Спосіб отримання перегрітої пари

Спосіб відноситься до галузі теплоенергетики і може бути використаний при отриманні перегрітої пари в парогенераторах. Відомі способи отримання перегрітої пари в пароперегрівачах ( БСЭ, 3-е издание, М., издательство «Советская энциклопедия», 1975, т. 19, C. 227). Цей спосіб здійснюється наступним чином: нагріті до високої температури продукти згоряння (СО2 та частково СО), які отримують в топці котлоагрегату, при пересуванні на вихід ( в трубу), омивають металічні поверхні котла (трубки, колектори і т.п.), всередині яких знаходиться вода. Потім нагрівають її і отримують насичену пару в пароводяному просторі колектора. Пар із цього колектора поступає в секції трубок, які находяться в вогневому просторі топки котла (радіаційні пароперегрівачі) де отримує необхідні параметри температури і тиску. Після цього перегріта пара надходить до споживання. Недоліком цього способу є його громіздке апаратурне оздоблення, низький ккд. Цей спосіб, як найбільш близький по технічній суті та функціональному призначенню прийнятий за прототип. В основу винаходу поставлена задача створення такого способу отримання перегрітої пари , шляхом удосконалення відомого способу, який би мав високу технологічність його здійснення, високий ккд. Ця задача вирішується наступним чином: у способі отримання перегрітої пари, який включає нагрів води до температури перегрітого пару, згідно винаходу, попередньо розміщують в герметично замкнутому об'ємі робочі поверхні, нагріті до температури 200-800°С, на які подається вода з миттєвим перетворенням її в перегріту пару з високими параметрами температури і тиску. Причинно-наслідковий зв'язок між достатніми в усіх випадках істотними ознаками запропонованого рішення і отриманими підсумковими технічними результатами забезпечують нові технічні якості, дозволяючи в сполученні з відомими ознаками отримати технічні результати, означені в постановці задачі. За наявними у заявника відомостями, запропонована сукупність ознак, що характеризують суть винаходу, невідома з рівня техніки, тобто, винахід відповідає критерію "новизна". Винахід, що заявляється, пояснюється прикладами. Приклад 1. В герметично замкнутий об'єм попередньо розміщують робочі поверхні, нагріті до температури 200°С, на які подається вода з миттєвим перетворенням її в перегріту пару з високими параметрами температури і тиску. Далі перегріта пара подається на споживання. Досягається висока технологічність процесу. Приклад 2. Аналогічно прикладу 1, але температура робочих поверхонь досягає 800°С. Також відбувається досягнення технічного результату, що заявляється. Суть винаходу не витікає явним чином для спеціаліста з відомого рівня техніки. Сукупність ознак, що характеризують звісне рішення, не забезпечує досягнення нових властивостей і тільки наявність ознак, що відрізняють винахід, дозволяє отримати нові властивості, новий технічний результат. Отже, винахід відповідає критерію "винахідницький рівень". Спосіб, що заявляється може бути здійснений в промислових умовах, тому він відповідає критерію промислова придатність.