Спосіб демеркуризації забруднених газоподібною та рідкою ртуттю об’єктів

Винахід стосується комунальної гігієни і спрямований на вирішення проблеми демеркуризації забруднених ртуттю об'єктів (житлових, виробничих приміщень, теплиць та інших споруд із закритим ґрунтом. Відомі такі способи проведення демеркуризації забруднених ртуттю об'єктів: збирання металевої ртуті шляхом вакуумного підсосу, емальованими совками та за допомогою емальованих предметів, використання в якості демеркуризаторів мильно-содового розчину (4% розчин господарського мила в 5%-ному водному розчині соди), пирольозиму (пасти, що складається з однієї вагової частини піролюзиту (МnО2) і дво х вагови х частин 5%ної соляної кислоти (НСl), 0,2%-ного водного розчину перманганата калію, підкисленого соляною кислотою (5мл кислоти пит. вага 1,19 на 1 л розчину перманганата калію), 20% водного розчину хлорного заліза (приготування розчину здійснюють на холоді), 20%-ного розчину хлорного вапна, 4-5%-ного розчину моно- або дихлораміну, сірка, 5-10%-ного розчину соляної кислоти, 2-3%-ного розчину йоду в 30%-вому водному розчині йодиду калія, термічна демеркурізація за допомогою відкритого полум'я горілки, теплом гострого пару, переносними електронагрівальними приладами, при забруднені житлових приміщень до складу нової штукатурки необхідно додавати 5-7% колоїдної сірки, а на її поверхню наносити ртуть непроникаючі перхлорвінілові емалі та лаки [1-2]. Однак, всі вище названі способи дають можливість гарантовано провести демеркуризацію лише металічної ртуті, що знаходиться в твердому агрегатному стані і досить неефективні при демеркуризації пароподібної ртуті (протоколи лабораторних досліджень №245-254 від 23.01.2003р.), яка, потрапляючи з атмосфериним повітрям через органи дихання до організму людини викликає на клітинному рівні блокування сульфгідрильних груп, що призводить до пригнічення активності ферментів та коагуляції білку, яке проявляється в виділенні білків плазми через нирки (протеїнурія) та, внаслідок викривлення параметрів кристалічного компоненту кісткової тканини, - до виникнення апатиту недосконалої структури, що призводить до ламкості кісток [3-4]. Найбільш близьким до пропонуємого є спосіб зв'язування металевої ртуті в сульфіди (HgS) за допомогою колоїдної сірки [5]. Але цей спосіб має суттєвий недолік, який полягає у тому, що при його застосуванні у повітрі забрудненого ртуттю приміщення у великій кількості залишаються пари ртуті (особливо в літній період коли температура повітря досить висока), які є небезпечними для живих істот. Це пов'язано з тим, що порошкоподібною сіркою обробляють переважно підлогу та уста ткування, а стіни та стелю у такий спосіб обробляти досить незручно. Основою винаходу є задача удосконалення способу демеркуризації забруднених газоподібною та рідкою ртуттю об'єктів, в якому використання в якості демеркуризатора суміші водних розчинів K2Cr2O7 і Na2S дозволить перш за все зв'язати пари ртуті у повітрі, а потім - рідинну ртуть на всіх конструктивних елементах приміщення, включаючи також предмети та устаткування, що знаходяться в ньому. Означена задача вирішується тим, що в способі демеркуризації забруднених газоподібною та рідкою ртуттю об'єктів шляхом зв'язування її у сульфіди, згідно з винаходом, в якості демеркуризатора використовують суміш водних розчинів K2Cr2O7 і Na2S. При змішуванні розчинів між ними відбувається хімічна реакція, в результаті якої утворюється атомарна сірка, яка активно взаємодіє з парами ртуті, зв'язуючи її в суль фід. Таким чином розпилювання пропонуємого розчину у повітрі забрудненого приміщення суттєво знижує концентрацію парів ртуті до рівня ГДК в порівнянні з існуючими способами (протоколи досліджень №177-186, 245-254, 317-326). Другим етапом демеркуризації є зв'язування рідкої ртуті, якою можуть бути забруднені конструктивні елементи приміщень (стіни, підлога, предмети та устаткування, фунт, то що). Для цього приміщення додатково ретельно обробляють тією ж сумішшю розчинів K2Cr2O 7 і Na2S. Пропонуємий спосіб реалізують таким чином. Визначають вміст ртуті в забрудненому об'єкті. Розраховують необхідну кількість S2-, необхідної для зв'язування Hg5+, а також необхідну кількість окислювача K2Cr2O7, для переведення сірки до атомарного стану. Готують водні розчини K2Cr2O7 і Na2S, з розрахунку 50мл води на 1м 3 забрудненого приміщення та 30мл - на 1м 2 конструктивних елементів, а також необхідної кількості K2Cr2O7 і Na2S. Змішують приготовані розчини K2Cr2O7 і Na2S та розпилюють утворену суміш за допомогою ранцевого обприскувача спочатку в повітрі приміщення для зв'язування парів ртуті, а потім обробляють нею поверхню конструктивних елементів приміщення для зв'язування рідкої ртуті. Таким чином, пропонуємий спосіб в порівнянні з прототипом має суттєві переваги, бо, по-перше, атомарна S, яка утворюється в процесі змішування водних розчинів K2Cr2O7 і Na2S, хімічно більш активна, ніж колоїдна сірка, а по-друге, отриману суміш розчинів зручніше розпилювати в повітрі, що дозволяє гарантовано знизити вміст парів металевої ртуті до рівня ГДК і дає змогу персоналу перейти до другого етапу зв'язування рідкої ртуті, якою можуть бути забруднені конструктивні елементи приміщень, предмети та устатк ування, тощо. Джерела інформації 1. Ме тодические указания по контролю за организацией текущей и заключительной демеркуризации и оценке ее эффективности: Утв. Зам. главного государственного санитарного врача УССР № 45-45/87 от 31.12.87. - М, 1987. - 15с. 2. Балашев В. С. Гигиеническая характеристика условий труда при применении комплексных ртуть содержащих препаратов // Гигиена труда. - К.: Здоров'я, 1973. - С.З-91. 3. Ершов Ю. Α., Попков В. А, Берлянд А. С. и др. Общая химия. Биофизическая химия. Химия биогенных элементов: Учеб. для вузов. - 3-е изд. стер. - М.: Высш. шк., 2002 - 560с. 4. Ашбель С. И. Интоксикация трутьорганическими ядохимикатами. - М.: Медицина, 1964. - 35с. 5. Пат. 55960 А, МПК С09К17/02. Спосіб зниження вмісту рухомих форм важких металів в техногенне забрудненому грунті Заявл. 05.08.02 Опубл. 15.04.03. - 2с.