Аптечка індивідуальна

Реферат: Аптечка індивідуальна містить в спеціальному футлярі засіб від отруєння фосфорорганічними речовинами (ФОР), протибольовий засіб бупранол, радіозахисний засіб, протибактеріальний засіб пефлоксацин (абактал), протиблювотний засіб латран, профілактичний антидот ФОР П10М і радіопротектор всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафос або з групи біогенних амінів препарат "С". UA 82799 U (12) UA 82799 U UA 82799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а точніше, до організації медичного забезпечення (ОМЗ) Збройних Сил (ЗС) та інших військових формувань і силових структур України, в т.ч. миротворчих контингентів ЗС України. Корисна модель призначена для покращення (удосконалення) надання першої медичної допомоги пораненим, хворим і постраждалим на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру з метою збереження (відновлення) боєздатності особового складу військ (сил), якісної і своєчасної профілактики поранень, захворювань і травм. Корисна модель може бути використана для надання першої медичної допомоги як само- та взаємодопомоги пораненим, хворим і постраждалим на полі пою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру як пристрій для своєчасного та адекватного збереження (відновлення) боєздатності особового складу військ (сил), своєчасної профілактики поранень, захворювань і травм. Для надання першої медичної допомоги пораненим і хворим на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих використовується індивідуальне медичне оснащення військовослужбовців. З цією метою використовується аптечка індивідуальна (AІ). Особливе місце в системі медичного забезпечення військ відводиться діяльності військової ланки. Скорочення термінів розшуку, збору і вивозу поранених з поля бою і своєчасне надання їм невідкладної медичної допомоги робить вирішальний вплив на результати поранень, захворювань і травм. Саме у військовій ланці закладаються основи швидкого повернення до строю максимального числа поранених і хворих [1, 2]. Результати досліджень, проведених в установах медичної служби ЗС України та інших країн, свідчать про те, що надання першої медичної допомоги пораненим і хворим в перші півгодини з моменту їх ураження, навіть при відстрочці надання першої лікарської допомоги до доби, знижує вірогідність смертельних результатів в 3 рази, а транспортування тяжкопоранених на пристосованих для цих цілей транспортних засобах - майже в 2 рази [1-3]. Починаючи з 1992 року, близько 39 тисяч військовослужбовців ЗС України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях. За період 1991-2011 р.р. понад 300 військовослужбовців медичної служби ЗС України виконували миротворчі завдання у складі миротворчих контингентів (Ліберія, Ліван, Ірак, Сьєра-Леоне, Косово) та 12 військовослужбовців - як миротворчий персонал у складі військових контингентів інших країн. Загалом військовослужбовці ЗС брали участь у міжнародних миротворчих операціях на території восьми країн світу. На сьогоднішній день українські миротворці беруть участь у наступних операціях ООН: Місія ООН у Ліберії, Місія ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго (МООНСДРК), багатонаціональні сили КФОР у Косово, Місія ООН у Косово (МООНК), Місія ООН у Судані (МООНВС), міжнародні сили сприяння безпеці у Ісламській Республіці Афганістан (МССБ), спільні миротворчі сили в Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова. До специфічних особливостей організації та проведення міжнародних миротворчих операцій (польових операцій військ ООН) в т.ч. належать [2, 4, 5]: географічне, топографічне, кліматичне, демографічне та культурне різноманіття театрів бойових дій; специфічні епідеміологічні умови, що переважають у даній місцевості; розбіжність у національних стандартах підготовки, обладнання та проведення лікувальних процедур та оперативного забезпечення. Медичне забезпечення під час виконання українським миротворчим контингентом завдань за призначенням організовується відповідно до вимог документів ООН, НАТО, ОБСЄ та нормативно-правових актів, які регламентують організацію медичного забезпечення військовослужбовців ЗС України з врахуванням дислокації особового складу. Лікувально-профілактичне забезпечення особового складу миротворчого контингенту максимально наближене до підрозділів і спрямоване на надання особовому складу медичної допомоги у повному обсязі у найкоротшістроки з метою якнайшвидшого відновлення працездатності та недопущення інвалідизації і смертності. Перевага надається профілактичним заходам, що економічно доцільно [2, 4, 5]. Ефективне надання само- та взаємодопомоги пораненим, хворим і постраждалим на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру багато в чому визначається якісним станом індивідуального медичного оснащення (ІМО). Однак, наявні в даний час табельні засоби, зокрема АІ, не в повній мірі відповідають сучасним вимогам і по ряду параметрів поступаються закордонним аналогам [6]. Пріоритет у створенні і модернізації індивідуального оснащення військовослужбовців, в т.ч. українських миротворців диктується тим, що саме ця група медичних виробів дозволить забезпечити необхідні умови підвищення ефективності подальшого лікування поранених, хворих і постраждалих [6]. 1 UA 82799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відомий пристрій АІ, що містить в спеціальному футлярі знеболюючий засіб 1, радіопротектор 2, протибактеріальний засіб 3, засіб для знезаражування питної води 4, ентеросорбент 5, бинт стерильний (5м×10см) 6, пластир бактерицидний 7 (фіг. 1) - аналог [1]. На фіг. 1 схематично представлений аналог в розкритому вигляді. Позначення вмісту наведені в дзеркальному зображенні. Як знеболюючий засіб використовується 0,2 % розчин буторфанолу тартрату по 1,0 мл в шприц-тюбику, як радіопротектор - засіб для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози - калію йодид в таблетках по 0,25 № 10, як протибактеріальний засіб - норфлоксацин в таблетках по 0,2 № 12, як засіб для знезаражування питної води - акватабс в таблетках № 10, як ентеросорбент - вугілля активоване в таблетках по 0,25 № 10 (2 упаковки) [1]. Недоліками вибраного за аналог пристрою є відсутність в ньому засобів профілактики уражень від хімічної зброї на полі бою та станів, що розвиваються в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру, а також наявність в ньому засобу, що може виявитись зайвим в аспекті надання першої медичної допомоги (само- і взаємодопомоги) при зазначених вище подіях, і засобів, які можуть входити до інших комплектів індивідуального медичного оснащення. Засобами профілактики станів, що розвиваються при застосуванні ЗМУ на полі бою, та станів, що розвиваються в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру, є засіб, що застосовується при отруєнні фосфорорганічними речовинами (ФОР), радіозахисний засіб (радіопротектор) всього організму, а не лише щитоподібної залози, засіб для усунення первинної променевої реакції організму на переопромінення та інших станів, які супроводжуються блювотою (протиблювотний засіб). Засобом, що може виявитись зайвим в аспекті надання першої медичної допомоги (само- і взаємодопомоги) на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру, є ентеросорбент. Засобами, що можуть входити до інших комплектів ІМО, є бинт стерильний і пластир бактерицидний, які можуть входити до пакету перев'язувального індивідуального. При цьому засіб, що може виявитись зайвим в аспекті надання першої медичної допомоги (само- і взаємодопомоги), також може входити до комплектів ІМО, зокрема до сумок медичної санітара і медичної військової. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є пристрій АІ, що містить в спеціальному футлярі засіб при отруєнні фосфорорганічними речовинами (ФОР) 8, знеболюючий засіб 1, радіозахисний засіб 2, протибактеріальний засіб 3, засіб для знезаражування питної води 4 і протиблювотний засіб 9 (фіг. 2) - прототип [7]. На фіг. 2 схематично представлений прототип в розкритому вигляді. Позначення вмісту наведені в дзеркальному зображенні. Незважаючи на те, що наказ начальника Генерального Штабу - Головнокомандувача ЗС України, який описує прототип, є таємним, викладена в цій корисній моделі інформація (витяг з цього наказу) таємних даних не містить. В прототипі як засіб при отруєнні ФОР (антидоту ФОР) використовується розчин Пеліксиму ("АЛ-85") по 1,0 мл у шприц-тюбику, як протибольовий засіб - 0,2 % розчин буторфанолу тартрату по 1,0 мл в шприц-тюбику, як радіозахисний засіб - калію йодид в таблетках по 0,25 № 10, як антибактеріальний засіб - доксициклін в таблетках по 0,1 № 12, як засіб для знезаражування питної води - акватабс в таблетках по 3,5 № 10, як протиблювотний засіб метоклопрамід в таблетках по 0,01 № 10 [7]. Недоліками вибраного за прототип пристрою є оснащення його радіозахисним засобом (радіопротектором) лише щитоподібної залози, а не всього організму, відсутність в ньому сучасних більш потужних і менш безпечних протибольового, протибактеріального, протиблювотного засобів, відсутність профілактичного антидоту ФОР та відсутність антидоту ФОР і протибольового засобу у формі аутоін'єктора одноразового використання. В основу запропонованого пристрою АІ поставлено задачу - усунути недоліки прототипу шляхом введення до його складу замість застарілих сучасних більш потужних і менш безпечних протибольового, протибактеріального і протиблювотного засобів та антидоту ФОР і протибольового засобу у формі аутоін'єктора одноразового використання. Поставлена задача вирішується в пристрої АІ, який містить в спеціальному футлярі засіб від отруєння ФОР, знеболюючий, радіозахисний, протибактеріальний і протиблювотний засоби, відповідно до корисної моделі, він оснащений профілактичним антидотом ФОР П-10М і радіопротектором всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафосом або з групи біогенних амінів препаратом "С", протибольовим засобом бупранол, протибактеріальним засобом пефлоксацин (абактал), протиблювотним засобом латран. При цьому антидот ФОР і 2 UA 82799 U протибольовий засіб можуть постачатись до АІ у формі аутоін'єктора одноразового використання. Останнім часом світова медична наука розробила нові ефективні і безпечні протибольові (табл. 1), протибактеріальні (табл. 2) і протиблювотні (табл. 3) засоби. 5 Таблиця 1 Порівняльна характеристика протибольових засобів буторфанолу і бупранолу Фармакологічні властивості Буторфанол Бупранол Агоніст-антагоніст опіоїдних Фармакологічна група рецепторів. Наркотичний анальгетик Максимальна знеболююча дія розвивається через 30 хвилин і триває 3-4 години. Фармако-динаміка За інтенсивністю і тривалістю знеболюючої дії близький до морфіну Сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості, нудота, блювота, сухість в роті, тахікардія, гіпотензія, шкірна сверблячка, Побічна дія пітливість, рідше - головний біль, відчуття тривоги, нервозність, галюцинації, болі в епігастрії, шкірна висипка Парціальний (агоніст) мюопіоїдних рецепторів. Наркотичний анальгетик Максимальна знеболююча дія розвивається через 30 хвилин і триває 6-8 годин. За інтенсивністю і тривалістю знеболюючої дії значно сильніший за морфін. Має низький наркогенний потенціал Нудота, запаморочення (5-10 % пацієнтів), рідше - слабкість, блювота, сухість у роті, депресія, задишка, сонливість, загальмованість, пригнічення дихального центру, уповільнення швидкості психічних і рухових реакцій, головний біль, гіпотензія, пітливість, шкірна висипка, закріп Отже, буторфанол в порівнянні з бупранолом має меншу знеболюючу дію і більш виразні побічні явища, що негативно впливає на боєздатність особового складу військ (сил). Таблиця 2 Порівняльна характеристика протибактеріальних засобів доксицикліну і пефлоксацину (абакталу) Фармакологічні властивості 1 Доксициклін Пефлоксацин (абактал) 2 Напівсинтетичний антибактеріальний засіб Фармакологічна група групи тетрациклінів широкого спектра дії 10 3 3 Синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектра дії групи монофторхінолонів UA 82799 U Продовження таблиці 2 Фармако-динаміка Побічна дія 5 Бактеріостатична дія. Терапевтична концентрація в крові триває протягом 1824 годин. Активний по відношенню до грам позитивних бактерій: аеробних коків – Staphylococcus spp. (в т.ч. тих, що продукують пеніцилліназу), Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae); аеробних спороутворюючих бактерій - Bacillus anthracis; аеробних неспороутворюючих бактерій - Clostridium spp. Активний також по відношенню до грамнегативних бактерій: аеробних коків - Neisseria gonorrhoeae; аеробних бактерій - Escherichia coli; Shigella spp., Salmonella spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Bordetella pertussis, a також по відношенню до Rickettsia spp., Treponema spp., Mycoplasma spp., Chlamydia spp. До дії доксицикліну стійкі Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Serratia spp., більшість штамів Bacteroides fragilis Нудота, блювота, діарея, закріп, глосит, дисфагія, стоматит, гастрит, проктит, набряк Квінке, гемолітична анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гепатотоксична дія, фотосенсибілізація, кумуляція препарату Бактерицидна дія. Період напіввиведення при нормальній функції нирок становить 810 годин і 12-13 годин після повторного введення. Препарат активний відносно аеробних грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus spp. (y т.ч. Proteus mirabilis, а також індолпозитивних та індолнегативних штамів), Morganella morganii, Yersinia enterocolitica, Enterobacter spp., Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis; Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis,Pasteurella multocida, Campylobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.; аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (у т.ч. як продукують і не продукують пеніциліназу, а також метицилінрезистентних штамів), Streptococcus spp. (у т.ч. Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae), Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocytogenes; внутрішньоклітинних бактерій: Legionella spp. (у т.ч. Legionella pneumophila), Brucella spp., Chlaraydia spp. До препарату помірно чутливі Pneumococcus spp. (Streptococcus pneumoniae), Acinetobacter spp., Clostridium perfringens, Pseudomonas spp., Chlamydia trachomatis, Mycoplasma spp. До препарату стійкі Treponema spp., Mycobacterium tuberculosis. Резистентність бактерій до Пефлоксацину розвивається відносно повільно, але відмічається перехресна резистентність бактерій до фторхінолонів. Нудота, блювання, діарея, болі в епігастрії, коліт, гепатотоксична дія, головний біль, запаморочення, безсоння, загальна слабкість, зміна настрою, ототоксичність, порушення зору, слабкість, тремор, дуже рідко - судоми, слабовиражена (транзиторна) анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, еозинофілія, нейтропенія і тромбоцитопенія, підвищення ШОЕ, шкірні свербіж і висипки, шкірні висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, фотодерматоз, вкрай рідко - міальгія, артралгія, артропатія, аритмія (подовжується інтервал Q-Т), набряк Квінке, бронхоспазм Таким чином, доксициклін в порівнянні з пефлоксацином (абакталом) має меншу протибактеріальну дію при практично однаковій побічній дії, що має меншу профілактичну дію щодо розвитку інфекційних ускладнень. 4 UA 82799 U Таблиця 3 Порівняльна характеристика протиблювотних засобів метоклопраміду і латрану Фармакологічні властивості Фармакологічна група Фармако-динаміка Побічна дія 5 10 15 20 25 30 35 Метоклопрамід Латран Специфічний блокатор дофамінових і серотонінових рецепторів Є парентеральна і ентеральна форми. Після прийому всередину ефект розвивається через 2 години. Період напіввиведення 4-5 годин 4-6 годин Порушення координації рухів, притаманний Паркінсонізму тремор, сонливість, шум у вухах, сухість у роті Селективний антагоність рецепторів серотоніну Є парентеральна і ентеральна форми. При в/м введенні ефект розвивається через 10 хвилин. Після прийому в середину - через 1,5 години. Період напіввиведення 4-5 годин. Сильніший за метоклопрамід Головний біль, запаморочення, гіпотензія, сухість в роті, бронхоспазм, тимчасові порушення зору, кропив'янка Отже, метоклопрамід в порівнянні з латраном має слабкішу протиблювотну дію, повільніший ефект при практично однакових побічних явищах, що менш ефективно щодо усунення первинної променевої реакції на переопромінення. Останнім часом розроблені нові рецептури антидотів ФОР, зокрема розчин Пеліксиму ("АЛ85") по 1,0 мл у шприц-тюбику, що в теперішній час входить до АІ [7], і засіб попередження ураження ФОР (профілактичний антидот ФОР) П-10М в таблетованій формі по 0,2. Новий препарат Пеліксим ("АЛ-85") прийшов на зміну афіну, що раніше входив до складу АІ. Пеліксим значно менш токсичний, ніж афін, його ефективність в багато разів перевершує афін. "АЛ-85" може застосовуватись як для надання первинної медичної допомоги (само- та взаємодопомога), так і для екстреного лікування. До складу препарату входять центральні М- і N-холінолітики, холінолітик пролонгованої дії, реактиватори холінестерази (ХЕ) та нейролептик. В зв'язку з цим препарат справляє виражену центральну дію і периферичну холоноблокуючу дію, реактивує ХЕ, володіє багатьма притаманними для реактиваторів ХЕ властивостями. Препарат П-10М належить до засобів попередження ураження ФОР, тобто є профілактичним антидотом ФОР, дія котрого ґрунтована на зворотному пригніченні частини ХЕ організму. Склад антидоту досить складний, до нього входять зворотні інгібітори ХЕ, центральні холліноблокатори та антиоксидант. Препарат випускається в таблетках по 0,2. Захисний ефект препарату розвивається через 30 хвилин після його прийому і триває 12-18 годин. Препарат доцільно приймати за наказом командира при загрозі застосування супротивником хімічної зброї (ФОР) або загрозі руйнування об'єктів хімічної промисловості, що містять ФОР в кількості 2-х таблеток. Повторне застосування препарату в кількості 1-2-х таблеток можливе через 12-17 годин. Не рекомендується препарат призначати особам, діяльність яких пов'язана з роботою, що потребує високої точності і швидкої реакції. В теперішній час антидот ФОР і протибольовий засіб до АІ постачаються у формі шприцтюбиків (фіг. 3). Шприц-тюбик (син. сиретта) - пристрій одноразового використання для введення лікарських засобів підшкірно чи внутрішньом'язово, що складається з судини-корпусу 10, наповненого лікарським розчином 11, горловини корпусу 12, вмонтованої в неї ін'єкційної голки 13, герметично закритої ковпачком 14, що знімається, мандрену 15 для проколу мембрани 16. Починаючи з 1945 року у зв'язку із створенням атомних, а пізніше і водневих боєприпасів, їхнім інтенсивним випробуванням, з розвитком військової і цивільної атомної енергетики, розширенням сфер використання джерел іонізуючого випромінювання постало питання про здійснення заходів із забезпечення радіаційної безпеки. В зв'язку з цим у всьому світі ведуться активні пошуки протекторів від впливу як гострого, так і хронічного радіаційного опромінення, в т.ч. і засобів ранньої протипроменевої терапії. Сьогодні можна з повною впевненістю стверджувати, що вже ні в кого не викликає сумніву факт високої значимості застосування комплексного захисту від іонізуючого випромінювання, 5 UA 82799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 котрий, в свою чергу, поруч з методами фізичного захисту, зокрема - екрануванням, передбачає застосування радіопротекторів. Радіопротектори - препарати (головним чином синтетичні), які мають найбільший ефект при прийомі за деякий час перед опроміненням, присутні в радіочутливих органах (нерідко в максимально стерпних (припустимих) і субтоксичних дозах) і переводять організм в стан підвищеної радіорезистентності. В теперішній час радіопротектори знайдені серед широкого кола різних за походженням речовин, тому їхня класифікація за фармакологічною дією сильно ускладнена. В зв'язку з цим в радіобіології укріпився поділ захисних засобів в залежності від тривалості їхньої дії та строків розвитку радіозахисного ефекту. Отже, в теперішній час всі радіопротектори розподілені на дві основні групи: короткочасної і пролонгованої дії. До короткочасних радіопротекторів належать препарати, захисна дія котрих проявляється протягом 0,5-4 годин після прийому. Вони найбільш ефективні при опроміненні організму максимально стерпними дозами. Як засоби індивідуального захисту ці препарати можуть застосовуватись при захисті від ураження ядерною зброєю, при аваріях на ядерних об'єктах, перед радіотерапевтичним опроміненням в медичній практиці, в космонавтиці і при тривалих польотах для захисту від сонячних спалахів. До засобів тривалого захисту належать препарати, що мають радіозахисну дію від 1-ї доби до декількох тижнів. При імпульсному впливі іонізуючого випромінювання вони зазвичай справляють менший ефект, ніж засоби короткочасного захисту. Практичне застосування цих препаратів можливо у професіоналів, працюючих з іонізуючим випромінюванням, у космонавтів при тривалих польотах, а також при тривалій радіотерапії. В теперішній час існують певні вимоги, до яких радіопротектор повинен бути максимально наближений: - препарат повинен мати достатню ефективність і не викликати побічних реакцій, особливо таких, що негативно впливають на боєздатність особового складу військ (сил); - препарат повинен діяти швидко (в межах перших 30 хвилин) і порівняно тривало (не менше 2-х годин); - препарат повинен бути нетоксичним з терапевтичним коефіцієнтом не менше 3; - препарат повинен мати зручну лікарську форму; - препарат не повинен знижувати резистентність організму до інших несприятливих факторів зовнішнього середовища і бойових речовин; - препарат не повинен справляти несприятливий вплив при повторному застосуванні чи мати кумулятивні властивості; - препарат повинен бути стійким при зберіганні, зберігати свої захисні і фармакологічні властивості не менше 3-х років. Понад 20 років в радіобіології існує термін "ідеальний радіопротектор", але його зміст постійно оновлюється і збагачується. Для оцінки ефективності радіопротекторів використовуються показники: коефіцієнт зміни (зменшення) дози (КЗД), терапевтичний індекс (ТІ), терапевтична широта та протекторний індекс (ПІ), коефіцієнт, що відображає імовірність захисту організму від радіаційної загибелі, коефіцієнт захисту А. КЗД визначається за співвідношенням рівноефективних (за вражаючою дією) доз випромінювання в досліді і контролі. Це відображає загальноприйняте уявлення, відповідно до котрого протектор якби зменшує величину поглинутої дози радіації. Іншими словами, реакція попередньо захищених і потім опромінених тварин (клітин) слабкіша, як якщо б вони отримали меншу, ніж в контролі, дозу. Для визначення величини ФЗД велике значення має вибір доз, для ссавців частіше всього використовують співвідношення ЛД50 / 30 : ЛД 50 / 30 ( дослід ) . ЛД 50 / 30 (контроль ) П. Ерліх визначив ТІ як відношення мінімально активної дози до максимально стерпної. Пізніше замість них стали використовувати ЛД50 і дозу, що виліковує 50 % тварин. Відносно радіопротекторів Д. Томсон визначив ТІ як відношення ЛД50 до ефективної дози (ЕД) в розумінні її захисної дії. ЛД 50 / 30 . TI  EД Препарати, що мають TI понад 3, належать до слаботоксичних. Терапевтичну широту визначають за відношенням максимально стерпної дози до радіозахисної дози препарату. КЗД  50 55 6 UA 82799 U 5 Одним з якісних показників ефективності радіопротекторів є ПІ . Перевага такого способу оцінки протипроменевої активності препаратів полягає у врахуванні, поряд зі ступенем захисту, терапевтичної широти їхньої дії. ПІ розраховується за формулою: ЛД 50 / 30 а ), ПI  (1  EД 100 де а - відсоток тварин, що вижили при застосуванні ЕД, при 100 %-й загибелі тварин, опромінених без застосування радіопротектора. Існуюча шкала ефективності радіопротекторів дозволяє диференційовано оцінити їхню ефективність (табл. 4). Таблиця 4 Шкала ефективності радіопротекторів 0-1 2-5 Неефективний Малоефективний 6-10 Помірно ефективний 11-14 Ефективний понад 15 Високоефективний 10 15 20 25 30 35 40 45 Для обліку токсичних ефектів радіопротекторів застосовується коефіцієнт, що відображає імовірність захисту організму від радіаційної загибелі. У випадках, коли дослідження ведуться не на живих об'єктах, а на культурах клітин, при цитогенетичному аналізі використовують коефіцієнт захисту А (КА) , що відображає імовірність ефекту захисту і виражається відношенням різниці між показниками уразливості без захисту (а) та з використанням захисту (b) до величини уразливості без захисту: ab . КА  a При радіаційних інцидентах (при застосуванні ядерної зброї) в найближчий період після 131 аварії (застосування зброї) основним дозоформуючим ізотопом є радіоактивний йод – І , який інкорпорується всередину і вибірково захоплюється щитоподібною залозою, руйнуючи її. Внаслідок цього спочатку розвивається гіпертиреоз (тиреотоксикоз), який, в свою чергу, суттєво знижує боєздатність особового складу військ (сил), а в подальшому - тотальний гіпотиреоз з інвалідизацією. Задля профілактики цих небезпечних станів застосовується препарат стабільного йоду йодид калію, який вибірково захоплюється щитоподібною залозою і "не лишає вільного місця" для радіоактивного йоду. Проте, йодид калію не має радіозахисної дії щодо всього організму в цілому. З цією метою повинні застосовуватись сучасні повноцінні радіопротектори швидкої дії: сірковмісні та біогенні аміни. За радянських часів до складу АІ входив сірковмісний радіопротектор цистамін (діамінодіетилсульфід), ефект від прийому котрого розвивався через 40-60 хвилин і тривав 4-6 годин, КЗД при  -випромінюванні становив 1,5, а при нейтронному 1,1. Останнім часом з цієї групи радіопротекторів синтезований препарат гаммафос з КЗД при  -нейтронному-випромінюванні 2-2,5. З групи біогенних амінів з середини 80-х років минулого століття як радіопротектори на радянському підводному флоті використовується препарат індралін (Б-190) з КЗД при  нейтронному-випромінюванні 1,3-1,5. Останнім часом з цієї групи радіопротекторів синтезований препарат "С" з КЗД при  нейтронному-випромінюванні 2,1-2,3. Останнім часом розроблені більш зручні і досконалі системи самостійного введення лікарських речовин - аутоін'єктор одноразового використання, зокрема імпульсного типу (фіг. 4) [8], що складається з виконавчого механізму, в корпусі 17 котрого знаходиться запресована в стаканчик порохова шашка 18, капсуль накольного типу 19, накольний пристрій, що складається з втулки 20 і підпружиненої накольної голки 21, штовхача 22 і кнопки спуску 23. Імпульсний аутоін'єктор містить також шприцеву частину, виконану у вигляді капсули 24, в котрій розміщені поршень 25, герметична гофрована ампула з лікарським розчином 26 і голкотримач з голкою 27. Виконавчий механізм і шприцева частина з'єднані по різьбі. Нерознімність конструкції забезпечує муфта 28. для захисту від мимовільної ін'єкції при випадкових ударах і падіннях на кнопці пуску передбачений фіксатор 29, що впирається в муфту. 7 UA 82799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Імпульсний аутоін'єктор працює наступним чином: відводячи фіксатор 29 в бік, натискають кнопку пуску 23, при цьому штовхач 22 впливає на накольну голку 21, котра проколює капсуль 19 і запалює порохову шашку 18. Гази, що утворюються при згорянні порохової шашки, переміщують поршень 25, ампулу 26 і голкотримач з голкою 27 всередині капсули 24. В процесі руху нижній кінець шприцевої голки проколює дно капсули, одночасно верхній кінець голки проколює ампулу 26, забезпечуючи прохід лікарського розчину по каналу голки. Вихід голки з капсули становить 20-21 мм. Порівняння технічного рішення, яке заявляється, з прототипом дозволяє зробити висновок, що запропонований пристрій АІ відрізняється тим, що він додатково оснащений профілактичним антидотом ФОР П-10М і радіопротектором всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафосом або з групи біогенних амінів препаратом "С", оснащений новими більш ефективними і менш безпечними протибольовим, протибактеріальним і протиблювотним засобами бупранолом, пефлоксацином (абакталом) і латраном відповідно. Антидот ФОР і протибольовий засіб можуть постачатись до АІ у формі аутоін'єктора одноразового використання. В цьому технічному рішенні основним є включення до складу АІ профілактичного антидоту ФОР П-10М і радіопротектору всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафосу або з групи біогенних амінів препарату "С", включення нових більш ефективних і менш безпечних протибольового, протибактеріального і протиблювотного засобів та можливість включення антидоту ФОР і протибольового засобу у формі аутоін'єктора одноразового використання. Підвищення ефективності застосування пристрою АІ, який заявляється, у порівнянні з прототипом, полягає в покращенні (удосконаленні) надання першої медичної допомоги пораненим, хворим і постраждалим на полі бою, в осередках масових санітарних втрат і стихійних лих природного та техногенного характеру з метою збереження (відновлення) боєздатності особового складу військ (сил), якісної і своєчасної профілактики поранень, захворювань і травм. Джерела інформації: 1. Організація медичного забезпечення військ / [Бадюк М.І., Левченко Ф.М., Токарчук В.П. та ін.]; під ред. В.В. Паська. - [Підручник]. - К.:УВМА, 2005.-430 с. 2. Амиров A.M. Особенности организации медицинской помощи военнослужащим федеральной группировки войск в Республике Дагестан в ходе проведения контртеррористической операции в 1999 г. / A.M. Амиров // Воен.-мед. журн.-2010. - № 8. - С. 4546. 3. Жиляев Е.Г. Состояние и перспективы оснащения военно-медицинской служби техническими средствами санитарно-профилактического назначения / Е.Г. Жиляев, А.С. Володин, В.М. Гаврютин // Воен-мед. журн.-1995. - № 7. - С. 15-21. 4. Dekhili A. Particularites de l'organisation des medicaux dans la lutte anti-terroriste. / A. Dekhili // International Rewiew of the Armed Forces Medical Service.-2008. - vol. 82. - P. 44-50. 5. ATTP 4-02. Army Health System // Headquarters Department of the Army. - Washington, DC, 2011.-124 p. 6. Белевитин А.Б. Концептуальные подходы к построению современной системы медицинского снабжения Вооруженных Сил / А.Б. Белевитин, Ю.В. Мирошниченко, С.Л. Бунин [и др.] // Воен.-мед. журн.-2009. - № 9. - С. 4-9. 7. Наказ начальника Генерального Штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 квітня 2008 року № 02 "Про затвердження збірника описів комплектів медичного майна та порядку переформування комплектів медичного майна". 6 8. Пат. 2354413, Российская Федерация, МПК А61М 5/20. Автоинъектор импульсный / Алексеев B.C., Бадяев А.Н., Дырда Г.Л. [и др.]; заявитель и патентообладатель Министерство обороны Российской Федерации (RU), Федеральное государственное унитарное предприятие "Центральный научно-исследовательский институт точного машиностроения" (RU). - № 2007137715/14; заявл. 11.10.2007; опубл. 12.10.2011, бюл.№ 26 (1ч.). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 1. Аптечка індивідуальна, що містить в спеціальному футлярі засіб від отруєння фосфорорганічними речовинами (ФОР), протибольовий, радіозахисний, протибактеріальний і протиблювотний засоби, яка відрізняється тим, що вона містить профілактичний антидот ФОР П-10М і радіопротектор всього організму екстреної дії з групи сірковмісних гаммафос або з групи біогенних амінів препарат "С", як протибольовий засіб - бупранол, як протибактеріальний засіб пефлоксацин (абактал), як протиблювотний засіб - латран. 8 UA 82799 U 2. Аптечка індивідуальна за п. 1, яка відрізняється тим, що містить антидот ФОР і протибольовий засіб у формі шприц-тюбика або аутоін'єктора одноразового використання. 9 UA 82799 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10