Спосіб сівби зі стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі

Реферат: UA 72236 U UA 72236 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до технології сівби зернових колосових культур і може бути використана в комбінованих посівних агрегатах. Відомий спосіб одночасного висіву насіння і туків з розміщенням туків нижче, і в стороні від насіння, при розділенні туків і насіння між собою стійким ґрунтовим прошарком [див. А. С. СРСР № 952131, Мкл. А01С7/20, 1982 р.]. Зазначений спосіб забезпечує роздільний висів насіння і туків, але він має ряд недоліків, зокрема туки розміщуються не в рядках під корінням рослин, а в міжряддях, внаслідок чого створюються нерівні умови для живлення рослин і оптимальні умови для живлення бур'янів, які починають інтенсивно розвиватись в міжряддях і пригнічувати ріст зернових культур в рядках. Відомий також спосіб сівби, що включає підготовку ґрунту і післяпосівне боронування поперек рядків, або під кутом до них та наступне прикочування, при цьому висів здійснюють на глибину, яка перевищує оптимальну на 15…20 %, а боронування - на глибину, що не перевищує глибину заробки насіння [див. А С СРСР № 1366085, Мкл. А01 С7/00, 1988 р.]. Однак цей спосіб сівби під час післяпосівного боронування призводить до зміщення частини висіяного насіння з рядків в міжряддя, що погіршує рівномірність розподілу насіння по площі поля. Крім цього, для реалізації зазначеного способу сівби необхідно після здійснення самої сівби провести ще дві окремі технологічні операції - руйнування рядків, тобто, як зазначають самі автори, коректування площі живлення шляхом боронування в два сліди середніми і важкими боронами поперек рядків, а через день - коткування посівів кільчастими котками, що призводить до значних перевитрат як фінансових і матеріальних, так і трудових ресурсів. Найбільш близьким за технічною суттю до корисної моделі, що заявляється, є спосіб сівби насіння та пристрій для його реалізації, комплексний винахід за патентом України на винахід № 57099, Мкл. А01С7/00, 2003р. Такий спосіб сівби насіння включає утворення на різних рівнях посівних лож з подальшим зароблюванням в них насіння та добрив, при цьому посівні ложа для насіння та добрив формують у вигляді аналогічних з фігурним дном ложа борозенок, кожну з яких виконують синусоїдної форми, а насіння та добрива в черговому порядку дворядно розподіляють по поверхні лож посівних борозенок. Суттєвим недоліком такого способу сівби насіння є необхідність наявності спеціалізованого обладнання для створення фігурного (синусоїдного) дна борозенок та ложа для насіння і туків, що здорожує посівні роботи, а крім того, за такою технологією сівби формується гребінчастий профіль поверхні ґрунту, що призводить до інтенсифікації вивітрювання вологи, що у свою чергу вкрай негативно позначається на набубнявінні насіння і його проростанні, а утворювана поверхнева кірка на ґрунті сягає по товщині 3 см, що утруднює процес виходу паростків на денну поверхню або призводить навіть до їх загибелі. Задачею, на вирішення якого спрямована корисна модель, що заявляється, є позбавлення способу сівби від зазначених недоліків, шляхом зміни технологічних операцій та їх параметрів. Поставлена задача вирішується таким чином. У відомому способі сівби із стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі, який включає утворення на різних рівнях посівних лож з подальшою роздільною заробкою в них насіння та добрив, при цьому посівні ложа для насіння і добрив формування у вигляді днищ, аналогічних дну ложа борозенок з розташуванням насіння і добрива у почерговому порядку, згідно з корисною моделлю, що заявляється, після висіву насіння і туків поверхневий шар ґрунту ущільнюють окремими смугами шириною кратною 3…5 рядкам та глибиною до 3 см, а по центру кожного рядка прорізають вузьку щілину. При цьому вузьку щілину по центру рядка виконують шириною до 5-ти мм та глибиною, меншою глибини заробки насіння на 10-15 мм. Усі разом відмінні суттєві ознаки спрямовані на отримання нового технічного результату, що виявляється у зменшенні випаровування води з поверхні поля і створенні умов для зволоження тільки тої частини об'єму ґрунту, в якому розвивається коренева система зернових культур до моменту виходу паростків на денну поверхню та мінімального притоку води до міжрядь в яких знаходиться насіння бур'янів, за рахунок чого для насіння зернових культур створюються більш сприятливі умови для проростання та виходу паростків на денну поверхню, ніж для насіння бур'янів. При цьому поверхневе ущільнення ґрунту забезпечує вирівнювання поверхні поля і однакову глибину загортання насіння. Співставний аналіз запропонованого технічного рішення з відмінними на дату подачі заявки рішеннями показує, що за сукупністю суттєвих ознак запропонованому способу сівби зі стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі притаманні новизна та суттєві відмінності, оскільки він не має в порівнянні з будь-якими відомими заявнику технічними рішеннями ідентичних відрізняльних ознак. 1 UA 72236 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На наведених нижче кресленнях, на фіг. 1, зображено в розрізі свіжозоране поле в поперек рядків з утвореними щілинами і ущільненим в них ґрунтом; на фіг. 2 - ті ж самі щілини, на дно яких висіяні туки, закриті ґрунтом; на фіг. 3 - ті ж самі щілини, але з ущільненим ґрунтом, що самоосипався з поверхні поля на туки і сформованим насіннєвим ложем; на фіг. 4 - те ж саме, що на фіг. 3, але з висіяним насінням і засипаним ґрунтом; на фіг. 5 - те ж саме, що на фіг. 4, але з ущільненим поверхневим шаром ґрунту і прорізаною щілиною (1 - поле, 2 - щілина, 3 дно, 4 - туки, 5 - міжряддя; 6 - грунт; 7 - посівна борозна; 8 - насіннєве ложе; 9 - насінина; 10 ґрунт; 1 - ґрунтовий прошарок; 12 - поверхнева кірка; 13 - прорізана щілина); на фіг. 6 - схема стабілізації водно-повітряного режиму в кореневому шарі (14 - міжряддя, 15 - рядок, 16 - туки, 17 - первинні корені, 18 - насіння, 19 - насіннєве ложе, 20 - прорізана щілина, 21 - стебло, 22 коренева кірка, 23 - вертикальна тріщина, 24 - бічна тріщина, 25 - пора, 26 - капіляри). Запропонований спосіб сівби зі стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі здійснюється наступним чином. При переміщенні посівного агрегату по поверхні свіжозораного поля його робочі органи ущільнюють ґрунт 1, фіг. 1, окремими рядками шляхом вдавлювання до утворення щілин 2 глибиною 8…10 см, на дно 3 яких висівають туки 4, фіг.2. При цьому ґрунт в міжряддях 5 не обробляють, а залишають в розпушеному стані. При подальшому переміщенні посівного агрегату з поверхні поля самопливом зсипається на туки 4 шар ґрунту 6, який повністю закриває утворені щілини 2, фіг. 1. Після цього цей шар ґрунту 6 також ущільнюють шляхом його вдавлювання до формування в верхньому ярусі нової посівної борозни 7, фіг. 3, глибиною 4…5 см з твердим ложем 8, на яке висівають насіння 9, фіг.4, і закривають його ґрунтом 10. При цьому між насінням і туками створюється надійний ґрунтовий прошарок 11, який запобігає хімічним опікам корінців при їх прямому контакті з туками, а в рядках (в ущільненому шарі ґрунту) відновлюється капілярна система, в той час як в міжряддях (в розпушеному ґрунті) вона відсутня. При подальшому переміщенні посівного агрегату поверхневий шар ґрунту 12, фіг. 5, ущільнюють окремими смугами шириною, кратною, наприклад, 3…5 рядка на глибину 2…3 см, а по центру кожного рядка знов прорізають додаткову щілину 13 глибиною, меншою, наприклад, на 10 мм від глибини заробки насіння і шириною не більшою 5 мм. Таким чином, над міжряддям 14, фіг. 6, утворюється щільна кірка 20, яка перешкоджає виходу повітря з ґрунту. При цьому подача і насичення повітрям ґрунту в рядках 15 відбувається наступним чином. Вдень при нагріванні поверхні поля тепло поступово передається до нижніх шарів ґрунту, внаслідок чого ґрунт, а з ним і повітря, що знаходиться в порах 25, нагрівається і розширюється. При цьому тиск зростає і під його дією міжагрегатні зв'язки руйнуються і в новоутворені тріщини 24 проникає повітря. Необхідно зазначити, що внаслідок ущільнення поверхневого шару ґрунту його границя міцності зростає і опірність руйнуванню буде значно вищою, ніж розпушеного ґрунту в міжряддях. Але так як тріщини формуються під дією сил тиску, то їх результуюча буде спрямовуватись в ті місця, де менший опір руйнуванню ґрунту. Цілком очевидно, що в напрямку рядків опір руйнуванню ґрунту буде значно меншим, ніж в напрямку ущільненого поверхневого шару. А тому результуюча сила тиску направлена під кутом в сторону рядка, а отже і напрям тріщини також буде напрямлений в бік рядка. Оскільки між ущільненим ґрунтом в рядках і розпушеним ґрунтом в міжряддях є границя їх розмежування, яка становить собою вертикальну тріщину 23, що входить в розпушений ґрунт над рядком, то новоутворені бічні тріщини 24 входять у вертикальні тріщини, з яких у свою чергу аналогічним чином утворюються додаткові бічні тріщини, які входять в прорізну щілину 20. Таким чином в ґрунті утворюється припливно-витяжна вентиляційна система у вигляді тріщин (щілин-каналів), яка працює на різниці тисків між атмосферним і ґрунтовим повітрям. Так вдень повітря, що знаходиться в порах, при нагріванні ґрунту розширюється і під дією тиску по бічних тріщинах надходить у вертикальні тріщини 23, і з них крізь прорізану щілину 20 виходить в атмосферу. У нічний час, внаслідок охолодження ґрунту, повітря в порах стискається і під дією розрідження крізь прорізану щілину 20, а далі через вертикальні 23 і бічні 24 тріщини засмоктується назад у пори. Таким чином, внаслідок постійного підйому-опускання (зворотнопоступального руху) повітря в вертикальних тріщинах відбувається аерація (насичення повітрям) ґрунту, що знаходиться у рядках, та виведення з нього вуглекислого газу. Використання запропонованої корисної моделі дозволяє за рахунок створення поверхневої кірки зменшити випаровування води з поверхні поля і відповідно створити більш сприятливі умови для зволоження тільки тої частини об'єму ґрунту, в якому з насіння зернових культур проростають паростки, розвивається їх коренева система до моменту виходу на денну поверхню та мінімального притоку вологи до міжрядь, в яких знаходиться насіння бур'янів. При 2 UA 72236 U 5 10 15 20 25 цьому завдяки прорізаній поверхневій кірці по центру кожного рядка щілині 20 забезпечується постійний підйом-опускання (зворотно-поступальний рух) повітря в вертикальних тріщинах, внаслідок чого відбувається аерація (насичення повітрям) ґрунту, що знаходиться у рядках, та виведення з нього вуглекислого газу в період від фази проростання насіння до фази кущіння. Такий обробіток забезпечує після сівби стабілізацію водно-повітряного режиму в кореневому шарі, що створює сприятливі умови для проростання насіння зернових культур у свіжозораному ґрунті. Експериментальні дослідження з висівом насіння пшениці у свіжозораний ґрунт зі стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі показали, що в період від фази проростання насіння до фази кущіння випаровування води в порівнянні із звичайним рядовим висівом зменшилось у три рази, паростки пшениці на денній поверхні з'явились на 3 дні раніше, а польова схожість насіння становила 100 %, в той час як на рядовому посіві вона не перевищувала 80 %. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб сівби із стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі, який включає утворення на різних рівнях посівних лож з подальшою роздільною заробкою в них насіння та добрив, при цьому посівні ложа для насіння і добрив формують у вигляді днищ, аналогічних дну ложа борозенок з розташуванням насіння і добрива у почерговому порядку, який відрізняється тим, що після висіву насіння і туків поверхневий шар ґрунту ущільнюють окремими смугами шириною, кратною 3…5 рядкам та глибиною до 3 см, а по центру кожного рядка прорізають вузьку щілину. 2. Спосіб сівби із стабілізацією водно-повітряного режиму в кореневому шарі, за п. 1, який відрізняється тим, що вузьку щілину по центру рядка виконують шириною до 5-ти мм та глибиною, меншою глибини заробки насіння на 10-15 мм. 3 UA 72236 U 4 UA 72236 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5