Адаптивна технологія вирощування маточників і насіння буряку звичайного коренеплідного столового багаторосткового у лівобережному лісостепі україни

Реферат: Адаптивна технологія вирощування маточників і насіння буряку включає осінній і ранньовесняний обробіток ґрунту, внесення гербіцидів, обробку насіння, догляд за рослинами, підготовку ґрунту під насінники. Як попередник застосовують овочеві культури, які вбирають з поля у пізні строки (цибулю ріпчасту), замінюють лущення і оранку чизелюванням, проводять сівбу з одночасним внесенням добрив локально N45P45K45 у рядок і коткуванням, проводять обробку насіння мікрохвильовим полем частотою 2450 МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 5 кВт протягом 80-100 с за 30-90 діб до сівби, надалі проводять інкрустацію насіння барвником Semia color з додаванням регулятора росту бурштинової кислоти 0,01 % і мікродобрива Master 0,025 % та препарату Байкал ЕМ-ІУ дозою 1 мг/л протягом 24 годин, у фазі 6-7 справжніх листків проводять обробку рослин буряку столового гібереловою кислотою ГK3 у дозі 3 мг/л, для отримання сертифікованого насіння додатково використовують половинки і четвертинки перерослих за лінійними розмірами маточних коренеплодів діаметром 100 мм зі схемою садіння 70х20 см та густотою 72 тис. шт. га. UA 110818 U (12) UA 110818 U UA 110818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме: до адаптивної технології вирощування маточного і насіннєвого матеріалу буряка звичайного коренеплідного столового багаторосткового зі збільшеними параметрами врожайності, продуктивності, біохімічного складу та відповідної нормативної якості. Рослини буряка звичайного коренеплідного столового належать до ботанічного виду Буряк звичайний Beta vulgaris L. ssp Europea, різновидності var. esculenta Sabisb. var conditiva Alef. (atrorubra Krassochk.). За будовою насіння його поділяють на багато- одно- і дворосткових, що пояснюється наявністю проростків з одного супліддя. Найбільш поширеними в Україні є сортотипи буряка столового багаторосткового: Єгипетський, Бордо, Екліпс, Ерфуртський і Циліндричний, за якими відповідно створено сорти Бордо харківський, Дій, Багряний, Вітал та гібрид Рицар F1. В Інституті овочівництва і баштанництва НААН розроблено стандартні елементи технології, які відображено у стандартах ДСТУ 4341-2004 "Насіння буряку столового. Технологія вирощування. Основні положення" [1], ДСТУ 6014:2008 "Морква і буряк столовий. Технологія вирощування. Загальні вимоги" [2] та проект ДСТУ "Овочеві і баштанні рослини. Технологія вирощування при краплинному зрошенні" [3]. Такі стандартні технології вирощування буряка столового передбачено для отримання продукції на продовольчі цілі і насіння. Ці технології відокремлені одна від іншої. Тобто цілісна системна технологія відсутня. До цього часу в господарствах існує технологія вирощування буряка столового, до якої були включені елементи, розроблені науковцями Інституту овочівництва і баштанництва [4]. Згідно зі стандартами та існуючої технології буряк столовий багаторостковий вирощують на ґрунтах, багатих на поживні речовини (супіщані, легкі суглинки та чорноземи добре аеровані, волого- та теплоємні з соляною витяжкою рН 6,2-7,5. Розміщують на одній ділянці спільно з коренеплідними (петрушка, селера, пастернак, морква) та цибулевими овочевими рослинами. Щоб уникнути ураження коренеплодів фомозом на попереднє місце повертають через 3-4 роки. Рівень ґрунтових вод повинен бути не ближче 60 см від поверхні ґрунту з метою зменшення загнивання коренів. Розміщують посіви після попередників (озимої пшениці, огірка, ранніх (томата, картоплі, капусти, цибулі, однорічних трав, коренеплідних, крім буряка і бобових) та другим або третім посівом після удобреного гноєм попередника. Обробляють ґрунт за типом напівпари: лущення стерні - відразу (не пізніше 4-5 діб) на глибину 6-8 см дисковими лущильниками (ЛДГ-5, ЛДГ-10) у два сліди; після бобових однорічних та багаторічних трав лемішними лущильниками на глибину 10-14 см, на важких ґрунтах важкими дисковими боронами (БДТ-7 і БДТ-10) та культиваторами плоскорізами на глибину 12-14 см. Після появи сходів бур'янів лущення проводять вдруге на глибину 14-16 см плугом-лущильником ППЛ-10-25. Під зяблеву оранку (під маточники) вносять органічні добрива: перегній 30-40 т/га і мінеральні Р60К120; Р45К45 без зрошення, Р90К90 при зрошенні. За локальним способом зменшують норму вдвічі і вносять культиватором-рослинопідживлювачем з фіксацією рядків, на глибину 8-10 см під рядок нижче насіння і відокремлюють один від одного ґрунтовим прошарком. Через 12-14 діб після лущення проводять оранку на глибину гумусового шару і закінчують не пізніше третьої декади вересня на глибину 25-27 см з глибоким орним шаром, з дрібним - 20-22 см плугами з передплужниками ПЛН-5-35 і ПЛН-4-35 на повне обертання ґрунту або на 20-22 см, що скорочує витрати пального на 30 %. Надалі проводять експлуатаційне планування у двох взаємно перпендикулярних напрямках планувальниками П-2,8, ПА-3, ПА-4 раз у 3-4 роки за вологістю ґрунту не вище 75 % НВ, шар зрізу не менше 5-7 см. Через 10 діб або після дощів по зяблевій оранці проводять культивацію на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням для знищення бур'янів та вирівнювання. Восени (як правило) проводять 2-3 культивації з інтервалом 10-15 діб паровим культиватором КПС-4, останню - перед замерзанням ґрунту на глибину 16-18 см, культиватором ЧКУ-4 без боронування, щоб запобігти запливанню. Для появи сходів бур'янів проводять провокаційний полив дощуванням 200-290 3 м /га. За умов недостатнього зволоження рекомендують проводити снігозатримання снігорозорювачем СВУ-2,6-1. Рано навесні, при досягненні фізичної стиглості ґрунту, проводять боронування у два сліди для закриття вологи середніми БЗСС-1,0 або важкими БЗТС-1,0 боронами, шлейф-боронами ШБ-2,5. Комбінованим агрегатом вносять гербіциди культиватором УСМК-5,4Б + обприскувач та борони ЗОР-0,7 до сівби або до сходів відповідно до "Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні" [5]. Надалі проводять передпосівний полив 3 нормою 200-250 м /га і культивацію при появі бур'янів на глибину 6-8 см та за 2 доби до сівби проводять передпосівну культивацію на глибину 5-6 см з одночасним боронуванням і коткуванням. Перед першою культивацією при зрошенні та на богарі вносять Ν60-90, за 1 UA 110818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 локальним способом комбінованою сівалкою одночасно з посівом на 3-4 см нижче насіння, можливо внесення Ν10Ρ30К40 під культивацію рано навесні або частково. Для сівби використовують насіння сортів і гібридів F1, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні [6], що відповідає за сортовими і посівними якостями за ДСТУ 7160:2010 [7]. Насіння калібрують, обробляють перед сівбою від шкідників і хвороб препаратами, внесеними до "Переліку пестицидів і агрохімікатів" [8] та зволожують і витримують 2-3 доби при 50 °C, перемішуючи через кожні 6-7 годин, потім у термостаті при температурі 0-1 °C протягом 7-8 діб і розсипають тонким шаром та підсушують до сипкого стану, обробляють одночасно з намочуванням 12-14 годин поживними та органічно активними речовинами. Строк сівби за температури фунту 6-8 °C, оптимальна від 18 до 25 °C на богарі через тиждень після моркви (ранніх зернових) на зрошенні - на початку третьої декади травня. Для ранньої продукції висівають з II декади квітня по І декаду травня; для зимового зберігання з III декади травня по II декаду червня за вологості ґрунту не нижче 70 % НВ після передпосівного 3 поливу нормою 250-300 м /га. Сівбу насіння проводять широкорядним способом з міжряддям 45 см буряковою сівалкою ССТ-12Б або широкосмуговим (між центрами смуг 45 см), стрічковим (40+40+60 см) з шириною стрічки 6-8 см) овочевою сівалкою СО-4,2, на грядах 32+32+76 см, або 27+27+27+59 см на профільованій поверхні - гребеневий - 70 см. При краплинному зрошенні дво- три- і багаторядкові схеми розміщення польових трубопроводів за стрічковими смугами норма 12-16 кг/га, за краплинним зрошенням нормою 50-75 %, глибина загортання на важких ґрунтах 3 см, на легких 4-5 см, за краплинним - 5-6 см. Після висівання площу коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 не пізніше 2 діб уздовж напрямку рядків. За три-чотири доби до появи сходів після появи поодиноких бур'янів посіви боронують упоперек рядків легкими боронами ЗБП-0,6А на глибину 1,0-1,5 см. У фазі сходів буряка посіви обробляють проти бурякового довгоносика, бурякової блохи, мінуючої мухи за "Переліком пестицидів і агрохімікатів". При повних сходах глибина міжрядних обробок становить 5-6 см. У фазі 2-4-х справжніх листків на глибину 3-4 см проводять післясходове боронування і проріджування у міжряддях з густотою рослин більше запланованої на 25-30 % або проривають уручну на 6-8 см з одночасним розпушуванням, формуючи густоту 300-350 тис. рослин на 1 га. Пізніші міжрядні обробки збільшують на 3-4 см, проводять після поливу, дощу, до змикання рядків на глибину 6-8 см, третю на - 8-10 см, потім збільшують її до 12-14 см культиваторами рослинопідживлювачами КОР-4,2. Передполивна вологість ґрунту повинна бути на рівні 7065 % НВ за поливною нормою від 300 до 400 м води на 1 га, за 30 діб до збирання поливи припиняють, протягом вегетації проводять 3-4 поливи. За краплинного зрошення поливна 3 3 норма 150-200 м /га від сівби до пучкової стиглості та 200-300 м /га від пучкової до технічної стиглості. У фазі 3-4 листків та на початку формування коренеплодів проводять підживлення нормою Ν7,5. За вегетацію проводять 2-3 обстеження та фіто- і сортопрочистки, видаляючи хворі, нетипові для сорту згідно з "Інструкцією з апробації і посівів овочевих і баштанних культур". Збирання коренеплодів починають після апробації і закінчують до заморозків, підкопуючи їх бурякопідіймачами СНУ-30, ОПКШ-1,4, очищують уручну, зрізуючи листки, залишаючи черешки не більше 1 см, за стандартом діаметром не більше 6-7 см, потім сортують і проводять осінній добір, видаляючи недогони, деформовані, пошкоджені і нетипові для сорту. Останнім часом для маточників використовують штеклінги 41-60 см. Зберігають коренеплоди у спеціальних сховищах з регульованим температурним та повітряним режимами у контейнерах при температурі 0-1 °C і відносній вологості повітря 90-95 %. Підготовку ґрунту під маточники проводять за типом напівпару так само як і для сівби. Висаджують коренеплоди рано навесні у стислі строки. Маточники до висаджування готують за 6-8 діб. Вибирають тільки здорові, типові для сорту коренеплоди з неушкодженою точкою росту. Висаджують маточні коренеплоди в нарізані борозни густотою (залежно від розміру фракції) від 41 тис. шт./га (70*35 см) - маточники фракції 61-100 мм до 72 тис. шт./га (70*20 см) - маточникиштеклінги. Глибина садіння залежить від розміру фракції і вважається оптимальною, коли верхівка висадженого коренеплоду вкрита шаром ґрунту 1,5-2,0 см. Коренеплоди щільно обтискують ґрунтом. Для запобігання загибелі вже розвинутих насінників відразу після висаджування маточників проводять приживлюючий полив нормою 150-200 м/га. Після відростання листків та визначення рядків проводять ручне прополювання з одночасним відкриттям головок у (де потрібно) та виправленням неправильно посаджених коренеплодів. Перше рихлення ґрунту у міжряддях здійснюють на глибину 5-7 см на початку відростання розетки листків, наступні - на 10-12 см. Останню культивацію перед змиканням рядків проводять із застосуванням лап-відвальників або підгортачів. Для запобігання ушкодженню слабкої кореневої системи захисна зона повинна складати не менше 10-12 см. На насінниках буряка столового, для захисту від бур'янів, хвороб і шкідників, застосовують ті самі пестициди, що й на 2 UA 110818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 маточних посівах. До цвітіння обов'язково проводять сорто- та фітопрочистки насінників, видаляючи при цьому всі "упертюхи", нетипові для сорту та хворі рослини. При сортовому обстеженні (перед цвітінням) перевіряють дотримання просторової ізоляції і визначають рівень технології. Збирання насінників буряка столового починають у фазу воскової стиглості, коли вологість насіння становить 50-55 % і спостерігається побуріння 25-30 % та більше клубочків у 70-75 % рослин. Обмолот насінників починають при вологості насіння 20-22 %, коли клубочки легко відокремлюються від стебел. Після обмолоту насіння необхідно досушувати і доочищувати. Останнім часом відмічено різкі зміни метеорологічних умов, особливо щодо зростання середньодобової температури повітря і зменшення опадів у період росту рослин, що призводить зменшення врожайності. Отже, перед нами було поставлено завдання розробити адаптивну ефективну технологію вирощування маточників і насіння буряка звичайного коренеплідного столового багаторосткового для Лісостепової зони України. До основи розробленої технології було покладено нові ефективні типові технологічні елементи вирощування маточників і насіння буряка столового: на продовольчі цілі - ДСТУ 6014:2008 "Морква і буряк столовий. Технологія вирощування. Загальні вимоги" (1), на насіннєві цілі - ДСТУ 4341:2004 "Насіння буряку столового. Технологія вирощування. Основні положення" (2), вимоги до якості продукції - ДСТУ 7033:2009 "Буряк столовий. Технічні умови" [9] і ефективних регуляторів росту і обробок насіння, які поєднано у певній послідовності та взаємопов'язані між собою, які відображено у розроблених патентах на корисну модель: "Спосіб вирощування насіння буряку столового", (18) UA [11] 26667 [13], u 2007 p. [12]. Для отримання насіння першої репродукції додатково використовують половинки і четвертинки перерослих за лінійними розмірами маточних коренеплодів діаметром 100 мм, схема садіння 70 × 20 см, густота 72 тис. шт. га; "Спосіб вирощування буряку столового з використанням краплинного зрошення", [19] UA [11] 58795 [13], u 2011 p. [13], де на краплинному зрошенні добрива у І і II роки вносять локально у ґрунт та з поливною водою (фертигація) висаджують на другий рік маточники-штеклінги та стандартні за схемою розміщення рослин відповідно 70 × 20 см і 70 × 35 см; "Спосіб передпосівної обробки насіння буряку столового", (19) UA [11] 46097 [13], u 2009 p. [14], що включає обробку насіння мікрохвильовим полем частотою 2450 МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 5 кВт протягом 80-100 с, II обробка насіння за 30-90 діб до висівання, II - використовують мікрохвильову установку "Артеміда М"; "Спосіб обробки насіння овочевих культур", UA 93469, u 2014 p. [9], з використанням інкрустації насіння барвником "Semia-color" та додаванням регуляторів росту бурштинової кислоти і мікродобрива "Master"; "Спосіб вирощування рослин буряку столового", (19) UA [11] 85787 [13], u 2013 p. [10], де перед сівбою проводять обробку насіння протягом 24 годин у розчині препарату Байкал ЕМ-ІV у дозі 1 мл/л. Отже, нова корисна модель "Адаптивна технологія вирощування маточників і насіння буряку звичайного коренеплідного столового багаторосткового у Лівобережному Лісостепу України" відрізняється безпосередньо: відсутністю осіннього та весняного суцільного культивування, заміною оранки чизелюванням, введенням механізованої сівби з одночасним внесенням добрив і коткуванням та збиранням і висадкою маточників, мікрохвильовою обробкою насіння, інкрустацією з використанням барвника і мікродобрив перед сівбою, використанням сучасних регуляторів росту перед сівбою, застосуванням ранньовесняних і літніх строків і схем сівби насіння та садіння половинок і четвертинок перерослих коренеплодів. Суть корисної моделі полягає у включенні при вирощуванні маточників і насіння буряка столового без поливу наступних послідовних технологічних операцій: І рік попередник культури, які збирають у пізні строки за підкопуванням ґрунту - цибуля ріпчаста на чорноземних ґрунтах із кислотністю рН 6,2-7,5, де проводять до настання заморозків чизелювання на глибину 25-27 см. Рано навесні проводять боронування важкими зубовими боронами (БЗТС-1,0) на глибину 12-14 см. Насіння обробляють мікрохвильовим полем частотою 2450 МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 5 кВт протягом 80-100 сек. за 30-90 діб до сівби, що дозволяє запобігти появі хвороб. Надалі проводять інкрустацію його барвником Semia color з додаванням регулятора росту бурштинової кислоти 0,01 % і мікродобрива Master 0,025 % та препарату Байкал ЕМ-ІУ у дозі 1 мл/л протягом 24 годин, які сприяють отриманню дружних сходів та активному росту рослин і збільшенню продуктивності. Добрива вносять локально під час сівби N45P45К45 У рядок. За строком висівання, коли температура ґрунту дорівнює 6-8 °C, оптимальна 18-25 °C (III декада травня) на штеклінги - II декада травня, за вологістю ґрунту не нижче 70 % НВ. Сіють насіння широкорядним способом з міжряддям - 45 см буряковою сівалкою точного висіву ССТ12Б. Норма висіву 8-10 кг/га, глибина загортання на важких ґрунтах 3 см, на легких - 4-5 см, 3 UA 110818 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сівбу можна проводити і овочевою сівалкою СОН-4,2 з прикочуванням. При повних сходах проводять міжрядний обробіток ґрунту на глибину 5-6 см, наступні - після появи кірки на глибину 8-10 см (до змикання рядків). Збирати коренеплоди починають до настання заморозків у фазі технічного ступеня стиглості коренепліднозбиральними машинами брального типу, переобладнаними картоплекопачами, бурякозбиральним комбайном. Механізоване збирання врожаю проводять після попереднього скошування розетки листків, підкопані коренеплоди вибирають уручну з очисткою від ґрунту і обрізкою зелених листків, залишаючи черешки не більше 1 см, розподіляють за стандартним діаметром середні плоди не більше 6-7 см для добазового і базового насіння. На першу репродукцію використовують 10 см і більше (тобто перерости), які перед садінням розрізають на четвертинки і половинки, а також коренеплоди від літніх строків сівби 3-4 см, що забезпечує використання відхідної продукції та збільшення маточного матеріалу, а також отримання двох урожаїв з однієї площі за умов літньої сівби після ранньої картоплі, редиски, салату. Зберігають маточники у сховищах при температурі 0-1 °C та ВВП 90-95 %. Під маточники за типом напівпару (після зернових) з наступним дискуванням лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10 у два сліди на глибину 6-8 см оранку проводять на глибину 25-27 см, або здійснюють одне чизелювання після повного відростання залишків зернових та бур'янів які можуть бути використані як сидерати. На другий рік рано навесні проводять боронування БЗТС - 1,0 на глибину 12-14 см і відразу висаджують маточні коренеплоди вручну у нарізані борозни, або бурякосадильною машиною чи розсадосадильною з відстанню між рядками 70 см і між стандартними рослинами - 30 см; половинками, штеклінгами, четвертинками - 20 см. Верхівку коренеплоду після садіння вкривають ґрунтом від 1,5-2 см. Просторова ізоляція між сортами 2000 м, не повинно бути кормового чи цукрового буряків. До змикання рядків проводять міжрядне культивування (2-3) на глибину збільшуючи від 3-4, 6-8 і 8-10 см за останнім застосовують лапи-відвальники або підгортані. Проводять сорто- та фітопрочистки в період відростання та перед цвітінням, видаляючи хворі, "упертюхи", нетипові. Збирають насіння у фазі воскової стиглості, коли побуріє 25-30 % клубочків і вологість насіння від 50-55 %. Збирання проводять роздільним способом, зрізуючи вручну з укладанням у валки з доорюванням (5-10 діб) та обмолочують комбайном або прямим комбайнуванням із попереднім проведенням десикації. Після обмолоту досушують у наземних сушарках підігрітим повітрям (38 °C) до вологості 14 %. Очищення насіння здійснюють на ворохоочищувачі, потім на поточних лініях "Петкус", "Суперпеткус" та пневматичному сортувальному столі. Насіння має сортову чистоту: НБ - 99 %, Б - 98 % і СН - 97 %; схожість (відповідно): 80, 80, 70 %. Нова адаптивна технологія є економічно вигідною, вона сприяє зниженню витрат пального і збереженню родючості ґрунтів та здоров'я населення за відсутністю використання гербіцидів і пестицидів. Джерела інформації: 1. ДСТУ 6014-2008 "Морква і буряк столовий. Технологія вирощування. Загальні вимоги". К.: Держспоживстандарт, 2010. - 17 с. 2. ДСТУ 4341-2004 "Насіння буряку столового. Технологія вирощування. Основні положення". - К.: Держспоживстандарт, 2005. - 18 с. 3. Проект ДСТУ "Овочеві і баштанні рослини. Технологія вирощування при краплинному зрошенні". 4. Сучасні технології в овочівництві /[К.І. Яковенко, Т.К. Горова, В.Ю. Гончаренко та ін.]; за ред. K.I. Яковенка. - X., 2001. - 126 с. 5. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. - К., 2015. 6. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. - К., 2015. 7. ДСТУ 7160:2010 "Насіння овочевих, баштанних, кормових і пряно-ароматичних культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови". К.: Держспоживстандарт, 2010. - 20 с. 8. ДСТУ 7033:2009 "Буряк столовий свіжий. Технічні умови". - К.: Держспоживстандарт, 2010. - 14 с. 9. Пат. 26666 U Україна, Спосіб вирощування насіння буряку столового /Романов О.В., Вітанов О.Д., Антонов О.В., Ніжегородова В.І., Урюпіна Л.М., Яровий Г.І.; заявник та патентовласник Інститут овочівництва і баштанництва НААН; заявл. 21.07.2005; опубл. 10.10.2007, Бюл. № 16. 10. Пат. 26667 U Україна, Спосіб вирощування насіння буряку столового через частини коренеплодів /Романов О.В., Вітанов О.Д., Антонов О.В., Ніжегородова В.І., Урюпіна Л.М., Яровий Г.І.; заявник та патентовласник Інститут овочівництва і баштанництва НААН; заявл. 21.07.2005; опубл. 10.10.2007, Бюл. № 16. 4 UA 110818 U 5 11. Пат. 46097 U Україна, Спосіб передпосівної обробки насіння буряка столового /Тучний В.П., Кармазін Ю.А., Гончаров О.Μ., Горова Т.К., Молчанов Ю.А.; заявник та патентовласник Тучний В.П., Кармазін Ю.А., Гончаров О.М., Горова Т.К., Молчанов Ю.А.; u200905945, заявл. 10.06.2009; опубл. 10.12.2009, Бюл. № 23. 12. Пат. 85787 U Україна, Спосіб вирощування рослин буряка столового /Горова Т.К., Ремпель І.М., Корнієнко С.І.; заявник та патентовласник Інститут овочівництва і баштанництва НААН; u 2013 08401, заявл. 04.07.2013; опубл. 25.11.2013, Бюл. № 22. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Адаптивна технологія вирощування маточників і насіння буряку звичайного коренеплідного столового багаторосткового у Лівобережному Лісостепі України, що включає осінній і ранньовесняний обробіток ґрунту, внесення гербіцидів, обробку насіння, догляд за рослинами, підготовку ґрунту під насінники, яка відрізняється тим, що як попередник використовують овочеві культури, які вбирають з поля у пізні строки (цибулю ріпчасту), замінюють лущення і оранку чизелюванням, проводять сівбу з одночасним внесенням добрив локально N45P45K45 у рядок і коткуванням, проводять обробку насіння мікрохвильовим полем частотою 2450 МГц з об'ємним навантаженням простору взаємодії 5 кВт протягом 80-100 с за 30-90 діб до сівби, надалі проводять інкрустацію насіння барвником Semia color з додаванням регулятора росту бурштинової кислоти 0,01 % і мікродобрива Master 0,025 % та препарату Байкал ЕМ-ІУ дозою 1 мг/л протягом 24 годин, у фазі 6-7 справжніх листків проводять обробку рослин буряку столового гібереловою кислотою ГK3 у дозі 3 мг/л, для отримання сертифікованого насіння додатково використовують половинки і четвертинки перерослих за лінійними розмірами маточних коренеплодів діаметром 100 мм зі схемою садіння 70х20 см та густотою 72 тис. шт. га. 25 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5