Спосіб лікування хронічного гнійного середнього отиту

Винахід відноситься до медицини, а саме до отоларингології і може бути використаний при лікуванні хронічного гнійного середнього отиту. Хронічний гнійний середній отит - поширене захворювання, яке може привести до розвитку екстра-, інтракраніальних ускладнень та важких соціальних наслідків (глухоти). При відсутності показань до хірургічного втр учання у хворих із загостренням хронічного гнійного середнього отиту та у процесі передопераційної підготовки і у післяопераційному періоді застосовують місцеве медикаментозне лікування. Серед методів місцевого лікування поширеним є закапування у вухо крапель, що містять неототоксичний антибіотик, наприклад рифаміцин та кортикостероїдний препарат (1). Недостатня ефективність вказаного метода пов'язана із пригнічуючою дією антибактеріальних засобів та кортикостероїдів на імунні процеси організму і фагоцитарну активність зокрема. Задачею заявляємого винаходу підвищити е фективність лікування за рахунок стимулюючого впливу на фагоцитарну активність у вогнищі запалення та створення кращих умов для дренування середнього вуха. Задача досягається тим, що, додатково місцеве призначають стимулятор фагоцитарної активності з групи a - адреноміме тиків , наприклад мезатон у дозі 0,0001-0,01г/мл 2-3 рази на добу тривалість курсу 5-10 діб в залежності від динаміки перебігу запального процесу у вусі. Спосіб виконують слідуючим чином: хворим, із загостренням хронічного гнійного середнього отиту у комплекс лікувальних засобів крім вушни х краплі, із антибіотиком, наприклад (рифаміцин) та кортикостероїдним препаратом, наприклад (дексазон), додатково призначають закапування у вухо препарата з a - адреноміме тичною дією, наприклад мезатона 0,0001-0,01г/мл. Даний препарат використовується після попереднього очищення зовнішнього слухового ходу по 2 краплі 3 рази на добу безпосередньо перед закрапуванням антибактерійного та кортикостероїдного препарату. Термін лікування визначається по динаміці змін отоскопічної картини, виділень з вуха, скарг хворого у середньому триває 6-7 діб. Приклад Хворий Ч. 19 років поступив у відділення отоларингології Київської обласної клінічної лікарні з діагнозом: загострення хронічного лівобічного гнійного мезотимпаніту, вазомоторний риніт. З анамнезу: хворіє 11 років, захворювання розвинулось після перенесеного 7 років тому гострого гнійного отиту зліва. Скарги на біль у вусі, гноєтечу, порушення слуху на ліве вухо. При спеціальному обстеженні виявлено, що у зовнішньому слуховому ході зліва значна кількість гнійних виділень, барабанна перетинка гіперемована. У задньо-нижньому квадранті некрайова перфорація з омозолілими краями. Слизова оболонка мезотимпанума, при огляді через перфорацію, гіперемована, набрякла. Температура тіла - 37,4°С. Слух зліва: шепітна мова/розмовна мова =2/6(м). Взято матеріал на бактеріологічне дослідження. Призначено комплексне лікування та додатково краплі у вухо з розчином цефазоліну (5000/мл), гідрокортизона, мезатона(0,001г/мл) (готуються щоденно) оп 2 краплі у вухо 3 рази на день. Скарги зникли на 2-й день, виділення з вуха - на 4-й. Гіперемія та набряк слизової оболонки мезотимпанума та барабанної перетинки - на 6-й день. Слух покращився, AS: шепітна мова/розмовна мова =6/6(м). Виписаний у задовільному стані на 7-й день, дані рекомендації. Рецедивів захворювання протягом року не спостерігалось. Експериментально-клінічне впровадження способу виконане на базі Київської клінічної обласної лікарні. Проведені експериментальні дослідження підтвердили пригнічуючий вплив на активність фагоцитів антибіотиків тика мезатону у та кортикостероїдних препаратів. Сумісне використання із вказаними засобами a - адреноміме концентрації 0,01-0,0001г/мл достовірно нівелювання негативного впливу на показники фагоцитарної активності (таблиця 1). Також судинозвужуючий ефект мезатону покращує евакуаторну функцію слухової тр уби. Використання способу у 22 випадках підтвердило його клінічну ефективність. Так, за отриманими даними, при використанні запропонованої методики вдалось скоротити тривалість лікування у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт у стадії загострення з 10 до 7 днів, виділення з вуха та запальні зміни медіальної стінки барабанної порожнини зникають в середньому на 1 добу раніше у порівнянні з пацієнтами контрольної групи. Також раніше наступає суб'єктивне покращення стану хворих. Таким чином при хронічному гнійному середньому отиті під впливом комплексного лікування, до складу якого входили вушні краплі із розчином стимулятора фагоцитозу (мезатону) отримано клінічні результати, які характеризуються швидким одужанням та попередженням розвитку рецидивів. Таблиця 1 Вплив на показники фагоцитарної активності мезатону та його суміші з цефазоліном і гідрокортизоном Антибіотик + Антибіотик + Мезатон гідрокортизон гідрокортизон + мезатон ФЧ 50,6±1,16 20,6±1,22 81,1±0,96 55,4±1,14 Приріст ФЧ (%) -58,8 59,8 9,5 ФІ 6,9±0,08 6,8±0,06 6,6±0,04 6,5±0,06 Приріст ФІ (%) -2,5 -4,2 -6,2 Р Р1