Спосіб вирощування розсадних томатів за краплинного зрошення на півдні україни

Реферат: Спосіб вирощування розсадних томатів за краплинного зрошення на півдні України включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Виконують полицевий обробіток ґрунту або чизелювання на глибину 28-30 см та вносять мінеральні добрива з розрахунку на запланований врожай 120 т/га. UA 73140 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДНИХ ТОМАТІВ ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ UA 73140 U UA 73140 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування розсадних томатів, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1]. Недоліком способу є те, що врожаї розсадних томатів отримують за великих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. Задача корисної моделі - визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культури з метою отримання найбільшого врожаю плодів розсадних томатів. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів забезпечує оптимальне сполучення умов вирощування розсадних томатів: виконують полицевий обробіток ґрунту або чизелювання на глибину 28-30 см; мінеральні добрива вносять на запланований врожай 120 т/га. Дослідження з вивчення впливу агротехнічних заходів вирощування на продуктивність розсадних томатів проводилися протягом 2009-2011 pp. на зрошуваних землях фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" Голопристанського району Херсонської області. У польових дослідах вивчалися такі фактори та їх варіанти: Спосіб (фактор А) та глибина (фактор В) основного обробітку ґрунту: полицевий обробіток на глибину 20-22 та 28-30 см; щілювання на глибину 35-37 та 45-47 см; чизелювання на глибину 20-22 та 28-30 см. Фактор С фон живлення, розрахований балансовим методом на запланований врожай: без добрив; 80 т/га; 100 т/га; 120 т/га. Повторність досліду - чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом 2 розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок третього порядку - 180 м . У дослідах використовували гібрид томату Астерікс Fb, який придатний для механізованого збирання, транспортування, переробки і реалізації у свіжому вигляді. У дослідах використовували загальноприйняту технологію вирощування томатів розсадних для зрошуваних умов півдня України за виключенням елементів технології, які досліджувалися. Урожайність за роки досліджень суттєво варіювалася від факторів, поставлених на вивчення від 20,8 до 117,9 т/га. Такий великий діапазон між урожайними даними є наслідком впливу кліматичних умов 2010 року (літа - теплого і надмірно дощового, у вигляді злив), які спричинили великий спалах хвороб, особливо фітофторозу, що в свою чергу призвело до зниження врожаю. Хімічні методи захисту від хвороб, за цих умов, були мало ефективні. Так, в середньому по досліду врожайність плодів томата в 2010 році склала 56,0 т/га, що менше на 26,7 % порівняно з 2009 роком та на 29,5 % - з 2011 роком, де врожайність становила 76,4 і 79,4 т/га відповідно (табл. 1). 35 Таблиця 1 Урожайність плодів розсадних томатів по роках досліджень, т/га Фон живлення, розрахований Роки Спосіб основного Глибина основного Середнє за балансовим методом на досліджень обробітку ґрунту обробітку ґрунту, 2009запланований врожай (Фактор (Фактор А) см (Фактор В) 2009 2010 2011 2011рр. С) Без добрив 32,8 25,8 36,4 31,7 80 т/га 74,2 50,7 77,6 67,5 20-22 100 т/га 94,0 66,7 96,1 85,6 120 т/га 106,4 82,9 115,6 101,6 Полицевий обробіток Без добрив 37,4 29,0 39,1 35,2 80 т/га 76,9 57,2 82,2 72,1 28-30 100 т/га 98,9 75,1 100,8 91,6 120 т/га 114,5 92,2 117,9 108,2 Без добрив 31,0 20,8 29,1 27,0 80 т/га 69,7 48,0 68,8 62,2 35-37 100 т/га 89,4 62,6 83,8 78,6 120 т/га 100,7 67,8 105,2 91,2 Щілювання Без добрив 31,5 23,1 35,2 29,9 80 т/га 70,4 50,6 75,8 65,6 45-47 100 т/га 90,3 65,3 93,6 83,1 120 т/га 103,6 79,5 112,6 98,6 1 UA 73140 U Продовження таблиці 1 Спосіб основного обробітку ґрунту (Фактор А) Чизелювання НІP05 5 10 15 20 25 30 35 Глибина Фон живлення, розрахований Роки Середнє за основного балансовим методом на досліджень 2009обробітку ґрунту, запланований врожай 2009 2010 2011 2011рр. см (Фактор В) (Фактор С) Без добрив 32,5 21,9 30,6 28,3 80 т/га 69,2 48,9 74,2 64,1 20-22 100 т/га 90,5 63,4 91,6 81,8 120 т/га 103,5 77,8 106,9 96,1 Без добрив 34,1 26,4 37,1 32,5 80 т/га 71,9 55,1 79,8 68,9 28-30 100 т/га 97,2 68,9 98,7 88,3 120 т/га 112,3 85,3 115,7 104,4 А 2,06 1,50 1,82 В 1,68 1,22 1,49 С 2,37 1,73 2,10 АВ 2,91 2,11 2,57 АС 4,11 2,99 3,64 ВС 3,36 2,44 2,97 ABC 5,82 4,23 5,14 Виконання полицевого обробітку, порівняно з іншими способами основного обробітку ґрунту, які вивчалися, забезпечувало значний приріст урожаю. Так, виконання чизелювання формувало в середньому по досліду, незалежно від інших досліджуваних факторів врожайність 70,6 т/га, що більше на 5,4 % порівняно з щілюванням та менше на 4,9 % порівняно з полицевим обробітком. Щілювання знижувало врожайність порівняно з полицевим обробітком від 1,8 до 15,1 т/га залежно від тієї чи іншої комбінації факторів. Найгірші показники були за виконання щілювання на глибину 45-47 см порівняно з оранкою на 28-30 см, де зменшення врожайності складало в середньому 7,5 т/га, а при відповідному зменшені глибини втрати врожаю складали 6,9 т/га. Чизелювання навпаки мало найбільше зниження врожайності за обробітку ґрунту на глибину 20-22 см - 4,0 т/га, а поглиблення до 28-30 см -3,2 т/га порівняно з аналогічними варіантами за полицевого обробітку. Глибина основного обробітку ґрунту обумовлює інтенсивність розвитку кореневої системи, що впливає на усі показники продуктивності рослини та стійкість її впливу зовнішніх чинників. Проведені дослідження показали позитивний вплив збільшення глибини обробітку ґрунту за усіма досліджуваними способами. Проведення полицевого обробітку ґрунту на 28-30 см створювало найкращі умови для росту і розвитку рослин томата, що і відзначилося формування найбільшої врожайності за роки досліджень і складала в середньому по досліду 76,8 т/га, що порівняно з обробітком на глибину 20-22 см більше на 7,3 %. Тобто, збільшення глибини обробітку ґрунту збільшувало і приріст врожаю від 2,3 до 9,3 т/га, найбільше за максимальної норми внесення мінеральних добрив (2,3-9,3 т/га), найменший - на контрольних ділянках (від 2,7 до 4,6 т/га). Збільшення глибини обробітку за виконання щілювання найменше за інших досліджуваних способів обробітку забезпечувало приріст урожаю. Поглиблення оброблюваного шару ґрунту з 35-37 до 45-47 см забезпечувало приріст від 0,5 до 11,7 т/га, що порівняно з полицевим обробітком менше на 12,1 %, а з чизелюванням - на 23,5 %. Застосування максимальної норми мінеральних добрив на фоні виконання щілювання на глибину 45-47 см дало змогу рослинам сформувати найбільший приріст урожайності порівняно з обробітком на 35-37 см від 2,9 до 11,7 т/га. Внесення добрив на запланований врожай 80 та 100 т/га при щілюванні на глибину 35-37 см формувало врожай менший порівняно з більш глибоким обробітком від 0,7 до 7,0 та 0,9-9,8 т/га відповідно. На ділянках, де мінеральні добрива не вносили, приріст урожаю залежно від поглиблення оброблюваного шару ґрунту був найменшим і складав від 0,5 до 6,1 т/га. Виконання чизельного обробітку ґрунту на глибину 20-22 см формував урожайність плодів томата нижчим на 8,0 % порівняно з обробітком на глибину 28-30 см і склав в середньому по досліду 67,6 т/га. Прибавка врожаю залежно від досліджуваних факторів складала по досліду від 1,6 до 8,8 т/га, що є найбільшим з усіх досліджуваних способів основного обробітку ґрунту. Поглиблення обробітку за допомогою чизель-культиваторів на ділянках досліду, де мінеральні добрива не вносили, склала в середньому по досліду 4,2 т/га, що порівняно з внесенням добрив 2 UA 73140 U 5 10 15 20 25 30 35 на врожай 80 т/га була меншою на 12,5 %, на 100 т/га - на 52,4 %. Максимальних значень збільшення врожаю було зафіксовано за внесення найбільшої норми мінеральних добрив - 8,4 т/га. Згідно з багатьма дослідженнями, проведеними в різних природно-кліматичних умовах, внесення добрив підвищує оводненість тканин, зменшує концентрацію клітинного соку, збільшує фотосинтетичну діяльність рослин, що веде до більш інтенсивного накопичення органічних речовин, посиленню ростових процесів, прискоренню розвитку рослин і зрештою до збільшення продуктивності культури. Дослідження засвідчили суттєві зміни у формуванні врожаю плодів томата залежно від різних норм мінеральних добрив. Збільшення врожаю томата від застосування мінеральних добрив порівняно з варіантом без добрив коливалась у межах від 24,9 до 79,2 т/га. Найменша врожайність була сформована на ділянках, де мінеральні добрива не вносили, і складала не залежно від інших досліджуваних факторів 30,8 т/га. Внесення мінеральних добрив на запланований врожай, який був розрахований залежно від вмісту поживних речовин в ґрунті, їх використанням та прогнозований врожайності томата суттєво збільшувало врожайність в середньому по досліду в 2,7 разу. Внесення добрив на отримання 80 т/га забезпечувало отримання в умовах проведення дослідів в середньому 66,7 т/га, що на 16,6 % менше від запланованої та більше від 35,8 до 73,0 т/га більше порівняно з контрольними варіантами. Формування запланованої врожайності 100 т/га вимагало застосування більшої кількості мінеральних добрив, що дало змогу отримати в досліді врожайність на рівні 84,8 т/га (менше від планової на 15,2 %). Максимальна норма поживних речовин використовувалася для отримання врожаю на рівні 120 т/га, але вплив зовнішніх факторів, в умовах проведення дослідів, сформувало врожайність в середньому по досліду 100,0 т/га. Найбільші прирости врожаю на удобрених ділянках були за максимальної норми внесення та найбільш глибокого обробітку ґрунту. Так, полицевий обробіток ґрунту на глибину 28-30 см забезпечував отримання додаткового врожаю томата при внесенні найбільшої норми поживних речовин і складав 73,0 т/га, що на 4,3 % більше порівняно з обробітком на глибину 20-22 см. Така ж тенденція спостерігалася і на інших обробітках ґрунту: при виконанні щілювання на 45-47 см більше на 6,7 %, а за чизелювання на глибину 28-30 см - на 6,2 % порівняно із зменшення глибини обробітку. Аналогічна зміна приросту врожаю була зафіксована і на інших фонах живлення. Чистий прибуток - частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів і реінвестицій у виробництво. Чистий прибуток було одержано не на всіх варіантах досліду (табл. 2) Таблиця 2 Чистий прибуток (збиток) виробництва плодів розсадного томата, грн./га Середнє за 2009-2011 pp. Глибина Спосіб основного основного обробітку ґрунту обробітку ґрунту, см 20-22 Полицевий обробіток 28-30 35-37 Щілювання 45-47 20-22 Чизелювання 28-30 40 Фон живлення, розрахований балансовим методом на запланований врожай Без добрив 80 т/га 100 т/га 120 т/га -2779 -532 -5796 -3931 -4963 -2244 17043 20005 13636 15825 14858 17968 27778 31650 23266 26171 25334 29547 37150 41411 30429 35218 33601 38984 Найменш прибутковим способом основного обробітку ґрунту виявилося щілювання, за яким чистий прибуток в середньому по досліду складав 16852 грн./га. Виконання інших досліджуваних способів основного обробітку ґрунту суттєво збільшувало чистий прибуток. Виконання чизелювання порівняно з щілюванням збільшувало чистий прибуток на 2284 грн./га або 13,6 %. З усіх представлених в досліді способів основного обробітку ґрунту, полицевий виявився найбільш ефективним з точки зору отримання чистого прибутку, де визначальний 3 UA 73140 U 5 10 15 20 25 30 показник складав 21466 грн./га, що більше на 27,4 % порівняно з щілюванням та на 12,2 % чизелюванням. Вирощування плодів розсадних томатів на варіантах без застосування добрив було збитковим. Це пояснюється великою кількістю витрачених коштів на прокладення системи краплинного зрошення, що за відсутності оптимального фону живлення рослин не сформувало, згідно з законом оптимуму, максимально-можливого врожаю. На цих варіантах досліду збиток складав від 532 до 5796 грн./га. Внесення мінеральних добрив з розрахунку на отримання врожаю в кількості 80 т/га у декілька разів збільшило прибуткову частину фінансового балансу. За цих умов прибуток в середньому по досліду складав 16556 грн./га. Внесення добрив на запланований врожай 100 т/га збільшувало чистий прибуток на 64,8 % порівняно з попередньою нормою і складало у підсумку 27291 грн./га. Формування найвищих показників продуктивності рослин розсадних томатів проходило за максимальної норми внесення добрив, які вносилися на отримання запланованого врожаю 100 т/га, де прибуток збільшувався порівняно з мінімальною нормою в 2,2 разу і складав в середньому по досліду незалежно від інших досліджуваних факторів 36132 грн./га. Поглиблення оброблюваного шару ґрунту сприяло збільшенню врожаю і відповідно чистого прибутку. За полицевого обробітку ґрунту на глибину 28-30 см чистий прибуток в середньому по досліду складав 23134 грн./га і був найбільшим серед усіх досліджуваних способів і глибин основного обробітку ґрунту. Зменшення орного шару ґрунту до 20-22 см призводило до зменшення чистого прибутку на 16,9 %. Застосування як основного обробітку ґрунту чизелювання на глибину 20-22 см порівняно з антологічним за глибиною полицевим обробітком формувало нижчий на 13,1 % та вищий на 11,9 % - порівняно з щілюванням на глибину 35-37 см чистий прибуток. Збільшення глибини чизелювання до 28-30 см збільшувало на 22,4 % порівняно з попередньою глибиною показник, який аналізуємо. Найгірші фінансові результати вирощування плодів розсадного томата були за проведення щілювання. За виконання зазначеного обробітку ґрунту на глибину 45-47 см чистий прибуток в середньому по досліду складав 18321 грн./га, що порівняно з глибиною обробітку ґрунту на 3537 см більше на 19,1 %. Показником, який показує ефективність впровадженої технології є приріст енергії. На усіх варіантах наших досліджень було отримано приріст, якій складав від 12,2 до 193,4 ГДж/га (табл. 3).Таблиця 3 Приріст енергії при вирощуванні плодів розсадних томатів залежно від досліджуваних факторів, ГДж/га Спосіб основного обробітку ґрунту Полицевий обробіток Щілювання Чизелювання 35 40 45 Середнє за 2009-2011 рр. Фон живлення, розрахований балансовим Глибина основного методом на запланований врожай обробітку ґрунту, см Без добрив 80 т/га 100 т/га 120 т/га 20-22 24,4 102,3 142,0 176,1 28-30 33,5 114,3 157,7 193,4 35-37 12,2 88,6 123,8 148,9 45-47 19,8 97,4 135,5 168,4 20-22 15,5 93,4 132,0 161,7 28-30 26,5 106,0 149,1 183,5 Щілювання як спосіб основного обробітку ґрунту виявився найменш ефективним по приросту енергії, склавши в середньому по досліду 99,3 ГДж/га та порівняно з іншими досліджуваними варіантами основного обробітку ґрунту був мінімальним. Найкращі показники приросту енергії були отримані за полицевого обробітку ґрунту, де визначальний показник складав 118,0 ГДж/га. Різниця між мінімальними та максимальним значеннями приросту енергії за різних способів обробітку ґрунту складала 18,8 %. Виконання чизелювання ґрунту дало можливість отримати приріст енергії в кількості 108,5 ГДж/га, що більше на 9,2 ГДж/га порівняно з щілюванням та менше на 9,5 ГДж/га - з полицевим обробітком ґрунту. Збільшення глибини полицевого обробітку ґрунту з 20-22 до 28-30 см приріст енергії збільшувався на 12,1 % і складав 124,7 ГДж/га, що було максимальним значенням з усіх інших досліджуваних способів та глибин основного обробітку ґрунту. Виконання чизелювання ґрунту 4 UA 73140 U 5 10 15 20 25 на глибину 28-30 см дало можливість отримати додатково 116,3 ГДж/га енергії, що менше на 6,7 % порівняно з полицевим обробітком ґрунту. Зменшення глибини оброблюваного шару ґрунту до 20-22 см за чизелювання сформувало приріст енергії в середньому по досліду 100,7 ГДж/га, що менше на 10,5 ГДж/га порівняно з виконанням полиневої оранки. Найменші показники приросту енергії були визначені за виконання щілювання і складало за глибини оброблюваного шару ґрунту 35-37 см - 93,4 ГДж/га. Із збільшенням глибини обробітку до 45-47 см за щілювання збільшувалось кількість отриманої додаткової енергії з урожаєм, яка складала в середньому по досліду 105,3 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив збільшувало приріст енергії порівняно з контрольними ділянкам без внесення добрив в середньому по досліду 22,0 ГДж/га. Формування оптимального фону живлення за рахунок внесення мінеральних добрив на запланований врожай 120 т/га сформувало найвищий приріст енергії, який складав в середньому по досліду 172,0 ГДж/га, що більше в 7,8 разу порівняно з контрольними варіантами без внесення добрив. Норма добрив, яка застосовувалася для отримання запланованого врожаю 100 т/га плодів розсадного томата зменшувала приріст енергії на 32,0 ГДж/га порівняно з попередньою. Мінімальна норма поживних речовин із застосованих (на запланований врожай 80 т/га) сформувала приріст в середньому по досліду на рівні 100,3 ГДж/га, що менше на 71,7 ГДж/га порівняно з максимальною нормою мінеральних добрив (на запланований врожай 120 т/га) та більше на 78,3 ГДж/га - порівняно з контрольними ділянками без внесення добрив. Найбільша врожайність плодів томата 108,2 т/га, чистий прибуток 41411 грн./га та приріст енергії 193,4 ГДж/га була отримана при виконанні полицевого обробітку ґрунту на глибину 28-30 см та внесенні добрив на запланований врожай 120 т/га. Альтернативним способом обробітку ґрунту, з позиції енергозбереження ефективним, є наступний агротехнічний комплекс: виконання чизельного обробітку ґрунту на глибину 28-30 см, що забезпечив отримання врожайності на рівні 104,4 т/га та приросту енергії 183,5 ГДж/га. Джерела інформації: 1. Ушкаренко В.А. Технологии выращивания овощей с использованием капельного орошения / Ушкаренко В.А., Морозов В.В., Алба В.Д. // Под ред. академика УААН В.А. Ушкаренко и профессора Морозова В.В. - Херсон: Изд-во ХГУ, 2006.-148 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб вирощування розсадних томатів за краплинного зрошення на півдні України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що виконують полицевий обробіток ґрунту або чизелювання на глибину 28-30 см та вносять мінеральні добрива з розрахунку на запланований врожай 120 т/га. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5