Спосіб отримання зображення міжхребцевого отвору поперекового відділу хребта

Реферат: UA 82798 U UA 82798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана при дослідженні міжхребцевого отвору поперекового відділу хребта для діагностики м'якотканинної патології міжхребцевого отвору. Відомий спосіб діагностики стенозу поперекового міжхребцевого отвору, суть якого полягає в тому, що рентгенологічно вимірюють діаметри нижньої і верхньої вирізок хребетних дуг досліджуваного міжхребцевого отвору. Обчислюють коефіцієнт "корінцевого каналу" відношенням діаметра нижньої вирізки хребетної дуги вищерозміщеного хребця до сагітального розміру тіла відповідного хребця і коефіцієнт "судинного каналу" відношенням діаметра верхньої вирізки хребетної дуги хребця, що пролягає нижче, до сагітального розміру тіла відповідного хребця і при значенні першого коефіцієнта менше 0,22±0,02, а другого коефіцієнта менше 0,14±0,015, діагностують стеноз міжхребцевого отвору. Заявка на патент России № 93025260, кл. А61В 6/00, 1996 г. (Левошко Л.И., Каган И.И., Темкин Л.И.). Рентгенограмометрична методика вимірювання міжхребцевих отворів, яка здійснюється частіше на бічній рентгенограмі поперекового відділу хребта і полягає в наступному: горизонтальний розмір (Lf) вимірюється від нижнього краю тіла хребця до нижнього суглобового відростка і, в нормі, дорівнює 13-15 мм, вертикальний розмір (Hf) вимірюється між краями дужок і, в нормі, дорівнює 20-25 мм. Крім абсолютних розмірів міжхребцевих отворів визначають наступні індекси: - індекс висоти міжхребцевого отвору IH=EF/Hf, де Hf - вертикальний розмір міжхребцевого отвору, EF - відстань від кореня дуги до рівня вимірювання горизонтального розміру міжхребцевого отвору. У нормі цей індекс дорівнює 0,49±0,02. - індекс ширини міжхребцевого отвору: ILf=BC/Lf, де Lf - горизонтальний розмір отвору на рівні нижнього краю тіла вище розміщеного хребця, ВС - горизонтальний розмір отвору на рівні верхнього краю тіла нижчого хребця. У нормі цей показник дорівнює 0,7±0,04. Зменшення цих індексів може свідчити про фораменальний стеноз, який буває наслідком дегенеративних процесів, або наслідком деформуючого спонділоартрозу і аномалій розвитку суглобових відростків. Однак рентгенологічним методом неможливо визначити взаємовідносини м'якотканинних структур міжхребцевих отворів в нормі і при патологічних станах, і не враховується зміна вертикального розміру міжхребцевого отвору, а при патології міжхребцевого диска саме цей розмір зменшується насамперед. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб магнітно-резонансно-томографічного дослідження поперекового відділу хребта, при якому визначають площу міжхребцевого отвору і площу відповідного йому спинномозкового корінця, обчислюють відношення площі міжхребцевого отвору до площі спинномозкового корінця - індекс резервного простору, і при його величині менше 1,22 діагностують стеноз (Пат. Росії № 2177348). Стандартне дослідження в певних випадках дозволяє оцінити розміри та площу міжхребцевих постопераційно-рубцево-спайкових змін, форамінальні грижі та ін., проте не дає повної інформації про стан структур міжхребцевого отвору в поперековому відділі хребта, тому що хребці нижньопоперекового відділу розташовані в різних площинах, а при викривленні хребта і верхні сегменти можуть розташовуватися в різних площинах. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу отримання зображення міжхребцевого отвору поперекового відділу хребта, в якому за рахунок можливості вимірювати всі рентгенологічні індекси і візуалізувати всі структури міжхребцевого отвору в реальних взаєминах, підвищується точність діагностики. Поставлена задача вирішується в способі отримання зображення міжхребцевого отвору поперекового відділу хребта, який здійснюють шляхом проведення магнітно-резонансної томографії, згідно з корисною моделлю, стандартне МРТ-дослідження поперекового відділу хребта доповнюють двома проекціями, а саме зображеннями, отриманими в аксіальній проекції, які проектуються на сагітальному зображенні в необхідному сегменті уздовж осі ніжки дужки з боку, де є клінічні прояви, потім на отриманих аксіальних МР-томограмах уздовж ніжки дужки з боку будують зображення в парасагітальній проекції, для зазначених додаткових проекцій використовують Т1 або Т2 зважені зображення, з товщиною зрізу не більше 3 мм і зазором між зрізами 0 мм - 0,3 мм, кількість зрізів в аксіальної проекції 4-6, кількість зрізів в парасагітальній проекції не менше 8. Зазначені проекції дозволяють візуалізувати всі структури міжхребцевого отвору в істинному анатомічному розташуванні без проекційних похибок, що дозволяє достовірно оцінити взаємовідношення корінця спиномозкового нерва з диском, рубцево-спайкові постопераційні зміни, ступінь гіпертрофії фасеток дуговідросткових суглобів і пр. Суть корисної моделі пояснюють фіг. 1-4, де на фіг 1. - зображення, отримані в аксіальній проекції, які проектуються на сагітальному зображенні в необхідному сегменті уздовж осі ніжки 1 UA 82798 U 5 10 15 20 25 30 дужки з боку, де є клінічні прояви; фіг. 2. - на отриманих аксіальних МР-томограмах уздовж ніжки дужки з боку будують зображення в парасагітальній проекції; фіг. 3, 4 - пояснення до клінічного прикладу. Суть корисної моделі полягає в наступному: стандартне МР-томографічне дослідження поперекового відділу хребта, яке включає в себе дві сагітальні проекції, зважені за Т1 і Т2 (орієнтованих уздовж осі хребта) і одну або дві аксіальних проекції, зважені за Т1 і / або Т2 (орієнтованих уздовж міжхребцевого диска) при необхідності (наприклад: форамінальний стеноз, постопераційні зміни, форамінальна протрузія або грижа, гіпертрофія жовтих зв'язок і т.д.) доповнюють двома проекціями: 1. Зображення, отримані в аксіальній проекції, які проектують на сагітальному зображенні в необхідному сегменті уздовж осі ніжки дужки з боку, де є клінічні прояви (фіг. 1). Потім на отриманих аксіальних МР-томограмах уздовж ніжки дужки з боку будують зображення в парасагітальній проекції (фіг. 2). Для зазначених додаткових проекцій використовують Т1 або Т2 зважені зображення, з товщиною зрізу не більше 3 мм і зазором між зрізами 0 мм-0,3 мм, кількість зрізів в аксіальної проекції 4-6, кількість зрізів в парасагітальній проекції не менше 8. Клінічний приклад: хворий Т., 48 років, звернувся зі скаргами на болі в попереку, слабкість і оніміння в лівій нозі. Неврологічний статус: симптом Ласега різко позитивний зліва з 30. Локальна болючість при пальпації в проекції остистих відростків і паравертебральних точках L34 зліва. Попередній діагноз: остеохондроз поперекового відділу хребта. Лівобічна люмбоішіалгія. Компресія корінця зліва. При МР-томографічних дослідженнях в стандартних проекціях в сегменті L3-4 була виявлена лівобічна задньо-латеральна грижа розмірами 7 мм, лівостороння форамінальна грижа розмірами до 6 мм (фіг. 3), однак нейрокомпрессіії не було виявлено, тому не було повного анатомічного охоплення зони міжхребцевого отвору. На додаткових парасагітальних зображеннях в лівому міжхребцевому отворі сегмента L3-4 була виявлена компресія корінця грижею, що розповсюджується вздовж отвору і краніально в зону, де розташований корінець (фіг. 4). Таким чином, запропонований спосіб дозволяє вимірювати всі рентгенологічні індекси і візуалізувати всі структури міжхребцевого отвору в реальних взаєминах, що дозволяє встановити точний діагноз. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб отримання зображення міжхребцевого отвору поперекового відділу хребта, який здійснюють шляхом проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ), який відрізняється тим, що стандартне МРТ-дослідження поперекового відділу хребта доповнюють двома проекціями, а саме зображеннями, отриманими в аксіальній проекції, які проектуються на сагітальному зображенні в необхідному сегменті уздовж осі ніжки дужки з боку, де є клінічні прояви, потім на отриманих аксіальних МР-томограмах уздовж ніжки дужки з боку будують зображення в парасагітальній проекції, для зазначених додаткових проекцій використовують Т1 або Т2 зважені зображення, з товщиною зрізу не більше 3 мм і зазором між зрізами 0 мм - 0,3 мм, кількість зрізів в аксіальної проекції 4-6, кількість зрізів в парасагітальній проекції не менше 8. 2 UA 82798 U 3 UA 82798 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4