Спосіб індикації техногенних забруднень

Винахід відноситься до способів оптичного контролю і може бути використаний для виявлення техногенних забруднень з метою складання рекомендацій по покращенню умов навколишнього середовища. Відомий спосіб індикації техногенних забруднень, відповідно до якого проводять реєстрацію фотолюмінісценції рослинних зразків з фонових ділянок і ділянок, що контролюють і індикацію наявності забруднення (а.с. №1561669, кл. G01N21/64). Недоліком цього способу є невисока інформативність і неможливість визначення дати початку забруднення. Відомий також спосіб індикації техногенних забруднень, відповідно до якого проводять реєстрацію фотолюмінісценції рослинних зразків з фонових ділянок і ділянок, що контролюють і індикацію наявності забруднення (а.с. №1627938, кл. G01N21/64). Відповідно до цього способу реєструють розподіл фотолюмінісценції зразків деревини по річним шарам і по амплітуді коливань інтенсивності фотолюмінесценції всередині річного шару визначають дату початку забруднення ділянки, що контролюється, а про ступінь забруднення судять по відношенню різниць максимального і мінімального значень інтенсивності фотолюмінісценції деревини з дослідної і фонової ділянки. Відомий спосіб є досить ефективним, але він є трудомістким і потребує більш значного часу і витрат для виявлення техногенних забруднень. Відомий спосіб є найбільш близьким запропонованому і тому взятий як прототип. В основу винаходу поставлено задачу в способі індикації техногенних забруднень шляхом перенесення місця забору проб з дерева прискорити індикацію забруднень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі індикації техногенних забруднень, відповідно до якого проводять реєстрацію фотолюмінесценції рослинних зразків з дослідної і фонової ділянок і індикацію наявності і ступеня забруднення, згідно з винаходом, реєстрацію здійснюють по лубу, а ступінь забрудненості визначають по відношенню інтенсивності люмінесценції з дослідної і фонової ділянок. Спосіб виконують таким чином На дослідній і фоновій ділянках відбирають зразки кори з лубом з деяких дерев одного деревостою. Далі в камеральних або польових умовах зразки піддають ультрафіолетовому опроміненню, яке викликає люмінесценцію зразків і досліджують інтенсивність люмінесценції будь-яким відомим фотоприймачем, наприклад, флуорометром чутливістю не менше 500ма на 1 люкс. Довжина хвилі збудження l=360нм, а люмінесценції l=470нм. Встановлено, що основним люмінофором деревної тканини є целюлоза, інтенсивність люмінесценції якої залежить від екстрактивних речовин (смол, дубильних речовин та інш.). В зв'язку з тим, що зі збільшенням антропогенного забруднення території вміст екстрактивних речовин в лубі зменшується, інтенсивність люмінесценції підвищується. Ступінь забруднення визначається відношенням люмінесценції лубу з дослідної ділянки до фонової. Визначали показник забруднення по формулі: К=А1 /А0 , де: А1 - інтенсивність люмінесценції в мв дослідної ділянки; А0 - інтенсивність люмінесценції в мв фонової ділянки. Приклад На дослідній території, розташованій на південному сході Кременчуцького району Полтавської області, в районі м.Комсомольська провели відбір зразків кори дерев (тополя чорна та сосна звичайна) у трьох деревостоях по 10 проб у деревостої з різних дерев та в умовно-чистій фоновій ділянці. Після того в лабораторних умовах проводили виміри фотолюмінісценції лубу в діапазоні 470нм, збуджуваному ультрафіолетовим опроміненням. Попередньо прилад калібрувався за допомогою хімічного препарату „целюлоза" класу Х4. Препарат розташовували в потік ультрафіолетового випромінювання до фотоприймача. Збуджуване люмінесцентне випромінювання в діапазоні 470нм потрапляє через об'єктив на фотоприймач та електричний сигнал фотоприймача направляється через підсилювач на електровимірювальний прилад. За допомогою польової діафрагми, обмежуючої розмір світлового потоку від об'єкту до фотоприймача, встановлювали розмір сигналу в 1В, а після того під фотоприймачем розташовують зразки кори уверх лубом, та заміряли інтенсивність фотолюмінісценції лубу в (мВ) за допомогою м-вольтметра. Фоновою ділянкою був обраний деревостій на березі р.Псел поблизу с.Низи. Досліджувані деревостої знаходились у 16км на північ від міста Комсомольська, у 3-х км та в центрі міста. Інтенсивність фотолюмінісценції лубу в фоновій ділянці склала 20мВ, у 16км - 78мВ, у 3-х км - 80мВ, а в центрі міста - 130мВ. Якщо використовува ти вищезазначену формулу, індекс забруднення дорівнює у 16км - 3,9, у 3-х км - 4 та в центрі міста - 6,5. Таким чином, найбільш інтенсивне забруднення зазначається в районі відстійника нафтопереробного заводу - 3,9, і те хногенне забруднення Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом - 4 та 6,5. Завдяки застосуванню запропонованого способу скорочується час на дослідження, що дає можливість визначати ступінь забрудненості на більш значних територіях.