Спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі

Реферат: Спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі на основі вимірювання температури поверхні шкіри, причому температуру поверхні шкіри вимірюють до та після сеансу кріотерапії праворуч та ліворуч у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній та лопатковій лініях грудної клітки, а також у точках на латеральній поверхні середньої третини правого і лівого плечей та правого і лівого стегон, результати вимірів заносять у комп'ютер, а за допомогою комп'ютерної програми визначають абсолютне значення відхилення середньої поверхневої температури тіла. UA 68655 U (12) UA 68655 U UA 68655 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб, що заявляється, належить до медицини, а саме до кріомедицини, і може бути використаний для оцінки реакції системи терморегуляції людини на кріотермічне навантаження при проведенні загальної повітряної екстремальної кріотерапії. У сучасній медицині активно розвиваються різні методи дослідження локальної температури тіла: термометрія, теплобачення, радіотермометрія і т.п. Висока чутливість і абсолютна безпека локальної термометрії (немає ніякого впливу на пацієнта) робить цей метод незамінним не тільки на першому етапі профілактичних та діагностичних обстежень, але і як метод моніторингу та контролю ефективності лікування багатьох захворювань [Потехина Ю.П. Причины изменения локальной температуры тела / Потехина Ю.П., Голованова М.В. // Медицинский Альманах, № 2 (11), 2010. - С.297-298]. Головним принципом термометричної діагностики є порівняння температури з нормою, або порівняння температури у симетричних точках, або температури над зоною патологічного ураження з температурою здорових тканин. [Зеновко Г.И. Термография в хирургии. М.: Медицина, 1998. 167 с]. За допомогою локальної термометрії можна оцінювати ефективність різних впливів - локальних (масаж, парафінотерапія, мазі, різні апаратні методи фізіотерапії та ін.) і системних (рефлексотерапія, кріотерапія, лікарські препарати та ін.) [Колесов С.Н., Воловик М.Г., Прилучный М.А. Медицинское теплорадиовидение: современный методологический подход. Нижний Новгород: ФГУ "ННИИТО Росмедтехнологий", 2008, 184 с]. При цьому можна оцінювати, як вплив окремого сеансу чи процедури, порівнюючи температуру, яку вимірювали у одних і тих же точках до й відразу після неї, так і ефективність усього курсу лікування. Відомий спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі шляхом визначення відхилення значень показників температури і кровотоку, що вимірюють в положенні лежачи і стоячи в 24-х симетричних зонах шкіри дистальних відділів кінцівок від середньостатистичних нормативних даних [Деклараційний патент на винахід UA № 43564 А, МПК А61В5/01, А61В5/04. Спосіб діагностики загального стану організму/ Годлевський А. І., Белканія Г. С, Багрій О. С, Саволюк С І./ Вінницький державний медичний університет їм. М.І. Пирогова/ Заявка № 2001021172 від 19.02.2001; опубл. 17.12.2001, Бюл. №11]. Недоліком відомого способу є те, що цей спосіб, який орієнтований на вимірювання температури та електропровідності у 24 симетричних сегментів, потребує забагато часу та відповідної кваліфікації персоналу, який проводить обстеження. Спосіб не дозволяє урахувати та оцінити середню температуру тіла без розрахунку електропровідності в стані сидячи, крім того, не вказано у яких умовах впливу зовнішніх факторів можливо застосування цього способу. Відомий також спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі шляхом визначення різниці температур поверхні шкіри до та після згинання стегново-тазового суглоба під кутом 55-65° із швидкістю один рух на секунду з експозицією 30 секунд і оцінюють функціональний стан як недостатній, якщо різниця температур перевищує 0,5-1,0 °C. [Деклараційний патент на винахід UA №44209 А, МПК А61В5/01, 5/02. Спосіб діагностики артеріальної недостатності нижніх кінцівок / Кисельов Б. Ю., Чухрієнко Н.Д. / Дніпропетровська державна медична академія / Заявка №2001021037 від 14.02.2001; опубл. 15. 01. 2002, Бюл. № 1]. Недоліком відомого способу є те, що цей спосіб потребує витрати досить суттєвого часу та відповідної кваліфікації персоналу, який проводить обстеження. Спосіб не дозволяє урахувати та оцінити середню температуру тіла після впливу зовнішніх низькотемпературних факторів, тому що друге вимірювання температури потребує фізичного навантаження кінцівок, яке значно змінить середню температуру тіла у бік ії підвищення. Відомий спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі шляхом порівняння значень температури, що вимірюють у симетричних репрезентативних точках шкіри м'язів і за вирівнюванням термоасиметрії судять про ефективність лікувальних заходів, що проводяться. [Патент на корисну модель UA № 47364 U, МПК (2009) А61В 5/107, А61Н 23/00. Спосіб діагностики міофасціального больового синдрому /Суботін Ф.О., Єжов В.В. / Суботін Ф.О., Єжов В.В. / Заявка U200908998 від 31.08.2009; опубл. 25.01.2010, Бюл. № 2]. Недоліком відомого способу є суттєва залежність об'єктивності та достовірності результатів, що отримують за його допомогою від кваліфікації персоналу, який проводить обстеження. Спосіб потребує витрати часу на виявлення локалізації симетричних репрезентативних точок м'язів. Спосіб не дозволяє урахувати та оцінити середню температуру тіла після впливу на організм низької температури. 1 UA 68655 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі шляхом порівняння значень температури, що вимірюють у лобних і скроневих зонах поверхні шкіри голови з діапазонами норми і патології, що попередньо отримані при дослідженнях в тих же точках [Патент RU № 2405420 СІ МПК А61В5/01 /Способ оценки уровня метаболизма головного мозга / Густов А.В., Потехина Ю.П., Гафиатулин И.А., Голованова М.В., Васильченко Н.А./ Общество с ограниченной ответственностью "Биопродукт" (RU) / Заявка на изобретение № 2009143852/14 от 26.11.2009. Опубл. 10.12.2010, Бюл. № 34 J. Недоліком відомого способу є те, що цей спосіб орієнтований на вимірювання температури лише поверхні голови, крім того, є залежність об'єктивності та достовірності результатів, що отримують, від кваліфікації персоналу, який проводить обстеження. Спосіб оцінює середню температуру поверхні голови без урахування загально біологічних закономірностей зниження температури тіла внаслідок зовнішнього низькотемпературного навантаження. В основу способу, що заявляється, поставлено задачу оптимізації тривалості окремих сеансів та загального часу кріовпливу шляхом порівняння значень прогнозованого та фактичного зниження середньої температури тіла після сеансів загальної повітряної екстремальної кріотерапії чим забезпечується підвищення ефективності та безпечності застосування даного методу в клінічній практиці. Суть способу, що заявляється, полягає у тому, що додатково вимірюють до та після сеансу кріотерапії праворуч та ліворуч у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній та лопатковій лініях грудної клітки, а також у точках на латеральній поверхні середньої третини правого і лівого плечей та правого і лівого стегон, результати вимірів заносять у комп'ютер, за допомогою комп'ютерної програми визначають абсолютне значення відхилення середньої поверхневої температури тіла (СПТТ) за формулою: CTT  де X - сумарний час кріовпливу за кожний пройдений сеанс протягом одного курсу, (хв.); a, b, c - коефіцієнти; T1 та T2 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній лінії грудної клітки з обох боків, (°С); T3 та T4 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по лопатковій лінії грудної клітки праворуч та ліворуч, (°С); T5 та T6 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плечей, (°С); T7 та T8 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегон, (°С), при значеннях CTT у рамках референтного інтервалу від -5,08 (°С) до 7,05(°С) - сеанси кріотерапії продовжують у загальному режимі, якщо значення CTT виходить за межі верхньої границі референтного інтервалу - тривалість сеансів кріотерапії підвищують на 30 с (але не більш 3 хв - загальної тривалості сеансу), при значеннях CTT , менших за нижню границю референтного інтервалу, тривалість сеансів кріотерапії зменшують на 30 с, а при подальшому відхиленню від нижньої границі сеанси припиняють. Новим у способі, що заявляється, є те, що додатково вимірюють до та після сеансу кріотерапії праворуч та ліворуч у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній та лопатковій лініях грудної клітки, а також у точках на латеральній поверхні середньої третини правого і лівого плечей та правого і лівого стегон, результати вимірів заносять у комп'ютер, за допомогою комп'ютерної програми визначають абсолютне значення відхилення середньої поверхневої температури тіла (СПТТ) за формулою: CTT  50 55   exp(b  c  X) 8  T1  T2  T3  T4  T5  T6  T7  T8 , 1  exp(b  c  X)   exp(b  c  X) 8  T1  T2  T3  T4  T5  T6  T7  T8 , 1  exp(b  c  X) де X - сумарний час кріовпливу за кожний пройдений сеанс протягом одного курсу, (хв.); a, b, c - коефіцієнти; T1 та T2 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній лінії грудної клітки з обох боків, (°С); T3 та T4 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по лопатковій лінії грудної клітки праворуч та ліворуч, (°С); 2 UA 68655 U 5 10 15 20 25 T5 та T6 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плечей, (°С); T7 та T8 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегон, (°С), при значеннях CTT у рамках референтного інтервалу від -5,08 (°С) до 7,05(°С) - сеанси кріотерапії продовжують у загальному режимі, якщо значення CTT виходить за межі верхньої границі референтного інтервалу, тривалість сеансів кріотерапії підвищують на 30 с (але не більш 3 хв - загальної тривалості сеансу), при значеннях CTT , менших за нижню границю референтного інтервалу, тривалість сеансів кріотерапії зменшують на 30 с, а при подальшому відхиленню від нижньої границі сеанси припиняють. Технічний результат, який досягається у вирішенні задачі, що поставлена, полягає у підвищенні ефективності та безпечності загальної повітряної екстремальної кріотерапії. Отримання цього ефекту здійснюється завдяки тому, що оцінка реакції системи терморегуляції людини при проведенні загальної повітряної екстремальної кріотерапії базується на розрахунку значення різниці двох показників середньої поверхневої температури тіла (CTT) та подальшого їх співставлення з границями 90 % референтного інтервалу, отриманого шляхом статистичної обробки 2696 виміряних параметрів середньої поверхневої температури тіла у практично здорових осіб та розрахованого за допомогою Non-parametric percentile method (CLSI C28-A3) (програма статистичної обробки даних "MedCalc 11.6"). Параметр CTT автоматично розраховувався за формулою: CTT  CTT  CTT2 , (°С), 1 де CTT - прогнозований приріст середньої поверхневої температури тіла з урахуванням 1 сумарного часу кріовпливу; CTT2 - фактичний приріст середньої поверхневої температури тіла. У свою чергу, CTT розраховувалась за формулою: 1 CTT  1 30   exp(b  c  X) , (°С), 1  exp(b  c  X) де CTT - прогнозований абсолютний негативний приріст середньої поверхневої 1 температури тіла (°С); X - сумарний час кріовпливу (СЧК), який розраховується шляхом арифметичного складання усіх хвилин кріовпливу за кожний пройдений сеанс протягом одного курсу (хв.); a,b, c - постійні розраховані коефіцієнти. Значення коефіцієнтів наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Коефіцієнт а b с 35 40 45 Абсолютне значення 11,57 4,67 5,49 Фактичний приріст середньої поверхневої температури тіла (CTT2 ) , виміряний за допомогою інфрачервоного термометра у восьми симетричних маркірованих точок тіла розраховувався за наступною формулою: CTT2  8 T1  T2  T3  T4  T5  T6  T7  T8 , (°С), де T1 та T2 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберного проміжку по середньоключичній лінії грудної клітини праворуч та ліворуч, (°С); А T3 та T4 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберного проміжку по лопатковій лінії грудної клітини праворуч та ліворуч, (°С); T5 та T6 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плеча, (°С); T7 та T8 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегна, (°С). У випадку, коли значення CTT знаходилося у рамках референтного інтервалу від -5,08 (°С) до 7,05 (°С) - сеанси кріотерапії продовжувалися у загально встановленому режимі; коли значення CTT виходило за рамки верхньої границі референтного інтервалу - тривалість сеансів кріотерапії підвищувалась на 30 с (але не більш 3 хв загальної тривалості сеансу); коли 3 UA 68655 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 значення CTT виходило за рамки нижньої границі референтного інтервалу - тривалість сеансів кріотерапії зменшувалась на 30 с, а при подальшому перевищені нижньої границі сеанси припинялись, проводилась консультація фізіотерапевта та, при необхідності, повторне діагностичне дослідження щодо визначення подальшого проходження сеансів кріотерапії. Перелічені ознаки становлять суть винаходу, гак як є необхідними для реалізації винаходу і достатніми для вирішення задачі, що була поставлена. Спосіб реалізують наступним чином. Як устаткування для створення ультранизької температури (нижче за -100 °C) використовували кріокамеру для загальної повітряної екстремальної кріотерапії "Cryo Therapy Chamber "Zimmer Midizin Systeme" (Німеччина). Вона має передкамеру та основну кріокамеру для групових сеансів кріовпливу. При відвідуванні кріокамери обстежувані були оголені до нижньої білизни з бавовняної тканини. Відкриті ділянки тіла (вуха, кисті рук та стопи) були додатково захищені виробами з бавовняної тканини, дихальні шляхи (рот та ніс) захищала марлева пов'язка. У ході дослідження застосовувалася загальноприйнята методика [Fricke R. Ganzkurpeiimltetherapie in einer Кдкекаттег mit Temperaturen uin-1 10 °C / R. Fricke // Z Phys Med Bain Med Klim.-1989. -Vol. 18-P. 1-Ю], яка пропонує поступове збільшення часу загального повітряного кріовпливу з кроком 30 с при кожному подальшому сеансі. Так, під час першого сеансу тривалість перебування обстежуваного в передкамері становила 10 с, в основній камері - 30 с Протягом наступних сеансів час перебування обстежуваного в основній камері поступово збільшувався на 30 с кожного сеансу і після досягнення максимальної тривалості 180 с залишався на такому рівні до закінчення курсу. Курс загальної екстремальної повітряної кріотерапії складав 20 сеансів. Контроль реакції системи терморегуляції людини при проведенні курсу загальної повітряної ЕКТ здійснювався за допомогою безконтактної термометрії, яка проводилася безпосередньо перед відвідуванням кріокамери (після 15 хвилинного відпочинку та адаптації до кімнатної температури) і відразу після виходу з камери. Вимірювання поверхневої температури тіла (ПТТ) проводилися за допомогою безконтактного інфрачервоного медичного термометра DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Поверхнева температура тіла визначалася на відкритих ділянках тіла, що знаходилися в безпосередньому контакті з екстремальним чинником, у восьми симетричних маркірованих точках - на грудях (на рівні 3-4 міжреберного проміжку по середньоключичній лінії грудної клітини праворуч та ліворуч), спині (на рівні 3-4 міжреберного проміжку по лопатковій лінії грудної клітини праворуч та ліворуч), плечах (на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плеча) та стегнах (на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегна). Виміряні дані заносилися до програми розрахунку фактичного CTT2 . Одночасно автоматизовано за допомогою комп'ютерної програми визначалися абсолютне значення прогнозованого CTT та CTT . При порівнянні за допомогою запропонованої шкали 1 надавалися відповідні рекомендації щодо подальшого проходження кріотерапевтичних сеансів. Відповідний розрахунок проводився кожного разу після проходження чергового сеансу. Приклад 1. Пацієнт Н., чоловік у віці 50 років знаходився в відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМ РДЦ МОЗ України" з діагнозом: поширений шийно-грудний остеохондроз хребта в стадії нестійкої ремісії. Після обстеження було рекомендоване кріотерапевтичне лікування упродовж 20-х 3-хвилиних сеансів. До та після сеансу загальної повітряної екстремальної кріотерапії проводилось вимірювання поверхневої температури тіла (ПТТ) методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометра DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Поверхнева температура тіла визначалася на відкритих ділянках тіла, що знаходилися в безпосередньому контакті з екстремальним чинником, у восьми симетричних маркірованих точках. Результати вимірювання заносилися до щоденника та програми розрахунку. Надалі на кожному сеансі автоматично розраховувалось ДСПТТ, що відображено у таблиці 2. Таблиця 2 № сеансу 1 2 3 Тривалість сеансу 0,5 1,0 1,5 CTT 6,05 3,71 0,52 4 Референтний інтервал -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 UA 68655 U Продовження таблиці 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13* 14* 15 5 10 15 2,0 2.5 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 2,5 -1,00 -3,51 -1,64 -3,85 -3.36 -3,55 -4,70 -4,09 -0,57 -5,68 -6,65 -5,08÷7,05 -5.08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,5 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7.05 -5,08÷7.05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 З 1до 12-го сеансу значення CTT не виходили за межі референтного інтервалу, тому курсовий кріотерапевтичний вплив проводився у загально встановленому режимі. На 13 та подальшому 14 сеансі було зафіксоване перевищення нижньої границі референтного інтервалу, тому сеанси були припинені, пацієнта направлено на консультацію до фізіотерапевта: зафіксовано підвищення артеріального тиску до 144 / 84 мм рт.ст., рекомендовано припинення курсового лікування на 14 сеансі. Приклад 2. Пацієнт І., чоловік у віці 29 років знаходився в відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМ РДІД МОЗ України" з діагнозом: поширений грудний остеохондроз хребта в стадії нестійкої ремісії. До та після сеансу загальної повітряної екстремальної кріотерапії проводилось вимірювання поверхневої температури тіла (ПТТ) методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометра DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Поверхнева температура тіла визначалася на відкритих ділянках тіла, що знаходилися в безпосередньому контакті з екстремальним чинником, у восьми симетричних маркірованих точках. Результати вимірювання заносилися до щоденника та програми розрахунку. Надалі на кожному сеансі автоматично розраховувалось АСПТТ, що відображено у таблиці 3. Таблиця 3 № сеансу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Тривалість сеансу 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 CTT 9,07 8,08 5,55 5,53 3.89 2,60 2,43 4,63 2,72 5,38 2,96 3,09 5,28 4,53 3,03 3,09 2,45 2,42 2,42 1,71 Референтний інтервал -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7.05 -5,08÷7,05 20 Як видно з таблиці 3 розрахований CTT на 1 та 2 сеансі знаходився за межами верхнього значення референтного інтервалу, тому час знаходження у основній кріокамері збільшувався на 5 UA 68655 U 5 10 15 3 с, з 3-го по 20-й сеанс розрахований CTT був у межах референтного інтервалу, тому сеанси кріовпливу проводились у загально встановленому режимі, самопочуття пацієнта задовільне. Приклад 3. Пацієнт Я., жінка у віці 47 років знаходилась в відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМ РДЦ МОЗ України" з діагнозом: поширений шийно-грудний остеохондроз хребта в стадії стійкої ремісії. Після обстеження було рекомендоване кріотерапевтичне лікування у продовж 20-х 3-хвилиних сеансів. До та після сеансу загальної повітряної екстремальної кріотерапії проводилось вимірювання поверхневої температури тіла (ПТТ) методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометра DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Поверхнева температура тіла визначалася на відкритих ділянках тіла, що знаходилися в безпосередньому контакті з екстремальним чинником, у восьми симетричних маркірованих точках. Результати вимірювання заносилися до щоденника та програми розрахунку. Надалі на кожному сеансі автоматично розраховувалось CTT , що відображено у таблиці 4. Таблиця 4 № сеансу 1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 20 25 Тривалість сеансу 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,0 3.0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 CTT 6,20 5,41 1.94 0,78 0,41 -1,39 -0,13 -1,97 -0,44 -0,23 0.01 0,21 -0,14 -0,09 -0,10 0,22 0,14 0,10 -0,19 -0,43 Референтний інтервал -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,8÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 -5,08÷7,05 Як видно з таблиці 4 розрахований CTT знаходився у межах референтного інтервалу, самопочуття пацієнта було задовільне, сеанси кріовпливу проводились у загально встановленому режимі. Способом, що пропонується, була проведена кількісна оцінка відхилення середньої поверхневої температури тіла (CTT) у 185 досліджуваних. При цьому 76 осіб, у котрих були отримані істинно позитивні (ІП) результати, припинили кріовпливи, хибно негативні результати (XII) виявлені у 12 осіб, істинно негативні (ІН) результати отримано у 109 пацієнтів, хибно позитивні (ХП)- у 57 осіб. Таким чином, чутливість способу становить: Ч ІП 76  100%   100%  86,4%(95% BI 78,3%  92,8%) . ІП  ХН 76  12 Специфічність: C 30 ІП 109  100%   100%  65,7%(95% BI 58,3%  72,7%) . ІП  ХН 109  57 Наведені приклади свідчать, що спосіб, який пропонується, здатен виявляти напрямок та силу впливу низькотемпературних чинників на функціональний стан системи терморегуляції при загальній екстремальній повітряній кріотерапії. Крім того, спосіб дозволяє проводити автоматизовану експрес-діагностику, що робить даний спосіб особливо цінним для вирішення задачі дозування кріотерапевтичного впливу. Позитивним наслідком застосування способу є і 6 UA 68655 U 5 10 те, що абсолютний негативний приріст середньої поверхневої температури тіла після впливу екстремального чинника залежить від СЧК та підпорядковується загально біологічній закономірності з періодами повільного, швидкого росту та періодом стабілізації. Таким чином спосіб, що заявляється, показав достатньо високі значення чутливості - 86,4 % (95 % ВІ 78,3 %-92,8 %) та специфічності - 65,7 % (95 % ВІ 58,3 %-72,7 %), що дозволяє рекомендувати застосування способу для підвищення об'єктивізації, достовірності та швидкодії обстеження пацієнтів при оцінці ступеня кріотермічного навантаження. Зокрема, спосіб можна застосовувати у загальній лікувальній мережі з недостатньою кількістю спеціалістів, що мають відповідний рівень підготовки з термографії, для отримання прогностичної оцінки про наявність чи відсутність патологічних реакцій з боку системи терморегуляції. Це дозволяє зробити припущення про те, що спосіб, який заявляється дозволить діагностувати системні термодинамічні та судинні розлади ще на етапі їх розвитку у вигляді функціональних станів між нормою та патологією чим забезпечити ефективність і безпечність загального повітряного кріотерапевтичного впливу. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб оцінки реакції системи терморегуляції людини при загальному повітряному кріотерапевтичному впливі на основі вимірювання температури поверхні шкіри, який відрізняється тим, що температуру поверхні шкіри вимірюють до та після сеансу кріотерапії праворуч та ліворуч у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній та лопатковій лініях грудної клітки, а також у точках на латеральній поверхні середньої третини правого і лівого плечей та правого і лівого стегон, результати вимірів заносять у комп'ютер, за допомогою комп'ютерної програми визначають абсолютне значення відхилення середньої поверхневої температури тіла (СПТТ) за формулою: CTT  30 35 40   exp(b  c  X) 8  T1  T2  T3  T4  T5  T6  T7  T8 , 1  exp(b  c  X) де X - сумарний час кріовпливу за кожний пройдений сеанс протягом одного курсу, (хв.); a, b, c - коефіцієнти; T1 та T2 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по середньоключичній лінії грудної клітки з обох боків, (°С); T3 та T4 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на рівні 3-4 міжреберних проміжків по лопатковій лінії грудної клітки праворуч та ліворуч, (°С); T5 та T6 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плечей, (°С); T7 та T8 - різниця поверхневої температури тіла до та після сеансу кріотерапії у точках на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегон, (°С), при значеннях CTT у рамках референтного інтервалу від -5,08 (°С) до 7,05 (°С) - сеанси кріотерапії продовжують у загальному режимі, якщо значення CTT виходить за межі верхньої границі референтного інтервалу - тривалість сеансів кріотерапії підвищують на 30 с (але не більш 3 хв - загальної тривалості сеансу), при значеннях CTT , менших від нижньої границі референтного інтервалу, тривалість сеансів кріотерапії зменшують на 30 с, а при подальшому відхиленні від нижньої границі сеанси припиняють. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7