Спосіб підвищення природної резистентності новонароджених поросят

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб підвищення природної резистентності новонароджених поросят, що включає застосування імуномоделюючого препарату, який відрізняється тим, що свиноматкам вводять внутрішньом'язово "Імунолак" у дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини, тричі з інтервалом 15 діб, починаючи з 60 доби супоросності.

Текст

Реферат: Спосіб підвищення природної резистентності новонароджених поросят включає застосування імуномоделюючого препарату. Свиноматкам вводять внутрішньом'язово "Імунолак" у дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини, тричі з інтервалом 15 діб, починаючи з 60 доби супоросності. UA 118400 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПОРОСЯТ UA 118400 U UA 118400 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до імунології та терапії, а саме до способів підвищення природної резистентності новонароджених поросят, і може бути застосована у свинарських господарствах при різних технологіях вирощування поросят-сисунів, з метою інтенсифікації галузі. Відомі способи підвищення резистентності організму поросят (патент України № 42978, № 45491, № 103328; патент RU № 2142805, № 2306699) включають введення поросятам внутрішньом'язово або перорально лікарських препаратів, які проявляють імунологічну активність, зокрема солей хрому; наночасточок германію, заліза та цинку; "Фоспренілу" та "Мобесу"; концетрованої сироватки крові. До недоліків відомих способів можливо віднести їх трудомісткість та недостатню ефективність, оскільки імунітет новонароджених поросят тільки починає формуватись. Окрім того, введення будь-якими способами лікарських речовин поросятам викликають стрес. У наслідок внутрішньом'язового застосування препаратів пошкоджуються зовнішні покрови тіла та м'язи і розвиваються мікрозапальні процеси, а при випоюванні препаратів не враховуються фізіологічні особливості до абсорбції певних речовин тонкого кишечнику новонароджених. Близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб підвищення колострального імунітету новонароджених телят з пониженою життєздатністю (патент RU № 2391816). Спосіб передбачає одноразове підшкірне введення коровам за 1,5 місяця до пологів вакцини проти парагрипу-3 і інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, сухої культуральної асоційованої живої в дозі 2 мл; додатково корів одночасно імунізують вакциною Колі-Вак К99, 3 3 внутрішньом'язово, в дозі 10 см і через 10-15 днів в дозі - 15 см ; новонародженим телятам, отриманими від цих корів, через 15-60 хвилин після народження одночасно внутрішньовенно вводять 5 % розчин глюкози в дозі 1 мл / кг маси тіла, 5 % розчин аскорбінової кислоти в дозі 2 мл на тварину і внутрішньом'язово 5 % розчин унітіолу в дозі 1 мл / 10 кг маси тіла. Недоліком даного способу є те, що він не підходить для застосування новонародженим поросятам, оскільки розроблений для формування імунітету організму телят до відповідних захворювань великої рогатої худоби. Найближчим аналогом до способу, що заявляється, є спосіб підвищення рівня імуноглобулінів у молозиві корів (патент RU № 2267268), в якому коровам вводять "Тімоген" за 60-45 днів до отелу, внутрішньом'язево тричі, з інтервалом 24 год., у дозі 500 мкг на голову. Заявлений спосіб і прототип мають спільні суттєві ознаки, а саме: включає застосування імуномоделюючого препарату для формування імунітету в новонароджених. Недоліками способу є те, що він розрахований на використання власне для великої рогатої худоби та перш за все направлений на активацію функцій Т-системи, тому, не зовсім зрозумілим є механізм дії препарату, щодо стимулювання вироблення імуноглобулінів у крові корів та підвищення їх вмісту у молозиві. Заявлений спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує суттєве збільшення загальних імуноглобулінів, бактерицидної та лізоцимної активності молозива свиноматок, підвищення рівня клітинного імунітету в новонароджених поросят. В основу корисної моделі поставлено задачу - створити новий, ефективний, простий у виконанні спосіб підвищення природної резистентності поросят за рахунок введення поросним свиноматкам імуномоделюючого препарату. Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином: - у свинарських господарствах, які займаються розведенням свиней, одержують та вирощують молодняк, приймають заходи щодо придбання імунотропного препарату "Імунолак" (ТУ У 21.2-00493675-006:2013); - починаючи з 60 доби супоросності свиноматкам вводять внутрішньом'язово "Імунолак" у дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини, тричі з інтервалом 15 діб. Технічний результат досягають тим, що свиноматкам вводять внутрішньом'язово "Імунолак" у дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини, тричі з інтервалом 15 діб, починаючи з 60 доби супоросності. Технічний результат способу обумовлений використанням імунотропних речовин у ланцюзі "мати-плід-новонароджений", який призводить не лише до поліпшення показників природної резистентності поросят та їх матерів, а й покращує їх продуктивні показники, шляхом збільшення збереженості молодняку, підвищення середньодобових приростів та зниження біологічних затрат на процеси адаптації та імунореактивності. Препарат "Імунолак" (ТУ У 21.2-00493675-006:2013) - це ферментативний гідролізат клітинної стінки Lactobacillus Delbrueckii. Як відомо, цитоплазматичні мембрани молочнокислих бактерій мають складні антигенні структури, які містять два типи тейхоєвих кислот, полісахаридів та муреїнів, що діють на клітинні та гуморальні механізми імунної системи 1 UA 118400 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 організму, захищають його від патогенних мікробів, а також знижують ризик розвитку злоякісних пухлин, затримують їх ріст та поширення. Зокрема, мурамілдипептид активує лімфопроліферативну відповідь на Т- та В-клітинні мутагени, стимулює генерацію цитотоксичних Т-лімфоцитів та продукцію імуноглобулінів. Експериментальними дослідженнями показано, що молочнокислі бактерії стимулюють лімфоїдний апарат, синтез імуноглобулінів та активність інтерферону, посилюють мононуклеарну та фагоцитарну активність натуральних кілерів, підвищують протимікробну та лізоцимну дію, стимулюють реакцію Т-імунного імунітету (Мосієнко B.C. Молочнокислі бактерії, їх властивості та використання в медичній практиці. /B.C. Мосієнко, М.Д. Мосієнко, В.М. Рябуха //Український хіміотерапевтичний журнал.-№ 1 (13). -2002.-с 16-23). Парентеральне введення Lactobacillus Delbrueckii поросним свиноматкам супроводжується суттєвим підвищенням імуноглобулінів у молозиві (у 8 разів), посиленням його лізоцимної та бактерицидної активності у 1,3 та 1,5 разу (Кокарєв А.В. Динаміка факторів неспецифічного імунного захисту у молозиві свиноматок за дії препарату "Імунолак'УА.В. Кокарєв, Д.М. Масюк // Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. - Т.2.- №1. - 2014. -с.75-80). Загальновідомо, що молозиво відіграє важливу роль у ранній постнатальний період онтогенезу продуктивних ссавців. Основна його функція полягає у "запуску" імунологічних і трофічних механізмів адаптації новонароджених при переході від внутрішньоутробного розвитку до розвитку в умовах зовнішнього середовища. Молозиво містить все, що потрібно молодому організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, інші імунобіологічні речовини (Григорьева Т. Химический состав молока на фоне применения кормовых добавок / Т. Григорьева, М. Ершов, С. Иванов // Свиноводство. - январь/февраль.- 2010.- с. 36-38). Воно є для новонароджених поросят основним джерелом імуноглобулінів, лактоферину, лізоциму та інших білків, які мають захисні властивості, а також функціонально активних лейкоцитів і лімфоцитів (Bernatowicz E. The bioactive components of milk protein fraction. /E. Bernatowicz, B. Reklewska // Prze. Hod.- №3. -2003.- p. 1-9; Plusa T. The immunomodulatory proteins contained in the colostrum. /T. Plusa, P. Merkuriusz // Livestock Production Science, №25.- 2009.- p. 234-238). Відомо, що рівень імунних білків у молозиві впливає на життєздатність та збереженість новонароджених поросят (Шульга Н. Сохранность новорождённых поросят // Свиноводство.№3.- 2005. с.28-29). Це забезпечується за рахунок створення місцевого імунного захисту новонародженого у шлунково-кишковому тракті та формування колострального імунітету (Петров A.M. Формирование колострального иммунитета у животных. // Ветеринария.-2006.№8.-С.35-41; Чумаченко В.Ю. Дослідження імунної системи. Фактори, що впливають на резистентність тварин / В.Ю.Чумаченко, В.В.Чумаченко, О.Павленко // Ветеринарна медицина України. - №5.- 2004.- с.33-36). Застосування поросним свиноматкам препарату "Імунолак", механізм дії якого реалізується у ланцюгу "мати-плід-новонароджений", супроводжується підвищенням у крові поросят загальної кількість лейкоцитів на 50 %, в тому числі зростає фагоцитарна та функціональна активність нейтрофілів на 11,5 % та 17 % відповідно, та збільшенням пулу лімфоцитів: Т, В і NK у середньому в 2,06, 1,98 і 2,31 рази (Кокарєв А.В. Формування фагоцитарної ланки імунітет у поросят у ранньому постнатальному онтогенезі та її корекція препаратом "ІМУНОЛАК" у ланцюзі мати-плід-новонароджений / А.В. Кокарєв // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків, 2015. - Вип. 31, Ч. 2. - С. 89-94). Отже, запропонований спосіб, за рахунок використання поросним свиноматкам імуномоделюючого препарату на основі ферментативного гідролізату клітинної стінки Lactobacillus Delbrueckii, забезпечує підвищення природної резистентності організму поросятсисунів. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником і авторами знайдено технічне рішення (Способ повышения уровня иммуноглобулинов в молозиве коров, патент RU № 2267268) і включає застосування імуномоделюючого препарату для формування імунітету в новонароджених. Однак наявність зазначених, спільних з прототипом ознак, недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали з заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "новизни". В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату тим, що свиноматкам вводять внутрішньом'язово "Імунолак" у 2 UA 118400 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини, тричі з інтервалом 15 діб, починаючи з 60 доби супоросності. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію винаходу (корисної моделі) "винахідницький рівень". Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до імунології та терапії, а саме до способів підвищення природної резистентності новонароджених поросят, і може бути застосована у свинарських господарствах при різних технологіях вирощування поросят-сисунів, з метою інтенсифікації галузі, а тому відповідає критерію корисної моделі - "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності корисної моделі відповідно до статті 7 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" №1771-III-2000р. Ефективність заявленого способу та його переваги перед прототипом підтверджені прикладом конкретного використання. Дослідження проводили на базі НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського ДАУ та ПрАТ "Агро-Союз" Синельниківського району, Дніпропетровської області. Дослідження були проведені на свиноматках помісі порід великої білої та ландрас та отриманих від них поросятах. За принципом пар аналогів було сформовано дослідна та контрольна групи свиноматок на 60 добу супоросності, з середньоживою масою 210 кг. Кожна група в своєму складі нараховувала по 10 голів. Свиноматкам дослідної групи на 60, 75 та 90 добу супоросності внутрішньом'язово вводили препарат ферментативного гідролізату клітинної стінки Lactobacillus Delbrueckii - "Імунолак" у дозі 0,05 мг діючої речовини на 1 кг маси тварини. Тваринам контрольної групи - 0,9 % розчин NaCl. Молозиво для досліджень відбирали за годину до опоросу та після опоросу на 3, 6, 12, 18, 24 та 36 години лактації. У молозиві визначали загальну кількість імуноглобулінів за допомогою натрію сульфіту. Бактерицидну активність досліджували нефелометричним методом з тест-культурою Е. Соїі. Лізоцимну активність у молозиві вивчали за В.Г. Дорофейчиковим (1968) з використанням тесткультури Micrococcus lisodeicticus (Шахов А.Г. Методические рекомендации по оценке и коррекции неспецифической резистентности животных / А.Г. Шахов, Ю.Н. Бригадиров, А.И. Ануфриев и др. // Воронеж. -2005. - 62 с). Кров для досліджень відбирали в поросят, отриманих від свиноматок дослідної та контрольної груп до та через 4 години після вживання молозива, на 3, 7, 14 та 23 доби життя. У крові поросят визначали фагоцитарну активність лейкоцитів (ФАЛ), фагоцитарне число (ФЧ) та індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) за активністю поглинання мікробних клітин тесткультури Staphylococcus aureus. Функціональну активності нейтрофілів досліджували за допомогою НСТ-тесту: відновлення нітросинього тетразолію (Шахов А.Г. Методические рекомендации по оценке и коррекции неспецифической резистентности животных / А.Г. Шахов, Ю.Н. Бригадиров, А.И. Ануфриев и др. // Воронеж. -2005. - 62 с)… Кількість лейкоцитів у цільній крові поросят визначали за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора "РСЕ-90 VET", виробництва США. Співвідношення різних форм лейкоцитів визначали у мазках крові пофарбованих за Романовським-Гімза (Воронин Е.С. Иммунология [Е.С.Воронин, A.M.Петров, М.М.Серых и Д.А. Девришов]. - М: Колос-Пресс, 2002.408 с). Виділення лімфоцитів для дослідження проводили з використанням фікол-верографінового розчину з градієнтом щільності 1,077-1,078. Кількість життєздатних лімфоцитів визначали шляхом фарбування їх 0,1 % розчинами еозину та трипанового синього, при цьому кількість загиблих (профарбованих) клітин не перевищувала 5 %. Визначення Т-лімфоцитів, у тому числі теофілін резистентних (Т-хелперів) і теофілін чутливих (Т-супресорів), проводили у реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за Jondal із співавторами (1972), описаною Вороніним Є.С. із співавторами. Кількість В- і NK-лімфоцитів визначали у реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами, на поверхні яких адсорбовані моноклональні антитіла проти клітинних рецепторів лімфоцитів CD 22 (В-лімфоцити) та CD 16 (NK-лімфоцити). Рівень 0-лімфоцитів визначали шляхом віднімання від загальної кількості лімфоцитів суму Т-, Ві NK-лімфоцитів (Пустовар А.Я. Методические рекомендации по определению количества и функциональной активности Т- и В- лимфоцитов периферической крови свиней / Пустовар А.Я., Гайдамака Л.В., Апатенко В.М. - Харьков, 1988. - 8 с). 3 UA 118400 U 5 Отримані результати оброблялися статистично із використанням критерію вірогідності Стьюдента. У продовж перших 24-х годин лактації в свиноматок контрольної та дослідної груп (заявлений спосіб) суттєво відрізнялись показники вмісту загальних імуноглобулінів у молозиві (Табл. 1). Так, за годину до опоросу і через 3 години після, їх показник у тварин, яким застосовували препарат, вірогідно перевищує контрольних у середньому на 43 %, а з 6-ї по 18-у години на 34 %. На 24-у годину лактації вміст у молозиві свиноматок дослідної групи загального пулу імуноглобулінів є вірогідно більшим за контрольних тварин на 43 %, а через 12-ть годин різниця майже не відзначається. 10 Таблиця 1 Динаміка секреції загальних імуноглобулінів з молозивом у свиноматок під час перших 36 годин лактації за дії препарату "Імунолак", мг/мл (M±m, n=10) До опоросу 3 6 12 18 24 36 Час після опоросу, годин Контрольна група 73,44±5,88 51,60±3,16 43,73±2,29 19,50±1,38 14,03±0,75 7,85±1,11 6,65±0,52 Дослідна група 105,35±4,95** 73,63±3,39** 58,91±4,32* 26,00±1,85* 18,75±1,42* 11,23±0,63* 7,05±0,64 * -р< 0,05; ** -р < 0,01 відносно контрольної групи 15 20 Очевидно, що збільшення вмісту загальних імуноглобулінів у молозиві свиноматок, яким застосовували імуномоделюючий препарат, повинен забезпечувати підвищення рівня пасивного імунітету у підсисних поросят. Ще однією з важливих імунобіологічних властивостей молозива є його здатність до лізису бактеріальних клітин. Це відбувається за рахунок лізоциму, що у комплексі з імуноглобулінами та комплементом формують у кишково-шлунковому тракті місцевий імунологічний захист, який перешкоджає проникненню крізь епітелій різноманітних антигенів та колонізації епітелію кишечнику бактеріями і вірусами. У молозиві свиноматок дослідної групи за дії препарату "Імунолак" (заявлений спосіб) відмічається посилення рівня показників неспецифічного захисту, про що свідчить збільшення показників бактерицидної та лізоцимної активності (Табл. 2). Таблиця 2 Динаміка бактерицидної та лізоцимної активності у молозиві свиноматок в перші години лактації за впливу препарату "Імунолак", (M±m, n=10). До опоросу Час після опоросу, годин 3 6 12 18 24 36 Бактерицидна активність молозива, Од. Контрольна група Дослідна група 51,98±2,41 62,61±2,33* 48,09±2,31 60,52±3,42* 47,19±1,20 57,46±1,17** 45,48±1,52 54,62±1,85* 42,95±2,00 50,14±1,97 38,61±1,60 45,69±2,33 33,92±1,17 40,90±2,46 * - р< 0,05; ** - р < 0,01 відносно контрольної групи 4 Лізоцимна активність молозива, Од. Контрольна група 29,55±0,99 28,38±0,49 25,48±0,41 23,63±1,12 23,08±0,74 23,18±0,33 22,30±0,41 Дослідна група 35,03±1,06* 32,43±0,88* 29,58±1,04* 27,75±1,64 27,98±1,10* 26,43±1,26 26,20±0,98* UA 118400 U 5 10 15 20 25 30 35 До опоросу бактерицидна активність молозива дослідних свиноматок вірогідно перевищує значення контрольних свиней на 20,5 %, а лізоцимна активність на 18,5 %. На 3-ю годину лактації у молозиві свиноматок, яким застосовували препарат, рівень показників бактерицидної та лізоцимної активностей є достовірно вищим за контрольних тварин відповідно на 25,9 % та 14,3 %. Через 6 годин після опоросу різниця між групами за рівнем бактерицидної активності дещо зменшується, і складає 21,8 %, тоді як активність мурамідази у молозиві дослідних свиноматок збільшується на 16,1 %. На 12-у годину лактації показник бактерицидної активності у дослідних свиней є більшим за групу аналогів на 20,1 %. У цей же час лізоцимна активність молозива свиноматок, яким застосовували препарат, перевищує контрольних тварин на 17,4 %. Починаючи з 18-ї години лактації і до кінця дослідження різниця між групами за рівнем бактерицидної активності молозива зберігається у середньому близько 19 %. Активність лізоциму у молозиві на цей час достовірно відрізняється між групами, про що свідчить збільшення його показнику у тварин дослідної групи на 21,2 % по відношенню до контрольних. Через добу після опоросу ця різниця зменшується до 14,0 %, а на 36-у годину знову зростає до 17,5 %. Отже, застосування супоросним свиноматкам препарату "Імунолак" призводить до збільшення у продовж перших 36-й годин лактації рівня бактерицидної активності молозива та активності лізоциму у середньому на 20 % та 17 % відповідно, що, напевне, відбувається за рахунок активації експресії генів лізоциму та інших імунних білків. Також слід відзначити, що лізоцим при взаємодії з IgA та компонентами комплементу посилює бактерицидну активність молозива, і відповідно, забезпечує новонародженим більш високий рівень неспецифічного захисту. Досліджуючи вплив препарату "Імунолак", який застосовували згідно з заявленим способу, на фагоцитарну активність лейкоцитів (ФАЛ) у крові неонатальних поросят встановлено, що в продовж всього підсисного періоду у дослідних тварин цей показник був вірогідно вищим від контрольних свиней (Фіг. 1). Так, вже одразу після народження різниця між групами становила майже 11 % (р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 35/744, A61K 39/07

Мітки: поросят, резистентності, спосіб, новонароджених, природної, підвищення

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/10-118400-sposib-pidvishhennya-prirodno-rezistentnosti-novonarodzhenikh-porosyat.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підвищення природної резистентності новонароджених поросят</a>

Подібні патенти