Спосіб корекції змін в системі мати-плацента-плід при материнсько-плодовій інфекції

Винахід належить до галузі медицини, зокрема акушерства і гінекології, і може бути використаний для лікування материнсько-плодової інфекції та її ускладнень, а саме фетоплацентарної недостатності, синдрому затримки розвитку плоду, загрози передчасних пологів, хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду. Відомий спосіб корекції плацентарної недостатності та синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плоду при інфекції з застосуванням імуномодулюючих препаратів (лаферон, спленин, імунал, настойка ехінацеї) [1]. Недоліком цього способу є те, що він дає незначний позитивний ефект і не в усіх випадках. Відомий також спосіб лікування материнсько-плодової інфекції, який потребує застосування препарату Віферон у вигляді ректальних супозиторіїв кожні 12 годин протягом 5 діб [2]. Однак цей спосіб не є достатньо ефективним через те, що Віферон впливає, головним чином, на імунну систему і лише незначною мірою на плаценту та плід. Крім того, спосіб потребує кількох курсів лікування. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування фетоплацентарної недостатності, в тому числі й обумовленої інфекційними агентами [3]. Відповідно до способу хворим вводять суспензію клітин кріоконсервованої плаценти в мікроклізмах по 50мл, 1 раз на добу, протягом 7 днів підряд. Недоліком цього способу є те, що він не забезпечує високого лікувального ефекту. Це обумовлено тим, що препарат плаценти, який застосовується в данному способі, за своєю природою не є досить ефективним щодо корекції такого роду порушень. Крім того в процесі одержання суспензії відбувається руйнування біологічно активних речовин білкового походження, що також знижує активність препарату. Ректальний метод введення препарату не є досконалим (лише невелика кількість речовин може пройти кишковий бар'єр), і до того ж може спричинити загрозу переривання вагітності або передчасні пологи. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб корекції змін в системі мати-плацента-плід при материнсько-плодової інфекції, який би за рахунок застосування більш активного природного препарату і в достатній для організму формі забезпечував досягнення більш високого клінічного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що здійснюють підшкірну трансплантацію кріоконсервованої хоріальної алотканини об'ємом 1,5мл. Хоріальна тканина природним коректором, відповіла за регуляцію взаємовідносин систем матері та плоду, взаємодію імунних систем, трофіку внутрішньоутробного плоду, обмін речовин, бере участь в формуванні толерантності організму жінки до вагітності, захищає плід від зовнішніх дій, синтезує ряд гормонів (хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген, кортикотропін, естрогени та ін.), імуномодуляторів, впливає на реологію крові. Ункція хоріальної тканини великою мірою залежить від потреб матері та плоду, однак при ушкоджені фетоплацентарної системи хоріон не може адекватно функціонувати. Для корекції змін в системі мати-плацентаплід при материнсько-плодової інфекції ми пропонуємо трансплантацію кріоконсервованої хоріальної алотканини. Запропонованим способом було проліковано 23 вагітних. Дослідження показали, що дія препарату наступає на 3-4 доби швидше ніж в прототипі. Пренатальна патологія знижується на 23%, а кількість ускладнень - на 17% порівняно з прототипом. Спосіб здійснюють таким чином. Вагітній, якій поставлено діагноз материнсько-плодової інфекції, проводиться клінічне обстеження, яке повинно включати ультразвукове дослідження з плацентометрією та визначенням біофізичного профілю плоду, бактеріологічні дослідження, виявлення хронічних осередків інфекції, ускладнень інфекційного процесу (фетоплацентарна недостатність, затримка розвитку плоду, загроза передчасних пологів, імунологічний конфлікт) при відсутності показань до переривання вагітності (вади розвитку плоду, що несумісні з життям). Після цього здійснюють трансплантацію фрагментів кріоконсервованої хоріальної тканини об'ємом 1,5мл. При необхідності процедуру повторюють через 12-15 тижнів. Приклади з клініки. Приклад 1. Вагітна М, 22 років, з діагнозом: Вагітність 26 тижнів. Пологи І. Загроза аборту пізнього сроку. Фетоплацентарна недостатність. Материнсько-плодова інфекція. Скаржиться на невеликий тягнучий біль унизу живота. При обстеженні матка легко приходить до тонусу, шийка матки укорочена. При ультразвуковому дослідженні плацента II ступеню зрілості з кістами, незначне багатовіддя, здуття кишок плоду, біофізичний профіль плоду 6 балів. Проведене лікування, шляхом трансплантації кріоконсервованої хоріальної тканини. Через тиждень після трансплантації зник тонус матки. Через 3 тижні при повторному ультразвуковому дослідженні зникло здуття кишок плоду, біофізичний профіль досяг 9. В 39 тижні народила живого доношеного хлопчика у стані 9 балів по шкалі Апгар, масою 3300 грамів. Ранній післяпологовий період без ускладнень. Виписана на сьому добу. Приклад 2. Вагітна Е, 31 року з діагнозом: Вагітність 33 тижні. Пологи II. Фетоплацентарна недостатність. Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду І ступеню. Материнсько-плодова інфекція. Гостре респіраторне захворювання. Скаржиться на нежить, підвищення температури до 37,5 градусів. При ультразвуковому дослідженні плацента II ступеню зрілості з кістами, кальцефікатами, незначне маловіддя, біофізичний профіль плоду 7 балів, плід по біометрії 30 тижнів. Проведене лікування, шляхом трансплантації кріоконсервованої хоріальної алотканини. Через 3 тижні при повторному ультразвуковому дослідженні біофізичний профіль досяг 9, нормалізувалася кількість навколоплідної рідини. В 40 тижнів народила живого доношеного хлопчика у стані 8 балів по шкалі Апгар, масою 3100 грамів. Ранній післяпологовий період без ускладнень. Виписана на сьому добу. Джерела інформації. 1. Грабар В.В. Дис. на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук. - Харків, 1999. 2. Федоров М.В. та Тареев Т.Г. Российский медицинский журнал. - 1997. - № 3. - С. 27-30. 3. Пат. 23679 А (Україна), А61К 35/50, 1998.