Спосіб вирощування гречки

Реферат: Спосіб вирощування гречки для підвищення продуктивності культури, у якому насіння гречки сорту Оранта перед сівбою обробляють Флавобактерином та обприскують посіви у фазі цвітіння Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. UA 110300 U (12) UA 110300 U UA 110300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонована корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до способів вирощування гречки для підвищення продуктивності. В Західному Лісостепу зони достатнього зволоження відомо декілька способів вирощування сої та застосування мікробних препаратів на її посівах [Патент України № 7314, МПК А01С 7/00. Спосіб посіву сої, бюл. № 2. - 1995 та Патент України № 7309 МПК А01С 7 / 00. Спосіб посіву сої, бюл. № 2. - 1995, Патент України № 103991 С, МПК С12N 1/20, А01Р 1/00, A01N 63/02. бюл. № 24, опубл. 25.12.2013), Патент України № 104991, МПК А01N 33/16, А01N 63/00, А01С 21/00, А01С 1/06 / Спосіб застосування мікробіологічних препаратів на посівах сої, бюл. № 7, опубл. 10.04.2014.] Але в останні роки селекціонери винайшли нові сорти гречки та нові препарати захисної та удобрювальної дії, які забезпечують вищу продуктивність та стійкість рослин до захворювань, покращують харчову та посівну якість насіння. Задача корисної моделі - встановити вплив мікробіологічних препаратів за обробки насіння гречки сорту Оранта мікробним препаратом Флавобактерином, а також обприскування посівів у фазі цвітіння рістрегулюючою рідиною мікробного походження Кладостим - 100 мл/га на фоні сидеральних добрив на асоціативну активність у системі ґрунт-рослина на ріст, розвиток та продуктивність культури. Поставлена задача вирішується тим, що у способі вирощування гречки, що включає сівбу, згідно з корисною моделлю, насіння гречки сорту Оранта перед сівбою обробляють Флавобактерином та обприскують посіви у фазі цвітіння Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. Новим у запропонованій корисній моделі є застосування нових мікробіологічних препаратів Флавобактерин за обробки насіння гречки сорту Оранта перед сівбою та обприскування посівів у фазі цвітіння рістрегулюючою речовиною Кладостим - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. Тимчасовий польовий дослід проводили у 2011-2014 рр. на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН відповідно до загальноприйнятої методики за чотирифакторною схемою у триразовому повторенні. Загальна площа під дослідом - 1,0 га. Дослідження проводилися із рекомендованими для зони Лісостепу сортами гречки Вікторія, Антарія, Оранта. Сівбу гречки в 2011-2014 роках проводили в першій декаді травня звичайно-рядковим способом сівби (ширина міжрядь - 15 см, норма висіву - 3,0 млн. схожих насінин на 1 га). Схема досліду складалася із чотирьох факторів в технології вирощування сортів гречки, форма та розмір дослідної ділянки була така: прямокутна ділянка загальною довжиною - 10,0 м, шириною - 4,0 м; довжина облікової частини становила 8,3 м, ширина облікової частини - 3,0 м; ширина поздовжніх захисних смуг - 0,5 м, кінцевих - 0,85 м; загальна площа ділянки становила 2 2 40,0 м , площа облікової частини - 25,0 м . Дослідні ділянки розміщувались у схемі польового досліду систематичним методом. Навколо дослідної ділянки передбачалася захисна смуга шириною 10,0 м. Крім цього, схема досліду була побудована так, щоб можна було відділити вплив чинників першого, другого та третього порядків або їх взаємодію, тому варіанти досліду були виділені в окремі блоки, між якими були передбачені смуги для розвертання техніки шириною 10,0 м. Блоки дослідних ділянок мали триразове повторення і розмежовувалися доріжками шириною 1,0 м. Дослідні ділянки в межах блоків також розмежовувалися доріжками, ширина яких складала 0,5 м. В досліді вивчалися: I. Фактор "А" - "удобрення" 1. Контроль (без добрив) 2. Сидеральні добрива II. Фактор "В" - "сорт" 1. Вікторія (контроль). 2. Антарія. 3. Оранта. III. Фактор "В" - обробка насіння: фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії 1. Контроль (без обробки); 2. Фізична обробка (озонування); 3. Хімічна обробка (іонами срібла); 4. Бактеризація (Хетомік); 5. Бактеризація (Біополіцид); 6. Бактеризація (Флавобактерин) мікробіологічними препаратами азотфіксуючої дії 7. Контроль (без обробки); 8. Бактеризація (Поліштамова форма фосфонітрагіну); 1 UA 110300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 9. Бактеризація (Мікрогумін); мікробіологічними препаратами фосфатмобілізуючої дії 10. Бактеризація (Поліміксобактерин); 11. Бактеризація (Фосфоентерин). IV. Фактор "С" - обробка посівів: 1. Контроль (без обробки) 2. Обприскування посівів біопрепаратом Кладостим. Фактор "А" 3 х фактор "В" - 11 х фактор "С" -2 × 3 повторення = 198 ділянок. 2 Загальна площа ділянки - 35 м 2 Облікова площа - 25 м Всього під дослідом - 0,6 га. Фактор "А" - 2 х Фактор "В" - 3 х Фактор "С" - 11 х Фактор "Д" - 2 х потворність 3=396 ділянок. Площа загальної ділянки - 40 кв. м х 396=1,60 га. Облікова площа ділянки - 25 кв.м х 396 ділянок = 1,00 га. Протягом 2011-2014 років на базі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН виконали тимчасові польові дослідження щодо застосування на двох фонах - (заробка сидеральних добрив та без них), обробка насіння трьох сортів гречки фізичним, хімічним та біологічними препаратами (згідно зі схемою досліду), а також обприскування посівів у фазі цвітіння гречки рістрегулюючою речовиною мікробного походження Кладостим. Даний препарат являє собою природний сапрофітний гриб (Cladosporium cladosporiodides 359), до складу якого входять мікроорганізми метаболіти, біологічно активні речовини іншого ґрунтового гриба. Він містить комплекс фітогормонів та елікситорів. Препарати для досліджень надав Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Агротехніка вирощування гречки - загальноприйнята. Попередник - зернові колосові культури + післяжнивна сівба гірчиці білої на зелене добриво. Заробку сидерату проводили дискуванням важкими дисковими боронами БДВП-4,2 в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 14-16см в два сліди. Передпосівний обробіток проводили культиватором "Європак" в агрегаті з трактором Т-150К на глибину 2-4см. Сівбу гречки в польовому досліді проводили після передпосівної культивації сівалкою СН-16 в агрегаті з трактором ХТЗ-25-1, при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 12-14 °C з заробкою його на 3-4 см та наступним прикочуванням кільчастошпоровими котками ЗККШ-2,8 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6. Збирання гречки проводили комбайном СК-5, переобладнаним для дрібноділянкового збирання культури у фазі повної стиглості при вологості насіння 14-16 %. Структура досліджень. Упродовж періоду вегетації рослин гречки, в польовому досліді проводили наступні фенологічні спостереження, біометричні виміри та лабораторні аналізи зразків рослин, ґрунту та насіння. Перед закладкою досліду та після збирання визначали агрохімічні властивості ґрунту. Для визначення початкової характеристики ґрунту дослідної ділянки відбирали по діагоналі ділянок 5-6 зразків ґрунту і визначали в них: рН сольове - потенціометрично; азот легкогідролізований - за Корнфільдом; рухомий фосфор і обмінний калій - за Чіріковим. Фенологічні спостереження проводили за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур - (К. - 2000). Облік густоти стояння та висоти рослин Підрахунок кількості рослин проводили в 2 періоди: після повних сходів та в період збирання на всіх варіантах в 2-х повтореннях. Підрахунок та вимірювання висоти проводили на 1 погонному метрі в трьох місцях кожного варіанту в 2-х повтореннях на фіксованих площадках. Облік бур'янів, хвороб та шкідників на посівах гречки проводили за методикою проф. Трибеля C.O., (2001). Контроль за вологістю ґрунту в шарі 0-100 см визначали через 10 см термостатно-ваговим методом у фазі сходів, 1-го справжнього листка, цвітіння та перед збиранням. Щільність складання ґрунту визначали в шарі ґрунту: 0-5 см, 5-10 см, 10-20 та 20-30 см з використанням приладу Comrastion-tester. Інтенсивність накопичення органічної сухої речовини проводили шляхом висушування паралельно сформованих наважок до постійної маси при температурі 105 °C. Фотосинтетичний потенціал розраховували за сумою площі листків та за відповідний період часу. 2 UA 110300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інтенсивність фотосинтезу визначали за кількістю поглиненої вуглекислоти (мг СО 2) листками культури на світлі з розрахунку на одиницю його поверхні (дм) за одиницю часу (годин). Чисту продуктивність фотосинтезу - за методикою А.А.Ничипоровича та ін. (1961), згідно з формулою Кідда Веста-Бріггса. Снопи культури відбирали з коренями на І-ІІІ повтореннях для визначення структури врожаю - за методикою Державної служби України з охорони прав на сорти рослин. Облік урожаю насіння проводили методом суцільного збирання комбайном СК-5 і зважуванням з кожної ділянки. Якісні показники насіннєвого матеріалу визначали, згідно з ГОСТ 12038-84; ДСТУ 4138 2002. Математичну обробкуодержаних результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985). Економічну оцінку технології вирощування гречки, залежно від схем досліджень та розроблених технологічних карт, розраховували за методикою ННЦ Інституту аграрної економіки НААН України та відповідно до цін на насіння гречки, що склалися у 2014 році. Енергетичний та біоенергетичний аналіз - за методикою та довідковими даними, викладеними О.К. Медведовським та Н.І. Іваненком (1988). Чисельність мікроорганізмів у ґрунті за методикою, викладеною В.В. Волкогон, (2010). Місце проведення досліджень - Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН с. Самчики. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений середньосуглинковий, слабозмитий, малогумусний на лесоподібному суглинку буровато-палевого забарвлення, ділянка належить до першої технологічної групи ґрунтів. Клімат зони Західного Лісостепу помірно-континентальний, загалом характеризується м'якими зимами, нежарким літом і достатньою кількістю опадів. Хоча останніми роками спостерігається підвищений температурний режим весняних і, особливо, літніх місяців з надмірною кількістю опадів при дуже нерівномірному розподілі їх за вегетацію (табл. 1). Круп'яні культури належать до різних родин, але щодо залежності від метеорологічних умов істотно відрізняються від них і мають певні особливості. Для створення високих врожаїв ця культури вимоглива до температурного та зволоженого режимів. За кількістю опадів початок повних сходів, що проходив у І декаду травня, різко відхилялись від середньобагаторічних даних, що спричинило затримку в проростанні. Так у період І декади опади були відсутні, середньодобова температура повітря склала 13,3 °C, що відповідає середньобагаторічному значенню, хоча спостерігалось зниження мінімальної температури повітря та на поверхні ґрунту до - 1,0 °C. У II та II декадах спостерігалось підвищення середньодобової температури повітря до 16,4 °C та 20,7 °C. Крім цього в II декаді випало 90 % загальної кількості опадів за травень, решта в III декаді. Загалом у травні середньодобова температура повітря у травні була вищою середньобагаторічних показників на 3,5 °C, а кількість опадів майже у 2,5 рази більшою. На відміну від травня загальна кількість опадів за червень склала 70,1 мм при середньобагаторічному значенні 102,3 мм. Зокрема, на першу декаду червня припадає 55,4 % загальної кількості опадів, тоді як на другу та третю, відповідно, 10,4 % та 34,2 %. Середньодобова температура повітря у червні була на 1,2 °C вищою середньобагаторічного значення. Липень був теплішим середньобагаторічних показників на 3,4 °C. На відміну від червня, кількість опадів склала 323,8 мм при середньо багаторічному значенні - 126,6 мм. Основна кількість опадів випала у другій (майже 70 % загальної кількості), тоді як у першій - 29,1 % та третій декаді - близько 1 %. Початок серпня характеризувався значним підвищенням середньодобової температури повітря. Зокрема, у І декаді її показники коливались від 21,6 °C до 27,8 °C, максимальна температура повітря становила 24,5-37,5 °C, у II та III декадах відбулося поступове зниження середньодобової температури повітря до 22,9 °C та 17,4 °C. Загальна кількість опадів у серпні склала 123,9 мм (І декада - 22,0 мм, II декада - 8,2 мм, III декада - 97,7 мм) при середньобагаторічному значенні 94,3 мм. У І та II декадах вересня спостерігалось значне підвищення середньодобової (до 19,0 °C та 16,5 °C, відповідно) температури повітря при середньобагаторічному значенні за вересень 13,2 °C за повної відсутності опадів. У III декаді вересня відбулося значне зниження середньодобової температури повітря до 11,8 °C та випало 17,3 мм опадів. Загалом середньодобова температура вересня була вищою середньобагаторічних значень на 2,6 °C, а кількість опадів склала 28,8 % до середньобагаторічного значення. Таким чином, виходячи з наведеного аналізу можна стверджувати, що погодні умови вегетаційного періоду 2014 року були не зовсім сприятливими 3 UA 110300 U для отримання дружніх сходів, росту і розвитку культури пізніх строків сівби, формування їх продуктивності. Таблиця 1 Погодні умови вегетаційного періоду 2011-2015рр. за вегет. період рік + до + до + до + до + до + до + до + до факт. факт. факт. факт. факт. факт. факт. факт. сб. сб. сб. сб. сб. сб. сб. сб. Температура повітря,° С 2011 10,2 + 2,0 16,5 + 3,2 20,4 + 2,3 21,8 + 2,8 20,4 + 2,3 16.1 + 2,9 6,2 - 1,0 15,9 +2,1 2012 10,8 + 2,6 18,7 + 5,5 21,8 + 3,7 24,7 + 5,7 21,1 + 3,0 16,4 + 3,2 9,6 + 2,4 17,6 +3,7 2013 11,3 +3,1 19,8 + 6,6 21,2 + 3,1 20,8 + 1,2 20,2 + 2,1 12,3 -0,9 9,5 +2,3 16,4 +2,5 2014 9,7 + 1,4 16,8 + 3,5 19,4 + 1,2 22,4 + 3,4 21,9 + 3,8 15,8 + 2,6 2015 9,1 +0,8 17,4 +4,0 21,6 +3,4 22,9 +4,7 23,6 +5,4 17,8 +4,6 Сума опадів, мм + +138, +160, +151, 2011 58,7 42,1 - 19,7 240,4 287,4 13,3 -79,1 5,4 -54,1 32,6 -8,1 679,9 13,3 5 8 4 +167, + 1160, +628, 2012 213,3 20,5 -41,3 346,4 +244, 192,6 +66,0 194,5 72,2 +12,5 120,9 +78,7 9 100,2 4 3 + +241, +186, +465, 2013 36,8 -8,6 139,1 344,0 115,1 -11,5 96,4 +2,1 246,2 19,9 -22,3 997,5 77,3 9 5 4 + + + + + 2014 85,5 152,5 -9,9 70,1 323,8 123,9 17,3 31,7 34,7 40,1 90,7 32,2 2015 57,5 +11,4 122,0 +58,6 85,4 -16,3 91,1 -39,0 9,2 -85,6 144,9 +85,8 квітень 5 10 15 20 25 30 35 травень червень липень серпень вересень жовтень Проведені експериментальні дослідження показали, що обробка насіння фізичним та біологічним методами, обробка посівів мікробіологічним препаратом Кладостим позитивно впливали на ріст і розвиток рослин. Так, залежно від препарату та способу обробки, фенологічні спостереження показали, що за сприятливих погодних умов весни і достатньої вологості ґрунту в досліді було одержано дружні сходи гречки на 8-9 день після сівби. Початок фенологічних фаз (поява сходів, гілкування, цвітіння) на ділянках, де висівали оброблене озоном насіння, спостерігався на 3 дні раніше, а бактеріальними препаратами Поліміксобактерином, Флавобактерином на 1-2 дні раніше, ніж на контролі (без обробки насіння). Дозрівання насіння, навпаки, спостерігалось раніше на контролі. На ділянках, де висівали оброблене насіння, рослини продовжували вегетацію протягом 4-5 днів, найбільше за обробки біопрепаратами удобрювальної дії. Залежно від виду препарату висота рослин перевищувала контроль на 6-12 см. Густота рослин найбільшою була на ділянках де висівали насіння препаратами захисної дії, зокрема на 11-22 % польова схожість перевищувала контрольний варіант за обробки озоном та колоїдним розчином срібла. Серед бактеріальних препаратів найкращу біофунгіцидну захисну дію забезпечив Флавобактерин та Хетомік. Погодні умови вегетаційного періоду гречки у 2014 році були досить сприятливими для розвитку хвороб гречки. За сучасними даними на Землі нараховується більше 40000 збудників хвороб рослин, які характеризуються різним відношенням до субстрату живлення, фізіологічного стану рослин, певним тканинам та органам. У процесі обстеження посівів нами відмічено симптоми таких хвороб: несправжня борошниста роса, аскохітоз, сіра гниль, фузаріозна коренева гниль, філостиктоз, рамуляріоз, фітофтороз, церкоспороз, оливкова пліснява, сажка, склеротініоз, біла ніжка, парша, альтернаріоз, бактеріоз, дірчастий бактеріоз, вірусний опік гречки, мозаїка. Поширення та інтенсивність розвитку цих хвороб досить істотно залежала не тільки від погодних умов року, а також від досліджуваних чинників. Виявлено, що посіви гречки, де насіння не обробляли, були менш толерантними до несправжньої борошнистої роси, аскохітозу, сірої гнилі, фузаріозної кореневої гнилі, окремі плями церкоспорозу та інших хвороб. Застосування обробки насіння та посівів дозволили істотно знизити ступінь ураженості посівів збудниками хвороб фузаріозної кореневої гнилі, несправжньої борошнистої роси, аскохітозу, оливкової плісняви, сажки, церкоспорозу. Вплив препаратів удобрювальної дії для захисту рослин гречки від хвороб можна трактувати не як пряму дію на хворобу, а швидше як наслідок покращення умов для росту і розвитку 4 UA 110300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 рослин, формування фотосинтетичної продуктивності, та звільнення рослин від супутніх хвороб. Зниження ураженості хворобами також пов'язане з антагоністичною дією досліджуваних препаратів на патогенні мікроорганізми. Застосування препаратів сприяло формуванню елементів структури урожаю. У дослідженнях ми визначали наступні біометричні показники, що впливають на продуктивність гречки: висоту рослин, кількість гілок, в т.ч. 1-го порядку, суцвіть, зерен, в т.ч. повноцінних. Найінтенсивніший ріст стебла спостерігався у фазі початку цвітіння (22-26 днів після сходів). Рослини швидко набирали висоту, одночасно утворюючи гілки і суцвіття. Уповільнювався або припинявся їх ріст на початку побуріння плодів. Серед досліджуваних сортів гречки найбільший ріст стебла забезпечили рослини сорту Вікторія - 125,5-136,4 см, Оранта -118,8-124,6 см, та Антарія 113,5-119,5 см, за припосівної обробки насіння відповідно Озоном, Мікрогуміном та Флавобактерином, за обприскування посівів Кладостимом. Встановлено, що обробка насіння у поєднанні з обробкою посівів Кладостимом рістстимулюючим мікробіологічним препаратом на фоні заорювання сидеральних добрив істотно впливала на збільшення репродуктивних органів гречки. Найбільшу кількість гілок у сортів Оранта і Вікторія забезпечили посіви за припосівної обробки насіння Озоном, Мікрогуміном, Поліміксобактерином, Поліштамовою формою - відповідно 3,0 і 3,2 шт. Звідси і найбільша кількість гілок першого порядку була у рослин даних сортів Оранти - 2,4 шт., Вікторії 2,3 шт., та Антарії - 2,2 за удобрення сидератами. В цілому удобрені посіви в середньому по досліду формували рослини з істотно більшою кількістю як загальної кількості гілок (3,3 шт. проти 2,2 на контролі), так і гілок першого порядку - відповідно 2,1 проти 1,6 шт. Оброблений посів забезпечив і більшу кількість суцвіть на рослині, що в середньому по досліду більше на 10 % проти контролю (без обробки). Серед сортів що вивчались, в середньому за чотири роки, найбільшу кількість суцвіть формував сорт Оранта - 25 шт. у оброблених посівах Кладостимом за припосівної обробки насіння озоном. За кількістю утворених зерен рослини з оброблених посівів більше на 55 % (182 шт. проти 120) випереджали з необроблених, в тому числі за кількістю повноцінного зерна на 25 % (58 шт. проти 45). Основним критерієм, який дає змогу оцінити ефективність застосування різних заходів для поліпшення умов вирощування гречки є їх вплив на врожайність. Під час проведення досліду нами здійснено послідовний добір найбільш ефективних препаратів для трьох сортів гречки. Найбільшу продуктивність насіння формував сорт Вікторія за обробки насіння бактеріальними препаратами Флавобактерином - 2,30-2,30 т/га, Мікрогуміном - 2,30-2,33 т/га, та Поліміксобактерином - 2,10-2,20 т/га, що забезпечило приріст до контролю (без обробки насіння) в межах 0,32-0,48 т/га, або 17-26 % до контролю (табл. 2) Сорт Оранта найбільшу врожайність забезпечив за обробки насіння Мікрогуміном - 2,202,23т/га (3-5 % до контролю), Флавобактерином - 2,34-2,40 т/га (11-13 % до контролю) та препаратів на основі Фосфатмобілізуючих бактерій Полімксобактерином та Фосфоентерином 2,15-2,20 т/га, або 2 % до контролю. На гречці сорту Антарія найкращу врожайність забезпечили варіанти комплексної обробки посівів Кладостимом за припосівної обробки насіння Біопрепаратами - Мікрогуміном - 2,36-2,38 т/га, Флавобактерином - 2,30-2,33 т/га, Поліміксобактерином - 2,00-2,10 т/га. Отриманні прибавки врожайності були в межах 0,10-0,58 т/га (12-33 % до контролю). Проте максимальні прирости врожайності усі досліджувані сорти гречки показали за обробки насіння фізичним способом - Озонуванням. Зокрема, у поєднанні з обробкою посівів Кладостимом, у сорту Вікторія прибавка становила 0,46 т/га, у сорту Оранта - 0,13 т/га, у Антарії - 0,35 т/га. Серед досліджуваних сортів найбільш врожайним, в середньому по варіантах, був сорт Оранта - 2,12 т/га, та Антарія - 1,89 т/га. Найменша врожайність у сорту Вікторія - 1,82 т/га. Результати досліджень продуктивності за п'ять років (2011-2015 pp.) показали, що найбільш комплементарні до Мікрогуміну виявилися сорти Вікторія та Антарія який забезпечив вищий приріст урожайності зерна порівняно з контролем на 0,34 т/га та 0,33 т/га. Найвища продуктивність виявлена у сорту Атарія на варіанті, де насіння обробляли Флавобактерином в поєднанні з оприскуванням посівів Кладостимом 2,68 т/га або приріст перевищив на 0,38т/га (табл. 2). Таким чином, при вирощуванні сортів гречки Вікторія, Антарія та Оранта, для зменшення ураження рослин хворобами, підвищення врожайності, покращення харчової цінності зерна та покращення посівних якостей насіння у технології вирощування потрібно обробляти насіння 5 UA 110300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 гречки сорту Вікторія Озоном, Флавобактерином, Поліміксобіктерином, та Мікрогуміном. Сорту Антарія - Мікрогуміном, Флавобактерином, Озоном, та сорту Оранта -Мікрогуміном, Флавобактерином, Озоном з обробкою посівів зазначених сортів Кладостимом. Запропонована обробка насіння гречки Озоном, Поліштамом фосфатмобілізуючих мікроорганізмів дозволяє інтенсифікувати вегетативний та генеративний розвиток рослин так саме ефективно, як і обробка найбільш діючими штамами. Крім цього, обробка Флавобактерином дозволяє вирішити проблему штамово-сортової специфічності, так як дія поліштамової форми ефективніша по відношенню до великого кола сортів, ніж окремі штами фосфатмобілізуючих організмів. Механізм впливу інтродукованих бактерій на рівень захворюваності посівів рослин на нашу думку має комплексний характер. Бактерії поліпшують мінеральне живлення рослин, стимулюють їх ріст, збільшують стійкість до абіотичних і біотичних стресорів. Для встановлення прояву максимальної дії стимуляції озоном посівних якостей насіння та його знезараження, проби обробленого посівного матеріалу закладали на пророщення на другий, сьомий і десятий день. За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що ефект стимуляції насіння найкраще проявляється на 7-10 день після обробки порівняно з контрольним зразком (без озонування). Тобто на десятий день в найбільшій мірі включаються фізіологічні ростові процеси в насінині як результат дії обробки озоном. Зокрема результати дослідів свідчать, що проби насіння висіяні на другий день після обробки не показали суттєвої переваги за енергією проростання і лабораторною схожістю порівняно з контрольним варіантом, тоді як зразки закладені на сьомий та десятий день після обробки показали приріст енергії проростання 2-8 % в гречки залежно від сорту. Відповідний вплив озонування і на лабораторну схожість насіння, яка зростала на 4-5 %. Так, наприклад, в сорту Вікторія за обробки насіння озоном енергія проростання насіння збільшувалась до 94 % проти 89 % на контролі (без обробки), відповідно і лабораторна схожість зростала з 92 до 96 %. Спостерігався і приріст маси 1000 штук паростків, з 16,2 гр. на контролі, до 18,0 гр. за озонування. Проте, найбільший приріст маси паростків був на варіантах за обробки насіння бактеріальними препаратами удобрювальної дії - Мікрогуміном та Поліміксобактерином, відповідно 116-118 % до контролю (фіг. 1-4). На фіг. 1 зображені результати аналізування ураженості проростків насіння гречки, сорт Антарія (метод рулонів). Насіння без обробки (контроль). На фіг. 2 зображені результати аналізування ураженості проростків насіння гречки, сорт Антарія (метод рулонів). Насіння оброблено розчином колоїдного срібла. На фіг. 3 зображені результати аналізування ураженості проростків насіння гречки, сорт Антарія (метод рулонів). Насіння оброблено бактеріальним препаратом захисної дії Хетомік. На фіг. 4 зображені результати аналізування ураженості проростків насіння гречки, сорт Антарія (метод рулонів). Насіння оброблено бактеріальним препаратом захисної дії Біополіцид. Застосування біологічних препаратів комплексної дії для обробки насіння та посівів гречки є наступним кроком в насиченні екологічних ніш та дозволяє підняти на новий рівень продуктивності агроценозу з найменшими енергетичними затратами для його реалізації, є новим кроком в теоретичному обґрунтуванні регулювання агрокліматичних умов для круп'яних культур. Таблиця 2 Урожайність гречки різних сортів в залежності від обробки насіння та посівів мікробіологічними препаратами (2011-2014 pp.) Гречка Вікторія (сорт фактор А) Контроль (без обприскування Обприскування посівів препаратом посівів) Кладостим (фактор В) Урожайність т/га Урожайність т/га Приріст Варіант обробки Приріст № до насіння (фактор С) до % 201 201 201 201 Сере контрол % Сере контрол 2011 2012 2013 2014 ю. днє 1 2 3 4 днє ю, ± ± 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль(без 1 1,65 1,83 3,14 1,78 2,10 - 1,71 1,89 3,28 1,82 2,18 обробки) Фізична обробка 2 1,82 2,06 3,50 2.20 2,40 0,30 14 2,13 2,14 3,60 2,28 2,54 0,36 17 (озонування) 6 UA 110300 U Продовження таблиці 2 Хімічна обробка 1,67 1,91 3,30 2,00 2,20 0,10 5 1,75 2,00 3,46 2,12 2,33 (іонами срібла) Бактеризація 4 1,68 1,98 3,37 1,90 2.21) 0,10 5 1,80 2,02 3,45 1,95 2,30 (Хетомік) Бактеризація 5 1,69 1,95 3,30 1,90 2,21 0,11 5 1,71 1,99 3,40 2,00 2,28 (Біополіцид) Бактеризація 6 1,91 2,20 3,55 2,30 2,49 0,39 19 1,94 2,25 3,60 2,30 2,53 (Флавобактерин) Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії Контроль(без 7 1,65 1,82 3,12 1,80 2,10 - 1,71 1,90 3,27 1,88 2,19 обробки) Бактеризація 8 1,87 2,00 3,30 1,90 2,27 0,17 8 1,89 2,07 3,36 1,95 2,32 (Фосфонітрагін) Бактеризація 9 1,80 2,22 3,53 2,30 2,46 0,36 17 1,88 2,27 3,63 2,33 2,53 (Мікрогумін) Бактеризація 10 (Поліміксобактерин 1,85 2,04 3,48 2,10 2,37 0,27 13 1,92 2,11 3,50 2,20 2,43 ) Бактеризація 11 1,80 2,02 3,30 2,00 2,28 0,18 9 1,83 2,05 3,35 2,11 2,34 (Фосфоентерин) Гречка Оранта Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль(без 1 1,77 2,27 3,42 2,10 2,39 - 1,8 2,34 3,45 2,12 2,43 обробки) Фізична обробка 2 1,99 2,48 3,81 2,22 2,63 0,24 10 2,2 2,52 3,83 2,25 2,70 (озонування) Хімічна обробка 3 1,81 2,33 3,50 2,15 2,45 0,06 3 1,89 2,37 3,50 2,20 2,49 (іонами срібла) Бактеризація 4 1,8 2,38 3,55 2,18 2,48 0,09 4 1,83 2,42 3,60 2,20 2,51 (Хетомік) Бактеризація 5 1,86 2,37 3,48 2,20 2,48 0,09 4 1,86 2,44 3,60 2,26 2,54 (Біополіцид) Бактеризація 6 2,14 2,56 3,80 2,34 2,71 0,32 13 2,19 2,64 3,85 2,40 2,77 (Флавобактерин) Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії Контроль(без 7 1,77 2,29 3,43 2,10 2,40 - 1,8 2,34 3,46 2,16 2,44 обробки) Бактеризація 8 2 12 2,44 3,55 2,20 2,58 0,18 8 2,12 2,48 3,55 2,21 2,59 (Фосфонітрагін) Бактеризація 9 1,88 2,59 3,77 2,20 2,61 0,21 9 2,01 2,67 3,80 2,23 2,68 (Мікрогумін) Бактеризація 10 (Поліміксобактерин 2,1 2,39 3,65 2,18 2,58 0,18 8 2,14 2,44 3,70 2,20 2,62 ) Бактеризація 11 1,94 2,42 3,60 2,15 2,53 0,13 5 2,1 2,48 3,62 2,20 2,60 (Фосфоентерин) Гречка Антарія Обробка насіння фізичними способами та мікробіологічними препаратами захисної дії Контроль (без 1 1,70 2,12 3,30 1,80 2,23 - 1,70 2,19 3,40 1,89 2,30 обробки) Фізична обробка 2 1,90 2,29 3,66 2,20 2,25 0,02 1 2,04 2,38 3,78 2,24 2,61 (озонування) Хімічна обробка 3 1,75 2,23 3,44 2,00 2,36 0,13 6 1,83 2,27 3,51 2,18 2,45 (іонами срібла) Бактеризація 4 1,84 2,26 3,50 2,00 2,40 0,17 8 1,89 2,30 3,56 2,15 2,48 (Хетомік) 3 7 0,15 7 0,12 6 0,10 5 0,35 16 0,13 6 0,34 16 0,24 11 0,15 7 0,27 11 0,06 3 0,08 30,11 5 0,34 14 0,15 6 0,24 10 0,18 7 0,16 7 0,31 13 0,15 7 0,18 8 UA 110300 U Продовження таблиці 2 Бактеризація 1,79 2,21 3,50 2,10 2,40 0,17 8 1,85 2,29 (Біополіцид) Бактеризація 6 2,10 2,22 3,61 2,30 2,56 0,33 15 2,15 2,53 (Флавобактерин) Обробка насіння мікробіологічними препаратами удобрювальної дії Контроль(без 7 1,70 2,11 3,32 1,78 2,23 - 1,70 2,20 обробки) Бактеризація 8 2,09 2,34 3,40 2,00 2,46 0,23 10 2,12 2,38 (Фосфонітрагін) Бактеризація 9 1,90 2,45 3,70 2,36 2,60 0,37 17 1,92 2,57 (Мікрогумін) Бактеризація 10 (Поліміксобактерин 2,02 2,29 3,58 2,00 2,47 0,24 11 2,08 2,34 ) Бактеризація 11 1,80 2,22 3,53 2,00 2,39 0,16 7 1.85 2,30 (Фосфоентерин) НІР05, ц/га А-сорт 0,17 0,26 0,30 0,19 В-обробка посівів 0,17 0,26 0,30 0,19 С-обробка насіння 0,37 0,30 0,35 0,27 АВ- взаємодії 0,25 0,28 0,35 0.27 АС- взаємодії 0,52 0,46 0,42 0,52 ВС- взаємодії 0,52 0,46 0,42 0,52 5 5 10 15 20 3,54 2,15 2,46 0,16 7 3,70 2,33 2,68 0,38 17 3,40 2,00 2,33 3,45 2,05 2,50 0,17 7 3,77 2,38 2,66 0,33 14 3,65 2,10 2,54 0,21 9 3,60 2.07 2,46 0,13 6 Економічну ефективність за вирощування круп'яних культур в Україні можливо оцінити по загальній вартості за додатковою прибавкою врожаю: Спосіб вирощування гречки сорту Оранта та обробка насіння Фловобактерином + обприскування посівів Кладостимом за п'ять років одержали найвищий приріст урожаю 0,34 т/га. Вартість валової продукції від приросту становить 0,34 т/га х 800 грн/ц. = 2720 грн./га. Витрати на проведення обробки насіння, обробки посівів становить 450 грн./га. Витрати на збирання, перевезення та очистку додаткової продукції - 300 грн./га. Разом витрати становлять 750 грн./га. Додатковий прибуток від застосування обробки насіння та посівів 1970 грн./га. Рівень рентабельності 186 %, собівартість 1 ц зерна 166 грн. Висновки 1. Залежно від застосування мікробіологічних препаратів встановлено різну реакцію на досліджувані сорти гречки. Рослини цих сортів формували більшу кількість гілок, коробочек, повноцінного насіння, масу 1000 насінин. 2. Спосіб вирощування гречки сприяє покращення харчової цінності зерна та покращення посівних якостей насіння у технології вирощування. 3. Встановлено, що в умовах Західного Лісостепу України перед сівбою найбільш доцільно насіння гречки сорту Оранта обробляти Флавобактерином та у фазі цвітіння обприскувати посіви препаратом мікробного походження Кладостим на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб вирощування гречки, що включає сівбу насіння гречки, який відрізняється тим, що насіння гречки сорту Оранта перед сівбою обробляють Флавобактерином та обприскують посіви у фазі цвітіння Кладостимом - 100 мл/га з використанням 200 л/га робочої рідини на фоні заробки сидеральних добрив у ґрунт. 8 UA 110300 U 9 UA 110300 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10