Спосіб вирощування насіння проса посівного з урахуванням особливостей збору врожаю в умовах правобережного лісостепу україни

Реферат: Спосіб вирощування насіння проса посівного полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу до роздільного збору врожаю найдоцільніше приступати при настанні 65-70 % ступеня стиглості насіння в волоті з наступним обмолотом через три доби, а використання інтегрованого показника якості дозволить комплексно оцінити посівні якості насіннєвого матеріалу та спрогнозувати його врожайні властивості. UA 103801 U (12) UA 103801 U UA 103801 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути застосована для одержання високоякісного насіння проса посівного. Просо має низку біологічних особливостей, що зумовлюють значну різноякісність його насіння. Найвагоміше і крупне зерно формується у верхній частині волоті. Від початку достигання насіння з верхньої частини волоті до повної його стиглості в нижній у середньому проходить 15-25 діб. Проте період достигання може істотно подовжуватися через неодночасність формування волотей на окремих стеблах рослини. Тому, загальна тривалість періоду від викидання волотей до господарської стиглості зерна іноді сягає 45-50 діб. Така неодночасність достигання насіння з різних частин волоті зумовлює значні відмінності в його посівних кондиціях. Також просо має здатність сильно осипатися, що пов'язано насамперед з будовою колосків, луски яких слабо утримують стигле, слизьке насіння. Посилюють обсипання також затримка зі строками збору врожаю і несприятливі погодні умови. Обсипається в основному найважче насіння з верхньої частині волоті, тобто найпродуктивніша частина врожаю може бути втрачена. У практиці набули поширення як пряме комбайнування, так і роздільний спосіб збору врожаю проса. Залежно від ґрунтово-кліматичних і сортових особливостей окремі вчені надають перевагу кожному з них. Зазвичай пряме комбайнування найчастіше використовують за повної стиглості 50-60 % насіння, а також у тих випадках, коли висота рослин менше 45 см або за зрідженого стеблостою й низько нахиленій волоті. Рівень техніки. Аналоги досліджень стосовно способу поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння проса посівного в умовах Правобережного Лісостепу України з урахуванням строків скошування й особливостей обмолоту насінницьких посівів проса посівного невідомі. В літературних джерелах (журналах) зустрічаються результати досліджень щодо окремого впливу різних строків і способів обмолоту на посівні якості та врожайні властивості насіння окремих сортів цієї культури, проте вони носять схематичний і поодинокий характер, а в умовах Правобережного Лісостепу зовсім невивчені. Задачею корисної моделі є вдосконалення технології вирощування та одержання високоякісного насіння проса посівного шляхом оптимізації умов збору його врожаю, що забезпечить підвищення його посівних якостей і врожайних властивостей в умовах Правобережного Лісостепу. Поставлена задача вирішується тим, що в умовах Правобережного Лісостепу найдоцільнішим для одержання найвищої врожайності насіння з материнських рослин за роздільного способу збору врожаю сприяє використання строку скошування, коли ступінь його стиглості в мітелці сягає 65-70 %, а використання інтегрованого показника якості дозволить комплексно оцінити посівні якості насіннєвого матеріалу та спрогнозувати його врожайні властивості. Приклад. Двофакторний польовий дослід з вивчення впливу особливостей збору врожаю материнських рослин на посівні якості та врожайні властивості насіння проса (2011-2013 pp.) передбачав наступні градації факторів: А (ступінь стиглості насіння в мітелці) - 25-30 %, 45-50, 65-70 (контроль) і 85-90 % насіння досягало фази повної стиглості; В (тривалість відлежування валка) - пряме комбайнування, а також через три, шість (контроль) і дев'ять діб після скошування. Висота скошування у валки -12-15 см. Для сівби використовували середньостиглий сорт проса посівного Золотисте. Посівну якість сформованого на материнських рослинах насіння перевіряли в лабораторних умовах восени року збору врожаю, а також сівбою наступного року (перше насіннєве потомство, 2012-2014 pp.). Збір врожаю здійснювали двофазним способом - скошування у валки з наступним обмолотом через 6 діб (комбайн "Sampo"). Попередник проса в обох поколіннях - пшениця озима. Фосфорні і калійні добрива вносили під зяблевий обробіток ґрунту, азотні - під першу весняну культивацію загальною нормою N60Р60K60. Строк сівби - друга декада травня, спосіб сівби - звичайний рядковий. Урожайність та елементи її структури. В усі роки досліджень одержанню найвищої врожайності насіння проса за роздільного способу збору врожаю сприяло використання рекомендованого строку скошування, коли ступінь стиглості насіння в мітелці сягав 65-70 % відповідно в середньому за варіантами обмолоту 3,85 т/га. Передчасні до цього строки скошування, коли кількість стиглого насіння в мітелці складала лише 25-30 і 45-50 %, супроводжувалися істотним недобором урожаю насіння - він був нижчим відповідно на 0,44 і 0,24 т/га при НІР05(А) = 0,11-0,15 т/га (табл. 1). Невдалою в цьому відношенні виявилася й затримка зі скошуванням материнських рослин проса до часу, коли кількість стиглого насіння в мітелці підвищувалася до 85-90 %. За таких умов збиральні роботи супроводжувалися істотними втратами (0,56 т/га) стиглого насіння внаслідок його обсипання. 1 UA 103801 U 5 10 Значно кращим за цього ступеня стиглості насіння виявився прямий обмолот материнських рослин - урожайність за роки досліджень тут склала 3,55-4,21 т/га, що лише в умовах 2013 року було істотно менше (0,36 т/га) контрольного варіанту збору врожаю (65-70 % стиглого насіння в волоті з терміном відлежування валка шість діб). В інші два роки прямий обмолот валків за настання 85-90 % стиглості насіння в волоті забезпечував більшу врожайність (на 0,01-0,09 т/га) за рахунок менших утрат через обсипання. Передчасні до цього строки прямого обмолоту спричиняли істотний недобір (0,69-2,28 т/га) урожаю насіння. Найгіршим при цьому виявився варіант, коли прямий обмолот використовували за повної стиглості лише 25-30 % насіння в волоті - врожайність була найменшою в усі роки досліджень і на рівні 1,16-1,82 т/га. І хоча стигле насіння й характеризувалося значною крупністю та ваговитістю, проте його прямий обмолот у цей період сильно ускладнювався підвищеною вологістю збиральної біомаси материнських рослин проса, що спричиняло значні втрати врожаю. Подальше відстрочення строків прямого обмолоту до настання 45-50 і 65-70 % стиглого насіння в мітелці проса істотно покращувало якість обмолоту і сприяло істотному збільшенню врожайності - на 0,42 і 1,60 т/га. 15 Таблиця 1 Урожайність насінницьких посівів проса залежно від особливостей збору врожаю, т/га Варіант досліду Ступінь стиглості Тривалість відлежування насіння в мітелці валка (фактор В) (фактор А) прямий обмолот три доби 25-30 % шість діб дев'ять діб прямий обмолот три доби 45-50 % шість діб дев'ять діб прямий обмолот три доби 65-70 % (контроль) шість діб (контроль) дев'ять діб прямий обмолот три доби 85-90 % шість діб дев'ять діб Середнє по досліду фактор А HIP05 фактор В взаємодія АВ фактор А фактор В Частка впливу, % взаємодія АВ інші 20 25 Рік 2011 2012 2013 1,79 3,49 3,79 3,41 2,03 3,64 3,83 3,51 3,21 3,95 3,85 3,74 3,86 3,76 3,49 2,72 3,38 0,11 0,11 0,22 11 41 44 4 1,16 2,98 3,24 2,92 1,82 3,21 3,40 3,18 2,73 3,56 3,46 3,27 3,55 3,39 3,11 2,53 2,97 0,12 0,12 0,24 16 38 41 5 1,82 3,51 3,86 3,48 2,18 3,87 4,11 3,73 3,62 4,33 4,57 3,95 4,21 4,04 3,62 2,97 3,62 0,15 0,15 0,30 22 33 39 6 Середня за три роки 1,59 3,33 3,63 3,27 2,01 3,57 3,78 3,48 3,19 3,95 3,96 3,65 3,87 3,73 3,41 2,74 3,32 Позитивним для одержання високої врожайності виявилося й використання такого агрозаходу, як відлежування валків. Так, при скошуванні материнських рослин проса за 25-30 % стиглості насіння в мітелці, відлежування валків упродовж трьох і шести діб істотно покращувало якість обмолоту за рахунок висушування листкостеблової маси. Крім цього, завдяки здатності виповненого, але нестиглого насіння проса дозрівати у валках, урожайність істотно збільшувалася на 2,04-0,30 т/га досягаючи рівня 3,33-3,63 т/га (НІР05(В) = 0,11-0,15 т/га). Проте подальше затягування з термінами обмолоту ще на три доби спричинило вже втрати врожаю (0,30 т/га) внаслідок обсипання найбільш ваговитого і стиглого насіння. Подібна тенденція спостерігалася впродовж усіх років досліджень. При цьому, якщо за наявності в мітелці 25-30 і 45-50 % стиглого насіння найефективнішим виявилося відлежування валків не менше шести діб, то за 65-70 % стиглості ефективність цього агрозаходу за трьох і шести діб 2 UA 103801 U 5 10 15 20 25 30 35 була рівнозначною (різниця склала 0,01 т/га), а при 85-90 % стиглості зовсім втрачала доцільність (кожні три доби збільшували втрати насіння внаслідок обсипання відповідно на 4, 11 і 21 %). Погодні умови року вирощування також вносили істотні корективи в формування рівня врожаю насіння проса. Так, спекотні й посушливі умови 2012 року спричинили певне зрідження насінницького ценозу і значне прискорення генеративних процесів у материнських рослин проса. При цьому, якщо в умовах 2011 року зрідження густоти рослин частково було компенсоване внаслідок підвищеного коефіцієнту продуктивного кущіння за значного зволоження, то посушливі умови 2012 року спричинили формування лише одностеблових рослин. Найбільш вдалим у цьому відношенні виявився 2013 рік, коли оптимальний розподіл опадів, а також температурний режим на рівні біологічного оптимуму упродовж вегетації насінницьких посівів проса забезпечив найкращу збереженість і густоту продуктивного стеблостою. Відповідно до цього врожайність насінницьких посівів проса в умовах 2013 року в середньому за варіантами досліджень склала 3,62 т/га порівняно з 2,72 і 2,53 т/га у 2011 і 2012 роках відповідно. За результатами дисперсійного аналізу найбільш впливовим чинником, що забезпечував максимальний збір урожаю насіннєвого матеріалу виявилося вдале поєднання вибору строку скошування і тривалості відлежування валків проса (взаємодія АВ) - частка впливу на рівні 3944 %. Не менш впливовим виявилося й окреме використання такого агроприйому, як відлежування валків (фактор В) - відповідно 33-41 %. Найменш впливовим було окреме врахування ступеня стиглості насіння в мітелці - 11-22 %. Посівні якості насіння. Проведена в лабораторних умовах перевірка модифікаційних змін, що відбулися під впливом досліджуваних особливостей збору врожаю материнських рослин і погодних умов року вирощування дозволила встановити певні закономірності щодо формування посівних якостей насіння проса (табл. 2). У середньому за роки досліджень формуванню найвищого рівня показників життєвості і життєздатності насіння проса сприяло використання роздільного способу збору врожаю за настання 65-70 % стиглості насіння в мітелці й тривалості відлежування валків три-шість діб. Так, за показниками лабораторної схожості, вирощене насіння за даного поєднання особливостей збору врожаю, відповідало категорії елітного і мало найвищий рівень цього показника - відповідно 96,8 і 96,3 %; найвищими були й енергія (93,2 і 92,7 %), швидкість (1,92 і 1,94 діб) і дружність (24,9 і 24,7 шт./добу) проростання, а також сила росту (97,8 і 97,0 %). Розрахований інтегрований показник якості насіннєвого матеріалу підтвердив, що найбільш високоякісний насіннєвий матеріал проса формується за даних параметрів збору врожаю - 100 і 99,3 % або перше і друге місце в загальній оцінці посівних якостей зібраного врожаю насіння. Крім цього, одержані дані й виконаний аналіз підтвердив результати [239, 364, 408], що насіннєвий матеріал сформований першим (25-30 % стиглого насіння) у верхній частині волоті завдяки кращому надходженню до нього пластичних речовин характеризується високими посівними кондиціями. 40 Таблиця 2 Посівні якості насіння проса залежно від особливостей збору врожаю материнських рослин, 2011-2013 pp. Варіант досліду Швидкіс Інтегрован Дружність Лаборат Ступінь Енергія ть Сила ий проростан орна стиглості Тривалість пророста пророст росту, показник Місце ня, схожість, насіння в відлежування валка ння, % ання, % якості шт./доба % мітелці {фактор В) діб насіння, % (фактор А) прямий обмолот 83,7 2,38 19,8 86,5 87,3 85,8 13 три доби 85,7 2,18 22,3 89,7 91,8 91,3 9 25-30 % шість діб 90,7 2,02 24,3 95,8 96,3 97,5 4 дев'ять діб 90,8 2,00 24,5 95,8 96,3 97,9 3 прямий обмолот 85,7 2,21 18,8 88,5 91,2 87,8 12 три доби 91,2 2,04 23,5 95,5 95,3 96,6 5 45-50 % шість діб 91,2 2,06 23,2 95,3 95,3 96,1 6 дев'ять діб 84,2 2,11 22,4 92,7 93,8 92,6 8 3 UA 103801 U Продовження таблиці 2 прямий обмолот 65-70 % три доби (контроль) шість діб {контроль) дев'ять діб прямий обмолот три доби 85-90 % шість діб дев'ять діб 5 10 15 20 25 30 35 40 45 86,7 93,2 92,7 86,3 86,2 85,8 84,7 83,8 2,23 1,92 1,94 2,09 2,27 2,30 2,36 2,39 22,6 24,9 24,7 22,8 20,3 18,0 17,7 17,3 88,8 97,8 97,0 95,2 88,7 86,8 86,3 84,5 90,8 96,8 96,3 95,8 89,2 88,5 87,8 85,5 90,9 100,0 99,3 94,5 88,2 85,6 84,5 82,9 10 1 2 7 11 14 15 16 Проте для формування високоякісного насіння за таких умов обов'язковим виявилося використання роздільного обмолоту з відлежуванням валків не менше шести-дев'яти діб відповідно енергія проростання і лабораторна схожість насіння вирощеного на цих ділянка склала 90,7-90,8 і 96,3 % за інтегрованого показника якості 97,5 і 97,9 % (третє і четверте місце). Високоефективним відлежування валків виявилось і за наступного строку збору врожаю, коли ступінь стиглості насіння в мітелці підвищився до 45-50 %, проте в цьому випадку для формування найвищого рівня якісних показників достатньою була його тривалість у межах трьох-шести діб - відповідно інтегрований показник якості склав 96,6 і 96,1 % або п'яте і шосте місце. Найменш доцільним для вирощування проса в насінницьких посівах виявилося використання прямого обмолоту валків за найменшого ступеня стиглості насіння в мітелці (2530 %) - за рівнем лабораторної схожості зібраний насіннєвий матеріал не відповідав категорії оригінального (87,3 %). Крім цього, зовсім неприпустимими у технології вирощування насінницьких посівів проса виявився їхній перестій до часу настання 85-90 % стиглості насіння в волоті - за інтегрованим показником зібраний як прямим, так і роздільним обмолотом насіннєвий матеріал був найменш якісним. Відмічені варіанти за інтегрованим показником якості насіння займали найнижчі місця, а також порівняно з кращими ділянками характеризувалися найбільшими втратами під час збору врожаю. Очевидно, що на формування такого рівня якісних показників насіннєвого матеріалу впливали як тривалість фаз достигання материнських рослин проса, так і погодні умови року формування врожаю. Так, несприятливі погодні умови 2011 року спричинили значне зрідження насінницького ценозу й підвищену кущистість материнських рослин проса. При цьому через нерівномірність достигання на різних стеблах і гілках хоча й формувалася значно більша кількість насіння, проте воно характеризувалося високою різноякісністю - порівняно з 2012 і 2013 роками значно знижувалися вирівняність насіння, його вагова й об'ємна маса (маса 1000 зерен і натура зерна). Статистичний аналіз показників якості насіннєвого матеріалу проса дозволив встановити середньої сили зворотну кореляційну залежність між лабораторною схожістю насіння та загальною (r = -0,56±0,04) і продуктивною кущистістю (r = -0,51±0,05), прямі сильні зв'язки між лабораторною схожістю та масою 1000 насінин (r=0,65±0,03), вирівняністю (r=0,81±0,00) і натурою (r=0,67±0,01), а також середньої сили прямий зв'язок з урожайністю материнських рослин (r=0,53±0,04). Врожайні властивості насіння, сформованого на материнській рослинах. Залежно від року вирощування рослин першого насіннєвого потомства кращими врожайними властивостями характеризувалося насіння, вирощене в умовах 2012 року (3,84 т/га), коли його формування проходило в посушливих і спекотних умовах (ГТК = 0,6) упродовж вегетаційного періоду проса (табл. 3). В середньому по досліду рівень врожайності рослин першого насіннєвого потомства, одержаного з материнських рослин 2012 року, був на 0,78 (2011 р.) і 1,03 т/га (2013 р.) істотно вищим. Найменш урожайним у середньому за роки досліджень виявилося насіння, вирощене за оптимальних гідротермічних умов (ГТК = 1,1) періоду вегетації проса 2013 року. Його сівба в наступному 2014 році дозволила встановити, що врожайність рослин першого насіннєвого потомства в середньому по досліду склала 2,81 т/га, й у найкращих варіантах (65-70 % і тришість діб відлежування валка) не піднімалася вище 3,56-3,59 т/га, у той час як в інші роки вона сягала 3,78-3,87 (2012 р.) і 4,89-4,95 т/га (2013 p.). Однією з причин такого явища стали несприятливі погодні умови впродовж генеративного періоду росту і розвитку посівів проса першого насіннєвого потомства в 2014. Так, упродовж травня випало майже в 2,3 разу більше дощу (125,5 мм) порівняно з середньобагаторічними даними (55 мм), а також значне пониження температурного режиму в червні, коли середньодобова температура повітря була упродовж 4 UA 103801 U двох декад на рівні 16,7-16,5 °C, істотно сповільнили ростові процеси рослин проса і перехід до репродуктивного розвитку. Таблиця 3 Урожайність посівів проса першого насіннєвого потомства залежно від особливостей збору врожаю материнських рослин, т/га Варіант досліду Ступінь стиглості Тривалість відлежування насіння в мітелці валка (фактор В) (фактор А) прямий обмолот три доби 25-30 % шість діб дев'ять діб прямий обмолот три доби 45-50 % шість діб дев'ять діб прямий обмолот три доби 65-70 % (контроль) шість діб (контроль) дев'ять діб прямий обмолот три доби 85-90 % шість діб дев'ять діб Середнє по досліду фактор А HIP05 фактор В взаємодія АВ фактор А фактор В Частка впливу, % взаємодія АВ інші 5 10 15 20 25 Рік 2012 2013 2014 2,53 3,11 3,59 3,65 3,16 3,46 3,41 3,24 3,05 3,87 3,78 3,35 2,49 2,26 2,11 1,88 3,06 0,12 0,12 0,23 46 16 27 11 2,41 3,67 4,61 4,72 3,71 4,36 4,27 4,05 3,87 4,95 4,89 4,20 3,18 3,21 3,02 2,35 3,84 0,15 0,15 0,29 46 17 28 9 1,59 2,88 3,31 3,43 2,84 3,30 3,26 3,04 2,92 3,59 3,56 3,11 2,35 2,13 1,96 1,76 2,81 0,11 0,11 0,21 48 16 27 10 Середня за три роки 2,18 3,22 3,84 3,93 3,24 3,71 3,65 3,44 3,28 4,14 4,08 3,55 2,67 2,53 2,36 2,00 3,24 У середньому за роки досліджень формування найвищої врожайності посівів проса першого насіннєвого потомства забезпечила тривалість вегетації материнських рослин, коли до їхнього роздільного збору приступали за настання 65-70 % стиглості насіння в волоті - відповідно 4,143,55 т/га. За передчасних до цього термінів роздільного обмолоту насінницьких посівів (25-30 і 45-50 % стиглого насіння в мітелці) даний показник у середньому істотно понижувався на 0,26 і 0,32 т/га (НІР05(АВ) = 0,21-0,29 т/га). Проте найбільші недобори врожаю посівів першого насіннєвого потомства були одержані на ділянках, де до скошування материнських рослин приступали зі значним запізненням (85-90 % стиглого насіння в волоті) - відповідно 2,67-2,00 т/га або на 1,40-2,08 т/га істотно менше найоптимальніших термінів обмолоту (65-70 % і три доби відлежування валка). З перенесенням у часі строків роздільного обмолоту від 25-30 % ступеня стиглого насіння в волоті до 45-50 і 65-75 % ефективність тривалості відлежування поступово зменшувалася від дев'яти до шести і трьох діб, відповідно сприяючи істотним приростам врожаю посівів першого насіннєвого потомства. За перестою на корені стиглого насіння материнських рослин (85-90 %) використання цього агроприйому повністю втрачало свою доцільність, супроводжуючись лише погіршенням врожайних властивостей зібраного насіння й істотними втратами врожаю зерна проса в наступному поколінні. Оцінюючи ефективність прямого обмолоту насінницьких посівів, було встановлено, що використання його при 45-50 і 65-70 % ступені стиглості виявилося статистично рівнозначним рівень врожайності рослин першого насіннєвого потомства на цих ділянках склав відповідно 3,24 і 3,28 т/га, або на 0,36 і 0,64 т/га істотно менше варіантів роздільного обмолоту за цих же строків скошування. Проте використання цього агроприйому за надранніх (25-30 %) і пізніх (85 5 UA 103801 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 90 %) строків достигання врожаю в насінницьких посівах спричиняло істотний недобір зерна в посівах першого насіннєвого потомства - відповідно на рівні 1,06-1,10 і 0,56-0,61 т/га. За результатами дисперсійного аналізу найбільш впливовим на формування високоврожайних посівів першого насіннєвого потомства виявився вибір оптимального строку скошування насінницьких посівів - відповідно частка впливу фактора А в усі роки була найбільшою і знаходилася на рівні 46-48 %. Дещо менш впливовим, проте також на значному рівні (27-28 %) виявилася взаємна оптимізація строків скошування з тривалістю відлежування валків - взаємодія факторів А і В, а найменш значимим було окреме врахування лише способів обмолоту врожаю - 16-17 %. За допомогою метода кореляційних плеяд визначався ступінь впливу умов вирощування на формування посівних якостей та врожайних властивостей насіння проса, а також взаємозв'язок рівня врожайності рослин першого насіннєвого потомства з низкою господарсько-цінних ознак насіння з материнських посівів: А - енергія проростання насіння (%); В - швидкість проростання насіння (діб); С - дружність проростання насіння (шт./доба); D - сила росту насіння (%); Е лабораторна схожість насіння (%); F - інтегрований показник якості насіння (%); G - маса 1000 насінин (г); Н - натура насіння (г/л); І - вирівняність насіння (%); J - плівчастість насіння (%); К вихід пшона (ц/га); L - уміст білка в насінні (%); М - уміст жиру в насінні (%); Y1 - урожайність материнських посівів (ц/га); Y2 - урожайність рослин першого насіннєвого потомства (ц/га). На кресленні зображено кореляційна плеяда залежностей посівних якостей та врожайних властивостей насіння проса, сформованих під дією особливостей збору врожаю, 2011-2014 рр. (примітка. Цифри на кресленні - значення коефіцієнтів кореляції після коми). За результатами чотирирічних досліджень була побудована кореляційна плеяда (кресл.), з даних якої видно, що врожайність материнських рослин (Y1) прямо пов'язана з аналогічним показником у рослин першого насіннєвого потомства (Y2) (r=0,51±0,04). Крім цього, між урожайністю (Y1) й інтегрованим показником якості насіннєвого матеріалу (F) існує середньої сили (r=0,55±0,03) кореляційний зв'язок, який у свою чергу на сильному прямому рівні залежав від енергії проростання насіння (А) - r=0,89±0,00, його сили росту (D) r=0,88±0,00, дружності проростання насіння (С) - r=0,87±0,00 і лабораторної схожості (Е) r=0,87±0,00, а зі швидкістю проростання насіння (В) мав тісний обернений зв'язок - r = 0,88±0,00. В свою чергу, всі винесені нами на дослідження лабораторні показники якості насіннєвого матеріалу мають між собою тісні прямі (А, С, D, Е), а зі швидкістю проростання насіння (В) - обернені кореляційні зв'язки відповідно на рівні r=0,80…0,85±0,00 і r = -0,88±0,00. Крім цього, за виключенням дружності проростання насіння (С), всі інші лабораторні показники якості насіннєвого матеріалу проса на середньому й тісному рівні корелювали з врожайністю материнських рослин: відповідно прямо з енергією проростання (А) і лабораторною схожістю (Е) -r=0,53…0,55±0,03; з силою росту (D) - r=0,85±0,00 й обернено - зі швидкістю проростання насіння (В) - r = -0,56±0,02. Дружність проростання насіння (С) також прямо залежала від рівня врожайності материнських рослин, проте сила цього зв'язку не відповідала умовам побудови даної плеяди (r