Спосіб приготування розчинів хіміопрепаратів для введення у лімфатичну систему під час ендолімфатичної поліхіміотерапії

Запропонований винахід відноситься до медицини, зокрема до онкології. Відомі способи використання хіміопрепаратів шляхом інфузій у лімфатичну систему, що заключаються у використанні розчинених у воді або в фізіологічному розчині стандартних цитостатичних засобів, які випускаються промисловістю. Водорозчинні хіміопрепарати в лімфатичній системі, знаходяться хоча і довше чим у кровоносній (до 6-12год), але теж досить обмежений час і виходять із неї шляхом дифузії в навколишні тканини та переходу у венозні капіляри. Для збільшення тривалості знаходження хіміопрепаратів у лімфатичній системі використовують зменшення об'єму препаратів, що вводяться, та високомолекулярні розчинники (Левин Ю.М. Основы лечебной лимфологии. - М. Здоровье. - 1986. - 176с., Буянов В.М., Радзиховский А.П.- Лекарственное насыщение лимфатической системы. К. Наук. Думка. - 1991. - 136с., Бондарь Г.В., Забудкин А.Ф., Бухтеев С.В. Применение эндолимфатической химиотерапии у больных метастатическим раком желудка. - Клин. Хир. - 1994. - №5. - С.3-5.) Найбільш близьким до запропонованого є спосіб виготовлення розчинів хіміопрепаратів для ендолімфатичного ведення, з використанням в якості розчинника особистої лімфи або плазми хворого (Панков А.К. Эдолимфатическая полихимиотеарапия в лечении злокачественных опухолей. - М. Медицина. - 1985. - С.9899). Основним недоліком відомого способу є складність, а інколи і неможливість отримання достатньої кількості лімфи та плазми пацієнта. В основу винаходу поставлене завдання, розробити спосіб приготування розчинів хіміопрепаратів шляхом удосконалення відомого, обравши для розведення хіміопрепаратів розчинник, що забезпечить максимально тривале знаходження розчину в межах лімфатичного русла. Поставлену задачу вирішують створенням способу приготування розчинів хіміопрепаратів для введення у лімфатичну систему підчас ендолімфатичної хіміотерапії, що включає розчинення сухи х стандартних цитостатичних засобів, який відрізняються тим, що в якості розчинника використовують колоїдний розчин людського альбуміну у відповідному об'ємі і витримують готовий розчин на водяній бані протягом часу необхідного для розчинення препарату та сполучення його з колоїдним розчинником, а потім проводять ендолімфатичну інфузію. Це дає змогу депонуватись препарату у лімфатичній системі 24год і більше. Запропонований спосіб здійснюють таким чином: до сухої речовини цитостатика у кількості раніше розрахованій на одне введення, додають стандартний розчин людського альбуміну (в об'ємі 20-30мл), який готують на всіх „станціях переливання крові”, і витримують готовий розчин на водяній бані при температурі 40±1 градус протягом 20-30хв. Це необхідно для кращого розчинення та кращого зв'язування хіміопрепарату з білком. Потім проводять ендолімфатичну ін фузію за допомогою інфузомату зі стандартною швидкістю. Приклад: Вищеописана методика відпрацьована на лабораторних тваринах (5 кроликах та 3 собаках) яким проведені ендолімфатичні іфузії колоїдних розчинів хіміопрепаратів, всі тварини живі. Використана в клінічних умовах підчас проведення лікувального курсу ендолімфатичної поліхіміотерапії у 11 хворих. Підчас проведення інфузій ніяких відхилень та ускладнень не було виявлено.