Очищуючий та регенеруючий засіб

МПК6: А 61 К 35/00 Очищуючий та регенеруючий засіб Винахід відноситься до медицини, переважно до ліків і медикаментів для терапевтичних цілей, а саме, до засобів, що засновані на використанні екстрактів рослинного походження, й призначено для застосування в хірургії та її суміжних областях при лікуванні післяопераційних, опікових і виразкових шкіряних ран. Для лікування післяопераційних, опікових і виразкових шкіряних ран частіше використовуються лікарські препарати, що спричиняють стимуляцію репаративних процесів, а саме, зріст регенерації та епітелізації тканин й індиферентні засоби такі, як вазелін, ланолін, полімерол, мастила, мазь Вішнєвського. Серед них понад висока активність притаманна препаратам пурінових та пірімідинових заснувань, а саме, пентоксілу, етадену, метілурацилу, які декілька інтенсивніше прискорюють процеси клітинної регенерації та загоювання ран, стимулюють клітинні та гуморальні фактори захисту [1]. Протизапалювальні, проліферативні та антиальтераційні властивості цих препаратів найбільш благоприємні для загоювання ран, що вказані. Поширені властивості належать метілурацилу, який обрано за прототипний засіб. Завдяки підвищеним анаболічній та антикатаболічній активностям, властивостям стимуляції еритро - та лейкопоеза метілурацил можливо призначати не тільки при млявому загоюванні ран, опіках, переломах кісток, але й при станах, котрі супроводжуються лейкопінією, виразковою хворобою шлунка й дванадцятипалої кишки, гастрітом тощо [2,3,4]. Це інформує про деяке перевершення активності метілурацила над іншими препаратами з пуріновими та пірімідальними початками. Проте, відомому метілурацилу ще бракує очищуючої та репаративної активностей, а на початку течії раньових процесів, особисто, при лікуванні старих, струпних і гнійних ран, - протизапалювального та підсушуючого ефектів, відповідно. До основи винахіду, що заявляється, поставлено задачу подальшого підвищення протизапалювальної та підсушуючої дії при переважному використанні очищуючого та регенеруючого засоба, що заявляється. Означений технічний результат при здійсненні винахіду досягається вжиттям молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca вперше, як очищуючого та регенеруючого засобу (або засобу, що очишує та регенерує), переважно при лікуванні післяопераційних, опікових і виразкових шкіряних ран. Asclepias syriaca являє собою дику декоративну рослину родини Asclepiadaceac, широко розповсюджену на територіях України, та ідентифіцується у відповідності з «Визнавачем вищих рослин» [5]. Головною перевагою Asclepias syriaca є природне походження. Дослідження впливу з боку різноманітних регенеруючих лікарських засобів на течію раньових процесів посвідчило, що їх протизапалювальна та репаративна активність поступає перед вживанням молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca, як очищуючого та регенеруючого засоба (за новим, переважним призначенням) при лікуванні і профілактиці післяопераційних ран. Встановленого «біогенні стимулятори», до яких належить й Asclepias syriaca, здібні вчинювати стимулюючий вплив й прискорювати процеси регенерації, як утворені в умовах ізольованих тканин рослинного або тваринного походження. (До подібних стимуляторів належать такі відомі засоби, як екстракт алое, пелоідін, сік каланхое, вулнузан, консурід, глюнат, актовегін, селкосеріл тощо [1]). Таким чином, вживання молочного соку з волокон стеблин Asciepias syriaca с суттєвим, бо є причиною перевершення означеного технічного результату. Раніш молочний сік з волокон стеблин Asciepias syriaca ніколи не використовувався в медицині та фармакології, бо його утилітарні властивості були досліджені не досить повно. На час досліджень було також визначено, що з волокон стеблин Asciepias syriaca виготовляли лише грубі тканини, мотузки, з волосків насіння штучну бавовну. Разом із тим, насіння рослини, про яку йдеться, утримують олійну (до 20%), текстильо-, гумово- та медовоносійні основи, що призначені більш для легкої, стравної та хімічної промисловості [6]. Слід з цього, переважне застосування молочного соку з волокон стеблин Asciepias syriaca відповідає умовам «новизна» та «винахідницький рівень». Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу полягають у наступному. Молочний сік Asciepias syriaca має вигляд емульсійної речовини білого кольору. Річна пора збирання соку, умови, засоби та хімічний склад є елементом now-haw заявника. Для експериментальної перевірки технічного результату, що заявляється, були проведені дослідження на ЗО білих щурах обох статей, масою біля 160-200 г.Активність загоювання ран визначалася по методу Є.А. Ефімова [7]. Дослідження впливу молочного соку з волокон стеблин Asciepias syriаса на явища очищення та регенерації ран відбувалося вперше. У щурів під легким ефірним наркозом вирізували невелику ділянку шкіри, площею біля 4 см2. Протягом 15 днів (3 рази щодня) на раньову поверхню накладали аплікації з молочного соку Asciepias syriaca та з препарату порівняння - метілурацилової мазі. Щурів витримували у прозорих домівках на протязі 0.5 години й оцінювали репродуктивну активність по зменшенню площі раньової поверхні. Площа рани, контури якої переносили на прозору плівку, а після цього-на папір, зважували на торсійних вагах із точністю до 1 мґ. Виміри пошкодженої поверхні шкіри в експериментах чинили одразу ж після операції: на З, 6,9,12 й 15 добу. Лікування одних щурів розпочинали одразу після нанесення експериментального пошкодження, а інших - з 3-ї доби після операції, коли рана покривалася струпом і являла собою гнійний осередок інфекції. У обох напрямках експериментів тварини були розподілені на 3 групи, а саме, на контрольну (І), на ту, що отримувала лікування метілурациловою маззю (II) та на отримуючу лікування молочним соком зі стеблин Asclepias syriaca (III). У кожній групі під спостереженням знаходилось 5 щурів. Результати дослідів підлягали статистичній обробці з використанням критерія Стуюдепта. Після хірургічного травмування шкіри у контрольних щурів раньова поверхня залишалася пошкодженою на протязі 20 годин після операції. У тварин, яким вироблялася аплікація метілурациловою маззю, пошкоджена ділянка підсохла через 5 годин, придбала тонке коркове покриття, що інформувало про початок регенерації тканин. У випадку вжиття молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca утворення кірки відбувалоя вже через 0,5 години після аплікації, ніж у щурів з інших груп (Таблиця №2). Подразнення, що відбувалися від пошкоджень шкіри тварин, оцінювали по змінам їх поведінчастої діяльності та активності. Так, кількість перетнутих квадратів у тварин з Ш-ї експериментальної групи сягала 10.2, що на 64% вище у порівнянні з результатами 1-ї контрольної групи, де їх середня кількість відповідала 6.2. На 3 добу експерименту площа раньової поверхні у щурів з П-ї експериментальної групи, що отримували лікування метілурациловою маззю, була знижена у порівнянні з початковою величиною на 17% (Таблиця №1). Найкращий позитивний результат відзначався у тварин з Ш-ї експериментальної групи, що отримували лікування молочним соком зі стеблин Asclepias syriaca (зниження на 20%, відхилення від контролю 17.6%). Однак, на 6 добу у щурів ІІ-Ї та Ш-ї груп, яким проводили аплікацію метілурациловою маззю та молочним соком з волокон стеблин Asclepias syriaca, відповідно, спостерігалася більш інтенсивна репарація. Площі ран були зменшені на 44.7% (метілурацилова мазь) і на 33.4 % (молочний сік з волокон стеблин Asclepias syriaca). У контрольній групі цей показник уклав лише 18.8 %. Адекватний ефект стався й на 9 добу досліджень, У щурів, що піддавалися лікуванню, загоювання відповідало 43.9 % (І група), 73.4 % (II група), 71.6% (III група). Таким чином, молочний сік із волокон Asclepias syriaca, що заявляється як очищуючий та регенеруючий засіб, спричиняє ранозагоювальну дію, що є подібною до репаративного ефекту метілурацилової мазі, та характеризується підвищеною лікарською активністю. У паралельній серії експериментів заявник визначав наявність протизапалювальної та асептичної активності молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca при лікуванні гнійних ран. Лікування раньової поверхні розпочинали з 3 доби після утворення гнійного запалення. Вже на 6 добу дослідів було видно (Таблиця № 3), що зменшення площ ран, по відношенню до початкових, у тих тварин, які отримували аплікацію засобом, що заявляється, відповідало 70,8 % і майже в двічи більше ніж у тварин, яких лікували метілурациловою маззю (37 %). У контрольних щурів загоювання ран (зниження площ раньових поверхнь) з почаку експерименту дорівнювало 23.5%. Ще через 3 доби зменшення ділянок ушкодження шкіри у тварин, які отримували аплікацію засобом, що заявляється, було ефективні шим, по відношенню до лікування метілурациловою маззю, і сягало 86.7%, проти 67.8% до прототипного засобу, та- 50.7% у контролі. На 12 добу експерименту у тварин, які були проліковані молочним соком зі стеблин Asclepias syriaca, що досліджується, спостерігалося повне загоювання ран. У групі И, з препаратом порівняння,- до 80.6 %, у 1-й контрольній групі - до 63.5 %. Остаточне загоювання шкіри у тварин з 1-ї та ІІ-Ї груп дослідження встановилося лише на 15 добу після операції. Приклад № 1. Хворий Н. під час праці пошкодив на руці великий палець гострим предметом. До лікарні за сеціалізованою медичною допомогою не звертався. У побутових умовах на рану була накладена асептична пов'язка. В наступні дні хворий спостерігав в рані появлення серозно-гнійного нальоту, отьоку та почервоніння тканин, що оточували рану. Після нанесення молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca хворий на протязі часу відчував помірне палкування рани, а надалі спостерігав її очищення від серозногнійного нальоту, утворення тонкої тканьової плівки над усією поверхнею дефекту, яка підтримувала рану в сухому та чистому стані. Нанесення молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca на раньову поверхню подовжувалося на протязі тижня та супроводжувалося грануляцією в рані й повним загоюванням. Приклад № 2. У хворої С. під час нарізки овочів з'явилася різана рана з пошкодженням тканин, що глубоко розташовані.Виникла сильна кровотеча. Нанесення на раньову поверхню молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca призвело до зменшеня кровотечі та її наступного зупенення. За декілька днів навколо рани була утворена тканьова плівка, що підтримувала рану в сухому й чистому стані та спричиняла початок регенерації тканин. Після того, як ЇЇ було тричи оброблено засобом, про який йдеться, пошкоджена ділянка зарубцьовувалася та швидко переходила до стану загоювання. Приклад №3. При по паданні кип'ятку на шкіру кисті у хворої Т. з'явилося пошкодження, в області тильної поверхні IV пальця, діаметрром біля 1,5-2,0 см. Після впливу на опікову поверхню шкіри соком з волокон стеблин Asclepias syriaca хвора відчувала помірне палкування рани, а надалі спостерігала поліпшення стану за рахунок утворення тонкого плівчасто-коркового покриття, яке захищало раньове утворення від інфекції, та свідчило про початок регенерації тканин. Після неодноразового впливу на рану соком зі стеблин Asclepias syriaca площина раньової поверхні суттєво зменшувалася, рана заспокоювалася та переходила до загоювального стану. Так им чином, застосування молочного соку з волокон стеблин Asclepias syriaca, що заявляється, є більш ефективним підсушуючим, ранозагоювальним засобом на перших годинах течії раньового процесу, володіє достатньо високою очищуючою та регенеративною активністю , що подібна актив ності метілурацилу при лікуванні свіжих ран, більш високим ступенем протизапалювальної та репаратив ної актив ності при лікуванні старих, струпних і гнійних ран, сприяє прискоренню загоювання, що інформує про наявність високих, ще не вивчених остаточно , лікарських властивостей. Отже, викладені вище відомості свідчать про те , що заявлений об'є кт при здійсненні може бути використаним в медицині , при лікуванні післяопераційних, опікових і виразкових шкіряних ран, та в фармакології; його характеристика, що висловлена в незалежному пункті формули, підтверджує можливість його здійснення за допомогою означеної рослинної сировини; забезпечує досягнення важливого технічного результату по відношенню до прототипу. Таким чином, заявлений об'єкт задовольняє умові «промислова придатність» і може бути кваліфікований винахідом України. 8 Таблиця № 1 Вплив резуль татів лікування , що проводилося з 1 дня експерименту, на зменьшення площ ран у щурів (у мГ) За соб и л ік уванн я Терміни спостереження, діб Контроль (без ліків) Метілурацил Asclepias syriaca М га 8,70 1,21 10,6 1,24 8,58 1,09 М 8,80 1,08 6,86 m 7,20 0,98 зниження % 17,6 17,0 20,0 М m 7,10 0,12 5,86 0,82 5,71 0,52 зниження % 18,8 44,7* 33,4* М m 4,90 0,68 2,82 0,50 2,44 0,42 зниження % 43,9 73,4* 71,6* М _ m зниження % J00 100 100 1 3 6 9 12 1,02 Примітка: * -вірогідніс ть розлічи з контролем (р> 0,05) Поведінчаста активність тварин, через 1 годину після нанесення рани та її лікування Групи тварин по засобам лікування Кількість перетинань квадратів Кількість заглядань у норицю Кількість стійок Контрольна 6,2=0,8 5,4=1,2 0,7=0,10 (II) Метілурацил 7,8 = 0,6 6,3=0,9 0.8=0,12 10,2=0,9* 6,8=1,1 0,7=0,50 (І) (III) Asclepias syriaca Таблиця №2 Таблиця Л& З Вплив резуль татів лікування , що проводилося з 3 дня експерименту, на зменьшення площ ран у щурів (у мГ) Терміни спостереження, Засоби лікування діб Контроль (без ліків) Мєтілурацил Asclepias syriaca М 5,10 4,54 4,80 m 1,08 0,82 0,76 М 3,90 2,86 1,40 m 0,70 0,61 0,56 зниження % 23,5 37,0* 70,8* М 2,54 1,46 0,64 m 0,41 0,36 0,12 зниження % 50,1 67,8* 86,7* М 1,86 0,88 0,40 m 0,60 0,25 0,10 зниження % 63,5 80,6 99,9 м 0,10 m 0,005 зниження % 100 100 100 3 6 9 12 15 Примітка, * - вірогідніс ть розлічи з контролем (р > 0,05) 10 (56) Дж ерела інформації: 1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М.Медицина, 1993. 2. Билич Г.Л., Кола В.Е. // Фармакологическая регуляция регенераторных процессов. -Йошкар-Ола, Ї979. -С.3-19 3. Чернов В.Н. // Фармакологическая регуляция регенераторных процес сов. Йошкар-Ола, 1979. -С.28-30 4. Яковлев Н.Н.Применение пиримидиновых и пуриновых производных в хирургии и смежных областях медицины. -Ростов-на-Дону, 1970. -С.34. 5. Прокудин Ю.Н.// Определитель высших растений Украины.-Киев. Нау кова Думка.-1987. -С.255. 6. Тахтаджян А.Л.//Жизнь растений. -М. -1981. -С.362-365. 7. Ефимов Е.А., Бухина Т.В. // Бюл. Експериментальной биологии и меди цины. -1987. -NI2. -С. 750-752.