Спосіб природоохоронної посадки і вирощування сосни в боровому комплексі
Номер патенту: 105467
Опубліковано: 12.05.2014
Автори: Слюсарчук Валерій Євгенович, Рябоконь Олександр Петрович
Формула / Реферат
Спосіб природоохоронної посадки і вирощування сосни в боровому комплексі, що включає посадку культур на свіжих не розкорчованих вирубках, який відрізняється тим, що культури саджають в умовах пертиненції з використанням покращеного селекційного або селекційного із закритою кореневою системою садивного матеріалу з квадратним розміщенням садивних місць головної породи 2×2 м з чергуванням через 1 м в рядах з чагарниками, а через управління ростом і розвитком деревостанів динамікою оптимальної густоти отриманої системою рубок догляду по низовому методу: 1 рік - 2,5 тис. шт. /га; 15 років - 2,1 тис. шт. /га; 20 років - 2,0 тис. шт. /га; 35 років - 1,8 тис. шт. /га; 45 років - 1,3 тис. шт. /га; 55 років - 1 тис. шт. /га. і вирубкою кожного 17 ряду формують до 35 років зниженням модифікаційною мінливістю з коефіцієнтом варіації висот до 11 % ефективний фотосинтетичний апарат з домінуванням світлової хвої над тіньовою з глибиною намету крон 6 м при коефіцієнті кореляції r=0,907 між площею поверхні крон і об'ємом стовбурів, при енергії росту 5 м за десятиріччя досягають запасу якості стовбурів з верхньою межею технічної стиглості у 55 років із середнім приростом 11 м3 /га, середнім об'ємом стовбура - 0,588 м3, запасом деревини - 603 м3 /га і поліпшенням її міцності до 27 % за рахунок зростання частки пізньої деревини до 41 %.
Текст
Реферат: Винахід належить до способу природоохоронної посадки і вирощування сосни в боровому комплексі, обґрунтованого на основі аналізу та синтезу показників росту 55-річних культур сосни різної густоти посадки в Боярській лісовій дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київська обл.). Він передбачає посадку саджанців покращеним селекційним або селекційним із закритою кореневою системою садивним матеріалом за схемою 2×2 м з чергуванням головної породи в рядах з чагарником. У новому деревно-чагарниковому типі змішування культур показаний причинно-наслідковий зв'язок між UA 105467 C2 (12) UA 105467 C2 оптимальною динамікою густоти деревостанів і якістю лісорослинного ефекту: взаємозв'язок між розвитком фотосинтетичного апарата і об'ємами стовбурів r=0,907, енергія росту - 5 м за 3 3 десятиріччя, середній приріст - 11 м /га, запас деревини - 603 м /га, нижня (35 років) і верхня (55 років) межі економічної стиглості деревостану при вирощуванні балансів або копального стояка. Реалізація способу відкриває перспективи поліпшення якості і підвищення продуктивності соснових лісів. UA 105467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до лісового господарства, екології навколишнього середовища, целюлозно-паперової і вугільної промисловості. Відомий спосіб вирощування сосни зі схемою посадки 1 × 0,3-0,5 м. Стартова густота - 2033,3 тис. шт./ га з висадкою в 1, 5 ряди кращих по якості сіянцями із вирубкою при освітленні (56 років) 2, 4 рядів, а у віці прочисток (10*- 15 років) - 3 рядів. В цьому способі допущені невиправдані перевитрати садивного матеріалу при відомій оптимальній нормі густоти посадки сосни для України в інтервалі 4,4-6 тис. шт./га. Спосіб занадто енергоємний і заорганізований, загущена посадка потребує дуже великого обсягу рубок догляду з отриманням відповідних факторів ризику [9]: сніголам, сніговал, вітровал, коренева губка, захаращеність неліквідною деревиною, погіршення санітарного і протипожежного стану сосняків, передчасна втрата великої кількості носіїв приросту, руйнація структури насадження. Запропонована схема посадки не піддається механізації звичайними тракторами в агрегаті з лісосадильними машинами (габарит ширини). Запізнення з рубками догляду приведе до самознищення насадження внаслідок внутрішніх протиріч між деревами за елементи живлення і умови сонячного освітлення. В цьому способі невідома характеристика лісорослинного ефекту. Спосіб непридатний для застосування у виробничих умовах інтенсивного лісового господарства України. Відомий спосіб вирощування сосни на свіжих не розкорчованих вирубках зі схемою посадки 1,5 × 0,5-1 м [14, 15, 23] з періодичним розрідженням з застосуванням лінійно-вибіркового або вибіркового способу рубок догляду. Відносно густе розміщення саджанців в ряду в цій технологічній схемі посадки відіграє позитивну роль на стадії їх індивідуального росту. Швидке змикання крон в ряду сприяє концентрації лісового середовища на лісокультурній ділянці. При запізненні з рубками догляду внаслідок взаємовпливу, взаємодії і різної енергії росту рослин сосни з різним генотипом, виникає жорстка конкуренція між рослинами на взаємознищення, яка частково природним шляхом вирішується через диференціацію дерев з отриманням відпаду. В результаті конкурентної боротьби в рядах дерев виникає "стрес", деформується робоча поверхня асиміляційного апарату на 17 %, а тіснота зв'язку поверхні крон і висот - до 19 %. У 20-річному віці тіснота зв'язку між поверхнею крон і об'ємом стовбурів руйнується на 35-52 %. Після проведення рубок догляду також руйнуються екологічні зв'язки між деревами в насадженні, передчасно видаляються носії приросту І - III класів росту, знижується стійкість до сніголаму, сніговалу, вітровалу, пригнічені дерева і свіжі пеньки - це шляхи ураження кореневою губкою, захаращення неліквідною деревиною, погіршення санітарного і протипожежного стану лісів [16]. Таким чином схема посадки 1,5 × 0,5-1 м підпорядкована лісокультурній меті скорішому змиканню крон і не готує деревостан до майбутніх рубок догляду. У цій схемі закладене внутрішнє протиріччя між біологією сосни і умовами оптимального її зростання, яке повністю не відповідає, в сукупності з хімізацією [23], вимогам до технології сталого розвитку [13]. Найбільш близький по технічній суті спосіб створення культур зі схемою посадки 2-3 × 0,5-1 м [2, 5, 6, 23]. Від попередньої схеми посадки 1,5 × 0,5-1 м відрізняється більш широкими міжряддями і є більш проблематичною. Недолік кроку посадки 0,5 - їм в цих схемах є спільним. Крім того, широкі міжряддя вимагають довгочасних (8-10 років) агротехнічних доглядів за ґрунтом, при яких руйнується їхня структура. Бокові гілки, що розростаються при цьому, заважають проходженню в міжряддях машин та механізмів. У верхньому 10-ти сантиметровому шарі ґрунту знаходиться до 50 % коренів сосни [3], які розростаються в бік широких міжрядь до 2,5 метрів. Механізовані агротехнічні догляди в широких міжряддях знищують ці корені, знижуючи ріст дерев. Недолік схем з широкими міжряддями - це порушення принципу рівномірності розташування рослин на лісокультурній площі. При використанні 3-4-х метрових міжрядь культури сосни змикаються на 15-20-й рік після посадки і ними нераціонально використовується сонячна енергія [6]. В порівняння з 1,5-метровими технологіями при щорічній розрахунковій лісосіці в 20 тис. га 50 % соснових лісокультурних площ "гуляє", не продукуючи деревину до 15 років. Крім того, лісове господарство втрачає при обробці міжрядь на марній витраті паливно-мастильних матеріалів, амортизації тракторів і оплату праці від якої можна уникнути. При механізованих роботах погіршується екологічний стан лісів, на 1 га викидається [4]: оксидів азоту - 19,2; оксидів вуглецю - 14,9; вуглеводів - 4,8; твердих частинок - 1,1; оксиду сірки - 3,4 грам. За цим способом невідома мета лісовирощування. Через деформацію робочої поверхні фотосинтетичного апарата в рядах при кроці 0,5 м при рівній кількості річних шарів в 1 см, знижується на 17 % частка пізньої деревини і на 27 % її міцність [8]. Закладене в цій схемі ендогенне протиріччя (густо в ряду - пусто в міжряддях) між біологією сосни і реальними умовами зростання на лісокультурному етапі до змикання крон лісівник-практик змушений усувати проведенням значної кількості агротехнічних доглядів у міжряддях. 1 UA 105467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу винаходу поставлена задача, яка вирішується створенням культур в умовах пертиненції з використанням покращеного, селекційного або селекційного Із закритою кореневою системою садівного матеріалу з квадратним розміщенням посадкових місць головної породи 2 × 2 м з чергуванням через їм в рядах з чагарником, а через управління ростом і розвитком деревостанів - динамікою оптимальної густоти, отриманою системою рубок догляду по низовому методу: 1 рік - 2,5 тис. шт. /га; 15 років - 2,1 тис. шт. /га; 20 років - 2,0 тис. шт. /га; 35 років - 1,8 тис. шт. /га; 45 років - 1,3 тис. шт. /га; 55 років - 1 тис. шт. /га. і вирубкою кожного 17 ряду формують до 35 років зниженням модифікаційною мінливістю коефіцієнта варіації висот до 11 % ефективний фотосинтетичний апарат з домінуванням світлової хвої над тіньовою з глибиною намету крон 6 м при дуже тісному коефіцієнті кореляції r=0,907 між площею поверхні крон і об'ємом стовбурів, дуже доброї енергії росту - 5 м за десятиріччя, досягають запасу якості 3 стовбурів з верхньою межею технічної стиглості у 55 років із середнім приростом 11 м /га, 3 3 середнім об'ємом стовбура - 0,588 м , запасом деревини - 603 м /га і поліпшенням її міцності до 27 % за рахунок зростання частки пізньої деревини до 41 %. Вирощування насаджень за цим способом дозволяє отримати наступну сукупність лісівничих, екологічних та економічних переваг: 1) Відкривається перспектива реалізувати принцип рівномірності формування рослин на лісокультурній площі через креативну ідею Є. Герхардта: "Особина росте оптимально, якщо при спільному рості з іншими особинами вона має простір, мінімально необхідний для кращого розвитку (тобто знаходиться в насадженні в умовах рослини, що росте ізольовано" [18]; 2) Використання принципу рівномірного розташування на лісокультурній площі головної породи (2 × 2 м) забезпечує за рахунок ефективної акумуляції сонячної енергії в сосновій 3 деревині за 55 років середній приріст 11м /га, у 2,5 рази більше, ніж у сосняках України [7]; 3) Відкривається можливість економно і ефективно використовувати покращений, селекційний або селекційний із закритою кореневою системою [10] садивний матеріал. 4) Вирубка кожного 17-го ряду (2-3 ряди на 1 га) дозволяє без значного ущербу ефективній продуктивності деревостану створювати необхідні умови з 35 років для працюючих на рубках догляду: витрельовуванні з куліс рівних їх ширині (подвійній висоті зрубаних у процесі рубок дерев), розкряжування, штабелювання, вивіз готової продукції; 5) Отримати в 35 років нижню межу технічної (економічної) стиглості, а в 55 років її верхню межу при вирощуванні балансів і копального стояку; 6) Укріпити тісноту зв'язку між процесом лісовирощування і утилізацією деревини через врахування інтересів потенційних її споживачів; 7) Досягти депонування вуглецю і виділення кисню за оберт рубки по 301 т/га; 8) Перевірені часом, експериментально обґрунтовані, норми густоти на різних вікових етапах можуть безпосередньо застосовуватися на практиці у виробництві без проведення дослідно-виробничої перевірки; 3 9) Максимально задовольнити потреби Донбасу в копальному стояку (261 тис. м / рік) і Укрпаперу (обсяг власного виробництва 1 млн. т / рік) для власного високоякісного паперу із первинної сировини (балансів); 10) Формування лісосировинної бази в зоні діяльності крупних целюлозно-паперових комбінатів; 11) Зекономити на підвезенні балансів або копального стояку у порівнянні із їх постачанням з далеких багатолісних регіонів; 12) Спосіб відповідає вимогам до природоохоронних технологій, забезпечуючи екологізацію виробництва і сталий розвиток [13]. Приклад конкретного виконання № 1 Культури сосни звичайної (Pinus sulvestris L.) різної густоти посадки створені в експериментальній базі Боярської лісової дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіПУ) – Боярському дослідному лісгоспі в умовах свіжого субору і пертиненції. Більш ніж піввікова історія цього досліду приведена в таблицях 1-2: 13-28 років [19, 20], 35 років [14, 17], 40-55 років [2]. Аналіз цих таблиць показує, що перегущені варіанти досліду не витримали випробування часом (стартова густота посадки 17,5 і 30 тис. шт. / га). З часом поступово зростала інтенсивність росту від І класу бонітету і енергії росту в 4-4,7 м у віці 13 років до Iв класу бонітету і енергії росту 4,7-5 м. Звертає на себе увагу стабільно висока продуктивність варіанта 3 зі схемою посадки 2 × 2 м у період з 35 до 55 років: середній приріст 11 м /га. По мірі загущення деревостану погіршується класова структура в досліді у 35 років (таблиця 3). У перспективному варіанті 2 × 2 м накопичується значне число відстаючого в рості намету - 25 % (потребує рубок догляду). Чітких закономірностей зменшення модифікаційної мінливості не спостерігається, крім 2 UA 105467 C2 5 10 висот, де відбувається зменшення коефіцієнта варіації від 17 до 11 % (таблиця 4). Завдяки краще розвинутому фотосинтетичному апарату (таблиця 5) маємо в більш рідких варіантах кращі показники розмірів стовбурів: діаметрів - на 61 %, висот - на 22 %, об'ємів стовбурів - на 196 % і запасів - на 74 %. Звертає на себе увагу (таблиця 6) дуже високий і дуже тісний коефіцієнт кореляції між робочою поверхнею крон і об'ємами стовбурів - r=0,907 у найбільш рідкому насадженні (2 × 2 м), який по мірі зростання густоти насадження має тенденцію до руйнування у найбільш густому деревостані до високого тісного r=0,755 (-20 %). У середніх варіантах, що складають дослід (7,5-17,5 тис. шт. /га), цей показник провалився до помірного (r=0,342-0,419) і значного (r=0,525). По мірі зменшення густоти посадки покращується сортиментна структура (таблиця 7) за рахунок середньої деревини (крупна категорія деревини в 35 років відсутня). В таблиці 8 наведені складні відсотки приросту Пресслера на основі динаміки сортиментної структури (20-35 років), розраховані по формулі [1]: P 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Ma Ma n 200 де , M a Ma n n P - відсоток поточного приросту; Ma - запас деревини у віці n (років); Ma n - запас деревини у віці а-n (років). Технічна (економічна) стиглість наступає при тотожності проценту приросту запасу і проценту приросту сортименту (групи сортиментів), на які ведеться господарство [21, 22]. При вирощуванні середньої + дрібної деревини економічної стиглості досяг варіант посадки 2 × 2 м: Рв = 6,0 > Рс+д = 5,9. Крім цього деревостану стиглими стали ще 4 найбільш густих деревостани. Але якість стовбурів і таксова вартість деревини (таблиця 9) на 132 % більша у схемі 2 × 2 м, яку доцільно рекомендувати для практичного використання t/таблиця 10). У 55 3 років технологічна схема 2 × 2 м має N=1025 шт./га і V=0,588 м (див. табл.1), що перевершує раніше отримані показники економічної стиглості у господарстві прискореного приросту N=650 3 3 шт. /га і V=0,5 м [11] і господарстві помірного приросту N=933 шт. /га і V=0,57 м [12]. Порівняльний аналіз з цих даних показує, що в 55 років деревостан зі схемою посадки 2 × 2 м практично досяг верхньої межі технічної стиглості при вирощуванні балансів або копального стояку. Головне користування можна здійснювати в заявленому варіанті в інтервалі 35-55 років, але краще його реалізувати у віці верхньої межі технічної стиглості (55 років). Створений 3 3 деревостан по схемі 2 × 2 м в 55 виглядає значно переконливіше (Mv=603 м /га; Zv=11 м /га), 3 3 ніж господарство прискореного приросту в 50 років [11] (Mv=308-326 м /га; Zv=6,1-6,5 м /га) та 3 3 помірного приросту в 70 років [12] (Mv=498-567 м /га; Zv=7,1-8,1 м /га). Приклад конкретного виконання № 2 Введений чагарник в культури зі схемою посадки 2×2 м головної породи подавляє бур'янисту рослинність на стадії індивідуального росту саджанців, утримує додаткову вологу, підвищує концентрацію лісового середовища на лісорослинній ділянці, стійкість до фіто(коренева губка) і ентомо- (підкоровий клоп) шкідників, забезпечує ефективну фітомеліорацію. В охтирських (свіжий бір – А2), лебединських (свіжий субір – В2) лісах під наметом соснових культур добре почувається айва японська: Chaenomeles lagenaria Koidz. (japonica) (цвіте, плодоносить). Дуже добре зарекомендував себе у свіжому субору лебединських культур пухироплідник калинолистий (спірея калинолиста, Physocarpus opulifolius L.), морозостійкий, успішно росте в тіні, не пригнічуючи сосни, ефективно протистоїть задернінню трав'янистій рослинності в рядах і міжряддях, сприяє утворенню лісового середовища на лісокультурній ділянці. Не потребує особливого догляду. В умовах свіжого субору в лебединських і тростянецьких культурах частково приживаються бузина чорна (Sambucus racemosa. L.), акація жовта (Caragana arborescens Lam.), дуб червоний (Quercus rubra L.), шипшина звичайна (Rosa canina. L.), смородина золотиста (Ribes aureum Pursch.); загинули: дуб звичайний (Quercus robur L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), смородина чорна (Ribes nigrum L.). В багатих умовах свіжої судіброви в рядах соснових культур гарно виглядає липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), не залишає шансів для розвитку трав'янистий рослинності, добре збагачує листяним опадом грунт. В умовах українського Полісся (житомирські ліси) малина звичайна (Rubus idaeus L.) утворює в сосняках природній рідкий підлісок висотою до 1 м, плодоносить, є об'єктом побічного користування для місцевого населення. Введена в ряди сосни свіжого субору в лебединських культурах культурна малина не плодоносить, не розростається до оптимальних розмірів, "сидить", частково затінює простір між сусідніми саджанцями головної породи. В цих же умовах ліщина звичайна (Corylus avellana L) прижилася, але швидких темпів розростання до бажаних розмірів не спостерігається. Введена рядами акація жовта в лебединських і охтирських сосняках розростається, утворюючи дуже густий, але колючий 3 UA 105467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 підлісок, дещо дискомфортні умови для працюючих на лісогосподарських доглядах за лісом. В умовах свіжої судіброви в урочищі "Веселе" Тростянецького лісництва, Тростянецького ЛГ введений рядами в соснові культури клен татарський (чорноклен) (Acer tataricum L.) при високій енергії росту має незадовільний товарний вигляд, після рубок догляду добре поновлюється під наметом сосни паростю. Краще зарекомендувала тут себе ліщина звичайна і в цілому на території урочища "Веселе", а також в умовах свіжого субору Литовського бору Тростянецького ЛГ і Лебединського ЛГ, де вона досягає 8,5 м висоти. При посадці окремими рядами вона добре плодоносить, можливе побічне користування. В умовах свіжої судіброви Тростянецького лісництва (кв.16) бузина червона (Sambucus racemosa L.) здатна створити дуже густий підлісок. В боровому комплексі у підліску добре співіснує з сосною звичайною горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), а у вологих типах лісу - калина звичайна (Viburnum opulus L.). В Балаклійськиx соснових культурах зустрічаються зарослі бірючини звичайної (Ligustrum vulgare L.) і акації білої (Robinia pseudoacacia L). У цих лісорослинних умовах, свіжого субору під сосновий намет природним шляхом заселився і добре переносить сухість ґрунту, але не плодоносить, глід колючий (Crataegus oxyacantha L.). B культурах різної густоти посадки в Литовському лісництві Тростянецького ЛГ у підліску представлений барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.), який є проміжним господарем іржавкогого гриба Puccinia graminis, що викликає іржу у зернових культур. Культивувати барбарис звичайний, у зв'язку з цією причиною, в культурах сосни недоцільно. Для введення в соснові культури слід придивитися до інших чагарників, зокрема до ракитника руського (Chamaecytisus ruthenicus Fisch), котрий витримує більш жорсткі умови місцезростання сухого бору. Більшість розглянутих чагарників борового комплексу є гарними медоносами, складовими кормової бази бджільництва. Лісогосподарське виробництво дотримується позиції створення рядових культур сосни: 1,5-3 × 0,5-1,0 м з орієнтацією на швидке змикання рослин кронами в ряду на лісокультурному індивідуальному етапі росту саджанців. Протягом свого існування лісогосподарська наука гіпотетично ратувала за реалізацію принципу рівномірності розташування рослин при створенні культур на лісокультурній площі, як теоретичного недоступного недостатньо обґрунтованого ідеалу лісовирощування. В розробленому способі відтворення культур експериментально підтверджено конкретну лісівничу перевагу рівномірного квадратного розташування рослин на лісокультурній площі (перевищення середнього приросту у 2,5 разу в перші 55 років) над рядовими технологічними схемами посадки. Реалізація квадратного розміщення садивних місць, при створенні культур за схемою 2 × 2 м, відкриває реальні перспективи підвищення якості і продуктивності сосняків України. Джерела інформації: 1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М.: Лесная промышленность, 1982.-552 с. 2. Вакулюк П.Г. Лісовідновлення та лісорозведення в рівнинних районах України / П.Г. Вакулюк, В.І. Самоплавський. - Фастів: Поліфаст, 1998.-508 с. 3. Гордиенко М.И. Культуры сосны обыкновенной / М.И. Гордиенко. - К.:УСХА, 1979.-67с. 4. Климов О.Г. Влияние выбросов лесохозяйственных тракторов на состояние экологии / О.Г. Климов // Лесное хозяйство.-2003. - № 1. – С. 46-47. 5. Кондратьев П.С. Закономерности формирования отдельных вегетативних органов дерева в различных типах леса и в различных зонах Европейской части СССР. Автореф. дис…доктора биологических наук / П.С.Кондратьев // Московский государственный ун-т им. М.В. Ломоносова. -М.: 1961.-32 с. 6. Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР / Коллектив авторов. Под ред. В.К. Мякушко. -К.:УСХА, 1986.-75с. 7. Нормативно- справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.П. Кашпора. - К.: Урожай, 1987.-560 с. 8. Патлай И.Н. Исследование физико-механических свойства и анатомического строения древесины сосны в опытных географических культурах / И.Н. Патлай // Лесоводство и агролесомелиорация. - Киев, 1965. -№3.-0.161-172. 9. Пат.: 2054243 Российская Федерация, МКИ А01 G 23/00. Способ выращивания >лесной культуры сосны / Попов В.К., Журихин А.И. -Заявитель и патентообладатель: Воронежский лесотехнический институт. -№ 50660764; заявл. 13.10. 92; опубл. 20.02.96, Бюл. № 5. 10. Пат. 2195813 Российская Федерация, МКИ А01G23/00. Способ выращивания сеянцев с закрытой корневой системой / Романов Е.М., Митякова И.И., Мухортов Д.И., Ушнурцев Л.В., Гагарин Ю.Н. - Заявитель и патентообладатель: Марийский государственный технический университет. -№ 200106890/13, заявл. 13.03.01; опубл. 10.01.03, Бюл. № 4. 4 UA 105467 C2 5 10 15 20 25 30 35 11. Пат.78212 Україна, МПК A01G23/00. Спосіб експрес - визначення терміну головного користування при вирощуванні балансів або копального стояка / Рябоконь О.П.: заявник і патентовласник - він же. - № 2004010230; заявл. 13.01.04; опубл. 15.03.07, Бюл. № 3. 12. Пат. 95855 Україна, МПК A01G23/00. Спосіб експрес - визначення віку економічної стиглості еталонних культур сосни у господарстві помірного приросту при відтворенні балансів або копального стояка / Рябоконь О.П.: заявник і патентовласник - він же. - № а 201003341; заявл. 22.03.10; опубл. 12.09.11, Бюл. № 17. 13. Програма дій: « Порядок денний на XXI століття" [AGENDA-21] -К.: Інтелефера; 2000.360 с. 14. Рябоконь А.П.Определение биологического оптимума густоты соснових древостоев в условиях свежей субори / А.П. Рябоконь // Лесоведение.-1979. - № 3. - С. 16-23. 15. Рябоконь А.П. Режимы густоты сосновых древостоев при ускоренном выращивании пиловочной и балансовой древесины / А.П. Рябоконь // Новое в науке и технике лесного хозяйства.-1980. - № 14. - С. 7-8. 16. Рябоконь А.П. Лесоводственная оценка структуры древостоев и факторы риска при различных способах рубок ухода в культурах сосны // Изв. высших учебн. заведений: Лесной журнал.-1988. - № 1. - С. 122-125. 17. Рябоконь А.П. Воспроизводство спелых сосновых древостоев / А.П. Рябоконь // Харьков: Новое слово, 2009.-172 с. 18. Рябоконь О.П. Лісова кваліметрія / О.П. Рябоконь // - Харків: Нове слово, 2010.-543 с. 19. Савич lt).M. Ріст соснових культур залежно від їх густоти / Ю.М. Савич // Результати наукових досліджень по лісових культурах у Боярському дослідному лісгоспі. Том І. - К.: Вид-во УАСН, 1960. - С135-147. 20. Савич Ю.Н. О росте, продуктивности и устойчивости сосновых культур, созданных при различной густоте посадки / Ю.Н. Савич, В.Н. Овсянкин, О.И. Полубояринов // Научные труды Украинской СХА: Вопросы лесной таксации. Вып. 213. - К., 1978. - С. 27-38. 21. Судачков Е.Я. Спелость леса / Е.Я. Судачков. - М. - Л.: Гослесбумиздат, 1957.-52 с. 22. Судачков Е.Я. Экономическая спелость леса / Е.Я. Судачков // Лесное хозяйство.-1969. № 4. - С. 5-9. 23. Технология ускоренного выращивания древесины сосны в культурах плантационного типа на Украине (Временные методические рекомендации / [ГоловчансквдьИ.Н., Гавриленко А.П., Шинкаренко И.Б., Говорова Т.Т., Угаров В.Н.]. - Харьков: УкрНИИЛХА, 1981.-46 с. 24. Успенский В.В. Таксация биологической и хозяйственной продуктивности сосновых древостоев / В.В. Успенский // Лесоведение.-1983.-№6.-С. 50-53. 25. Фенгел Д. Древесина (Пер. с англ.) / Д. Фенгел, Г. Вегенер. - М: Лесная промышленность, 1988.-512 с. Таблиця 1 Динаміка густоти в культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіПУ Густота посадки (тис. шт. /га), розміщення садивних місць (мхм) 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 17,5-0,75 × 0,75 24,5-0,64 × 0,64 30,0-0,58 × 0,58 Густота (шт./га) у віці (років):* 13 2100 3890 5980 7910 14240 18700 18290 17 20 2070 2020 3720 3440 5480 4820 6990 6590 11390 8270 13490 10560 12750 8690 28 1900 3140 4110 4890 4870 7000 6180 35 1756 2500 2559 3110 2380 2797 2390 40 1500 2300 2550 2530 2695 45 1300 1850 2115 1955 1960 51 1100 1350 1425 1265 1470 55 1025 1250 1120 1035 1225 * У віці 13-25 років дані Ю.М. Савича, В.М. Овсянкіна, О.І. Полубояринова [20]; у віці 35 років О.П. Рябоконя [14,17], у віці 40-55 років дані П.Г. Вакулюка, В.І. Самоплавського [2]. 5 UA 105467 C2 Таблиця 2 Динаміка таксаційних показників в культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіПУ Густота посадки Середні (тис. шт. /га), N, * розміщення шт./га D, см Н, м садивних місць (мхм) 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 17,5-0,75 × 0,75 24,5-0,64 × 0,64 30,0-0,58 × 0,58 2100 3890 5980 7910 14240 18700 18290 9,1 8,0 6,9 6,1 4,8 4,4 4,4 5,4 6,1 5,6 5,5 5,3 5,3 5,2 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 17,5-0,75 × 0,75 24,5-0,64 × 0,64 30,0-0,58 × 0,58 2020 3440 4820 6590 8270 10560 8690 12,6 10,3 9,2 7,9 6,9 6,4 6,7 9,7 9,9 9,9 9,7 9,1 9,0 9,1 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 17,5-0,75 × 0,75 24,5-0,64 × 0,64 30,0-0,58 × 0,58 1756 2500 2559 3110 2380 2797 2390 17,4 13,3 13,2 12,0 12,2 11,0 12,2 17,6 17,4 16,8 15,5 15,2 14,6 15,2 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 24,5-0,64 × 0,64 1300 1850 2115 1955 1960 22,1 18,0 17,1 16,5 16,2 22,0 21,4 20,5 20,6 19,3 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 24,5-0,64 × 0,64 1025 1250 1125 1035 1225 24,1 21,2 21,9 20,8 20,8 27,6 26,8 26,3 26,0 26,2 Повнота Ер, м Клас 3 3 3 Mv, м /га V, м Zv м /га абсолютна відносна бонітету 1. Вік 13 років [20]; 4,2 14,6 0,56 4,7 19,4 0,75 4,3 22,3 0,86 4,2 23,1 0,90 4,1 25,8 1,00 4,1 28,6 1,11 4,0 27,8 1,08 2. Вік 20 років [20]; 4,8 25,3 0,68 5,0 28,8 0,78 5,0 32,2 0,87 4,8 32,7 0,88 4,6 31,0 0,84 4,5 33,7 0,91 4,6 31,2 0,84 3. Вік 35 років; 5,0 44,4 1,07 5,0 40,3 1,03 4,8 37,2 0,90 4,4 38,3 0,93 4,3 30,2 0,73 4,2 28,9 0,70 4,3 30,4 0,73 4. Вік 45 років [2]; 4,9 49,9 1,01 4,7 47,2 1,05 4,6 50,0 1,11 4,6 41,8 0,93 4,3 40,4 0,90 5. Вік 55 років [2]; 5,0 46,7 0,90 4,9 43,8 0,84 4,8 42,4 0,82 4,7 35,2 0,68 4,8 41,6 0,80 І І І І І І І 46 67 77 81 91 103 100 0,022 0,017 0,013 0,010 0,006 0,005 0,005 3,5 5,1 5,9 6,2 7,0 7,9 7,7 Іа Іа Іа Іа І І І 126 148 180 184 166 184 172 0,062 0,043 0,037 0,028 0,020 0,017 0,020 6,3 7,4 9,0 9,2 8,3 9,2 8,6 Іа Іа Іа Іа І І І 388 370 339 337 241 223 242 0,221 0,148 0,132 0,108 0,104 0,078 0,101 11,1 10,6 9,7 9,6 6,8 6,4 6,9 Ів Іа Іа Іа Іа 505 493 508 432 416 0,388 0,266 0,233 0,221 0,212 11,2 10,9 11,3 9,6 9,2 Ів Ів Ів Ів Ів 603** 579 560 474 588 0,588 0,463 0,498 0,458 0,480 11,0 10,5 10,2 8,6 10,5 * Умовні позначення тут і далі: N - густота в момент дослідження (шт./га); D - середній діаметр деревостану (см); Н - середня висота деревостану (м); Ер - енергія росту (m); Mv 3 3 3 запас деревини (м /га); V - середній об'єм стовбура (м ); Zv - середній приріст (м /га). " Запас 3 3 у модальному сосняку в 55 років 249 М /га і середній приріст 4,5 м /га [24]. 6 UA 105467 C2 Таблиця 3 Представництво дерев за класами росту у 35-річних соснових культурахризної густоти посадки у Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ Густота посадки (тис. шт. /га), розміщення N, шт. /га садивних місць (м×м) 2,5 2,00 × 2,00 1756 5,0-1,42 × 1,42 2500 7,5-1,15 × 1,15 2559 11,5 0,93 × 0,93 3110 17,5-0,75 × 0,75 2380 24,5-0,64 × 0,64 2797 30,0-0,58 × 0,58 2390 І 481* 27,4 814 32,6 1108 43,2 430 13,8 820 34,5 670 24,0 760 31,8 Класи росту за Г. Крафтом основного намету намету, що відстав у рості II III разом IV V разом 313 481 1275 264 217 481 17,8 24,7 72,6 15,0 12,4 24,7 591 523 1928 320 252 272 23,6 20,9 77,1 12,8 10,1 22,9 637 520 2265 216 78 294 24,9 20,3 88,5 8,4 3,0 11,4 460 960 1850 660 600 1260 14,8 30,9 59,5 21,2 19,3 40,5 420 470 1710 380 290 670 17,6 19,7 71,8 16,0 12,2 28,2 709 443 1822 532 443 975 25,3 15,8 65,1 19,0 15,9 34,9 520 450 1730 430 230 660 21,8 18,8 72,4 18,0 9,6 27,6 * В чисельнику кількість дерев, в знаменнику - у відсотках. Таблиця 4 Модифікаційна мінливість (CV, %) морфометричних показників якості деревних рослин у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки у Боярській ЛДС НУБіПУ* Густота посадки (тис. N, шт. /га), розміщення шт./га садивних місць (м×м) 2,5-2,00 × 2,00 1756 5,0-1,42 × 1,42 2500 7,5-1,15 × 1,15 2559 11,5-0,93 × 0,93 3110 17,5-0,75 × 0,75 2380 24,5-0,64 × 0,64 2797 30,0-0,58 × 0,58 2390 Фотосинтетичний апарат L a b 31,1 28,6 33,0 37,6 31,3 32,4 16,0 14,9 23,7 20,1 20,1 26,0 19,8 26,8 36,0 42,1 25,1 18,9 Sпp. Розміри стовбурів Sпов. 59,9 56,1 79,5 58,8 53,3 49,2 76,0 66,7 62,3 37,4 54,7 54,9 Немає даних D Н V 27,4 26,8 26,7 29,3 25,1 24,3 11,4 12,3 13,2 16,7 15,4 17,3 56,1 62,0 60,0 87,1 59,5 51,0 * Умовні позначення тут і далі: С, V, % - коефіцієнт варіації; L - глибина намету крон, м; а зона з мертвими сучками, м; b - чиста зона стовбурів, м; Sпp. - середня площа проекції крон, 2 2 м ; Sпов. - середня площа поверхні крон, м . 7 UA 105467 C2 Таблиця 5 Морфометричні показники якості дерев і ефективна продуктивність в 35-річних культурах сосни різної густоти посадки в Боярській лісовій дослідній станції ВГУБіПУ Густота посадки (тис. шт. /га), N, шт. розміщення /га садивних місць (м × м) 2,5-2,00 × 2,00 1756 5,0-1,42 × 1,42 2500 7,5-1,15 × 1,15 2559 11,5-0,93 × 0,93 3110 17,5-0,75 × 0,75 2380 24,5-0,64 × 0,64 2797 Розміри стовбурів Характеристика асиміляційного апарата сосни L, м а, м в, м 6,0 5,2 4,4 4,3 4,5 4,3 8,4 9,6 8,6 7,9 6,0 6,3 Mv, 3/ Sпp., Sпов., ΣSпp.,* ΣSпов., 3 м га D, см Н, м V м 2 2 2 2 м м тис.м /га тис.м /га 3.1 2,5 2,7 2,7 4,1 3,57,4 5,6 5,1 3,7 6,5 5,5 53,5 39,6 34,1 27,8 35,5 32,5 12,99 14,00 15,86 8,81 19,48 13,14 98,95 99,00 106,06 66,16 106,34 77,68 17,7 14,3 12,8 11,2 11,7 11,0 17,2 17,2 16,0 15,0 14,5 14,1 0,228 0,149 0,113 0,098 0,086 0,077 388,0 370,4 339,2 337,5 241,4 223,1 *Умовні позначення тут і далі: Sпp. - загальна сума площ проекцій крон (тис. м / га); Sпов. 2 загальна сума площ поверхонь крон (тис. м / га). 2 Таблиця 6 Взаємозв'язок площі поверхонь крон з морфометричними показниками дерев у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки в Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ Густота посадки (тис. шт. /га), розміщення N, шт. /га садивних місць (м × м) 2,5-2,00 × 2,00 1756 5,0-1,42 × 1,42 2500 7,5-1,15 × 1,15 2559 11,5-0,93 × 0,93 3110 17,5-0,75 × 0,75 2380 24,5-0,64 × 0,64 2797 2 Коефіцієнт кореляції між Sпов. (м ) і: 3 2 D, см Н, м Vм Sпp., м в, м а, м L, м 0,681 0,841 0,502 0,901 0,373 0,739 0,788 0,670 0,580 0,771 0,441 0,625 0,907 0,857 0,419 0,525 0,342 0,755 0,953 0,898 0,770 0,937 0,554 0,901 0,356 0,465 - 0,089 0,369 0,249 0,286 -0,551 -0,158 -0,295 0,003 -0,223 0,091 0,889 0,845 0,758 0,848 0,620 0,865 Таблиця 7 Сортиментна структура 35-річних культур сосни різної густоти посадки в Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ Густота посадки (тис. шт. /га), N, розміщення садивних місць (м × м) шт./га 2,5-2,00 × 2,00 5,0-1,42 × 1,42 7,5-1,15 × 1,15 11,5-0,93 × 0,93 17,5-0,75 × 0,75 24,5-0,64 × 0,64 30,0-0,58 × 0,58 1756 2500 2559 3110 2380 2797 2390 Стовбурна деревина ділова деревина Ліквід з середня дрібна дрова відходи крони (13-24 (3-12 разом см) см) 164,9 152,8 317,7 18,5 57,7 0,1 135,2 165,2 300,4 27,1 41,4 1,5 109,8 162,4 272,2 28,4 37,5 1,1 99,0 162,7 261,7 37,0 37,6 1,2 41,1 144,1 185,2 26,5 29,7 16,0 150,2 166,2 29,8 27,1 39,4 146,6 186,0 26,7 29,7 5 8 Усього 388,0 370,4 339,2 337,5 241,4 223,1 242,4 UA 105467 C2 Таблиця 8 Динаміка сортиментної структури і відсоток приросту деревини в культурах різної густоти посадки у Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ Категорії крупності деревини, Густота посадки Відсоток приросту деревини 3 м /га* (тис. шт. /та), розміщення середньої дрібної середньої середньої всієї всієї середньої дрібної садивних місць (13-24 (3-12 +дрібної +дрібної деревини деревини (Pс) (Рд) (м*м) см) см) (3-24) (Рс+д) (Рд) 164,9 152,8 317,7 388,0 2,5-2,00 × 2,00 12,8 1,6 5,9 6,0 3,4 119,8 123,2 148,3 135,2 165,2 300,4 370,4 5,0-1,42 × 1,42 13,3 0,7 4,5 4,2 148,2 148,4 192,7 109,8 162,4 272,2 339,2 7,5-1,15 × 1,15 13,3 0,2 3,5 3,3 158,3 158,3 204,7 99,0 162,7 261,7 337,5 11,5-0,93 × 0,93 13,3 0,3 3,4 3,5 155,8 155,8 195,5 41,1 144,1 185,2 241,4 17,5-0,75 × 0,75 13,3 1,3 2,9 3,1 119,0 119,0 149,5 16,0 150,2 166,2 223,1 24,5-0,64 × 0,64 13,3 1,7 2,4 2,8 116,1 116,1 145,0 39,4 146,6 186,0 242,4 30,0-0,58 × 0,58 13,3 1,3 2,9 3,1 119,9 119,9 150,2 * В чисельнику 35 років; у знаменнику - 20 років. Сортиментна структура у 20 років розрахована на основі обмірів пробних площ Ю.М. Савичем [19] Таблиця 9 Структура таксової вартості деревини у 35-річних культурах сосни різної густоти посадки в Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ (UAH./ га) Густота Стовбурна деревина посадки (тис. N, шт. /га), ділова деревина шт. розміщення /га дрова садивних місць середня дрібна разом (м*м) 2,5-2,00 × 2,00 1756 5402,12 1925,28 7327,40 24,05 5,0-1,42 × 1,42 2500 4429,15 2081,52 6510,67 35,23 7,5-1,15 × 1,15 2559 3597,05 2046,24 5643,29 36,92 11,5-0,93 × 3110 3243,24 2050,02 5193,26 48,10 0,93 17,5-0,75 × 2380 1346,44 1815,66 3162,10 34,45 0,75 24,5-0,64 × 2797 524,16 1892,52 2416,68 38,74 0,64 30,0-0,58 × 2390 1290,74 1847,16 3137,90 34,71 0,58 9 Вартість, UАН Ліквід Усієї Середній з 1 деревини приріст 3 усього крони 1 м стовбура 7351,45 0,05 7351,50 6545,90 0,78 6546,68 5680,21 0,57 5680,78 210,04 18,95 4,2 187,05 17,67 2,6 162,31 16,75 2,2 5341,36 0,62 5341,98 152,63 15,83 1,7 3196,55 3196,55 91,33 13,24 1,3 2455,42 2455,42 70,15 11,00 0,9 3172,61 3172,61 90,65 9,06 1,3 UA 105467 C2 Таблиця 10 Техніко-економічні показники біотехнології вирощування соснових балансів (6-24 см) і копального стояку (7-24 см) у Боярській лісовій дослідній станції НУБіПУ Оптимальна динаміка густоти культур вік, років густота, тис% шт./га 1 15 20 35 45 55 2,5 2,1 2,0 1,8 1,3 1,0 Параметри вимірювальної цілі лісорослинного ефекту Нижня межа технічної стиглості - 35 років; Верхня межа технічної стиглості - 55 років; Відносна повнота - 0,9; Клас бонітету - Ів; 3 Енергія росту 5 м; Ефективна продуктивність – 603 м /га; 3 Середній об'єм стовбура - 0,588 м ; 3 Середній приріст ефективної продуктивності - 11 м /га*; Депонування вуглецю і виділення кисню за оберт рубки – по 301 т/га** 3 * Середній приріст у лісах планети в помірній кліматичній зоні 3-5 м /га, а в середньому 1-2 3 3 3 м /га [25], в сосняках України - 4,3-4,6 м /га [7], у модальному сосняку 4,5 М /га [24]. ** Україна входить в першу двадцятку країн за обсягами викидів в атмосферу ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 Спосіб природоохоронної посадки і вирощування сосни в боровому комплексі, що включає посадку культур на свіжих нерозкорчованих вирубках, який відрізняється тим, що культури саджають в умовах пертиненції з використанням покращеного селекційного або селекційного із закритою кореневою системою садивного матеріалу з квадратним розміщенням садивних місць головної породи 2×2 м з чергуванням через 1 м в рядах з чагарниками, а через управління ростом і розвитком деревостанів динамікою оптимальної густоти отриманої системою рубок догляду по низовому методу: 1 рік - 2,5 тис. шт./га; 15 років - 2,1 тис. шт./га; 20 років - 2,0 тис. шт./га; 35 років - 1,8 тис. шт./га; 45 років - 1,3 тис. шт./га; 55 років - 1 тис. шт./га, і вирубкою кожного 17 ряду формують до 35 років зниженням модифікаційною мінливістю з коефіцієнтом варіації висот до 11 % ефективний фотосинтетичний апарат з домінуванням світлової хвої над тіньовою з глибиною намету крон 6 м при коефіцієнті кореляції r=0,907 між площею поверхні крон і об'ємом стовбурів, при енергії росту 5 м за десятиріччя досягають запасу якості стовбурів 3 з верхньою межею технічної стиглості у 55 років із середнім приростом 11 м /га, середнім 3 3 об'ємом стовбура - 0,588 м , запасом деревини - 603 м /га і поліпшенням її міцності до 27 % за рахунок зростання частки пізньої деревини до 41 %. 20 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюRiabokon Oleksandr Petrovych
Автори російськоюРябоконь Александр Петрович
МПК / Мітки
МПК: A01G 23/00
Мітки: вирощування, боровому, посадки, сосни, спосіб, природоохоронної, комплекси
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/12-105467-sposib-prirodookhoronno-posadki-i-viroshhuvannya-sosni-v-borovomu-kompleksi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб природоохоронної посадки і вирощування сосни в боровому комплексі</a>
Попередній патент: Пристрій для транспортування і очистки коренебульбоплодів
Наступний патент: Багатоканальний вимірювач часових інтервалів у серіях імпульсів
Випадковий патент: Пристрій для захисту від внутрішніх пошкоджень конденсаторної батареї з ізольованою нейтралю