Спосіб безопераційного заміщення (нарощування) втраченого волосся (варіанти)

1. Спосіб безопераційного заміщення (нарощування) втраченого волосся, при якому виготовляють стрічковий зліпок, виготовляють елемент додаткового волосся з використанням згаданого зліпка як шаблону, закріплюють елемент додаткового волосся на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнта, при цьому для отримання стрічкового зліпка на голову пацієнта накладають прозору плівку, фіксують цю плівку в стані повного прилягання до голови, після чого на плівку наносять смужки клейкої стрічки, який відрізняється тим, що перед виготовленням стрічкового зліпка знімають мірки з голови пацієнта, а потім навколо голови, над вухами, фіксують стрічку, після чого під вухами прозора плівка закручується гвинтовими рухами проти годинникової стрілки так, щоб закручена частина доходила прямо під саме вухо пацієнта, так, щоб на пацієнтові вийшла шапочка з плівки, що повністю повторює рельєф всієї голови по лінії зростання волосся, а потім знімають мірки області випадання і порідшання волосся голови пацієнта, а в процесі виготовлення стрічкового зліпка кожен шар накладають під кутом, відмінним від прямого, причому як елемент додаткового волосся використовують систему накладного волосся, яку виготовляють з ВТРАЧЕНОГО (13) 1 (НАРОЩУВАННЯ) 95170 ЗАМІЩЕННЯ (11) БЕЗОПЕРАЦІЙНОГО ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД UA (54) СПОСІБ (ВАРІАНТИ) ОПИС (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3 95170 4 чатку виготовляють трес, потім з бавовняних матеріалів виготовляють основу накладки у вигляді овалу, залежно від області випадання волосся з припуском, після чого по напряму від краю до основи пришивають трес по спіралі, виготовляючи зовнішню сторону накладки, далі з внутрішньою боку по периметру пришивають шпильки, якими потім накладка кріпиться до волосся користувача, прикриваючи області випадіння волосся. Винахід належить до способів заміщення втраченого волосся на голові, збільшення об'єму або довжини волосся. До теперішнього часу при скороченні на голові чоловіка або жінки кількості волосся і утворенні лисини унаслідок алопеції, опіку, ошпарювання і тому подібне було поширено носіння перук. Проте носіння перук заподіює незручності, тому останнім часом були винайдені і упроваджені в практику безліч способів по відновлення волосяного покриву шляхом закріплення чужого натурального або штучного волосся на голові пацієнта. Так, відома Хутрова шапка-перука "ШАПАРІК", що складається із утепленої підкладки та хутрового покриття, яка відрізняється тим, що вона має три конструктивні елементи: хутрове покриття, м'яку підкладку, що легко деформується, та функціональний пружний елемент, що напружує підкладку для відтворення антропологічних особливостей голови людини і надійного утримання на ній шапки, а хутрове покриття пришите поверх підкладки по її периметру і дублює всю площу волосяного покриття голови людини відповідно до природного напрямку її волосся, при цьому воно подовжене разом з підкладкою позаду голови людини. Відомий спосіб накладення системи волосся на голову пацієнта по патенту США № 5413125, МПК 132/201, МПК: А 41 G 5/00. опуб. 9 травня 1995 р. Згідно з даним способом виготовляють стрічковий зліпок голови пацієнта. Для цього голову покривають прозорою плівкою і фіксують її в стані щільного прилягання на голові. По попередній розмітці на плівку наносять смужки клейкої стрічки, щоб зафіксувати форму шаблону і створити рамку для подальшого накладення структурних шарів стрічки. Використовуючи готовий зліпок як шаблон, виготовляють систему накладного волосся, закріплюють цю систему на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, потім проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнта і забарвлюють волосся в єдиний колір. Існують і інші способи відновлення волосяного покриву, наприклад, описані в японських викладених публікаціях заявок на винаходи Heisei № 5156506, Heisei № 7-173704. Heisei № 11-217715. Як було відмічено вище, відомі з рівня техніки способи відновлення волосяного покриву мають багато недоліків. І всі вони непридатні для випадку втрати волосся понад 70 %, оскільки майже не залишається основи для прив'язки/приклеювання до неї чужого натурального або штучного волосся. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, за технічною суттю, призначенням і результатом, що досягається, є спосіб безопераційного заміщення втраченого волосся (Патент Російської Федерації № 2288624, опубл. 12.10.2006), який характеризується тим, що виготовляють стрічковий зліпок, виготовляють елемент додаткового волосся з використанням згаданого зліпка як шаблону, закріплюють елемент додаткового волосся на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнта, при цьому для отримання стрічкового зліпка на голову пацієнта накладають прозору плівку, фіксують цю плівку в стані повного прилягання до голови, після чого на плівку наносять смужки клейкої стрічки. Недоліком прототипу є низька точність виготовлення зліпка з огляду на неможливість досягнення внутрішньої поверхні зліпка-шаблону, що не деформується, що не завжди забезпечує точне повторення рельєфу безволосої частини голови пацієнта, а значить і щільне прилягання системи накладного волосся до голови. Ще одним недоліком прототипу є обмеження його застосування для пацієнтів із частковою втратою волосся, тобто неможливість створити зліпок-шаблон лише для невеликого за площею ділянки облисіння.. Ще одним недоліком прототипу шкідлива дія на волосся користувача фарби підчас фарбування волосся пацієнта. В основу винаходу поставлена задача підвищення точності виготовлення зліпка і задача поліпшення прилягання зліпка до голови пацієнта, а також задача розширення області застосування і задача зменшення шкідливої дії на волосся користувача. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у першому варіанті способу, що заявляється, виготовляють стрічковий зліпок, виготовляють елемент додаткового волосся з використанням згаданого зліпка як шаблон, закріплюють елемент додаткового волосся на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнта, при цьому для отримання стрічкового зліпка на голову пацієнта накладають прозору плівку, фіксують цю плівку в стані повного прилягання до голови, після чого на плівку наносять смужки клейкої стрічки. Відповідно до винаходу, перед виготовленням стрічкового зліпка знімають мірки з голови пацієнта, а потім навколо голови, над вухами, фіксують стрічку, після чого під вухами прозора плівка закручується гвинтовими рухами проти годинникової стрілки так, щоб закручена частина доходила прямо під саме вухо пацієнта, так, щоб на пацієнтові вийшла шапочка з плівки, що повністю повторює рельєф всієї голови по лінії зростання волосся, а потім знімають мірки області випадання і порідшання волосся голови пацієнта, а в процесі виго 5 товлення стрічкового зліпка кожен шар накладають під кутом, відмінним від прямого, причому як елемент додаткового волосся використовують систему накладного волосся, яку виготовляють з силікону, поліуретану, їх комбінації і кріплять до голови за допомогою рідких та стрічкових полімерів і міні-заколок. Відповідно до одного з варіантів способу безопераційного заміщення (нарощування) втраченого волосся, знімають мірки з голови пацієнта і виготовляють стрічковий зліпок, виготовляють елемент додаткового волосся з використанням згаданого зліпка як шаблону, закріплюють елемент додаткового волосся на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнт, при цьому для отримання стрічкового зліпка на голову пацієнта накладають прозору плівку, фіксують цю плівку в стані повного прилягання до голови, після чого на плівку наносять смужки клейкої стрічки. Відповідно до винаходу, спочатку з невеликих пасм волосся і ниток спіральним чином звивається мотузочок з волоссям у вигляді треса, після чого декілька тресів зшивається між собою, утворюючи декілька рядів, а потім до нього пришиваються міні-заколки, якими виконують кріплення отриманих пасм до голови, причому для кріплення пасма спочатку ділять волосся користувача по проділу потилиці на дві частини, нижню і верхню, зачісуючи верхню частину догори, після чого до нижньої частини пристібають треси за допомогою пришитих кліпс, верхню частину волосся опускають на трес і перемішують з волоссям треса і нижньої частини потилиці. Відповідно до наступного варіанта способу безопераційного заміщення (нарощування) втраченого волосся, що характеризується тим, що знімають мірки з голови пацієнта і виготовляють стрічковий зліпок, виготовляють елемент додаткового волосся з використанням згаданого зліпка як шаблон, закріплюють елемент додаткового волосся на позбавленій волосся ділянці голови пацієнта, проводять стрижку для додання єдиної форми всьому волоссю пацієнта при цьому для отримання стрічкового зліпка на голову пацієнта накладають прозору плівку, фіксуючи цю плівку в стані повного прилягання до голови, після чого на плівку наносять смужки клейкої стрічки. Відповідно до винаходу, як елемент додаткового волосся використовують накладку тресову на кліпсах, причому спочатку виготовляють трес, потім з бавовняних матеріалів виготовляють основу накладки у вигляді овалу, залежно від області випадання волосся з припуском, після чого по напряму від краю до основи пришивають трес по спіралі, виготовляючи зовнішню сторону накладки, далі з внутрішньою боку по периметру пришивають шпильки, якими потім накладка кріпиться до волосся користувача, прикриваючи область випадіння волосся. Задача підвищення точності виготовлення зліпка і поліпшення прилягання зліпка до голови пацієнта досягається у винаході завдяки тому, під вухами прозора плівка закручується гвинтовими рухами проти годинникової стрілки так, щоб закручена частина доходила прямо під саме вухо паціє 95170 6 нта, так, щоб на пацієнтові вийшла шапочка з плівки, що повністю повторює рельєф всієї голови по лінії зростання волосся. Крім того, мірки з голови користувача знімаються в області від лоба до останньої точки випадання волосся з боків. При цьому, вимірювання проводять на голові користувача до накладення стрічок для збільшення точності вимірювань і точнішого визначення лінії зростання волосся. Задача розширення області застосування досягається у винаході за рахунок того, що кріплення елемента додаткового волосся здійснюється мінішпильками (кліпсами). Причому, заміщення волосся можливе не тільки при повній відсутності волосся, але і при їх порідшанні за рахунок можливості кріплення системи волосся, треса або накладки за допомогою міні-шпильок (кліпс). Крім того, за рахунок того, що вимірювання і накладення стрічок проводять під кутом, відмінним від прямого, підвищується точність вимірювань і, як наслідок, збільшення щільності прилягання накладки до голови користувача. Задача зменшення шкідливої дії на волосся користувача досягається у винаході завдяки тому, що фарбування волосся користувача можна не проводити, щоб не травмувати ослаблене волосся. Перед виготовленням накладки або треса у користувача відрізують невелике пасмо волосся, під яку потім підбираються натуральні або виготовляється штучне донорське волосся, що повністю повторює колір волосся пацієнта. Система волосся і накладка слугує для маскування втраченого порідшання волосся, збільшення густини і об'єму волосся. Використовується при захворюванні волосся - алопеції, коли волосся випадає ділянками. Андрогенетична алопеція лобова частина у чоловіків і жінок. Для того, щоб таким людям не носити перуки, їм досить зробити накладку, щоб не закривати всю голову. Носіння перук, що закривають всю голову, є не зовсім зручним і естетичним. Тому, досить додати лише ту область волосся на голові користувача, яка втрачена. Призначення пасм на кліпсах або треса - збільшення об'єму, довжини свого волосся, а також, при частковому випаданні волосся - у візуальному маскуванні такої області (при знаходженні її на потилиці). Завдяки цьому з'являється можливість кріплення елементу додаткового волосся не тільки до шкіри голови, але і до волосся пацієнта. Спочатку створюється зліпок, менш схильний до деформації при подальших обробках, включаючи і термічні. І за рахунок цього досягається максимально точна внутрішня поверхня зліпка-шаблону, на базі якого виходить точніша копія рельєфу безволосої ділянки при виготовленні системи накладного волосся. Для того, щоб прилеглу до лисої частини голови підставу системи накладного волосся, створеної по зліпку, не забруднити фарбою для волосся (це дозволяє 15 розглянути, що волосся штучне), при фарбуванні фарбу наносять на вологе волосся, починаючи із задньої частини пасмами, не доходячи 2-6 мм до волосся, і продовжують нанесення фарби, просуваючись до бічних, верхів 7 ковою, скроневим і передньою областям до повного завершення зафарбовування. Зліпок можна виготовляти з фростової стрічки, скотча, армованого скловолокном, гіпсу і тому подібного. Короткий опис креслень, на яких Фіг. 1-2 - показані операції етапу № 1; Фіг.3-4 - проілюстрований етап № 2; Фіг. 5 - показаний этап № 3; Фіг. 6-7 - показаний етап № 4; Фіг. 8-9 - показаний етап № 5; Фіг. 10 - показаний етап № 10; Фіг. 11 - виготовлення треса; Фіг. 12 - готовий трес; Фіг. 13 - зшивання декількох рядів треса; Фіг. 14 - трес із пришитими міні-заколками; Фіг. 15 - кріплення треса до голови; Фіг. 16-21 процес виготовлення накладки. Конкретний приклад здійснення способу по винаходу. Етап № 1. Попередня розмітка контуру. Змочене волосся пацієнта зачісують назад. Для обкреслювання фронтальної лінії на ділянці втраченого волосся 1 і відмітки місць, де лінія волосся завищена, заздалегідь визначають і відзначають жирним олівцем нижню точку фронтальної лінії волосся 2 на голові пацієнта (Див. фіг. 1). Після закінчення контурного аналізу відмітки легко змиваються. Відмітка нижньої точки фронтальної лінії волосся. М'яким жирним олівцем відзначають точку, розташовуючи її на відстані 1,3 см над верхньою зморшкою, утвореною при піднятті пацієнтом брів. Це - сама нижня точка передньої лінії волосся 2 . Потім контролюють правильність відмітки, відклавши відстань від кінчика носа до перенісся за допомогою контрольних точок 3 (Див. фіг. 2). Таку ж відстань відкладають від перенісся до точки на лобі. Вона повинна співпасти з вже зробленою відміткою 2. Для того, щоб відзначити, наскільки завищена лінія волосся, і обкреслити її вигин, проводять пунктирну лінію, трохи відступивши від самої лінії у бік лоба. Починають з будь-якої сторони голови і жирним олівцем намічають точками лінію, починаючи від точки, розташованої на 1,7 см вище за межу наявного волосся на скроні. Якщо скроневе волосся дуже рідке, починають від точки, розташованої на відстані 1,7 см вперед від вуха. Проводять пунктирну лінію через відмічені точки і через верхню частину голови, а також по аналогічних точках з іншого боку. Ця пунктирна лінія буде потрібна для етапу № 3. Етап №2. Змочене волосся клієнта зачісують назад. Потім накладають на голову пацієнта відрізок прозорої (харчової) плівки 4 шириною 45,7 см, покриваючи голову від брів, при цьому ззаду вона повинна розташовуватися нижче за область облисіння. Завдяки мокрому волоссю харчова плівка міцно тримається на місці навколо голови, над вухами, зав'язують фіксуючу стрічку 5 (Див. фіг. 3). після чого під вухами прозора плівка закручується гвинтовими рухами проти годинникової стрілки так, щоб закручена частина 6 доходила прямо під саме вухо пацієнта, так, щоб на пацієнтові вийшла шапочка з плівки 4, що повністю повторює рельєф всієї голови по лінії зростання волосся. Після цього розпрямляють складки, згинів і зморшки на плі 95170 8 вці, не допускаючи її розтягування, яке може привести до спотворень шаблону (Див. фіг. 4). Етап № 3. Розмітка верхівки. Визначають центр верхівки. Суміщають передню центральну точку, використовуючи вимірювальну стрічку, з нижньою точкою фронтальної лінії волосся (див. етап № 1), вимірювальною стрічкою відзначають область верхівки на відстані від 18 до 20 см у напрямі задньої частини голови (залежно від розміру голови). Якщо голова пацієнта не має якої-небудь незвичайної форми, то точка, що вийшла, позначить центр тієї області, в яку потрапляє радіальна точка верхівки. Остаточну серію точок 7 розміщують по периметру тієї області, яку потрібно покрити для створення необхідної форми зачіски. При цьому власне волосся пацієнта повинне перекриватися достатньою мірою для непомітного змішання накладки з власним волоссям пацієнта і для фіксації. А лінія відміченого периметра повинна бути опущена нижче скроневій лінії, відокремлюючи верхню частину голови від бічних частин і від задньої частини голови (Див. фіг. 5). Розмітка завищених точок лінії волосся. Визначають ширину залисин з обох боків, зважаючи на форму особи і брів, розташування очей і інші чинники. Відзначають ці дві завищені точки на пунктирній лінії, яку раніше вже нанесли на голову клієнта. Перш ніж приступати до наступного етапу, необхідно переконатися, що всі точки відмічені на плівці так, щоб вони були видні через шари стрічки, використовуваної на наступному етапі. Етап № 4. Накладення стрічкової рамки. Акуратно наносять смужки скотчу 8 (Див. фіг. 6), армованого скловолокном (далі САС), так, щоб зафіксувати форму шаблону і створити рамку для подальшого накладення структурних шарів стрічки. Всього наносять мінімум 4 шари за напрямами (фронтальний, горизонтальний, правий за діагоналлю, лівий за діагоналлю). Першу смугу накладають по центру від передньої до задньої частини голови. Починають на 1,9 см нижче за фронтальну точку лінії волосся і закінчують на 1,9 см нижче за відмітку периметра задньої частини голови. Наступну смугу накладають через верхівку в поперечному напрямі від однієї сторони до іншої. Починають і завершують накладення на 1,9 см нижче за лінію периметра (Див. фіг. 7). Використовуючи смужки стрічки САС завдовжки від 15,2 до 17,7 см, сполучають раніше накладені смужки, перетинаючи їх принаймніна 1,9 см нижче за лінію периметра. Це завершить рамку для подальшого накладення додаткових шарів стрічки, які утворюють міцний, рівний шаблон потрібної форми (Див. фіг. 8). Етап № 5. Накладення перших двох шарів стрічки. Коли рамка готова, наносять два шари стрічки САС. Це додасть шаблону основну структурну міцність і створить поверхню, на якій можна відзначити елементи дизайну зачіски, яку необхідно створити. Стрічку слід накладати, уникаючи розтягування або складок, які можуть привести до спотворення базового шаблону. Починають на 9 кладати смуги в напрямі від лоба до потилиці, перекриваючи вже наявну центральну смугу. Продовжуючи наносити смуги, перекривають кожною подальшою смугою попередню на 0,6 см до тих пір, поки не буде покрита вся сторона; потім те ж саме проробляють з іншого боку. Другий шар накладають в напрямі від скроні до скроні. Покривають передню частину, накладаючи смуги один на одну. Після покриття передньої частини голови покривають її задню частину (Див. фіг. 8). Етап № 6. Завершення контурної розмітки. Вона залежить від основного напряму зачіски, яку потрібно створити: з проділом; пишне волосся, зачесане назад; повністю накручене волосся або різні комбінації. При цьому використовують розмітку для позначення цих елементів на етапі завершення дизайну зачіски. Переносять всі точки, відмічені на етапі № 3: фронтальна лінія волосся, ширина залисин, верхівка і периметр покриття. Поміщають передній центр покажчика фронтальної розмітки на відмітку нижньої точки лінії волосся на лобі (якщо його використовують). Суміщають зігнутий край покажчика з лінією, що проходить через верхню точку завищеної лінії волосся. Ширина фронтальної 15 лінії волосся може бути різною. Прикладають покажчик фронтальної розмітки відповідним чином. Проводять чітку чорну лінію уздовж покажчика до верхньої точки завищеної лінії волосся. М'якою зігнутою лінією сполучають фронтальну лінію волосся з лінією периметру. Продовжуючи лінію, обкреслюють периметр, сполучаючи точки навколо голови і скронь. Після цього знімається прозора плівка 4 з нанесеним скотчем 8 і за розміченим контуром за допомогою ножиць 9 вирізається готовий зліпок (див. Фіг. 9). Етап № 7. Додаткові вставки. Якщо потрібні які-небудь вставки, окрім стрічки стандартного розміру і розташування, їх відзначають переривистою чорною лінією. При цьому не роблять ніяких додаткових позначок, якщо використовують стрічку стандартного розміру і розташування відповідно до форми замовлення. Додаткове скріплення. Якщо потрібні якінебудь додаткові скріплення, окрім стандартної кількості і розташування, їх відзначають «х». Вся позначка «х» повинна знаходитися усередині лінії периметра, оскільки шаблон обрізатиме по краю. Етап № 8. Третій і четвертий шари стрічки. Після перевірки правильності накладення первинних шарів стрічки САС продовжують зміцнення структури шаблону накладенням двох остаточних шарів стрічки САС. Третій шар накладають в напрямі діагоналі, від лоба до потилиці; четвертий - по діагоналі від скроні до скроні. Як і раніше, перекривають попередні шари, принаймні, на 0,6 см і накладають смугу нижче за лінію периметра (принаймні на 1,9 см). Крім того, з метою придатності шаблону до тривалого використання ці шари закріплять відмітки так, щоб вони не стерлися і не загубилися при транспортуванні і використанні. Етап № 9. Завершення створення шаблону. Ослабляють еластичну пов'язку і знімають шаблон з голови клієнта. Зрізають весь непотрібний САС 95170 10 по лінії периметра. Потім накладають шаблон 11 на голову клієнта і перевіряють точність і відповідність всіх чинників. Будь-які пропущені відмітки слід нанести і накрити смугою стрічки. Помилки в розмітці вже не можуть бути акуратно поправлені. Якщо була зроблена істотна помилка, яку неможливо виправити, роблять новий контурний аналіз, починаючи з етапу № 1. Додатково можна зробити розмітку під задуману форму зачіски. Нанесення цих відміток на скронях залежить від задуманої форми. Етап 10. Додаткова необхідна розмітка. Щоб уникнути плутанини при виробництві помічають передню, задню, верхню, ліву і праву частини шаблону заголовними буквами. Можна написати ім'я пацієнта 10 безпосередньо нагорі (див. Фіг. 10). Нанесення контуру проділу. Відзначають радіальну точку верхівки на відстані 0,6-1,3 см лівіше або правіше за центр залежно від того, з якого боку буде проділ. Потім відзначають точку на фронтальній лінії волосся, де закінчуватиметься проділ. Докреслюють лінію проділу, помістивши руку, що тримає ручку, на верхівку в центр голови. Використовуючи цю точку обертання, обкреслюють жирну чорну лінію у вигляді арки від верхівки до точки, розташованої над вухом. Продовжують аркоподібну лінію за допомогою убуваючої кривої для визначення точки закінчення проділу. Всю лінію проділу обводять чорною лінією. Нанесення контуру заниженого проділу (зачосу). Визначаючи форму зачосу, можна включати або не включати верхівку. При включенні верхівки відзначають точку в тому місці, де повинна бути радіальна точка. Вкажіть те, що має в своєму розпорядженні і довжину проділу для зачосу чорну пунктирну лінію. Звичайний напрям - до верхівки. Зачіс назад, накручування всієї голови і різні комбінації. Верхівку можна включати або не включати при розробці таких форм. При включенні верхівки відзначають радіальну точку. На базі створеного шаблону відомим способом (див., наприклад, патенти США № 3971392, НКИ 132/53, МПК А 41 G 3/00; № 4453555, НКИ 132/53. МПК А 41 G 3/00; № 4517999, НКИ 132/53. МПК А 41 G 5/00) виготовляють елемент додаткового волосся. Основні матеріали, використовувані для створення систем: 1. Поліуретан - прозорий рідкий полімер, нанесений на тонку нейлонову стрічку, різної товщини: від 0,2 мм (найтонша) до 0,4 мм (найтовща). У кінцевому результаті поліуретан виглядає природно і зручно, як природна шкіра голови. Може непомітно кріпитися стрічкою або іншими способами. Пластмаси 25 поліуретанової групи розрізняються своїми характеристиками. Для наших цілей застосовується поліуретан категорії еластомерів, який найкращим чином імітує шкіру. Він м'який, стійкий до хімічної дії і здатний легко фіксуватися за допомогою стрічки або клею, приймаючи вид шкіри голови. 2. Силікон - складніший синтетичний полімер з високим ступенем ковзання, гладкий і неактивний до хімікатів і інших матеріалів. Силікон - м'який, еластичний і шкіроподібний. Завдяки тому, що він гладкий, силікон не рекомендується використову 11 вати там, де для фіксації застосовується стрічка. Проте силікон має велику стійкість до хімічної дії, чим поліуретан. Силікон має всі якості поліуретану, маючи ту ж товщину: 0,2 -0,4 мм; крім того, він оптимально біологічно 35 сумісний з шкірою людини. Рекомендується для таких областей шкірного покриву, як проділи, зачоси і верхівка. Силікон не дуже хороший при взаємодії з іншими матеріалами, як, наприклад, стрічка і інші матеріали для фіксації. Проте силікон створює ефект натуральної шкіри. 3. Комбінація поліуретану і силікону. На фабриці при виробництві комбінованої накладки застосовують стандартну товщину. Вибір ступеня товщини можливий тільки у тому випадку, коли дизайн здійснюється на повністю силіконовій або повністю поліуретановій основі. 4. За основу також може бути використаний трес. 5. Натуральне або штучне волосся. Готову систему накладного волосся заздалегідь обробляють на болванці, тобто проводять попередню стрижку, залишаючи довжину волосся на 5 см більшою щодо остаточної довжини; проріджують густину волосся, максимально наближаючи її до густини природного волосся пацієнта; структурують їх для надання природного зовнішнього вигляду накладному волоссю. Потім систему накладного волосся накладають на безволосу ділянку голови пацієнта і надійно фіксують її за допомогою відомих рідких або стрічкових полімерів, наприклад, що випускаються в промислових масштабах американською компанією "ЗМ" (Minnesota Mining & Manufacturing Company). А також кріплення системи волосся можливе за допомогою міні-шпильок, наприклад кліпс, які приклеюються або пришиваються зсередини системи і застібаються в своєму волоссі. Потім продовжують стрижку, починаючи з лівої або правої скроні, відокремлюють пасма, змішуючи нове «волосся» і власне волосся клієнта (використовуючи 44/20 ножиць, як і при проріджуванні і структуризації волосся). Після змішують волосся і створюють зачіску. Шляхом зменшення «густини» (проріджування) і вирівнювання довжини добиваються змішання (непомітного переходу) нового волосся і власного волосся пацієнта. Спочатку діють по всій лінії периметра, потім, піднімаючи гребінцем пасма по 95170 12 периметру, використовують їх як контрольну лінію стрижки (при цьому використовують 44/20 ножиць для того, щоб підігнати решту всього волосся). Передню частину підганяють в останню чергу таким же чином, що і волосся по периметру. Після закінчення змішування накладного і власного волосся пацієнта і створення бажаної зачіски (з проділом, зачосом назад, завивки і тому подібне) волосся можливо пофарбувати із створенням ефекту цілісної (а не складеної) шевелюри. Для виготовлення треса спочатку з невеликих пасм волосся 14 і ниток 12 на пристосуванні (тресбанку 13) спіральним чином звивається трес 15 з волоссям у вигляді треса 15, після чого декілька тресів зшивається між собою, утворюючи декілька рядів 16 (див. Фіг. 13), а потім до нього пришиваються міні-заколки 17, якими виконують кріплення отриманих пасм 14 до голови 19, причому для кріплення пасма спочатку ділять волосся пацієнта 20 по проділу потилиці на дві частини, нижню і верхню, зачісуючи верхню частину догори, після чого до нижньої частини пристібають треси 15 із волосами 21 із пришитими кліпсами 18 (Фіг. 11-15). Для виготовлення накладки 27 знімають мірки 22 за допомогою вимірювальної стрічки 26. Виготовляють основу 23 і пришивають до неї трес 24, а з внутрішнього боку пришивають міні-заколки 25 (див. Фіг. 16-21). Таким чином, запропонований спосіб відновлення волосяного покриву забезпечує можливість накладання волосся до шкіри голови або волосся пацієнта і дозволяє добиватися виключно об'ємного відновлення волосяного покриву. Даний спосіб може бути здійснений практично в будь-якому спеціалізованому салоні, як, наприклад, після попереднього навчання персоналу стилістів в області зачісок. Наведений в описі спосіб служить лише прикладом оптимального здійснення винаходу, який не обмежується даним прикладом. Для фахівців в даній області, зрозуміло, що зліпок можна виготовити не тільки з САС, але і з фростової стрічки, або з гіпсу, або іншого пластичного матеріалу. Волосся, використовуване в системі накладного волосся, може бути як натуральним, так і штучним. Фарбування системи теж може проводитися як до закріплення її на голові, так і після. Всі ці варіації лежать в межах даного винаходу, об'єм якого обкреслюється в наведеній формулі винаходу. 13 95170 14 15 95170 16 17 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 95170 Підписне 18 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601