Номер патенту: 107646

Опубліковано: 26.01.2015

Автор: Абрамов Сергій Миколайович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб отримання мінерального добрива шляхом нанесення на гранули добрива оболонок на основі глауконіту, який відрізняється тим, що гранули добрива після нанесення на них оболонок піддають дії зовнішнього постійного магнітного поля.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як глауконіт, як основу оболонок, використовують природний фосфорно-глауконітовий агломерат, збагачений до ступеня 75-95 % вмісту глауконіту.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що напруженість зовнішнього магнітного поля вибирають в межах 2000-3000 Е, а час впливу магнітного поля на гранули добрива - в межах 1-2 хвилин.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зовнішнє магнітне поле створюють постійними магнітами або електромагнітами.

Текст

Реферат: Винахід належить до технології виробництва мінеральних добрив і може бути використаний в технології виробництва покритих оболонкою гранульованих добрив, що містять азотні та/або фосфорні, та/або калієві поживні речовини. Заявлено спосіб отримання мінерального добрива шляхом нанесення на гранули добрива оболонок на основі глауконіту, при цьому гранули добрива після нанесення на них оболонок піддають дії постійного магнітного поля напруженістю в межах 2000-3000 Е і часом впливу в межах 1-2 хвилин. UA 107646 C2 (12) UA 107646 C2 UA 107646 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до технології виробництва мінеральних добрив і може бути використаний в технології виробництва покритих оболонкою гранульованих добрив, що містять азотні і/або фосфорні, і/або калієві поживні речовини. Однією з проблем підвищення ефективності використання мінеральних добрив в сільському господарстві є попередження втрат корисних, доступних для рослин поживних компонентів добрива в процесі його транспортування, зберігання та використання. Основними причинами таких втрат є: - втрати у вигляді газоподібних виділень (денітрифікація) корисних компонентів; такий вид втрат, в першу чергу, характерний для азотних добрив; відомо, що через високу мобільності з'єднань азоту його втрати в мінеральних добривах за рахунок денітрифікації (газоподібних втрат) досягають більше 50 %; - вимивання поживних компонентів атмосферними опадами і поливальними водами з переводом доступних для рослин поживних компонентів в горизонти ґрунту, недоступні кореневій системі рослин; винесення легкорозчинних нітратів і солей амонію з ґрунтового профілю (міграція азоту) особливо інтенсивно в районах зрошуваного землеробства, наприклад такі втрати на рисових полях доходять до 70-80 %; - ретроградація доступних для рослин поживних компонентів в нерозчинні, недоступні для рослин речовини; при внесенні в ґрунт фосфорних і калійних добрив майже 70 % поживних речовин зв'язуються в не засвоювані рослинами нерозчинні форми. Зазначені проблеми вирішують, переважно, шляхом покриття поверхні гранул гранульованого мінерального добрива особливими захисними оболонками, які забезпечують контрольоване (уповільнене) вивільнення поживних компонентів добрива в ґрунт протягом тривалого часу в дозах, необхідних для живлення рослин. Добрива з розтягнутим в часі терміном вивільнення елементів живлення в ґрунт отримали назву добрив пролонгованої дії. Нанесення захисних оболонок на поверхню гранул, як правило, виконують за відомими технологіями дражування гранул. Прикладом мінерального добрива пролонгованої дії із захисною оболонкою, що забезпечує контрольоване (уповільнене) вивільнення поживних компонентів добрива в ґрунт, є добриво з попереднім покриттям і контрольованим вивільненням поживних компонентів і спосіб його одержання, що відомі за патентом Російської Федерації № 2212134, МПК A01N 25/08, A01N 25/10, C05G 3/00, дата подання заявки 09.06.1999. Винахід може бути використано для одержання окремих композицій добрив з живильних гранул (наприклад, NPK гранул) із зовнішнім покриттям, яке забезпечує пролонговану дію добрива (контрольоване вивільнення поживних елементів). Добриво отримують з гранул поживної речовини, на які наносять шар попереднього покриття з рослинної олії, наприклад, неочищеної лляної олії, і зовнішнє полімерне покриття у вигляді капсули. Попереднє покриття може містити сполучну речовину, наприклад подрібнену глину, і осушувач. Нову композицію добрива отримують нанесенням олійного попереднього покриття на гранули з затвердінням його після нанесення зовнішнього полімерного покриття. Застосування попереднього покриття забезпечує більш бажані характеристики контрольованого (уповільненого) вивільнення поживних компонентів при меншій масовій частці зовнішнього полімерного покриття. Використання добрив пролонгованої дії з контрольованим вивільненням поживних речовин є перспективним напрямком в агротехніці сільськогосподарських культур, оскільки має ряд істотних переваг в порівнянні з застосуванням традиційних мінеральних добрив, а саме: - Зменшуються втрати елементів живлення з добрив, поліпшується екологічний стан територій, де ці добрива застосовуються. - Зменшуються втрати азоту з ґрунту через інгібування процесу денітрифікації. - Вдається уникнути ефекту токсичності від локальної надлишкової кількості елементів живлення в ґрунті. - Стає можливим одноразове застосування мінеральних добрив у великій кількості без додаткових підживлень протягом вегетації, що істотно знижує трудомісткість агротехніки і збільшує загальну рентабельність виробництва; - Дає можливість широкого застосування інноваційних систем вирощування сільськогосподарських культур (no till, mini till), які передбачають одноразове застосування мінеральних добрив. В агротехніці сільськогосподарських культур широке використання знаходять технології вирощування рослин із впливом слабкими (низькопотенційними) штучними магнітними полями, у тому числі постійним магнітним полем, на ґрунт, добрива, насіння рослин і на самі рослини в процесі їх вегетації. Магнітний вплив дозволяє підвищити енергію проростання насіння, 1 UA 107646 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 прискорити фази розвитку рослин, підвищити продуктивність рослин і якість сільськогосподарської продукції. Нижче наводяться приклади використання штучних магнітних полів в агротехніці сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування рослин, авторське свідоцтво СРСР № 1026708, МПК A01G 7/04, дата подання заявки 04.02.1981. Спосіб включає підготовку ґрунту, посів насіння і догляд за рослинами, при цьому підготовлений ґрунт перед посівом насіння піддають дії постійного магнітного поля. Спосіб здійснюють наступним чином. Ґрунт поміщають між полюсами електромагніта і витримують протягом 3-5 хвилин. Потім в ґрунт висівають насіння. Напруженість магнітного поля вибирають в межах 1500-3500 Е, при напруженості 3500 Е ґрунт досягає магнітного насичення, при напруженості 1500 Е намагніченість ґрунту становить 85 % від намагніченості насичення. Залишкова намагніченість ґрунту протягом 6 місяців зменшується на 17-50 % залежно від типу ґрунту. Вологість ґрунту не грає істотної ролі у формуванні та динаміці залишкової намагніченості. Використання способу дозволяє підвищити енергію проростання насіння, продуктивність рослин підвищується до 19 %, прискорюються фази розвитку рослин. Відомий спосіб обробки ґрунту в процесі посіву і пристрій для його здійснення, авторське свідоцтво СРСР № 1771589, МПК A01G 7/04, дата подання заявки 25.06.1990. Насіння перед висівом змішують з феромагнітними частинками, а при висіві пропускають між полюсами електромагнітів. Магнітні силові лінії пронизують ґрунт, а також насіння, закладене в ґрунт. При цьому збільшується напруженість локальних магнітних полів навколо магнітоактивних компонентів ґрунту, а також змінюються біохімічні процеси в насінні в сторону, позитивну для росту та формування рослин. Ґрунт, а також частинки феромагнетику, що стали постійними магнітами після проходження через магнітне поле і прилипли до насіння, зберігають намагніченість протягом 5-6 місяців. Розмір частинок феромагнетику має бути невеликим, але вище критичного (100 А для заліза, 150 А для нікелю і т.д.), оскільки при розмірах цих частинок менше критичних втрачаються їх магнітні властивості. Насіння і магнітоактивні компоненти ґрунту, переміщаючись в магнітному полі, обов'язково перетинають ту ділянку магнітного поля, в якій його вплив на насіння та на ґрунт буде найбільшим. Параметри магнітного поля задаються під конкретне насіння або під конкретний ґрунт. Наявність частинок феромагнетику в ґрунті дозволяє при поточних польових роботах підмагнічувати ці мікромагніти, тим самим постійно підтримувати умови, сприятливі для розвитку рослин. Для цього достатньо встановити на польових агрегатах джерела магнітного поля. Пристрій для здійснення способу містить висіваючий барабан, леміш, сім'япровід, на кінці якого безпосередньо біля самої землі встановлені полюсні наконечники магніту, що впливають на насіння, що рухається між ними, і на насіння, що лежить в ґрунті, і на сам ґрунт. Напруженість магнітного поля - до 3600 Е. Використання способу дозволяє підвищити енергію проростання насіння, прискорити ріст і формування рослин. Відомий спосіб вирощування сільськогосподарських культур, авторське свідоцтво СРСР № 1531879, МПК А01В 79/02, дата подання заявки 28.12.1987. Спосіб передбачає розміщення пластинчастих магнітів з градієнтним магнітним полем з магнітною індукцією 0,01-0,03 Тл в ґрунті під рослинами по периметру найбільшого розвитку кореневої маси. В результаті інтенсифікується ріст кореневої системи в родючих горизонтах, що дозволяє вирощувати багаторічні рослини на ґрунтах з невеликим орним горизонтом при близькому стоянні грунтових вод або сольових прошарків. Відомий спосіб вирощування сільськогосподарських культур, патент Російської Федерації № 2110910, МПК A01G 7/04, А01С 1/00, дата подання заявки 25.10.1996. Спосіб передбачає вирощування розсади з подальшою висадкою її в ґрунт і вплив магнітним полем, при цьому впливу магнітним полем піддають насіння перед посівом, принаймні, один раз, а також розсаду перед висадженням її в ґрунт. Використовують магнітне поле, створюване системою на постійних магнітах з магнітною індукцією 30-120 мТл. Обробку посівного матеріалу і розсади магнітним полем виробляють з урахуванням фаз Місяця на дату обробки насіння і розсади. Спосіб дозволяє отримати повноцінний урожай в умовах масового вирощування рослин в регіонах з ризикованими умовами землеробства, знизити енергоємність і підвищити екологію вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур, патент Російської Федерації № 2261574, МПК А01С 1/00, дата подання заявки 05.05.2004. На насіння сільськогосподарських культур перед посівом впливають магнітним полем, здійснюючи 2 UA 107646 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дворазовий прохід насіння через активну робочу зону (NS) магнітів. Спосіб здійснюється таким чином: магнітна система з дворазовою активною робочої зоною (NS) встановлюється на виході стандартних вантажно-вивантажувальних транспортерів, якими транспортується оброблюване насіння. При цьому дотримується змінна полярність (NS) магнітів, градієнт індукції магнітного -1 +1 поля від 210 до 510 Тл/м. Передпосівна обробка насіння в магнітному полі збільшує посівну схожість на 1-5,8 %, інтенсивність весняного зростання на 1-14 %, а врожайність на 0,7-6,4 ц/га. Відомий матеріал для прискорення росту рослин, патент Російської Федерації № 2113781, МПК A01G 7/04, дата подання заявки 26.09.1996. Матеріал виконаний у вигляді магнітної речовини, покритої полімерною сполукою. На вигляд цей матеріал являє собою гранули діаметром 1-10 мм або ниткоподібний виріб. Ядро гранули або серцевина нитки виготовлені з магнітної речовини, яка покрита захисним шаром, наприклад лаком, поліетиленом, поліпропіленом або іншою полімерною сполукою. Як магнітну речовину застосовують подрібнені матеріали, що мають магнітні властивості, або феромагнітні матеріали з подальшим їх намагнічуванням після виготовлення гранул або ниток. При посадці рослин гранули (нитки) вносять у ґрунт так, щоб основна маса коренів була розташована поруч з гранулами. Реально гранули (нитки) просто перемішують із землею і висаджують рослини. Використання зазначеного матеріалу дозволяє прискорити нарощування зеленої маси, підвищити схожість насіння, прискорити дозрівання плодів. Відомий спосіб отримання магнітного матеріалу для поліпшення грунту, заявка Японії № 2002033231, МПК C05G 5/00, дата подання заявки 14.07.2000. Порошок магнітного матеріалу змішують з біорозкладним пластиком, формують у вигляді стрижнів, гранул або листів і намагнічують. Магнітний матеріал при внесенні його в ґрунт стимулює ріст рослин, не вимагає подальшої утилізації через природну деградацію матеріалу в ґрунті. Відомі способи впливу магнітним полем на мінеральні добрива, що вносяться в ґрунт. Прикладом є спосіб стимулювання росту рослин за патентом Російської Федерації № 2172100, МПК A01G 7/04, дата подання заявки 27.12.1999. Спосіб включає внесення в ґрунт намагніченої речовини, в якості якої використовують намагнічені важкорозчинні фосфати. важкорозчинні фосфати - порошок кальцієвої солі Са3(РО4)2 - перед внесенням в ґрунт пропускають одноразово через магнітну установку у вигляді труби довжиною 80 см, в якій по спіралі вмонтовані магніти, що створюють слабке постійне магнітне поле. Напруженість магнітного поля 40 Е. Намагнічування здійснюють шляхом просипання важкорозчинних фосфатів через магнітну трубу зі швидкістю вільного падіння. Спосіб дозволяє підвищити ефективність внесених у ґрунт важкорозчинних фосфатів і забезпечує збільшення продуктивності вирощуваних культур. Можна навести й інші приклади застосування штучних магнітних полів в агротехніці сільськогосподарських рослин для підвищення енергії проростання насіння, швидкості накопичення зеленої маси, зменшення часу дозрівання плодів, збільшення виходу продукції з одиниці площі тощо Найважливішою особливістю таких технологій є їх екологічність, так як в процесі магнітної обробки не порушується природний баланс мінеральних елементів і мікроорганізмів у ґрунті. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення мінеральних добрив, що витікають з аналізу відомого рівня техніки, є створення добрив з контрольованим (уповільненим) вивільнення поживних компонентів протягом тривалого часу в дозах, достатніх для живлення рослин, а також вплив на мінеральні добрива фізичними факторами, зокрема магнітними полями, для підвищення ефективності добрив. Як прототип вибрана технологія виготовлення гранульованого мінерального добрива "Агропротектор", що відома за патентом України на винахід № 96506, МПК C05G 5/00, С05В 19/00, С05С 11/00, C05D 1/00, дата подання заявки 30.03.2010. Гранульоване мінеральне добриво містить ядро, що включає або азотні, або фосфорні, або калійні поживні речовини, або їх комбінації (відомі N, Р, K, NP, NK, РK, NPK гранули добрив). Ядро покрите захисною оболонкою на основі неорганічної речовини. В якості неорганічної речовини використовують природний фосфорно-глауконітовий агломерат. Для утворення оболонки з необхідними механічними і фізико-хімічними характеристиками природний фосфорно-глауконітовий агломерат попередньо подрібнюють до стану однорідного порошку. До подрібненого фосфорно-глауконітового агломерату, як основи оболонки, додають сполучну речовину - водний розчин калієвих або азотних добрив, або їх комбінацій. Концентрація зазначеного розчину становить 30,0-85,0 %, а його вміст у оболонці, як сполучної речовини, становить 1,0-10,0 мас. % від маси фосфорно-глауконітового агломерату. Зазначені співвідношення забезпечують необхідні механічні характеристики оболонки і в цілому гранули. 3 UA 107646 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Оболонка становить 10-90 мас. % гранули мінерального добрива, що визначається в першу чергу характеристиками ґрунту, для якого застосовують добриво, а також вмістом ядра гранули та культурою, яка підживлюється даними добривом. Сполучну рідину і природний фосфорно-глауконітовий агломерат наносять на поверхню гранул мінерального добрива (N, Р, K, NP, NK, РK, NPK гранули) до покриття їх оболонкою заданих розмірів з наступним затвердінням. Нанесення оболонок на поверхню гранул виконують по відомим технологіям, наприклад, дражування гранул добрива або шляхом адгезії ("налипання") на поверхню гранул складу оболонки та інше. Технологічно цю операцію виконувати в грануляторі, наприклад тарілчастого типу. В грануляторі відбувається напилення на гранули добрива сполучної речовини, яка розпилюється через форсунки, з одночасною обкаткою гранул в порошкоподібному фосфорно-глауконітовому агломераті. Процес продовжують до отримання гранул з захисною оболонкою заданих розмірів. Гранульоване мінеральне добриво з зазначеною оболонкою є добривом пролонгованої дії, попереджає втрати корисних компонентів в результаті випаровування, вимивання, деградації корисних компонентів в недоступні для рослин речовини. Механічні та фізичні характеристики гранул добрива попереджають руйнування гранул, утворення пилу, набухання, злежування, а також розсип в порошок в процесі зберігання, транспортування та використання добрива. Ефективність описаного добрива визначається фізико-хімічними властивостями фосфорноглауконітового агломерату, які дозволяють реалізувати ефект пролонгованої дії добрива (уповільнене вивільнення поживних компонентів добрива в ґрунт протягом тривалого часу в дозах, необхідних для живлення рослин). Інші можливості підвищення ефективності добрива в описаній технології не використовуються. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу отримання мінерального добрива, який дозволяє підвищити ефективність застосування мінерального добрива за рахунок впливу на добриво, ґрунт, висіяні в ґрунт насіння і на саму рослину в процесі її вегетації додатковими фізичними факторами, що сприяють підвищенню енергії проростання насіння, прискоренню фаз розвитку рослин, підвищенню продуктивності рослин і якості сільськогосподарської продукції. Поставлена задача вирішується тим, що в способі отримання мінерального добрива, що передбачає нанесенням на гранули добрива оболонок на основі глауконіту, відповідно до винаходу, гранули добрива з нанесеною оболонкою піддають дії зовнішнього постійного магнітного поля. Зазначені ознаки є істотними ознаками винаходу, оскільки є необхідними і достатніми для вирішення поставленої задачі. Автором використано властивість магнітної сприйнятливості глауконіту, яка визначається вмістом в глауконіті феромагнітних мінералів. Під магнітною сприйнятливістю розуміється величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватися під впливом зовнішнього магнітного поля. Глауконіт володіє позитивною магнітною сприйнятливістю, абсолютна -2 величина якої досягає 10 од. Сl. Тобто глауконіт під впливом зовнішнього магнітного поля набуває залишкову намагніченість (фізична величина, що характеризуємагнітний стан фізичного тіла), тобто стає джерелом вторинного магнітного поля, співпадаючого напрямком з зовнішнім магнітним полем, напруженість якого зростає із збільшенням напруженості зовнішнього магнітного поля. Намагніченість глауконіту підтримується тривалий час - зниження намагніченості глауконіту до рівня 75 % від початкового відбувається протягом 6-10 місяців. Це достатньо для магнітного впливу на біологічні процеси розвитку рослини в період його вегетації. Вторинне магнітне поле залишкової намагніченості глауконіту впливає на поживні компоненти добрива, а при внесенні добрива в ґрунт - на ґрунт, на поживні компоненти ґрунту, на насіння рослини і на саму рослину в період її вегетації. Вплив магнітного поля на ґрунт покращує мікроагрегатні властивості грунту за рахунок збільшення напруженості локальних магнітних полів навколо магнітоактивних компонентів ґрунту. Поглинання рослинами поживних речовин відбувається з ґрунтових розчинів, з яких поживні компоненти через кореневу систему надходять в рослинні клітини. У ґрунтовому розчині (ґрунтовому комплексі) поживні компоненти знаходяться в стані іонів, які в більшості випадків не можуть дифундувати на значні відстані без небезпеки їх безповоротного поглинання ґрунтовим комплексом. Тобто, якщо коренева система рослини знаходиться на недостатньо близькій відстані для переходу іонів поживних компонентів з ґрунту в корінь рослини, то поживні компоненти поглинаються ґрунтовим комплексом, так як у вигляді вільних іонів вони не можуть існувати тривалий час в умовах ґрунту. Відбувається безповоротна втрата поживних компонентів добрива. Вплив слабких магнітних полів підвищує рухливість іонів поживних 4 UA 107646 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 компонентів і надходження їх в рослинні клітини. Крім того вплив магнітного поля підвищує розчинність поживних речовин (збільшує кількість вільних іонів) у зв'язку зі зміною орієнтації молекул в магнітному полі, прискорює деякі мляві хімічні реакції за участю вільних радикалів. Вплив магнітного поля на насіння рослин виражається в підвищенні енергії проростання насіння і їх схожості. Вплив магнітного поля на рослину в період її вегетації сприяє накопиченню зеленої маси, прискоренню фаз розвитку, підвищенню продуктивності рослини і якості плодів. Як глауконіт, як основи оболонки, доцільно використовувати природний фосфорноглауконітовий агломерат, збагачений до ступеня 75-95 % вмісту глауконіту. Оптимальні умови мають місце при напруженості зовнішнього магнітного поля в межах 2000-3000 Е і часу впливу магнітного поля на гранули добрива в межах 1-2 хвилин. Нижче наводиться опис способу отримання мінерального добрива, що заявляється, з посиланнями на схему реалізації способу. Спосіб отримання гранульованого мінерального добрива включає нанесення на гранули добрива оболонок на основі глауконіту з подальшою обробкою гранул, покритих оболонкою, постійним магнітним полем. Як глауконіт, як основи оболонок, використовують природний фосфорно-глауконітовий агломерат, збагачений до ступеня 75-95 % вмісту глауконіту. Напруженість зовнішнього постійного магнітного поля вибирають в межах 2000-3000 Е, а час впливу магнітного поля на гранули - в межах 1-2 хвилин. Зовнішнє магнітне поле створюють постійними магнітами або електромагнітами. Гранули мінерального добрива (відомі N, Р, K, NP, NK, РK, NPK гранули добрива), як вихідну сировину, подають на ділянку 1 покриття гранул глауконітовими оболонками. На цю ж ділянку 1 подають глауконіт, як основу оболонок гранул, у вигляді природного фосфорноглауконітового агломерату, збагаченого до ступеня 75-95 % місту глауконіту, а також сполучну речовину у вигляді водного розчину калієвих або азотних добрив, або їх комбінацій. Концентрація зазначеного розчину сполучної речовини - 30-85 %, а її вміст у оболонці, як сполучної оболонки, складає 1,0-10,0 масових % від маси фосфорно-глауконітового агломерату, як основи оболонки. Фосфорно-глауконітовий агломерат попередньо подрібнюють до стану однорідного порошку. Нанесення оболонок на поверхню гранул виконують по відомих технологіях, наприклад, дражуванням гранул добрива, або шляхом адгезії ("налипання") на поверхню гранул складу оболонки та іншими. Просто і технологічно цю операцію виконувати в грануляторі, наприклад тарілчастого типу. В грануляторі відбувається напилення на гранули добрива сполучної речовини, яка розпилюється через форсунки, з одночасною обкаткою гранул в порошкоподібному фосфорно-глауконітовими агломераті, який безперервно подається в гранулятор. Процес продовжують до отримання заданих розмірів гранул із захисною оболонкою. Оболонка становить 10-90 масових % гранули мінерального добрива, що визначається, в першу чергу, характеристиками ґрунту, для якого застосовують добриво, а також вмістом ядра і культурою, яка підживлюється даними добривом. Вкриті оболонкою гранули 2 добрива з ділянки 1 передають на транспортерну стрічку 3, яка виконана з діамагнітного матеріалу і переміщається між різнойменними полюсами постійних магнітів 4 зі швидкістю V. Відбувається обробка гранул, вкритих глауконітовими оболонкою, постійним магнітним полем. Напруженість магнітного поля між різнойменними полюсами постійних магнітів 4 на ділянці переміщення транспортерної стрічки 3 з гранулами 2 становить 2000-3000 Е, час перебування гранул 2 в магнітному полі визначається швидкістю V руху транспортерної стрічки 3 і становить 1-2 хвилини. Зовнішнє магнітне поле створюють постійними магнітами 4 або електромагнітами 4, між різнойменними полюсами N, S яких переміщається транспортерна стрічка 3 з гранулами добрива 2. Постійне магнітне поле намагнічує глауконітові оболонки гранул, залишкове магнітне поле яких впливає на поживні компоненти добрива, а при внесенні добрива в ґрунт, впливає на ґрунт, на поживні компоненти ґрунту, на насіння рослини і на саму рослину в період її вегетації, чим підвищується рухливість іонів поживних компонентів і надходження їх в рослинні клітини, поліпшуються мікроагрегатні властивості ґрунту, підвищується енергія проростання насіння та його схожість, прискорюються накопичення зеленої маси і фази розвитку рослини, підвищується продуктивність рослини і якість плодів. Результативність запропонованого способу отримання мінерального добрива підтверджується експериментами вирощування соняшнику - сорт "Прометей", сої - сорт 5 UA 107646 C2 "Спринт", ріпаку ярого - сорт "Отаман", із застосуванням мінерального добрива, отриманого відповідно з способом, що заявляється. Результати експериментів наведені в наступній таблиці. Таблиця № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Технологія вирощування Соняшник, сорт "Прометей" Вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою, обробленого магнітним полем у відповідності з способом, що заявляється Контроль: вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою без обробки магнітним полем % (+, -) Соя, сорт "Спринт" Вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою, обробленого магнітним полем у відповідності з способом, що заявляється Контроль: вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою без обробки магнітним полем % (+, -) Ріпак яровий, сорт "Отаман" Вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою, обробленого магнітним полем у відповідності з способом, що заявляється Контроль: вирощування з використанням гранульованого NPK добрива з глауконітовою оболонкою без обробки магнітним полем % (+, -) Маса 1000 насінин, г Урожайність, т/га 73 3,1 65 2,6 + 12 % + 19 % 138 2,7 120 2,3 + 15 % + 17 % 3,9 2,9 3,3 2,5 + 18 % + 16 % 5 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 1. Спосіб отримання мінерального добрива шляхом нанесення на гранули добрива оболонок на основі глауконіту, який відрізняється тим, що гранули добрива після нанесення на них оболонок піддають дії зовнішнього постійного магнітного поля. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як глауконіт, як основу оболонок, використовують природний фосфорно-глауконітовий агломерат, збагачений до ступеня 75-95 % вмісту глауконіту. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що напруженість зовнішнього магнітного поля вибирають в межах 2000-3000 Е, а час впливу магнітного поля на гранули добрива - в межах 1-2 хвилин. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що зовнішнє магнітне поле створюють постійними магнітами або електромагнітами. 6 UA 107646 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Abramov Serhii Mykolaiovych

Автори російською

Абрамов Сергей Николаевич

МПК / Мітки

МПК: C05G 5/00, C05B 19/00, C05D 9/00

Мітки: отримання, добрива, спосіб, мінерального

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/9-107646-sposib-otrimannya-mineralnogo-dobriva.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб отримання мінерального добрива</a>

Подібні патенти