Спосіб впливу на психосоматичний стан людини

Реферат: UA 116944 U UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Розробка належить до галузі медицини, психології і психофізіології, може бути використана в спортивній медицині, відновній медицині, психосоматичній медицині, медичній психології, психофізіології професійної діяльності, клінічній психофізіології, соціальній психофізіології і в процесах реабілітації осіб після оперативного лікування, і призначена для корекції психосоматичних розладів. Відомий спосіб корекції психосоматичних розладів [RU2198000, МПК А61М21/00, дата публікації 2003.02.10], в якому на першому сеансі послідовно здійснюють співбесіду і укладають психотерапевтичний контракт. Після цього здійснюють раціональну психотерапію, під час проведення якої формують відношення до проблеми і обговорюють принципи збалансованого харчування. Потім одночасно з голкорефлексотерапією проводять недирективну гіпносугестивну психотерапію, спрямовану на активацію внутрішніх ресурсів, а після цього проводять поведінкову психотерапію з формуванням аверсії на продукт, який викликає надмірний апетит. На другому сеансі здійснюють голкорефлексотерапію і загальний розслабляючий релаксаційний транс. Після цього проводять трансперсональну психотерапію з індукцією зміненого стану свідомості і формують стереотип поведінки стрункої людини, потім не директивну гіпносугестивну терапію, спрямовану на формування максимального задоволення від мінімальної кількості їжі. Потім голкорефлексотерапією проводять одночасно з поведінковою аверсивною терапією. Третій сеанс розпочинають з раціональної психотерапії, потім проводять голкорефлексотерапію, після цього при проведенні поведінкової психотерапії формують домінанту по Ухтомскому і закріплюють результати психотерапевтичної корекції. Недоліком способу є обмежена сфера застосування тому, що він може бути використаний лише для реабілітації осіб, які мають надмірний апетит. Другим недоліком способу є те, що він може застосовуватися лише індивідуально для одного пацієнта, і лише лікарем, який володіє навичками гіпнотерапії сугестії і голкорефлексотерапії. Як правило, раціональне розуміння і відношення до проблеми у особи з психосоматичним розладом (особливо надмірного апетиту) за рідкісним винятком вже сформовано ще в дитячому віці, і відповідно принципи раціональної поведінки відомі і логічно зрозумілі, проте просто не входять в стереотип його поведінки оскільки життєва ситуація пов'язана з психосоматичним розладом у нього супроводжується і хронічно пов'язана з м'язовою напругою, що виникає разом з нею, і тому проявляється автоматично. А завдання зняти хронічну м'язову напругу незадовільно вирішується діями з активації внутрішніх органів, оскільки ці дії є протилежними до розслаблення. Загальновідомо, що емоція - це функціональна система, що становить основу життя людини. Формування, відповідно до такого способу, аверсії на окремий харчовий продукт, також обмежує сферу застосування способу. В більшості випадків відчуття неадекватного апетиту не пов'язане з певним продуктом, а є наслідком виникаючої хронічної м'язової напруги в органах черевної порожнини (внаслідок інших різнобічних причин, наприклад незадоволенням результатами своєї виробничої і іншої діяльності, відсутністю систематичного навантаження, порушенням сталого режиму, відсутністю режиму і ін.), і нераціонально усувається особою такого розладу недоречним поглинанням не вказаного продукту, а будь-яких наявних у розпорядженні продуктів, внаслідок чого на певний період змінюється конфігурація напруги м'язових груп, пов'язана з переробкою поглинених продуктів, і відповідно на короткий період знімається відчуття неадекватного апетиту. По суті, такий спосіб спрямований не стільки на усунення психосоматичного розладу, скільки на спробу створення домінуючого над ним поведінкового стереотипу (у способі сформульовано як формування домінанти по Ухтомскому). Відомий спосіб корекції психосоматичних порушень і пограничних нервово-психічних розладів [RU2216300, МПК А61М21/00, дата публікації 2004.03.20], який включає усунення хронічної м'язової напруги шляхом мануального втручання і рухів тіла, при цьому мануальне втручання здійснюють у вигляді повної і/або локальної розтяжки кінематичного ланцюга суглобів, а зазначений рух тіла здійснюють у вигляді повороту у бік болю, що стимулюється зовнішньобольовою імпульсною дією, причому додатково здійснюють вербальний вплив. Недоліком способу є обмежена сфера застосування тому, що він може застосовуватися лише індивідуально, для одного пацієнта, і лише лікарем, який володіє навичками мануальної терапії. Застосована у способі мануальна дія може поширюватися лише на обмежену групу поверхнево-розташованих м'язів, що в цілому недостатньо для повного усунення м'язової напруги, хронічно пов'язаної з нервово-психічним розладом. Мануальна розтяжка не знімає повністю м'язову напругу в тілі. При цьому додаткова ініціація або стимулювання імпульсної больової дії не усуває хронічний зв'язок м'язової напруги з наявним психосоматичним 1 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 порушенням, а посилює і додатково закріплює цей зв'язок, оскільки больова дія завжди пов'язана з реактивною м'язовою напругою. Відомий спосіб ультрапарадоксальної психотерапії в лікуванні психосоматичних захворювань і змінених функціональних станів людини [RU2281788, МПК А61М21/00, дата публікації 2006.08.20], яка включає проведення гіпносугестивної терапії в ультрапарадоксальну стадію (фазу) сну, проведення сеансу аутотренінгу упродовж 10-15 хв., а навіювання про розслаблення м'язів спочатку проводять гучним голосом, потім пошепки, а у кінці сеансу дуже тихим шепітом з використанням свистячих і шиплячих звуків, потім знову переходять на шепітну мову з навіюванням пацієнтові хорошого самопочуття, після виходу його з цього стану. Недоліком способу є обмежена сфера його застосування тому, що він може застосовуватися лише індивідуально для одного пацієнта, і тільки лікарем, який володіє навичками гіпносугестивної терапії. Загальновідомо, що одні люди більше схильні до гіпнозу, ніж інші, а деякі зовсім не піддаються йому, що додатково обмежує застосування цього способу. Відомо, що стан, що називається парадоксальним гіпнотичним сном настає, коли реципієнт довго знаходиться в незручній позі, і сильне збудження пропріоцепторів, що виникає при цьому, викликає особливий стан засипання, але при цьому м'язи фіксовані в незручному положенні. Дії (навіювання) про розслаблення м'язів, в цьому способі не зв'язуються з психосоматичним розладом, і при цьому певна група м'язів з вказаних вище причин все ж залишається фіксованою як одна з умов гіпносугестивного впливу (тобто реально в способі не повне розслаблення), а вживана в способі звукова дія (шиплячі звуки) застосовуються не для впливу на м'язи, а для забезпечення гіпносугестивного впливу. Тому результативність таких дій для усунення цього психосоматичного порушення недостатньо ефективна. Як і в інших аналогах, такий спосіб спрямований не стільки на усунення наявного хронічного психосоматичного розладу, скільки на створення домінуючого над ним поведінкового стереотипу. Відомий спосіб корекції психосоматичних і психоемоційних порушень після наркозу [RU2318544, МПК А61М21/00, дата публікації 2008.03.10] за яким проводять психотерапевтичну співбесіду, при якій виявляють психоемоційний стан пацієнта і пояснюють використовувану методику. Під час співбесіди з'ясовують життєву ситуацію, перед операцією, потім здійснюють дію на пацієнта в три етапи з постійним вербальним контактом, первинну дію роблять шляхом похитування тіла пацієнта, який лежить на боці, до введення його в стан медитації, при цьому терапевт просить пацієнта закрити очі і зосередити увагу на ту частину тіла, де була зроблена операція, а похитування здійснюють доти, поки пацієнт сам не почав розгойдується в зручному для нього ритмі, далі здійснюють другий етап впливу, в якому пацієнт припиняє похитування і перевертається на спину, терапевт допомагає пацієнтові виявити несвідомі образи і тілесні відчуття, які виникли під час операції, значимі для пацієнта і пов'язані з дисоціацією, а також символічне значення комплексів різних рівнів несвідомого, на третьому етапі дії для виходу з семантичного простору в існуючу реальність і трансформації неспецифічних реакцій терапевт просить пацієнта зосередитися на тілесних відчуттях, які з'явилися, і в рухах і в тілі, потім терапевт прикладає руки до голови пацієнта для усвідомлення початку переходу в існуючу реальність, і просить пацієнта почати спрямований рух, пропускаючи тіло пацієнта через свої руки, створюючи при цьому перешкоду його руху, а після завершення рухів робить аналіз причин, які викликали операцію, значущість їх в даний час для пацієнта, усвідомлення ним всього процесу і визначення у ньому ресурсу для адаптації. Недоліком способу є обмежена сфера його застосування тому, що він може бути використаним лише для реабілітації осіб, які були піддані оперативному хірургічному втручанню під наркозом, і які не повністю відновилися від наслідків наркозу. Другим недоліком способу є те, що він може застосовуватися лише індивідуально для одного пацієнта і лікарем, який володіє навичками мануальної терапії. Похитування і медитація однозначно корисні з точки зору певної міри розслаблення м'язів, але в способі, в його послідовності дій застосовуються, по суті, в початковій стадії способу, і з метою подальшої за ними діагностики самим пацієнтом його проблемної ситуації, а саме: "виявити несвідомі образи і тілесні відчуття, які виникли під час операції'. При цьому спосіб не закінчується діями по впливу на проблемний стан і діями по його усуненням, або його корекцією, а завершується тільки його усвідомленням (тобто не призводить до технічного результату). Задачею розробки є створення способу впливу на психосоматичний стан людини, в якому за рахунок застосування нових дій, нового порядку і послідовності виконання дій і режимів їх виконання розширюється сфера застосування способу, який, у тому числі і за рахунок збільшення міри залученості різних м'язових груп (не лише поверхнево розташованих м'язів) в 2 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 процес їх розслаблення, і збільшення міри залученості різних шарів психіки в усунення хронічної м'язової напруги, пов'язаної з психосоматичним порушенням, ефект поширюється на більш ширший спектр психосоматичних станів людини, при цьому без створення домінуючого над наявним психосоматичним порушенням поведінкового стереотипу, і при цьому забезпечується можливість надання допомоги на групових сеансах. Для вирішення цієї задачі спосіб впливу на психосоматичний стан людини включає проведення дихальних процедур і процедур на розслаблення і активізацію слухових і сенсорних подразників, реципієнта, а між поданнями слухових подразників реципієнтові включають мовну вербальну учбову інформацію. Новим в способі є те, що подачу слухових і сенсорних подразників, реципієнтові здійснюють за допомогою оператора і/або технічного засобу, при цьому формують і фіксують положення тіла реципієнта, без перехрещення ніг і рук, із застосуванням технічних засобів, що полегшують формування положення тіла реципієнта без фізичної напруги його м'язів, після чого в сформованому положенні тіла за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій здійснюють вплив на стан м'язових груп органів реципієнта, при цьому ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, зв'язаних з розслабленням його м'язів в місцях тіла реципієнта, пов'язаних з впливом, дію звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій продовжують протягом 5-30 секунд, або до вербальної констатації реципієнтом досягнення очікуваного від цієї дії стану розслаблення відповідної м'язової групи, і хвилю розслаблення переміщають по суміжних сусідніх м'язах тіла, потім утримують реципієнта в цьому стані розслаблення впродовж 30-35 секунд, при цьому в останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрують і утримують увагу реципієнта на стані його м'язів, після чого у вказаному стані формують і ініціюють здійснення моделі пережитого подразнюючого відчуття, утримують реципієнта в сформованому і зафіксованому за допомогою предметів положенні тіла реципієнта, впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводять реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану, і положення тіла, і повторюють увесь добовий цикл дій впродовж місяця від 3 до 20 раз, чергуючи положення тіла реципієнта. Як технічні засоби, які полегшують формування і фіксацію положення тіла реципієнта з мінімальною напругою, можуть бути застосовані загальновідомі технічні засоби, призначені для формування і часткової фіксації положення тіла людини, наприклад стіл, кушетка з подушкою, вертикальна стінка, лавка і інші подібні, вживані в медицині і в побуті засоби. Сукупність емпірично підібраних послідовних дій способу збільшує ступінь залученості різних м'язових груп (не лише поверхнево розташованих м'язів) в процес їх розслаблення, дозволяє збільшити ступінь та границі поширення розслабляючої дії на ще ширшу групу м'язів і забезпечує глибший рівень їх м'язового розслаблення. При цьому слід взяти до уваги, що усі внутрішні органи людини мають відповідні м'язові групи. Переміщення початку роботи з травмуючим переживанням (ініціюючи здійснення моделі пережитого подразнюючого відчуття (або ініціюючи його згадування) в зону дій способу, після завершення періоду здійснення процесу глибокого розслаблення м'язів, підвищує міру розриву хронічного зв'язку м'язової напруги з нервово-психічним розладом. Повторення цієї послідовності дій (в межах вказаних режимів) в інших положеннях тіла додатково підвищує міру розриву хронічного зв'язку м'язової напруги з психосоматичним порушенням, без створення (нав'язування) домінуючого над наявним психосоматичним порушенням поведінкового стереотипу. Вказаний режим повторень добового циклу дій призводить до фіксації нового відношення до ситуації, яка раніше ініціювала психосоматичне порушення, до байдужості до неї. В результаті послідовного розслаблення м'язів виникає безпристрасність, у відповідь на ті обставини, які раніше викликали їх скорочення. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, при здійсненні ініціації у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояви емоційних відчуттів розслаблення в м'язових групах органів тіла реципієнта, положення тіла вибирають послідовно в кожному окремому циклі дій в такій послідовності, починаючи з сидячого положення, і потім лежачого, при цьому сидяче положення формують з упором тіла до упорної поверхні в зоні у міжлопаковій області і голови, а при лежачому положенні встановлюють положення потиличної області голови реципієнта в межах на 1-12 см вище горизонталі що проходить через серце реципієнта. 3 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Застосування інших положень, зокрема голови реципієнта не забезпечує досягнення очікуваного технічного результату і призводить до іншого технічного результату, а саме в положенні нижче вказаних граничних меж, решта сукупність дій способу призводить до переходу реципієнта в глибокий сон, а вище зазначених емпірично підібраних граничних значень не досягається повне розслаблення м'яза і пов'язаний з ними цільових наслідків, пов'язаних з таким розслабленням. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, при здійсненні ініціації у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояви емоційних відчуттів розслаблення, вплив на стан м'язових груп органів реципієнта на частини тіла здійснюють в такій послідовності: м'язи нижніх кінцівок, живота, спини, верхніх кінцівок, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, грудної клітки, горла, губ і язика, а після послідовного проведення розслаблення кожної м'язової групи включають проведення дихальних процедур на розслаблення. Вказана, емпірично підібрана послідовність розслаблення м'язових груп є оптимальною для забезпечення плавності введення в повноцінне глибоке м'язове розслаблення тіла реципієнта. А проведення дихальних процедур на розслаблення після кожної м'язової групи додатково посилює глибину розслаблення. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, перед розслабленням м'язів ініціюють їх легку напругу впродовж 3-7 секунд, і скидають цю напругу, впродовж 1 сек., утримують положення розслаблення впродовж 5-35 секунд з повторенням 5-7 разів вказаного циклу дій напруги - розслаблення. Це дозволяє збільшити ступінь розслаблюючої дії і зону її поширення, а також понизити відцентрові імпульсації з ЦНС, що і приводить до розриву тимчасового зв'язку, що створює хронічну емоційну напругу. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, протягом доби, але не раніше чим через 4-15 хвилин повторюють цикл дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта зі сформованого і зафіксованого стану, змінюючи в наступному циклі положення тіла реципієнта і місце впливу звукових і сенсорних подразників і/або фізичних впливів і місць прояви відчуттів. Це дозволяє додатково збільшити ступінь розслаблюючої дії і зону її поширення. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, щонайменше, в одному циклі дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта з сформованого і зафіксованого положення тіла, ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, пов'язаних з диханням, при цьому фіксують увагу пацієнта на диханні, запобігають прискоренню і уповільненню дихання пацієнта, обмежують інші, окрім дихання, фізичні дії пацієнта спостереженням за собою, і фіксують увагу пацієнта на розслабленні, і хвилю розслаблення переміщають по тілу, вербально або за допомогою легких дотиків, при цьому процес продовжують протягом 20-30 секунд, або до звіту пацієнта про те, що встановилося його відчуття що дихання, стає більш вільним. Сукупність вказаних дій з маніпулювання дихальною функцією, завдяки зв'язку функції дихання з усіма системами організму людини, дозволяє забезпечити більш глибоке м'язове розслаблення, дозволяє збільшити міру поширення розслаблюючої дії на ще більш ширшу групу м'язів, зняти хронічний негативний стрес, що виникає у реципієнта, і відповідно його негативні наслідки. Як показали проведені, після практичної реалізації способу дослідження, проведені дії дозволили зняти хронічний негативний стрес, встановити енергетичний баланс, нормалізувати м'язовий тонус, і скоректувати психофізіологічні процеси, а також припинити небажані психофізіологічні процеси. У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини, перед розслабленням внутрішніх м'язів черевини піддають їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови або шляхом ініціації у реципієнта на видиху впродовж 3-15 секунд генерування звуку із звуковою частотою, близькою до базової частоти звуку "І". У конкретних варіантах здійснення способу впливу на психосоматичний стан людини щонайменше в одному циклі дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта зі сформованого і зафіксованого положення тіла ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, пов'язаних з розслабленням мімічних м'язів обличчя, м'язів губ, горла і язика, при цьому м'язи черевини піддають легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови, або шляхом ініціації у реципієнта на видиху впродовж 3-10 секунда генерування звуку із звуковою частотою, близькою до базової частоти звуку " П". 4 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вищезазначене дозволяє додатково збільшити ступінь розслаблюючого впливу і зону його поширення. Фізичний вплив легкою вібрацією перед розслабленням внутрішніх м'язів очеревини полегшує саме подальше розслаблення внутрішніх м'язів черевини. При цьому загальновідомо, що близько 20 % потужності вироблюваного людиною звуку має спрямованість в зовнішній простір, а 80 % охоплює простір внутрішній, викликаючи при цьому відповідне коливання органів та їх м'язових тканин. Розроблений спосіб пояснюється прикладами його використання. Технічні результати в прикладах реєструвалися технічними засобами, або тест-системами детально вказаними в прикладах. Результати визначених в Прикладі 1 потужностей біопотенціалів мозку представлені на Фіг. 1. Як зовнішні сенсорні подразники застосовувалися портативні ручні вібромасажери різних виробників в режимах роботи їх розслабляючих програмам масажу звукової частоти, зокрема Масажер MEDISANA НМ 850, Масажер ZENET ZET-711, Масажер VES ELECTRIC DR 68I. Приклад 1 Група онкологічних хворих 8 чоловік у віці від 32 до 46 років, серед яких були 4 чоловіки і 4 жінки. Уперше виставлений діагноз. Усі діагнози різні (у кого рак легенів, у кого прямої кишки, у кого шлунку) але в усіх 4 стадія, остання. Знаходяться в стані гострої тривоги. Увага і пам'ять пригнічені, серцебиття прискорене, виражена слабкість, безсоння, анорексія (відсутність апетиту), у деяких тремор рук. М'язи скелетної мускулатури напружені з різним розподілом м'язових зусиль у кожного учасника (індивідуально). У усіх учасників групи безперервний потік травмуючих думок про безвихідь і швидку смерть. У прикладі впродовж 12 днів було здійснено 12 циклів дій способу за участю вказаних реципієнтів, при цьому протягом одного дня в 2-х сформованих відповідно до способу положеннях тіла реципієнтів. Перед здійсненням способу учасникам групи було запропоновано суб'єктивно визначити, де в тілі відбивається дискомфорт (м'язова напруга, зусилля), і для концентрації своєї уваги зафіксувати це для себе письмово, щоб у відповідний період способу кожен міг швидко індивідуально згадати цей дискомфорт без відвернення на це дій оператора і уваги учасників групи. Також перед здійсненням способу учасникам групи було запропоновано в процесі здійснення дій способу, для закріплення результату подумки повторювати усі дії способу. В середньому кожен повний цикл дій способу по розслабленню м'язових груп тривав 22 хвилини. У перший день подання слухових і сенсорних подразників, цій групі реципієнтів здійснювали за допомогою оператора, а в наступні дні за допомогою фонограми. У кожному проведеному циклі дій способу, дію на стан м'язових груп здійснювали в такому порядку: м'язи кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, в середньому по 20 секунд і після проведення розслаблення кожної м'язової групи здійснювали проведення дихальних процедур на розслаблення. У останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрували і утримували увагу учасників групи на стані їх м'язів, після чого у вказаному стані ініціювали згадування пережитого подразнюючого відчуття (заздалегідь зафіксованого кожним учасником письмово), утримували реципієнтів в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводили реципієнтів з раніше сформованого і зафіксованого стану, і положення тіла. До і після виконання дій способу було проведено комплексне обстеження реципієнтів. Для оцінки технічного результату дій способу використали інструментальні методи дослідження. Проведений поглиблений нейрофізіологічний аналіз отриманих даних. Ефективність дій способу в прикладах оцінювали дослідженням біоелектричних потенціалів головного мозку. ЕЕГ моніторинг дозволив в прикладах спостерігати тривалий час за станом біоелектричної активності мозку, фіксуючи його інтегральні зміни до і після здійснення дій способу. При проведенні досліджень використовувався апаратно-програмний комплекс Неокортекс (виробник" Нейроботикс"). Візуальну оцінку ЕЕГ моніторингу доповнювали математичною обробкою електроенцефалограм з топографічним картуванням біоелектричної активності головного мозку за допомогою комп'ютерної програми вказаного апаратно-програмного комплексу. З усього частотного діапазону (0-500 Гц) електричних коливань, що генеруються мозком людини, у випробовуваних до і після виконання дій способу досліджувалися параметри альфа-діапазону ЕЕГ, як індикатора емоційного стресу (стани тривоги). Оскільки альфа-ритм ЕЕГ має функціональну гетерогенність різних піддіапазонів, при аналізі електроенцефалографічних даних були використані вузькі частотні смуги. Для кожного відведення методом перетворення Фур'є були отримані значення спектрів потужності ЕЕГ в семи частотних діапазонах: дельта 5 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (0,5-3 Гц), тета 1 (3-6 Гц), тета 2 (6-8 Гц), альфа 1 (8-10 Гц), альфа 2 (10-13 Гц), бета 1 (13-20 Гц), бета 2 (20-30 Гц). Статистичну обробку даних проводили з використанням дисперсійного аналізу. Для нормалізації даних проводили логарифмування потужності біопотенціалів. Результати визначених для 8 (загальноприйнятих) областей потужностей біопотенціалів представлені на Фіг. 1. Як показують підсумкові дані в результаті проведеного ЕЕГ - дослідження встановлено, що здійснення дій способу привело до зниження біоелектричної активності головного мозку. Як показали проведені до і після здійснення дій способу дослідження, виконані дії додатково дозволили також зняти негативний стрес, встановити енергетичний баланс, нормалізувати м'язовий тонус, тобто скоректувати психофізіологічні процеси в організмі учасників групи. Після здійснення 12 циклів дій способу здійснювалася також і суб'єктивна перевірка: питання до аудиторії - як сприймається смерть? Отримані відповіді - байдуже, говорять про те, що ефект отриманий. Приклад 2 Молодий здоровий чоловік 30 років. Знаходиться в ситуації загрози розлучення з дружиною. Дружину любить, не може впоратися з переживанням образи за те, що вона вирішила з ним розлучитися, 10 років разом. Усі думки тільки про те, що він для неї стільки зробив, а вона його кидає і не цінує усю його багаторічну турботу. Скарги: у вісні скрипить зубами, часто бореться із сльозами і обличчя сильно напружено, навіть перекошено. Своєю увагою управляє погано, артеріальний тиск підвищений (в середньому 165/110), дихання прискорене. Перед здійсненням способу чоловікові було запропоновано описати ситуацію, що викликала образу і суб'єктивно визначити, де в тілі відбивається дискомфорт (м'язова напруга, зусилля). Також перед здійсненням способу було запропоновано в процесі здійснення дій способу подумки повторювати усі дії і відчуття способу. У прикладі впродовж 5 днів було здійснено 5 циклів дій способу, при цьому протягом одного дня в одному сформованому відповідно до способу положеннях тіла реципієнта, яке змінювали в наступному циклі. У кожному проведеному циклі дій способу, вплив на стан м'язових груп здійснювали в такому порядку: м'язи кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, в середньому по 20 секунд і після проведення розслаблення кожної м'язової групи здійснювали проведення дихальних процедур на розслаблення. Перед розслабленням внутрішніх м'язів очеревини піддавали їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови. У останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрували і утримували увагу реципієнта на стані його м'язів, за допомогою легких дотиків (у зв'язку з тим, що своєю увагою він управляє погано), після чого у вказаному стані ініціювали згадування пережитого подразнюючого відчуття, утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому (у 5 циклах) впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводили реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану, і положення тіла. Проводилася також перевірка стану питанням: як сприймається ситуація? Після здійснення 5 циклів дій способу (проведених впродовж 5 днів), отримана відповідь - байдуже, отже ефект отриманий, артеріальний тиск нормалізувався (в середньому 125/95), дихання рівне, покращилася концентрація уваги, дії додатково дозволили також зняти негативний стрес, нормалізувати у тому числі м'язовий тонус м'язів обличчя. Підсумок - він її пробачив, зрозумів, в чому причина і помирився з нею, досі живуть далі. Приклад 3 Молода людина вік 18 років діагноз - алергія на пилок злакових трав. Скарги: соплі, закладеність носа, чих, кашель, набряк порожнини рота і язика, свербіж в гортані і на слизовій оболонці очей, почервоніння слизових оболонок. Перед здійсненням способу і для реципієнта і для оператора очевидна зона дискомфорту у роті, очах і глотці і легко формується і реалізується модель звичного нападу алергії. Також перед здійсненням способу було запропоновано в процесі здійснення дій способу, для закріплення результату, подумки повторювати усі дії і відчуття способу. У прикладі впродовж 5 днів було здійснено 5 циклів дій способу, при цьому протягом одного дня в одному сформованому відповідно до способу положеннях тіла реципієнта, яке змінювалося в наступному циклі. У кожному проведеному циклі дій способу дії на стан м'язових груп здійснювали в такому порядку: м'язи кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, потім знову горла, обличчя, в середньому по 20 секунд і після проведення розслаблення кожної м'язової групи здійснювали проведення дихальної процедури на 6 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розслаблення. Перед розслабленням внутрішніх м'язів очеревини піддавали їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії портативним ручним вібромасажером в режимі його роботи його розслабляючої програми масажу, в інтервалі звукової частоти мови, а також шляхом ініціації у реципієнта на видиху впродовж 3-15 секунд генерування звуку із звуковою частотою, близькою до базової частоти звуку" І". У ряді циклів і в останньому циклі розслаблення м'язових груп горла, мімічних м'язів обличчя, одночасно концентрували і утримували увагу реципієнта на стані його м'язів, за допомогою легких дотиків (у зв'язку з тим, що своєю увагою він управляє погано), після чого у вказаному стані ініціювали згадування пережитого дратівливого відчуття, тобто моделі звичного нападу алергії, утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому (у 5 циклах) впродовж 30-35 секунда, і після закінчення цього періоду плавно виводили реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану і положення тіла. Після здійснення 5 циклів дій способу отриманий результат - скарги значно ослабли, частина скарг припинилася, ніс починає нормально дихати, першіння і свербіж припинилися, почервоніння пішло. Приклад 4 Курець. Вік 49 років. Стаж паління 29 років. Скарги: немає тяги до тютюну, але палить. Не може зрозуміти, як змінити уранішній ритуал поведінки: сигарета під чашку кави. Перед здійсненням способу і для реципієнта і для оператора була очевидна зона дискомфорту, і курець письмово описав модель ритуалу поведінки з сигаретою. Також перед здійсненням способу було запропоновано в процесі здійснення дій способу, для закріплення результату, подумки повторювати усі дії і відчуття способу. У прикладі впродовж 12 днів було здійснено 12 циклів дій способу, при цьому протягом одного дня в одному сформованому відповідно до способу положеннях тіла реципієнта, яке змінювалося в наступному циклі. У кожному проведеному циклі дій способу, дію на стан м'язових груп здійснювали в такому порядку: м'язи кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, в середньому по 20 секунд і після проведення розслаблення кожної м'язової групи здійснювали проведення дихальних процедур на розслаблення. Перед розслабленням внутрішніх м'язів очеревини піддавали їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії портативним ручним вібромасажером, в режимі його роботи його розслабляючої програми масажу, в інтервалі звукової частоти мови. У останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрували і утримували увагу реципієнта на стані його м'язів, за допомогою легких дотиків, після чого у вказаному стані ініціювали згадування пережитого дратівливого відчуття, утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому (у 7 циклах) впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводили реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану, і положення тіла. Після здійснення 12 циклів дій способу уранішній ритуал поведінки: сигарета під чашку кави знятий з м'язового контролю і фіксується байдужість реципієнта до ситуації. На додаток до способу в прикладі повторювали (5 разів) цикл дій способу по дії на стан м'язових груп: кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, після чого в останньому стані розслаблення ініціювали модель нового уранішнього ритуалу поведінки без куріння, і утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому впродовж 30-35 секунда, що привело не тільки до зняття, а і до реконструкція цілої структури поведінки. Підсумок: не палить вранці вже 3 роки. Приклад 5 Спортсмен. 22 роки. Здоровий. Не може вивчити (освоїти) елемент. Тренер направив його, щоб прибрати в нього думку, що він невдаха. Спотворений стійкий образ самого себе. Перед здійсненням способу чоловікові було запропоновано описати ситуацію, що викликала образ, письмово створити модель його поведінки і суб'єктивно визначити, де при цьому в тілі відбивається дискомфорт (м'язова напруга, зусилля). Також перед здійсненням способу було запропоновано в процесі здійснення дій способу подумки повторювати усі дії і відчуття способу. У прикладі впродовж 6 днів було здійснено 6 циклів дій способу, при цьому протягом одного дня в одному сформованому відповідно до способу положеннях тіла реципієнта, яке змінювалося в наступному циклі. У кожному проведеному циклі дій способу дію на стан м'язових груп здійснювали в такому порядку: м'язи кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, в середньому по 20 секунд і після проведення розслаблення кожної м'язової групи здійснювали проведення дихальних процедур на розслаблення. Перед розслабленням 7 UA 116944 U 5 10 15 20 25 внутрішніх м'язів очеревини піддавали їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови. У останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрували і утримували увагу реципієнта на стані його м'язів, за допомогою легких дотиків, після чого у вказаному стані ініціювали згадування пережитого подразнюючого відчуття, утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому (у 5 циклах) впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводили реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану, і положення тіла. На етапі, після останнього стану розслаблення перевіряли байдужість, що закріпилася, яка підтверджувалася реципієнтом. На додаток до здійсненого способу в прикладі повторювали (5 разів) цикл дій способу по впливу на стан м'язових груп: кінцівок, грудної клітки, живота, спини, горла, обличчя, потім внутрішніх м'язів очеревини, після чого в останньому стані розслаблення ініціювали модель нового ритуалу успішного виконання елементів тренінгу і утримували в сформованому і зафіксованому положенні тіла, в середньому впродовж 30-35 секунд, що привело до реконструкції цілої структури поведінки при виконанні елементів тренінгу. Сукупність емпірично підібраних послідовних дій способу, в тому числі за рахунок застосування нових дій, нового порядку і послідовності виконання дій і режимів їх виконання розширюється сфера застосування способу, який, у тому числі і за рахунок збільшення міри залученості різних м'язових груп (не лише поверхнево-розташованих м'язів) в процес їх розслаблення, і збільшення міри залученості різних шарів психіки в усунення хронічної м'язової напруги, пов'язаної з психосоматичним порушенням, вплив способу поширюється на більш ширший спектр психосоматичних станів людини, при цьому без створення домінуючого над наявним психосоматичним порушенням поведінкового стереотипу, і при цьому забезпечується можливість надання допомоги на групових сеансах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 45 50 55 1. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини, що включає проведення дихальних процедур і процедур на розслаблення і активізацію слухових і сенсорних подразників реципієнта, а між поданнями слухових подразників реципієнтові включають мовну вербальну учбову інформацію, який відрізняється тим, що подачу слухових і сенсорних подразників реципієнтові здійснюють за допомогою оператора і/або технічного засобу, при цьому формують і фіксують положення тіла реципієнта, без перехрещення ніг і рук, із застосуванням технічних засобів, що полегшують формування положення тіла реципієнта без фізичної напруги його м'язів, після чого в сформованому положенні тіла за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій здійснюють вплив на стан м'язових груп органів реципієнта, при цьому ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, зв'язаних з розслабленням його м'язів в місцях тіла реципієнта, пов'язаних з впливом, дію звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій продовжують протягом 5-30 секунд, або до вербальної констатації реципієнтом досягнення очікуваного від цієї дії стану розслаблення відповідної м'язової групи, і хвилю розслаблення переміщають по суміжних сусідніх м'язах тіла, потім утримують реципієнта в цьому стані розслаблення впродовж 30-35 секунд, при цьому в останньому циклі розслаблення м'язових груп одночасно концентрують і утримують увагу реципієнта на стані його м'язів, після чого у вказаному стані формують і ініціюють здійснення моделі пережитого подразнюючого відчуття, утримують реципієнта в сформованому і зафіксованому за допомогою предметів положенні тіла реципієнта, впродовж 30-35 секунд, і після закінчення цього періоду плавно виводять реципієнта з раніше сформованого і зафіксованого стану і положення тіла, і повторюють увесь добовий цикл дій впродовж місяця від 3 до 20 раз, чергуючи положення тіла реципієнта. 2. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що при здійсненні ініціації у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояви емоційних відчуттів розслаблення в м'язових групах органів тіла реципієнта, положення тіла вибирають послідовно в кожному окремому циклі дій в такій послідовності, починаючи з сидячого положення і потім лежачого, при цьому сидяче положення формують з упором тіла до упорної поверхні в зоні у міжлопатковій області і голови, а при лежачому положенні встановлюють положення потиличної області голови реципієнта в межах на 1-12 см вище горизонталі, що проходить через серце реципієнта. 8 UA 116944 U 5 10 15 20 25 30 35 3. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що при здійсненні ініціації у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояви емоційних відчуттів розслаблення, вплив на стан м'язових груп органів реципієнта на частини тіла здійснюють в такій послідовності: м'язи нижніх кінцівок, живота, спини, верхніх кінцівок, обличчя, потім внутрішні м'язи очеревини, грудної клітки, горла, губ і язика, а після послідовного проведення розслаблення кожної м'язової групи включають проведення дихальних процедур на розслаблення. 4. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що перед розслабленням м'язів ініціюють їх легку напругу впродовж 3-7 секунд і скидають цю напругу, впродовж 1 сек., утримують положення розслаблення впродовж 5-35 секунд з повторенням 5-7 разів вказаного циклу дій напруги - розслаблення. 5. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що протягом доби, але не раніше ніж через 4-15 хвилин, повторюють цикл дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта зі сформованого і зафіксованого стану, змінюючи в наступному циклі положення тіла реципієнта і місце впливу звукових і сенсорних подразників і/або фізичних впливів і місць прояву відчуттів. 6. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що щонайменше в одному циклі дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта зі сформованого і зафіксованого положення тіла, ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, пов'язаних з диханням, при цьому фіксують увагу пацієнта на диханні, запобігають прискоренню і уповільненню дихання пацієнта, обмежують інші, окрім дихання, фізичні дії пацієнта спостереженням за собою, і фіксують увагу пацієнта на розслабленні, і хвилю розслаблення переміщають по тілу, вербально або за допомогою легких дотиків, при цьому процес продовжують протягом 20-30 секунд або до звіту пацієнта про те, що встановилося його відчуття, що дихання, стає більш вільним. 7. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що перед розслабленням внутрішніх м'язів очеревини піддають їх легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови або шляхом ініціації у реципієнта на видиху впродовж 3-15 секунд генерування звуку із звуковою частотою, близькою до базової частоти звуку "І". 8. Спосіб впливу на психосоматичний стан людини по п. 1, який відрізняється тим, що щонайменше в одному циклі дій від формування положення тіла реципієнта до виведення реципієнта зі сформованого і зафіксованого положення тіла ініціюють у реципієнта за допомогою звукових і сенсорних подразників і/або фізичних дій прояв фізичних і пов'язаних з ними емоційних відчуттів, пов'язаних з розслабленням мімічних м'язів обличчя, м'язів губ, горла і язика, при цьому м'язи черевини піддають легкій вібрації за допомогою зовнішньої дії в інтервалі звукової частоти мови або шляхом ініціації у реципієнта на видиху впродовж 3-10 секунд генерування звуку із звуковою частотою, близькою до базової частоти звуку "П". Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9