Спосіб організації зберігання даних безконтактної картки

Дана корисна модель відноситься до галузі записування та зберігання інформації на електронних носіях. Існує кілька способів записування, зберігання та зчитування інформації з інтегрованих мікросхем, вмонтованих у пластикові картки. Найбільш перспективною є технологія записування та зчитування інформації без гальванічного зв'язку приладу записування/зчитування з інтегрованою мікросхемою за рахунок радіообміну на стандартних фіксованих частота х (ISO/IEC14443/ Identification cards - Conntactless integrated circuits cards., ДСТУ 2792-94. Картки на інтегральних схемах безконтактні. Фізичні характеристики.) Найбільш поширеним є спосіб зберігання даних, регламентований стандартами Mifare Standartisation group, що використовуються при роботі з безконтактними картками mifare contactless smart-card, який передбачає фіксований формат організації зберігання даних у змінній пам'яті інтегрованої мікросхеми (http://www.semiconductors.Philips.com). Такий підхід суттєво обмежує функціональні можливості безконтактних карток у системах контролю і доступу та для транспортних застосувань. Частково задачу розширення області функціонування безконтактних карток і збільшення переліку їх застосувань було вирішено у [патенті RU 2121163 (Автоматизированная система оплаты проезда и проверки проездных документов на транспорте)]. Таке розширення відбувається за рахунок резервування вільних секторів у змінній пам'яті інтегрованих мікросхем. Ці способи є найближчими аналогами були обрані за прототип. Основними недоліками такого підходу є те, що поля даних на безконтактній картці розташовуються у відповідності з жорсткою, заздалегідь специфікованою структурою, прив'язаною до адресного простору картки. При зверненні к визначеному полю даних відбувається звернення безпосередньо за відповідною адресою поля даних. Адреси усіх полів, що використовуються, зберігаються у пристрої зчитування, який працює з цією карткою. Такі принципи функціонування безконтактних карток обмежують кількість полів у картці, якими оперує система, можливості реалізації іншої логіки роботи системи та потребують заміни карток, що перебувають у обігу при розширенні сфери їх застосування. Технічною задачею, на розв'язання якої спрямована дана корисна модель, є зняття обмежень на кількість полів картки, якими оперує система, зняття обмежень на кількість алгоритмів поведінки системи при зчитуванні інформації з картки та можливість оперативної реалізації нової логіки роботи системи без порушення старої та без перезапису карток, що вже перебувають у обігу. Досягнення поставленої мети у даній корисній моделі досягається за рахунок того, що обмежується тільки обсяг даних, що записані на конкретному примірнику картки, а не обсяг даних, якими оперує система на рівні карток. Тобто, якщо у традиційній системі, наприклад, на конкретному екземплярі картки (заповненою в повному обсязі), можуть знаходитися поля з індексами 1-10 (всього 10 полів), то система, відповідно, може оперувати полями 1-10. У підході, що пропонується, система може оперувати необмеженою кількістю полів, а на конкретній картці вони можуть розташовуватися у довільній (необхідній тільки для даної картки) комбінації. Кожному полю (або групі полів), що має свій ідентифікатор, відповідає окремий алгоритм, реалізований у вигляді окремого модуля (обробника групи полів), який самостійно виконує усі операції з полями і самостійно приймає усі необхідні рішення. Таким чином, у системі може існувати одночасно практично необмежена кількість алгоритмів поводження системи у випадку піднесення картки до пристрою зчитування інформації. Таким чином, у межах однієї фізичної системи може існувати необмежена кількість логічних схем. Якщо виникає необхідність реалізувати нову логіку роботи системи, реалізується тільки новій модульобробник полів. Створюється новий (додатковий) модуль і завантажується у пристрій зчитування інформації з картки. При цьому (на відміну від традиційного підходу) основний алгоритм не змінюється. Взаємодія пристрою записування інформації з інтегрованою мікросхемою пластикової картки здійснюється з використанням стандартних протоколів, закладених у мікросхему її виробником. Нами був реалізований розроблений спосіб організації зберігання даних у безконтактних картках для автоматизованої системи проходу пасажирів у Київському метрополітені. Досвід експлуатації системи показав, що відсутність обмежень на кількість полів у картці, якими оперує система, відсутність обмежень на кількість алгоритмів поведінки системи при зчитування інформації з картки, наявність можливості оперативної реалізації нової логіки функціонування роботи системи буз порушення старої і зміни структури карток, що вже перебувають у експлуатації, надає можливість практично необмежене розвивати систему з мінімальними витратами на модернізації та розширювати сфери використання цих карток. При цьому суттєво зменшується імовірність внесення помилок у систему, що вже перебуває в експлуатації та зберігається повна сумісність з картками, що перебувають в обігу. Використання запропонованого способу запису та зберігання даних показало його високу надійність та економічну доцільність.