Спосіб одержання мікробного органомінерального добрива із властивостями імуномодулятора, що має лікувальний ефект при враженні рослин бактеріальними хворобами

Реферат: Винахід належить до мікробного органомінерального добрива з гумусвмісних речовин із властивостями імуномодулятора, що має лікувальний ефект при враженні рослин бактеріальними хворобами, та містить живі культури мікроорганізмів в активній формі і консервант з властивостями бактеріостатика. UA 101873 C2 (12) UA 101873 C2 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до біотехнології, а саме одержання біологічних засобів захисту й добрив рослин, і може бути використаний в сільському господарстві, рослинництві. Відоме органо-бактеріальне добриво "Биоклад", основою якого є стерилізований особливим способом курячий послід. До складу рідкого добрива "Биоклад", в залежності від його модифікації, у різних варіантах входять препарати на основі живих мікроорганізмів (мікробні препарати "Планриз", "Битоксибациллин", "Восток ЭМ-1"), комерційний препарат на основі виділених фітогормонів "Биостим" і комплексний регулятор росту рослин "Биодар". В процесі приготування рідкого добрива використовується очищена озоном вода, маса обробляється в обертовому електромагнітному полі. [http://www.bioklad.net/bioklad.shtml]. Недоліком відомого органо-бактеріального добрива є відсутність стабільності складу кінцевого продукту, нетехнологічність застосування, що виражається у великій нормі витрати на гектар, великих витратах на транспортування гектарної норми, наявності неприємного стійкого запаху. У даного добрива відсутній лікувальний ефект. Відомий спосіб одержання рідкого біостимулятора росту й розвитку рослин з гумусвмісних речовин, а саме з компостів. У процесі здійснення способу речовина, що містить гумусвмісні речовини піддають лужній екстракції з наступною нейтралізацією витяжки. Пропонується як вихідну гумусвмісну речовину використовувати попередньо підготовлені з гнойових відходів тваринницьких підприємств компости, з яких додатково виділяють водну бактеріальну суспензію, яку відокремлюють від твердої фракції компосту. Тверду фракцію піддають лужній екстракції 0,1 - 1,0 н. розчином лугу при температурі 20 - 50 °C з наступним відділенням рідкого екстракту, який змішують з бактеріальною суспензією й відстоюють для одержання рідкого цільового продукту. [Патент РФ № 2112763, MПK C05F 3/00, C05F 11/02, опубл. 10.06.1998 p.] Недоліком відомого рідкого біостимулятора росту є відсутність стабільності складу кінцевого продукту, складна багатоступінчаста технологія виробництва, нетехнологічність при застосуванні, що виражається у великій нормі витрати на гектар, великих витратах на транспортування гектарної норми, у наявності неприємного стійкого запаху. У даного засобу відсутній лікувальний ефект. Найбільш близьким є спосіб одержання рідкого біостимулятора росту й розвитку рослин з гумусвмісних речовин, який включає попереднє замочування гумусвмісної речовини у воді і перемішування з наступною лужною екстракцією, відділенням лужного екстракту і його нейтралізацією. Після попереднього замочування гумусвмісних речовин у воді і перемішування здійснюють мікробіологічну ферментацію з нарощуванням біомаси ґрунтових мікроорганізмів при температурі 20 - 35 °C протягом 3 - 24 годин при безперервній аерації, а потім відстоюють, одержуючи при цьому збагачену водну витяжку. Отриману водну витяжку відокремлюють від осаду гумусвмісної речовини і додають до нейтралізованого лужного екстракту, який отриманий з гумусвмісного осаду. Лужну екстракцію проводять 0,02 - 0,3 н. розчином лугу при 60 - 100 °C, а потім після відділення лужного екстракту нейтралізують його до значення рН, що дорівнює 8,0 9,5. Після цього додають отриману збагачену водну витяжку, перемішують, відстоюють, одержуючи рідкий цільовий продукт. (Патент РФ 2253641, МПК C05F 3/00, C05F 11/02, опубл. 10.06.2005 p.). Недоліком відомого біостимулятора росту є відсутність стабільності складу кінцевого продукту, складна багатоступінчаста технологія виробництва, нетехнологічність застосування, що виражається у великій нормі витрати на гектар, великих витратах на транспортування гектарної норми, наявність неприємного стійкого запаху. У даного засобу відсутній лікувальний ефект. Технічною задачею винаходу є одержання нового препарату з підвищеними ростостимулювальними, імуномодулювальними, захисними й лікувальними властивостями. Поставлена технічна задача вирішується тим, що у способі одержання мікробного органомінерального добрива з гумусвмісних речовин, шляхом попереднього змішування гумусвмісних речовин і рідкого середовища, перемішування з наступною екстракцією водної витяжки, відповідно до запропонованого винаходу, гумусвмісні речовини змішують з рідким культуральним середовищем, що містить живі культури мікроорганізмів в активній формі і їхні 4 10 метаболіти, що має титр від 1×10 КУО до 1×10 КУО, гумусвмісні речовини змішують із рідким культуральним середовищем в % співвідношенні від 0,5 - 99,5 % гумусвмісні речовини, решта рідке культуральне середовище, здійснюють ферментацію при перемішуванні і/або аерації до 8 10 досягнення загального титру мікроорганізмів 1×10 до 1×10 КУО, далі в отриману масу вносять консервант з властивостями бактеріостатика в концентрації від 1 г до 500 г сухого препарату або рідкого препарату в перерахуванні на суху речовину на літр маси, отриману масу фільтрують, віджимають, отриманий розчин нормалізують шляхом зменшення або збільшення масової частки біологічно активних речовин до заданих концентрацій, що забезпечують 1 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 імуномодулювальний і/або лікувальний ефект, отриманий розчин використовують як мікробне органомінеральне добриво. Крім того, спосіб характеризується додатковими істотними ознаками, а саме: - гумусвмісні речовини попередньо стабілізують шляхом обробки мікробним препаратом, який має в складі мікроорганізми із групи: дріжджі, молочнокислі бактерії, фотосинтезуючі бактерії, бактерії - антагоністи патогенної мікрофлори, актиноміцети, мікроби, що відносяться до групи агрономічно цінних мікроорганізмів, їх суміші, мікробний препарат використовують із 9 розрахунку від 0,1 л до 10 л на одну тонну співвіднесений з титром 1 × 10 КУО; - ферментацію при перемішуванні й/або аерації здійснюють при температурі від 10 °C ДО 42 °C; - як консервант з властивостями бактеріостатика вибирають речовину із групи солей гумінових кислот; - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають молочну сироватку, попередньо оброблену молочнокислими бактеріями або складними мікробними комплексами, до складу яких входять молочнокислі бактерії, і нейтралізовану лужними солями (наприклад, сода Na2CO3, вуглекислий амоній (NH4)2CO3, карбамід і ін.); - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають органічні або неорганічні солі кремнієвої кислоти або їх суміш із розрахунку від 5 г до 100 г на літр отриманої маси, - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають метаболіти арбускулярної мікоризи. - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають мікроелементи в хелатній формі або у формі неорганічних солей до 40 г на літр; - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають макроелементи N, Р, K, а також мезоелементи (S, СІ і ін.). - до отриманого розчину додатково додають мікробну культуру із групи агрономічно цінних мікроорганізмів, які не беруть участь у ферментуванні; - у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають амінокислоту або групу амінокислот; - у процесі ферментації додають подрібнену суміш лікарських трав і гострого червоного перцю. Біологічна активність препарату, приготованого способом, що заявляється, забезпечується сукупною дією всіх біологічних і мінеральних компонентів, що входять до його складу. Під терміном "рідке культуральне середовище" мається на увазі живильне середовище для мікроорганізмів, що відповідає тим мікробам і мікробним препаратам, які використовуються в процесі. Використання культурального середовища знижує витрату вихідного мікробного препарату. Як культуральне середовище можуть бути використані меляса (патока), дріжджовий екстракт, їх суміші, молочна сироватка й ін. Спосіб одержання мікробного органомінерального добрива з гумусвмісних речовин здійснюють таким чином. Як вихідну гумусвмісну речовину використовують різні види компосту, вермикомпост, суміш обох, відходи харчового виробництва, наприклад пивна барда, екскременти свійських тварин, наприклад курячий кал і т.п., з високим вмістом органічної речовини. Вихідну гумусвмісну речовину (компост) попередньо стабілізують шляхом обробки мікробним препаратом. Мікробний препарат являє собою консорціум мікроорганізмів, отриманий в результаті культивування у ферментерах на штучних культуральних середовищах. Консорціум мікроорганізмів включає мікроорганізми з групи: дріжджі, молочнокислі бактерії, фотосинтезувальні бактерії, бактерії - антогоністи патогенної мікрофлори, мікроби, що належать до групи агрономічно цінних мікроорганізмів, їх суміші. Мікробний препарат використовують із 9 розрахунку від 0,1 л до 10,0 л на 1 т співвіднесений з титром 1 × 10 КУО. Для вирішення певного завдання, наприклад посилення знезаражуючого ефекту добрива, що заявляється, одержання більш високого ступеню екстракції речовин, склад мікробного препарату й процентне співвідношення мікробних груп може варіюватися. Гумусвмісні речовини змішують з рідким культуральним середовищем, що містить живі 4 культури мікроорганізмів в активній формі і їхні метаболіти, що має титр від 1 × 10 КУО до 1 × 10 10 КУО, гумусвмісні речовини змішують із рідким культуральним середовищем в % співвідношенні від 0,5 - 99,5 % гумусвмісні речовини, решта - рідке культуральне середовище. Далі здійснюють ферментацію при перемішуванні і/або аерації. Ферментація (мікробний гідроліз) протікає в м'яких умовах з мінімальною кількістю відходів. У процесі гідролізу органічної речовини компосту в рідині починають накопичуватися продукти 2 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гідролізу, а саме речовини, що представляють розщеплену целюлозу й інші компоненти до простих, травні ферменти мікробів, вміст лізированих бактерій і т.д. В результаті сильного розмноження певних мікробних груп відбувається спрямоване мікробне знезаражування вихідної сировини зі знищенням патогенних мікроорганізмів, які завжди присутні в будь-якому компості, а також накопичення речовин, які мають яскраво виражену фунгіцидну дію. В результаті гідролізу в препараті накопичуються також метаболіти мікробів, які є сильними стимуляторами росту рослин. Як приклад можна привести наступні експериментальні дані. Після двох обробок препаратом, що заявляється, з інтервалом у три дні картопля виросла на 30 см. Огірки після обробки дали 5 см приросту за годину. Збільшення титру мікробного консорціуму, вирощеного на природному живильному середовищі, де відбувається знезаражування середовища, а також збільшення видового складу консорціуму, позитивно позначається на властивостях препарату, приготованого способом, що заявляється. Це збільшує коефіцієнт приживлюваності мікроорганізмів при внесенні на рослини й дає можливість знизити норми внесення мікробних препаратів, вирощених у ферментерах на штучних живильних середовищах. В процесі ферментації відбувається зміна хімічної структури субстрату під дією ферментів, виділюваних мікроорганізмами й грибами, що є у вихідному субстраті, а також мікроорганізмами, які вносяться в складі мікробного препарату з культурального середовища, і супроводжується накопиченням первинних або вторинних продуктів метаболізму. У процесі ферментації відбувається формування і зростання нового мікробного комплексу, в який включені ряд корисних для рослин мікроорганізмів природного субстрату й мікроорганізмів внесеного препарату. В процесі ферментації відбувається придушення й повне знищення патогенних мікроорганізмів, гельмінтів і т.д., тобто відбувається біологічне знезаражування, що дозволяє уникнути складних і дорогих операцій по знезаражуванню гумусвмісних речовин. Процес ферментації є керованим, його здійснюють до досягнення загального титру нового 8 10 комплексу мікроорганізмів від 1 × 10 до 1 × 10 КУО. Процес є керованим за рахунок того, що можна прискорювати або сповільнювати швидкість процесу за рахунок зміни температури протікання процесу, а також внесення стимуляторів росту мікробів, наприклад метаболіти арбускулярної мікоризи. До отриманої маси додають органічні або неорганічні солі кремнієвої кислоти або їх суміш із розрахунку від 5 г до 100 г на літр отриманої маси. Як такі солі можуть бути використані силікат натрію або силікат калію. Органічні або неорганічні солі кремнієвої кислоти або їх суміш виконують функцію первинного хімічного буферу. Вони підвищують рН маси, і тим самим уберігають від випадіння в осад частини консерванту, що вноситься в подальшому, і що має лужну рН. Після чого в отриману масу, що представляє собою розчин з колоїдною зависсю й залишком крупних органічних часток компосту, вносять консервант з властивостями бактеріостатика в концентрації від 1 г до 500 г сухого препарату або рідкого препарату в перерахуванні на суху речовину на л маси. Як консервант з властивостями бактеріостатика вибирають речовину з групи солей гумінових кислот. Існуючі на ринку солі гумінових кислот відрізняються різною біологічною дією. Одні з них підсилюють дихання рослин, що важливо при обробці хімічними пестицидами рослин, яка гнітить життєві процеси в рослині. До даної групи відносяться, наприклад, лігногумати. Інші підсилюють фотосинтез, що дозволяє значно збільшити врожай. До даної групи належать, наприклад, іркутські гумати, зроблені з леонардитів. Введення тих або інших гумінових кислот або їхніх композицій дозволяє управляти властивостями добрива, що заявляється, на відміну від прототипу. Введення консерванту зупиняє біологічні процеси, на мембрані мікробів утворює квазимембрану, яка збільшує стійкість живих мікроорганізмів у запропонованому добриві до ксенобіотиків, що дозволяє виконувати екстракцію солей гумінових кислот з органічної маси, на відміну від прототипу, у рамках одного процесу, тобто без поділу на два процеси, як в прототипі. Ксенобіотики - це умовна категорія для позначення чужорідних для живих організмів хімічних речовин, що природно не входять у біотичний круговорот. Процес екстрагування солей гумінових кислот відбувається в процесі нейтралізації надлишкової лужності консерванта-бактеріостатика й дозволяє одержати ту ж кількість гумінових з'єднань, що екстрагуються, як і в прототипі із застосуванням сильних лугів з наступною нейтралізацією, але в рамках одного процесу й без шкоди для мікробного компонента добрива. 3 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Крім того, у способі, що заявляється, на відміну від прототипу, вдалося уникнути застосування в процесі концентрованих хімічних сполук, небезпечних для людини, що не потребує застосування спеціального хімічного устаткування, високих температур і робить виробництво безпечним для людини. Отриману масу фільтрують, при необхідності віджимають або центрифугують. Отриманий розчин нормалізують шляхом зменшення або збільшення масової частки біологічно активних речовин до заданих концентрацій, що забезпечують імуномодулювальний і лікувальний ефект. Нормалізацію розчину здійснюють у такий спосіб. Лабораторним шляхом визначають вміст масової частки біологічно активних речовин (амінокислот, їхній склад, кількість солей гумінових кислот, при необхідності їх спектральний аналіз, кількісний і якісний вміст мікро- і макроелементів, параметри біологічної активності: азотофіксацію, амоніфікацію і т.п., фунгіцидну активність і т.д.). У випадку перевищення заданої концентрації або іншого параметра біологічно активної речовини отриманий розчин розбавляють водою. У випадку недостачі заданої концентрації або іншого параметра біологічно активної речовини необхідна речовина вводиться в розчин ззовні до досягнення заданої концентрації. Особливістю добрива, що заявляється, є те, що консервант з властивостями бактеріостатика, що має властивості хімічного стабілізатора, забезпечує збереження отриманих параметрів протягом тривалого часу. Зокрема, експериментальним шляхом було встановлено, що після закінчення 10 місяців зберігання збільшився титр препарату й підсилилися його фунгицидні властивості. Отриманий розчин використовують як мікробне органомінеральне добриво або базове мікробне органомінеральне добриво. Для підвищення ростостимулюючих, імуномодулювальних, захисних, живильних і лікувальних властивостей готового препарату в базове мікробне органомінеральне добриво може бути доданий ряд компонентів. В процесі ферментації й/або до отриманого розчину можуть бути додатково додані метаболіти арбускулярной мікоризи. Крім того, у процесі ферментації й/або до отриманого розчину можуть бути додатково додані мікроелементи в хелатній формі або неорганічній формі до 40 г на літр розчину. Зокрема, мікроелементи Cu, Zn, Mn, Mo, В, Со у доступній для рослин хелатній формі. В процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають макроелементи N, Р, K, а також мезоелементи (S, СІ і ін.). Крім того, у процесі ферментації й/або до отриманого розчину може бути додатково додана мікробна культура агрономічно цінних мікроорганізмів, наприклад Paenibacillus polymyxa у споровій формі. Paenibacillus polymyxa - грампозитивна спороутворююча паличкоподібна бактерія роду Paenibacillus, є продуцентом антибіотика поліміксину. Живе в ризосфері рослин і захищає рослину від фітопатогенів. Крім того, у процесі ферментації й/або до отриманого розчину може бути додатково додана амінокислота або група амінокислот. Крім того, у процесі ферментації й/або до отриманого розчину додатково додають молочну сироватку, попередньо оброблену молочнокислими бактеріями або складними мікробними комплексами, до складу яких входять молочнокислі бактерії, і нейтралізовану лужними солями (наприклад, сода Na2CO3, вуглекислий амоній (NH4)2СОз, карбамід і ін.) Введення в добриво обробленої запропонованим чином молочної сироватки забезпечує рослину біологічно активними речовинами, отриманими при молочнокислому бродінні, солями молочної кислоти, які рослини безпосередньо використовують в обміні речовин (лактат амонію), мікроелементами, додатковими амінокислотами, молочною кислотою, яка є біологічним фунгіцидом. Крім того, у процесі ферментації додають подрібнену суміш лікарських трав і гострого червоного перцю, що додатково забезпечує захист рослин від хвороб і шкідників. Отриманий запропонованим способом препарат має високу концентрацію й проявляє вплив на рослини вже в концентрації 0,5 л на гектар, в той час як відомі препарати аналогічної дії використовуються з тими ж цілями в концентраціях: Гумісол - 7 л на гектар і Біоклад - 30 л на гектар. Приклад 1 Спосіб одержання мікробного органомінерального добрива із властивостями імуномодулятора. Як вихідну гумусвмісну речовину використовують біокомпост із додаванням вермікомпосту в співвідношенні 9:1. 4 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Вихідну гумусвмісну речовину попередньо стабілізують шляхом обробки мікробним препаратом "Восток - ЭМ1". 9 Мікробний препарат використовують із розрахунку 5 л на 1 т співвіднесений з титром 1×10 КУО. Гумусвмісну речовину змішують із рідким культуральним середовищем, що містить живі 9 культури мікроорганізмів в активній формі і їхні метаболіти і що має титр 5×10 КУО. Гумусвмісні речовини змішують із рідким культуральним середовищем в % співвідношенні скільки 40 % гумусвмісні речовини, 60 % - рідке культуральне середовище. Далі здійснюють ферментацію при перемішуванні й/або аерації. До отриманої маси додають силікат калію з розрахунку від 40 г на літр отриманої маси. Після чого в отриману масу вносять консервант з властивостями бактеріостатика "Гумат 80" у концентрації 50 г сухого препарату. Така концентрація дозволяє одержати необхідну кількість солей гумінових кислот на 1 га сільськогосподарських культур. Отриману масу фільтрують, віджимають. В отримане мікробне органомінеральне добриво для підвищення імуномодулювальних властивостей додають силотрани - солі органічних кремнієвих кислот у кількості 1,5 кг на 1 т. Вони забезпечують стійкість рослин до перепадів температури, підтримують здатність рослин вегетувати при низьких температурах, забезпечують підвищений відсоток зав'язуваності плодів і насіння рослин. В 2009 р. отримане вищеописаним способом за прикладом 1 добриво випробовувалося на полях холдингу ТОВ АПК "Новий стиль" у Харківській області. Були проведені дві обробки добривом озимої пшениці в період вегетації шляхом обприскування рослин баковою сумішшю, яка містить отримане за прикладом 1 добриво з додаванням гербіцидів і фунгіцидів. Після обробок збільшилась площа листової пластинки, що забезпечило збільшення фотосинтезу, збільшилась кількість зерен у колоску із трьох до п'яти. Був отриманий урожай 54 ц з га, в той же час як середній урожай у районі в результаті пошкодження пшениці весняними заморозками склав не більше 30 ц з га. Приклад 2 Спосіб одержання мікробного органомінерального добрива, що має лікувальний ефект при ураженні рослин бактеріальними хворобами, наприклад базальним бактеріозом, збудником якого є Pseudomonas syringae. Як вихідну гумусвмісну речовину використовують біокомпост, отриманий шляхом змішування відходів життєдіяльності великої рогатої худоби, птахів й відпрацьованого грибного компосту. Вихідну гумусвмісну речовину попередньо стабілізують шляхом обробки мікробним препаратом "ФИТОСТИМ". 9 Мікробний препарат використовують із розрахунку 2 л на 1 т співвіднесений з титром 1 × 10 КУО. Гумусвмісну речовину змішують з рідким культуральним середовищем, що містить живі 9 культури мікроорганізмів в активній формі і їхні метаболіти і що має титр 5×10 КУО. Гумусвмісні речовини змішують із рідким культуральним середовищем в % співвідношенні скільки 30 % гумусвмісні речовини, 70 % - рідке культуральне середовище. Далі здійснюють ферментацію при перемішуванні й/або аерації. До отриманої маси додають силікат калію з розрахунку від 30 г на літр отриманої маси. Після чого в отриману масу вносять консервант з властивостями бактеріостатика "ГУМЭЛ" у концентрації 50 г сухого препарату на л маси. Отриману масу фільтрують, віджимають. Отриманий розчин нормалізують шляхом збільшення масової частки амінокислот: 50 г на 1 л натрієвої солі глютамінової кислоти, 50 г на 1 л метіоніну, 10 г на 1 л аспарагінової кислоти. Ці концентрації амінокислот забезпечують досягнення лікувального ефекту при обробці добривом рослин, уражених хворобою. Після обробки рослин по листовій поверхні протягом 5 7 днів починається активне відростання кореневої системи, що забезпечує рослину додатковим харчуванням і вологою. В 2010 р. отримане вищеописаним способом за прикладом 2 добриво випробовувалося на полях ООО "Темижбекское", Ставропольський край. Поля, засіяні озимою пшеницею сорту Зустріч, були уражені базальним бактеріозом, що проявлявся в припиненні росту вторинної кореневої системи й ослабленні росту рослин. Були проведені дві обробки добривом озимої пшениці в період вегетації шляхом обприскування рослин баковою сумішшю, що вміщує отримане за прикладом 2 добриво, одна 5 UA 101873 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обробка добривом з додаванням гербіцидів, друга - добривом без пестицидів (фунгіцидів), але з додаванням мікроелементів. Після обробок збільшилася площа листової пластинки, що забезпечило збільшення фотосинтезу, збільшилася кількість зерен у колоску із трьох до п'яти. Після п'ятого дня почалося інтенсивне відростання кореневої системи. Був отриманий урожай 80 ц з га, у той же час урожай на полях Ставропольського НДІ сільського господарства, де був посіяний сорт озимої пшениці Зустріч, не перевищив 40 ц з га. Запропонований спосіб дозволяє одержати зовсім новий препарат, що має яскраво виражену фунгіцидну дію, є ефективним стимулятором росту рослин, а також може бути використаний у профілактичних цілях у боротьбі із хворобами рослин, зробити їх більше стійкими до хвороб, наприклад до фітофтори, а також має лікувальний ефект при бактеріозах (наприклад, базальний бактеріоз при ураженні злаків), дозволяє досить швидко відновити ендофітну й епіфітну мікрофлору в рослині після обробки антибіотиками й хімічними пестицидами. Таким чином, препарат має ростостимулюючі, імуномодулювальні, захисні, лікувальні й живильні властивості. Препарат може застосовуватися для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин як самостійно, так і в бакових сумішах з хімічними препаратами, розчинними добривами і мікробними препаратами. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Спосіб одержання мікробного органомінерального добрива з гумусвмісних речовин, шляхом попереднього змішування гумусвмісних речовин і рідкого середовища, перемішування з наступною екстракцією водної витяжки, який відрізняється тим, що гумусвмісні речовини змішують із рідким культуральним середовищем, що містить живі культури мікроорганізмів в 4 10 активній формі і їх метаболіти, що мають титр від 1×10 КУО до 1×10 КУО, гумусвмісні речовини змішують з рідким культуральним середовищем в % співвідношенні від 0,5 % до 99,5 % гумусвмісних речовин, решта - рідке культуральне середовище, здійснюють ферментацію при перемішуванні та/або аерації до досягнення загального титру мікроорганізмів 8 10 1×10 до 1×10 КУО, далі в отриману масу вносять консервант з властивостями бактеріостатика в концентрації від 1 г до 500 г сухого препарату або рідкого препарату в перерахуванні на суху речовину на літр маси, отриману масу фільтрують, віджимають, і отриманий розчин нормалізують шляхом зменшення або збільшення масової частки біологічно активних речовин до заданих концентрацій, які забезпечують імуномодулюючий і/або лікувальний ефект, і використовують як мікробне органомінеральне добриво. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що гумусвмісні речовини попередньо стабілізують шляхом обробки мікробним препаратом, що містить в складі мікроорганізми з групи: дріжджі, молочнокислі бактерії, фотосинтезуючі бактерії, бактерії - антогоністи патогенної мікрофлори, актиноміцети, мікроби, що відносяться до групи агрономічно цінних мікроорганізмів, їх суміші, мікробний препарат використовують із розрахунку від 0,1 л до 10 л на одну тонну, 9 співвіднесений з титром 1×10 КУО. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ферментацію при перемішуванні та/або аерації здійснюють при температурі від 10 °С до 42 °C. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як консервант з властивостями бактеріостатика вибирають речовину із групи солей гумінових кислот. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації до отриманого розчину додатково додають молочну сироватку, попередньо оброблену молочнокислими бактеріями або складними мікробними комплексами, до складу яких входять молочнокислі бактерії, і нейтралізовану лужними солями. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації до отриманого розчину додатково додають органічні або неорганічні солі кремнієвої кислоти або їх суміш із розрахунку від 5 г до 100 г на літр отриманої маси. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментаціїдо отриманого розчину додатково додають метаболіти арбускулярної мікоризи. 8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації до отриманого розчину додатково додають мікроелементи в хелатній формі або у формі неорганічних солей до 40 г на літр. 9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації до отриманого розчину додатково додають макроелементи N, Р, K, а також мезоелементи (S, СI і ін.). 6 UA 101873 C2 5 10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що до отриманого розчину додатково додають мікробні культури агрономічно цінних мікроорганізмів. 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації до отриманого розчину додатково додають амінокислоту або групу амінокислот. 12. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в процесі ферментації додають подрібнену суміш лікарських трав і гострого червоного перцю. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7