Багатофункціональна комплексна присадка (варіанти) та мастильна композиція

Даний винахід відноситься до складів мастильних матеріалів, до мастильних композицій, що відрізняються різними добавками, а більш точно стосується змащувальної композиції і багатофункціональної присадки. Даний винахід може бути використаний у всіх галузях машинобудування, у легко, середньо й особливо важко навантажених вузлах тертя машин і механізмів, у тому числі високошвидкісних і високоточних. Від мастильних композицій вимагається розділення тертьових поверхонь, забезпечення тепловідводу і зниження тертя. Однак в умовах граничного тертя, в яких працюють практично всі машини, розділення тертьових поверхонь змащенням не досягається, наслідком чого є їхнє зношування і руйнування змащувальних матеріалів. Тому головною властивістю мастильної композиції стають забезпечення зниження зносу тертьових поверхонь і руйнування змащувальних матеріалів. На сьогоднішній день існують тисячі назв різних мастильних композицій, розроблених для використання у вузько конкретних умовах роботи вузла тертя. Універсальних мастильних композицій не існує. Фахівцями всього світу визнано, що найбільш ефективним методом поліпшення їх трибохарактеристик є введення в них різного роду присадок, назви яких також обчислюються сотнями і призначені вони також для роботи у вузько конкретних умовах, як і самі мастильні композиції. Присадки ε кращим засобом впливу на фізико-хімічні і механічні процеси на фрикційному контакті. Однак через складність цих процесів, вони вважаються некерованими, наука вміє на них тільки в незначному ступені впливати. Застосовувані присадки, як правило, мають яку-небудь одну властивість, або протизносну, або противозадирну, або антиокислювальну тощо, тому для додання мастильним середовищам комплексу необхідних властивостей застосовують суміші присадок різних типів. Поліфункціональні присадки, що надають широкий спектр дії, як заявлені в прототипі і як заявляються, невідомі. Більшість відомих протизносних і протизадирних присадок до масел і пластичних мастил являють собою сірчисті, хлористі, фосфорні сполуки різних видів, важкі спирти, ефіри, аміни і сполуки молібдену. При тривалій роботі більшість таких присадок викликало корозію робочих поверхонь. Позитивний ефект застосовуваних присадок до мастильних композицій у більшості випадків обумовлений утворенням трибополімерних структур на поверхнях тертя з продуктів руйнування мастильних композицій, присадок і поверхонь тертя з наступним руйнуванням, що еволюціонує, і цих структур. Це сповільнює, але не усуває руйнівні процеси в трибосистемі. Різні мастильні композиції (пластичні мастила, масла, палива, спецрідини, ЗОР) являють собою або базову основу без присадок, або таку з різними пакетами присадок. Особливо велике число присадок відомо до пластичних мастил оскільки для них не існує обмеження по розчинності. Через обмеження по розчинності практично немає протизносних присадок до палив (використання яких, як мастильних матеріалів визнано перспективним для створення якісно нових машин) і не багато відомо хороших присадок для масел. Звичайно прагнуть перебороти бар'єр розчинності присадок за допомогою додавання до композицій поверхнево-активних речовин (ПАР). Однак вони порівняно дорогі, часто приводять до розшарування мастильних композицій, істотній зміні їхніх властивостей у часі, вибірному дезактивуванню компонентів композицій. Проте від безвихідності ПАР, часто застосовують. Тому їхня сумісність із усякими новими, у тому числі і з присадками, що заявляються, повинна перевірятися. Досягнення по поліпшенню трибохарактеристик мастильних композицій у світі невеликі. Патентоспроможними визнаються поліпшення хоча б по одній властивості на 10-20%. Це пов’язано з найскладнішими, завжди руйнівними фізико-хімічними процесами, що реалізуються в умовах тертя, і відсутністю радикального вирішення проблеми упорядкування і керування трибопроцесами. Проблема беззносного тертя вже більш 200 років не має вирішення у світі, незважаючи на інтенсивні наукові пошуки і добре фінансування. Випробування мастильних композицій із традиційними присадками в ідентичних умовах на різних машинах тертя показали максимальне зниження зносу, що досягається лише за допомогою присадок, які мають у своєму складі молібден, у 2-5 разів у порівнянні з базовим середовищем. В часі ця різниця швидко знижується. Між собою товарні мастильні композиції за головними протизносними властивостями різняться ще менше: у 1,5-2,0 рази і в часі ця різниця знижується. Відсутність хороших мастильних композицій, що є конструкційними матеріалами, стало гальмом для якісно нового розвитку машинобудування в усьому світі, тому світ пішов по шляху комп'ютерного керування режимом роботи трибосистем, що дозволяє оптимізувати цей режим, але не може вирішити проблему радикального зниження тертя і зношування. У сформованій ситуації назріла необхідність у створенні принципово нових, тобто працюючих по новому механізму, і тому ефективних присадок до мастильних композицій, здатних кардинально знижувати знос і об'єднуючих у собі багато функцій, тобто потрібні ефективні присадки, здатні однаково добре працювати в мастилах, маслах, паливах, композиціях, в змащувально-охолоджуючих рідинах, спецрідинах, щоб надійно замінити ту величезну кількість малоефективних присадок вузько-направленої дії, в яких важко навіть орієнтуватися, знаходити які-небудь переваги, але на виробництво яких витрачаються великі кошти, тобто потрібні уніфіковані ефективні мастильні композиції широкого спектру застосування. Прототипом даного винаходу є багатофункціональна присадка і композиція з такою присадкою, а саме: - багатофункціональна присадка, яка забезпечує беззносну і безадгезійну роботу трибосистеми в часі, що поліпшує в режимі беззносної роботи відомі властивості мастильних матеріалів (протизносні, антифрикційні, протизадирні, антикорозійні, антиокислювальні, розширення навантажувального інтервалу), що підвищує і зберігає високу ефективність мастильних матеріалів з ростом її концентрації, являє собою речовини, вибрані з групи гідроксаматів чи їхніх сумішей, диацилгідроксаматів чи їхніх сумішей, b-дикетонатов чи їхніх сумішей, bкетоефіратів, гідроксаматоефіратів 3d-, 4d-, 4-f-металів, їх фторзаміщених та інших заміщених аналогів (як то сірку- і/чи азотзаміщених по функціональним групам, чи кисеньзаміщених в замісниках біля функціональних груп) в мастильних композиціях, які можуть бути виконані у виді пластичного мастила, масла, палива, спецрідини, змащувально-охолоджуючої рідини і які можуть містити додатково інші товарні присадки [заявка №99126896 РФ від 28.12.1999р. і заявка №2000127039 Україна від 07.12.2000p.]. Це високоефективні, унікальні, універсальні і багатофункціональні присадки і композиції широкого спектру дії і застосування з новим механізмом дії поверхня - середовище: обмінним і автоколивальним у часі. Однак і в них є недоліки, до обговорення яких перейдемо. Ці композиції в техніці в основному працюють з мінімальною робочою концентрацією присадки більшою 2,0%мас. Крім того, не завжди за всіма перерахованими властивостями композицій і присадок, крім протизносних, досягаються необхідні значення (наприклад, антиокислювальні, антикорозійні та ін.), тобто для деяких задач необхідно їхнє посилення, наприклад шляхом комбінування з іншими відомими речовинами «рекордсменами» по окремим властивостям із залученням і нових класів речовин. До того ж перераховані в прототипі речовини не охоплюють усі класи речовин, здатні працювати по новому механізму з придбанням властивостей, подібних до прототипу, наприклад деякі карбоксилати, змішані комплекси деяких карбонових кислот з речовинами прототипу, гідроксиламіни деяких карбонових кислот і складні ефіри карбонових кислот і гідроксиламіна в сполуках з деякими металами та інші. Головними властивостями, за якими оцінюються присадки і композиції, є протизносні. Вони завжди залежать від концентрації присадки. Усі відомі присадки мають концентраційні залежності протизносних властивостей параболічного типу (Фіг.1). У точці мінімуму таких залежностей і вибирається концентрація присадки для застосування. Прототип має іншу характеристику (Фіг.2): невеликий початковий знос з виходом на беззносний режим. Початок виходу на беззносний режим роботи називається мінімальною робочою концентрацією присадки (Смін.), нижче якої беззносний режим не реалізується, а вище і практично до 100% - реалізується. Концентраційні характеристики протизносних властивостей відомих присадок визначають їх якість: чим нижче опускається мінімум параболи, чим ширше область мінімуму і чим лівіше знаходиться ця область (область малих концентрацій), тим краща присадка. Іншою важливою характеристикою присадки і композицій із присадкою є залежність протизносних властивостей від часу. Для прототипу вона має вид, представлений на Фіг.3. У всіх відомих присадок вигляд такої залежності інший (Фіг.4), тобто у всіх композицій з відомими присадками знос у часі росте, а в прототипу, після невеликого початкового зносу реалізується режим беззносного тертя. Усім хороший прототип, але в області С мін., у нього завжди існує початковий знос, що згодом зникає, і який для різних речовин цього класу може досягати величин 0,5-2,0мкм. Крім того, Смін., прототипу знаходиться в області концентрацій 2,0%мас, що для деяких задач техніки недостатньо, тобто потрібне зниження Смін.. Часто також потрібно ліквідувати початковий знос або хоча б зменшити його. Зниження Смін. - важко розв'язувана задача, а от зниження початкового зносу вирішується. Метою даного винаходу і є зниження початкового зносу прототипу і пропозиція присадок і композицій, здатних працювати ефективно в області концентрацій, нижче Смін. прототипу. Оскільки Смін. прототипу знаходиться в межах 2,0%, то очевидно, що всі речовини з протизносними концентраційними характеристиками з мінімумом параболи лівіше області 2,0% (область малих концентрацій) і досить близьким до осі абсцис (область малих зносів), особливо із широкою областю мінімуму (Фіг.3, крива 3), можуть бути ефективними протизносними присадками в цій вузькій області концентрацій. Речовинами з такими характеристиками є, наприклад, нерозгалужені довголанцюгові карбоксилати з 3d-, 4d-, 4f-металами, а також товарні присадки типу Автоконинвест, ЕР, трикрезилфосфат, деякі змішані комплекси з речовин прототипу і речовин із зазначеними характеристиками, наприклад із зазначеними монокарбоновими кислотами та їх сполуками з вказаними металами. Малоефективними будуть речовини з вузьким мінімумом параболи (Фіг.1, крива 1), що не дозволяє їм бути самостійними присадками. Однак, якщо цей мінімум досить близький до осі абсцис і знаходиться в області малих концентрацій, то добавка такої речовини в концентрації її мінімуму до прототипу здатна знижувати або взагалі усувати початковий знос прототипу, тим більше, якщо характеристика протизносних властивостей такої речовини проходить через початок координат і не дуже круто росте в часі, тобто має вигляд Фіг.4, пряма №1. Речовинами такого типу є, наприклад нерозгалужені довголанцюгові монокарбонові кислоти, їх ефіри, їх сполуки з 3d-, 4d-, 4f-металами. Невелика добавка подібних кислот, карбоксилатів і деяких товарних присадок до присадок прототипу здатна знижувати і навіть усувати початковий знос прототипу (таблиця 1). Однак концентрацію, що додається, потрібно ретельно підбирати для кожної трибосистеми, щоб не дестабілізувати трибосистему. Таблиця 1 демонструє результати випробувань деяких речовин прототипу з добавками пальмітинової і мірістинової кислот, мірістинатів і пальмітатів, а також добавок товарних присадок типу Автоконинвест, ЕР, трикрезилфосфат. Як випливає з таблиці 1, при цьому початковий знос прототипу може бути знижений і навіть усунутий. Речовини із широким мінімумом, що підходить близько до осі абсцис (ділянка малих зносів), можуть бути самостійними ефективними присадками у вузькій ділянці їхніх концентрацій. Прикладом таких речовин є карбоксилати нерозгалужених довголанцюгових монокарбонових кислот 3d-, 4d-, 4f-металів. Недоліком таких присадок є вузька концентраційна область їхньої ефективності (0,2-0,5%) і погана розчинність у мастильних матеріалах, що для широкого спектру задач техніки недостатньо, недостатня стабільність властивостей у часі, але для деяких задач ці присадки прийнятні й ефективні. Зниження Смін. прототипу і початкового зносу досягається також утворенням змішаних комплексів, наприклад, речовин прототипу з карбоновими кислотами. Таблиця 2 демонструє ці результати. Таблиця 2 демонструє результати випробувань пальмітатів, мірістинатів, змішаних комплексів речовин прототипу з карбоновими кислотами, сполук карбоновокислих гідроксиламінів, їхніх змішаних комплексів з карбоновими кислотами, сполук складних ефірів карбонових кислот і гідроксиламіну. Таким чином, комплексна присадка, що складається з речовин прототипу і речовин із протизносними концентраційними характеристиками, мінімум яких знаходиться на ділянці концентрацій, менших Смін. прототипу і досить близьким до осі абсцис (ділянка малих зносів) істотно перевершує прототип за протизносними властивостями на ділянці малих концентрацій присадки (0,5-2,0%). Це ж досягається при використанні речовин, наведених у таблиці 2. При цьому можуть підвищуватися протизадирні властивості. Інші властивості залишаються на рівні прототипу. У світлі викладеного, істотною відмінною ознакою речовин, здатних бути ефективними протизносними присадками до мастильних матеріалів (MM), є їх протизносна концентраційна характеристика із широким мінімумом параболи, що знаходиться на ділянці малих концентрацій і малих зносів. По істотній і відмінній ознаці заявляється все, у тому числі і присадки. В основу винаходу покладена задача створення композицій і присадок до них, здатних працювати в області концентрацій присадки нижчій, ніж у прототипу (2,0%), з меншим початковим зносом або його відсутністю, з посиленням потрібних конкретних властивостей порівняно з прототипом, що означає економію речовин, коштів та підвищення функціональної якості машин і механізмів. 1. Поставлена задача вирішується тим, що багатофункціональна присадка до мастильних матеріалів, що забезпечує властивості прототипу і покращує окремі його властивості (зношення та усунення початкового зносу, або зниження Смін., підвищення протизадирних властивостей та інших), являє собою комплексну присадку, яка складається з речовин прототипу і речовин, що додаються, вибраних з речовин, які забезпечують мінімальний знос при мінімальній концентрації, наприклад з нерозгалужених довголанцюгових карбонових кислот, їх ефірів, або їх сполук з 3d-, 4d-, 4f-металами, органічних фосфатів, або деяких товарних присадок та інших. 2. Поставлена задача вирішується також тим, що в якості присадки з властивостями, близькими до прототипу, в області малих концентрацій використовуються речовини, вибрані з карбоксилатів 3d-, 4d-, 4fметалів або з можливих змішаних комплексів речовин, які заявляються, наприклад речовин прототипу з карбоновими кислотами, або сполук карбоновокислих гідроксиламінів, або сполук складних ефірів карбонових кислот і гидроксиламіну з тими ж металами, або вибрані з сумішей вказаних в п.1 і п.2 речовин, які заявляються. Також поставлена задача вирішується тим, що змащувальна композиція, що містить основу, згідно з винаходом містить вказані присадки. Основа може бути виконана у вигляді пластичного мастила, масла, палива, спецрідини, змащувально-охолоджуючої рідини і може містити додатково ще й інші товарні присадки. Поставлена задача вирішується також вибором режиму роботи присадки і композиції в часі. Робота присадки, особливо комплексної (А+Б) може бути одночасною і різночасною: наприклад приробка в "Б" з послідуточою роботою в "А" і навпаки, а також може бути приробка і послідуюча робота з одною й тою ж присадкою. Ефективність присадок і композицій оцінювали за протизносними та протизадирними властивостями при концентрації прототипу 2,0% і більше, а речовин, що заявляються, - 0,5-1,5% мас. Протизносні властивості визначали на відомій машині тертя ПТЛК з лінійним контактом в середовищі гасу ТС-1 при осьовому навантаженні 125Н за наступною методикою. Проводили три етапи випробувань по півгодини і четвертий етап - три години. В результаті трьох короткочасних і одного тривалого етапів тертя на плоскому взірці утворюється чотири сліди зносу. Критерієм зносу є глибина доріжки тертя, яка вимірюється профілографом "Калібр М-201" в трьох перетинах перпендикулярно до доріжки тертя (два - по краях і один по центру сліду). Середня величина глибини доріжки тертя характеризує величину зносу відповідного етапу тертя. Таким чином, перший етап характеризує початковий знос, четвертий довготривалий етап характеризує знос в часі. При цьому знос може бути як позитивний, так і від'ємний. Позитивний - це власне знос, негативний знос - це відсутність зносу і наслідок формування особливих поверхневих структур, за допомогою яких забезпечується новий механізм взаємодії поверхня-середовище. Протизадирні властивості оцінювали на машині тертя ЧШМ по величині критичного навантаження Р к. При обробці металів (різання, шліфування, свердлування та інше) спостерігаються такі ж молекулярні механізми взаємодії поверхня-середовище, як і в терті, але при істотно більших навантаженнях. Тому речовини, що заявляються, ефективні і в змащувально-охолоджуючих рідинах (ЗОР), що використовуються при обробці металів. Результати вказаних випробувань приведені в таблицях 1,2,3,4. Як слідує з таблиць, речовини, які заявляються, суттєво знижують початковий знос, Смін та протизадирні властивості композицій порівняно з прототипом. Використані як приклад речовини і їхні короткі позначення: β-дикетони - метилметоксиметилундекандіон МДУ 1. β-кетоефіри - н-нонилацетоацетат НАА 2. Гідроксамові кислоти 3. - трипропилгідроксамова кислота ТПГК 4. Суміш гідроксамових кислот (ГК), отримана з промислової суміші a-розгалужених монокарбонових кислот фракції С8-С20 (А12) - ГКА12. Карбонові кислоти 5. Пальмітинова кислота ПК 6. Мірістинова кислота (МК) Гідроксиламіни Гідросксиламін трипропилкарбонової кислоти (ГА) ТПК=ГА 7. 8. Суміш гідроксиламінів, отриманих з гідроксиламіна монокарбонових кислот фракції C8-С20 - (ГА) А12. Товарні присадки 9. Трикрезил фосфат ТКФ 10. Автоконинвест - АКИ 11. ЕР - ЕР і промислової суміші а-розгалужених 12. Трипропи лкарбонова кислота ТПК Складні ефіри карбонової кислоти і гідроксиламіна, наприклад: ефір миристинової кислоти і гідроксил аміну МЭ 13. 14. Суміш складних ефірів промислових a-розгалуджених монокарбонових кислот фракції С8-С20 і гідроксиламіна - АЭ 15. гексафторацетилацетон ГФА 16. трифторацетонімін ТФИ 17. пивалоілтіогідроксамова кислота ПТГ 18. дипивалоілгідроксамова кислота ДПГК 19. метилетилметоксипропилметилундекандіон МПДУ 20. себацинова кислота СЕБ метиловый ефір себацинової кислоти ЭСЕБ 21. Таблиця 1 Результати випробувань на протизносні властивості деяких речовин прототипу з добавками пальмітинової, мірістинової кислот, їх сполук і згаданих товарних присадок Речовини Етапи випробувань NdТПГК3 NdТПГК3+ПК NdТПГК3+МК NdТПГК3+NdПК3 NdТПГК2+NiПК2 NdТПГК4+ZrПК4 NdТПГК3+ТКФ NdТПГК3+АКИ NdТПГК3+ЕР NdМДУ3 NdМДУ3+ПК NdМДУ3+МК NdМДУ3+ТКФ NdМДУ3+АКИ NdМДУ3+ЕР NdМДУ3+NdПК3 NiМДУ2+ΝίΠК2 ZrМДУ4+ZrПК4 NdHAA3 Знос, мкм I 0,8 -0,02 0,1 0 -0,03 0 0,3 0,2 0,5 0,7 -0,01 0 0,1 0,28 0,3 -0,02 -0,01 0 0,9 ІІ -0,03 -0,03 -0,02 -0,07 -0,06 -0,05 -0,01 0 0 -0,05 -0,02 0 -0,03 -0,01 -0,04 -0,03 -0,05 0 -0,02 III -0,07 -0,03 -0,05 -0,1 -0,05 -0,09 -0,04 -0,02 0 -0,1 -0,07 -0,03 -0,1 -0,04 -0,06 -0,03 -0,06 0 -0,07 IY -0,1 -0,05 -0,08 -0,12 -0,07 -0,08 -0,06 -0,04 -0,02 -0,1 -0,05 -0,07 -0,11 -0,03 -0,05 -0,03 -0,08 -0,02 -0,1 NdHAA3+NdПК3 NiНАА2+NiПК2 ZrHAA4+ΖrΠК4 NdГКA123+ΝdΠК3 ΝdΓΦΑ3 ΝdΓΦΑ3+ΝdΠК3 ΝdКТГК3 ΝdКТГК3+ΝdΠК3 NdПТФИ3 NdПТФИ3+ΝdΠК3 0 -0,03 0 -0,01 0,7 0 0,58 -0,03 0,63 -0,02 -0,03 -0,04 -0,01 -0,06 -0,03 -0,05 -0,02 -0,06 -0,04 -0,07 -0,05 -0,1 -0,03 -0,1 -0,02 -0,06 -0,03 -0,12 -0,08 -0,12 -0,07 -0,1 -0,03 -0,12 -0,05 -0,1 -0,07 -0,1 -0,11 -0,12 Таблица 2 Результата випробувань на протизносні властивості речовин п.1 і п.2 Формули: карбоксилатів, змішаних комплексів, сполук карбоновокислих гідроксиламінів, гідроксаматоефіратів 3d-, 4d-, 4f-металів і деяких сумішей речовин п.1, п.2, п.1 і п.2 Формули №№ п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Речовини Етапи випробувань ΝdΠК3 ΝίΠК2 ΖrΠК4 ΝdΤΠΓК2ΠК ΝdМДУ2ПК ΝdΗΑΑ2ΠК Nd[(ГА)ТПК]3=NdГА3 Νi[(ΓΑ)ΤΠК]2=NiΓΑ2 Ζr[(ΓΑ)ΤΠК]4=ΖrΓΑ4 ΝdΓΑ3+ΝdΜК3+ΝdΤΠΓК3 ΝiΓΑ2+ΝiΜК2+ΝiΤΠΓК2 ΖrΓΑ4+ΖrΜК4+ΖrΤΠΓК4 NdTA3+NdMК3 ΝdΤΠΓК3+ΝiΤΠΓК2+ΖrΤΠΓК4 NdТПГК2МДУ NdrA2MК NdТПГК3+NdМДУ3 NdМЭ3+NdПК3 Nd[ГКA122A12]+NdПК3 Nd[ГКA122A12]+ПК Nd[ГКА122]3+ЭПК Nd[ГКА122A12] Nd[ГКА 122 А12]+NdГКА123+NdПК3 NdMЭ3 NdГКА123+NdAЭ3 Nd2ГК3=NdДПГК3 Nd2ГК3+NdMK3 Nd2ГК2А12 NdHAA2A12 NdМПДУ2НАА NdHAA2TПГК NdHAA3+NdГФA3 Nd2ГK3+NdHAA3+NdMДУ3 ΝdΤΠΓΚ 3+ЭСЕБ NdTПГК3+СЕБ NdCEБ3 I 0 -0,02 0 0,3 0,2 0,1 0,5 0,6 0,37 0,06 0,07 0,055 -0,015 0,43 0,68 -0,03 0,23 -0,017 0 0 -0,05 0,5 0 0,47 0,5 0,7 0,1 0,6 0,7 0,49 0,39 0,44 0,45 0 0,09 0 Знос, мкм II ІІІ -0,05 -0,1 -0,03 -0,06 -0,02 -0,05 -0,06 -0,07 -0,04 -0,08 -0,07 -0,03 0 -0,02 -0,01 -0,04 -0,03 -0,05 -0,01 -0,02 -0.02 -0,04 0 -0,05 -0,05 -0,06 -0,03 -0,02 0 -0,01 -0,08 -0,1 -0,07 -0,11 -0,03 -0,06 -0,06 -0,09 -0,07 -0,01 -0,03 -0,03 -0,02 -0,07 -0,03 -0,02 0 0 -0,05 -0,05 -0,01 -0,04 -0,02 -0,03 0 -0,01 -0,02 -0,02 0 -0,01 -0,01 0 -0,03 -0,01 -0,01 -0,03 -0,01 -0,02 0 0 0 0 IY -0,12 -0,05 -0,07 -0,06 -0,08 -0,04 -0,03 -0,02 0 -0,03 -0,05 -0,07 -0,11 0 -0,03 -0,1 -0,13 -0,1 -0,1 0 0 -0,1 -0,04 -0.03 -0,02 -0,05 -0,07 0 -0,02 -0,03 0 -0,03 -0,02 -0,02 -0,01 0 Таблиця 3 Результати випробувань деяких речовин на протизадирні властивості Присадка Прототип ΝdΤΠΓΚ 3+ПК ΝdΤΠΓΚ 3+ΝdПК3 NdTКA123+ΝdПК3 Відношення критичного навантаження випробуваних речовин до Рк прототипу, % Масло И-5 Мастило Ера Дизпаливо 100 100 100 120 118 125 115 117 120 110 112 115 NdMЭ3 - міристинова к-та NdMЭ3+ПК NdMЭ3+ΝdΠК3 NdA123+NdTКA123+NdПК3 NdГКA122A12+NdГКA123+ΝdΠК3 111 121 116 125 126 111 120 113 123 130 117 122 111 127 130 Інші з речовин, що заявляються - на рівні прототипу Таблиця 4 Результати випробувань заміщених аналогів речовин на протизносності властивості Речовини Етапи випробувань NdГФА3 NiГФА2 ΖГΓΦΑ4 NdТФИ3 NiТФИ2 ΖΓΤΦΡИ4 ΝdΠΤΓ3 ΝiΠΤΓ2 ΖNΠΤΓ4 NdТФИ3+NdМК3 ΝdΠΤΓ3+ΝdΜК3 NdДППК3 NzДПГК4 NiДПГК2 NdДΠΓК3+NdMК3 ΖrДΠΓК4+ΖrΜК4 NiДПГК2+NiМК2 NdМПДУ3 NiМПДУ2 ZrМПДУ4 NdМПДУ3+NdMК3 NiМПДУ2+NiМК2 ZrМПДУ4+ΖrΜК4 Знос, мкм І 0,5 0,6 0,4 0,5 0,6 0,5 0,4 0,7 0,3 0 -0,02 0,6 0,7 0,8 -0,02 0,1 0,05 0,5 0,9 0,4 -0,01 0 -0,01 II -0,04 -0,02 -0,03 0 0 0 -0,01 0 -0,02 0 -0,01 -0,01 0 0 -0,02 -0,01 0 -0,01 0,1 0 -0,01 0 -0,02 III -0,01 -0,02 0 -0,01 0 -0,02 -0,01 0 -0,03 0 0 -0,02 -0,01 0 -0,03 -0,02 -0,01 0 0 -0,01 -0,02 0 -0,01 IY 0 0,01 0 -0,02 0 -0,03 -0,01 -0,02 -0,03 0 0 -0,01 -0,02 0 -0,03 -0,03 0 0 0 0 -0.02 0 -0,02 ПІДПИСИ ДО ФІГУР Фіг.1. Залежність протизносних властивостей відомих присадок від їхньої концентрації. На осі ординат - знос (И), мкм; на осі абсцис - концентрація присадки, %. Фіг.2. Залежність протизносних властивостей присадок прототипу від їхньої концентрації. На осі ординат - знос (И),мкм; на осі абсцис - концентрація, %. Фіг.3. Залежність протизносних властивостей присадок прототипу від часу роботи трибосистеми. На осі ординат - знос (И), мкм; на осі абсцис - час, години. Фіг.4. Залежність протизносних властивостей відомих присадок від часу роботи трибосистеми. На осі ординат - знос (И), мкм; на осі абсцис - час, години.