Спосіб захоронення техногенно небезпечного об’єкта

1. Спосіб захоронення техногенно небезпечного об'єкта, що включає проходку за межами техногенно небезпечного об'єкта гірничих виробок, cтворення будівельного майданчика під техногенно небезпечним об'єктом на рівні горизонтальної гірничої виробки, закріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом, проходку зверху вниз шахтного колодязя з зазначеного будівельного майданчика з підняттям відпрацьованої породи на поверхню через гірничі виробки, переміщення техногенно небезпечного об'єкта в шахтний колодязь шляхом обрушення захисного породного масиву під ним і наступну засипку шахтного колодязя зверху техногенно не C2 2 (19) 1 3 ного об'єкта, і глибиною, що виключає проникнення небезпечних речовин в атмосферу, заповнення шахтного колодязя робочою рідиною, розміщення на поверхні шахтного колодязя платформи, що плаває, прокладення траншеї від колодязя шириною не менше поперечних розмірів техногенно небезпечного об'єкта, переміщення по траншеї техногенно небезпечного об'єкта до платформи, установку його на платформу і опускання техногенно небезпечного об'єкта на дно колодязя разом з платформою за рахунок випуску робочої рідини з-під платформи. Загальними ознаками аналога і рішення, що заявляється, є: спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, що включає проходку шахтного колодязя і опускання техногенно небезпечного об'єкта на дно колодязя. Зазначений спосіб забезпечує захист від викидів шкідливих продуктів, наприклад радіоактивних в навколишнє середовище за рахунок переміщення техногенно небезпечного об'єкта з денної поверхні на глибину шахтного колодязя. Однак його реалізація пов'язана з підвищеною трудомісткістю робіт по захороненню техногенно небезпечного об'єкта, так як включає переміщення аварійного енергоблока від місця його розташування до стовбура шахтного колодязя та розміщення його на платформі, що плаває на поверхні робочої рідини. Крім того, переміщення аварійного реактора і розміщення його на платформі зв'язано з небезпекою руйнування техногенно небезпечного об'єкта та попадання радіоактивних продуктів у навколишнє середовище. Відомий спосіб захоронення реакторів атомних електростанцій, що відпрацювали, по авторсь6 кому свідоцтву СРСР № 1746832, МПК G21F9/24, дата подання заявки 1990.10.31. Спосіб включає створення під фундаментом реактора підземної камери (колодязя), спуск і розміщення в ній реактора, при цьому камеру створюють шляхом вибухового відбою, магазинування і подальшого випуску замагазинованої відбитої породи, а спуск реактора в камеру проводять в процесі випуску замагазинованої відбитої породи. Для здійснення вказаного способу поряд з відпрацьованим реактором проходять вертикальну гірничу виробку. Від неї під фундаментом реактора проходять верхній вентиляційний штрек і нижній відкотний штрек. Відстань по висоті між штреками визначається висотою реактора, необхідною висотою закладки реактора і висотою випускних воронок і випускних ортів камери-магазина. Випускні орти оснащують вібраційними живильниками для плавного поступового випуску порід з камеримагазина і завантаження їх у вагонетки відкотного штреку. Породу відбивають знизу вверх вертикальними свердловинами на нижній простір горизонтальними шарами шляхом вибуху сферичних зарядів. Вертикальні свердловини бурять на висоту камери-магазина з верхнього вентиляційного штреку до нижньої підсічки. Підсічку здійснюють бурінням висхідних вибухових свердловин з використанням гідравлічного бурового верстата, встановленого у випускних ортах відкотного штреку. Частину поро 95540 4 ди по мірі відбою періодично випускають з камеримагазина і видають на-гора. Вентиляційний штрек проходять на деякій відстані від фундаменту реактора залежно від стану стійкості порід цілика між основою фундаменту і крівлею прохідного штреку. Вказаний породний цілик руйнують вибуховим способом безпосередньо перед опусканням реактора в камеру-магазин. При цьому реактор сідає на замагазиновану в камері-магазині відбиту породу. Після закінчення всіх підготовчих операцій на відкотному штреку включають віброживильники у випускних ортах і починають плавний випуск з камери-магазина висаджених замагазинованих порід, які вантажать у вагонетки і видають по вертикальній виробці на поверхню. При випуску відбитої породи з камери-магазина реактор плавно опускається в камеру-магазин. У міру опускання реактора в камеру-магазин частину випущеної відбитої породи піднімають на вентиляційний штрек і засипають назад в камерумагазин. В результаті всі порожнини, що є в реакторі і камері-магазині, заповнюються породою і створюється захисна оболонка від радіоактивного випромінювання. Можлива цементація породи, наприклад, цементним молочком. Загальними ознаками аналога і рішення, що заявляється, є: спосіб захоронення техногенно небезпечного об'єкта, що включає проходку за межами техногенно небезпечного об'єкта гірничих виробок, проходку шахтного колодязя з подачею відпрацьованої породи на поверхню через гірничі виробки, переміщення техногенно небезпечного об'єкта в шахтний колодязь шляхом обрушення захисного породного масиву під ним і наступну засипку шахтного колодязя зверху техногенно небезпечного об'єкта відпрацьованою породою. Такі операції процесу захоронення, як створення під фундаментом реактора (під техногенно небезпечним об'єктом) підземної камери (шахтного колодязя) вертикальною проходкою в напрямку знизу вверх вибуховим відбиванням породи, магазинування відбитої породи в підземній камері, подальший випуск замагазинованої відбитої породи з підземної камери через випускні воронки і орти за допомогою віброживильників з одночасним спуском реактора в підземну камеру в процесі випуску замагазинованої відбитої породи - є технічно складною задачею і трудомістким процесом. Як прототип вибрано спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, що відомий за пате8 нтом України на корисну модель № 33621, МКВ G21E 7/00, дата подання заявки 19.03.2007. За межами техногенно небезпечного об'єкта проходять вертикальні гірничі виробки, які з'єднують між собою горизонтальними гірничими виробками. Безпосередньо під техногенно небезпечним об'єктом на відстані, необхідній для безпечного проведення робіт, з рівня горизонтальних гірничих виробок проходять вертикальний шахтний колодязь. Для закріплення захисного породного масиву, який знаходиться під техногенно небезпечним об'єктом між вертикальними і горизонтальною гірничими виробками використовують трапецієподібні плити з кільцями, до яких закріплені металеві 5 канати. Трапецієподібні плити розташовані на поверхні. У кутах захисного породного масиву установлені Г-подібні металеві скоби. Знизу під захисний породний масив заводять канати, які підтримують металеві, пластикові або дерев'яні елементи (розпили). Виїмку породи при проходженні шахтного колодязя виконують через горизонтальну та вертикальні гірничі виробки, наприклад, за допомогою цебра і підйомних механізмів. Для закладення вибухових зарядів направленої дії з верхнього рівня горизонтальної гірничої виробки виконують шпури різної довжини, які рівномірно оконтурюють частину породного масиву, що знаходиться безпосередньо під техногенно небезпечним об'єктом. Причому шпури, які найбільш віддалені від центра шахтного колодязя, мають таку довжину, яка є достатньою для руйнування фундаменту навколо техногенно небезпечного об'єкта. Спосіб реалізують поетапно. На першому етапі за межами техногенно небезпечного об'єкта на технологічно необхідній відстані, що вибрана із умов безпечності, здійснюють проходку вертикальних гірничих виробок на глибину, що дорівнює товщині захисного породного масиву. Вертикальні гірничі виробки з'єднуються між собою горизонтальними виробками, які проходять під захисним породним масивом на глибині, необхідній для безпечного проведення робіт. Кількість вертикальних та горизонтальних виробок залежить від діаметра шахтного колодязя і повинна забезпечити створення під захисним породним масивом, що знаходиться під техногенно небезпечним об'єктом, будівельного майданчика для подальшого проведення робіт по проходці шахтного колодязя. Захисний породний масив між горизонтальними і вертикальними гірничими виробками заморожують. Монтують трапецієподібні плити, за які закріплюють металеві канати, у кутах захисного породного масиву встановлюють Г-подібні металеві скоби, монтують металеві, пластикові або дерев'яні елементи кріплення (розпили), які установлені знизу під захисним породним масивом і підтримуються металевими канатами, що з'єднані з трапецієподібними плитами. На рівні горизонтальних гірничих виробок створюють будівельний майданчик з прохідницьким, підйомним та іншим обладнанням, необхідним для проведення робіт проходки стовбура шахтного колодязя. На другому етапі за відомою технологією спорудження вертикальних гірничих стовбурів із використанням технічних засобів і відомої шахтопрохідницької техніки проходять стовбур шахтного колодязя. На третьому завершальному етапі здійснюють захоронення техногенно небезпечного об'єкта. Для цього в стовбур шахтного колодязя закачують робочу рідину. Як компонент разом з водою у розрахунковій пропорції додають глину, що забезпечує більш ефективне гасіння швидкості спуску аварійного реактора. Після ослаблення канатів, які підтримують металеві, пластикові або дерев'яні елементи кріплення (розпили) захисного породного масиву і примусового руйнування породної перемички під техногенно небезпечним об'єктом під 95540 6 ривом зарядів, що закладені у шпури, аварійний реактор під власною вагою рухається вниз і опускається на дно шахтного колодязя. Після того, як робоча рідина розпадеться на фракції, воду відкачують насосами на поверхню, а техногенно небезпечний об'єкт засипають породою й бетонують. Загальними ознаками прототипу і рішення, що заявляється, є: спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, що включає проходку за межами техногенно небезпечного об'єкта гірничих виробок, створення будівельного майданчика під техногенно небезпечним об'єктом на рівні горизонтальної гірничої виробки, закріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом, проходку зверху вниз шахтного колодязя з зазначеного будівельного майданчика з подачею відпрацьованої породи на поверхню через гірничі виробки, переміщення техногенно небезпечного об'єкта в шахтний колодязь шляхом обрушення захисного породного масиву під ним і наступну засипку шахтного колодязя зверху техногенно небезпечного об'єкта відпрацьованою породою. Технологія захоронення техногенно небезпечного об'єкта, що вибрана як прототип, характеризується високою трудомісткістю в результаті великого обсягу та складності робіт по проходці і облаштуванню гірничих виробок та кріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом. Так, технологія передбачає проходку множини вертикальних та горизонтальних гірничих виробок (в приведеному прикладі реалізації технології шість вертикальних та три горизонтальних виробки). Використання вертикальної виробки для підйому (спуску) людей, матеріалів, подачі на поверхню відпрацьованої породи вимагає спорудження на поверхні копра, як підйомного механізму, який характеризується складністю та високою трудомісткістю монтажних робіт. Необхідність оснащення вертикальної виробки кліттю та напрямними сегментами кліті, а також необхідність спорудження зумпфу на нижньому горизонті вертикальної виробки для подачі відбитої породи також істотно підвищує трудомісткість робіт. Важливим також є неможливість роботи даної схеми в режимі безперервного циклу подачі відбитої породи на поверхню. Кріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом за допомогою особливих анкерів (трапецієподібних бетонних плит), що розташовані на поверхні, та металевих тросів великої довжини, які з'єднані з анкерами і пропущені під захисним породним масивом для його закріплення також характеризується високою трудомісткістю. Крім того, зазначена система закріплення захисного породного масиву не є достатньо жорсткою для надійної фіксації захисного породного масиву через постійне розтягування тросів великої довжини. В результаті виникає провисання породного масиву (так зване "пузо") в місці його підтримки тросами. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу захоронення техногенно небезпечного об'єкта, в якому за рахунок технологічних особливостей забезпечується зниження трудоміс 7 ткості робіт по захороненню техногенно небезпечного об'єкта. Поставлена задача вирішується тим, що в способі захоронення техногенно небезпечного об'єкта, що включає проходку за межами техногенно небезпечного об'єкта гірничих виробок, створення будівельного майданчика під техногенно небезпечним об'єктом на рівні горизонтальної гірничої виробки, закріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом, проходку зверху вниз шахтного колодязя з зазначеного будівельного майданчика з подачею відпрацьованої породи на поверхню через гірничі виробки, переміщення техногенно небезпечного об'єкта в шахтний колодязь шляхом обрушення захисного породного масиву під ним і наступну засипку шахтного колодязя зверху техногенно небезпечного об'єкта відпрацьованою породою, відповідно до винаходу, гірничі виробки виконують в вигляді двох зустрічно похилих виробок, які розташовані з протилежних боків техногенно небезпечного об'єкта і з'єднані між собою однією горизонтальною виробкою, створення будівельного майданчика виконують шляхом розширення горизонтальної виробки під техногенно небезпечним об'єктом за межі його периметра, а закріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом виконують шляхом щитового кріплення покрівлі будівельного майданчика. Указані ознаки складають суть винаходу. Доцільно захисний породний масив під техногенно небезпечним об'єктом додатково закріпити методом заморожування. Доцільно також в породному масиві, що оточує будівельний майданчик, виконати бокові ніші, а будівельний майданчик облаштувати куполоподібною конструкцією для розміщення та монтажу підйомного обладнання. Перед обрушенням техногенно небезпечного об'єкта в шахтний колодязь, колодязь можна заповнити рідиною, наприклад водно-глинистою суспензією. Між сукупністю суттєвих ознак способу захоронення техногенно небезпечних об'єктів, що заявляється, і досягнутим результатом існує причинно-наслідковий зв'язок. Так, відмітні ознаки способу (гірничі виробки виконують в вигляді двох зустрічно похилих виробок, які розташовані з протилежних боків техногенно небезпечного об'єкта і з'єднані між собою однією горизонтальною виробкою, створення будівельного майданчика виконують шляхом розширення горизонтальної виробки під техногенно небезпечним об'єктом за межі його периметра, а закріплення захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом виконують шляхом щитового кріпленням покрівлі будівельного майданчика) в сукупності з суттєвими ознаками, спільними з прототипом, забезпечують зниження трудомісткості робіт по захороненню техногенно небезпечного об'єкта. Це пояснюється наступним. Спосіб передбачає проходку тільки трьох гірничих виробок - двох похилих і однієї горизонтальної. 95540 8 Використання похилої виробки для подачі відпрацьованої породи не вимагає особливих засобів для її облаштування - відпадає необхідність в спорудженні копра, монтажу кліті та напрямних сегментів кліті в гірничій виробці. Достатньо розмістити в похилій виробці стрічковий конвеєр, який забезпечить видачу відпрацьованої породи на поверхню в режимі безперервного циклу, що зменшує обсяг робіт. Обсяг робіт також зменшується створенням будівельного майданчика шляхом розширення єдиної горизонтальної виробки під техногенно небезпечним об'єктом за межі його периметра. Щитове кріплення покрівлі будівельного майданчика під техногенно небезпечним об'єктом забезпечує надійну фіксацію захисного породного масиву. Виконується за широко освоєними технологіями кріплення покрівлі гірничих виробок, не вимагає, на відміну від прототипу, використання спеціальних засобів та виконання особливих робіт. Весь процес захоронення техногенно небезпечного об'єкта заснований на широко освоєних гірничих технологіях з використанням високопродуктивного прохідницького обладнання. Все зазначене істотно знижує трудомісткість робіт по захороненню техногенно небезпечного об'єкта. Слід також відмітити, що облаштування будівельного майданчика куполоподібною металевою конструкцією, яка забезпечує роботу підйомноопускного обладнання при проходці шахтного колодязя, виключає будь який силовий вплив на захисний породний масив Нижче приводиться опис способу захоронення техногенно небезпечних об'єктів, наприклад аварійного реактора атомної електростанції, який ілюструється кресленнями, на яких показано: Фіг. 1 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, загальна схема розміщення устаткування і споруд, розріз в площині, що проходить через вертикальну вісь техногенно небезпечного об'єкта. Фіг. 2 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, вид А на фіг. 1. Фіг. 3 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, розріз в площині, що проходить через вертикальну вісь техногенно небезпечного об'єкта, схема кріплення гірничих виробок. Фіг. 4 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, розріз Б-Б на фіг. 3. Фіг. 5 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, підготовка захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом для обрушення. Фіг. 6 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, стан перед обрушенням захисного породного масиву під техногенно небезпечним об'єктом. Фіг. 7 - Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів, кінцева стадія - засипка шахтного колодязя відпрацьованою породою. Спосіб захоронення техногенно небезпечних об'єктів включає проходку за межами техногенно небезпечного об'єкта 1 гірничих виробок в вигляді двох зустрічно похилих виробок 2,3, що розташо 9 вані з протилежних боків техногенно небезпечного об'єкта 1, і однієї горизонтальної виробки 4, яка з'єднує між собою похилі виробки 2,3 на нижньому горизонті 5 з утворенням захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1. Далі під техногенно небезпечним об'єктом 1 споруджують будівельний майданчик 7 на рівні горизонтальної виробки 4 шляхом розширення горизонтальної виробки 4 під техногенно небезпечним об'єктом 1 за межі його периметра. Закріплюють захисний породний масив 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1 шляхом щитового кріплення покрівлі будівельного майданчика 7. Будівельний майданчик 7 облаштовують відповідним обладнанням для проходки шахтного колодязя 8. Виконують проходку шахтного колодязя 8 зверху вниз з будівельного майданчика 7 на задану глибину з подачею відпрацьованої породи на поверхню через гірничі виробки 3,4. Переміщають техногенно небезпечний об'єкт 1 в шахтний колодязь 8 шляхом обрушенням захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1. Після цього шахтний колодязь 8 засипають зверху техногенно небезпечного об'єкта 1, що знаходиться на дні шахтного колодязя 8, відпрацьованою породою 9. Зазначені роботи виконують поетапно. На першому етапі виконують проходку двох похилих виробок 2,3, що розташовані за межами техногенно небезпечного об'єкта 1 з протилежних його боків, і горизонтальної виробки 4, яка з'єднує між собою похилі виробки 2,3 на нижньому горизонті 5. Глибину нижнього горизонту 5 вибирають з урахуванням утворення захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1, достатнього для створення умов безпечного виконання робіт під техногенно небезпечним об'єктом 1 на горизонті 5. Виробки 2,3, 4 в процесі їх проходки закріплюють відомим способом, наприклад арочним кріпленням 10 типу АП-27 з поперечним 2 перетином 13,8 м . В похилій виробці 2 монтують рейкову колію 11 для транспортування матеріалів та обладнання вагонетками 12. В похилій виробці 3 монтують стрічковий конвеєр 13 для подачі відпрацьованої породи на поверхню. На денному боці похилої виробки 2 встановлюють лебідку 14 для переміщення вагонеток 12 по рейковій колії 11. На денному боці похилої виробки 3 монтують витяжний вентилятор 15 для вентиляції виробок 2,3, 4. Таким чином реалізується примусова припливновитяжна схема вентиляції гірничих виробок 2,3, 4, в якій похила виробка 2 виконує роль припливного каналу, а похила виробка 3 - роль витяжного каналу. На другому етапі під техногенно небезпечним об'єктом 1 споруджують будівельний майданчик 7 на рівні горизонтальної виробки 4 (на нижньому горизонті 5). Для цього горизонтальну виробку 4 під техногенно небезпечним об'єктом 1 розширюють за межі периметра техногенно небезпечного об'єкта 1 з утворенням підошви 16 і покрівлі 17 будівельного майданчика 7. Межі будівельного майданчика 7 показані лінією 18. Монтують щитове кріплення покрівлі 17 будівельного майданчика 7, яке виконує функцію закріплення захисного по 95540 10 родного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1. Щитове кріплення покрівлі 17 включає гідравлічні домкрати 19, що встановлені на підошві 16 будівельного майданчика 7, з'єднані між собою металеві рами 20, що опираються на гідравлічні домкрати 19, розпили (затяжки) 21, які укладені на металеві рами 20 і упираються в покрівлю 17 будівельного майданчика 7. Металеві рами 20 та розпили (затяжки) 21 утворюють щит, який розпирають гідравлічними домкратами 19 між підошвою 16 і покрівлею 17 будівельного майданчика 7, забезпечуючи надійне закріплення захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1. Захисний породний масив 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1 додатково закріпляють методом заморожування. Далі приступають до облаштування будівельного майданчика 7 засобами, необхідними для проходки шахтного колодязя 8. Для цього в породному масиві, що оточує будівельний майданчик 7, виконують бокові ніші 22, в яких розміщують необхідне обладнання, наприклад, шахтні лебідки 23 типу ЛВД-34. На підошві 16 будівельного майданчика 7, як на основі, споруджують куполоподібну металеву конструкцію, що включає вертикальні стійки 24 (гідравлічні домкрати 24), силовий пояс 25, який опирається на вертикальні стійки 24, та арочні елементи 26, що з'єднані з силовим поясом 25 і утворюють купол конструкції. В центрі арочного купола закріплені підйомні пристрої - блоки 27, через які пропущені троси 28 лебідок 23, за допомогою яких ведуться підйомноопускні операції при проходці шахтного колодязя 8. Така схема облаштування будівельного майданчика 7 виключає силову взаємодію елементів захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1 з обладнанням, що задіяне в процесі проходки шахтного колодязя 8. Всі силові, в тому числі динамічні навантаження, в даному випадку сприймаються підошвою 16 будівельного майданчика 7. Закріплений захисний породний масив 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1 знаходиться в стані спокою, що важливо для безпечного виконання робіт по захороненню об'єкта. На третьому етапі по відомих технологіях, з використанням відомого обладнання, виконують проходку вертикального шахтного колодязя 8. Відбиту породу подають на будівельний майданчик 7 в накопичувач 29, з якого стрічковим конвеєром 13 видають на поверхню. На четвертому етапі, після проходки вертикального шахтного колодязя 8 на задану глибину, виконують підготовку захисного породного масиву 6 під техногенно небезпечним об'єктом 1 до обрушення. Для цього демонтують куполоподібну металеву конструкцію, всі елементи конструкції та обладнання, що було задіяне в процесі проходки вертикального шахтного колодязя 8, видають на поверхню через похилу виробку 2. За відомими технологіями в захисному породному масиві 6 з будівельного майданчика 7 бурять вертикальні шпури 30, які рівномірно окреслюють частину захисного породного масиву 6 за межами периметра техногенно небезпечного об'єкта 1. Шпури 30 виконують різної довжини, при цьому найбільшу до 11 вжину мають шпури, що найбільш віддалені від центра шахтного колодязя 8. Це необхідно для надійного руйнування існуючих фундаментних конструкцій навколо техногенно небезпечного об'єкта 1. Демонтують щитове кріплення покрівлі 17 будівельного майданчика 7, дотримуючись правил техніки безпеки виконання робіт. Елементи кріплення видають на поверхню через похилу виробку 2. В шпурах 30 розміщують розрахункові заряди вибухівки. На останньому п'ятому етапі виконують обрушення захисного породного масиву 6. Для цього породний масив 6 розморожують і підривають заряди вибухівки в шпурах 30. Породний масив 6 95540 12 руйнується і техногенно небезпечний об'єкт 1 під дією власної ваги переміщується (падає) на дно шахтного колодязя 8. Для зменшення динамічних навантажень на техногенно небезпечний об'єкт 1 в процесі його падання в шахтний колодязь 8, останній перед обрушенням техногенно небезпечного об'єкта 1 заповнюють водно-глинистою суспензією. Після того як водно-глиниста суспензія розпадеться на фракції, тобто глина осяде й ущільниться, воду відкачують насосами на поверхню, а шахтний колодязь 8 і котлован 31, що утворився в результаті обрушення, засипають відпрацьованою породою 9. Зверху котлован 31 перекривають шаром бетону 32. 13 95540 14 15 95540 16 17 95540 18 19 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 95540 Підписне 20 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601