Пристрій для одержання суміші водню й кисню із води

Реферат: Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води містить корпус, що з'єднаний із камерою розщеплення води, в якій розміщені електроди. В циліндричному корпусі, який має корпус і кришку, на валу електродвигуна установлений ротор у вигляді диска, з одного боку ротора розміщена камера подачі води, з якої ротор має радіальні канали, в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля) з'єднаних між собою, на кінцях яких закріплені прямоточні, спіралевидні, вихрові, відцентрові та туманоутворюючі форсунки. З іншого боку ротор має діаметральну виточку, яка утворює з циліндричним корпусом камеру розщеплення води, у якій на корпусі розміщують на ізоляторах різнополярні пластини високовольтних електродів у вигляді концентричних кілець. По периферії, в осьовому напрямку, камера розщеплення води має вихідні патрубки для водню й кисню, що розміщені в герметичному циліндричному корпусі, а в кришці герметичного циліндричного корпуса розміщений вхідний патрубок. UA 105122 U (12) UA 105122 U UA 105122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до енергетики і може бути використана для одержання дешевих та економічних джерел енергії зокрема в хімічній, нафтохімічній, нафтовидобувній, автомобільній, харчовій промисловості, медицині, сільському господарстві та інше. Відомий пристрій для одержання водню шляхом термічного розкладання води, який містить корпус в середині якого підводиться теплова енергія і в якому розміщена трубчаста селективна мембрана виготовлена із окису тугоплавкого металу. Співвісно селективній мембрані розміщена камера розкладання води, яка містить трубопровід для подачі перегрітої пари [1]. Недоліками наведеного пристрою є низька продуктивність селективної мембрани, відносно кисню, який дифундує через неї, а також низька якість кінцевого продукту. Найближчим аналогом є пристрій одержання водню й кисню з перегрітої водяної пари з температурою 500-550 °С на каталізаторі при пропусканні пари через електричне поле постійного струму з напругою 6000 В. Приготування перегрітої пари води відбувається в пристрої, який містить сталеву трубу з жароміцної сталі (стартер). Перед запуском пристрою стартер розігрівають до температури 800-1000 °С. У камері розкладання перегрітий пар води розкладають на водень і кисень електричним полем. Одним електродом служить сам корпус камери (труба), а іншим - труба з тонкостінної сталі, що знаходиться в центрі корпуса [2]. Зазначений пристрій вибраний в як найближчий аналог. До недоліків цього пристрою належать значна енергоємність, що пов'язана з приготуванням перегрітої пари води, а також неможливість роботи цього пристрою при використанні технічної води, оскільки при температурі насиченої пари на стінках пристрою і на каталізаторі утворюються відкладення і накип, що призводить до швидкого виходу пристрою з ладу. Для збору одержаних водню й кисню використовують спеціальні збірні ємності, що робить пристрій вибухонебезпечним. До причин, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату при використанні відомого пристрою відноситься те, що відомий пристрій має значну енергоємність, тривалий час на розігрів води при перетворенні її в пару високої температури, відкладеннями накипі на каталізаторі. Силова установка матеріалоємна і займає велику виробничу площу, не враховуючи приміщення під турбіни, генератор і трансформатор, має допоміжні ємкості для збору і зберіганню водню, що робить пристрій вибухонебезпечним. Водень при з'єднанні з киснем (окисленим), займає перше місце по калорійності на 1 кг палива серед всіх палив, які використовують для одержання електроенергії та тепла. Водень, що одержують з води, - один з найбільш енергонасищених носіїв енергії, теплота згоряння 1 кг водню становить 120 МДж/кг, у той час як теплота згоряння бензину або кращого вуглеводного авіаційного палива становить 46-50 МДж/кг, тобто в 2,5 рази менше. Це - одна із причин, чому рідкий водень використовують в якості палива для енергетики ракет та космічних кораблів, для якого мала молекулярна маса і висока питома енергоємність водню має першорядне значення. Перешкодою для використання водню в енергетиці є дорогий спосіб його одержання, який економічно не виправданий. Водень не може конкурувати з вуглеводневим паливом для його одержання застосовують електролізні установки термічні нагрівачі, які малопродуктивні і енергія, витрачена на одержання водню, дорівнює енергії, одержання від спалювання цього водню. Витрати електроенергії на вироблення одного кубометра водню з врахуванням перенапруження при традиційному електролізі в промислових умовах складають 18-21,6 МДж, а загальні витрати енергії (з врахуванням виробництва самої електроенергії) перевищує 50 МДж, що робить водень недопустимо дорогим. Запаси водню, зв'язаного в органічній речовині у воді, практично невичерпні. Розроблені численні способи з розкладання води на складові елементи, розрив міжмолекулярних зв'язків дозволяє виробляти водень, а потім використовувати його як паливо. Міжмолекулярні зв'язки водяної пари слабкіші, ніж у води у вигляді рідини, і тим більше води у вигляді льоду. Газоподібний стан води ще більш полегшує роботу електричного поля по подальшому розщепленню самих молекул води на Н2 і О2. Тому метод ефективного переведення агрегатного стану води у водяний газ (пар, туман) - це перспективний напрям розвитку електроводневої енергетики. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення існуючого пристрою шляхом переведення рідкої фази води в газоподібну фазу, яка проходить без підвода значної енергії, а за рахунок вихрових турбулентних процесів, відцентрових сил, кавітаційних процесів, сил ежекції, які виникають на великих швидкостях при переміщенні, обертанні води в комбінованих відцентрових прискорювачах з соплами Лаваля і вихрових відцентрових прямоточних спіралевидних туманоутворюючих форсунках. Рідина у форсунках перетворюється в паротуманну суміш і частково у водень і кисень з послідуючим її проходженням через електроди, на які подається змінний високовольтний високочастотний постійний струм (регулюючи та змінюючи напругу, частоту та період, величину і довжину імпульсів і конфігурацію 1 UA 105122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 високочастотного магнітного поля) в накопичувальній камері викликаючи тим самим дисоціацію повного розкладу паро-туманної суміші на водень і кисень. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для одержання суміші водню та кисню із води містить корпус, що з'єднаний із камерою розщеплення води, в якій розміщені електроди, згідно з корисною моделлю, в циліндричному корпусі, який має корпус і кришку на валу електродвигуна установлений ротор у вигляді диска, з одного боку ротора розміщена камера подачі води, з якої ротор має радіальні канали, в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля) з'єднаних між собою, на кінцях яких закріплені прямоточні, спіралевидні, вихрові, відцентрові та туманоутворюючі форсунки, а з іншого боку ротор, у верхній його частині, має діаметральну виточку, яка утворює з циліндричним корпусом камеру розщеплення води, у якій на корпусі розміщують на ізоляторах різнополярні пластини високовольтних електродів у вигляді концентричних кілець, з можливістю зміни відстані між ними, а по периферії, в осьовому напрямку, камера розщеплення води має вихідні патрубки для водню й кисню, що розміщені в герметичному циліндричному корпусі, а в кришці герметичного циліндричного корпуса розміщений вхідний патрубок, який одним своїм кінцем з'єднаний з системою подачі води, а іншим - входить в камеру подачі води, що розміщена в роторі. Згідно корисною моделлю, корпус і кришка циліндричного корпуса герметично з'єднані між собою, Згідно корисною моделлю, радіальні канали, в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля), виконані в роторі перпендикулярно осі обертання ротора, Згідно корисною моделлю, пластини електродів, в камері розщеплення води, розміщують на відстані одна від одної достатній для запобігання електричного пробою, Згідно корисною моделлю, поперечний переріз конусоподібної насадки (сопла Лаваля) вихрового комбінованого прискорювача рідини на вході менший від поперечного перерізу конусоподібної насадки (сопла Лаваля) на його виході. Саме поєднання наведених відомих ознак і сукупність суттєвих ознак пристрою, що заявляються, забезпечує зниження енергетичних затрат електричної та теплової енергії на утворення паро-туманної суміші, процес вироблення газової суміші безперервний і швидкий, а кількість вироблення водню і кисню при однакових енергозатратах на порядок більше, ніж в найближчого аналога. Суть запропонованої корисної моделі пояснюється кресленнями, що зображені на: Фіг. 1 Схема пристрою для одержання суміші водню й кисню; Фіг. 2 - Схема герметичного циліндричного корпуса пристрою для одержання суміші водню й кисню; Фіг. 3- Схема вихрового комбінованого прискорювача рідини; Фіг. 4 - Структурна електрична схема управління пристроєм для одержання суміші водню й кисню. Пристрій для одержання суміші водню й кисню із води Фіг. 1 складається з розбірного герметичного циліндричного корпусу виконаного з нержавіючої сталі, (кераміки, фторопласту або стеклотекстоліту), який має корпус 1, кришку 2. Всередині розбірного герметичного циліндричного корпуса на валу електродвигуна 4, розміщений (з можливістю обертання) ротор 3 виготовлений із легкого металу, наприклад титанового або дюралевого сплавів і виконаний у вигляді диска, з одного боку ротора 3 розміщена камера подачі води з якої ротор 3, має радіальні канали, принаймні не менше шести (Фіг. 2), в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини 5 у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля) з'єднаних між собою на кінцях яких закріплені прямоточні, спіралевидні, вихрові, відцентрові та туманоутворюючі форсунки 19 (Фіг. 3). В корпусі 1, розміщені вихідні патрубки 8, а на кришці 2 - вхідний патрубок 7. В герметичному циліндричному корпусі міститься камера розщеплення води А, Фіг. 1, в межах якої розміщені на ізоляторах різнополярні високовольтні електроди 6, які приєднані до блока управління високовольтним імпульсним генератором 26, (Фіг. 4). Пластини різнополярних високовольтних електродів 6, розміщені на корпусі 1, у вигляді концентричних кілець, з можливістю зміни відстані між ними, і знаходяться одна від одної на відстані достатній для запобігання електричного пробою. Для надійної електроізоляції високовольтні електроди 6, захищені від пробою прохідними електроізоляторами через які подається напруга. Змінюючи відстань між електродами 6, регулюють якість роботи і продуктивність пристрою. Вихровий комбінований прискорювач рідини 5, Фіг. 3 у вигляді конусоподібних насадок з'єднаних між собою, складається із розміщених співвісно принаймні трьох герметично з’єднаних між собою сопел Лаваля 9, 10, 11. Вихровий комбінований прискорювач рідини 5, має вхідний канал 12, і вихідний канал 18, що закінчується прямоточною, спіралевидною, вихровою, відцентровою та туманоутворюючою форсункою 19, має принаймні дві герметичні камери 14 і 2 UA 105122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 16, а також критичні звужуючі канали 13, 15 і 17. Критичний звужуючий канал 13, сопла Лаваля 9, менший за звужуючий критичний канал 15, сопла Лаваля 10, який може закінчуватись соплом Лаваля 10, (перетворюючись просто в сопло 10), а звужуючий критичний канал 15, сопла Лаваля 10, менший за звужуючий критичний канал 17, сопла Лаваля 11, яке теж може закінчуватись соплом 11, (перетворюючись просто в сопло Лаваля 11). На кінці сопла Лаваля 11 установлена прямоточна, спіралевидна, вихрова, відцентрова та туманоутворююча форсунка 19, яка має прямоточний спіралевидний завихрювач для утворення вихору паро-туманної суміші і виходу його в камеру розщеплення води А. Сопла Лаваля (9, 10, 11) мають класичний профіль, що дає можливість змінювати кут розкриття камери розширення, який знаходиться в межах 12-30°. Сопла Лаваля з таким кутом розширення забезпечують найбільшу швидкість руху рідини і ефективне пароутворення паро-крапельної та паро-туманної суміші на всіх ділянках вихрового комбінованого прискорювача рідини 5. Пристрій, що заявляється може бути реалізований наступним чином. Через вхідний патрубок 7, за допомогою циркуляційного насоса з тиском приблизно 2-3 атм. здійснюють подачу води в приймальну камеру ротора 3 (Фіг. 1), що розміщений в герметичному циліндричному корпусі. Ротор 3, в герметичному циліндричному корпусі обертається зі швидкістю 6-18 тис. об/хв. Вода з приймальної камери ротора 3, під дією вихрових відцентрових сил з великою кутовою кільцевою швидкістю попадає на вхід вихрового комбінованого прискорювача рідини 5, (Фіг. 3) в переріз 12 до звужуючого критичного каналу 13, сопла Лаваля 9. Збільшуються відцентрові сили, різко росте тиск води і в напірній частині критичного каналу 13, сопла Лаваля 9, який досягає приблизно до 30 атм. Потік води (рідкої фази) попадає у розширюючу частину сопла Лаваля 9, при проходженні води у розширюючій частині миттєво падає тиск при цьому росте швидкість води проходять вихрові турбулентні кавітаційні процеси виділяється велика кількість енергії і бульбашок, які розриваються виділяючи пару, росте температура води. Рідина закипає і просто кипить (таким чином рідка фаза води переходить в паро-крапельну фазу) і з великою швидкістю приблизно 150-200 метрів на секунду проходить в сопло Лаваля 10, де потік паро-крапельної суміші у зоні (Б) відривається від стінок сопла Лаваля 9, і у вигляді циліндричного потоку рухається до стінок сопла Лаваля 10, який спрофільовано таким чином, що швидкість потоку не падає, за звужуючим критичним каналом 15, паро-крапельна суміш спочатку сповільнюється об стінки сопла Лаваля 10, а потім знову розганяється ще до більших швидкостей. Так як звужуючий критичний канал 15, не на багато більший за звужуючий критичний канал 13, запирання паро-крапельної суміші потоку не виникає, а за рахунок ефекту ежекції, який виникає із-за великої швидкості руху паро-крапельної суміші, герметична камера 14, практично миттєво вакуумується, тим самим утворюється вакуумна зона. У цьому випадку герметична камера 14, являється першим прирощенням швидкості потоку і енергії. Паро-крапельна суміш з великою швидкістю направляється до критичного каналу 15, сопла Лаваля 10. Перед критичним каналом 15, росте тиск падає швидкість. Паро-крапельна суміш попадає у розширюючу частину сопла Лаваля 10, де різко падає тиск, зростає температура і швидкість потоку, під дією раніше описаних процесів парокрапельна фаза суміші перетворюється у паро-туманну фазу суміші і з великою швидкістю направляється до критичного каналу 17 сопла Лаваля 11, де спочатку сповільнюється об стінки сопла Лаваля 11), а далі з великою швидкістю проходить в сопло Лаваля 11. Із-за великої швидкості руху потік паро-туманної суміші у зоні (В) відривається від стінок сопла Лаваля 10, і у вигляді циліндричного потоку рухається до стінок сопла Лаваля 11, який спрофільовано таким чином, що швидкість потоку не падає, за звужуючим критичним каналом 17, паро-туманна суміш спочатку сповільнюється об стінки сопла Лаваля 11, а потім знову розганяється ще до більших швидкостей. Так як звужуючий критичний канал 17, не на багато більший за звужуючий критичний канал 15, запирання потоку паро-туманної суміші не виникає, а за рахунок ефекту ежекції, який виникає із-за великої швидкості руху паро-туманної суміші герметична камера 16, практично миттєво вакуумірується, тим самим утворюється вакуумна зона. У цьому випадку герметична камера 16, являється другим прирощенням швидкості потоку і енергії. Перед критичним каналом 17, швидко росте тиск, частково падає швидкість, а далі паро-туманна суміш попадає в зону розширення сопла Лаваля 11, де падає тиск і миттєво росте швидкість і температура. В результаті таких процесів паро-туманна суміш під дією турбулентних і окружних швидкостей розганяється до звукових швидкостей проходячи прямоточний спіралевидний канал туманоутворюючої форсунки закручений потік частково розбиває і подрібнює молекули паротуманної суміші на атоми водню та кисню. За рахунок великих відцентрових швидкостей, вихрових кавітаційних процесів, які проходять в герметичних камерах в результаті відцентрового турбулентного руху і обертання води, паро-крапельної і паро-туманної суміші в каналах сопел Лаваля (9, 10, 11), де в процесі її адіабатичного розширення проходять 3 UA 105122 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перетворення потенційної енергії рідини, що нагрівається, в кінетичну енергію паро-туманної суміші. Струмінь рідини, паро-крапельної і паро-туманної суміші за рахунок вихрових турбулентних процесів, відцентрових сил обертання і руху розривається при утворенні вихорів, а всередині самого вихору знижений тиск, який заставляє рідину і утворенні суміші інтенсивно кипіти. Відбувається безперервний процес створення кавітаційних пузирьків по всій внутрішній поверхні зіткнення вихору з рідиною і з утвореними сумішами. Нагрівання рідини і суміші в каналах сопел Лаваля (9, 10, 11), протікання і кипіння в герметичних камерах сопел Лаваля і перетворення її в паро-крапельну, паро-туманну суміш з параметрами двофазного потоку досягається за рахунок її розгону в вихровому комбінованому прискорювачі рідини 5 з соплами Лаваля (9, 10, 11) до дуже великих швидкостей. При проходженні через сопла Лаваля (9, 10, 11) паро-крапельна і паро-туманна суміш попадає в камеру прямоточної, спіралевидної, вихрової, відцентрової та туманоутворюючої форсунки 19, яка має спеціальний спіралевидний прямоточний отвір, де паро-туманна суміш із-за великої окружної швидкості формується у вихор в якому суміш постійно кипить і піддержує процес туманоутворення. Таким чином в камері А герметичного циліндричного корпуса (Фіг. 1) одержують паро-туманну суміш у вигляді туману. Подаючи через регулюючі різнополярні пластини високовольтних електродів 6, постійний струм високої напруги, який може досягати до 30 кВ. при цьому утворюють електричне поле, через яке проходить паро-туманна суміш. Змінюючи і підбираючи параметри високовольтного високочастотного електричного поля постійного струму на блоці 26, (регулюючи та змінюючи напругу, частоту та період, величину і довжину імпульсів і конфігурацію високочастотного електричного поля) в камері розщеплення води А герметичного циліндричного корпуса, на електродах 6, викликають тим самим дисоціацію повного розкладу паро-туманної суміші на водень і кисень. Аналогічні процеси протікають в інших вихрових комбінованих прискорювачах рідини 5. З камери розщеплення води А герметичного циліндричного корпуса, суміш газів водню і кисню направляють через вихідні патрубки 8, по трубопроводу до трьохходового крану, на схемі не показаний який має три виходи: - один вихід трубопроводу зв'язаний з водяним затвором водяної ванни і використовується при запуску пристрою - другий вихід трубопроводу аварійний зв'язаний з атмосферою - третій вихід трубопроводу проходить через фільтри, сепаратор і направляється до споживачів. Блок управління високовольтним імпульсним генератором 26, дозволяє регулювати напругу знакопостійного («+», »-») електричного поля від 0 до 30 кВ. Як джерело електричного поля для забезпечення роботи пристрою, що заявляється, можуть бути використані різні пристрої наприклад, такі як відомі магніто-електронні високовольтні перетворювачі постійної та імпульсної напруги, електростатичні генератори, різні помножувачі напруги, заздалегідь заряджені високовольтні конденсатори, а також інші джерела електричного поля. Для демонстрації і практичної реалізації пристрою, що заявляється була створена дослідна модель для безперервного одержання суміші водню і кисню, сумарна споживана потужність якої складає 1100 Ват. На дослідній моделі установлений циркуляційний насос Grundfos UPS 3 25-40 з напругої мережі 220 В, потужністю 45 Вт і напором 4 м з продуктивністю 3,5 м /год для подачі води в пристрій. Електричний двигун, який забезпечує обертання ротора пристрою має потужність 900 Вт, з обертами до 24000 об/хв і напругою в мережі 220 В. Блокова електрична схема з електронним блоком управління 20 (Фіг. 4), розрахована на 155 Ват. Пристрій працює наступним чином. Перед запуском пристрою з метою його безпеки запалюють запальник контрольного пристрою над водяною ванною звідки виходить газова суміш на кресленнях не показаний. Включають подачу напруги від акумуляторної батареї 21, потужністю 132 В/Ач через інвертор 22, (12/220 В 50 Гц) або щита зовнішньої мережі 23, джерела живлення 220 В 50 Гц і подають напругу на електронний блок 20. Включають електродвигун ротора 3, блок 24, і циркуляційний насос блок 25. Підбираючи і регулюючи швидкість обертання циркуляційного насоса регулюють подачу і тиск води в приймальній камери ротора 3. Вхідний 7, і вихідний 8, патрубки (крани) при цьому відкриті. Одночасно плавно підвищують обороти ротора 3, до моменту повного виходу рідкої фази з вихрових відцентрових комбінованих прискорювачів 5, і прямоточних, спіралевидних, вихрових, відцентрових та туманоутворюючих форсунок 19, до моментів стійкого виходу газо-туманної суміші і спалахів газу. Після стабільного виходу газової суміші з водяного затвора і спалахів водневої суміші включають блок управління високовольтного, високочастотного електронного генератора 26, поступово підбираючи частоту період і тривалість імпульсів електричних полів подаючи напругу на регулюючі електроди 6. Регулюючи відстань між електродами 6 в камері розщеплення води А герметичного циліндричного корпуса, добиваються одержання стійкого і рівного горіння суміші водню і кисню у водяній ванні. Після виконання підготовчих операцій по запуску пристрою подають суміш газу споживачам. 4 UA 105122 U 5 10 15 Перевагами корисної моделі в порівнянні з найближчим аналогом є зниження енергетичних затрат електричної та теплової енергій на утворення паро-туманної суміші, що досягається завдяки використанню вихрових відцентрових сил, кавітаційних процесів, сил ежекції, які виникають при обертанні та русі рідини на великих окружних швидкостях в комбінованих відцентрових прискорювачах з соплами Лаваля та прямоточних, спіралевидних, вихрових, відцентрових та туманоутворюючих форсунках та за рахунок зміни параметрів високовольтного високочастотного електричного поля постійного струму (регулюючи та змінюючи напругу, частоту та період, величину і довжину імпульсів і конфігурацію високочастотного електричного поля) в накопичувальній камері викликаючи тим самим дисоціацію повного розкладу паротуманної сумішіна водень і кисень. Процес вироблення газової суміші пристроєм, що заявляється безперервний і швидкий, а кількість вироблення водню і кисню при однакових енергозатратах на порядок більше, ніж в найближчого аналога. Джерела інформації 1. Патент США № 3901669, опуб. 26.08.75. 2. Патент Російської Федерації № 2142905. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 35 40 45 1. Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води, що містить корпус, що з'єднаний із камерою розщеплення води, в якій розміщені електроди, який відрізняється тим, що в циліндричному корпусі, який має корпус і кришку на валу електродвигуна установлений ротор у вигляді диска, з одного боку ротора розміщена камера подачі води, з якої ротор має радіальні канали, в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля), з'єднаних між собою, на кінцях яких закріплені прямоточні, спіралевидні, вихрові, відцентрові та туманоутворюючі форсунки, а з іншого боку ротор, у верхній його частині, має діаметральну виточку, яка утворює з циліндричним корпусом камеру розщеплення води, у якій на корпусі розміщують на ізоляторах різнополярні пластини високовольтних електродів у вигляді концентричних кілець, з можливістю зміни відстані між ними, а по периферії, в осьовому напрямку, камера розщеплення води має вихідні патрубки для водню й кисню, що розміщені в герметичному циліндричному корпусі, а в кришці герметичного циліндричного корпуса розміщений вхідний патрубок, який одним своїм кінцем з'єднаний з системою подачі води, а іншим - входить в камеру подачі води, що розміщена в роторі. 2. Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води за п. 1, який відрізняється тим, що корпус і кришка циліндричного корпуса герметично з'єднані між собою. 3. Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води за п. 1, який відрізняється тим, що радіальні канали, в яких установлені вихрові комбіновані прискорювачі рідини у вигляді конусоподібних насадок (сопел Лаваля), виконані в роторі перпендикулярно осі обертання ротора. 4. Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води за п. 1, який відрізняється тим, що пластини електродів, в камері розщеплення води, розміщують на відстані одна від одної, достатній для запобігання електричного пробою. 5. Пристрій для одержання суміші водню та кисню із води за п. 1, який відрізняється тим, що поперечний переріз конусоподібної насадки (сопла Лаваля) вихрового комбінованого прискорювача рідини на вході менший від поперечного перерізу конусоподібної насадки (сопла Лаваля) на його виході. 5 UA 105122 U 6 UA 105122 U 7 UA 105122 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8