Упаковка стрічки матеріалу (варіанти) та спосіб її формування (варіанти)

Цей винахід стосується упаковки стрічки з тканини та способу формування упаковки стрічки матеріалу. У більшості випадків, суцільний матеріал для стрічки згорнутий у рулон, який може бути окремою спіраллю, відомою як котушка чи подушка, або може представляти собою згорнуту впоперек упаковку, в якій стрічка укладається назад та вперед по спіралі. В обох цих способах на довжину матеріалу накладаються обмеження, та існує необхідність у невідривному з'єднанні внакладку для безперервної роботи. Також така конструкція упаковки може пошкодити стрічку внаслідок змін у натягу по діаметру упаковки. Відомі раніше упаковки суцільної стрічки матеріалу виготовлялись із застосуванням технології, відомої як «фестонування», яка передбачає згинання стрічки назад і вперед для нашаровування смуг стрічки у зворотному напрямі, при цьому кожна частина стрічки складається одна відносно одної по лінії, поперечній стрічці. Технологія фестонування застосовувалась протягом багатьох років та використовувалась для упакування багатьох типів матеріалів і, зокрема, матеріалів з волокнистою структурою, таких як стрічки з тканини, неткані стрічки і подібні. Відповідно до цієї технології стрічку звичайно подають у тару, таку як картонна коробка, причому перший зворотно-поступальний рух зумовлює укладання частин стрічки поперек тари та складання назад і вперед, а наступний зворотно-поступальний рух зумовлює укладання частин стрічки поперек тари та поперек укладених перед цим частин стрічки. Як правило, тара представляє собою жорсткий прямокутний контейнер, принаймні частково виготовлений з картону, який має основу і чотири прямих стоячих стінки. Метод фестонування застосовують з метою упакування стрічки для її подачі до пристрою, у якому застосовують таку стрічку. Деякі користувачі надають перевагу упаковці одержаній способом фестонування перед упаковкою, одержаною намотуванням матеріалу цього типу. Виготовлена способом фестонування упаковка містить матеріал значно більшої довжини, ніж спірально намотаний тюк. Виготовлена способом фестонування упаковка може бути просто розміщена поряд із пристроєм, при цьому немає необхідності у використанні розмотувального привідного станка. Крім того, передній та хвостовий кінці упаковки розташовані поверх упаковки, завдяки чому приєднанням переднього кінця однієї упаковки до хвостового кінця іншої упаковки може бути з'єднано багато упаковок, що дає змогу досягнути тривалої подачі матеріалу. Крім того, порівняно з більшими упаковками, одержаними поперечним намотуванням, в яких контроль натягу може бути утруднений інертністю упаковки, яка вимагає застосування розмотувального привідного станка, завдяки тому, що матеріал просто укладається в упаковку, виникає менше проблем з контролем натягу при витягненні матеріалу з упаковки. Таким чином, при застосуванні виготовлених способом фестонування упаковок відсутня необхідність використання комплексного розмотувального станка, який займає більше, ніж це допустимо, місця та потребує значних витрат. Виготовлені способом фестонування упаковки формуються у жорсткому контейнері чи коробці для належного упакування матеріалу, в яких би такий матеріал зберігався під час транспортування для його захисту від стискання та деформації внаслідок переміщення вантажу із сусідніх упаковок. Таким чином, картонний контейнер служить опорою для інших подібних контейнерів, укладених у стопку, і запобігає переміщенню вантажу із укладених у стопку упаковок, яке виникає внаслідок надмірного стискання упаковок, розташованих знизу стопки. Однак, картонні контейнери та форми упаковок, що застосовуються у традиційному устаткуванні, зумовлюють значну кількість проблем. По-перше, або контейнер має повторно використовуватися, для чого необхідне зворотне транспортування картонних контейнерів від кінцевого користувача до постачальника, або він має іти у відходи, в обох випадках мають місце значні витрати коштів. По-друге, у картонні контейнери матеріал подають без якого-небудь стиснення, внаслідок чого нераціонально використовується місце в контейнері, оскільки при пакуванні матеріалу в упаковку потрапляє повітря. Крім того, відома конструкція упаковки не дає змоги мінімізувати повітряний прошарок, який утворюється в упаковці. У зв'язку з цим значно зростають витрати на перевезення матеріалу внаслідок об'ємності упаковок, що знижує об'єм перевезень до рівня, значно нижчого, ніж об'єм перевезень при максимально ефективному транспортуванні. По-третє, наявність коробки під час формування упаковки накладає обмеження на проведення належного контролю за укладанням стрічки, оскільки боки коробки накладають обмеження на розміщення та рух напрямної деталі, яка направляє стрічку. По-четверте, раніше було згадано, що стінки коробки, які є паралельними стрічкам, укладеним в коробку, не прилягають до бічних поверхонь упакувальної структури, внаслідок чого виникає суттєва загроза того, що стрічки можуть впасти між краями упаковки та стінками коробки. Крім того, традиційний спосіб пакування, згідно з яким кожну зі стрічок, що відрізається від суцільного рулону, окремо упаковують на окремому пристрої для фестонування, є повільним і потребує багато місця для розміщення великої кількості згаданих пристроїв. Крім того, велика площа, зайнята такими пристроями, є причиною того, що стрічка проходить велику відстань від різального апарату до пристрою фестонування, що може викликати проблеми, пов'язані з натягом стрічки та її пошкодженням. Приклад устаткування для способу фестонування описаний у патенті США №5087140, виданому Кітону у лютому 1992 року. Таким чином, існує відчутна потреба в упаковці такого типу, але технології, відомі на цей час, є незадовільними з вищезгаданих причин, що залишає поле діяльності для вдосконалення конструкції упаковки. Таким чином, одним з об'єктів цього винаходу, є вдосконалення структури упаковки, з якої можна подавати на високій швидкості стрічку значної довжини, як і у випадку вищеописаних упаковок, виготовлених способом фестонування, але в якій може бути покращена щільність матеріалу в упаковці та її стійкість. Відома, наприклад, подача суцільної стрічки гумового матеріалу, який складається назад і вперед у вигляді гармошки з утворенням стопки стрічки таким чином, щоб стрічку можна було витягнути з одного з кінців стопки. Таким чином, одночасно складені гармошкою стрічки з утворенням розташованих поруч одна з одною стопок відомі з патенту США №3729367, виданого на ім'я Шора, у квітні 1973р. Стрічки з'єднані між собою з'єднувальними петлями, які необхідно розірвати перед використанням стрічки. Гумові стрічки використовуються в екструдері і окремо подаються оператором до машини. В іншій області також відома упаковка окремих стопок стрічки, таких як квитки, одержана складанням гармошкою, в якій кожна стопка знаходиться у власному окремому контейнері або касеті. Один приклад такої упаковки описаний в ЕР 0 383 501 A (Almex Control Systems Ltd). Стрічка має хвостову частину, яка простягається від дна касети до відкритого верху та звисає над одним кінцем для з'єднання із стрічкою з іншої касети. Однак, окремі касети є обов'язковими як окремі постачальники стрічки. Такі касети призначені для видачі квитків в системах для паркування машин, в яких можуть використовуватися щонайбільше одна або дві додаткових касети для неперервної видачі квитків клієнтам. Інший приклад аналога у цій галузі техніки описаний у патенті США №517934, виданого на ім'я Ямамото, у січні 1993, що стосується стрічки туалетного паперу, яку замість намотування складають у гармошку, і таку стопку стискають у вакуумну упаковку. Об'єктом даного винаходу є упаковка стрічки, яка включає множину стопок, кожна з яких складається із стрічки, складеної назад і вперед таким чином, що кожна складена частина стрічки складена відносно наступної частини по лінії, поперечній стрічці, і бічні крайки складених частин стрічки зрівняні, причому стрічка є суцільною у кожній стопці від свого верхнього кінця з одного кінця стопки до нижнього кінця з протилежного кінця стопки; в якій стопки є паралельними та розміщені поряд одна з одною для транспортування разом у вигляді єдиної упаковки, причому бічні крайки частин стрічки кожної стопки прилягають до бічних крайок суміжної з нею стопки при відсутності жорстких стінок контейнера, яка відрізняється тим, що як у верхньому, так і в нижньому кінцях кожної стопки стрічка розміщена в упаковці таким чином, що утворює відповідні з'єднувальні кінці, які або обидва одразу є придатними для з'єднання кінець до кінця з іншими відповідними з'єднувальними кінцями з одержанням суцільної стрічки із з'єднаних між собою стопок, або принаймні один з'єднувальний кінець вже з'єднаний із з'єднувальним кінцем іншої стопки з одержанням суцільної стрічки із з'єднаних між собою стопок. Другим аспектом даного винаходу є спосіб формування упаковки стрічки матеріалу, який включає: подачу стрічкового матеріалу у вигляді певної кількості стрічок, розміщених поряд одна з одною; формування певної кількості стопок, кожна з яких містить відповідну стрічку, складену назад і вперед таким чином, що кожна складена частина стопки розміщена відносно наступної частини по лінії, поперечній стрічці, та так, що бічні крайки частин стрічки зрівняні, причому стрічка є суцільною вздовж кожної стопки від верхнього кінця до нижнього кінця стопки; розміщення стопок поряд і паралельно одна одній з одержанням упаковки, в якій бічні крайки частин стрічки кожної стопки прилягають до бічних крайок суміжної з нею стопки при відсутності жорстких стінок контейнера, яка відрізняється тим, що у верхньому та нижньому кінцях стрічки кожної стопки передбачені відповідні з'єднувальні кінці, та або обидва з'єднувальні кінці пристосовують для з'єднання кінець до кінця з іншими відповідними з'єднувальними кінцями з одержанням суцільної стрічки із з'єднаних між собою стопок; або принаймні один з'єднувальний кінець з'єднують кінець до кінця із з'єднувальним кінцем іншої стопки з одержанням суцільної стрічки із з'єднаних між собою стопок. Варіанти втілення винаходу будуть описані нижче з посиланням на супровідні креслення, на яких: Фігура 1 - схематичний вид упаковки стрічки згідно з даним винаходом в аксонометрії, де упаковка, що включає чотири стопки стрічки, представлена до з'єднання стрічки кожної стопки з наступною, до стискання стопок, та еластичний пакувальний матеріал не показаний для зручності ілюстрування. Фігура 2 - схематичний вид упаковки, показаної на фігурі 1, в аксонометрії з виконаними з'єднаннями між стопками та у стисненому стані, але еластичний пакувальний матеріал не показаний для зручності ілюстрування. Фігура 3 - вид спереду упаковки, представленої на фігурах 1 та 2, де зображена упаковка з частково виготовленими перед стисканням з'єднаннями. На цій фігурі показані зазори між стопками, але вони представлені лише для зручності ілюстрування і відсутні на практиці. Фігура 4 - вид збоку структури упаковки, показаної на фігурі 3, перед стисканням, повернутої на 90 градусів таким чином, що сторона зі з'єднаннями розташована зверху. На цій фігурі також показаний розрізаний мішок у його звичайному положенні. Фігура 5 - той самий вид, що й на фігурі 4, де показана упаковка у стисненому стані та закритий мішок. Фігура 6 - вид, подібний до зображеного на фігурі 5, де показаний варіант виконання з'єднувальної частини, коли упаковка повернута для транспортування та розгортання. Фігура 7 - ізометричний вид, подібний до представленого на фігурі 2, де показаний ще один варіант виконання з'єднувальної частини. Фігура 8 - вид збоку упаковки, де показаний ще один варіант виконання з'єднувальної частини. Фігура 9 - виду збоку упаковки, показаної на фігурі 8, без стиснення та зі стрічкою, частково розгорнутою для використання. Фігура 10 - це вид збоку упаковки, показаної на фігурі 9, де показані додаткові деталі стрічки та наступне її розрізання на смуги. Фігура 11 - вид упаковки згідно з даним винаходом в аксонометрії, де зображено упаковку після зняття стиснення, зі стрічкою, частково розгорнутою для використання, та без мішка для зручності ілюстрування. Перший приклад упаковки згідно винаходу показаний на фігурах 1-5, де упаковка містить в основному прямокутний корпус 10, сформований стрічкою чи смугою 11 з пластичного матеріалу, який має бути упакований, як правило, цей матеріал має волокнисту природу тканого чи нетканого матеріалу, однак це не впливає на структуру упаковки. Описаним тут способом можуть бути упаковані багато матеріалів різної товщини за умови, що матеріали можуть складатися, що є необхідним в кінці кожної складеної частини стрічки. Стрічка має ширину, більшу ніж її товщина, так що вона утворює дві загалом плоскі поверхні та дві бічних крайки. Бажано, щоб стрічка мала однакову товщину, проте, це необов'язково. Як показано на фігурі 2, на якій представлена упаковка, готова до її використання у пристрої за призначенням, стрічка має передній кінець 12 та хвостовий кінець 13 упаковки, або вона є суцільною вздовж упаковки. Упаковка, розміщена у звичайному положенні для транспортування чи використання, як показано на фігурі 2, має верх 14, низ 15, дві сторони 16 і 17 та дві кінці 18 та 19. Упаковка формується рядом стопок стрічки. Представлені варіанти упаковки включають чотири стопки стрічки, відповідно позначені позиціями 20, 21, 22 і 23. Стопки розміщені паралельно та поряд одна з одною без проміжних елементів. Стопки паралельні сторонам 16, 17. Упаковка містить дві крайні стопки 20 і 23 та декілька (у цьому варіанті дві) внутрішніх стопок. Вжитий тут термін «стопка», не означає, що стопки вертикальні чи обов'язково мають якусь особливу орієнтацію. Хоча, як правило, стопки формуються накладанням кожної частини стрічки поверх попередньої з утворення загалом вертикальної стопки, це не впливає на саму конструкцію. Буде зрозумілим, що розміри упаковки, звичайно, можуть змінюватися залежно від потреби, тому кількість стопок, довжина і висота кожної стопки можуть змінюватись в широкому інтервалі значень. Кожна стопка стрічки містить множину частин стрічки, які накладаються одна поверх одної. Таким чином, як видно з фігури 1, частини складені назад і вперед з утворенням складених у вигляді гармошки смуг вздовж відповідних кінцевих ліній згину 25 та 26 таким чином, що лінії згину лежать в одній вертикальній площині, яка визначає кінці 18 та 19 упаковки. Кожна частина стрічки укладається безпосередньо поверх попередньої частини стрічки, причому стрічка має однакову ширину. Як показано на фігурі 3, бічні крайки 27 та 28 частин стрічки лежать у вертикальних площинах 27А і 28А. Таким чином, бічні крайки 27 стрічки у стопці, а також бічні крайки 28 зрівняні. Таким чином, упаковка утворюється накладанням кожної частини стрічки на попередню, починаючи від нижньої частини 29 до верхньої частини 30 з утворенням стопки. Упаковка, відповідно, утворюється декількома стопками, кожна з яких має довжину у напрямку частин стрічки, з яких вона складається, яка дорівнює довжині інших стопок і, відповідно дорівнює довжині упаковки; та стопки формуються однакової висоти, яка дорівнює висоті упаковки. Як показано на фігурах 4 та 5, але опущено на фігурі 2 для зручності ілюстрування, упаковку обертають пластичним пакувальним матеріалом 40, переважно з одержаних термозварюванням водонепроникних пластмас, який покриває всю упаковку. Пакувальний матеріал бажано формувати у вигляді мішка, який включає основу 41 та борти 42 з відкритим верхом 43, який має закриватися, згортатися поверх упаковки та склеюватися термозварюванням у положенні 43А, як показано на фігурі 5. Упаковку стискають з кінців 14 та 15 для суттєвого зменшення її висоти, і завдяки такому стисканню повітря витісняється і видаляється з упаковки. Закритий мішок використовують у вакуумній пакувальній системі з метою уникнення проникнення повітря до мішка, а також, щоб під дією тиску повітря зовні мішка упаковка залишалась стисненою по висоті, а стопки щільно прилягали одна до одної. Можна визначити міру стиснення і, відповідно, ступінь зменшення висоти для того, щоб досягнути мінімального об'єму упаковки, який би не перешкоджав діставати з неї верхню частину продукту. Упаковку утворюють тільки стопки, а закритий мішок, таким чином, визначає незалежну жорстку структуру. При такому виконанні структура упаковки не потребує жорстких стінок коробки чи подібного контейнера, тому що структура упаковки є стійкою завдяки стисканню стопок з метою зменшення їх висоти та завдяки притисканню суміжних стопок одна до одної. М'який пакувальний матеріал не обов'язково представляє собою мішок, це може бути і проста обгортка. Застосування вакууму для утримання на місці обгортки та стискання стопок є бажаним, але необов'язковим. Стискання упаковки є можливим лише у напрямку D, під прямим кутом до поверхні частин стрічки. Це діє на товщину частин стрічки таким чином, що розмір кожної стопки у напрямку D зменшується під дією такого стискання. Стискання вздовж частин стрічки чи під прямим кутом до стопок неможливе, оскільки це зумовлюватиме деформування стрічки. Таким чином, механічне стискання упаковки у напрямку D затискними планками D1 та D2 зменшує розміри упаковки у цьому напрямку, даючи змогу повітрю вийти з м'якого пакувального матеріалу 40, завдяки чому пакувальний матеріал натягується на упаковку і дає їй змогу залишатися у стисненому стані та застосовувати тиск для утримування стопок у тісному контакті. Як показано на фігурі 4, основі 41 пакувального матеріалу у вільному стані чи мішка 40 надається форма та розмір, який би був трохи більшим, ніж сама упаковка у вільному чи нестисненому стані. У такий спосіб упаковка може легко укладатися у сформований пакувальний пластиковий матеріал чи мішок і може утримуватись на місці з допомогою пакувального матеріалу. Під час транспортування та зберігання упаковки перебуває у стисненому стані та під вакуумом. У цих умовах обидва борти 42 пакувального матеріалу стискають у напрямку D з утворенням складок та загинів 39. Проте, коли упаковка розтискається, її збільшення відрозмірів у стисненому стані до розмірів у нормальному вільному стані зумовлює набуття мішком його первинних розмірів, внаслідок чого складки 44 розгладжуються. Упаковка може бути орієнтована, як показано на фігурі 2, таке положення відповідає положенню, яке досягається складанням частин стрічки по горизонталі з одержанням вертикальних стопок. У такому положенні верх мішка розташований поверх упаковки. У положенні, показаному на фігурах 4 і 5, упаковка повернута на 90 градусів таким чином, що одна з кінців 18 відповідає верхній частині упаковки. Таке виконання є можливим, але необов'язковим для забезпечення з'єднання внакладку, яке описується нижче. У цьому положенні верх мішка знаходиться в кінці упаковки. Також упаковка може бути повернена таким чином, що одна її сторона опиниться зверху, як показано на фігурі 11. В усіх таких положеннях упаковка є стійкою при обгортанні, тому її можна перевозити та вантажити із застосуванням звичайних підйомних та транспортних систем, складати у стопки на піддони чи поверх інших упаковок. Бажано, однак, щоб упаковка була направлена принаймні для розгортання таким чином, щоб стопки залишалися у вертикальному положенні для подачі стрічки до кінцевого пристрою, що використовує стрічку, як показано на фігурах 9 і 10. У такому положенні всі стопки 20, 21, 22, і 23 є вертикальними і знаходяться поряд, тому окремі складені частини є горизонтальними від горизонтальної верхньої частини стрічки 30 кожної стопки до горизонтальної нижньої частини стрічки 29 кожної стопки. Тому слід зауважити, що у такому положенні кожна із стопок обов'язково буде розмотуватись по черзі від верхньої частини стрічки 30 до нижньої частини стрічки 29. Вихідна структура упаковки, показана на фігурі 1, включає стопки, розташовані поряд, стрічки яких не з'єднані. Така структура може бути одержана нарізанням полотна на ряд розташованих одна біля одної стрічок та одночасним складанням таких стрічок одна біля одної з допомогою каретки з парою притискних роликів. Притискні ролики лежать в горизонтальній площині і сягають до сторін 16 та 17, знаходячись під прямим кутом до останніх. Притискні ролики прокочуються назад та вперед по каретці в напрямку під прямим кутом до їх довжини, так що притискний ролик рухається назад та вперед між крайніми поверхнями 18 та 19, завдяки чому стрічка заданої довжини укладається точно, а частини стрічки складаються по лініях згину 25, 26. Як показано на фігурі 1, верхній кінець частини стрічки 30 кожної стопки 20, як правило, кладеться через верх стопки та має передній вільний кінець 44 з кінця 18, який задрапірований складками від верхньої частини 14. Верхній кінець 20 стопки може бути витягнутий з одержанням переднього кінця 12. Нижня частина стрічки 29 включає хвостову частину 45, яка витягується знизу стопки чи формується до формування стопки у вигляді куска стрічки, що знаходиться поза стороною 18 упаковки. У випадку деяких видів матеріалів та способів може бути бажаним обгортання упакованої структури так, як показано на фігурі 1, з допомогою не з'єднаних чи склеєних внакладку хвостових частин 45, які вільно розташовані поверх пакувального матеріалу для їх з'єднання внакладку після транспортування і зберігання. Слід зауважити, що структура упаковки стійка і тому легко доступна для поступового з'єднування внакладку після її доставки до машини для подачі. Таким чином, з'єднування внакладку може здійснюватись після транспортування та поки упаковка чекає на розмотування або навіть тоді, коли розмотується перша стопка 20. Вертикальне розміщення хвостових частин 45 вздовж сторони упаковки до положення зверху упаковки робить доступ до них простим, внаслідок чого вищеописаний пакувальний матеріал може залишатися на місці з відкритою чи знятою верхньою частиною пакувального матеріалу чи мішка для відкриття доступу до верхніх частин 44 та верхніх кінців хвостових частин 45. Як показано, всі хвостові частини 45 знаходяться на кінці 18 упаковки. Теоретично можливо, але практично не бажано, щоб додаткові хвостові частини були розташовані на протилежних крайніх поверхнях 18 та 19, наприклад, щоб хвостові частини 45 стопок 21 та 23 знаходились на кінці 19. Як показано на фігурі 2, переважно перед транспортуванням, хвостові частини 45 з'єднуються внакладку з верхніми частинами 44 по стику 46. Оскільки з'єднання внакладку не вимагає швидкого здійснення операцій, можуть застосовуватися такі ефективні способи з'єднання внакладку, як зшивання, зв'язування та термозварювання, які займають більше часу, ніж на конвеєрі. Представлені з'єднання внакладку мають вигляд з'єднання внакладку, але на практиці може застосовуватися з'єднання внакладку, при якому відсутнє накладання з'єднуваних частин. З'єднування внакладку здійснюється таким чином, що поверхня А кожної стрічки приєднується до поверхні А стрічки наступної сусідньої стопки, і подібним чином також з'єднуються поверхні В. У деяких випадках це має значення, оскільки стрічка має різні характеристики поверхні. В інших випадках це може не мати впливу на переробку стрічки, але, як правило, віддається перевага такому виконанню, яке забезпечує послідовну подачу стрічки та уникнення її перекручування. Щоб впевнитись, що стрічка залишається не перекрученою при розмотуванні, необхідно загорнути хвостову порцію 45 в напрямку, який є протилежним до витка, що виникає під час розмотування при переході від стопки 20 до стопки 21. Ретельний аналіз стрічок та процесу розмотування показує, що при переході від однієї стопки до іншої автоматично виникає один виток. Таким чином, необхідно повернути цей виток одиничним поворотом витка 47 хвостової частини перед з'єднанням внакладку по стику 46. Бажано, щоб цей поворот витка був здійснений вздовж першої лінії згину 48 у верхньому кінці першої частини 50 та вздовж другої лінії згину 49 на нижній частини 51. Перша лінія згину 48 та частина 50 вирівнюються відносно стопки 20, а лінія згину 48 розташована під кутом 45 градусів до горизонтальної поверхні. Це утворює горизонтальну частину 52 стрічки, що простягається від лінії згину 48 до лінії згину 49, завдяки чому вона лежить в горизонтальній площині та під прямим кутом до нормального вертикального напрямку хвостової частини 45 та частин 50 і 51. Перша лінія згину 48 утворена таким чином, що горизонтальна частина 52 знаходиться зовні відносно вертикальної частини 50 хвостової частини 45. Друга лінія згину 49 утворена таким чином, що вертикальна частина 51 хвостової частини 45 знаходиться всередині відносно горизонтальної частини 52. Завдяки такому виконанню одержують один поворот витка, що дозволяє зменшити довжину горизонтальної частини 52 і одержати привабливу з естетичної точки зору упаковку, в якій обмежений доступ до вільних частин хвостової частини 45, які в іншому випадку могли б створювати незручності та заплутуватися між собою. Вертикальна частина 51 хвостової частини 45 простягається по вертикалі до верху стопки 21 і до накладного з'єднання 46, від якого виходить частина 44, що складається у напрямі до стопки 21 і заходить на верх стопки 21. Горизонтальна частина 52 переважно розміщена в нижній частині стопки 20 або впритул наближена до неї, завдяки чому під час розмотування стопки 20 майже вся хвостова частина 45 знаходиться у стопці 21. Тому ймовірність того, що хвостова частина 45 може заплутатися зі стрічкою із стопки 20 при її розмотуванні та до переходу від нижньої частини 29 через хвостову частину 45 до верхньої частини 44 стопки 21, незначна або й взагалі відсутня. На фігурах 3, 4 та 5 показано таку ж саму структуру упаковки, що й на фігурі 2. На фігурі 3 упаковка представлена у стані часткового з'єднання внакладку, при якому лише деякі з хвостових частин 45 з'єднані з приєднаною частиною 44 наступної стопки. На фігурі 3 упаковка представлена у тому самому виді, що й на фігурі 2, з верхом 14. Стискувальні планки D1 та D2 стискають упаковку по вертикалі. На фігурах 4 і 5 та сама упаковка повернута у затискних планках D1 і D2 таким чином, що планки розміщуються вертикально, а кінець 18 опиняється угорі. Завдяки цьому хвостові частини 44 та 45 лежать в горизонтальній площині, що дає змогу полегшити з'єднання внакладку та перекручування, оскільки хвостові частини залишаються у площині, яку утворює горизонтальна поверхня 18. На фігурі 4 представлена упаковка перед стисканням, але після перекручування та з'єднання внакладку, при цьому мішок 40 відкритий. На фігурі 5 показана упаковка у стисненому стані, яка знаходиться в обгортці або мішку 40. Як видно із зображення, у цьому стані висота упаковки між кінцями 14 та 15 зменшена від висоти упаковки у стані спокою до висоти у стисненому стані, яка є частиною висоти упаковки у стані спокою, що змінюється залежно від стисливості матеріалу. Завдяки такому зменшенню висоти залишається вільна частину 54 з'єднувальної частини 44, 45, яка повинна бути задіяна в упаковці при стисканні. Як показано на фігурі 5, це досягається шляхом ретельного складання з'єднувальної частини 44, 45 по першій поперечній лінії згину 53 та по другій поперечній лінії згину 53 А, кожна з яких знаходиться під прямим кутом до довжини, і відстань між якими дорівнює половині значення довжини вільної частини 54. Стискання здійснюється механічними засобами з допомогою затискних планок D1 та D2 у напрямі D до досягнення необхідного зменшення висоти упаковки. Під час такого стискання з'єднувальні частини 44, 45 втрачають натяг, і утворюється надлишкова частина довжини 54. Складання обережно здійснюється вручну, так що, як показано на фігурі 2, складка лежить на відповідній стопці, зрівняній з відповідною частиною 44. Після стискання та складання, мішок закривають та запечатують з допомогою відомої комерційно доступної вакуумної ущільнювальної системи, яка запечатує верхній кінець мішка та витискає повітря з мішка. Вакуумне витіснення може також застосовуватись з метою полегшення механічного стискання при незапечатаному мішку для того, щоб його можна було відкрити з метою обережного складання стрічки і запечатати після закінчення такого складання. Однак, слід уникати морщення хвостової частини 45 під час вакуумного витіснення. Прокладка 58 розміщена між з'єднувальними частинами 44, 45 та кінцем 18, що містить лінії згину 25. Слід зауважити, що лінії згину, навіть при значному стисканні, утворюють нерівну поверхню з рядом поперечних заглиблень та рубців, які визначаються лініями згину. Важливо, щоб з'єднувальні частини 44, 45 залишались плоскими та без зморшок, які в іншому випадку утворюються, якщо ці з'єднувальні частини будуть стиснуті вакуумом від мішка (що є тиском повітря зовні мішка) на кінець 18. Таким чином, прокладка 58 містить ущільнювальний лист 59, виготовлений з відносно жорсткого плаского матеріалу, який визначає плоску зовнішню поверхню 60, яка з нижньої своєї сторони прилягає до стискуваного матеріалу-наповнювача 61 або є носієм для такого матеріалу, наприклад, пенопласту із закритими порами. Ущільнювальний лист може бути виготовлений з картону або подібного матеріалу, якому властива достатня жорсткість, щоб залишатися плоским і, таким чином, утворювати плоску поверхню 60, що представлена в напрямку з'єднувальної частини. Стискуваний матеріал або пенопласт укладають таким чином, щоб заповнити ним заглиблення між лініями згину та притиснути цей матеріал до ліній згину таким чином, щоб ущільнювальний лист міг залишатися плоским і не втискався у заглиблення. Прокладка вставляється у відповідний момент в ході формування упаковки перед витісненням повітря із мішка. Висота цієї прокладки дорівнює висоті стиснутої упаковки. Прокладку можна також використовувати в описаному випадку, в якому упаковка, структура якої представлена на фігурі 1, транспортується після стискання та обгортання, де така прокладка буде використовуватися з метою запобігання утворення зморшок на хвостових частинах 44 і 45. На фігурі 6 представлений варіант виконання з'єднувальної частини, який усуває необхідність у складанні з'єднувальної частини під час стискання. Таким чином, з'єднувальна частина, яка простягається від хвостової частини 45 до хвостової частини 44, скручується як було описано раніше, утворюючи виток 47 та з'єднується внакладку з утворенням з'єднання внакладку 46. Проте, в такому виконанні, з'єднання здійснюється таким чином, що з'єднувальна частина є туго натягнутою паралельно кінцю 18 упаковки, причому складка, яка відповідала б складці 54, показаній на фігурі 2. Таким чином, на фігурі 6 представлена упаковка в стисненому стані з запечатаним мішком та під вакуумом. Показана упаковка, в якій ніжній кінець 15 лежить на горизонтальній основі, а верхній кінець 14 розташований зверху. При такій орієнтації мішок може бути розгерметизований, завдяки чому упаковка може знову повернутись до свого вихідного стану. Під час такого збільшення у розмірах з'єднувальна частина має довжину, недостатню для досягнення висоти упаковки у вільному стані, тому додаткова довжина, необхідна для одержання подовженої з'єднувальної частини, забезпечується витягуванням верхньої частини стрічки 30 у напрямку, показаному стрілками 30А і 30В. Для забезпечення вільного просування верхнього кінця стрічки 30 вздовж верхнього кінця 14 між двома верхніми частинами та третьою частиною стрічки 30D вставлений прокладний лист 30С. Таким чином, лінія згину 26 на кінці 19 упаковки витягується в напрямку стрілки 30В і може витягуватись від сусідньої лінії згину та частини стрічки 30D, не витягуючи при цьому наступну частину стрічки 30D. Прокладний лист може бути виготовлений з будь-якого підхожого м'якого матеріалу з низьким ступенем тертя, з пластмаси або подібного матеріалу. Прокладний лист покриває всю площину між кінцями та сторонами і таким чином відокремлює дві верхні частини стрічки від решти упаковки. На фігурі 7 показаний варіант виконання перекручування, з'єднання внакладку та складання в з'єднувальних частинах 44, 45. У цьому варіанті упаковка залишається під час роботи в первинній орієнтації, так що верхня частина 14 розташована зверху. В такій орієнтації перед стисканням з'єднувальна частина, яка утворюється хвостовими частинами 44 і 45, скручується з утворенням витка 62, як описувалося раніше, та з'єднується внакладку з утворенням з'єднання внакладку 63, як описувалося раніше, за винятком того, що виток та з'єднання внакладку розташовані на верхньому кінці 14. Оскільки ці операції здійснюються в горизонтальній верхній площині упаковки, вони можуть здійснюватись вручну без виникнення труднощів, пов'язаних з підтримкою верхнього кінця 14. З'єднання внакладку здійснюють таким чином, що висота хвостової частини 45 від низу упаковки до кінця кожної стопки дорівнює висоті упаковки у нестисненому стані. У випадку упаковки у відповідному обгортковому мішку з відкритим верхом зі сторони кінця 18 упаковки стискання здійснюється, як показано на фігурі 3, з використанням затискних планок D1 і D2. З метою запобігання витискання назовні сторін упаковки, під час стискання сторони упаковки підтримуються парою бокових планок 64 та 65. Мішок, звичайно, розміщений між планками 64 та 65, під затискною планкою D1 та поверх затискної планки D2. Коли упаковку знаходиться у стисненому стані, довжина хвостової частини більша, ніж висота стиснутої упаковки, внаслідок чого утворюється надлишкова частина стрічки, яку складають, як показано на фігурі 7. У випадку, коли висота упаковки у стисненому стані є меншою, ніж половина висоти упаковки у вільному стані, може використовуватися багатоскладкова конструкція, в якій така складка 66 включає лінії згину 67, 68, 69 та 70. Прокладка 68 розташована між складками 66, хвостовими частинами 45 і кінцем 18 упаковки. На фігурі 8 представлений ще один варіант способу, в якому з'єднувальну частину одержують з'єднанням внакладку, перекручуванням та складанням. Таким чином, як показано на фігурі 8, з'єднання внакладку 71 знаходиться у верхній частині упаковки 14 подібно до випадку, показаного на фігурі 7. Однак, виток та складка розміщені на кінці 18 упаковки і об'єднані в один елемент. Таким чином, існує одна перша верхня лінія згину 72 та друга лінія згину 73, напрямлені таким чином, що стрічка автоматично перекручується по довжині з утворенням одного витка 74 у положенні, яке відповідає складці. Насправді, такий спосіб складання є доповненим варіантом виконання, представленого на фігурі 2. З допомогою такого складання одержують привабливу охайну упаковку, а також зменшується морщення та утворення складок стрічки, так як лінії згину 72 та 73 розташовані на відстані, яка дорівнює довжині складеної частини 74, та наближені до лінії, поперечної довжині стрічки. На фігурах 9 і 10 представлений спосіб розмотування попередньо сформованої упаковки, показаної на фігурах 2-8. Одержана цим способом упаковка показана на фігурі 8, її перевагою є . те, що розташування витка і з'єднання внакладку взагалі не має значення для операції розмотування або впливає на неї незначною мірою, відповідно показані на фігурах 2-7 упаковки будуть розмотуватися у той самий спосіб. Таким чином, коли упаковка розтискається, як показано на фігурі 9, з'єднувальні частини втрачають натяг по довжині, при цьому виток 74 у певному положенні по довжині робить можливим перехід з'єднувальних частин при розмотуванні від однієї стопки до наступної. Мішок 40 розрізано таким чином, що верх 43 та борти 42 прибираються і залишається лише основа 41 та частина, зібрана складками на поверхні 82. Прокладку 58 видаляють. Упаковка кладеться на стійку 80 для розмотування. Завдяки цьому одержують горизонтальну основну опорну поверхню 81, на якій стопки 20-23 направлені вгору для розмотування згори донизу. Крім того, стійка 80 включає бічну опорну поверхню 82, яка утворює прямий кут з поверхнею 81. Стенд нахиляють на гострий кут величиною 10-20 градусів, достатній для нахилу упаковки на один бік таким чином, що стопка 23 спирається на поверхню 82, а решта стопок прилягають одна до одної. Такий кут дає змогу уникнути падіння та відхилення стопок одна від одної у напрямку, протилежному поверхні 82. Слід зауважити, що здатність упаковки незначною мірою розширюватись та розмотування першої стопки 20 обумовлюють втрату стійкості першою стопкою 20, тоді як решта стопок залишаються стійкими. Тому величину кута вибирають таким чином, щоб можна було запобігти падіння першої і кожної наступної стопки, яка займає місце першої після розмотування попередніх стопок. Таким чином, першу стопку 20 розмотують згори донизу, після чого так само по черзі розмотують наступні стопки. Таке виконання упаковки має переваги у тому, що її бічні поверхні не потребують додаткової опори, і сама упаковка у показаному положенні зберігає стійкість при розмотуванні. Також під час розмотування перехід від однієї стопки до наступної може здійснюватись без тертя стрічки об пакувальний матеріал чи іншу опору, що може зумовлювати розрив більш слабкого матеріалу. Стрічки часто використовуються для розрізання на послідовні смуги визначеної довжини. Для того, щоб лінії згину не ставали на заваді розрізанню стрічки на смуги, при укладанні стопок в описану упаковку поряд з пакувальною системою розміщують маркер (не показаний) для нанесення на стрічку зчитуваних машиною міток 90 з відміткою ліній згину. Маркування може здійснюватися струменевим друкуванням, можливо у вигляді точок або квадратів, видимих для ока та ріжучої машини, а в деяких випадках - лише для машини. Маркування може здійснюватись безпосередньо по лінії згину залежно від розташування зчитувального пристрою 91 відносно ріжучого леза 92, яке розташоване таким чином, щоб розрізати стрічку безпосередньо по лінії згину або біля неї. У показаному прикладі мітки розташовані перед лінією згину або на визначеній лінії розрізу. Мітки можуть займати лише незначну частину ширини стрічки. Слід зауважити, що, оскільки мітки реєструються з відповідними мітками ліній згину, кожна мітка зміщена від відповідної лінії згину на однакову відстань. У виконанні, при якому лише лінія згину маркується з допомогою струменевого друку, на кожній частині стрічки може бути лише одна мітка. Для того, щоб лінії розрізу співпадали з лініями згину, необхідно, щоб кількість смуг на кожній частини стрічки була парним числом. У ряді випадків відносна довжина елементів та стрічки є такою, що таке ціле число більше за одиницю. Тому маркованою може бути кожна визначена лінія розрізу або лише лінії згину. Лінії розрізу розміщені так, що лінії згину розміщені досить близько до кінця смуг для уникнення погіршення експлуатаційних властивостей смуг. Як показано на фігурі 11, упаковка, яку утворюють такі самі стопки, як і описані раніше, повернута таким чином, що стопки горизонтальні і розміщені поверх одна одної, завдяки чому вони можуть розмотуватися у напрямку донизу, починаючи з верхньої стопки. У такій упаковці можуть використовуватися описані раніше з'єднання внакладку, перекручування та складання. Проте, якщо упаковка розміщена у такий спосіб з'єднання внакладку може бути виконане більш простим способом. Таким чином, обгорнута, стиснута та герметично закрита упаковка повернута таким чином так, що стопки 20 - 23 горизонтальні. При такому розташуванні навантаження у вертикальному напрямі від інших упаковок передаються через структуру упаковки до розташованого знизу піддону без перекосу чи пошкодження стрічки. Це зумовлене тим, що стрічка є досить жорсткою по ширині, і коли вона стиснена у стопках, стрічки утворюють досить жорстку структуру. Як показано на фігурі 11, верхня стопка 20 частково розмотана з переднього кінця 12 у напрямку до хвостового кінця 94 цієї стопки з кінця 14 упаковки 10. Наступна стопка 21 має передній кінець 95 з того самого кінця 14, що й хвостовий кінець 94, і з'єднана з'єднувальною частиною 96, яка включає з'єднання внакладку 97, з переднім кінцем 95 стопки 21. З'єднувальна частина 96 лежить у тій самій площині, що й кінець 14, і проходить по діагоналі між стопками 20 і 21. Хвостовий кінець (не показаний) стопки 21 симетрично з'єднаний з переднім кінцем стопки 22 з'єднувальною частиною (не показана), яка містить з'єднання внакладку. Хвостовий кінець стопки 21, з'єднувальна частина та передній кінець стопки 22 розташовані в кінці 15 упаковки у площині кінця 15. Наступна з'єднувальна частина 98 та з'єднання внакладку 99 на кінці 14 з'єднує хвостовий кінець 100 стопки 22 та передній кінець 101 стопки 23. З'єднувальні частини 96, 98 та будь-які наступні з'єднувальні частини для з'єднання додаткових стопок розташовані на кінці 14. З'єднувальні частини для переміжних стопок розташовані на протилежному кінці 15. З'єднувальні частини копланарні з кінцями стрічки і, таким чином, є пласкими і не виступають над бічною поверхнею готової обгорнутої упаковки. Таке розташування упаковки для її розмотування показане на фігурі 11. Мішок, в якому знаходиться упаковка, утримує кінці стрічки та з'єднувальні частини на місці, а його верх 43 знімають або прорізають у ньому невеликий отвір, через який витягують передній кінець 12 стрічки. Завдяки розміщенню упаковки у такий спосіб можна розмотувати кожну стопку одна за одною без ризику їх падіння, завдяки тому, що сторона, на якій лежить така стопка, спирається на стопки, які лежать під нею. Слід зауважити, що показана техніка з'єднання внакладку зумовлює те, що при розмотуванні стрічок, показаному на фігурі 11, при переході від однієї стопки до іншої стрічка не перекручується. Однак, для з'єднання сторони А стрічки стопки 20 із стороною А стрічки стопки 21 (та з'єднання сторін В) необхідно повернути стрічку у стопці 21. Симетрично стопка 22 направлена так само, як і стопка 20, а стопка 23 повернута як стопка 21. Такий поворот можна здійснити шляхом підйому середніх стопок та їх поворотом на 180 градусів навколо осі, яка знаходиться під прямим кутом до стопок. Того самого результату можна досягнути перекручуванням стрічки на 180 градусів, коли вона подається до системи складання для описаного одночасного укладання стопок поряд одна з одною. В результаті такого перекручування сторона А розміщується поза лініями згину на кінці 18 стопок 20 і 22, а сторона В розміщується поза лініями складок на тому самому кінці стопок 21 та 23. В альтернативному варіанті виконання (не показаний) описана техніка складання та стискання може застосовуватись у випадку однієї стопки стрічки. Така стрічка може бути відносно широка, наприклад килим або тканина, яка складена по довжині назад і вперед, упакована в мішок, стиснена і утримується у стисненому стані під дією тиску повітря зовні мішка, з якого витіснене повітря. Стискання зменшує висоту стопки такою мірою, що одержують жорстку стоячу структуру, в якій стрічка захищена і є зручною у користуванні. Для запобігання випадкового несвоєчасного збільшення упаковки під час транспортування, зберігання або використання внаслідок проколу мішка та його розгерметизації, мішок може бути додатково обгорнутий обгортковим або іншим матеріалом, що буде утримувати упаковку в стисненому стані. У додатковому варіанті (не показано) упаковка може бути одержана почерговим формуванням кожної стопки з одного кінця стрічки таким чином, що стрічка є суцільною від однієї стопки до наступної, при цьому відсутня необхідність у з'єднанні внакладку. Недоліком цього способу є те, що стопки формуються повільно, а для того, щоб охопити рулон, від якого відрізаються стрічки, по всій ширині, необхідно використовувати декілька намотувальних стійок. У ще одному варіанті (не показаний) упаковку, показану на фігурі 1, стискають, обгортають і транспортують до місця використання, при цьому верхній та нижній кінці залишаються не з'єднаними. На місці використання, замість з'єднання стрічок кожної стопки із стрічками наступними сусідньої стопки для подачі суцільної стрічки з упаковки, кожна стопка з'єднується з відповідною стопкою наступної сусідньої упаковки. Таким чином, з кожної стопки до машини для використання подається окрема стрічка, і стрічка кожної стопки з'єднується внакладку на місці використання зі стопкою наступної упаковки для неперервної подачі такої окремої стрічки. Проте, стопки розташовані в упаковці поряд, а нижні частини стрічки представляють собою хвостові частини, які виходять за межі упаковки, як показано на фігурі 1, для з'єднання. Наступний варіант (не показаний) подібний до конструкцій, представлених на фігурах 5 та 6, переміжні хвостові частини 45 розташовані у такій конструкції на протилежному кінці упаковки. Ця конструкція дозволяє уникнути перекручування з'єднувальної частини та з'єднати хвостові частини прямим способом з верхніми частинами наступного сусіднього шару. Коли хвостові частини з'єднуються без перекручування, ефект автоматичного перекручування, зумовлений послідовним розгортанням шарів, викликає перекручування стрічки на 360 градусів. Потім такий виток ліквідується за рахунок перекручування стрічки у протилежному напрямі при переході до наступної стопки.