Спосіб профілактики спайок у випадку резекції кишечнику у собак

Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної хірургії і може бути використана для профілактики спайкового процесу у собак. Поява ускладнень у перебізі післяопераційного періоду є основною проблемою як гуманної, так і ветеринарної хірургії. Часто, при невчасному їх усуненні, такі ускладнення є несумісними із життям організму. В абдомінальній ветеринарній хірургії одними з найчастіших ускладнень при операціях на порожнистих органах є розвиток спайкової хвороби, що нерідко призводить до виникнення спайково-кишкової непрохідності, яка є складною проблемою. Вивченням патогенетичних механізмів розвитку спайок приділена вже значна увага. Так встановлено, що в основі механізму розвитку спайок лежить зниження фібринолітичної активності тканин [Cheong Y.C., Laird S.M., Shelton J.B., Ledger W.L., Cooke I.D. Peritoneal healing and adhesion formation / reformation. Human reproduction update. - 2001. - Vol.7, №6. - P.556-556]. На основі цих даних розробляється багато схем профілактики та лікування спайкового процесу. В переважній більшості для цього застосовують природні або синтетичні високомолекулярні сполуки (ВМС). Використання природних ВМС менш поширене, проте все ж відомі схеми профілактики адгезивного інтраперитонеального процесу із застосуванням полісахаридів, що зменшує масштабність спайкоутворення та впливає модулююче на фібринолітичну активність шляхом корегування активності активаторів плазміногену урокіназного (u-РА) та тканинного (t-PA) типів [Prevention of intraperitoneal adhesions and abscesses by polysaccharides isolated from phellinus spp in a rat peritonitis model. Jae-sung Bae, So-jeo Ahn, Hyunee Yim et al. // Annals of surgery. - 2005. - Vol. 241 (3). P.534-540]. Однак, основна увага все ж приділяється синтетичним ВМС. Відомим є застосування карбоксиметилцелюлози для профілактики спайкових формувань, що зменшує їх утворення після оперативних втручань на органах черевної порожнини [Whitting H.W., Yong B.A. The effect of varidase in carboxymethylcellulose jelly on peritoneal adhesion formation // Virchows archiv. 1966. - Vol. 341 (2) - P.155-163]. З цією ж метою використовують окиснену целюлозу, яка подібно карбоксиметилцелюлозі, також знижує формування спайок у дослідних моделях на кролях та собаках [Localized prevention of postsurgical adhesion formation and reformation with oxidized regenerated cellulose. Takao Shimanuki, Kazunori Nishimura, Fredrick J. Montz et al. // Journal of Biomedical Materials research. - 2004. - Vol. 21(2). - P.173185]. За повідомленнями інших дослідників подібні ВМС, крім того, використовувались як носії для інших лікарських засобів - біоколагену, біорозсмоктуючих мембран, що сприяли зменшенню формувань спайкових утворень [el-Ghoul W. The effects of combined liquid and membrane barriers in prevention of post-operative intraabdominal adhesion after experimental jejunal anastomosis in dogs // Dtsch Tierarztl Wochenschr. - 2005. - Vol. 112(1). P.3-10]. До ефективних методів профілактики спайкового процесу слід віднести використання з цією метою шару власних мезотеліальних клітин з піхвової оболонки, культивованих у фібриновому гелі [Transplantation of an autologous mesothelial cell sheet prepared from tunica vaginalis prevents post-operative adhesion in a canine model. Asano Т., Takazawa R., Yamato M. // Tissue Eng. - 2006 - Vol. 12(9). - P.2629-2637]. Проте недоліком даного методу є те, що він може бути використаний тільки при заздалегідь запланованих оперативних втручаннях. Існуючі методи передбачають використання тільки полісахаридів, целюлози або одного з її ефірів (карбоксиметилцелюлоза) чи у поєднанні їх з речовинами органічного походження - колаген, фібрин без застосування протизапальних та імуномодулюючих засобів. В основу корисної моделі поставлено завдання розробити спосіб профілактики спайок у випадку резекції кишечника у собак шляхом інтраперитонеального застосування суміші ацелізину, тіотриазоліну та левоміцетину, імобілізованих на метилцелюлозі з послідуючим внутрішньом'язовим введенням ацелізину, що забезпечить локальну корекцію запальних явищ, підвищить фібринолітичну активність серозних покривів та системно впливатиме на медіатори запалення через інгібування ферменту циклооксигенази. Представлений нами спосіб профілактики розвитку спайкового процесу в післяопераційний період у собак внутрішньоперитонеальним вливанням суміші 1%-го розчину ацелізину та тіотриазоліну, 0,5%-го розчину левоміцетину на 0,3%-му розчині метилцелюлози з наступним внутрішньо м’язовим застосуванням ацелізину у післяопераційний період не має аналогів у ветеринарній медицині. Спосіб полягає у наступному: внутрішньоперитонеально на оперовані ділянки органів наносять 0,3%-ий розчин метилцелюлози, який має у своєму складі ацелізин (1%), тіотриазолін (1%), левоміцетин КМП (0,5%) у дозі 0,5мл/кг маси тіла тварини після чого проводять закриття лапаротомної рани. У післяопераційний період, починаючи з 1-го дня після оперативного втручання, внутрішньо м’язово вводять препарат "Ацелізин" у дозі 0,5-1г на тварину одноразово 5 діб підряд. Додатково проводять курс антибіотико терапії із застосуванням біциліну-3 в дозі 15тис. ОД/кг маси тіла тварини внутрішньо м’язово трьохразовим введенням через кожні три доби. Застосування запропонованого способу зменшує розвиток спайок з місцями кишкових анастомозів та попереджає їх розвиток у ділянках пошкодження очеревини. Зокрема, таким способом були попереджені адґезивні процеси з боку сальнику до місць анастомозів кишечнику та травмованих ділянок очеревини, які є обов'язковими явищами у післяопераційний період, а також на 75% зменшено частоту появи спайок між петлями кишечнику. При цьому побічних явищ при застосуванні даних препаратів не встановлено. Запропонований спосіб може широко використовуватися у ветеринарній абдомінальній хірургії з метою попередження розвитку спайок після оперативних втручань на органах черевної порожнини.