Спосіб експрес-діагностики технічної стиглості pinus sylvestris l. при відтворенні суднобудівного лісу або паль для гідротехнічних споруд, пиловника, будівельних колод, шпальника, рудникового стояка або балансі

Реферат: Винахід належить до способу експрес-діагностики технічної стиглості Pinus sylvestris L. при відтворенні суднобудівного лісу або паль для гідротехнічних споруд, пиловника, будівельних колод, шпальника, рудникового стояка або балансів у свіжій судіброві, що включає закладку пробних площ у насадженні з визначення таксаційних показників, причому у штучних сосняках, вирощених системою рубок догляду на основі проценту вибірки запасу сильного ступеня розрідження, технічну стиглість встановлюють за станом сортиментів структури деревостану шляхом закладання лише однієї тимчасової площі із визначенням двох легковимірюваних параметрів з досягненням або перевершенням експериментально-математично обґрунтованих показників еталона дійсно стиглого сосняку: густоти N=545 шт/гa і середнього об'єму хлиста 3 3 V=1,172 м при допустимих інтервалах з мінімальною густотою N=490 шт/га, V=1,228 м і UA 110588 C2 (12) UA 110588 C2 3 максимальною густотою N=600 шт/га і V=1,115 м з отриманням додаткового продукту: 115-182 3 -1 м ·га . UA 110588 C2 5 Винахід належить до лісового господарства і є доповненням до біотехнології поліфункціонального відтворення деревини за патентом України № 95888 [13, 20] в соснових лісосировинних базах (для умов України - дійсно стиглого лісосічного фонду в межах розрахункової лісосіки). Стиглість лісу - це стан якому щонайбільше він відповідає поставленим задачам [11]. Відомий спосіб встановлення віку технічної стиглості за формулою складних процентів М.-Р. Пресслера [2, 17-21, 24]: P 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 M a  M a  n 200  , M  Ma n n де: P - процент поточного приросту; Ma - запас деревостану у віці - а; Ma n - запас деревостану у віці a-n; n - кількість років. Знаючи процент поточного приросту запасу деревостану і процент поточного приросту якого-небудь сортименту, можна говорити про вік технічної стиглості деревостану. який наступає при рівності процентів приросту запасу і головного сортименту, на який ведеться господарство [23, 24]. Але для встановлення таким способом технічної стиглості необхідно закладати щонайменше дві пробні площі з інтервалом через 10 років в одному деревостані і відповідними відносно непростими розрахунками. (Не факт, що буде отриманий стиглий деревостан). Разом з тим вивести деревостан на вік технічної стиглості можна лише створенням певних екологічних умов росту кожної деревної рослини через головний регулятор росту і розвитку насаджень його густоту з реалізацією саджанцями сосни їх біологічних особливостей і екологічного потенціалу лісорослинної ділянки. Лісогосподарському виробництву потрібні спрощені (експресметоди) встановлення реального віку технічної стиглості при цільовому вирощуванні лісостанів. Відомий спосіб встановлення головної рубки по віку насаджень, який застосовується в сучасних умовах на виробництві [3, 7, 12]. Але цей спосіб має умовне значення і не дає уявлення про реальну якісну і кількісну характеристику сортиментної структури вирощеного врожаю. В лісових господарствах до кожного відведеного в рубку деревостану додається його матеріально-грошова оцінка, але без обґрунтування відповідності настання реальної стиглості насадження. Найбільш близький по технічній суті спосіб визначення віку технічної стиглості на основі середнього діаметра, наприклад 32-36 см у 90 років [5]. Але він не дає повної характеристики сортиментної структури дерево та снів без такого важливого показника, як густота насаджень, не характеризує він і кількості вирощеної деревини. При низьких рівнях густот діаметр деревостану може бути значним, але насадження може і не досягнути віку технічної стиглості. Показника діаметра (без густоти) замало, щоб вести стиглість деревостану, від якого залежить ефективність ведення лісового господарства. В основі винаходу поставлена задача у сосняках, вирощених системою рубок догляду на основі проценту вибірки запасу: сильного ступеня розрідження, вирішується шляхом закладки лише однієї тимчасової пробної площі із визначенням двох легковимірюваних параметрів з досягненням або перевершенням експериментально-математично обґрунтуваних показників еталона дійсно стиглого сосняку: густоти N=545 шт/га і середнього об'єму хлиста V=1,172 3 3 м /грн. при допустимих інтервалах з мінімальною густотою N=490 шт/га, V=1,228 м і 3 максимальною густотою N=600 шт/га і V=1,115 м з отриманням додаткового продукту: 115-182 3 -1 м ·га . Визначення рубки головного користування за допомогою цього способу дозволяє отримати наступну сукупність лісівничих і економічних переваг: 1) суттєво знизити витрати на встановлення реального віку рубки для кожного окремо взятого конкретного деревостану; 2) використання відносно легковимірюваних реального еталонних значень 2-х параметрів деревостану: густоти та середнього об'єму стовбурів і порівняння їх еталонними показниками (при їх досягненні) гарантує одержання більш складно отримуваної сортиментної структури дійсно стиглого деревостану при поліфункціональному лісовирощуванні сосняку у свіжій судіброві; 3) відпадає необхідність закладання попередньої пробної площі і відкривається можливість відразу отримати через експрес-метод відповідь про реальний стан стиглості сортиментної структури деревостану, що має важливе значення при експертній оцінці деревостанів, їх продажу через аукціони за максимально ринковою ціною, при науково-дослідних роботах і екстрених випадках визначення віку рубки деревостанів; 4) дозволяє зекономити 3 чол./дні при закладанні попередньої пробної площі; 1 UA 110588 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 5) відпадає необхідність зберігання протягом тривалого часу інформації для встановлення віку рубки при закладанні другої пробної площі; 6) повніше використовувати екологічний потенціал кожної лісорослинної ділянки, вивести траєкторію лісовирощування на рівень еталонних з уникненням перекачування головного користування у проміжне з отриманням лісовому господарству на потенційно-можливому аукціоні найвищу ціну за стиглий деревостан; 7) отримати у 83-річному стиглому сосняку суднобудівельного лісу або паль для 3 -1 3 -1 3 -1 гідротехнічних споруд 19 м га , пиловника 241-261 м га , будівельних колод 70-77 м га , 3 -1 3 -1 шпальника 104-105 м га , рудникового стояка або балансів 39-45 м га ' і таксовою вартістю деревини 19,9-20,8 тис. UAH/гa; 8) відкриваються реальні перспективи вирощування у межах лісосировинних баз Pinus silvestris L. штучного походження деревної сировини з урахуванням потреб майбутніх споживачів деревини, сприяти підвищенню конкурентоздатності лісових господарств у ринкових умовах і пом'якшувати дефіцит деревної сировини в Україні. 9) Впровадження способу в практику лісогосподарського виробництва буде сприяти 3 пом'якшенню дефіциту деревини при потребі кожної людини в деревині у 100 м /життя [4]. 10) Спосіб дозволяє підвищити ефективність введення лісового господарства у регіонах з екстенсивним рівнем його ведення. Там відпадає необхідність закладки довготривалих дорогокоштуючих стаціонарів щодо оптимізації системи рубок догляду за лісом у сосняках при лісо-вирощуванні дійсно стиглих деревостанів (при сучасних умовно стиглих). Приклад конкретного виконання № 1. Культури сосни закладені у 16 кварталі Тростянецького лісництва ДП "Тростянецьке ЛГ" Сумського ОУЛМГ з розміщенням садивних місць 2×0,5 м. У 1947 р. у 20-річному віці у цих культурах Краснотростянецькою лісовою дослідною станцією закладено стаціонар з рубок догляду із 4-х варіантів розріджень: сильний, середній, слабкий ступені розріджень і контроль з природним розрідженням лісостану [19]. Породний склад: 10С. Підлісок: бузина червона, ліщина звичайна, дуб звичайний, груша лісова, бересклет бородавчатий, горобина звичайна та інші. Живий надґрунтовий покрив: фіалка трикольорова, полуниця лісова, грушанка однобока, купена лікарська, чистотіл великий та інші. В основі досліду лежить ідеологія традиційного напрямку розвитку рубок догляду за лісом: розрідження на основі відсотку вибірки запасу (фактично догляд за запасом деревини), розвинутої в роботах [10, 14, 22, 27]. Це перший в історії лісового господарства України дослід по рубках догляду на основі проценту вибірки запасу, який перетнув 80-річний віковий рубіж (умовно встановлений, але експериментально не доказаний вік технічної стиглості для природних сосняків). Динаміка таксаційних показників за останні 20 років наведені у таблиці 1. Якість лісосировинної бази при лісоексплуатації оцінюється по середньому об'єму хлиста (який забезпечує вихід певних сортиментів та продуктивність праці при лісозаготівлі) і запасу деревини на одиниці площі. Із таблиці 1 видно, що за цими показниками (на фоні інших складових досліду) вигідно відрізняється деревостани із сильним 3 3 3 ступенем розрідження (MV=602-667 м /га; V=1,228-1,115 м , додатковий продукт 115-182 м /га). У варіанті досліду із сильним ступенем розрідження (таблиця 2) у 83 роки вихід крупної деревини складає 41-36 %, а середньої 37-38 % від ефективної продуктивності. В таблиці 3 представлені розрахунки виконані на основі динаміки сортиментної структури процентів М.-Р. Пресслера за вищенаведеною формулою [2, 23]. За Е.Я. Судачковим вік технічної стиглості наступає при тотожності процентів і певного сортименту (групи сортиментів), на які ведеться господарство [23, 24]. При вирощуванні виключно крупної деревини ні один з деревостанів (див. табл. 3) не досяг віку технічної стиглості (Рк=5,1-6,0>Рв=0,7-2,5). При орієнтації на вирощування середньої деревини всі деревостани є технічно стиглими: Рс=0,2-(-1,0)