Спосіб утилізації відвальної породи териконів

Винахід відноситься до гірничої промисловості і може бути використаний для утилізації породи відвалів вугільних ша хт. Відомо спосіб утилізації шахтної породи, згідно з яким, нею засипають яри (див. Красавін А.П. Защи та окружающей среды в угольной промышленности.- Μ.: «Недра», 1991. - С.167-217.) Недоліком відомого способу є те, що відвальна порода, яка вміщує токсичні елементи, забруднює ґрунтові води. Відомо спосіб утилізації відвальної породи териконів шляхом виробу цегли, при якому роздрібнений матеріал подають у глиномішалку, далі - на формування в прес, а потім на висушення до камерної сушилки (див. Краса-вин А.П. Защита окружающей среды в угольной промышленности.- М.:"Недра", 1991. - С.167217.). Недоліком відомого способу є те, що відвальна порода вміщує радіоактивні елементи, і тому будівельний матеріал буде джерелом іонізуючого випромінювання. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу утилізації породи териконів шляхом видалення з породи сульфідів, які здатні провокувати активність урану у вигляді іонізуючого випромінювання, що приведе до зниження радіоактивності. Поставлена задача досягається тим, що в способі утилізації відвальної породи териконів, згідно з яким, роздрібнений матеріал подають у глиномішалку, далі - на формування в прес, а потім на висушення до камерної сушилки, відповідно до винаходу, перед подачею в глиномішалку з відвальної породи видаляють сульфіди засобом флотації. Приклад реалізації Відомо, що вугілля та породи, що вміщують його, мають високі концентрації урану (Основные черты геохимии урана /АН СССР,- М., 1963.С.238-290). І найбільше багаті ним ті, що містять сульфідну сірку у вигляді пириту. Саме до таких відносяться вугілля і сланці Донбасу. Накопичення урану, що знаходиться в даний час у відвальній породі, відбувалося у відбудовних умовах глибинних осадових порід. Важливу роль у процесі накопичення урану в карбоні відігравала сульфідна сірка, тобто пирит. Активізація урану в окисних умовах відвалів також цілком залежить від пирита. При вивітрюванні відвальних порід, які вміщують сульфіди, сірчана кислота, що утворюється при окислюванні пирита, переводить первинні уранові мінерали у розчин у виді сульфатів чотирьох- і шестивалентного урану. Перехід супроводжується іонізуючим випромінюванням. Нами проведені виміри гамма-випромінювання і щільності потоку бета-частинок. За отриманими даними окислювання пириту провокує активність урану, що виражається в підвищенні гамма-випромінювання і щільності потоку бета-частинок відвальної породи териконів. Процес флотації відвальної породи виконується в перемішаній водній мінеральній суспензії (флотаційній пульпі), в котру вводять бульбашки повітря. Частки сульфідів (ці мінерали добре флотуються) прилипають до повітряних бульбашок та спливають на поверхню пульпи, утворюючи пінний прошарок, який безперервно знімається Частки настурану (оксиду урану), та сульфати урану залишаються в об’ємі пульпи. Це обумовлено різною полярністю (мірою інтенсивності міжмолекулярної взаємодії кожної фази). Сульфіди мають малу, а оксиди та сульфа ти велику полярність. Відходи флотації подають до глиномішалки (де вологість шихти доводять до 18,5-21,5%), далі на формування у прес. Брус, що виходить з пресу розрізують півавтоматом. Цеглу-сирець укладають у вагонетки і подають у камерні сушарки. Температура обпікання 950-980°С, цикл обпікання - 85 годин.