Дах будинку, структура ізоляційного шару та ізоляційний елемент із мінеральних волокон для даху будинку

1. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон для плоских дахів або плоских дахів з нахилом із полотна з мінеральних волокон у формі меандра, що має безліч перемичок, що проходять паралельно одна відносно одної (9), при цьому перемички (9) і їхні мінеральні волокна (15) проходять, головним чином, під прямим кутом щодо першої великої поверхні (10) та другої великої поверхні (16), яка розташована напроти першої великої поверхні (10), причому розташовані принаймні в області біля великих поверхонь (10, 16) прилягаючі перемички (9) з'єднані між собою через ділянки (11) з вигином, який відрізняється тим, що в області першої великої поверхні (10) розташовані випрямлені мінеральні волокна (15), причому каширування (18) розташоване на другій великій поверхні (16) або друга велика поверхня (16) має нанесене на мінеральні волокна (15) покриття зі зміцненої в області під другою великою поверхнею (16) і/або ущільненої маси (21). 2. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон за п. 1, який відрізняється тим, що друга велика поверхня (16) з'єднана з ущільненням (5), зокрема, повітронепроникним шаром, переважно приклеєна. 2 (19) 1 3 12. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон за п. 1, який відрізняється тим, що велика поверхня (16) має нанесене між мінеральними волокнами (15) просочення (20). 13. Дах будинку плоскої форми або плоскої форми з нахилом, який складається з нижньої конструкції даху і розташованого на ній теплоізоляційного шару з принаймні одного стійкого ізоляційного елемента із мінеральних волокон за одним із пп. 112, і принаймні одного пристрою для кріплення ізоляційного елемента з мінеральних волокон до нижньої конструкції даху. 14. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що нижня конструкція даху (2) складається з трапецієподібних листів (6) зі спрямованими паралельно відносно один одного верхніми поясами (7) і нижніми поясами (8), при цьому ізоляційний елемент із мінеральних волокон (4) прилягає принаймні до двох, розташованих поряд і на відстані відносно один одного, верхніх поясів (7). 15. Дах будинку за п. 14, який відрізняється тим, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон (4) подовжніми осями перемичок (9) розташований поперек подовжніх осей верхніх поясів (7) і нижніх поясів (8) на нижній конструкції даху (2). 16. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що між нижньою конструкцією даху (2) і ізоляційним елементом із мінеральних волокон (4) розташоване ущільнення (5), зокрема, повітронепроникний шар. 17. Дах будинку за п. 14, який відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з міцної при розтяганні плівки, наприклад, із з'єднання еластомеру з металом, із з'єднання еластомеру-бітуму-металу, бітумного полотна з металевими вставками або металевої фольги. 18. Дах будинку за п. 16, який відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з покладених на нижній конструкції даху (2) несучих листів. 19. Дах будинку за п. 15 або 16, який відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з поліетиленової плівки. 20. Дах будинку за п. 16, який відрізняється тим, що ущільнення (5) з'єднане з нижньою конструкцією даху (2) і/або ізоляційним елементом з мінеральних волокон (4), зокрема приклеєне. 21. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що в областях згину (11) вилучені мінеральні волокна (15), що проходять паралельно і/або під нахилом щодо великих поверхонь (10, 16) між прилягаючими перемичками (9). 22. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що каширування (18) розташоване на усій великій поверхні (16). 23. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що каширування (18) виконане на частині великої поверхні (16), зокрема, у вигляді смуг, і проходить, зокрема, поперек подовжньої осі перемичок (9). 24. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що каширування (18) виконане з межею міцності при розтяганні. 25. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що каширування (18) склеєно з ізоляційним елементом з мінеральних волокон (4), при цьому між кашируванням (18) і ізоляційним елементом з мі 91199 4 неральних волокон (4) нанесений шар, зокрема, поліуретанового клею. 26. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що каширування (18) виконане у вигляді бітумного шару, що армований, зокрема, сітчастою тканиною, наприклад, зі скловолокон, полімерних волокон і/або металевих волокон. 27. Дах будинку за п. 13, який відрізняється тим, що маса (21) складається з гарячих бітумів, бітумної емульсії, армованої волокнами бітумнопластмасової маси і/або поліпшеного пластмасою клею для приклеювання плитки і має переважно армування з волокон, зокрема мінеральних волокон, пластмасових волокон і/або металевих волокон. 28. Дах будинку за п. 13, якийвідрізняється тим, що пристрій для кріплення ізоляційного елемента з мінеральних волокон (4) до нижньої конструкції даху (2) має принаймні одну профільну рейку (12), при цьому профільна рейка (12) має гвинти для з'єднання з нижньою конструкцією даху (2). 29. Дах будинку за п. 28, який відрізняється тим, що профільна рейка (12) має U-подібний чи Lподібний поперечний переріз і принаймні одним плечем (14) вдавлюється у велику поверхню (10) ізоляційного елемента з мінеральних волокон (4). 30. Структура ізоляційного шару для даху будинку плоского або похилого плоского виконання, що складається з нижньої конструкції даху і принаймні одного пристрою для кріплення принаймні одного стійкого ізоляційного елемента з мінеральних волокон за одним із пп. 1-11 до нижньої конструкції даху. 31. Структура ізоляційного шару за п. 30, яка відрізняється тим, що між нижньою конструкцією даху (2) і ізоляційним елементом із мінеральних волокон (4) розташоване ущільнення (5), зокрема, повітронепроникний шар. 32. Структура ізоляційного шару за п. 31, яка відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з міцної при розтяганні плівки, наприклад, із з'єднання еластомеру з металом, із з'єднання еластомеру-бітуму-металу, бітумної полотнини з металевими вставками або металевої фольги. 33. Структура ізоляційного шару за п. 31, яка відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з покладених на нижній конструкції даху (2) несучих листів. 34. Структура ізоляційного шару за п. 32 або 33, яка відрізняється тим, що ущільнення (5) виконане з поліетиленової плівки. 35. Структура ізоляційного шару за п. 33, яка відрізняється тим, що ущільнення (5) з'єднане з нижньою конструкцією даху (2) і/або ізоляційним елементом із мінеральних волокон (4), зокрема приклеєне. 36. Структура ізоляційного шару за п. 30, яка відрізняється тим, що в областях згину (11) вилучені мінеральні волокна (15), що проходять паралельно і/або під нахилом щодо великих поверхонь (10, 16) між прилягаючими перемичками (9). 37. Структура ізоляційного шару за п. 30, яка відрізняється тим, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон (4) на великій поверхні (16) в об 5 91199 6 ласті, спрямованій до нижньої конструкції даху (2), обладнаний кашируванням (18). 38. Структура ізоляційного шару за п. 37, яка відрізняється тим, що каширування (18) нанесене на усій великій поверхні (16). 39. Структура ізоляційного шару за п. 37, яка відрізняється тим, що каширування (18) виконане на частині великої поверхні (16), зокрема, у вигляді смуг, і проходить, зокрема, поперек подовжньої осі перемичок (9). 40. Структура ізоляційного шару за п. 39, яка відрізняється тим, що каширування (18) виконане з межею міцності при розтяганні. 41. Структура ізоляційного шару за п. 39, яка відрізняється тим, що каширування (18) склеєне з ізоляційним елементом із мінеральних волокон (4), при цьому між кашируванням (18) і ізоляційним елементом із мінеральних волокон (4) нанесений шар, зокрема, поліуретанового клею. 42. Структура ізоляційного шару за п. 39, яка відрізняється тим, що каширування (18) виконане у вигляді бітумного шару, що армований, зокрема, сітчастою тканиною, наприклад, зі скловолокон, полімерних волокон і/або металевих волокон. 43. Структура ізоляційного шару за п. 30, яка відрізняється тим, що маса (21) складається з гарячих бітумів, бітумної емульсії, армованої волокнами бітумно-пластмасової маси і/або поліпшеного пластмасою клею для приклеювання плитки і має, переважно, армування з волокон, зокрема мінеральних волокон, пластмасових волокон і/або металевих волокон. Винахід стосується даху будинку, переважно плоскої форми або плоскої форми з нахилом, що складається з нижньої конструкції даху, зокрема, із профільної листової сталі, і розташованого на ній теплоізоляційного шару з, принаймні, одного стійкого (здатного витримувати навантаження при ходьбі) ізоляційного елемента з мінеральних волокон і, принаймні, одного пристрою для кріплення ізоляційного елемента з мінеральних волокон до нижньої конструкції даху, при цьому ізоляційний елемент із мінеральних волокон має дві великі поверхні, що проходять, головним чином, паралельно і розташовані на відстані одна від одного. Далі винахід стосується структури ізоляційного шару для даху будинку, зокрема, плоскої форми або плоскої форми з нахилом, що складається з нижньої конструкції даху, зокрема, із профільної листової сталі, і розташованого на ній теплоізоляційного шару з, принаймні, одного стійкого ізоляційного елемента з мінеральних волокон і, принаймні, одного пристрою для кріплення ізоляційного елемента з мінеральних волокон до нижньої конструкції даху, при цьому ізоляційний елемент із мінеральних волокон має дві великі поверхні, що проходять, головним чином, паралельно і розташовані на відстані одна від одної. І, нарешті, винахід стосується ізоляційного елемента з мінеральних волокон для плоских дахів будинків або плоских дахів з нахилом, виконаних зі смуги із мінеральних волокон у формі меандра; при цьому смуга має безліч перемичок, що проходять паралельно відносно одна одної, причому перемички і їхні мінеральні волокна проходять, головним чином, під прямим кутом щодо великих поверхонь, причому, розташовані, принаймні, в області біля великих поверхонь перемички, з'єднані між собою через ділянки з вигином. З рівня техніки відомі легкі теплоізоляційні конструкції плоского даху, що часто утворюють верхнє замикання будинку, наприклад, виробничого цеху та/або складського приміщення, місць для проведення зборів або т.п. будинків, і мають несущу звід-оболонку даху, що виконана, наприклад, із профільованих сталевих листів або оболонок з монолітного бетону, дерева або деревних матеріалів, бетонних елементів або елементів з бетону з легким заповнювачем. Для забезпечення надійного стікання опадів з даху плоскої форми, звідоболонка, зокрема, профільовані сталеві листи з урахуванням прогину легко деформівного зводуоболонки кріпляться з достатнім перепадом до виконаної і покладеної відповідним чином нижньої конструкції. Сталеві листи мають профілювання, що укладається в напрямку перепаду, тобто в напрямку першого звису або ж у поперечному напрямку. Для зниження проникнення дифузійної водяної пари з внутрішньої частини приміщення в конструкцію плоского даху, а також для надійного запобігання повітрообміну через конструкцію плоского даху., зверху несущої зводу-оболонки наносять повітронепроникний шар, що у більшості випадків складається з відносно тонкої полімерної плівки (пластмасової плівки) чи із шаруватої плівки з полімеру і металу, що укладають без кріплення або ж у відповідному прикладі конструктивного виконання плоского даху згідно з даним винаходом приклеюють до верхніх поясів профільованих сталевих листів. У даному випадку має дуже важливе значення, щоб було забезпечено постійне герметичне з'єднання між повітронепроникним шаром і прилягаючими елементами конструкції або в області проникнення. На повітронепроникний шар наносять теплоізоляційний шар, що складається, наприклад, із крупноформатних негорючих ізоляційних елементів з мінеральної вати з температурою плавлення 1000°С у відповідності зі стандартом DIN 4102, частина 17. Такі ізоляційні елементи повинні у випадку їхнього застосування в типі WD у відповідності зі стандартом DIN 18165-1 чи у випадку їхнього застосування в області DAD-dm у відповідності зі стандартом DIN V 4108-10 мати необхідні коефіцієнти запасу міцності і володіти, наприклад, напругою стиску ≥ 40кПа, межею міцності при розтяганні перпендикулярно площини плити ≥ 7,5кПа, а також точкове навантаження при деформації при стиску 5мм ≥ 500Н. При виконанні 7 розрахунків даху будинку необхідно приймати до уваги; щоб ізоляційні елементи мали достатню стійкість і, щоб вони могли витримувати зусилля зрушення, що виникають під час ходьби. Ізоляційні елементи з мінеральної вати складаються зі скріплених за допомогою сполучної речовини мінеральних волокон, при цьому частка сполучної речовини обмежується такою кількістю, що потрібна для забезпечення негорючості таких ізоляційних елементів. З цієї причини для забезпечення зазначених вище міцнісних показників потрібна досить велика частка волокон, тобто щільність ізоляційних плит, виконаних з ізоляційних елементів, складає, як правило, більш, ніж приблизно 120кг/м3, при цьому додатково окремі мінеральні волокна розташовують як можна в більш круте положення щодо великих поверхонь таких ізоляційних плит. Для розміщення мінеральних волокон з відповідною орієнтацією, тобто, по можливості в максимально можливе круте положення щодо великих поверхонь, просочену в'язкими і додатковими речовинами полотнину з мінеральних волокон піддають обробці для утворення інтенсивних фальців. Як сполучну речовину використовують суміші феноло-формальдегідних смол та/або карбамідних смол, що піддаються термореактивному затвердіванню і що містять, крім інших речовин, також і в незначній кількості силани, що додають їм адгезійні властивості. Для одержання ізоляційних елементів з непальними характеристиками частка сполучної речовини обмежується кількістю менше 12мас.%. Ізоляційні елементи з мінеральної вати містять, як, правило, максимум 4,5мас.% сполучної речовини. Як додаткові засоби використовують мінеральні масла, що роблять гідрофобний вплив, кремнієорганічні масла і силіконові смоли та/або органічно модифіковані силани. Ці додаткові засоби забезпечують також і незначне зчеплення між мінеральними волокнами і таким чином, знижують ступінь вивільнення тонких часток у виді уривків мінеральних волокон ізоляційного матеріалу, однак вони не вважаються в буквальному значенні слова зв'язувальними речовинами. Виготовлення ізоляційних елементів з мінеральних волокон робиться з покладених на транспортуючий пристрій мінеральних волокон, що розщеплюються з розплаву. Покладені на транспортуючий пристрій мінеральні волокна спрямовані при цьому головним чином паралельно великим поверхням полотнини з мінеральних волокон, називаного первинним волокнистим полотном. Первинне волокнисте полотно згодом фальцюють і як вторинне волокнисте полотно піддають інтенсивному текстуруванню в напрямку подачі та/або під прямим кутом щодо великих поверхонь вторинного волокнистого полотна. Досягнута при цьому структура вторинного волокнистого полотна на закінчення фіксується за рахунок затвердівання і зміцнення сполучної речовини в термошкафу для затвердівання. За рахунок текстурування тільки в двох напрямках мінеральні волокна поперек напрямку подачі знаходяться переважно в горизонтальному положенні. Таке орієнтування мінеральних волокон приводить до 91199 8 того, що межа міцності при багаторазовому вигині в цьому напрямку, принаймні, у три рази вища в порівнянні з напрямком подачі та/або фальцювання. Відносна деформованість, тобто також і незначна міцність на сколювання в цьому напрямку супроводжується більш високою здатністю до розщеплення вторинного волокнистого полотна. На цьому вторинному волокнистому полотні відрізають окремі відрізки у вигляді ізоляційних плит. Такі ізоляційні плити ріжуть, як правило, шириною 1,2м, що відповідає ширині транспортуючого пристрою, при цьому довжина ізоляційних плит узгоджується із шириною вторинної волокнистої полотнини і складає, наприклад, 2м. Для того, щоб використовувати високий показник міцності на розтягання при багаторазовому вигині в подовжньому напрямку, ізоляційні плити укладають, як правило, поперек напрямку профілювання сталевих листів. Для того, щоб використовувати високий показник міцності на розтягання при багаторазовому вигині теплоізоляційних плит у робочому поперечному напрямку, вони відповідно до їх ширини відрізаються від нескінченної ізоляційної полотнини і на закінчення укладаються поперек напрямку профілювання листів несучої оболонки. Деформацію при стиску волокнистої полотнини роблять під впливом стискальних зусиль і зусиль, що зрізують, на великі поверхні. Фіксування остаточної структури відбувається під впливом зміцнення сполучної речовини, для забезпечення якого волокниста полотнина пропускається між двома розташованими один над другим транспортуючими пристроями в термошкафу для затвердівання. Під впливом цих, розташованих один над другим транспортуючих пристроїв, волокна в обох великих поверхнях і розташованих безпосередньо під ними шарах, орієнтуються паралельно або пласко відносно великих поверхонь. Наявні на великих поверхнях опуклості, що виникли в результаті того, що волокна були запресовані в отвори стрічок термошкафа, що пресують, не грають при цьому ніякої ролі. Поверхні цих ізоляційних плит мають обмежену стійкість до навантажень при ходінні. Значного підвищення опору поверхні, особливо, розташованої зверху поверхні, і тим самим поверхні, по якій можливе ходіння, можна досягти за рахунок того, що волокнисту полотнину перед зміцненням сполучної речовини розподіляють горизонтально. Верхній шар при цьому ущільнюється у великому ступені і з'єднується знову з волокнистою полотниною, яка тим часом була під впливом деформації при стиску зфальцована. Отримані в результаті цього теплоізоляційні плити мають на ущільнених приблизно до 180-210кг/м3 поверхнях товщину приблизно 10-25мм, у той час як основна частина ізоляційної плити має об'ємну щільність мінімум 120кг/м3, переважно > 120кг/м3. Положення волокон у поверхнях і розташованих поблизу поверхні шарах, їхнє ущільнення і фальцювання розташованих під ними волокнистих мас веде до дуже високих показників межі міцності на стиск і з погляду кріплення пружних ущільнень даху за допомогою гвинтів і притискних пластин до великих 9 точкових навантажень, на що також звертається особлива увага в описах виготовлювача. У ці поверхні не можна чи можна тільки в незначній мері занурити довгомірні леза, наприклад, U-подібні рейки з тонкого листового металу. Хоча саме тонкі металеві листи вчиняють більшу ріжучу дію у волокнистій масі, усе-таки тут відбувається в більшій мірі згинання плеча рейки, а не розщеплення волокнистої маси в необхідному ступені. Вертикальне розташування мінеральних волокон приводить до виникнення більш високої межі міцності при стиску і точковому навантаженні ізоляційних плит, виготовлених з полотнини з мінеральних волокон на рівній підставі. Однак, у зв'язку з тим, що точкові навантаження на нижні пояси профільованих сталевих листів приводять до значних напруг при зрушенні в ізоляційній плиті, саме в результаті орієнтування мінеральних волокон може відбутися ушкодження ізоляційного шару і навіть розрив окремих ізоляційних плит. Незважаючи на те, що відносно важкі і пружні-пружні ізоляційні плити з мінеральної вати і приводять під дією їхньої власної ваги до додаткової, хоча і рівномірної деформації, і тим самим в остаточному підсумку до плоскої поверхні теплоізоляційного шару, однак одночасно ізоляційні плити з мінеральної вати гасять виниклі в результаті вітрових навантажень коливання покрівельної оболонки. Над теплоізоляційним шаром розташоване ущільнення конструкції плоского даху, що часто складається з полотнини пластичного матеріалу або еластомерів, чи наклеєних бітумних полотнин. Ці полотнини мають, як правило, ширину 1м або 1,2м та в області країв вони з'єднуються з несучою оболонкою даху за допомогою шурупів, що проходять через теплоізоляційний шар або повітронепроникний шар. У тому випадку, якщо оболонка даху складається з описаних вище профільованих сталевих листів, з'єднання полотнин робиться в основному в області верхніх поясів сталевих листів, тобто в прилягаючих до теплоізоляційних або повітронепроникних шарів областях сталевих листів. Для цієї мети використовують гвинти-саморізи, вістря яких виконані у виді свердла, а їхні середні показники висмикування залежать в основному від товщини листа і форми різьблення, чи від виконаного стовщення в листі, і складають в середньому 0,2кН. Гвинти-саморізи мають під голівкою друге різьблення. Необхідне притиснення до повітронепроникного шару і теплоізоляційного шару робиться за допомогою подовжніх твердих металевих пластин з округленими вузькими сторонами, розміром приблизно 40мм×82мм. Для пропущення гвинта-саморіза металева пластина має центральний отвір, при цьому металева пластина в області отвору виконана таким чином, що голівка гвинта-саморіза потопає в пластині. Поряд із уже згаданим другим різьбленням гвинта-саморіза, цей гвинт-саморіз має перше верхнє різьблення, що запобігає проходженню голівки через ущільнення даху, а саме через розташовані на теплоізоляційному шарі полотнини. Гвинти розташовують з боку краю полотнин рядами, так що наступна полотнина ущільнення даху 91199 10 пропускається над гвинтами й у крайовій області з'єднується з уже механічно закріпленою полотниною за допомогою клею або зварювання. За рахунок розташування внапуск прилеглих полотнин ущільнення даху робиться перекриття гвинтів. Конструкції плоскої покрівлі описаного вище виконання у своїх крайових і кутових ділянках виявляють високі сили, що відсмоктують, так що відстані між рядами гвинтів значно зменшується і кількість гвинтів необхідно збільшити до 8 чи 12штук/м2. Гвинти наживлені так що їхню посадку можна робити за допомогою гвинтоверта з моторним приводом. Такий спосіб провадження робіт значною мірою відсунув на задній план застосування звичайних, передавальних притискне зусилля, рейок з відповідними отворами для гвинтів. Опірність кріплення теплоізоляційного шару в значній мірі залежить від міцності ізоляційних елементів. Ця міцність ізоляційних елементів не є постійною, а знижується під впливами тиску, розтягання, вологи, температури і часу, так що з часом установлюється більш низька міцність у порівнянні з первісною міцністю. Тому при високих початкових показниках міцності намагаються це зниження міцності компенсувати, принаймні, частково. Для цього установлюють високі попередні напруги шляхом затягування гвинтів-саморізів з високим моментом затягування, так що металеві пластини, що компенсують тиск, також і при наявності ізоляційних елементів з високою міцністю вдавлюються усередину ізоляційних елементів. У результаті цього згодом у цих місцях утворяться небажані скупчення води і відкладення бруду на ущільненні даху. Для усунення такого явища використовують ізоляційні плити з мінеральних волокон, що мають товщину приблизно 15-25см на ущільненому в більшості випадків до 180-220кг/м3 поверхневому шарі й у такий спосіб дозволяють витримувати відносно високі точкові навантаження. Однак безліч вмонтованих у таку плоску конструкцію даху металевих частин, особливо безліч гвинтів-саморізів, також і при великих товщинах ізоляційних шарів, що зросли відповідно до підвищення вимог до теплоізоляції в області будівництва, приводять до відносно великих теплових втрат, тому що гвинти-саморізи в описаній вище конструкції утворюють теплові мости. Далі з рівня техніки відомі похилі конструкції даху, що накривають листами, наприклад, з алюмінію, міді, оцинкованого титану, покритої гарячим оцинкуванням сталі, аустенітними сталями, свинцем або т.п. Окремі покрівельні елементи називають збірним вузлом і складаються зі смуг з листової сталі. При цьому роблять розходження між металевою покрівлею з фальцами і дранковою покрівлею. У металевій покрівлі з фальцами з'єднання окремих об'єднань роблять у більшості випадків за допомогою одинарних чи здвоєних вертикальних фальців або фальців під кутом. Кріплення об'єднань робиться за допомогою скріпок. Виконують фіксуючі і рухливі чи ковзні скріпки, при цьому останні повинні забезпечувати обумовлені тепловими впливами подовжні рухи об'єднань. Скріпки складаються з вузьких металевих смужок і виготовляються з прийнятних матеріалів 11 із заданими мінімальними товщинами ≥ 0,4мм, при використанні скріпок з високоякісної сталі ≥ 0,6мм, оцинкованої листової сталі і з оцинкованого титану ≥ 0,7мм і ≥ 0,8мм з алюмінію. Рухливі скріпки обладнані подовжніми отворами або відповідною рухливою верхньою частиною для забезпечення переміщення об'єднання щодо скріпки. Для кріплення об'єднань передбачені затиски з виконаною відповідним чином головною частиною. Приклад такого затиску відомий з опису до документа DE 29712794U. Цей відомий затиск складається з головної частини для втримання об'єднання і нижньої частини для приєднання затиску до опорної конструкції. Між головною частиною і нижньою частиною передбачена сполучна перемичка. Нижня частина розташована в опорному елементі, що з'єднаний з можливістю переміщення з нижньою частиною. Нижня частина може бути виконана плоскою, або мати круглий поперечний переріз, при цьому опорний елемент виконаний із прийнятною для цього конфігурацією. Скріпки і затиски у фальцевому з'єднанні закріплені між прилеглими об'єднаннями, і у випадку застосування звареного з'єднання приварюються до об'єднань. Так, наприклад, затиски з'єднуються з підставою за допомогою гвинтів з потайною голівкою. Ширина і довжина об'єднань, товщина матеріалів, кількість і відстань затисків визначені, наприклад, у стандарті DIN 18339. Стандартна ширина об'єднань складає 520, 620, 720 і 920мм. Для скріплення об'єднань із затискними фальцевими з'єднаннями затиски частково складаються з отриманих протяганням масивних металевих елементів із закругленими голівками. Кількість і відстань затисків один відносно одного залежить від ширини і довжини об'єднань, висоти будинку, положення в межах поверхні даху і складає від ≤ 500мм до 210мм і приблизно до 4-8 штук на 1м2. Затиски мають у більшості випадків постійну довжину, так що прогини несучої оболонки даху передаються на покрівлю. У похилій конструкції даху також передбачено затримуючий пару повітронепроникний шар, на якому розташовується теплоізоляційний шар, що складається, наприклад, з ізоляційної повсті, що розкатується, з мінеральної вати. Окремі шари ізоляційної повсті з мінеральної вати в тому випадку, якщо це дозволяють зробити опорні точки затисків і самі затиски, стикуються дуже щільно. Така ізоляційна повсть з мінеральної вати дуже добре піддається стиску, так що вона у намотаному стані в порівнянні з її відповідною товщиною може ущільнюватися приблизно на 40-70%. Як правило, таку ізоляційну повсть з мінеральної вати укладають із завищеною товщиною, щоб забезпечити прилягання об'єднання по всій поверхні, у результаті чого значною мірою поліпшується звукоізоляція. На теплоізоляційному шарі для гасіння акустичних вплив, що викликані випадінням опадів, для відводу конденсату і для зниження небезпеки корозійного впливу забитих металевих частин можна передбачити розділовий шар, що складається з пневмоз'єднаних синтетичних волокон, покладе 91199 12 них на проникному для водяної пари, однак водовідштовхувальному полотні з неорієнтованим розташуванням синтетичних волокон. Таке конструктивне виконання даху має, однак, значний недолік, який полягає в тому, що використовувані у великій кількості скріпки являють собою масивні теплові мости. їх теплопровідну дію можна знизити тільки при їхньому розташуванні на шарах, що володіють меншою теплопровідністю, чи на порожніх тілах з полімерних волокон або мінеральних волокон. З опису до документа ЕР 1445395 А1 відомі профільні елементи, що мають в основному Uподібний поперечний переріз, так що ці профільні елементи мають два плеча й одну з'єднуючу плечі перемичку, при цьому плечі спрямовані щодо перемички під прямим кутом. Принаймні одне плече на своєму вільному кінці має крайку, що ріже, що дозволяє занурити простим способом плече в ізоляційну плиту, зокрема в ізоляційну плиту з мінеральних волокон з об'ємною щільністю 120кг/м3. Для цього в ізоляційній плиті можна також виконати за допомогою фрезерування паз. Далі плече обладнано гофром, що проходить у подовжньому напрямку профільного елемента, що дозволяє зменшити товщину матеріалу профільного елемента менш ніж на 1,6мм, і при цьому не будуть виникати ніякі проблеми, зв'язані з міцністю в області плеча, що вдавлюється в ізоляційну плиту. Плече необхідно занурити в ізоляційну плиту до такої міри, щоб перемичка в незначній мірі занурилася в поверхню ізоляційної плити, щоб у такий спосіб була створена плоска поверхня ізоляційного шару. На такому профільному елементі закріплені дужки, що мають у поперечному перерізі в основному Z-подібну форму і прилягають плечем на перемичку профільного елемента. Кріплення скріпок на профільному елементі робиться карбуванням у двох точках, так що ускладнюється поворот скріпок щодо профільного елемента. Такі профільні елементи укладають на відстані один від одного і паралельно один одному, при цьому профільні елементи розташовані під прямим кутом щодо подовжнього напрямку об'єднань. Однак мається також і можливість розташовувати профільні елементи під будь-яким кутом щодо подовжньої осі об'єднань. Далі з опису до документа DE 4418890 А1 відома нижня конструкція для покрівельних систем із двох оболонок, що однаковим чином придатна для покрівлі з цегли, трапецієподібних листів, азбестового шиферу або бляшаної покрівлі з фальцами. Така нижня конструкція для покрівельних систем із двох оболонок обладнана теплоізоляційним шаром, що прилягає до проміжного паронепроникного шару на верхніх поясах нижнього трапецієподібного листа. У теплоізоляційний шар уставлені профілі, що мають U-подібний поперечний переріз, що з'єднані з трапецієподібними листами за допомогою гвинтових з'єднань. Теплоізоляційний шар складається зі стійких при ходінні ізоляційних плит з мінеральних волокон з об'ємною щільністю 120кг/м3. Наступна конструкція даху, а також спосіб герметизації даху, відомий з опису до документа DE 19549025 А1. Конструкція даху відповідно до опису 13 до цього друкованого документа обладнана профілями, що мають U-подібний поперечний переріз, що за допомогою заклепок з'єднані з розташованою під теплоізоляційним шаром оболонкою даху зі сталевих листів, що мають трапецієподібний поперечний переріз. Таким чином, профільні елементи мають перемичку і два плеча, паралельно розташованих відносно один одного, що знаходяться на кінці перемички і які втиснені за допомогою натискання в теплоізоляційний шар. Теплоізоляційний шар складається зі стійких ізоляційних плит з мінеральних волокон, по яких можна переміщатися монтажникам без значної деформації плит. За рахунок використання заклепок з великими показниками міцності проти висмикування в порівнянні з гвинтами, створюється можливість зменшити кількість сполучних елементів між профільними елементами й оболонкою даху, у результаті чого також знижується кількість можливих теплових мостів. На розташованих зовні поверхнях профільних елементів розміщені матеріали, що приварюються або приклеюються, для герметизації даху, що з'єднуються з розташованими на них полотнинами для герметизації даху. Істотний недолік відомих відповідно до рівня техніки профільних елементів полягає в тому, що їх не можна занурити в бажаній формі (конфігурації) і при необхідній швидкості провадження робіт в описані вище ізоляційні плити з мінеральної вати, по яких можна ходити монтажникам без нанесення деформації плитам. Існує небезпека того, що профільні елементи та/або ізоляційні плити при їхньому зануренні вдавленням у теплоізоляційний шар можуть ушкодитися абозруйнуватися, так що не будуть досягнуті очікувані характеристики окремих конструкційних елементів. Натискання профільного елемента в теплоізоляційний шар робиться, як правило, ногою, так що крім цього, може ще відбутися й ушкодження розташованих на перемичці матеріалів для герметизації даху або ж вони можуть від'єднатися. Для виключення описаних недоліків при виконанні покрівельної конструкції, відповідної практичним потребам, звичайно перед розміщенням профільних елементів на поверхні покладеного до цього теплоізоляційного шару вирізують пази. Для цієї мети використовують спеціальні машини, так що пази вирізують прямолінійними і на постійній відстані один відносно одного. Однак виконання пазів вимагає великих витрат часу і їх можуть вирізувати тільки добре підготовлені фахівці. При ширині перемички профільного елемента значно нижче 100мм і відповідно до цього з розташованими на невеликій відстані один від одного пазами утвориться ще і виріз у виді острова. У результаті цього значною мірою знижується ефект розподілу тиску сильно ущільненого поверхневого шару ізоляційного елемента. При вирізаних у поперечному напрямку пазах у похилих теплоізоляційних шарах покладений профільний елемент може спиратися на сильно ущільнений верхній шар тільки розташованими нижче плічми, тому що міцність на зрушення ізоляційних елементів з вифрезерованими пазами є незначною. 91199 14 І, нарешті, з опису до документа ЕР 0 969 160 А2 відома ще одна конструкція даху, що складається зі сприймаючої навантаження нижньої конструкції, покрівлі з профілів і відповідних затисків, а також болтоподібних кріпильних елементів, при цьому затиски з’єднані з урахуванням межі міцності на розтягання з нижньою конструкцією. У цій конструкції даху передбачена модульна смуга, що прилягає до нижньої конструкції, і має розподіл, що відповідає розміру модуля профільного листа, при цьому затиски насаджуються відповідно до розподілів модульної смуги. У такому даху будинку пази не вирізають. Однак краї модульної смуги незначно зігнуті і при цьому модульна смуга загнутими ділянками входить у зачеплення з поверхнею ізоляційного шару без ушкодження цього ізоляційного шару. Незначне зчеплення вигнутих ділянок модульної смуги приводить до того, що модульна смуга після затягування кріпильних елементів, а саме болтів, розташовується на теплоізоляційному шарі без можливості зсуву. Виготовлення таких ізоляційних елементів відомо, наприклад, з опису винаходу до патенту США №5981024. Відомі з цього друкованого видання ізоляційні елементи мають східчасте розташування. Описане вище орієнтування мінеральних волокон під прямим кутом щодо великих поверхонь або із крутим розташуванням, служить у першу чергу для підвищення межі міцності при поперечному розтяганні ізоляційних елементів під прямим кутом щодо великих поверхонь. За рахунок східчастого розташування підвищується твердість паралельно напрямку східчастого розташування. Виходячи з цього рівня техніки, в основу винаходу покладена технічна задача по створенню удосконаленого даху будинку, у якому ізоляційні елементи з мінеральних волокон використовуються як складова частина структури ізоляційного шару, які можна виготовляти і монтувати простим способом при незначних витратах і які володіють необхідними механічними характеристиками, особливо, високою межею міцності на стиск. Для рішення цієї поставленої задачі в даху будинку відповідно до даного винаходу передбачено, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон складається з полотнини з мінеральних волокон з конфігурацією меандра; що має кілька перемичок, що проходять паралельно відносно одна одної, при цьому перемички і їхні мінеральні волокна проходять головним чином під прямим кутом щодо великих поверхонь і, що перемички, принаймні, в області, що прилягає до великої поверхні, з’єднані між собою через ділянки з вигином. В області однієї великої поверхні розташовані випрямлені мінеральні волокна, а каширування розташоване на другій великій поверхні. У конструкції ізоляційного шару відповідно до винаходу для рішення поставленої технічної задачі передбачено, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон виконаний з полотна у формі меандра з мінеральних волокон, що має безліч перемичок, що проходять паралельно одна відносно одної, при цьому перемички і їхні мінеральні волокна проходять головним чином під прямим кутом відносно великих поверхонь і, 15 що перемички, принаймні, в області, що прилягає до великої поверхні, з'єднані між собою через області перегинів. І, нарешті, в ізоляційному елементі з мінеральних волокон відповідно до даного винаходу для рішення поставленої технічної задачі передбачено, що в області великої поверхні розташовані випрямлені мінеральні волокна. Інші ознаки і переваги даху будинку згідно із даним винаходом й ізоляційного елемента мінеральних волокон згідно із даним винаходом, а також їхньої модифікації випливають із залежних пунктів формули винаходу і наступного опису. У даху будинку згідно із даним винаходом мається можливість виконати теплоізоляційний шар із ізоляційного елемента з мінеральних волокон, що виготовлений простим способом з покладеної по меандрі полотнини з мінеральних волокон, при цьому ізоляційний елемент із мінеральних волокон має безліч перемичок, що проходять паралельно одна відносно одної. У цих перемичках мінеральні волокна проходять головним чином під прямим кутом щодо великих поверхонь ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Відповідно між двома прилягаючими перемичками розташована область перегину, у якій мінеральні волокна зі свого напрямку під прямим кутом щодо великих поверхонь ізоляційного елемента з мінеральних волокон повертаються і проходять з положення під нахилом до паралельного положення щодо великих поверхонь ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Виконання ізоляційних елементів з мінеральних волокон з перемичками з описаним вище проходженням мінеральних волокон, приводить до утворення переважно міцного на стиск ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Визначена стискальність і тим самим припасування ізоляційного елемента з мінеральних волокон до умов убудовування досягається за рахунок орієнтування мінеральних волокон в області перегину. Описане вище конструктивне виконання стосується також і структури ізоляційного шару згідно із даним винаходом, зокрема, для плоского, або плоского з нахилом даху. Згідно ще одного варіанта виконання даху будинку згідно із даним винаходом передбачено, що нижня конструкція даху складається з трапецієподібних листів з паралельно розташованими відносно один одного верхніми поясами і нижніми поясами і, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон прилягає, принаймні, до двох верхніх поясів, що примикають і розташовані на відстані один від одного. За рахунок виконання ізоляційного елемента з мінеральних волокон безпека руйнування при ходінні забезпечується й у тому випадку, якщо ізоляційний елемент із мінеральних волокон піддається навантаженню на верхні пояси в області між його поверхнями прилягання і, таким чином, зверху нижнього пояса. У подальшій модифікації цього варіанта виконання передбачено, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон подовжніми осями перемичок розташовується поперек подовжніх осей верхніх поясів і нижніх поясів на нижній конструкції даху. Завдяки такому розташуванню ізоляційного 91199 16 елемента з мінеральних волокон щодо верхніх поясів і нижніх поясів нижньої конструкції даху, поліпшується стійкість даху будинку і, особливо, структури ізоляційного шару при напрузі стиску. Переважно між нижньою конструкцією даху й ізоляційним елементом з мінеральних волокон розташовується ущільнення, зокрема, повітронепроникний шар. При цьому було встановлено, що доцільно виконувати це ущільнення з міцної при розриванні плівки, наприклад, з еластомернометалевої багатошарової плівки, з еластомернобітумної металевої багатошарової плівки, бітумної смуги з металевими прокладками або металевої фольги. Таке ущільнення додатково служить опорою для ізоляційного елемента з мінеральних волокон або для структури ізоляційного шару і, таким чином, сприяє тому, що структура ізоляційного шару навантажується під високими питомими тисками. Як альтернатива, або додатково, ущільнення може складатися з покладених на нижню конструкцію даху несучих листів. Наступна альтернатива виконання ущільнення полягає в тому, що герметизація виконується з поліетиленової плівки. Переважно ущільнення з'єднується з нижньою конструкцією даху та/або ізоляційним елементом з мінеральних волокон, зокрема, приклеюється, при цьому кращим клеєм виявився поліуретановий клей. У результаті з'єднання ущільнення з нижньою конструкцією даху ще в більшій мірі збільшилася напруга стиску структури ізоляційного шару, тому що ущільнення фіксується, наприклад, на верхніх поясах нижньої конструкції даху і вимушено над розташованим у проміжку нижньому поясі, так що при використанні міцного при розтяганні ущільнення таке ущільнення підтримує структуру ізоляційного шару, зокрема, ізоляційний елемент із мінеральних волокон. У ще одному варіанті виконання винаходу передбачено, що ізоляційний елемент із мінеральних волокон в області своєї великої поверхні, спрямованої від нижньої конструкції даху, має підняті (випрямлені) волокна. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон обробляють за допомогою щітки в області поверхні або додають цій області шорсткість іншим способом. У результаті цього утвориться пружна поверхня, контур якої узгоджується з поверхнею ізоляційного елемента з мінеральних волокон покрівлі даху, що викликає ефект протидії і тим самим сприяє поліпшенню звукопоглинання. При цьому, особливо, піднімають мінеральні волокна, що спрямовані під нахилом або паралельно щодо відносно великих поверхонь і, таким чином, розташовані в областях загинів. Як альтернативу можна передбачити, щоб віддалялися мінеральні волокна, що в області вигинів проходять між перемичками, що примикають, паралельно та/або під нахилом щодо великих поверхонь. У результаті цього знижується ступінь стискальності ізоляційного елемента з мінеральних волокон, щоб у такий спосіб можна було під час виробництва покрівельних робіт, а також під час виробництва профілактичних і ремонтних робіт, переміщатися по поверхні ізоляційних елемен 17 тів з мінеральних волокон, наприклад, на транспортних засобах із шинами. Далі додатково можна передбачити, щоб ізоляційний елемент із мінеральних волокон в області своєї великої поверхні, спрямованої від нижньої конструкції даху, забезпечувався кашируванням. Каширування може заміняти ущільнення або ж доповнювати його. Каширування переважно виконують цілком на усій великій поверхні ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Однак мається також і можливість виконувати каширування на частині поверхні, зокрема, наносити смугами, при цьому було встановлено, що найбільше доцільно окремі смуги каширування розташовувати на великій поверхні поперек подовжньої осі перемичок, так щоб смуги каширування додатково підвищували межу міцності при розриві ізоляційних елементів з мінеральних волокон. Таке виконання має особливу перевагу в сполученні з описаним вище ущільненням. Каширування переважно виконують з урахуванням межі міцності при розриві, щоб додатково ще і підвищити межу міцності на стиск ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Згідно ще одного варіанта виконання даного винаходу передбачено, щоб каширування було скріплено за допомогою клейового з'єднання з ізоляційним елементом з мінеральних волокон, при цьому передбачено, щоб між кашируванням і ізоляційним елементом з мінеральних волокон розташовувався шар, зокрема поліуретанового клею. Як альтернативу в даному випадку можна передбачити, щоб каширування було виконано у виді армованого сітчастою тканиною бітумного шару, наприклад, зі скловолокон, синтетичних волокон та/або металевих волокон. Замість каширування з плоскої структури як альтернативне рішення можна передбачити, щоб ізоляційний елемент із мінеральних волокон в області спрямованої до нижньої конструкції даху великої поверхні, мав нанесене між мінеральними волокнами просочення та/або нанесене на мінеральні волокна покриття з маси, що під великою поверхнею була піддана зміцненню та/або ущільненню. Як приклад маса може складатися з гарячого бітуму, бітумної емульсії, армованої волокнами бітумної синтетичної маси та/або поліпшеного полімером клею для приклеювання плитки і мати, зокрема, армування з волокон, зокрема з мінеральних волокон, полімерних волокон та/або металевих волокон. Маса ущільнює та/або зміцнює ізоляційний елемент із мінеральних волокон в області великої поверхні, а саме в області великої поверхні, що прилягає до нижньої конструкції даху, так що ступінь стискальності ізоляційного елемента з мінеральних волокон у цій області знижується. Далі маса з'єднує прилягаючі перемички ізоляційного елемента з мінеральних волокон як в областях, у яких прилягаючі перемички з'єднані між собою ділянками вигину, так і в областях, у яких прилягаючі перемички не з'єднані між собою ділянками вигину. 91199 18 Згідно ще одній відмітній ознаці даху будинку згідно із даним винаходом пропонується, щоб був передбачений пристрій для кріплення ізоляційного елемента з мінеральних волокон до нижньої конструкції даху, щонайменше, профільна шина і, щоб ця профільна шина мала гвинти для з'єднання з нижньою конструкцією даху. Було встановлено, що профільні шини, що мають, зокрема, U-подібний чи L-подібний поперечний переріз можна простим чином затиснути в ізоляційному елементі з мінеральних волокон. Завдяки цьому виникає можливість використання профільних рейок великої довжини, які можна притискати в будь-якому напрямку в поверхню ізоляційного елемента з мінеральних волокон. Так, наприклад, буде доцільно, щоб профільні рейки без перешкоди вдавлювалися одним плечем в області перемичок, що примикають. У тому випадку, якщо ще і додатково будуть вилучені мінеральні волокна в області вигину, монтаж профільної рейки з U-подібним поперечним перерізом у значній мірі полегшується. Використовувані при цьому ізоляційні елементи з мінеральних волокон для дахів будинків можуть мати об'ємну щільність більш 70кг/м3, зокрема більш 90кг/м3. Застосування профільних рейок довжиною в кілька метрів з U-подібним, поперечним перерізом приводить до значного зниження витрат на виготовлення відповідного даху будинку, тому що виготовлення довгих профільних рейок вимагає менших витрат і монтаж відповідних профільних рейок може вироблятися за більш короткий час. Довгі і порівняно жорсткі на вигин і крутіння профільні рейки володіють, поряд з цією, перевагою, що полягає в тому, що вони створюють більш міцну конструкцію для розташування покрівлі даху й одночасно простим чином можуть з’єднуватися з нижньою конструкцією будинку. Описані вище переваги даху будинку згідно із даним винаходом відносяться і до структури ізоляційного шару згідно із даним винаходом, а також ізоляційного елемента з мінеральних волокон згідно із даним винаходом. Інші відмітні характеристики і переваги винаходу випливають з приведеного нижче його опису з посиланнями на відповідні фігури, на яких показаний переважний варіант виконання винаходу: Фіг.1. Загальний вид фрагмента даху будинку. Фіг.2. Вид збоку фрагмента ізоляційного елемента з мінеральних волокон для даху будинку згідно Фіг.1. Фіг.3. Вид збоку фрагмента другого варіанта виконання ізоляційного елемента з мінеральних волокон для даху будинку згідно Фіг.1. На Фіг.1 показаний вид у перспективі фрагмента даху будинку 1, при цьому дах будинку 1 виконано у виді плоского даху. Дах будинку 1 складається з нижньої конструкції даху 2 і розташованого на ній теплоізоляційного шару 3 зі стійкого до ходіння ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4 і ущільнення 5. Нижня конструкція даху будинку 2 складається з трапецієподібних листів 6, що мають кілька верхніх поясів 7 і нижніх поясів 8. Верхні пояси 7 і нижні пояси 8 розташовані паралельно і поперемінно. 19 До верхніх поясів 7 під ізоляційним елементом з мінеральних волокон 4 прилягає ущільнення 5 з міцної при розриві плівки. Ущільнення 5 приклеєне до верхніх поясів 7 трапецієподібних листів 6 і натягнуто над нижніми поясами 8. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон 4 складається з покладеної по меандру полотнини з мінеральних волокон, що має кілька перемичок, що проходять паралельно одна відносно одної 9, у яких мінеральні волокна 15 проходять головним чином під прямим кутом щодо великих поверхонь 10, 16 ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4. Відповідно дві, розташовані поруч, перемички 9 з'єднані між собою через ділянки згину 11. У цій області згину 11 мінеральні волокна 15 проходять від положення під нахилом до паралельного проходження щодо великих поверхонь 10, 16. Ізоляційний елемент із мінеральних волокон 4 розташований на трапецієподібному листі 6 таким чином, що подовжні осі перемичок 9 проходять під прямим кутом щодо верхніх поясів 7 і нижніх поясів 8. Далі дах будинку 1 має кілька профільних рейок 12, з яких на Фіг.1 зображена тільки одна. Профільна рейка 12 має в поперечному перерізі U-подібну форму і обладнана перемичкою 13, від якої відходять під прямим кутом щодо перемички 13 в однаковому напрямку два плеча 14. Плечі 14 утоплені у великій поверхні 10 ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4, при цьому профільні рейки 12 спрямовані своєю подовжньою віссю паралельно подовжнім осям перемичок 9 ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4. На Фіг.2 показаний вид збоку першого варіанта виконання ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4. В області великої поверхні 10 ізоляційний елемент із мінеральних волокон 4 має підняті (випрямлені) мінеральні волокна 15. Одна з великих поверхонь 16 розташована напроти великої поверхні 10 і проходить паралельно великої поверхні 10, має на противагу цьому ділянки 17, у яких минаючі під нахилом щодо великої поверхні 16 та/або паралельно щодо великої поверхні 16 мінеральні волокна, вилучені за допомогою різання або шліфування, так що в цих областях мінеральні волокна 15 спрямовані головним чином під прямим кутом щодо великої поверхні 16. Велика поверхня 16 на частині поверхні обладнана кашируванням 18, при цьому каширування 18 складається з окремих докладно не показаних смуг, що проходять своїми подовжніми осями під прямим кутом щодо подовжньої осі перемичок 9 і прикріплених за допомогою клейового з'єднання до поверхні 16, і в такий спосіб забезпечують утримання перемичок 9 в області великої поверхні 16. Каширування 18 виконано з урахуванням межі міцності при розтяганні і приклеєно до ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4 за допомогою поліуретанового клею. У каширування 18 з бітумного шару як армування покладена сітчаста тканина і Я зі скловолокон. На Фіг.3 показаний вид збоку другого варіанта виконання ізоляційного елемента з мінеральних волокон 4, при цьому на відміну від варіанта вико 91199 20 нання згідно Фіг.2, в області великої поверхні 10 більша частина минаючих під нахилом або паралельно щодо великої поверхні 10 мінеральних волокон 15 видалена за допомогою різання або шліфування. Далі ізоляційний елемент із мінеральних волокон 4 у виконанні згідно Фіг.3 в області великої поверхні має згідно Фіг.2 просочення 20 з маси 21, поміщеної між мінеральними волокнами 15, що зміцнює і ущільнює велику поверхню 16. Маса 21 складається з армованої бітумно-полімерної маси, при цьому волокна, що містяться в масі 21, є мінеральними волокнами. Маса 21 додатково може бути також виконана у виді докладно не показаного покриття, розташованого на великій поверхні 16. Показані на Фіг.2 і 3 ізоляційні елементи з мінеральних волокон 4, скріплені з нижньою конструкцією даху 2 за допомогою показаних на Фіг.1 профільних рейок 12. При цьому, завдяки виконанню ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4, можна використовувати довгі профільні рейки 12 з U-подібним чи L-подібним поперечним перерізом. Установка довгих профільних рейок 12 має перевагу, що полягає в тому, що цю установку можна зробити за короткий час і, що виготовлення таких довгих профільних рейок 12 вигідно з погляду на виробничі витрати. Профільні рейки 12 виконані відносно жорсткими й утворять стійку несучу конструкцію для непоказаної докладно на Фіг.1 покрівлі даху, що може складатися, наприклад, також із профільованих листів. На відміну від довгих профільних рейок 12 можна, саме собою зрозуміло, використовувати і більш короткі профільні рейки 12. Короткі профільні рейки 12 мають перевагу, що полягає в тому, що їх можна розташовувати більш гнучко. Для цього довгі профільні рейки 12 необхідно розрізати. Опір зануренню описаних вище профільних рейок 12 можна знизити в тому випадку, якщо профільні рейки 12 в області вільних кінців плеч 14 обладнують докладно не показаними гребенями або зубами. Крім того, вільні кінці плеч 14 можна заточити у вигляді лез, так що занурення в ізоляційні елементи з мінеральних волокон 4 може відбуватися без зусилля в тому випадку, якщо ізоляційні елементи з мінеральних волокон 4 будуть мати більш високу об'ємну щільність, наприклад, більше 90кг/м3. Описаний вище дах будинку 1 за рахунок виконання ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4 і за рахунок розташування ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4 у сполученні з міцним на розрив ущільненням 5 відносно трапецієподібних листів 6 нижньої конструкції даху має достатню міцність на стиск, щоб по ній можна було переміщатися на транспортному засобі із шинами для доставки ізоляційних матеріалів. Можливість ходіння і їзди по даху будинку 1 досягається, зокрема, за рахунок виконання ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4 зі спеціальним орієнтуванням волокон у сполученні з ущільненням 5 і напрямком ізоляційних елементів з мінеральних волокон 4 відносно трапецієподібних листів 6. У тому випадку, якщо ізоляційні елементи з мінера 21 91199 льних волокон 4 зі своїми перемичками 9 виконані з достатньою товщиною матеріалу та/або об'ємною щільністю, ущільнення 5 на відміну від описаних вище виконань може складатися також і з тонких поліетиленових плівок для утворення повітронепроникного шару. Це має місце також і в тому випадку, якщо покрівля даху складається з профільованих оболонок з листового металу і з'єднання покрівлі даху з нижньою конструкцією даху 2 робиться за допомогою довгих збірних вузлів, що виконують роль компенсаторів стиску. Ці, Комп’ютерна верстка А. Рябко 22 не показані на Фіг.1 об'єднання, прикріплюються, як правило, до профільних рейок 12. Для цієї мети використовують, наприклад, гвинти, що на Фіг.1 докладно не показані, і з'єднують профільні рейки з трапецієподібними листами 6. Само собою зрозуміло, що при цьому відбувається теплотехнічне від'єднання докладно не показаних об'єднань від профільних рейок 12 за допомогою розташованого між об'єднаннями і профільними рейками 12 ізоляційного елемента, наприклад, пластмасового листа для запобігання утворенню теплових мостів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601