Спосіб вирощування соняшнику

Реферат: Спосіб вирощування соняшнику включає лущення стерні після попередника, основний обробіток ґрунту, передпосівну культивацію, сівбу, прикочування, внесення гербіцидів, збирання. При цьому сівбу виконують з міжряддями 35 см і густотою 75 тис. рослин/гa. UA 117594 U (12) UA 117594 U UA 117594 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до способів вирощування соняшника. Відомий спосіб вирощування соняшника (Земледелие в Сибири: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений по агрономической специальности / Под ред. Н.В. Яшутина. - Барнаул: изд-во АГАУ, 2004. - 414 с. с ил., с. 383-387), що включає наступні технологічні операції: мульчування, поверхнева обробка, основна обробка, снігозатримання, ранньовесняне боронування, внесення мінеральних добрив, внесення гербіцидів, загортання насіння у ґрунт, передпосівна культивація, прикочування, сівба, боронування посівів, міжрядний обробіток, підвіз пасіки до соняшника, що цвіте, дисикація посівів, збирання. Недоліком є висока затратність матеріальних і трудових ресурсів. Найбільш близьким по суті і результату є спосіб вирощування соняшника (Растениеводство: Учебник для ВУЗов / Под ред. Г.С. Посыпонова. - М: Колос, 2006. - 612 с. с ил., с. 472-482), що включає лущення стерні після попередника, основний обробіток ґрунту, передпосівну культивацію, сівбу, прикочування, внесення гербіцидів, збирання. Недоліком є висока затратність технології, низька врожайність. Задачею, що вирішується заявляємою корисною моделлю, є підвищення врожайності соняшника при мінімальних трудових і матеріальних затратах. Поставлена задача вирішується тим, що сівбу виконують з міжряддями 35 см і густотою 75 тис. рослин/га. Загальними ознаками способу, що заявляється, з найближчим аналогом є лущення стерні після попередника, основний обробіток ґрунту, передпосівна культивація, сівба, прикочування, внесення гербіцидів, збирання. Відмінною ознакою способу, що заявляється, є те, що сівбу виконують з міжряддями 35 см і густотою 75 тис. рослин/га. За наявними у авторів відомостями сукупність ознак, що заявляються і характеризують суть корисної моделі, не відома на даному рівні техніки. Спосіб реалізується наступним чином (приклад). Сівбу соняшника проводили при настанні температури ґрунту в шарі 0-10 см - 8-10 °C. Посів проводили: 2011 р. - 05.05; 2012 р. - 03.05; 2013 р. - 01.05. Сходи одержали першого року 16.05, другого - 15.05, третього -14.05., тобто через 11-14 діб. Достигнув соняшник відповідно 02-05.09, 04-07.09 та 14-16.09. Вже в фазі цвітіння простежувалось відставання в розвитку гібрида "Зорепад" у варіантах з рідкішими посівами на 1-2 доби. Пізніше на 2-4 доби вони і достигнули. Способи сівби на розвиток рослин переважно не впливали. Довжина вегетаційного періоду дорівнювала в 2011 р. - 109-112 діб, 2012 р. - 111-114, 2013 р. - 120-124 доби. Тривалість її зменшувалась з загущенням посівів від 35 до 75 тис. рослин/га. По впливу способів і густоти посіву на ріст соняшнику неоднозначні. Встановлено, що до фази 2-4 пари листків соняшник росте повільно. В подальшому ріст його посилюється і в період утворення кошиків-цвітіння досягає максимальної величини - до 5 см/добу. При підвищенні густоти з 20 до 60 тис. рослин/га ріст рослин зростає на 3 см, а за збільшення до 81 тис. рослин/га - пригнічується на 6 см. При звуженні міжрядь до 35 см кількість рослин на 1 погонному метрі рядка зменшується в два рази - до 1,2-2,6 шт. При цьому рівномірність розміщення рослин на площі значно краща, ніж в посівах з міжряддями 70 см. Так, при густоті 75 тис. рослин/га площа живлення наближається до квадрата (35×38 см). Тобто при збільшенні густоти посіву з 35 до 75 тис. рослин/га рівномірність розміщення рослин на площі підвищується, в тому числі в посівах з міжряддями 70 см за рахунок підвищення скупченості соняшнику в рядках і звуження ширини площі живлення, внаслідок зменшення відстані між рослинами в рядках. Так, якщо за густоти 35 тис. рослин/га і ширини міжрядь 35 і 70 см відношення середньої відстані між рослинами в рядку до ширини міжрядь становило 2,34 та 1,17, при 52 тис. рослин/га - 1,6 та 0,5, то при 70 тис. рослин/га - 0,6 та 0,3. Інші цифри (1,17; 0,5; 0,3) вказують на значне відхилення площі живлення від квадрата, що є наслідком підвищення конкуренції між рослинами за поживні речовини, світло та вологу. 1 UA 117594 U Таблиця 1 Розміщення рослин на площі залежно від способу сівби і густоти стояння рослин, (2011-2013 pp.) Ширина Густота стояння міжрядь, см тис. рослин /га 35 52 75 35 52 75 35 70 5 10 15 20 Середня відстань між рослинами в рядку, см 82 56 38 41 28 19 Кількість рослин Форма площі на 1 погонний живлення, см метр рядка, шт. 35×82 35×56 35×38 70×41 70×28 70,19 1,2 1,8 2,6 2,4 3,6 5,2 Площа живлення, 2 см 2870 1960 1330 2870 1960 1330 Зі збільшенням кількості рослин на площі (від 35 до 75 тис. рослин/га) за обох способів сівби площа живлення зменшується від 2870 до 1330 см. У багатьох дослідах оптимальною була 2 2 площа живлення 1 рослини 1680-2000 см , а при нестачі вологи - 2000-2520 см , тобто рівномірний розподіл на 1 га був при 50-60 та 40-50 тис. рослин/га. Проте поява нових гербіцидів соняшнику з кращими показниками посухостійкості потребує суттєвих поправок щодо параметрів їх вирощування порівняно зі старими сортами і гібридами. В наших дослідах при міжряддях 70 см для гібрида "Зорепад" кращою була густота стояння 52 2 2 тис. рослин/га з площею живлення 1960 см , а за сівби з міжряддями 35 см - 1330 см (75 тис. рослин/га). Отже, найбільш рівномірно соняшник розміщуються на площі за сівби з міжряддями 35 см та густоті 75 тис. рослин/га. Тут форма площі живлення має майже квадрат 35×38 см. При широкорядному способі сівби з міжряддями 70 см рослини скупчені в рядках, мають підвищену конкуренцію і знижують продуктивність. Досліди свідчать, що при підвищенні густоти посіву з 35 до 75 тис. рослин/га було посилення ростових процесів у соняшнику за всіх способів сівби. Вищими рослини були також в посівах з широкими міжряддями. І в першому, і в другому варіантах це збільшення було наслідком 2 посилення конкуренції між рослинами за світло в зв'язку з підвищенням кількості рослин на 1 м і зростанням площі листкової поверхні (табл. 2). Найбільша площа листя формувалась в рідших посівах і при кращому розміщенні рослин на площі при звужених міжряддях. Різниця в рості й розвитку рослин впливала і на формування агрофітоценозу соняшнику, поглинання ФАР, продуктивності рослин. Таблиця 2 Біометричні показники соняшнику в фазі цвітіння залежно від способів і густоти посіву Ширина міжрядь, см 35 70 Густота стояння, тис. рослин/га 35 52 75 35 52 75 Висота рослин, см 2011 р. 172 175 178 175 180 184 Площа листя 1 рослини, дм 2012 р. 2013 р. середнє 2011р. 156 183 170 38,2 154 185 171 35,1 152 188 173 32,4 160 189 175 36,4 156 191 176 33,2 155 194 178 30,3 2 2012 р. 2013 р. середнє 30,8 39,5 36,2 29,1 36,2 33,5 27,4 33,4 31,0 27,5 36,7 33,5 26,1 33,3 30,9 25,6 30,1 28,7 25 Як встановлено спостереженнями, до фази утворення кошиків рослини формували 32-50 % всієї листкової поверхні, до цвітіння - 78-100 %. В посушливі роки площа листя у фазі цвітіння досягає своєї максимальної величини, у вологі роки ріст її може тривати до повного достигання насіння. 2 UA 117594 U 5 10 15 20 25 При однаковій густоті способи розміщення рослин в посіві мало впливали на площу листя 1 рослини і на листовий індекс, хоча перевага простежувалась. Так, в середньому за роки досліджень при густоті 35 тис. рослин/га при міжряддях 35 см листковий індекс становив 1,22 2 2 2 2 м /м , і 1,16 м /м при міжряддях 70 см. За густоти 52 тис. рослин/га листовий індекс в посівах зі 2 2 2 2 звуженими міжряддями дорівнював 1,79 м /м , а 70 см - 1,71 м /м , при густоті 75 рослин - 2,33 і 2 2 2,15 м /м відповідно. Наведені дані свідчать, що листкова поверхня зростала майже пропорційно підвищенню густоти посіву, що видно по періоду посіву від компенсаційній точці і конкурентних стресів, обумовлених густотою і стресами в зв'язку з підсиханням листків і зниженням продуктивності рослин. Характер зміни площі листкової поверхні є наслідком процесів росту і відмирання нижніх листків рослини. Їх інтенсивність визначається умовами середовища та агротехнікою. Відповідно до зміни висоти рослин, асиміляційного апарата змінюється освітленість в посіві, поглинання ФАР, чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), врожайність. Між площею листя, освітленістю і ЧПФ має місце зворотна залежність, що підтверджується і нашими дослідженнями (табл. 3). За ширини міжрядь 70 см відсоток поглинання ФАР становив відповідно густоті 57, 66 та 68 %. Серед способів сівби кращу освітленість в посівах на поверхні ґрунту мали широкорядні посіви (70 см), це сприяло підвищенню їх забур'яненості. Занадто значна площа листя може призвести до зниження ЧПФ, але накопичення врожаю визначається як розмірами листкової поверхні на 1 га, так і ЧПФ. Співвідношення даних поглинання ФАР соняшнику при способах і густотах посіву при густоті 2 2 35 тис. рослин/га свідчить, що за індексу листкової поверхні 1,22 м /м при міжряддях 35 см і 2 2 1,16 м /м при міжряддях 70 см коефіцієнт поглинання ФАР становив відповідно 0,63 та 0,57 від надходженої, а вихід насіння з врожаю (Кгосп) - 42,3 та 38,5 %, чиста продуктивність фотосинтезу - 7,6 та 6,4 г/м х добу. Таблиця 3 Фотосинтетичні показники соняшнику за різних способів сівби Показник 2 2 Листковий індекс, м /м 2 ЧПФ г/м ×добу Коефіцієнт поглинання ФАР Кгосп. 30 35 40 45 35 1,27 7,6 0,63 42,3 Ширина міжрядь, см 35 70 густота стояння тис.рослин/га 52 75 35 52 1,74 2,33 1,16 1,71 8,1 6,9 6,4 6,0 0,69 0,75 0,57 0,66 37,3 35,1 38,5 36,8 75 2,15 5,9 0,68 32,0 Найбільше сонячної радіації поглиналося посівами при густоті 75 тис. рослин/га і ширині міжрядь 35 см - 69-78 %, оскілки формувалася більша площа листя, а найменша (51-68 %) - за сівби з міжряддями 70 см і густоті стояння 35 тис. рослин/га. Безумовно, що підвищення поглинання ФАР посівами з більшою площею листя завдяки більш оптимальному розміщенню рослин на полі, йде краще засвоєння ФАР, і одержанню вищих врожаїв. Однак, зі збільшенням площі листя на одиниці посівної площі погіршуються умови освітленості для фотосинтезу середніх і нижніх листків в зв'язку з більшим їх затіненням. Це знижує продуктивну роботу листкової поверхні. Так, в наших дослідах в посівах з міжряддями 35 см густотою рослин 35 тис. 2 2 рослин/га і площею листя 1,27 м /м поглинули в масив соняшнику в середньому 63 % ФАР, а при густоті 52 тис. рослин/га - 69 %. В таких посівах була вищою і ЧПФ, але більша листкова поверхня на 1 га при менших показниках продуктивності одиниці листкової поверхні забезпечували вищу сумарну фотосинтетичну роботу, що збільшувало врожайність. В дослідах найвища продуктивність листкового апарату була при густоті 35 тис. рослин/га - в середньому за три роки при сівбі з міжряддями 35 см - 7,6 г/м х добу, а з міжряддями 70 см - 6,4 2 г/м х добу. Зі збільшенням кількості рослин на 1 га, цей показник зменшувався до 6,9 та 5,9 г/м х добу. Посіви з міжряддями 35 см за продуктивністю фотосинтезу випереджали посіви з міжряддями 70 см на 1 га - 0,18-1,2 %, більшими у них був і відсоток виходу насіння. Таким чином, розміри площі листя, кількість поглинутої ФАР і чиста продуктивність 2 фотосинтезу (Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м ×добу) - це основні показники продукційного процесу посіву, визначають накопичення сухої речовини і розміри врожаю. 3 UA 117594 U Відповідно до характеру росту рослин, загального співвідношення і формування вегетативної маси і насіння соняшнику вихід насіння при сівбі з міжряддями 35 см був вищим, ніж при міжряддях 70 см. З підвищенням густоти посіву цей показник в загальній масі рослин закономірно зменшувався. 5 Таблиця 4 Водоспоживання соняшнику гібрида Зорепад залежно від способів сівби та густоти посіву Ширина міжрядь, см 35 70 10 15 20 25 30 35 Густота стояння, тис. рослин/га 35 52 75 35 52 75 Водоспоживання 3 3 м /га м /т 3047 1169 3121 1102 3237 1104 2909 1254 2997 1137 3091 1177 Результати наших досліджень по евопотранспірації наведено в табл. 4. Вони свідчать, що способи сівби і густота посіву впливають мало на водоспоживання. Так, його показники були вищими на 4,1-4,5 % при звуженні міжрядь і збільшували в посівах з більшою густотою (75 тис. рослин/га) порівняно з густотою 35 тис. рослин/га - на 4,6-6,2 %. Найбільш ефективно волога використовувалась за сівби з міжряддями 35 см. Коефіцієнти водоспоживання тут дорівнювали 3 3 1104-1169 м /т, а в широкорядному посіві (70 см) - 1137-1254 м /т. Економніше витрачалася волога при звужених міжряддях за густоти 52-75 тис. рослин/га і - 52 тис. рослин/га при стандартних. Таким чином, способи сівби соняшнику на сумарне водоспоживання з шару ґрунту 1,5 м впливають майже однаково. Однак найбільш ефективно волога витрачається в посівах зі звуженими міжряддями до 35 см. З загущенням посіву при обох міжряддях сумарне водоспоживання соняшнику має тенденцію до підвищення, але при стандартних міжряддях більше води використовується за густоти 52 тис. рослин/га, і - 75 тис. рослин/га при звужених. З підвищенням густоти зменшується розмір і озерненість кошиків, крупність насіння (табл. 5). Причому у звужених посівах 35 см зниження продуктивності рослин при загущенні з 35 до 75 тис. рослин/га становило в середньому за роки проведення дослідів 81,6 %, то за стандартних міжрядь -127 %, що свідчить про посилену конкуренцію між рослинами в посівах з міжряддями 70 см. Маса насіння з кошика і маса 1000 насінин підвищувалась по мірі зрідження посівів, а розміри врожайності визначалися кількістю рослин на одиниці площі посіву і масою насіння з середнього розміру кошику. Якщо маса насіння з рослин зменшиться на стільки, що не буде компенсуватися підвищенням густоти, то врожайність не зростатиме і цей показник буде визначати оптимальну густоту. В зв'язку з цим необхідно в посіві певного біотипу гібрида добитися компенсаційної рівноваги між продуктивністю рослин і їхньою кількістю на площі, коли врожайність найвища. Отже, в середньому за роки досліджень для гібрида "Зорепад" при вирощуванні з міжряддями 35 см оптимальною є густота 75 тис. рослин/га (маса насіння з кошика 44,1 г, крупність насіння 42,3 г на 1000 шт.), а з міжряддями 70 см відповідно: густота посіву 52 тис. рослин/на, маса 1000 насінин 48 г, маса насіння з кошику 54,6 г. Такі показники структури врожаю забезпечують одержання з 1 га посіву відповідно 3,50-3,55 та 3,11-3,32 т/га насіння, тобто найвищу врожайність. 4 UA 117594 U Таблиця 5 Врожайність соняшнику гібрида "Зорепад" за різних способів сівби і густоти стояння рослин Ширина міжрядь, см 35 70 НІР05,т/га 5 Густота стояння рослин, тис. рослин/га 35 52 75 35 52 75 Урожайність за роками досліджень 2011 2012 2013 2,97 3,47 3,71 2,83 3,32 3,26 0,08 1,76 2,04 2,05 1,72 1,97 1,85 0,06 3,06 3,37 3,55 2,70 3,18 3,15 0,09 Таким чином, в умовах Степу соняшник можна сіяти з міжряддями 35 см. Найвищий врожай (3,55 т/га) було одержано за сівби зі звуженими міжряддями 35 см і густотою 75 тис. рослин/га. Запропонована корисна модель може бути багаторазово відтворена і використана як спосіб вирощування соняшника. Отже, корисна модель відповідає критерію "промислова застосовність". ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб вирощування соняшника, що включає лущення стерні після попередника, основний обробіток ґрунту, передпосівну культивацію, сівбу, прикочування, внесення гербіцидів, збирання, який відрізняється тим, що сівбу виконують з міжряддями 35 см і густотою 75 тис. рослин/гa. 15 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5