Спосіб експрес-аналізу технічної стиглості в культурах сосни при відтворенні руднякового стояка або балансів

Реферат: Винахід належить до способу експрес-визначення віку технічної стиглості деревостанів. Спосіб базується на математичному аналізі особливостей росту 30-річних культур сосни різної густоти посадки за 2-ма легко вимірюваними еталонними показниками: густоти деревостану - 2524 3 шт./га і середнього об'єму стовбурів - 0,13 м . Спосіб дозволяє отримати кінцевий продукт (сортиментної структури) цільового вирощування в лісосировинних базах в 30 років балансів або копального стояка: 56 % дрібної, 28 % середньої деревини, ефективної продуктивності 3 326 м /га. Спосіб доцільно використовувати при тиражуванні на практиці лісогосподарським виробництвом при схемі посадки 1,5×1,5 м, з рівномірним розташуванням рослин на UA 105147 C2 (12) UA 105147 C2 лісокультурній площі і ефективним акумулюванням сонячної енергії в деревині сосни, з 3 середнім приростом 11 м /га. UA 105147 C2 5 Винахід належить до лісового господарства, целюлозно-паперової і вугільної промисловості для встановлення основного технологічного параметру - віку рубки деревостанів сосни у лісосировинних базах при цільовому вирощуванні балансів або копального стояку. Стиглість лісу - це стан (сортиментної структури = уточнення О.П. Рябоконя) в якому він найбільшою мірою відповідає поставленим задачам [5]. Відомий спосіб встановлення віку технічної стиглості за допомогою формули складних процентів Пресслера [1, 12] Ma  Man 200  M a  M a n n , де: p - процент поточного приросту; Ma - запас деревостану у віці а років; p 10 Ma  n - запас у віці а-n років; n - кількість років. 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Знаючи процент поточного приросту запасу деревини і процент поточного приросту якогонебудь сортименту (групи сортиментів), можна говорити про вік технічної стиглості деревостану, який наступає при рівності процентів приросту запасу і головного сортименту (групи сортиментів) на який ведеться господарство [12-13]. Але для встановлення таким способом технічної стиглості необхідно закладати щонайменше дві пробні площі з відповідним інтервалом через 10 років в одному деревостані і відповідними відносно непростими розрахунками. (Не факт, що буде отриманий стиглий деревостан). Разом з цим, вивести деревостан на вік технічної стиглості можна лише створенням певних екологічних умов росту кожної деревної рослини через головний регулятор росту і розвитку насадження - його густоту з максимальною реалізацією саджанцями сосни їх біологічних особливостей і екологічного потенціалу лісорослинної ділянки. Через недосконалі схеми посадки («стресовразливі» з порушенням принципу рівномірності розташування рослин на лісокультурній ділянці), що застосовуються на виробництві, лісове господарство втрачає за рахунок нераціонального використання рослинами екологічних потенціалів лісорослинних ділянок. Лісогосподарському виробництву потрібні спрощені (експрес-методи) встановлення реального віку технічної стиглості при цільовому вирощуванні лісостанів. Відомий спосіб встановлення головної рубки по віку насаджень, який застосовується в сучасних умовах на виробництві [2, 4, 5 ]. Але цей спосіб має умовне значення і не дає уявлення про реальну якісну і кількісну характеристику сортиментної структури вирощеного врожаю. В лісових господарствах до кожного відведеного в рубку деревостану додається його матеріально-грошова оцінка, але без обґрунтування відповідності настання реальної стиглості насадження. Найбільш близький по технічній суті спосіб визначення віку технічної стиглості на основі середнього діаметру, наприклад 32-36 см у 90 років [3]. Але він не дає повної характеристики сортиментної структури деревостанів без такого важливого показника, як густота насаджень, не характеризує він і кількості вирощеної деревини. При низьких рівнях густот діаметр деревостану може бути значним, але насадження може і не досягнути віку технічної стиглості. Показника діаметра (без густоти) замало, щоб вести мову про стиглість деревостану, від якого залежить ефективність ведення лісового господарства. В основі винаходу поставлена задача вирішується шляхом закладки лише однієї пробної площі з визначенням тільки двох легко вимірюваних показників: густоти деревостану і середнього об'єму стовбурів для культур сосни створених за "стресостійкою" схемою посадки 1,5×1,5 м і досягненням або перевершенням контрольних еталонних показників: густоти - 2524 3 шт./га, середнього об'єму стовбура - 0,13 м з отриманням кінцевого продукту: 56 % дрібної, 28 3 % середньої деревини, ефективної продуктивності 326 м /га. Визначення віку рубки по цьому способу дозволяє одержати наступну сукупність лісівничих і економічних переваг: 1) суттєво знизити витрати на встановлення віку рубки для кожного окремого деревостану, створеного за "стресостійкою" схемою посадки культур 1,5×1,5 м, даним експрес-методом при вирощуванні балансів або копального стояку; 2) використання відносно легко вимірюваних еталонних значень 2-х параметрів деревостану: густоти та середнього об'єму стовбурів і порівняння їх з еталонними показниками (при їх досягненні) гарантує одержання більш складно отримуваної сортиментної структури дійсно стиглого деревостану при вирощуванні балансів або копального стояку; 1 UA 105147 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 3) відпадає необхідність закладання попередньої пробної площі і відкривається можливість відразу отримати відповідь про реальний стан сортиментної структури деревостану, що має важливе значення при експертній оцінці деревостанів, їх продаж через аукціони, при науководослідних роботах і екстрених випадках визначення віку рубки деревостанів; 4) дозволяє зекономити 3 чол/дні при закладці попередньої пробної площі; 5) відпадає необхідність зберігати протягом тривалого часу інформації для встановлення віку рубки при закладці другої пробної площі; 6) повніше використовувати екологічний потенціал кожної лісорослинної ділянки, вивести траєкторію ліса-вирощування модальних деревостанів на рівень еталонних за рахунок принципу рівномірності розташування саджанців на лісокультурній ділянці: оптимум фотосинтезу у сосни звичайної досягається при 100 % сонячному освітленні; 7) підвищити рівень ведення лісового господарства у сосняках за рахунок ефективнішого акумулювання сонячної енергії рівномірно розташованими робочими поверхнями рослин на лісокультурній ділянці при схемі посадки 1,5×1,5 м, і до внесення їх технічно стиглих еталонних оптимальних культур; 8) отримувати в 30 років дійсно стиглі культури при вирощуванні балансів або копального стояка: 28 % середньої і 56 % дрібної деревини; 9) досягти секвестрування вуглецю і виділення кисню - по 163 т/га; 10) відкриваються реальні перспективи вирощування в межах лісосировинних баз штучного походження деревної сировини з урахуванням потреб майбутніх споживачів: Міністерства енергетики і вугільної промисловості України (копальний стояк) і Укрпаперу (баланси); 11) доповнити раніше обґрунтований "стресостійкий" спосіб вирощування сосни [9] експресаналізом встановлення віку технічної стиглості, а спільне використання цих способів буде сприяти підвищенню конкурентоздатності лісових господарств в ринкових умовах і пом'якшувати дефіцит деревної сировини в країні. Приклад конкретного виконання Культури сосни різної густоти посадки створені у Левківському лісництві Житомирського лісового господарства Житомирської області В.П. Головащенком [11] не в умовах лісової пертиненції, а в умовах відкритого поля колишнього військового полігону у свіжому суборі з використанням 2; 1,5; 1 - метрових міжрядь з різним кроком посадки: 2; 1,5; 1; 0,5; 0,4 м з проведенням рубок догляду і без них. Динаміка густоти культур наведена на графіку і в таблиці (фігура 1, таблиця 1). На зміну кроку посадки чутливо реагує середній діаметр деревостану, з яким тісно пов'язані всі інші таксаційні показники. Уже у 20-річному віці при 2-м міжряддях зміна кроку посадки від 2 м до 0,4 м призводить до падіння показника діаметра стовбурів на 73 %, висот - до 22 %, а середніх об'ємів стовбурів на 228 %. Загущення дерев у рядах при 1,5 і 1метрових міжряддях також погіршує лінійні і об'ємні характеристики стовбурів. Проведені рубки догляду помітно покращують розміри стовбурів у 30-річних культурах: при 2-х метрових міжряддях різниця у діаметрах зберігається 40 %, висот - 6 %, об'ємів 98 %. При 1,5 метрових міжряддях різниця у таксаційних показниках деревостанів з рубками догляду і без останніх складає D = 5,8 %, H = 11,3 %, V = 6,9 %. Ширина міжрядь 1 м з точки зору механізації садіння сосни практичного значення не має: вона не дозволяє використовувати сучасні лісосадивні агрегати через недостатній габарит його ширини - потрібно мінімум 1,5 м. Збільшення кроку посадки до рівня ширини міжрядь покращує класову структуру деревостанів (таблиця 2) за рахунок підвищення долі дерев основного намету (І-III класів росту). З диференціацією дерев тісно пов'язана [4] модифікаційна (екзогенна) мінливість морфометричних показників якості деревних рослин (таблиця 3). Квадратне розміщення садивних місць і проведення рубок догляду призводить до зменшення екзогенної мінливості морфометричних показників якості деревних показників (див. табл. 3). Зменшення модифікаційної мінливості у свою чергу при квадратному розміщенні садивних місць і за рахунок рубок догляду формує більш ефективний асиміляційний апарат рослин (табл. 4 Фігура 2), збільшує розміри і забезпечує отримання кращого запасу якості стовбурів, середнього приросту. Характер взаємозв'язку з робочою поверхнею крон і морфометричними показниками якості деревних рослин наведені в таблиці 5. У схеми посадки 1,5×0,5 м коефіцієнт кореляції між площею поверхні крон і об'ємами стовбурів є значними r = 0,577-0,606, що свідчить про наявність ''стресу'' між рослинами в рядах. Аналогічний показник у схеми посадки 1,5×1,5 м є високим і тісним: r = 0,877-0,891, що говорить про практичну відсутність ''стресу'' і високу ефективність асиміляційного апарату в акумулюванні сонячної енергії в деревину і чудові подальші перспективи цієї схеми посадки після 30-річного віку. Квадратне розміщення садивних місць і рубки догляду помітно покращують сортиментну структуру у 30-річних культурах (таблиця 6). Технічна стиглість наступає при тотожності проценту приросту групи сортиментів і 2 UA 105147 C2 5 всієї деревини [1, 12, 13]. У таблиці 7 при вирощуванні середньої і дрібної деревини технічної стиглості досягли 12 деревостанів (Рс + д ≤ Рв), але серед них таксовою вартістю вигідно відрізняється схема 1,5×1,5 м без рубок догляду. Пік розвитку цієї схеми припав на 30 років: 3 3 запас - 328 м /га, середній приріст 11 м /га. Оптимізована структура цієї схеми (1-30 років) запатентована [9]. Але для успішного використання її на практиці не вистачає експрес-аналізу 3 технічної стиглості схеми, яка наступає при V = 0,13 м /га і густоті 2524 шт/га при вирощувані середньої + дрібної деревини. Спільна реалізація цих патентів на практиці буде сприяти підвищенню ефективності ведення лісового господарства в сосняках згідно з принципами сталого розвитку [10]. 10 Таблиця 1 Вплив рубок догляду на таксаційні показники в культурах різної густоти і кроку посадки у ДП "Житомирське ЛГ" (свіжий субір - В2) Густота посадки (тис. шт/га) і розміщення садивних (міць, м×м) Середні N*, шт./га 1759** 2,50-2,0×2,0 2187 3579 5,00-2,0×1,0 3655 2988 10,00-2,0×0,5 6584 12,50-2,0×0,4 4,40-1,5×1,5 13,40-1,5×0,5 10,00-1,0×1,0 20,00-1,0×0,5 2,50-2,0×2,0 5,00-2,0×1,0 10,00-2,0×0,5 12,50-2,0×0,4 4,40-1,5×1,5 13,40-1,5×0,5 16,75-1,5×0,4 10,00-1,0×1,0 20,00-1,0×0,5 D, Н, м см 13,0 12,2 10,8 10,3 10,1 7,8 9,5 8,7 10,1 9,6 9,7 8,6 Повнота Ер, м 4,8 4,3 5,0 4,8 4,8 4,3 7473 7,5 7,8 3,9 3350 10,1 8,2 4,1 3448 10,5 10,5 5,2 6896 8,1 9,0 4,5 7542 7,8 9,6 4,8 4016 10,2 10,5 5,2 6498 8,2 9,4 4,7 6457 7,7 8,8 4,4 10479 6,8 8,6 4,3 1712 1478 2325 2667 3112 3778 16,2 15,7 14,7 13,5 12,5 11,9 13,8 12,6 15,2 14,5 14,5 13,9 4,6 4,2 5,1 4,8 4,8 4,6 3833 2275 2524 2450 4118 3350 11,2 14,0 14,4 13,8 11,6 12,0 11,9 15,2 15,8 15,2 14,2 14,3 4,0 5,1 5,3 5,1 4,7 4,8 1925 5037 2387 4796 14,8 10,8 13,0 10,6 16,1 13,4 15,2 13,3 5,4 4,5 5,1 4,4 абсолютна, 2 м /га Клас відносна бонітету 1. Вік 20 років 23,2 0,72 25,5 0,79 32,6 1,01 30,4 0,94 23,6 0,73 31,5 0,97 Варіант досліду відсутній 33,7 1,04 26,7 0,83 30,0 0,93 35,4 1,10 35,9 1,11 32,9 1,02 35,5 1,07 30,3 0,94 38,2 1,18 Mv, 3 м /га V,м Zv, 3 м /га Іа I Іа Іа Іа I 124,6 134,2 179,6 159,9 124,7 158,3 0,071 0,061 0,050 0,043 0,042 0,024 6,2 6,7 9,0 8,0 6,2 7,9 І І Іа І Іа Іа I І I 156,6 130,4 162,8 180,4 196,3 187,2 177,7 151,5 191,5 0,021 0,039 0,047 0,026 0,026 0,047 0,027 0,023 0,018 7,8 6,5 8,1 9,0 9,8 9,4 8,9 7,6 9,6 256,3 184,5 305,8 290,8 284,8 288,2 0,150 0,125 0,132 0,109 0,092 0,076 8,5 6,2 10,2 9,7 9,5 9,6 244,1 273,5 328,5 272,1 318,3 274,5 0,063 0,120 0,130 0,111 0,077 0,082 8,1 9,1 11,0 9,1 10,6 9,2 272,2 333,3 250,1 296,3 0,141 0,066 0,105 0,062 9,1 11,1 8,3 9,9 2. Вік 30 років** 35,4 0,90 1а 28,7 0,74 I 39,3 1,00 1а 38,4 0,98 1a 37,9 0,97 1а 40,0 1,02 1a Варіант досліду відсутній 38,0 0,97 І 35,1 0,90 Іа 41,2 1,05 1a 36,6 0,94 1а 23,3 1,11 І 38,0 0,97 1а Варіант досліду відсутній 33,2 0,85 1а 46,3 1,18 I 32,0 0,82 Іа 42,1 1,08 I 3 3 UA 105147 C2 * Умовні позначення тут і далі: N - густота на момент дослідження (шт/га); D - середній діаметр деревостану (см); Н - середня висота деревостану (м); Ер - енергія росту за професором М.Л. Дворецьким (середній приріст за 10 років): слабкий - до 1 м, помірний - 1,1-1,9 м; добрий 3-4 м; 3 3 дуже добрий 4-5 м [6]; Mv - запас деревини (м /га); V - середній об'єм стовбура (м ); Zv 3 середній приріст деревини (м /га). ** Тут і далі: У чисельнику - з рубками догляду, у знаменнику - без рубок догляду (курсивом). 3 *** Запас деревини в повних сосняках І класу бонітету складає у 30 років 297 м /га, Zv = 9,9 3 3 м /га; Zv в цілому у сосняках України = 4,3-4,6 м /га [8]; у модальних сосняках штучного 3 3 3 походження Mv = 148 м /га, Zv = 4,9 м /га [14]; у лісах планети у помірній зоні - Zv = 3-5 м /га, а в 3 середньому - Zv = 1-2 м /га [15]. Таблиця 2 Вплив рубок догляду на представництво дерев різних класів росту у 30-річних культурах сосни різної густоти і кроку посадки в ДП «Житомирське ЛГ» Розміщення Густота садивних посадки, місць, м×м шт./га 2,0×2,0 2500 2,0×1,0 5000 2,0×0,5 10000 2,0×0,4 12500 1,5×1,5 4400 1,5×0,5 13400 1,5×0,4 16750 1,0×1,0 10000 1,0×0,5 20000 І 250 200 238 111 88 37 28 113 246 100 47 88 163 62 88 47 Класи росту за Г. Крафтом основний намет намет, що відстає в рості II III всього IV V сухостій разом 263 612 1225 237 125 125 487 178 567 1045 255 67 111 433 287 825 1356 312 225 438 975 384 808 1303 303 363 798 1364 362 1000 1450 175375 812 1662 268 1000 1305 722 806 945 2473 Варіант досліду відсутній 259 1000 1287 833 570 843 2546 312 912 1337 463 225 250 938 451 698 1395 380 226 523 1129 363 962 1425 475 288 262 1025 280 1212 1539 792 715 1072 2579 375 1150 1613 475 575 687 1737 Варіант досліду відсутній 262 600 1025 325 88 487 900 288 1275 1625 938 1262 1212 3412 212 912 1212 712 338 125 1175 266 1187 1500 797 953 1546 3296 Всього дерев, шт./га 1712 1478 2325 2667 3112 3178 3833 2275 2524 2450 4118 3350 1925 5037 2387 4796 Таблиця 3 Вплив рубок догляду на екзогенну (модифікаційну) мінливість (C.V.,%) морфометричних показників якості деревних рослин у 20-річних культурах сосни різної густоти і кроку посадки у ДП «Житомирське ЛГ» Густота посадки (тис. шт./га) і розміщення садивних місць (м×м) 2,50-2,0×2,0 5,00-2,0×1,0 10,00-2,0×0,5 12,50-2,0×0,4 Фотосинтетичний апарат N, шт./га L* а 1759 2187 3579 3655 2988 6584 21,8 28,8 25,6 24,7 20,2 29,7 15,2 21,4 12,6 13,0 11,6 12,6 7473 34,5 Sпр. Sпов. Розміри стовбурів D 61,5 46,9 32,6 49,6 43,7 23,2 56,1 35,9 38,6 61,2 54,7 36,8 33,7 31,0 21,6 62,1 49,9 41,2 Варіант досліду відсутній 20,9 74,8 56,6 48,3 4 Н V 16,6 11,3 20,4 21,1 11,9 24,3 59,2 78,4 70,2 65,9 44,7 92,0 28,6 94,1 UA 105147 C2 Продовження таблиці 3 3350 3448 6896 7542 4016 6498 6457 10479 4,40-1,5×1,5 13,40-1,5×0,5 10,00-1,0×1,0 20,00-1,0×0,5 28,3, 23,5 33,8 28,2 36,8 28,3 29,3 35,2 18,8 7,8 13,4 17,4 12,8 7,9 14,1 15,3 56,8 56,0 67,6 78,4 99,0 83,8 61,4 64,6 48,7 49,8 57,9 45,5 82,0 59,5 48,0 53,6 39,9 29,5 49,2 48,4 36,9 38,8 25,7 35,0 23,7 13,5 24,5 29,6 16,7 10,3 12,5 20,8 76,9 60,0 95,0 96,0 91,4 79,4 45,5 73,7 * Умовні позначення тут і далі; C.V., % - коефіцієнт варіації,: L - глибина намету крон (м); а - зона 2 стовбурів з мертвими сучками (м); Sпр. - середня площа проекцій крон (м ); Sпов. - середня 2 3 площа поверхні крон (м ); - D - діаметр (см), Н - висота (м), V - середній об'єм стовбура (м ). Таблиця 4 Вплив рубок догляду на морфометричні показники якості дерев і ефективну продуктивність у 20річних культурах сосни різної густоти і кроку посадки у ДП «Житомирське ЛГ» Густота посадки (тис. шт./га) і розміщення садивних місць (м×м) 2,50-2,0×2,0 5,00-2,0×1,0 10,00-2,0×0,5 12,50-2,0×0,4 4,40-1,5×1,5 13,40-1,5×0,5 10,00-1,0×1,0 20,00-1,0×0,5 Характеристика асиміляційного апарату Розміри стовбурів N, шт./га L, м а, м ΣSпр., 2 тис.м Mv,* Zv*, ΣSпов., 3 3 3 м /га м /га 2 D, см Н, м V, м тис.м Sпр., 2 м Sпов., 2 м 40,3 14,42 70,89 12,8 37,8 15,53 82,67 12,5 22,7 12,88 81,24 9,8 25,6 17,54 93,56 9,8 24,5 11,95 75,89 9,4 16,8 18,44 110,61 7,4 Варіант досліду відсутній 16,9 18,68 126,29 6,3 27,1 16,75 90,78 4,4 20,4 15,52 70,34 9,8 13,2 17,24 91,03 6,5 15,3 14,32 115,39 6,7 18,0 12,45 72,24 8,4 14,9 16,89 123,46 8,3 13,3 14,20 85,88 7,2 9,9 13,22 103,74 6,4 1759 2187 3579 3655 2988 6584 4,4 4,3 3,6 3,8 3,9 3,2 5,4 4,4 6,0 5,6 5,4 5,7 8,2 7,1 3,6 4,8 4,0 2,8 7473 3350 3448 6896 7542 4016 6498 6457 10479 3,0 3,6 3,4 2,6 3,3 3,1 2,9 2,8 2,7 4,2 4,3 6,3 5,6 6,1 6,5 6,3 5,8 5,8 2,5 5,0 4,5 2,5 1,9 3,1 2,6 2,2 1,3 9,2 8,7 9,1 8,9 9,2 8,1 0,076 0,074 0,047 0,047 0,038 0,025 256,3 8,5 184,5 6,2 305,6 10,2 290,8 9,7 284,8 9,5 288,2 9,6 6,5 7,6 9,5 7,6 8,3 9,3 9,2 8,5 8,4 0,017 0,039 0,045 0,020 0,025 0,035 0,034 0,022 0,019 156,6 7,8 273,5 9,1 328,5 11,0 272,1 9,1 318,3 10,6 272,2 9,1 333,3 11,1 250,1 8,3 296,3 9,9 * Показники в 30 років. 2 ** Умовні позначення тут і далі; ΣSпр. - загальна сума площ проекцій крон (тис. м /га); ΣSпов. 2 загальна сума площ поверхонь крон (тис. м /га). Таблиця5 Вплив рубок догляду на взаємозв'язок площ поверхонь крон із морфометричними показниками дерев у 20-річних культурах сосни з різною густотою і кроком посадки у свіжому субору у ДП «Житомирське ЛГ» Розміщення Густо та садивних місць, посадки, N, шт./га м×м шт./га Коефіцієнт кореляції між Sпов. І: Н D V Sпр. a L Продовження таблиці 5 5 UA 105147 C2 2,0×2,0 2500 2,0×1,0 5000 2,0×0,5 10000 2,0×0,4 12500 1,5×1,5 4400 1,5×0,5 13400 1,0×1,0 10000 1,0×0,5 20000 1759 2187 3579 3655 2988 6584 0,854 0,674 0,698 0,656 0,759 0,835 7473 3350 3448 6896 7542 4016 6498 6457 10479 0,462 0,864 0,941 0,685 0,124 0,828 0,506 0,712 0,439 0,461 0,591 0,812 0,243 0,766 0,842 0,650 0,846 0,909 Варіант досліду відсутній 0,478 0,681 0,618 0,818 0,891 0,877 0,726 0,877 0,839 0,778 0,606 0,899 0,302 0,577 0,825 0,639 0,907 0,953 0,678 0,903 0,938 0,620 0,141 0,854 0,818 0,826 0,839 0,628 0,862 0,866 0,572 0,762 0,879 0,875 -0,003 0,803 -0,423 -0,447 0,310 -0,557 -0,248 0,165 0,892 0,890 0,384 0,813 0,901 0,742 -0,220 0,057 -0,280 0,286 0,213 -0,120 0,060 0,020 0,494 0,673 0,894 0,867 0,853 0,527 0,859 0,730 0,759 0,800 Таблиця 6 3 Вплив рубок догляду на сортиментну структуру (м /га) у 30-річних культурах сосни різної густоти і кроку посадки у ДП «Житомирське ЛГ» Густота (тис. шт./га) і розміщення садивних місць (м×м) N, шт./га 1712 1478 2325 5,00 (2,0×1,0) 2667 3112 10,00 (2,0×0,5) 3778 2,50 (2,0×2,0) 12,50 (2,0×0,4) Стовбурна деревина ділова деревина дров середня дрібна (13-24 (3-12 разом а см) см) 87,8 144,8 232,6 7,8 59,6 106,4 166,0 57,4 70,0 179,6 249,6 10,2 54,5 149,2 203,7 67,2 31,0 165,8 196,8 60,2 28,3 185,6 213,9 40,5 3833 2275 4,40 (1,5×1,5) 2524 2450 13,40 (1,5×0,5) 4117 16,75 (1,5×0,4) 3350 24,6 57,9 89,9 44,9 23,9 27,0 177,5 168,4 181,0 184,8 169,6 187,2 202,4 226,3 270,9 229,7 193,5 214,2 18,6 25,6 35,5 80,6 19,3 39,4 10,00 (1,0×1,0) 1925 5037 2387 20,00 (1,0×0,5) 4796 66,8 15,4 17,8 14,0 117,7 218,6 162,9 190,6 184,5 68,8 234,3 46,2 180,7 6,8 204,6 31,0 Вихід промислових сортиментів Лікві дз суднобу будівел рудня жер Усього відхо пило шпал крон дівельн ьні ковий дин ди вник ьник и ий ліс* колоди стояк и 23,1 5,1 268,6 0,1 27,3 3,4 251,4 38,7 3,9 302,4 30,2 301,1 27,4 0,2 284,6 34,2 260,4 Варіант досліду відсутній 33,5 2,0 256,5 32,2 0,1 284,2 0,1 18,9 325,6 42,6 352,9 32,5 3,6 248,9 34,9 288,5 Варіант досліду відсутній 27,8 0,4 281,5 39,3 319,7 19,3 0,6 207,4 34,0 269,6 61,0 37,9 48,8 33,3 19,2 17,3 28,3 16,8 22,6 15,1 8,3 7,9 0,4 124,3 86,6 146,6 129,5 136,1 146,5 18,5 24,7 31,6 25,8 33,2 42,2 17,6 38,2 59,7 28,6 15,4 18,0 8,8 15,6 24,5 13,4 6,8 7,5 0,4 134,2 136,4 155,1 148,0 128,5 137,0 41,8 35,6 31,6 39,4 42,8 51,7 41,2 9,6 12,5 8,6 18,0 4,4 6,0 3,9 108,4 161,3 133,5 142,4 16,9 59,0 28,7 49,7 * Або палі для гідротехнічних споруд. Таблиця 7 Вплив рубок догляду на динаміку сортиментної структури і відсотки приросту в культурах різної густоти і кроку посадки у ДП «Житомирське ЛГ» Проценти приросту деревини за 3 Категорії крупності деревини, м /га Густота (тис. Пресслером [1] шт./га) і N, середня середня розміщення середня дрібна всієї шт./га + дрібна вся середня дрібна + садивних місць (13-24 (3-12 деревини (3-24 дрібна (Рс) (Рд) дрібна (м×м) см) см) (Рв) см) (Рс+д) Продовження таблиці 7 6 UA 105147 C2 1712* 1759 2,50 (2,0×2,0) 1478 2187 2325 3579 5,00 (2,0×1,0) 2667 3655 3112 2988 10,00 (2,0×0,5) 3778 6584 12,50 (2,0×0,4) 4,40 (1,5×1,5) 3833 7473 2275 87,8 10,9 59,6 6,6 70,0 3,7 54,5 2,2 31,0 1,8 28,3 144,8 104,5 106,4 108,6 179,6 174,2 149,2 151,6 165,8 75,0 185,6 133,4 24,6 5,9 177,8 134,4 168,4 232,6 268,6 15,6 3,2 115,4 138,7 166,0 251,4 16,0 -0,2 115,5 138,9 249,6 302,4 18,0 3,0 147,9 192,1 203,7 301,1 18,4 -0,2 153,8 174,3 196,8 284,6 17,8 13,1 76,8 93,0 213,9 260,4 20,0 3,3 133,4 161,4 Варіант досліду відсутній Варіант досліду відсутній 202,4 256,5 20,0 2,8 134,4 168,4 226,3 284,2 20,0 3,7 6,7 6,4 3,6 5,8 5,1 4,5 2,6 5,3 8,8 10,1 4,6 4,7 4,0 4,1 6,5 6,8 Проценти приросту деревини за Пресслером [1] середня дрібна середня всієї вся середня дрібна + (3-12 + дрібна деревини дрібна (Рс) (Рд) дрібна см) (3-24 см) (Рв) (Рс+д) 115,8 115,8 139,5 181,0 270,9 325,6 19,0 1,8 5,5 5,6 151,8 154,2 183,8 184,8 229,7 352,9 20,0 18,6 4,0 6,3 153,4 153,4 184,3 169,6 193,5 248,9 20,0 1,3 2,6 3,2 149,2 149,2 180,0 117,7 184,5 281,5 17,8 13,1 8,8 10,1 142,1 142,1 173,2 218,6 234,3 319,7 20,0 3,4 4,1 5,4 154,8 154,8 183,0 162,9 180,7 207,4 20,0 8,5 9,4 8,4 65,4 65,4 84,6 190,6 204,6 269,6 20,0 2,9 3,6 3,9 142,7 142,7 181,4 3 Категорії крупності деревини, м /га N, Густота (тис. середня шт./га шт./га) і (13-24 розміщення см) садивних місць (м×м) 3350 2524 89,9 3448 2,4 2450 44,9 6896 13,40(1,5×0,5) 4117 23,9 7542 1925 66,8 4016 10,00 (1,0×1,0) 5037 15,7 6498 2387 17,8 6457 20,00 (1,0 ×0,5) 4796 14,0 10479 * В чисельнику - 30 років, у знаменнику - 20 років. Таблиця 8 Вплив рубок догляду на структурі таксової вартості деревини (UAH/га) у 30-річних сосняках різної густоти і кроку посадки у ДП «Житомирське ЛГ» Густота посадки (тис. шт./га) і розміщення садивних місць (м×м) 2,50 (2,0×2,0) 5,00 (2,0×1,0) Стовбурна деревина ділова деревина Вартість, UAH N, шт./га Ліквід Усієї з деревини дрова усього крони середня дрібна разом 1712 1478 2325 2667 2876,33 1952,50 2293,20 1785,42 1824,48 4700,84 1340,64 3293,14 2262,96 4556,16 1879,92 3665,34 10,14 74,62 13,52 87,36 7 4710,95 2,60 3367,76 1,77 4569,68 2,03 3752,70 4713,55 3369,53 4571,71 3752,70 Zv 3 1м 157,12 17,55 112,32 13,40 152,39 15,12 125,09 12,46 1 стовбура 2,75 2,28 1,97 1,40 UA 105147 C2 Продовження таблиці 8 3112 1015,56 2089,08 3104,64 78,26 3182,90 0,10 3183,00 3778 927,11 2338,56 3265,67 52,65 3318,32 3318,32 Варіант досліду відсутній 3833 805,90 2240,28 3046,18 24,18 3070,36 1,04 3071,40 2275 1896,80 2121,84 4018,64 33,28 4051,92 0,05 4051,97 4,40 (1,5×1,5) 2524 2945,12 2280,60 5225,72 46,54 5272,26 5272,26 2450 1470,92 2328,40 3799,32 104,78 3904,10 3904,10 13,40 (1,5×0,5) 4117 782,96 2136,96 2919,92 25,09 2945,01 1,87 2946,88 1925 2188,37 1483,02 3671,39 89,44 3760,83 0,20 3761,03 10000 (1,0×1,0) 5037 514,33 2754,36 3268,69 60,06 3388,75 3328,75 2387 583,13 2052,54 2635,67 8,40 2644,07 0,31 2644,38 20,00 (1,0×0,5) 4796 458,64 2401,56 2860,20 40,30 2900,50 2900,50 10,00 (2,0×0,5) 12,50 (2,0×0,4) 5 10 15 20 25 30 106,10 11,18 110,61 12,74 1,02 0,88 102,38 11,97 135,06 14,26 175,74 16,19 130,14 13,53 98,23 11,84 125,36 13,36 110,96 10,41 88,15 12,75 96,68 10,76 0,79 1,78 2,06 1,59 0,72 1,95 0,66 1,11 0,60 Список літератури 1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М.: Лесн. промышленность, 1982. - 552 с. 2. Бобко A.M. Нові шляхи підвищення інтенсифікації лісової економіки України / A.M. Бобко // Лісовий журнал. - 1994. - № 4. - С. 30-34. 3. Вакулюк П.Г. Нариси з історії лісів України / П.Г. Вакулюк. - Фастів: Поліфаст, 2000. - 624 с. 4. Верхунов П.М. Изменчивость и взаимосвязи таксационных показателей в разновозрастных сосняках / П.М. Верхунов. - Новосибирск: Наука, 1975. - 205 с. 5. Гірс О.А. Обґрунтування віку стиглості та організації господарських секцій в соснових лісах України / О.А. Гірс // Науковий вісник НАУ. - 2007. - № 113. - С. 172-180. 6. Дворецкий М.Л. Определение текущего прироста по объему древесного ствола / М.Л. Дворецкий // Научные доклады высшей школы: Лесоинженерное дело. - 1959. - № 1. - С. 27-31. 7. Науменко И.М. Возрасты спелости и рубок для лесов УССР / И.М. Науменко. - М. - Л.: Гослесбумиздат, 1958. - 101 с. 8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К.: Урожай, 1987. - 560 с. 9. Пат.: 98416 Україна, МПК А 01 G 23/02. Спосіб прискореного вирощування в соснових культурах свіжого субору руднякового стояку або балансів / Рябоконь О.П.; заявник і патентовласник - він же, - № а 201104279; заявл. 08.04.11; опубл. 10.05.12, Бюл. № 9. 10. Програма дій: «Порядок денний на XXI століття» (AGENDA-21). - К.: Інтелсфера, 2000. 360 с. 11. Рябоконь А.П. Тридцатилетний опыт выращивания культур сосны с различными схемами размещения // Лесоведение. - 1991. - № 5. - С. 3-13. 12. Судачков Е.Я. Спелость леса / Е.Я. Судачков - М. - Л.: Гослесбумиздат, 1957. - 52 с. 13. Судачков Е.Я. Экономическая спелость леса / Е.Я. Судачков // Лесное хозяйство. - 1969 - № 4. - С. 5-9. 14. Успенский В.В. Таксация биологической и хозяйственной продукции сосновых древостоев / В.В. Успенский // Лесоведение. - 1983. - № 6. - С. 50-53. 15. Фенгел Д. Древесина (Пер. с англ.) / Д. Фенгел, Г. Вегенер. - М.: Лесная промышленность, 1988. - 512 с. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 40 Спосіб експрес-аналізу технічної стиглості в культурах сосни при відтворенніруднякового стояка або балансів, що включає закладку пробних площ в насадженні з визначенням таксаційних показників, який відрізняється тим, що в штучних сосняках зі "стресостійкою" схемою посадки 1,5×1,5 м нижню межу віку технічної стиглості встановлюють за станом сортиментної структури шляхом закладки лише однієї тимчасової пробної площі із визначенням двох легко вимірюваних параметрів: густоти деревостанів та середнього об'єму стовбурів, з досягненням або перевершенням отриманих показників еталона дійсно стиглого сосняку: 3 густоти - 2524 шт./га, середнього об'єму стовбурів - 0,13 м , з отриманням продукту: 56 % 3 дрібної, 28 % середньої деревини та ефективної продуктивності 326 м /га. 8 UA 105147 C2 9 UA 105147 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10