Спосіб біологічного визначення імуногенності інактивованих вакцин проти пастерельозу та сальмонельозу

Корисна модель відноситься до ветеринарної мікробіології, епізоотології, імунології та біотехнології, може використовува тись у науково-дослідних роботах, лабораторно-діагностичній практиці та в біотехнологічному виробництві для визначення біологічним способом імуногенності інактивованих моновакцин проти пастерельозу або сальмонельозу, або асоційованих вакцин проти пастерельозу та сальмонельозу. Є спосіб прямого зараження сільськогосподарських тварин, імунізованих послідовними розведеннями випробуваної вакцини з наступним розрахунком величини ImD50 за формулами Ріда й Менча або КербераАшмаріна [Ашмарин И.П., Воробьёв А.А. Статистические методы в микробиологических исследованиях. - Л.: Медгиз, 1962. - 180с.] Епізоотологічну ефективність вакцини перевіряють в епізоотичному досліді спільного утримання вакцинованих і природно захворілих тварин [Масимов Н. А. Пастереллёз животных: Лекция. - М.: МГАВМиБ им. Скрябина, 1995. - 28с.]. Недоліком вказаних способів визначення імуногенності інактивованих вакцин проти пастерельозу й сальмонельозу є тр удомісткість, тривалість виконання методичних процедур. При визначенні кількісних характеристик вірулентності або інфекційності виробничих штамів результати, що одержані, важко відтворюються в одиничних повторах, тому, що на результати біологічної проби значний вплив роблять умови культивування. Накопичення мікробних клітин при культивуванні невиразно варіює залежно від якості живильного й фізіологічного стану культури, тому мікробне навантаження при зараженні завжди різне, що приводить до одержання різнорідних показників у складі варіаційного ряду генеральної сукупності біологічної ознаки, що характеризує тільки саме ту культур у зб удника, що досліджують. [Конопаткин А.А., Бакулов И.А., Нуйкин Я.В. и др. Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1984. с.210-217, 436-444; Малахов Ю.А., Панин А.Н., Душук Р.В. и др. Вакцина против сальмонеллёза, пастереллёза и стрептококкоза поросят. ТУ 9384-116-00494185-96. 30.04.1997г.]. Це рішення може бути прототипом. Визначення 50% значень доза-ефект за вірулентностю, інфекційностю та на підставі цих показників протективного захисту, вираженого в кількості одиниць ImD50 необхідних для захисту не менш 80% імунізованого поголів'я при контрольному зараженні у гострому досліді або в епізоотологічному експерименті, при утриманні вакцинованих тварин у природному або штучному вогнищі інфекції. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб біологічного визначення імуногенності інактивованих вакцин проти пастерельозу та сальмонельозу, що містить визначення протективного захисту одиниць ImD50, шляхом використання лабораторних тварин у рекогностированому досліді з визначенням відповідності імунізуючих доз між с-г. тваринами та лабораторними тваринами (моделями), щоб забезпечити спосіб біологічного визначення імуногенності інактивованих вакцин проти пастерельозу та сальмонельозу. Спосіб виконується таким чином У способі використовується принцип кількісної відповідності дозового навантаження контрольного зараження лабораторних тварин і молодняку сільськогосподарських тварин (телята, поросята), які імунізовані аналогічними антигенними препаратами. Тому контрольне зараження, при підтитровці оптимальної імунізуючої дози вакцинного препарату проводять не на обмеженому контингенті сільськогосподарських тварин, а на доступних лабораторних тваринах у ста тистично необхідних кількостях. Експериментально встановлено, що при контрольному зараженні білих мишей у дозі 4-5 LD50, кроликів - 8-10 LD50, телят і поросят 1000-1500 LD50 величина ImD50 у всіх тварин, які імунізовані однаковою дозою вакцини - буде однаковою. Перманентно визначають величину ImD50 для телят або поросят за біологічними показниками отриманими на лабораторних тваринах, одноразово проводять рекогностирований дослід по з'ясуванню відповідності імунізуючих доз між сільськогосподарськими й лабораторними тваринами (білі миші, кролики). Для цього вакцинують однаковою кількістю інактивованої вакцини (наприклад, 0,5см 3) сільськогосподарських і лабораторних тварин і через три тижні проводять контрольне зараження білих мишей у дозі 4-5 LD50, - кроликів - 8-10 LDso, - телят і поросят - 1000-1500 LD50. Далі по формулі Кербера-Ашмаріна обчислюють кількісне значення ImD50. При випробуванні вакцинних серій, використовують отримані на лабораторних тваринах значення ImD50 для інтерпретації їх на сільськогосподарських тваринах. Приклад 1 Вакцинували однаковою кількістю інактивованої вакцини (0,5см 3) сільськогосподарських і лабораторних тварин. Через три тижні проводили контрольне зараження білих мишей у дозі 4-5LD50. Визначали вакцини проти пастерельозу та сальмонельозу. За формулою Кербера-Ашмаріна обчислювали кількісне значення ImD 50 та використовували його для інтерпретації на сільськогосподарських тваринах. Приклад 2 Вакцинували однаковою кількістю інактивованої вакцини (0,5см 3) сільськогосподарських і лабораторних тварин. Через три тижні проводили контрольне зараження кроликів у дозі 8-10LD50. Визначали вакцини проти пастерельозу та сальмонельозу. За формулою Кербера-Ашмаріна обчислювали кількісне значення ImD 50 та використовували його для інтерпретації на сільськогосподарських тваринах. Приклад 3 Вакцинували однаковою кількістю інактивованої вакцини (0,5см) сільськогосподарських і лабораторних тварин. Через три тижні проводили контрольне зараження телят і поросят у дозі 1000-1500LD50. Визначали вакцини проти пастерельозу та сальмонельозу. За формулою Кербера-Ашмаріна обчислювали кількісне значення ImD50 та використовували його для інтерпретації на сільськогосподарських тваринах. Величина ImD50 у всі х тварин, імунізованих однаковою дозою вакцини - буде однаковою. Спосіб визначення імуногенності інактивованих вакцин проти пастерельозу та сальмонельозу використовується для телят і поросят при утриманні вакцинованих тварин у природному або штучному вогнищі інфекції.