Спосіб вибору профілактики дисгормональних захворювань молочних залоз у жінок після самовільного аборту в першому триместрі вагітності

1. Спосіб вибору профілактики дисгормональних захворювань молочних залоз у жінок після самовільного аборту в першому триместрі вагітності шляхом збору анамнезу, обстеження пацієнтки та вибору гормональної контрацепції в перші три доби після самовільного аборту, який відрізняється тим, що додатково в перші три доби після самовільного аборту пацієнтці проводять клінічне обстеження молочних залоз і в разі, коли в анамнезі пацієнтки до вагітності була діагностована гіперпролактинемія або одразу після самовільного аборту виявляють біль, нагрубання молочних залоз, виділення із сосків молока або молозива, не пізніше першого тижня після самовільного аборту їй призначають прийом дофамінергічного препарату пролонгованої дії по півтаблетки на день протягом 4 днів, а далі по 1 таблетці двічі на тиждень протягом щонайменше 6 місяців під контролем рівня пролактину, якщо в анамнезі пацієнтки до вагітності відсутня гіперпролактинемія, то через 2 місяці після самовільного аборту додатково перевіряють рівень пролактину в сироватці її крові та знову проводять клінічне обстеження молочних залоз і в разі, коли в цей термін не діагностують U 2 UA 1 3 захворювань (ДЗ) МЗ, як дисплазії (мастопатії), мастодинія, галакторея, кісти та ін. В свою чергу, такі захворювання підвищують ризик злоякісних новоутворень, зокрема, раку МЗ. У жінок, що мають СА в анамнезі, ДЗ МЗ зустрічаються частіше в 2-3 рази, а рак МЗ - в 1,7 разу. В наш час більшість заходів щодо реабілітації таких жінок цілеспрямовані на пошук чинників викидня, їх лікування та планування наступної вагітності, але ще недостатньо уваги приділяється проблемі корегування гормональних порушень з метою профілактики ДЗ МЗ. Заходи, проведені саме в період після викидня, мають позитивний вплив на стан МЗ на довгі місяці та роки, а в подальшому, після успішного завершення наступної вагітності, сприяють максимальній реалізації лактації, що має неоціненний вплив на здоров'я матері та дитини. Відомий обраний за прототип спосіб вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності [Післяпологове та післяабортне планування сім'ї / Навчальний посібник, рекомендований МОЗ України. - Київ, 2007. - С.83-85], за яким в перші три доби після СА проводять збір анамнезу, обстеження пацієнтки та вибирають гормональну контрацепцію (ГК) для пацієнтки: комбіновані оральні контрацептиви, трансдермальну систему, вагінальне кільце, протизаплідні таблетки прогестогенового ряду. Недоліком відомого способу-прототипу вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності є низька точність вибору через недостатнє урахування реакцій з боку МЗ на гормональні розлади в організмі після СА. Тому профілактичні заходи щодо розвитку ДЗ МЗ у жінок після СА, обрані за відомим способом, малоефективні: запобігають ДЗ МЗ лише в 32,5% випадків. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності шляхом розширення діагностичних досліджень гормональних змін в організмі жінки після СА та реакції її МЗ на ці зміни забезпечити підвищення точності вибору комплексу профілактичних заходів, спрямованих на досягнення природного балансу гормонів в організмі пацієнтки. При цьому ефективність профілактики гормональних порушень після СА порівняно з прототипом підвищується з 32,5% до 85,0%. Запропонований спосіб є безпечним для організму, простим у виконанні, економічно доступним для використання в гінекологічній практиці. Поставлена задача вирішується тим, що заявлено спосіб вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності шляхом збору анамнезу, обстеження пацієнтки та вибору ГК в перші три доби після СА. Новим у способі є те, що додатково в перші три доби після СА пацієнтці проводять клінічне обстеження МЗ і в разі, коли в анамнезі пацієнтки до вагітності була діагностована гіперпролактинемія (ГПрл) або одразу після СА виявляють біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, не пізніше першого тижня після СА їй призначають прийом 29887 4 дофамінергічного препарату пролонгованої дії по півтаблетки на день протягом 4 днів, а далі по 1 таблетці двічі на тиждень протягом щонайменше 6 місяців під контролем рівня пролактину (ПРЛ), якщо в анамнезі пацієнтки до вагітності відсутня ГПрл, то через 2 місяці після СА додатково перевіряють рівень ПРЛ в сироватці її крові та знову проводять клінічне обстеження МЗ і в разі, коли в цей термін не діагностують ГПрл, а виявляють біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, призначають прийом дофамінергічнго препарату пролонгованої дії по півтаблетки двічі на тиждень впродовж 3 умовних циклів по 28 днів кожний, в разі, коли у пацієнтки через 2 місяці після СА вперше діагностують ГПрл, то незалежно від наявності чи відсутності болю, нагрубання МЗ та виділень із сосків їй призначають прийом дофамінергічного препарату пролонгованої дії по 1 таблетці двічі на тиждень протягом щонайменше 6 місяців під контролем рівня ПРЛ, якщо у пацієнтки відсутні ГПрл, біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, призначають прийом усередину фітотерапевтичного препарату зі слабким дофамінергічним впливом по 30 крапель двічі на добу впродовж 3 місяців безперервно та одноразове щоденне нанесення на кожну МЗ по 2,5г 1%-ного трансдермального гелю з мікронізованим прогестероном. Відмінністю заявленого способу є ще те, що в якості дофамінергічного препарату пролонгованої дії призначають переважно препарат ‘’Достинекс’’. Новим в заявленому способі є також те, що в якості фітотерапевтичного препарату зі слабким дофамінергічним впливом призначають препарат, вибраний з ряду: „Мастодинон’’, „Циклодинон’’, „Мулімен’’, „Вітокан’’. Ще однією відмінністю заявленого способу є те, що в якості 1%-ного трансдермального гелю з мікронізованим прогестероном призначають переважно препарат „Прожестожель’’. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причино-наслідковий зв'язок. Перед жінками, що перебувають в стані психологічного стресу після СА, найбільш гостро стоїть проблема реабілітації репродуктивної функції в подальшому. Задля можливості її збереження дуже важливою є профілактика як безпосередніх ускладнень після викидня, так і дисгормональних порушень з боку органів репродуктивної системи. В доступній літературі, втому числі і в прототипі, з цього приводу багато уваги приділяється ГК як способу профілактики ДЗ МЗ та збереження репродуктивної функції до закінчення періоду пошуку та лікування чинників викидня. Але в жодній профілактичній схемі не приділяється уваги стану МЗ у цих жінок. Між тим, є дані, що підтверджують негативний вплив СА як безпосередньо на стан здоров'я МЗ, ризик виникнення пухлин та ДЗ МЗ, так і на негативний вплив попередніх СА на стан лактації після вдалої реабілітації репродуктивної функції та завершення наступної вагітності пологами та народженням дитини [Квашенко В. П., Шаталова М. В. К вопросу 5 о факторах риска развития гипогалактии у женщин с ФПН и привычным невынашиванием // Медикосоциальные проблемы семьи. - 2004. - Т.9, №.3 С.125-9]. Після СА посилюються не тільки гормональна дисфункція, але і мікроциркуляційні процеси в МЗ. Ці порушення є наслідком як проліферативних змін в паренхімі МЗ під час вагітності, що перервалася, так і гормональної дисфункції яєчників на тлі ендокринних та інших чинників СА. Вагітність, а в подальшому стрес, пов'язаний з її втратою, призводять до вираженого порушення гормонального балансу на всіх рівнях гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (ГГЯС), включно стероїдогенез в яєчниках і секрецію пролактину (ПРЛ) в гіпофізі. Стан МЗ після СА обумовлений, в основному, особливостями функції яєчників та рівнем ПРЛ. Тому для корегування гормональної дисфункції ГГЯС, що є однією з причин ДЗ МЗ, як за відомим способом-прототипом, так і за заявленим способом застосовують ГК, прийом яких починають в перші три доби після СА за умови виключення протипоказань. Причиною недоліків відомого способу вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності є вибір лише ГК (урахування порушень лише ГГЯС), яка, безумовно, позитивно впливає на гормональний баланс та стан МЗ, але за відомим способом не пропонують методів профілактичного захисту МЗ після СА за умов наявності протипоказань до деяких ГК, не враховують рівень ПРЛ та клінічну симптоматику з боку МЗ. Адже використання комбінованих естроген - гестагенних ГК протипоказане при ГПрл та може спровокувати її появу або підтримати ГПрл, що виникла як функціональний стан після СА. Відсутність схем, що враховували б ці фактори, призводить до появи таких небажаних ДЗ МЗ, як галакторея, мастодинія. За способом, що заявляється, запропоновано нове рішення проблеми вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності шляхом розширення діагностичних досліджень гормональних змін в організмі жінки після СА (перевірка рівня ПРЛ) та реакції її МЗ на ці зміни (клінічне дослідження МЗ для виявлення болю та нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива) та в залежності від результатів досліджень вибору нового комплексу профілактичних заходів. Тому за способом, що заявляється, щодо пацієнток, у яких до СА виявлено ГПрл, або перевірка після СА рівня ПРЛ підтвердила її наявність, чи клінічний огляд стану МЗ виявив біль та нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, і пацієнток без ГПрл, болю та нагрубання МЗ, виділень із сосків після СА незалежно від методу контрацепції, за результатами цих досліджень вибирають профілактичні заходи ДЗ МЗ, які включають прийом дофамінергічних препаратів, фітопрепаратів з дофамінергічним впливом та трансдермальний 1%-ний гель з мікронізованим прогестероном за схемою, наведеною в Табл. 1. 29887 6 Схема вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в перш Дані анамнезу Дані перевірки рівня ПРЛ через 2міс. після СА Клінічне обстеження МЗ: біль та нагрубання, виділення молока або молозива Вибір лікування ГПрл + ГПрл ГПрл ± + „Достинекс’’, по півтабл. на день, 4 „Достинекс’’, по дні; далі по 1табл. півтабл. двічі на тиж., 3 цикли по двічі на тиж., 28 днів ³ 6 міс. (контр. ПРЛ) Суттєвою ознакою корисної моделі є вибір для профілактики ДЗ МЗ дофамінергічних препаратів, які нормалізують рівень ПРЛ в організмі жінки, що перенесла СА. Перевагу за способом, що заявляється, надають саме преперату „Достинекс’’ (Pfizer Inc. США), який має пролонговану дію та мінімальну кількість побічних реакцій. „Достинекс’’ включає дофамінергічну ерголінову сполуку з виразним і довготривалим пролактинзнижуючим ефектом. Препарат інгібує секрецію ПРЛ шляхом прямого стимулювання D2-дофамінових рецепторів лактотрофних клітин гіпофізу [Бондаренко Л. И., Иващенко Е. В. Достинекс: консервативное лечение пролактином гипофиза. Здоровье женщины. - 2005. - Т.21, №1 - С.121-6]. В разі відсутності ГПрл, болю та нагрубання МЗ, виділення молока або молозива вибирають з метою профілактики ДЗ МЗ після СА фітопрепарат зі слабким дофамінергічним впливом: „Мастодинон’’, „Циклодинон’’ (Біонорика, ФРН), „Мулімен’’ (Хеель, ФРН), „Вітокан’’ (Луганський хімфармзавод, Україна). Для цієї категорії пацієнток вибирають також профілактичний захід місцеве нанесення на кожну МЗ 1%-ного трансдермального гелю з мікронізованим прогестероном, переважно „Прожестожель’’ ("Безен Інтернасьональ", Франція). Гель, що містить 1% прогестерону, при трансдермальному застосуванні знижує проникність капілярів та інтенсивність циклічного набряку в з'єднувальнотканинній стромі МЗ, а також запобігає проліферації і мітотичій активності епітелію протоків. Суттєвими ознаками способу, що заявляється, є також дози та режими застосування препаратів, які встановлені дослідним шляхом. Контроль рівня ПРЛ необхідно проводити для корекції профілактичної схеми в динаміці. Розширення гормональних та клінічних діагностичних досліджень, вибір комплексу ефективних та безпечних препаратів, вибір доз та режимів їх застосування відповідно до результатів досліджень призводить до того, що ефективність профілактики МЗ після СА, вибраної за способом, що заявляється, підвищується з 32,5% до 85,0%. Для доведення ефективності способу, що заявляється, було обстежено 80 жінок після СА в першому триместрі вагітності. Таблиця 1 Пацієнтки „ 1 7 перебували у віці від 22 до 39 років. З них сформували дві групи по 40 пацієнток. Обидві групи були співставимі за діагнозами та віком. В групі І використовували вибір профілактики ДЗ МЗ за способом, що заявляється, а в групі II - за способом-прототипом. Обстеження жінок проводили одразу після викидня, через 2, 6 та 12 місяців після СА. Клінічний стан МЗ (біль та нагрубання, виділення молока або молозива) та ступінь вираженості дисгормональних порушень МЗ оцінювали за відомою шкалою Л. Н. Сидоренко [Л. Н. Сидоренко. Мастопатия: психосоматические аспекты. - Л.: Медицина, 1991. - С.264] шляхом огляду та пальпації. Для оцінки ступеня вираженості проявів мастодинії використовували відому візуально-аналогову шкалу (ВАШ) [Балашова О. И., Антоновская Я. В. Опыт применения препарата фарестон в комплексном лечении дисгормональных гиперплазии молочной железы у женщин с сохраненной менструальноовариальной функцией // Онкология. - 2004. - Т.6, №3. - с.189-92]. Ультразвукове дослідження (УЗД) сканування МЗ виконували на апараті "Siemens" (ФРН) з використанням сірої шкали та лінійного датчика з частотою 10МГц у відповідності до загально прийнятої методики до 10 дня після СА з 7 по 14 день умовного менструального циклу на тлі прийому ГК. Ехоознаками дизгормональних порушень МЗ були гіпертрофія строми, розширення та деформація молочних протоків, неоднорідність структури МЗ, наявність кістозних включень та ін. За допомогою ехосканування проводили контроль стану МЗ в динаміці. Також виконували контактну термомамографію (КТМ) - дослідження МЗ на термографі контактному цифровому ТКЦ-1 (Донецьк, свідоцтво про державну реєстрацію №6544/2007). При цьому оцінювали загальний рівень інфрачервоного випромінювання, співпадіння з ділянками локалізації найбільшого болю, наявність термоасиметрій. В разі наявності виділень із сосків здійснювали їх цитологічне дослідження. Оцінку рівня ПРЛ в сироватці крові проводили за імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми UBI MAGIWEL та Clone Systems (США). За інструкціями фірм-виробників наборів норма концентрації ПРЛ в сироватці крові складає 67,0-726,0МЕ/л. Результати гормональних досліджень занесені в Табл. 2. Зміни рівнів ПРЛ, виявлені у підослідних жінок і наведені в Табл. 2, свідчать про коливання гормональної активності після СА. У жінок І групи через 6 місяців після СА і в подальшому періоді нагляду за їх здоров'ям спостерігалось відновлення показників гормонального профілю до рівня, характерного для їхніх здорових ровесниць. У жінок групи II відзначали суттєве підвищення рівня ПРЛ, що зберігалось до одного року після СА. 29887 8 Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові пацієнток І Норма ПРЛ, МЕ/л 67,0-726,0 Через 2міс. I II 844,5±43,3 212,4±13,8 За результатами клінічного, цитологічного обстеження, КТМ та УЗД МЗ через 1 рік після СА відсутні ДЗ МЗ у 34 (85%) пацієнток І групи та у 13 (32,5%) пацієнток II групи. Натомість у 6 (15%) пацієнток І групи виявили ДЗ МЗ: у 5 мастодинія та у 1 дисплазія, і у 27 (67,5%) пацієнток II групи: дисплазія МЗ у 8, мастодинія у 15, галакторея у 4. Таким чином, частота ДЗ МЗ в І групі жінок, де застосовували спосіб вибору профілактики за заявленим способом, знизилась на 85,0%, а в II групі жінок, щодо яких використовували схему за відомим способом-прототипом, знизилась на 32,5%. Спосіб вибору профілактики ДЗ МЗ у жінок після СА в першому триместрі вагітності, що заявляється, реалізують наступним чином. В перші три доби після СА виконують збір анамнезу, обстеження для вибору ГК. За умови виключення протипоказань прийом вибраних ГК починають в перші три доби після СА: комбіновані оральні контрацептиви, трансдермальну систему, вагінальне кільце, протизаплідні таблетки прогестогенового ряду. В перші три доби після СА пацієнтці проводять клінічне обстеження МЗ (пальпація, УЗД, КТМ). Якщо в анамнезі пацієнтки до вагітності була діагностована ГПрл або одразу після СА виявляють біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, не пізніше першого тижня після СА їй призначають прийом дофамінергічного препарату пролонгованої дії, переважно „Достинексу’’, по півтаблетки на день протягом 4 днів, а далі по 1 таблетці двічі на тиждень протягом щонайменше 6 місяців під контролем рівня ПРЛ. Пацієнтці, у якої в анамнезі відсутня ГПрл, через 2 місяці після СА додатково перевіряють рівень ПРЛ в сироватці її крові та проводять клінічне обстеження МЗ. Якщо у пацієнтки в цей термін не діагностують ГПрл, а виявляють біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, то їй призначають прийом дофамінергічнго препарату пролонгованої дії, переважно „Достинексу’’, по півтаблетки двічі на тиждень впродовж 3 умовних циклів по 28 днів кожний. Пацієнтці, в якої через 2 місяці після СА вперше діагностують ГПрл, незалежно від наявності чи відсутності болю, нагрубання МЗ та виділень із сосків призначають прийом дофамінергічного препарату „Достинекс’’ по 1 таблетці двічі на тиждень протягом щонайменше 6 місяців під контролем рівня ПРЛ. Пацієнтці, в якої після СА відсутні ГПрл, біль, нагрубання МЗ, виділення із сосків молока або молозива, призначають прийом усередину фітотерапевтичного препарату зі слабким Таблиця 2 дофамінергічним впливом по 30 крапель двічі на добу впродовж 3 місяців безперервно. Через 6м I 765,1±34,1 2 9 Призначають один із фітопрепаратів: „Мастодинон’’, „Циклодинон’’, „Мулімен’’ чи „Вітокан’’. Цим же пацієнткам призначають також одноразове щоденне нанесення на кожну МЗ по 2,5г 1%-ного трансдермального гелю з мікронізованим прогестероном, переважно „Прожестожель’’. Приклади виконання способу вибору профілактики дисгормональних захворювань МЗ після СА в першому тріместрі, що заявляється. Приклад 1. Хвора С, 30 років, поступила в гінекологічну клініку після СА третьої вагітності в терміні 6 тижнів. Із анамнезу: перша вагітність була 7 років тому, пологи нормальні, грудне вигодовування дитини протягом 4 місяців. Другу вагітність перервали медичним абортом рік тому. Соматичних захворювань та коагулопатії не було. В анамнезі дані про підвищення рівня ПРЛ відсутні. Під час клінічного огляду МЗ в перші три доби після СА зафіксовано скарги пацієнтки на біль та нагрубання МЗ, відзначали помірний набряк, виділення із сосків в помірній кількості (декілька крапель) молозивного характеру. На третю добу після СА призначили ГК - препарат „Логест’’ за контрацептивною схемою. З метою профілактики ДЗ МЗ за способом, що заявляється, хворій С призначили прийом дофамінергічного препарату пролонгованої дії „Достинекс’’ по півтаблетки на день протягом 4 днів. Надалі продовжили прийом „Достинексу’’ по 1 таблетці двічі на тиждень протягом 6 місяців. Під контролем рівня ПРЛ (Табл. 3) дозу „Достинексу’’ поступово знижували. Використання „Достинексу’’ припинили через 6 місяців, а прийом „Логесту’’ продовжили з метою контрацепції. Дані результатів досліджень рівня ПРЛ хворої С. занесені до Табл. 3. 29887 10 Виділення із сосків Середня температура шкіри МЗ за даними КТМ Структура змішана Міждолькові проміжки розширені, ущільнені Протоки розширені, звивисті Окремі протоки в субареолярній зоні розширені до 56мм Загальна ехогенність паренхіми знижена Виразна нерівномірність паренхіми за рахунок осередків гіперплазії залозистої тканини Виразні фіброзні зміни в усіх відділах ++ 36,58 + + ++ + + Як видно з Табл. 4, вже через 2 місяці після початку виконання заходів профілактики за способом, що заявляється, скарг на біль та нагрубання МЗ у хворої С. не було. Через півроку відбулось поліпшення всіх показників стану МЗ у хворої С. і воно зберігалось до кінця першого року спостереження. Приклад 2. Хвора Л, 33 років, поступила в гінекологічну клініку після СА третьої вагітності в терміні 4-х тижнів. Із анамнезу: перші дві вагітності 15 та 10 років тому перервали медичні аборти. Протягом останніх 5 років бажана вагітність не наступала, відзначали підвищення рівня ПРЛ. Обстеження головного мозку (магнітно-резонансна томографія), огляд окуліста та невролога патології не виявили. Протягом 6 місяців хвора Л. приймала ліки („Бромокриптин’’, „Жанін’’) для корегування гормонального фону. Після відміни лікування пацієнтка Л. завагітніла в четвертому менструальному циклі. Але вагітність перервалась СА на 4-му тижні. Соматичних захворювань та коагулопатії не було. Під час огляду в перші три доби після СА пацієнтка скаржилась на біль, суттєве нагрубання та набряк МЗ, виділення із Таблиця 3 сосків молозивного характеру у великій кількості. В першу добу після СА пацієнтці Л. призначили Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові пацієнтки С. по півтаблетки на день прийом „Достинексу’’ протягом 4 днів. Далі прийом „Достинексу’’ Норма Анамнез Через 2міс. продовжили по 1 Через 6міс. таблетці двічі Через 1 рік на тиждень ПРЛ, МЕ/л 67,0-726,0 норма 60,0 306,0 впродовж 6 місяців під198,0 контролем рівня ПРЛ. З другого дня після СА призначили ГК - препарат З Табл. 3 видно, що рівень ПРЛ в пацієнтки С. „Ярина’’ за контрацептивною схемою. Через 2 та 6 був чітко контрольованим протягом застосування місяців перевірили рівень ПРЛ в сироватці крові. профілактичних заходів. Через 2 місяці після СА Він був в рамках норми. Прийом „Достинексу’’ він був дещо зниженим, а далі залишався в припинили після 6 місяців. Використання „Ярини’’ рамках норми до кінця першого року продовжено з метою контрацепції. Дані спостереження. результатів досліджень рівня ПРЛ хворої Л. Стан МЗ хворої С. встановили одразу після занесені до Табл. 5. СА, через 2 місяці, через 6 місяців та через 1 рік за допомогою клінічного огляду, за методами УЗД та КТМ. Дані результатів досліджень стану МЗ хворої С занесені до Табл. 4. Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові Норма ПРЛ, МЕ/л 67,0-726,0 Динаміка зміни стану МЗ пацієнтки С. після СА та профілактики ДЗ МЗ Характеристики стану МЗ Скарги на біль та нагрубання МЗ Нагрубання за даними пальпації Таблиця 4 Анамнез підвищен. З Табл. 5 видно, що рівень ПРЛ в пацієнтки Л. Одразу після Через був чітко контрольованим протягом застосування Через 6міс. Через 1 рік СА 2міс. профілактичних заходів і залишався в рамках + норми до кінця першого року спостереження. + Через 2міс 189,0 11 29887 12 Таблиця 6 З Табл. 7 видно, що рівень ПРЛ в пацієнтки К. Динаміка зміни стану МЗ пацієнтки Л. після СА та контрольованим протягом застосування був чітко профілактики ДЗ МЗ профілактичних заходів і залишався в рамках норми після Одразу до кінця першого року спостереження. 1 Через Через Характеристики стану МЗ Через 2міс. Стан МЗ хворої К. встановили одразу після СА 6міс. рік СА, через 2 місяці, -через 6 місяців, через 1 рік за Скарги на біль та нагрубання МЗ ++ допомогою клінічного огляду, за методами -УЗД та Нагрубання за даними пальпації ++ + КТМ. Дані результатів досліджень стану МЗ хворої Виділення із сосків +++ + К. занесені до Табл. 8. Середня температура шкіри МЗ за даними КТМ 36,80 35,12 34,92 34,97 Структура змішана + + + + Міждолькові проміжки розширені, ущільнені + + Динаміка зміни стану МЗ пацієнтки К. після СА та пр Протоки розширені, звивисті ++ ++ Окремі протоки в субареолярній зоні розширені до 5++ + Одразу післ 6мм Характеристики стану МЗ СА Загальна ехогенність паренхіми знижена ++ + Скарги на біль та нагрубання МЗ Виразна нерівномірність паренхіми за рахунок + + Нагрубання за даними пальпаціїосередків гіперплазії залозистої тканини Виділення із сосків + Виразні фіброзні зміни в усіх відділах + + + Середня температура шкіри МЗ за даними КТМ 36,80 Стан МЗ хворої Л. встановили одразу після Структура змішана + СА, через 2 місяці, через 6 місяців і через 1 рік за Міждолькові проміжки розширені, ущільнені + допомогою клінічного огляду, за методами УЗД та Протоки розширені, звивисті ++ КТМ. Дані результатів досліджень стану МЗ хворої Окремі протоки в субареолярній зоні розширені до 5Л. занесені до Табл. 6. ++ 6мм Як видно з Табл. 6, вже через 2 місяці після Загальна ехогенність паренхіми знижена ++ початку виконання заходів профілактики за Виразна нерівномірність паренхіми за рахунок способом, що заявляється, скарг на біль та + осередків гіперплазії залозистої тканини нагрубання МЗ у хворої Л. не було. Через півроку Виразні фіброзні зміни в усіх відділах + відбулось поліпшення всіх показників стану МЗ у хворої Л. і зберігалось до кінця першого року спостереження. Як видно з Табл. 8, через 6 місяців після Приклад 3. Хвора К., 34 років, поступила в початку виконання заходів профілактики за гінекологічну клініку після СА третьої вагітності в способом, що заявляється, скарг на біль та терміні 6 тижнів. Із анамнезу: перші дві вагітності 5 нагрубання МЗ у хворої К. не було. Поліпшились та 7 років тому перервали медичні аборти. В також всі показники стану МЗ у хворої К. Така ж анамнезі дані про підвищення рівня ПРЛ відсутні. картина зафіксована й через 1 рік спостережень. Під час опитування та огляду одразу після СА Приклад 4. Хвора Г., 24 років, поступила в скарг на біль та нагрубання МЗ не було, відсутні гінекологічну клініку після СА першої вагітності в нагрубання МЗ і виділення із сосків. На третю добу терміні 10 тижнів. Із анамнезу: дані про після СА призначили ГК - препарат „Логест’’ за підвищення рівня ПРЛ відсутні. Під час опитування контрацептивною схемою. Через 2 місяці та огляду одразу після СА скарг на біль та перевірили рівень ПРЛ, який відповідав нормі. Під нагрубання МЗ не було, не відзначали набряків МЗ час огляду МЗ через 2 місяці хвора К. скаржилась та виділення із сосків. На третю добу після СА на нагрубання МЗ. Відзначали суттєве нагрубання призначили ГК препарат „Логест’’ за та набряк МЗ, виділення із сосків молозивного контрацептивною схемою. Через 2 місяці характеру в помірній кількості. За способом перевірили рівень ПРЛ: вперше виявили ГПрл. Під профілактики ДЗ МЗ, що заявляється, призначили час огляду МЗ через 2 місяці хвора Г. пред'являла дофамінергічний препарат пролонгованої дії скарги на нагрубання МЗ. При огляді в перші три „Достинекс’’ по півтаблетки двічі на тиждень доби після СА відзначали помірне нагрубання МЗ, протягом 3 умовних циклів по 28 днів кожний. виділення із сосків молозивного характеру в Прийом ГК „Логест’’ продовжили з метою помірній кількості. За способом профілактики ДЗ контрацепції. Через 6 місяців перевірили рівень МЗ, що заявляється, призначили „Достинекс’’ по 1 ПРЛ в сироватці крові, який був в рамках норми. таблетці двічі на тиждень протягом 6 місяців під Дані результатів досліджень рівня ПРЛ хворої К. контролем рівня ПРЛ. Прийом ГК „Логест’’ занесені до Табл. 7. продовжили з метою контрацепції. Через 6 місяців перевірили рівень ПРЛ в сироватці крові. Він перебував в рамках норми. Дані Таблиця 7 результатів досліджень рівня ПРЛ хворої Г. занесені до Табл. Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові пацієнтки К. 9. ПРЛ, МЕ/л Норма 67,0-726,0 Анамнез норма Через 2міс. 389,0 Через 6міс. 110,0 Через 1 рік 316,0 13 29887 14 Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові пацієнтки Г. та прийом „Мастодинону’’ прогестеронового гелю припинено після тримісячного курсу профілактики згідно зі Норма Анамнез Через 2міс. схемою (Табл. 1). Прийом препарату Через 6міс. Через 1 рік „Фемоден’’ продовжили з метою контрацепції. Дані ПРЛ, МЕ/л 67,0-726,0 норма 1020,0 110,0 316,0 результатів досліджень рівня ПРЛ хворої М. занесені до Табл. 11. З Табл. 9 видно, що рівень ПРЛ в пацієнтки Г. зріс через 2 місяці після СА та був чітко контрольованим протягом застосування профілактичних заходів і залишався в рамках Динаміка зміни вмісту ПРЛ в сироватці крові норми до кінця першого року спостереження. Стан МЗ хворої Г. встановили одразу після СА, через 2, 6 та 12 місяців за допомогою Норма Анамнез Через 2міс. клінічного огляду, за методами УЗД та КТМ. Дані ПРЛ, МЕ/л 67,0-726,0 норма 512,0 результатів досліджень стану МЗ хворої Г. занесені до Табл. 10. З Табл. 11 видно, що рівень ПРЛ в пацієнтки М. спочатку мав тенденцію до підвищення в перші Таблиця 10 2 місяці після СА та чітку тенденцію до нормалізації після застосування профілактичних Динаміка зміни стану МЗ пацієнтки Г. після СА та профілактики ДЗ МЗ заходів до кінця року спостереження, що підтверджує необхідність застосування Через Одразу після Характеристики стану МЗ Через 2міс. профілактики ДЗ МЗ у даної хворої. Через 1 рік 6міс. СА Скарги на біль та нагрубання МЗ - Стан МЗ хворої М. встановили одразу після + СА, через 2 місяці, через 6 місяців та через 1 рік Нагрубання за даними пальпації + шляхом клінічного огляду, за методами УЗД та Виділення із сосків + КТМ. Дані результатів досліджень стану МЗ хворої Середня температура шкіри МЗ за даними КТМ 36,80 35,12 12. 34,92 34,97 М. занесені до Табл. Структура змішана + + + дольчата Міждолькові проміжки розширені, ущільнені + + Протоки розширені, звивисті ++ ++ Динаміка зміни стану МЗ пацієнтки М. після СА та п Окремі протоки в субареолярній зоні розширені ++ ++ до 5-6мм Ч Одразу після Загальна ехогенність паренхіми знижена ++ ++ Характеристики-стану МЗ СА Виразна нерівномірність паренхіми за рахунок + Скарги на біль++ нагрубання МЗ та осередків гіперплазії залозистої тканини Нагрубання за даними пальпації Виразні фіброзні зміни в усіх відділах + + Виділення із сосків Середня температура шкіри МЗ за даними КТМ 36,62 3 Як видно з Табл. 10, стан МЗ хворої Г. через 2 Структура змішана + місяці після СА погіршився. Через 6 місяців після початку виконання заходів профілактики за Міждолькові проміжки розширені, ущільнені + способом, що заявляється, поліпшились всі Протоки розширені, звивисті + показники стану МЗ у хворої Г. Такий стан Окремі протоки в субареолярній зоні розширені + зберігався до кінця першого року спостереження. до 5-6мм Приклад 5. Хвора М., 27 років, поступила в Загальна ехогенність паренхіми знижена + гінекологічну клініку після СА другої вагітності в Виразна нерівномірність паренхіми за рахунок терміні 8 тижнів. Із анамнезу: перша вагітність осередків гіперплазії залозистої тканини була 5 років тому, пологи нормальні, грудне Виразні фіброзні зміни в усіх відділах вигодовування дитини протягом 6 місяців. Соматичних захворювань та коагулопатії не було. Як видно з Табл. 12, хоча скарг на біль, В анамнезі дані про підвищення рівня ПРЛ нагрубання МЗ, виділення із сосків у хворої М. відсутні. Під час огляду в клініці скарг на біль, одразу після СА не було, за результатами УЗД та нагрубання МЗ, виділення із сосків не було. На КТМ порушення стану МЗ були виявлені. А вже третю добу після СА призначили ГК - препарат через 6 місяців після виконання профілактичних „Фемоден’’ за контрацептивною схемою. З метою заходів за способом, що заявляється, відбулось профілактики ДЗ МЗ за способом, що заявляється, поліпшення стану МЗ. хворій М. призначили фітотерапевтичний препарат зі слабким дофамінергічним впливом „Мастодинон’’ по 30 крапель двічі на добу впродовж 3 місяців безперервно, одноразове щоденне нанесення на кожну МЗ по 2,5г 1%-ного трансдермального гелю з мікронізованим прогестероном „Прожестожель’’. Через 2 місяці перевірили рівень ПРЛ в сироватці крові, який відповідав нормі (Табл. 3). Тому нанесення