Спосіб засекречування візуальної інформації

Реферат: Спосіб засекречування візуальної інформації, згідно з яким здійснюють засекречування конфіденційної візуальної інформації від несанкціонованого доступу. На першому такті розповсюдження сигналу збудження здійснюється запис станів клітин клітинного автомату та станів клітин додаткового клітинного автомату, який має відповідну розмірність. З кожним тактом розповсюдження сигналу збудження здійснюють зчитування стану клітини додаткового клітинного автомата, яка вибирається згідно із заданим законом сканування додаткового клітинного автомата. Додають за модулем два значення стану вибраної клітини додаткового клітинного автомата до стану збудженої клітини клітинного автоматау та до станів клітини її околиці на відповідному часовому такті розповсюдження сигналу збудження. Результат додавання за модулем два формують на виході збудженої клітини клітинного автомата на заданому часовому такті, який визначає значення біту ключової бітової послідовності. Кожна клітина додаткового клітинного автомата здійснює додавання за модулем два значення сигналів від клітин власної околиці з власним станом. UA 112182 U (54) СПОСІБ ЗАСЕКРЕЧУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ UA 112182 U UA 112182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до криптографії, зокрема засекречування конфіденційної візуальної інформації від несанкціонованого доступу. Відомо спосіб кодування зображень на основі перетворень (RU 2050698, 20.12.1995 р.), де зображення піддається унітарному математичному перетворенню (перетворення Фур'є), а отримані коефіцієнти перетворення кодуються шляхом додавання маски - ключа, яка має випадкову фазову характеристику. Недоліком даного способу є низький рівень надійності захисту за рахунок визначення можливих комбінацій шляхом послідовного перебору та розсекречування зображення. Спосіб має низьку завадозахищенність завдяки низькій стійкості до шумових завад збоїв в каналі зв'язку. Відомо спосіб засекречування візуальної інформації (Патент України № 22285, Опубл. 2001 - Бюл. № 5), який полягає у оцифровуванні зображень, прямого перетворення Фур'є, зміну фаз складових отриманого спектра за допомогою ключа-перетворювача та обернене перетворення Фур'є на передавальному боці, а також зворотні перетворення на приймальному боці. Ключперетворювач фаз складових спектра реалізують у вигляді фазових складових спектра, отриманого зображення, сформованого випадковою шумовою функцією, вводять на передавальному боці ключ-перетворювач амплітудних складових спектра і відповідний йому ключ-перетворювач амплітудних складових спектра на приймальному боці, який реалізують у вигляді фільтра зі смуговою амплітудно-частотною характеристикою в області середніх частот. Недоліком даного способу є низька надійність захисту інформації, яка обумовлена тим, що використовують перетворення Фур'є та додаткові перетворення оцифрованого зображення. А також недоліком є низька швидкодія, за рахунок додаткових перетворень та шифрування модуля та фази сигналів. Найбільш близьким до способу, що заявляється є спосіб засекречування візуальної інформації (Патент України на корисну модель № 99465, Опубл. 10.06.2015 р., Бюл. № 11), згідно з яким здійснюють оцифровування зображення, яке проектують на матричний дискретний пристрій, здійснюють його сканування по заданому закону та зчитують двійковий код, який кодує колір та яскравість кожної клітини. Згідно з вибраним алгоритмом блокового шифрування здійснюють шифрування з сформованим кодом ключа, а формування коду ключа здійснюють шляхом встановлення вибраних клітин клітинного автомата в одиничний стан, розповсюджують сигнал збудження по клітинах клітинного автомата, які знаходяться у одиничному стані та формують код кожного підключа зі значень станів клітин заданої околиці для кожної клітини, що знаходиться у збудженому стані. Для розсекречування отриманої шифрограми коди підключів формують аналогічно як для засекречування, зі станів розрядів кодів, які розташовані у відповідних позиціях усіх дискретних елементів зображення, та формують коди клітин, формують матричні поля, кількість яких визначається кількістю розрядів коду одного дискрету зображення, матричні поля послідовно сканують поблоково, за допомогою підключів та вибраного алгоритму шифрування формують шифрограму, яку подають у канал передачі. Недоліком даного способу є низька надійність захисту інформації, яка обумовлена тим, що формування ключа здійснюється стаціонарними бітовими картами, які не дають функціональної зміни ключової бітової послідовності в часі, а також обмеження довжини періоду формування бітової послідовності при формуванні ключової гами. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення надійності захисту відеоінформації за рахунок можливості зміни закону поблокового сканування та подання зображення множиною розрядних шарів, а також за рахунок власного формування підключів, коди яких залежать від реалізованого блока формування підключів на основі клітинного автомата. Крім цього задачею корисної моделі також є збільшення довжини ключа шифрування, що дозволяє здійснювати потокове шифрування усього масиву бітової послідовності. Задачею корисної моделі також є: - підвищення швидкодії засекречування зображення шляхом шифрування за рахунок формування одного біту на виході клітинного автомата, що усуває потребу зчитування значення збудженої клітини разом з станами клітин її околиці; - збільшення довжини ключової бітової послідовності, що дозволяє збільшувати довжину блоків, а також здійснювати потокове шифрування відеоінформації; - спрощення підготовки початкових установок блока формування підключів за рахунок вільного використання станів клітинних автоматів без попереднього визначення форми траєкторії. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно зі способом засекречування візуальної інформації, відповідно до якого проектують зображення на матричний дискретний пристрій, здійснюють оцифрування зображення, сканують його по заданому закону та зчитують двійковий 1 UA 112182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 код, який кодує колір та яскравість кожної клітини, формують коди клітин, формують матричні поля, кількість яких визначається кількістю розрядів коду одного дискрету зображення, матричні поля послідовно сканують поблоково, за допомогою підключів та вибраного алгоритму шифрування формують шифрограму, яку подають у канал передачі, здійснюють шифрування двійкового коду із сформованим кодом ключа, здійснюють формування коду ключа шляхом встановлення вибраних клітин клітинного автомата в одиничний стан, розповсюджують сигнал збудження по клітинах клітинного автомата, для засекречування отриманої шифрограми коди підключів формують аналогічно як для розсекречування, зі станів розрядів кодів, які розташовані у відповідних позиція усіх дискретних елементів зображення. На першому такті розповсюдження сигналу збудження здійснюється запис станів клітин клітинного автомата та станів клітин додаткового клітинного автомата, який має відповідну розмірність, з кожним тактом розповсюдження сигналу збудження здійснюють зчитування стану клітини додаткового клітинного автомата, яка вибирається згідно із заданим законом сканування додаткового клітинного автомата, додають за модулем два значення стану вибраної клітини додаткового клітинного автомата до стану збудженої клітини клітинного автомата та до станів клітини її околиці на відповідному часовому такті розповсюдження сигналу збудження, результат додавання за модулем два формують на виході збудженої клітини клітинного автомата на заданому часовому такті, який визначає значення біту ключової бітової послідовності, кожна клітина додаткового клітинного автомата здійснює додавання за модулем два значення сигналів від клітин власної околиці з власним станом. На фіг. 1 представлена структурна схема пристрою, що реалізує спосіб засекречування візуальної інформації, на фіг. 2 - функціональна схема блока формування підключів, на фіг. 3 фрагмент структури додаткового клітинного автомата з організацією околиці Мура, на фіг. 4 функціональна схема однієї клітини додаткового клітинного автомата, на фіг. 5 - блок - схема однієї клітини клітинного автомата, на фіг. 6 - приклад передачі сигналу збудження у клітинному автоматі, на фіг. 7 - приклад функціонування додаткового клітинного автомата, на фіг. 8 приклад функціонування блока формування ключової послідовності. Пристрій, що реалізує спосіб засекречування відеоінформації (фіг. 1) містить блок 1 оцифровки зображення (БОЗ), перший та другий блоки 2,3 формування кодів підключів (БФКП), блок 4 блокового шифрування (ББШ), лінія 5 зв'язку (ЛЗ), блок 6 блокового дешифрування (ББДШ) та блок 7 відтворення цифрового зображення (БВІДЗ), причому вихід 8 БОЗ 1 підключений до першого входу 9 ББШ 4, до другого входу 10 якого підключений вихід 11 БФКП 2, вихід ББШ 4 підключений до першого виводу ЛЗ 5, другий вивід якої підключений до першого входу 12 ББДШ 6, другий вхід 13 якого підключений до виходу 14 БФКП 3, а вихід ББДШ 6 підключений до входу БВЦЗ 7. БФКП 2 (фіг. 2) містить клітинний автомат 15 (КА), додатковий КА 16 (ДКА) та систему 17 комутації (СК), вихід якої підключений до виходу 11 БФКП 2, інформаційні входи 18 1,…, 18N підключені до відповідних інформаційних виходів 19 1,…, 19N КА 15, виходи 201,…, 20N збудження якого підключені до входів 211,…, 21N управління СК 17, а входи 221,…, 22Ν ΚΑ 15 підключені до відповідних виходів 231,…, 23Ν ДКА 16. Фрагмент структури ДКА 16 (фіг. 3) містить n×m=N клітин 24, кожна з яких електрично зв'язана входами і виходами з усіма клітинами 24, що належать її околиці за околицею Мура. Клітина 24 ДКА 16 (фіг. 4) мітить тригер 25 (Т), диз'юнктор 26 та суматор 27 за модулем 2, перший вхід 28 якого підключений до виходу Τ 25 та до виходу 23 клітини, інформаційний вхід 29 Τ 25 підключений до виходу диз'юнктора 26, перший вхід якого підключений до входу 30 установки клітини, а другий вхід - до виходу суматора 27 за модулем 2, другий, третій, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий і дев'ятий входи 31 1,…, 318 якого підключені до інформаційних входів клітини 24, вхід 32 синхронізації підключений до тактового входу Τ 25, а вхід 33 підключений до входу обнуління Τ 25. Клітина КА 15 (фіг. 5) містить блок 34 формування інформаційного стану (БФІС) та блок 35 формування сигналу збудження (БФСЗ), причому вихід 36 БФІС 34 підключений до інформаційного виходу 18 клітини КА 15, вхід 37 підключений до входу початкової установки (ВПУ) клітини, тактовий вхід підключений до входу 32 синхронізації (CLK), а вісім інформаційних входів 381, …, 388, які підключені до відповідних виходів 36 клітин, що належать околиці, вхід 39 дозволу виконання функції підключений до виходу 40 збудження БФСЗ 35, який також підключений до виходу 20 збудження клітини, інформаційні входи 41 1,…, 418 підключені до відповідних інформаційних входів 381,…, 388 БФІС 34, входи 421,…, 428 підключені до виходів 431,…, 438 збудження відповідних клітин околиці, а входи 441,…, 448 обнуління збудження (ВОЗ) підключені до виходів 40 збудження (ВЗ) відповідних клітин околиці, тактовий вхід БФСЗ 35 підключений до входу 32 синхронізації, вхід 45 початкової установки збудження (ВПУЗ) БФСЗ 35 2 UA 112182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 підключений до входу початкової установки збудження, а вхід 46 БФСЗ 35 підключений до входу початкового обнуління збудження (ВПОЗ). Інформаційний вхід 22 клітини підключений до інформаційного входу 47 БФІС 34. Суть способу засекречування візуальної інформації полягає в наступному. Зображення, яке потрібно засекретити оцифровують шляхом перетворення його у дискретну форму. Оцифровка не растрового зображення здійснюється проектуванням його на матричну однорідну клітинну структуру. Кожна клітина має свою вхідну оптичну апертуру, від геометричної форми та розмірів котрої залежить рівень дискретизації зображення. Кожна клітина здійснює перетворення відповідного дискретного одиничного поля вхідного зображення у код, який кодує колір та інтенсивність світла, що формує даний одиничний дискрет зображення. Таким чином, оцифроване зображення подається множиною кодів, які зберігаються у клітинах матричного клітинного однорідного середовища. Дане середовище також розбите на горизонтальні матричні шари, які складаються з відповідних розрядів усіх клітин. Наприклад, перший матричний шар (бітовий зріз) формується з перших розрядів кодів клітин і т.д. За допомогою даного клітинного середовища аналогове зображення подається тривимірною структурою, яка формує його тривимірний код. Для проведення його засекречування здійснюють послідовне сканування кожного матричного клітинного шару у заданій послідовності. Сканування здійснюється поблоково та кожний блок паралельно зчитується і подається у блок шифрування. Блок представляє собою задану групу біт, яка може бути подана стрічкою або іншою формою. Отже подання зображення на вхід блока шифрування здійснюється у спотвореній формі. Така форма обумовлена заданим законом сканування, який належить до ключових даних. На другий вхід блока шифрування подається код ключа, який формується випадковим чином. Для формування кодів підключів використовують спеціально розроблену структуру, яка реалізована на двох КА. Основний КА здійснює передачу сигналу збудження від клітини до клітини, а додатковий КА здійснює зміну станів усіх власних клітин, згідно із заданою функцією та вибраною околицею. Кожний наступний сигнал зчитується з виходу збудженої клітини у кожний момент часу. Блок шифрування здійснює шифрування послідовності, що описує зображення, за допомогою сформованої послідовності бітів. Отримана шифрограма подається у лінію зв'язку. На приймальній стороні здійснюється дешифрування. Пристрій, що реалізує спосіб засекречування відеоінформації функціонує в такий спосіб. Відеоінформація, яку потрібно засекретити подається на вхід БОЗ 1 (фіг. 1), який здійснює оцифровку шляхом кодування кожного дискрету зображення та розбиття сукупності кодів на розрядні шари (розбиття зображення на розрядні шари подано у прототипі). На виході 8 БОЗ 1 формується двійкова бітова послідовність, яка зчитується шляхом заданої послідовності поблокового сканування. Отримані під час сканування бітові послідовності формуються на виході 8 БОЗ 1 і подаються на перший вхід 9 ББШ 4, який за допомогою кодів підключів, що присутні на другому вході 10, здійснює шифрування. Коди підключів на другий вхід 10 ББШ 4 надходять з виходу 11 БФКП 2. Отримана шифрограма з виходу ББШ 4 подається у ЛЗ 5. Після проходження ЛЗ 5 шифрограма надходить на перший вхід 12 ББДШ 6, на другий вхід 13 якого подаються коди підключів, які формуються на виході 14 БФКП 3. ББДШ 6 дешифрує шифрограму. Отримана бітова послідовність, згідно із заданим алгоритмом, відновлюється у БВЦЗ 7. БФКП 2 або 3 (фіг. 2) працює в такий спосіб. У початковий момент часу у КА 15 та ДКА 16 записуються початкові стани клітин, які можуть знаходитись у стані логічного "0" або "1" (фіг. 2). Крім цього одна з усіх клітин КА 15 установлюється у стан збудження. Тобто клітини ДКА 16 можуть знаходитись у одному з двох станів: логічний "0" або логічна "1". Клітини КА 15 можуть знаходитись у одному з двох інформаційних станів: логічний "0" або логічна "1", а також у стані збудження або спокою. Стан збудження визначається наявністю одиничного сигналу на додатковому виході 20 збудження. З кожним наступним тактовим сигналом на вході 32 синхронізації КА 15 і ДКА 16 змінюють власний стан. У КА 15 стан може змінитись у одній клітині, яка на даний тактовий момент була збуджена. Також збуджена клітина переходить у стан спокою, а збудженою стає та клітина її околиці, якій переданий сигнал збудження. Приклад функціонування КА 15 подано на фіг. 6. Збуджена клітина виділена заштрихованою областю. З кожним тактом клітина переміщується у полі КА 15, згідно з заданою функцією. У даному випадку переміщення здійснюється шляхом аналізу перших трьох клітин околиці, згідно з кодуванням, поданим для 3 UA 112182 U околиці Мура на фіг. 3. Тобто верхня сусідня клітина має нульовий індекс, права верхня сусідня клітина має індекс одиниці, права горизонтальна сусідня клітина має індекс двійки і т.д. за годинниковою стрілкою до сьомого індексу. Формування сигналів передачі збудження до клітин околиці здійснюється, згідно з таблицею 1. 5 Таблиця 1 X2 0 0 0 0 1 1 1 1 10 15 20 25 30 35 40 45 Χ1 0 0 1 1 0 0 1 1 Х0 0 1 0 1 0 1 0 1 f0 1 0 0 0 0 0 0 0 f1 0 1 0 0 0 0 0 0 f2 0 0 1 0 0 0 0 0 f3 0 0 0 1 0 0 0 0 f4 0 0 0 0 1 0 0 0 f5 0 0 0 0 0 1 0 0 f6 0 0 0 0 0 0 1 0 f7 0 0 0 0 0 0 0 1 Отже на одному виході збудженої клітини формується одиничний сигнал до однієї із восьми клітин околиці. Крім цього сигнал збудження з'являється на відповідному виході 20 i, який надходить на відповідний вхід 21i управління СК 17 (фіг. 2). Якщо на вході 21i СК 17 присутня логічна "1", то інформаційний сигнал з виходу 19i ΚΑ 15 подається на відповідний інформаційний вхід 18i СК 17 і через СК 17 підключається до виходу 11. ДКА 16 функціонує на кожному часовому такті так, що усі його клітини виконують операцію XOR над сигналами від клітин околиці і власним станом. Приклад роботи ДКА 16 подано на фіг. 7. На кожному такті клітина переходить у одиничний стан (або залишається в ньому), якщо кількість одиниць (сигнали надходять з виходів клітин околиці і з виходу власної клітини) на її інформаційних входах не парна і навпаки, клітина має стан логічного "0", якщо кількість одиниць - парна. Оскільки інформаційні виходи 23 ДКА 16 кожної клітини підключені до інформаційних входів 22 відповідних клітин КА 15 (фіг. 2), то результат роботи КА 15 відрізняється від прикладу, поданого на фіг. 7. Для окремих прикладів, що подані на фіг. 6 та 7, загальний результат роботи БФКП 2 подано на фіг. 8 (для 4-х тактів). Виділена клітина на кожному такті є збудженою клітиною. Одиничний сигнал з її виходу 20і Збудження КА 15 подається на відповідний вхід 21i управління СК 17. Інформаційний сигнал збудженої клітини з відповідного інформаційного виходу 19 i подається на відповідний інформаційний вхід 18i CK 17. Оскільки на вході управління 21i СК 17 присутній сигнал логічної "1", то сигнал з відповідного інформаційного входу 18 i СК 17 подається на вихід 11 СК 17, а, відповідно, і на вихід 11 БФКП 2. Результат зміни стану кожної клітини КА 15 залежить від сигналів з виходів клітин її околиці на попередньому такті та від стану відповідної клітини ДКА 16 на попередньому часовому такті (фіг. 8). На фіг. 8 враховано початковий стан (0й такт) КА 15 (фіг. 6) та стани від ДКА 16 (на усіх тактах), що подані на фіг. 7. Структура КА 15 і ДКА 16, що пояснює інформаційні зв'язки по організації околиці Мура, подана на фіг. 3. Можуть також бути використані інші види околиць, наприклад околиця фон Неймана. Клітина 24 ДКА 16 працює в такий спосіб (фіг. 4). У початковий момент часу на вхід 33 обнуління подається одиничний сигнал, який встановлює тригер 25 у нульовий стан. Тобто на виході 23 присутній сигнал логічного "0". Для встановлення тригера 25 у заданий стан на вхід 30 запису (ВЗ) подається сигнал логічних "1" або "0", який через диз'юнктор 26 подається на інформаційний вхід 29. По сигналу з входу 32 синхронізації тригер 25 встановлюється у стан, який відповідає сигналу на вході 29. Після початкового встановлення тригера 25 на вході 30 запису присутній сигнал логічного "0". З наступним тактовим сигналом на вході 32 синхронізації суматор 27 за модулем 2 обробляє сигнали на вході 28 та восьми входах 31, сигнали на які подаються з виходів 23 клітин 24 околиці. На вхід 28 сигнал подається з виходу 23 власної клітини 24. Якщо на всіх входах 28, 311,…, 318 кількість логічних одиниць парна, то на виході суматора 27 за модулем 2 присутній сигнал логічного "0", а якщо кількість логічних "1" непарна, то на виході суматора 27 за модулем 2 сигнал логічної "1". Сигнал з виходу суматора 27 за модулем 2 через диз'юнктор 26 подається на інформаційний вхід 29 і встановлює тригер 25 у відповідний стан. Клітина КА 15 працює наступним чином (фіг. 5). 4 UA 112182 U 5 10 15 20 25 30 35 40 У початковий момент часу по ВПУ 37 здійснюється початкова установка клітини. Якщо на ВПУ 37 подається логічна "1", то вона встановлюється на інформаційному виході 36 БФІС 34 по сигналу CLK на вході 32 синхронізації. Також по сигналу CLK на вході 32 синхронізації встановлюється клітина у збуджений стан шляхом подачі логічної "1" на ВПУЗ 45. Відповідно з цим на виході 40 збудження БФСЗ 35 з'являється одиничний сигнал, що свідчить про встановлення клітини у збуджений стан. Після встановлення усіх клітин КА 15 у необхідні стани по сигналам CLK здійснюється задане функціонування. З появою сигналу CLK на вході 32 у БФІС 34 здійснюється аналіз сигналів на інформаційних входах 38i,…, 388 і на інформаційному вході 22, а також на власному інформаційному виході 36. Згідно із закладеною функцією f[xi(t), Yi(t)] (де xi(t) - сигнали на входах 22, 381,…, 388, Yi(t) сигнал на виході 36) здійснюється зміна сигналу на інформаційному виході 36 у наступний момент часу. Згідно із закладеною функцією, сигнал може і не змінитись. БФІС 34 здійснює аналіз сигналів та функціонування, якщо на його вході 39 від власного виходу 40 збудження присутня логічна "1". Тобто БФІС 34 працює тільки тоді, коли клітина знаходиться у збудженому стані. По сигналу CLK на вході 32 БФСЗ 35 здійснює аналіз сигналів на входах 42 1,…, 428 збудження і, якщо на одному з них присутній одиничний сигнал, то клітина встановлюється у збуджений стан. Тобто на виході 40 збудження з'являється одиничний сигнал. У наступний момент часу, згідно із функцією f[xi(t),Yін(t),Yзб(t)] на одному з виходів 431,…, 438 з'являється сигнал логічної "1". Якщо на вході 46 ВПОЗ з'являється одиничний сигнал, то на виході 40 збудження з'являється нульовий сигнал. Також, якщо клітина знаходиться у збудженому стані, то з приходом на один з входів 441,…, 448 обнуління збудження, які підключені до виходів 40 збудження клітин околиці, клітина переходить у стан спокою. Тобто на виході 40 збудження даної клітини логічна "1" заміниться на логічний "0". З кожним тактом CLK клітина працює аналогічним чином. Таким чином, візуальна інформація засекречується шляхом накладання додаткових перетворень, крім звичайного шифрування. Перше додаткове перетворення здійснюється шляхом вибраного методу кодування та оцифровки зображення. Друге перетворення полягає у виборі алгоритму сканування кожного бінарного зрізу. Ключ задається не як готова бітова послідовність, а як коди операцій, які виконуються БФКП 2, 3. Ключова послідовність формується згідно заданої організації КА 15 та ДКА 16. Псевдовипадковість формування ключової гами підвищує надійність захисту та стійкість до зламу. Достатньо знати початкові установки КА 15 та ДКА 16, щоб сформувати бітову ключову гаму з великим періодом повтору. Крім цього спосіб дозволяє здійснювати потокове шифрування бітової послідовності з великою довжиною ключової гами. За рахунок тримірного кодування зображень та використання технологій клітинних автоматів підвищується швидкодія шифрування у порівнянні з прототипом. Оскільки усувається потреба зчитування станів околиці основного КА 15. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 Спосіб засекречування візуальної інформації, згідно з яким здійснюють засекречування конфіденційної візуальної інформації від несанкціонованого доступу, який відрізняється тим, що на першому такті розповсюдження сигналу збудження здійснюється запис станів клітин клітинного автомата та станів клітин додаткового клітинного автомата, який має відповідну розмірність, з кожним тактом розповсюдження сигналу збудження здійснюють зчитування стану клітини додаткового клітинного автомата, яка вибирається згідно із заданим законом сканування додаткового клітинного автомата, додають за модулем два значення стану вибраної клітини додаткового клітинного автомата до стану збудженої клітини клітинного автомата та до станів клітини її околиці на відповідному часовому такті розповсюдження сигналу збудження, результат додавання за модулем два формують на виході збудженої клітини клітинного автомата на заданому часовому такті, який визначає значення біту ключової бітової послідовності, кожна клітина додаткового клітинного автомата здійснює додавання за модулем два значення сигналів від клітин власної околиці з власним станом. 5 UA 112182 U 6 UA 112182 U 7 UA 112182 U 8 UA 112182 U 9 UA 112182 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10