722-728). Недоліком даного способу є те, що не забезпечується можливість ранньої діагностики жирового гепатозу печінки, раннього медикаментозного втручання і оптимізації контролю за ефективністю лікування хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається рання діагностика жирового гепатозу печінки. 1 UA 87512 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Поставлена задача вирішується в способі діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням, який здійснюють шляхом біохімічного дослідження показників крові, згідно з корисною моделлю, визначають С-реактивний білок та тригліцериди, ураховують індекс маси тіла, жорсткість паренхіми печінки розраховують за формулою Elast_sp=0,3 ІМТ + 0,3 CRB+0,05 TG-10,4, де ІМТ - індекс маси тіла; CRB - С-реактивний білок; TG - тригліцериди. Для визначення важливих показників діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням було проведено малодоступне в даний час дослідження еластографії з метою виявлення кореляції між біохімічними показниками і показниками еластографії. Для виявлення причинно-наслідкових залежностей Elast було використано модель множинної регресії, де роль залежної змінної (відгуку) відігравав Elast, а незалежні фактори (предиктори) відбиралися з масиву показників, що вивчалися під час дослідження. Взагалі, регресійний аналіз розуміє під собою вирішення двох завдань. Першим завданням є вибір незалежних змінних, що суттєво впливають на залежну змінну й визначенням форми рівняння регресії. Це завдання вирішується шляхом всебічного вивчення взаємозв'язку. Друге завдання - оцінювання параметрів рівняння регресії - вирішується за допомогою того або іншого статистичного методу обробки даних спостереження. Для наших потреб використовували лінійну багатопредикторну модель. Ретельній аналіз взаємозв'язків Elast групи хворих із іншими показниками дозволив відібрати такі показники для побудови моделі множинної регресії: індекс маси тіла (ІМТ), Среактивний білок (CRB) та тригліцериди (TG). Для створення математичної моделі використовували статистичний пакет загального призначення STATISTICA 6. У дослідженні брали участь 151 пацієнт у віці від 41 до 58 років, серед яких 20 % склали чоловіки. Діагноз ГБ встановлювався відповідно до рекомендацій Європейського суспільства гіпертензії по діагностиці і лікуванню АГ 2009 року (ESH-ESC Guidelines Committee. 2009 guidelines for the management of hypertension. - J. Hypertension.-2009. - № 27.). Оцінювалися скарги, дані анамнезу і загальноклінічних методів дослідження, проводився тест з шестихвилинною ходьбою, визначалися добова екскреція Альбуміну з сечею (САЛ), рівень імунореактивного інсуліну (ІРІ) натщесерце в крові, вміст в крові СРП, ІЛ-6, ліпідний спектр крові. Для проведення еластографії використовувався сканер "ULTIMA PA" (фірми "РАДМІР", Україна) з функцією еластографії і конвексний датчик 1-5 Мгц. Показники жорсткості паренхіми печінки (Elast) виражалися через значення модуля Юнга в кілопаскалях (Е в кПа). Статистична обробка отриманих цифрових даних проводилася з використанням пакета програм обробки даних загального призначення Statistica for Windows версії 6.0. Результаті регресії наведені в табл. 1. Звідна таблиця моделі лінійної регресії для пацієнтів із 1-им та 2-им ступенем ожиріння при розрахунках у статистичному середовищі STATISTICA Таблиця 1 Підсумки регресії для залежної змінної: Elast sr (Загальна таблиця до лік. Стат. R=,94282104 R2=,88891152 Скорект. R2=,88551086 F(3,98)=261,39 p
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюКочуєва Марина Миколаївна, Sukhonos Valentyna Andriivna, Linska Hanna Volodymyrivna, Radzishevska Yevhenia Borysivna
Автори російськоюКочуєва Марина Миколаївна, Сухонос Валентина Андреевна, Линская Анна Владимировна, Радзишевская Евгения Борисовна
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/48
Мітки: діагностики, гіпертонічною, хворих, печінки, хворобою, жорсткості, ожирінням, паренхіми, спосіб
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-87512-sposib-diagnostiki-zhorstkosti-parenkhimi-pechinki-u-khvorikh-gipertonichnoyu-khvoroboyu-z-ozhirinnyam.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики жорсткості паренхіми печінки у хворих гіпертонічною хворобою з ожирінням</a>
Попередній патент: Спосіб підвищення вакцинального противірусного імунітету
Наступний патент: Спосіб одержання аплікаційних срібловмісних композитів на основі волокнистих вуглецевих сорбентів
Випадковий патент: Спосіб кількісного визначення рівня природних аутоантитіл в біологічних рідинах людини за допомогою імуноферментного аналізу