Антитіло проти c-met

Реферат: Винахід стосується моноклонального антитіла або його антигензв'язувального фрагмента, що зв'язується з c-Met і пригнічує його активність, в якому LCDR1 містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53), LCDR2 містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54), LCDR3 містить амінокислотну послідовність QVYSGYPLT (SEQ ID NO: 56), HCDR1 містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65), HCDR2 UA 104739 C2 (12) UA 104739 C2 містить амінокислотну послідовність RVNPNRRGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 68) та HCDR3 містить амінокислотну послідовність ANWLDY (SEQ ID NO: 69). UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей винахід стосується антитіл, які зв'язують c-Met, та їхнього застосування при лікуванні станів та розладів, патогенез яких опосередковується цим рецептором. c-Met, член суперродини рецепторів із тирозинкіназною активністю, є рецептором фактора росту гепатоцитів (HGF). Зв'язування HGF з c-Met призводить до димеризації або мультимеризації рецептора, фосфорилування численних залишків тирозину на внутрішньоклітинній ділянці, каталітичної активації та передавання сигналів у 5'-3' напрямку. cMet активується також ліганд-незалежними механізмами, у тому числі надекспресією, ампліфікацією та мутацією рецептора. Активація c-Met стимулює клітинну проліферацію, міграцію, морфогенез, виживаність (у тому числі захист від апоптозу) та синтез протеаз, тобто ті характеристики, які пов'язані з інвазивним клітинним фенотипом, поганими клінічними наслідками та стійкістю до лікарських засобів у ракових хворих. Шлях передавання сигналів cMet є одним зі шляхів із найчастіше порушуваною регуляцією у випадку раку у людей, що трапляється при солідних пухлинах практично усіх типів. У WO 09/007427 описані мишачі та гуманізовані антитіла проти c-Met з пересадженими CDR (гіперваріабельними) ділянками. Мишаче антитіло 224G11, описане у цій заявці, не зв'язує домен Sema c-Met. Про інші функціональні властивості гуманізованої IgGl похідної цього мишачого антитіла, позначеної як моноклональне антитіло (Mab) h224G11, повідомлялося у Рефератах № 835 (in vitro дані) та № 2792 (in vivo дані) та на супровідних плакатах, представлених на засіданні Американської асоціації досліджень щодо онкологічних захворювань (American Association for Cancer Research, Денвер, штат Колорадо) у квітні 2009 року. У цих рефератах та на плакатах було показано, що бівалентне моноклональне антитіло h224G11 є позбавленим притаманних агоністичних властивостей, поводить себе як повний антагоніст c-Met і активно зменшує димеризацію c-Met.·Також було повідомлено, що мишаче антитіло 224G11 відіграє роль негативного регулятора c-Met і блокує фосфорилування c-Met in vivo. У випадку інших рецепторів, димеризація є передумовою інтерналізації та деградації рецептора. У цих рефератах та на плакатах не наведені дані, які стосуються інтерналізації cMet. Крім того, не вказана антигенна детермінанта, на якій згадане гуманізоване антитіло зв'язується з c-Met. У WO 05/016382 також описані антитіла проти c-Met, але не ідентифікована антигенна(-і) детермінанта(-и), з якою(-ими) зв'язуються згадані антитіла. Наведений приклад картування антигенних детермінант, однак повідомлені результати просто вказують на те, що шість антитіл проти c-Met зв'язуються зі спільною антигенною детермінантою, у той час як сьоме антитіло проти c-Met зв'язує іншу антигенну детермінанту. Конкретні антигенні детермінанти, з якими зв'язуються ці антитіла проти c-Met, не вказуються. Існує потреба у антагоністичних антитілах проти людського c-Met, зв'язування яких з αланцюгом людського c-Met полегшує інтерналізацію згаданого рецептора з поверхні клітин у присутності та/або за відсутності HGF. Існує також потреба у антагоністичних антитілах проти людського c-Met, зв'язування яких з α-ланцюгом людського c-Met полегшує інтерналізацію згаданого рецептора з клітинної поверхні у клітинах, що містять варіанти c-Met з мутаціями, які забезпечують нову або посилену активність. Існує також потреба у антагоністичних антитілах проти людського c-Met, які індукують деградацію c-Met та відновлення фосфорилованих c-Met. Активність таких антагоністів могла б зменшити кількість доступних сайтів зв'язування HGF на поверхні пухлинних клітин та припинити активацію шляху, спричинену надекспресією, ампліфікацією або мутацією c-Met. У той самий час, такі антагоністичні антитіла могли б пригнітити зв'язування HGF з c-Met та індуковану HGF активацію c-Met, виявляючи незначну або не виявляючи будь-якої агоністичної активності зі свого боку. Сполуки-антитіла за цим винаходом задовольняють цим потребам. Вони зв'язуються з антигенними детермінантами на α-ланцюзі домену Sema людського c-Met, пригнічуючи зв'язування HGF з c-Met та активацію рецептора, в той самий час виявляючи незначну або не виявляючи будь-якої агоністичної активності. Антитіла за цим винаходом також індукують інтерналізацію згаданого рецептора у присутності або за відсутності HGF, a також у клітинах, які містять варіанти c-Met із мутаціями, які забезпечують нову або посилену активність. Вони індукують деградацію c-Met, індукують відновлення фосфорилованого людського c-Met і пригнічують HGF-залежну та HGF-незалежну проліферацію пухлинних клітин, які експресують цей рецептор. Приймаючи до уваги ці властивості, ці сполуки-антитіла могли б бути терапевтично прийнятними при лікуванні раків, опосередкованих c-Met через ряд різних механізмів. Крім того, сполуки-антитіла за цим винаходом мають ряд інших бажаних властивостей. Вони демонструють високу афінність (KD) до c-Met, блокують HGF-опосередковане фосфорилування c-Met та передавання сигналів у 5'-3' напрямку, проліферацію клітин і міграцію клітин та 1 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 індукують лише слабке фосфорилування c-Met, в той самий час виявляючи незначні або не виявляючи будь-яких HGF-подібних агоністичних біологічних активностей, таких як індукування проліферації, рухливості, інвазивності, тубулогенезу, ангіогенезу пухлинних клітин або антиапоптозних ефектів. Вони пригнічують як ліганд (HGF)-залежну, так і ліганд-незалежну активацію шляху c-Met. Крім того, сполуки-антитіла за цим винаходом переважно зв'язують позаклітинний домен (ECD) людського c-Met порівняно з ECD близькоспоріднених рецепторів RON та РlexinА2, і не спричинюють "виділення" ECD c-Met. Таким чином, цей винахід пропонує: Моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, що: a) зв'язує антигенну детермінанту у межах α-ланцюга людського c-Met, та b) індукує інтерналізацію поверхнево-клітинного людського c-Met. Будь-яке з вищезгаданих антитіл або їхній антигензв'язувальний фрагмент, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує незалежну від фактора росту гепатоцитів інтерналізацію поверхнево-клітинного людського c-Met. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, і згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує інтерналізацію людського c-Met у клітинах, які містять варіант людського c-Met з мутацією, яка забезпечує нову або посилену активність. Згаданою мутацією, яка забезпечує нову або посилену активність, може бути мутація М1149Т кіназного домену або мутація R988C юкстамембранного домену c-Met. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 40 % інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 45 % інтерналізацію клітинноповерхневого людського c-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 50 % інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 55 % інтерналізацію клітинно-поверхневого людського с-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 60 % інтерналізацію клітинноповерхневого людського c-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 65 % інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент індукує щонайменше 70 % інтерналізацію клітинно-поверхневого людського с-Met у клітинах. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує відновлення повного c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує відновлення фосфорилованого c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах. 2 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язує α-ланцюг людського c-Met на по суті тій самій антигенній детермінанті, що і антитіло, яке містить легкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 28, та важкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 40, або яке(-ий) зв'язує α-ланцюг людського c-Met на по суті тій самій антигенній детермінанті, що і антитіло, яке містить легкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 29, та важкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, за виключенням тих, які містять легкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 26, та важкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 38, причому антигенна детермінанта містить один або декілька амінокислотних залишків у межах 144HVFPHNHTADIQS156 (послідовність SEQ ID NO: 82) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому антигенна детермінанта також містить один або декілька амінокислотних залишків у межах 123DTYYDD128 (послідовність SEQ ID NO: 81) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому антигенна детермінанта також містить один або декілька амінокислотних залишків у межах 192FINF195 (послідовність SEQ ID NO: 83) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому антигенна детермінанта також містить один або декілька амінокислотних залишків у межах 220KETKDGFM227 (послідовність SEQ ID NO: 84) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло зв'язується у межах амінокислотної послідовності, вибраної з групи, яку складають: a) 121VVDTYYDDQL130 (SEQ ID NO: 77), b) 131ISCGSVNRGTCQRHVFPHNHTADIQS156 (SEQ ID NO: 78), c) 179ALGAKVLSSVKDRFINF195 (SEQ ID NO: 79), та d) 216VRRLKETKDGFM227 (SEQ ID NO: 80), включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло зв'язується у межах амінокислотної послідовності, вибраної з групи, яку складають: a) 123DTYYDD128 (SEQ ID NO: 81), b) 144HVFPHNHTADIQS156 (SEQ ID NO: 82), c) 192FINF195 (SEQ ID NO: 83), та d) 220KETKDGFM227 (SEQ ID NO: 84), включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язується з амінокислотною послідовністю у межах антигенної детермінанти, яка відрізняється (SEQ ID NO: 77), 121VVDTYYDDQL130 131ISCGSVNRGTCQRHVFPHNHTADIQS156 (SEQ ID NO: 78), 179ALGAKVLSSVKDRFINF195 (SEQ ID NO: 79) та 216VRRLKETKDGFM227 (SEQ ID NO: 80) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язуються з амінокислотною послідовністю у межах антигенної детермінанти, яка відрізняється 123DTYYDD128 (SEQ ID NO: 81), 144HVFPHNHTADIQS156 (SEQ ID NO: 82), 192FINF195 (SEQ ID NO: 83) та 220KETKDGFM227 (SEQ ID NO: 84) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадане антитіло зв'язується у межах амінокислотної послідовності 95CFPCQDCSSKA105 (SEQ ID NO: 86) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, за виключенням тих, які містять легкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 29, та важкий ланцюг, який має амінокислотну послідовність, представлену послідовністю SEQ ID NO: 41, причому антигенна детермінанта містить один або декілька амінокислотних залишків у межах 95CFPCQDCSSKA105 (SEQ ID NO: 86) включно. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язує людський c-Met, що містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), причому згадані три LCDR і згадані три HCDR вибрані з групи, яку складають: 3 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 a) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSX1LX2S (SEQ ID NO: 87), де X1 - Υ або R, та Х2 - А або R; LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYX7EX8FKG (SEQ ID NO: 90), де Х7 - Ν, І або R, та Х8 - K або Р; та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFX9Y (SEQ ID NO: 91), де X9 - Υ або F; та b) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVX3SIYLH (SEQ ID NO: 88), де Х3 S або R; LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність X4X5YX6GYPLT (SEQ ID NO: 89), де Х4 - І або Q, Х5 - Q або V, та Х6 - S або R; HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPX10RX11X12TTYNQKFEG (SEQ ID NO: 92), де Х10 - N або Υ, Χ11 - G або R, та X12 - G або S; та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність X13NX14LDY (SEQ ID NO: 93), де Х13 - Τ або А, та Х14 - W або І; причому згадане моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент зв'язує антигенну детермінанту у межах α-ланцюга згаданого людського c-Met та індукує інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язує людський c-Met, що містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), причому згадане антитіло містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), де LCDR1 містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2 містить амінокислотну послідовність GTSX1LX2S (SEQ ID NO: 87), де X1 - Υ або R, та Х2 - А або R; LCDR3 містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1 містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2 містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYX7EX8FKG (SEQ ID NO: 90), де Х7 - Ν, І або R, та Х8 - K або Р; та HCDR3 містить амінокислотну послідовність GYGAFX9Y (SEQ ID NO: 91), де Х9 - Υ або F. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язує людський c-Met, що містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), де LCDR1 містить амінокислотну послідовність SVSSSVX3SIYLH (SEQ ID NO: 88); де Х3 - S або R; LCDR2 містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3 містить амінокислотну послідовність X4X5YX6GYPLT (SEQ ID NO: 89), де Х4 - І або Q, Х5 - Q або V, та Х6 - S або R; HCDR1 містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2 містить амінокислотну послідовність RVNPX10RX11X12TTYNQKFEG (SEQ ID NO: 92), де Х10 - N або Υ, Χ11 - G або R, та Х12 - G або S; та HCDR3 містить амінокислотну послідовність X13NX14LDY (SEQ ID NO: 93), де Х13 - Τ або А, та Х14 - W або І. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) зв'язує людський c-Met, що містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), причому згадані три LCDR і згадані три HCDR вибрані з групи, яку складають: a) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSYLAS (SEQ ID NO: 50); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYNEKFKG (SEQ ID NO: 60); та 4 UA 104739 C2 HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFYY (SEQ ID NO: 61); b) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSYLAS (SEQ ID NO: 50); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYIEKFKG (SEQ ID NO: 62); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFFY (SEQ ID NO: 63); c) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSRLRS (SEQ ID NO: 52); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYREPFKG (SEQ ID NO: 64), 5 10 та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFYY (SEQ ID NO: 61); d) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність IQYSGYPLT (SEQ ID NO: 55); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPNRGGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 66), 15 20 та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність TNWLDY (SEQ ID NO: 67); e) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QVYSGYPLT (SEQ ID NO: 56); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPNRRGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 68); 25 та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність ANWLDY (SEQ ID NO: 69); та f) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVRSIYLH (SEQ ID NO: 57); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QVYRGYPLT (SEQ ID NO: 58); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPYRGSTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 70); 30 та 35 40 45 50 55 60 HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність ANILDY (SEQ ID NO: 71); причому згадане моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент зв'язує антигенну детермінанту у межах α-ланцюга згаданого людського c-Met та індукує інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), причому згадані три LCDR і згадані три HCDR вибрані з групи, яку складають: a) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSYLAS (SEQ ID NO: 50); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYNEKFKG (SEQ ID NO: 60); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFYY (SEQ ID NO: 61); b) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSYLAS (SEQ ID NO: 50); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59; HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WTYPVTGDTYYIEKFKG (SEQ ID NO: 62); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFFY (SEQ ID NO: 63); с) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність GTSRLRS (SEQ ID NO: 52); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59); 5 UA 104739 C2 HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність WIYPVTGDTYYREPFKG (SEQ ID NO: 64); та 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність GYGAFYY (SEQ ID NO: 61). Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), причому згадані три LCDR і згадані три HCDR вибрані з групи, яку складають: a) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність IQYSGYPLT (SEQ ID NO: 55); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPNRGGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 66); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність TNWLDY (SEQ ID NO: 67); b) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QVYSGYPLT (SEQ ID NO: 56); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPNRRGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 68); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність ANWLDY (SEQ ID NO: 69); та c) LCDR1, яка містить амінокислотну послідовність SVSSSVRSIYLH (SEQ ID NO: 57); LCDR2, яка містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3, яка містить амінокислотну послідовність QVYRGYPLT (SEQ ID NO: 58); HCDR1, яка містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2, яка містить амінокислотну послідовність RVNPYRGSTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 70); та HCDR3, яка містить амінокислотну послідовність ANILDY (SEQ ID NO: 71). Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), де: LCDR1 містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2 містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3 містить амінокислотну послідовність IQYSGYPLT (SEQ ID NO: 55); HCDR1 містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2 містить амінокислотну послідовність RVNPNRGGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 66); та HCDR3 містить амінокислотну послідовність TNWLDY (SEQ ID NO: 67). Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить три гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга (LCDR) і три гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (HCDR), де: LCDR1 містить амінокислотну послідовність SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: 53); LCDR2 містить амінокислотну послідовність STSNLAS (SEQ ID NO: 54); LCDR3 містить амінокислотну послідовність QVYSGYPLT (SEQ ID NO: 56); HCDR1 містить амінокислотну послідовність GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65); HCDR2 містить амінокислотну послідовність RVNPNRRGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 68); та HCDR3 містить амінокислотну послідовність ANWLDY (SEQ ID NO: 69). Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить варіабельну ділянку легкого ланцюга (LCVR) і варіабельну ділянку важкого ланцюга (HCVR), причому згадана LCVR і згадана HCVR, відповідно, містять амінокислотні послідовності, вибрані з групи, яку складають: a) SEQ ID NO: 94 та SEQ ID NO: 96; та b) SEQ ID NO: 95 та SEQ ID NO: 97, причому згадане моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент зв'язує антигенну детермінанту у межах α-ланцюга згаданого людського c-Met та індукує інтерналізацію клітинно-поверхневого людського c-Met. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить варіабельну ділянку легкого ланцюга (LCVR) і варіабельну ділянку важкого ланцюга (HCVR), причому згадана LCVR містить послідовність SEQ ID NO: 94, і згадана HCVR містить послідовність SEQ ID NO: 96. 6 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) містить варіабельну ділянку легкого ланцюга (LCVR) і варіабельну ділянку важкого ланцюга (HCVR), причому згадана LCVR містить послідовність SEQ ID NO: 95, і згадана HCVR містить послідовність SEQ ID NO: 97. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадана LCVR і згадана HCVR містять амінокислотні послідовності, вибрані з групи, яку складають: a) LCVR-SEQ ID NO: 1 та HCVR-SEQ ID NO: 13; b) LCVR-SEQ ID NO: 2 та HCVR-SEQ ID NO: 14; c) LCVR-SEQ ID NO: 3 та HCVR-SEQ ID NO: 15; d) LCVR-SEQ ID NO: 4 та HCVR-SEQ ID NO: 16; e) LCVR-SEQ ID NO: 5 та HCVR-SEQ ID NO: 17; та f) LCVR-SEQ ID NO: 6 та HCVR-SEQ ID NO: 18. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадана LCVR і згадана HCVR, відповідно, містять амінокислотні послідовності, вибрані з групи, яку складають: a) LCVR-SEQ ID NO: 1 та HCVR-SEQ ID NO: 13; b) LCVR-SEQ ID NO: 2 та HCVR-SEQ ID NO: 14; та c) LCVR-SEQ ID NO: 3 та HCVR-SEQ ID NO: 15. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадана LCVR і згадана HCVR, відповідно, містять амінокислотні послідовності, вибрані з групи, яку складають: a) LCVR-SEQ ID NO: 4 та HCVR-SEQ ID NO: 16; b) LCVR-SEQ ID NO: 5 та HCVR-SEQ ID NO: 17; та c) LCVR-SEQ ID NO: 6 та HCVR-SEQ ID NO: 18. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадана LCVR містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 4, і згадана HCVR містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 16. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, причому згадана LCVR містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 5, і згадана HCVR містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 17. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, яке містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг і згаданий важкий ланцюг містять амінокислотні послідовності, які вибрані з групи, яку складають: a) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 25 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 37; b) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 26 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 38; c) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 27 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 39; d) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 28 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 40; e) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 29 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 41; та f) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 30 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 42. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, яке містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг і згаданий важкий ланцюг містять амінокислотні послідовності, які вибрані з групи, яку складають: a) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 25 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 37; b) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 26 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 38; та c) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 27 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 39. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, яке містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг і згаданий важкий ланцюг містять амінокислотні послідовності, які вибрані з групи, яку складають: a) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 28 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 40; b) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 29 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 41; та c) легкий ланцюг - SEQ ID NO: 30 та важкий ланцюг - SEQ ID NO: 42. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, і згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, і згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. 7 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, яке містить два легкі ланцюги і два важкі ланцюги, причому кожен легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, і кожен важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. Будь-яке з вищезгаданих моноклональних антитіл, яке містить два легкі ланцюги і два важкі ланцюги, причому кожен легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, і кожен важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) конкурує з будьяким з вищезгаданих моноклональних антитіл проти c-Met або їхніх антигензв'язувальних фрагментів за зв'язування з c-Met. Таке конкуруюче моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент може зв'язуватись з тією самою антигенною детермінантою cMet, що і будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл проти c-Met або їхніх антигензв'язувальних фрагментів. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, згадане моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент конкурує з антитілом, яке містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, згадане моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент конкурує з антитілом, яке містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно надекспресують згаданий людський c-Met. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно надекспресують згаданий людський c-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно надекспресують згаданий людський c-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно фосфорилують згаданий людський c-Met. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно фосфорилують згаданий людський c-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які конститутивно фосфорилують згаданий людський c-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) індукує відновлення повного людського c-Met і фосфорилованого людського c-Met у незалежних від фактора росту гепатоцитів пухлинних клітинах, які реагують на фактор росту гепатоцитів. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) переважно зв'язує позаклітинний домен людського c-Met порівняно з позаклітинним доменом людського RON або позаклітинним доменом людського РlexinА2. 8 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) не індукує виділення позаклітинного домену людського c-Met. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) не індукує виділення позаклітинного домену людського c-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) не індукує виділення позаклітинного домену людського с-Met, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) не захищає пухлинні клітини, які експресують людський c-Met, від апоптозу, індукованого стауроспорином. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) не захищає пухлинні клітини, які експресують людський c-Met, від апоптозу, індукованого стауроспорином, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) не захищає пухлинні клітини, які експресують людський c-Met, від апоптозу, індукованого стауроспорином, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) пригнічує залежну від фактора росту гепатоцитів та незалежну від фактора росту гепатоцитів проліферацію пухлинних клітин, які експресують людський c-Met. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) пригнічує зв'язування людського фактора росту гепатоцитів з людським cMet. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, яке(-ий) не індукує HGF-подібних біологічних агоністичних активностей. HGF-подібні біологічні агоністичні активності охоплюють проліферацію пухлинних клітин, рухливість пухлинних клітин, інвазію пухлинних клітин, тубулогенез, ангіогенез та антиапоптозні ефекти. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий) не індукує HGF-подібних біологічних агоністичних активностей, містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Фармацевтичну композицію, яка містить будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів та фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів для застосування у терапії. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування у терапії містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування у терапії містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів для застосування при лікуванні раку у людини. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування при лікуванні раку у людини містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування при лікуванні раку у людини містить 9 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів для застосування при лікуванні раку у людини у комбінації з іншим терапевтичним агентом. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування при лікуванні раку у людини у комбінації з іншим терапевтичним агентом містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 28, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 40. За іншим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент для застосування при лікуванні раку у людини у комбінації з іншим терапевтичним агентом містить легкий ланцюг і важкий ланцюг, причому згаданий легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 29, а згаданий важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 41. Фармацевтичну композицію, яка містить будь-яке(-ий) з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів та фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач. Застосування будь-якого з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів для виготовлення лікарського засобу для лікування раку у людини. Спосіб лікування раку, який включає введення хворій людині, яка цього потребує, ефективної кількості будь-якого з вищезгаданих моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів. Визначення Непроцесоване антитіло у тому вигляді, у якому воно існує за природних умов, являє собою молекулу імуноглобуліну, яка містить 2 важкі (Н) ланцюги і 2 легкі (L) ланцюги, з'єднані дисульфідними зв'язками. Амінокінцева частина кожного ланцюга містить варіабельну ділянку, довжина якої становить приблизно 100-110 або більше амінокислот, яка відповідає, головним чином, за розпізнання антигену через посередництво гіперваріабельних ділянок (CDR), які входять до її складу. Карбоксикінцева частина кожного ланцюга являє собою константну ділянку, яка відповідає, головним чином, за ефекторну функцію. CDR чергуються з більш консервативними ділянками, які називають каркасними ділянками ("FR"). Кожна варіабельна ділянка легкого ланцюга (LCVR) і варіабельна ділянка важкого ланцюга (HCVR) складається з 3 CDR та 4 FR, які розміщені від аміно-кінця до карбоксильного кінця у такому порядку: FR1, CDR1, FR2, CDR2, FR3, CDR3, FR4. Згадані 3 CDR легкого ланцюга позначені таким чином: "LCDR1, LCDR2 та LCDR3", а 3 CDR важкого ланцюга позначені таким чином: "HCDR1, HCDR2 та HCDR3". CDR містять більшість залишків, які забезпечують специфічні взаємодії з антигеном. Нумерація та розміщення амінокислотних залишків CDR у межах LCVR та HCVR відповідають добре відомій схемі нумерації, яка розроблена Кабатом (Kabat). Легкі ланцюги, які класифікують як каппа або лямбда, відрізняються конкретною константною ділянкою, як відомо у цій галузі. Важкі ланцюги, які класифікують як гамма, мю, альфа, дельта або епсилон, характеризують ізотип антитіла як IgG, IgM, IgA, IgD або IgE, відповідно. Антитіла IgG можуть також бути підрозділені на підкласи, наприклад, IgG1, IgG2, IgG3, IgG4. Важкий ланцюг кожного типу відрізняється конкретною константною ділянкою з послідовністю, добре відомою у цій галузі. Термін "моноклональне антитіло" (Mab), який вживають у цьому описі, у значенні, вживаному у відношенні сполук-антитіл за цим винаходом, означає антитіло, яке походить з однієї копії або клону, у тому числі, наприклад, будь-якого еукаріотного, прокаріотного або фагового клону, і не означає спосіб його одержання. Моноклональні антитіла за цим винаходом за варіантом, якому віддається перевага, існують у однорідній або по суті однорідній популяції. Повні моноклональні антитіла містять 2 важкі ланцюги і 2 легкі ланцюги. До "антигензв'язувальних фрагментів" таких моноклональних антитіл належать, наприклад, Fabфрагменти, Fab'-фрагменти, F(аb')2-фрагменти, одноланцюгові Fv-фрагменти та одноплечі антитіла, які містять легкий ланцюг і важкий ланцюг. Моноклональні антитіла та їхні антигензв'язувальні фрагменти за цим винаходом можна одержати, наприклад, методами рекомбінантних ДНК, методами фагового дисплею, комплексними методами, наприклад, CDRпересадженням, або комбінаціями таких чи інших методів, відомих у цій галузі. 10 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Термін "сполуки-антитіла за цим винаходом" означає моноклональні антитіла (Mab) та антигензв'язувальні фрагменти (Fab), розкриті у цьому описі. Інші сполуки-антитіла за цим винаходом, які демонструють функціональні властивості, подібні до функціональних властивостей за цим винаходом, можна одержати традиційними способами. Наприклад, миші можуть бути імунізовані людським c-Met або його фрагментами, антитіла, які будуть одержані, можуть бути виділені і очищені, і визначення того, чи мають вони зв'язувальні та функціональні властивості, подібні до або такі самі, що і у сполук-антитіл за цим винаходом, може бути здійснено за методами, описаними у наведених нижче Прикладах 2-19. Антигензв'язувальні фрагменти також можна одержати традиційними способами. Способи одержання та очищення антитіл і антигензв'язувальних фрагментів є добре відомими у цій галузі і можуть бути знайдені, наприклад, у Harlow and Lane (1988) Antibodies, A Laboratory Manual, Cold Spring Harbor Laboratory Press, Cold Spring Harbor, New York, chapters 5-8 and 15, ISBN 0-87969-314-2. Вислів "людські генно-інженерні антитіла" означає моноклональні антитіла та антигензв'язувальні фрагменти, а також сполуки-антитіла за цим винаходом, які мають зв'язувальні та функціональні властивості за цим винаходом, подібні до зв'язувальних та функціональних властивостей, розкритих у цьому описі, і які мають каркасні ділянки, які є по суті людськими або повністю людськими, довкола гіперваріабельних ділянок, які походять із нелюдського антитіла. Вислови "каркасна ділянка" або "каркасна послідовність" означають будь-яку з каркасних ділянок 1-4. До людських генно-інженерних антитіл та антигензв'язувальних фрагментів, які охоплюються цим винаходом, належать молекули, в яких будь-яка одна або декілька з каркасних ділянок 1-4 є по суті або повністю людськими, тобто молекули, в яких є присутньою будь-яка з можливих комбінацій окремих по суті або повністю людських каркасних ділянок 1-4. Наприклад, до них належать молекули, в яких каркасна ділянка 1 і каркасна ділянка 2, каркасна ділянка 1 і каркасна ділянка 3, каркасна ділянка 1, 2 і 3 тощо, є по суті або повністю людськими. По суті людськими каркасними ділянками є каркасні ділянки, послідовність яких є на щонайменше приблизно 80 % ідентичною до відомої людської зародкової каркасної послідовності. За варіантом, якому віддається перевага, по суті людські каркасні ділянки мають послідовність, яка є на щонайменше приблизно 85 %, на приблизно 90 %, на приблизно 95 % або на приблизно 99 % ідентичною до відомої людської зародкової каркасної послідовності. Повністю людськими каркасними ділянками є каркасні ділянки, послідовність яких є ідентичною до відомої людської зародкової каркасної послідовності. Людські каркасні зародкові послідовності можна одержати від ImMunoGeneTics (IMGT) через веб-сайт http://imgt.cines.fr або з The Immunoglobulin FactsBook by Marie-Paule Lefranc and Gerard Lefranc, Academic Press, 2001, ISBN 012441351. Наприклад, зародкові каркасні ділянки легкого ланцюга можна вибрати з групи, яку складають: Al1, А17, А18, А19, А20, А27, А30, LI, L1l, L12, L2, L5, L15, L6, L8, O12, O2 та O8, а зародкові каркасні ділянки важкого ланцюга можна вибрати з групи, яку складають: VH2-5, VH2-26, VH2-70, VH3-20, VH3-72, VHI-46, VH3-9, VH3-66, VH3-74, VH4-31, VHI-18, VHI-69, VI-13-7, VH3-11, VH3-15, VH3-21, VH3-23, VH3-30, VH3-48, VH4-39, VH4-59 та VH5-5I. Людські генно-інженерні антитіла, а також антитіла, розкриті у цьому описі, які демонструють подібні функціональні властивості за цим винаходом, можна одержати із застосуванням декількох різних способів. За одним зі способів, гіперваріабельні ділянки вихідної сполукиантитіла переносять на людську каркасну ділянку, яка має високий рівень ідентичності послідовності з послідовністю каркасної ділянки вихідної сполуки-антитіла. Послідовність нової каркасної ділянки буде загалом на щонайменше приблизно 80 %, на щонайменше приблизно 85 %, на щонайменше приблизно 90 %, на щонайменше приблизно 95 % або на щонайменше приблизно 99 % ідентичною до послідовності відповідної каркасної ділянки вихідної сполукиантитіла. У випадку каркасних ділянок, які мають менше ніж 100 амінокислотних залишків, один, два або три амінокислотні залишки можуть бути замінені. Результатом цього перенесення може бути зменшення зв'язувальної афінності порівняно зі зв'язувальною афінністю вихідного антитіла. У подібному випадку, згадана каркасна ділянка може бути піддана зворотній мутації до вихідної каркасної ділянки у певних положеннях, виходячи зі специфічних критеріїв, розкритих Queen et al. (1991) Proc. Natl. Acad. Sci. USA 88:2869. До інших посилань з описом методів, придатних для одержання гуманізованих мишачих антитіл, належать патенти США № 4,816,397; № 5,225,539 та № 5,693,761; комп'ютерні програми ABMOD та ENCAD, які описані у Levitt (1983) J. Mol. Вiol. 168:595-620; та метод Winter та співробітників (Jones et al. (1986) Nature 321:522-525; Riechmann et al. (1988) Nature 332:323-327; та Verhoeyen et al. (1988) Science 239:1534-1536. Ідентифікування залишків для розгляду можливості зворотної мутації можна здійснювати таким чином: 11 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Якщо амінокислота підпадає під наведену нижче категорію, то каркасну амінокислоту людської зародкової послідовності, яка застосовується ("каркас-акцептор"), замінюють на каркасну амінокислоту з каркасу вихідної сполуки-антитіла ("каркас-донор"): (а) амінокислота на людській каркасній ділянці каркаса-акцептора є незвичною для людських каркасів у цьому положенні, у той час як відповідна амінокислота імуноглобулінудонора є типовою для людських каркасів у цьому положенні; (b) положення амінокислоти є безпосередньо прилеглим до однієї з CDR; або с) будь-який атом бічного ланцюга каркасної амінокислоти знаходиться на відстані приблизно 5-6 ангстремів (міжцентрова відстань) від будь-якого атому амінокислоти CDR у тривимірній моделі імуноглобуліну. Якщо кожна з амінокислот людської каркасної ділянки каркаса-акцептора та відповідна амінокислота у каркасі-донорі є загалом незвичайною для людських каркасів у цьому положенні, то така амінокислота може бути замінена на амінокислоту, типову для людських каркасів у цьому положенні. Цей критерій зворотної мутації надає можливість відновлення активності вихідної сполуки-антитіла. Інший спосіб одержання людських генно-інженерних антитіл, які демонструють функціональні властивості, подібні до функціональних властивостей сполук-антитіл, розкритих у цьому описі, передбачає неспецифічну мутацію амінокислот у межах перенесених CDR без зміни каркаса і відбирання одержаних молекул за зв'язувальною афінністю та іншими функціональними властивостями, які є такими самими або кращими за відповідні властивості вихідних сполук-антитіл. До кожного амінокислотного положення у межах кожної CDR також можуть бути введені одиночні мутації з подальшим визначенням впливу таких мутацій на зв'язувальну афінність та інші функціональні властивості. Одиночні мутації, які забезпечують поліпшені властивості, можна комбінувати для визначення їхнього впливу у комбінації між собою. Крім того, можливе комбінування обох цих способів. Після перенесення CDR специфічні каркасні ділянки можна піддавати зворотній мутації на додаток до здійснення амінокислотних замін у CDR. Ця методика описана у публікації Wu, et al., (1999) J. Mol. Biol. 294:151-162. Ознайомившись із цим винаходом, фахівець у цій галузі може із застосуванням звичайних методів, наприклад, сайтспрямованого мутагенезу, здійснити заміну амінокислот у межах розкритої у цьому описі гіперваріабельної ділянки та каркасних послідовностей і, тим самим, одержати додаткові амінокислотні послідовності варіабельної ділянки, які є похідними послідовностей, запропонованих цим винаходом. До конкретного сайту, на якому здійснюється заміна, можна вводити майже усі природні амінокислоти. Методи, розкриті у цьому описі, можна у подальшому застосовувати для перевірки цих додаткових амінокислотних послідовностей варіабельної ділянки для ідентифікування послідовностей, які мають зазначені in vivo функції. Подібним чином можуть бути ідентифіковані інші послідовності, придатні для одержання людських генно-інженерних антитіл та їхніх антигензв'язувальних фрагментів за цим винаходом. За варіантом, якому віддається перевага, амінокислотна заміна у межах каркасів обмежується одним, двома або трьома положеннями у межах будь-якої однієї або декількох з 4 каркасних ділянок легкого ланцюга та/або важкого ланцюга, розкритих у цьому описі. За варіантом, якому віддається перевага, амінокислотна заміна у межах CDR обмежується одним, двома або трьома положеннями у межах будь-якої однієї або декількох із З CDR легкого ланцюга та/або важкого ланцюга. Можливими також є комбінації різних описаних вище змін у межах цих каркасних ділянок та CDR. Відповідність функціональних властивостей сполук-антитіл, які були одержані шляхом введення амінокислотних модифікацій, обговорених вище, функціональним властивостям, які демонструються конкретними молекулами, розкритими у цьому описі, може бути підтверджена методами, розкритими нижче у Прикладах 2-19. Термін "антигенна детермінанта" означає специфічне розміщення амінокислот, які знаходяться на пептиді або білку, з яким зв'язується антитіло або фрагмент антитіла. Антигенні детермінанти часто складаються з хімічно активних поверхневих угруповань молекул, таких як амінокислоти або бічні ланцюги цукрів, і мають специфічні об'ємні структурні характеристики, а також специфічні зарядові характеристики. Антигенні детермінанти можуть бути лінійними, тобто такими, що передбачають зв'язування з однією послідовністю амінокислот, або конформаційними, тобто такими, що передбачають зв'язування з двома або декількома послідовностями амінокислот на різних ділянках антигену, які не обов'язково можуть бути суміжними. Антигенні детермінанти, розкриті у цьому описі, можуть складатись з амінокислотних послідовностей, складатись по суті з амінокислотних послідовностей або містити амінокислотні послідовності, розкриті у Прикладі 3. 12 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Моноклональними антитілами або їхніми антигензв'язувальними фрагментами, які "конкурують" з молекулами, розкритими у цьому описі, є моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, що зв'язують людський c-Met на сайті(-ах), що є ідентичним(-и) або перекривається(-ються) із сайтом(-ами), з яким(-ими) зв'язуються запропоновані молекули. Конкуруючі моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти можуть бути ідентифіковані, наприклад, із застосуванням випробування конкурування антитіл. Наприклад, зразок очищеного або частково очищеного людського c-Met може бути зв'язаний з твердою основою. Після цього додають сполуку-антитіло або її антигензв'язувальний фрагмент за цим винаходом та моноклональне антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, яке(-ий), як гадають, є здатним конкурувати з такою сполукою-антитілом за цим винаходом. Одну з двох згаданих молекул мітять. Якщо мічена сполука і немічена сполука зв'язуються з різними або відокремленими сайтами на c-Met, то мічена сполука буде зв'язуватись з однаковою силою незалежно від того, чи є присутньою або відсутньою гадана конкуруюча сполука. Однак, якщо сайти взаємодії є ідентичними або такими, що перекриваються, немічена сполука буде конкурувати, і кількість міченої сполуки, зв'язаної з антигеном, буде меншою. Якщо немічена сполука є присутньою з надлишком, дуже незначним, якщо такий надлишок має місце, мічена сполука буде зв'язуватись. Для цілей цього винаходу конкуруючими моноклональними антитілами або їхніми антигензв'язувальними фрагментами є моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, які зменшують зв'язування сполук-антитіл за цим винаходом з c-Met на приблизно 50 %, на приблизно 60 %, на приблизно 70 %, на приблизно 80 %, на приблизно 85 %, на приблизно 90 %, на приблизно 95 % або на приблизно 99 %. Подробиці методів проведення таких випробувань конкурування є добре відомими у цій галузі, і їх можна знайти, наприклад, у Harlow and Lane (1988) Antibodies, A Laboratory Manual, Cold Spring Harbor Laboratory Press, Cold Spring Harbor, New York, pages 567-569, ISBN 0-87969-314-2. Такі випробування можна перетворити на кількісні шляхом застосування очищених антитіл. Стандартну криву одержують шляхом титрування одного антитіла самого по собі, тобто одне і те саме антитіло застосовують як мітку і як антитіло-конкурент. Титрують здатність неміченого конкуруючого моноклонального антитіла або його антигензв'язувального фрагмента до пригнічення зв'язування міченої молекули з планшетом. За одержаними результатами будують графік, і порівнюють концентрації, необхідні для досягнення необхідного ступеня пригнічення зв'язування. Визначення того, чи мають моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, які конкурують зі сполуками-антитілами за цим винаходом при проведенні таких випробувань конкурування, функціональні властивості такі самі або подібні до функціональних властивостей сполук-антитіл за цим винаходом, можна здійснювати за методами, розкритими у наведених у цьому описі прикладах 2-19. Моноклональними антитілами або їхніми антигензв'язувальними фрагментами, які зв'язують по суті ту(-і) саму(-і) антигенну(-і) детермінанту(-и) c-Met, що і моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, розкриті у цьому описі, є моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, які зв'язують людський c-Met на антигенній(-их) детермінанті(ах), яка(-і) перекривається(-ються) із сайтом(-ами), на якому(-их) зв'язуються молекули за цим винаходом. Методи, які полегшують ідентифікування моноклональних антитіл або їхніх антигензв'язувальних фрагментів, які зв'язують по суті ту саму антигенну детермінанту c-Met, що і моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти проти c-Met, розкриті у цьому описі, є добре відомими у цій галузі і описані, наприклад, у WO 00/64946. Визначення того, чи мають моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, які зв'язують по суті ту(-і) саму(-і) антигенну(-і) детермінанту(-и) c-Met, що і моноклональні антитіла або їхні антигензв'язувальні фрагменти, розкриті у цьому описі, функціональні властивості такі самі або подібні до функціональних властивостей сполук-антитіл за цим винаходом, можна здійснювати за методами, розкритими у наведених у цьому описі прикладах 2-19. Терміни "c-Met" або "людський c-Met" означають будь-який людський c-Met, а також його функціонально активні мутовані форми. Структура c-Met схематично зображена таким чином: 13 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 SEMA - домен Sema; PSI - домен плексину, семафоринів та інтегринів; ІРТ - 4 домени імуноглобулінів, плексинів та транскрипційного фактора; ТМ - трансмембранна ділянка; JM - юкстамембранний домен; KD - кіназний домен. На ECD людського c-Met (послідовність SEQ ID NO: 75), амінокислоти 1-24 складають сигнальну послідовність. Зрілий білок починається на амінокислоті 25 (Е). Домен Sema складається з приблизно 500 амінокислот на N-кінці c-Met і містить α-ланцюг (амінокислотні залишки 25-307) та частину ß-ланцюга (амінокислотні залишки 308-519). Термін "пригнічувати" означає здатність суттєво антагонізувати, забороняти, запобігати, стримувати, уповільнювати, порушувати, ліквідувати, зупиняти, зменшувати біологічну дію c-Met або змінювати напрямок її розвитку на протилежний. Термін "лікування" (або "лікувати") означає уповільнення, переривання, зупинення, контролювання, припинення, зменшення або змінювання на протилежний напрямку розвитку або тяжкості симптому, розладу, стану або захворювання, але не обов'язково означає повне ліквідування усіх симптомів, станів або розладів, пов'язаних із захворюванням. Лікувати можна гострі явища або хронічні стани. У випадку гострого явища антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент вводять на початку появи симптому, розладу, стану або захворювання, і припиняють введення, коли гостре явище закінчується. На відміну від цього, хронічний симптом, розлад, стан або захворювання лікують протягом більш тривалого періоду часу. Термін "ефективна кількість" означає кількість або дозу сполуки-антитіла за цим винаходом, яка, у разі одно- чи багаторазового введення в організм хворого, забезпечує бажане лікування або запобігання. Терапевтично ефективні кількості сполук-антитіл за цим винаходом можуть становити кількість від приблизно 0,1 мг/кг до приблизно 20 мг/кг на одну дозу. Терапевтичноефективну кількість для будь-якого окремого хворого може визначати медичний працівник шляхом контролювання впливу сполук-антитіл за цим винаходом на біомаркер, такий як клітинно-поверхневий c-Met у пухлинних або непухлинних тканинах, регрес пухлини тощо. Аналіз даних, одержаних згаданими методами, дозволяє модифікувати схему проведення лікування у процесі його проведення так, щоб вводити оптимальні кількості сполук-антитіл за цим винаходом у випадку їхнього застосування окремо або у комбінації з іншим терапевтичним агентом, і так, щоб могла бути визначена також тривалість лікування. Завдяки цьому, у процесі лікування схему приймання лікарського засобу/лікування можна модифікувати так, щоб вводити найменші кількості сполук-антитіл за цим винаходом окремо або у комбінації, які забезпечують задовільну ефективність щодо зменшення пухлини, і так, щоб введення таких сполук тривало лише протягом періоду часу, необхідного для успішного лікування згаданого хворого. Сполуки-антитіла за цим винаходом можна застосовувати як лікарські засоби у медицині з введенням різноманітними шляхами. За варіантом, якому віддається найбільша перевага, такі композиції призначені для парентерального введення. Такі фармацевтичні композиції можуть бути одержані способами, добре відомими у цій галузі, дивись, наприклад, Remington: The th Science and Practice of Pharmacy, 19 ed. (1995), A. Gennaro et al., Mack Publishing Co., і містити одну або декілька сполук-антитіл, розкритих у цьому описі, та фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач. Термін "пухлина" має відношення до росту та проліферації усіх неопластичних клітин, злоякісних або доброякісних, та усіх передракових та ракових клітин і тканин. Терміни "рак", "раковий" та "пухлина", які вживають у цьому описі, не є взаємовиключними. Терміни "рак" і "раковий" мають відношення до або описують фізіологічний стан ссавців, який, як правило, характеризується ростом/проліферацією клітин, які відхиляються від норми. Прикладами раків є, але без обмеження ними, карциноми, лімфоми, бластоми, саркоми та лейкози. c-Met і рак Дерегульовані шляхи c-Met можуть бути спричинені транскрипційною активацією, ампліфікацією гена c-Met, специфічними генетичними змінами або ліганд-залежними аутокринними чи паракринними механізмами. Найчастішою причиною конститутивної активації c-Met у людських пухлинах є підвищена експресія білка як результат транскрипційної активації за відсутності ампліфікації гена. Крім того, ампліфікація гена MET, з одержаними в результаті надекспресією білка та конститутивною активацією кінази, була описана для цілого ряду первинних людських пухлин, у тому числі для карцином шлунка та стравоходу, недрібноклітинних карцином легень (NSCL) та медулобластом. Пухлини мезенхімального 14 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 походження, такі як остеосаркоми та рабдоміосаркоми, часто застосовують аутокринні механізми шляхом продукування HGF. Підвищені рівні HGF та надекспресія c-Met часто асоціюються з несприятливими клінічними наслідками, до яких належать більш агресивне захворювання, підвищене метастазування пухлин та скорочений період дожиття хворого. Крім того, високі рівні HGF та/або білків c-Met у пухлинах забезпечують стійкість до хіміотерапії та променевої терапії. Окрім аномальної експресії HGF та c-Met, шлях c-Met може бути активований генетичними змінами, такими як мутації c-Met, ампліфікація генів та реаранжування генів. Місенс-мутації с-МЕТ виявляють у всіх індивідуумів із добре визначеними спадковими папілярними гепатокарциномами (PRCC) та у невеликої субпопуляції (13 %) спорадичних випадків PRCC. Деякі зі згаданих мутацій мають онкогенний потенціал через підвищену кіназну активність. Трисомія хромосоми 7, в якій знаходиться як ген HGF, так і ген сМЕТ, часто трапляється у випадку PRCC, результатом чого є неспецифічна дуплікація мутантного алеля с-МЕТ. Крім того, соматичні мутації с-МЕТ були ідентифіковані у випадках інших людських раків, у тому числі раку шлунка, раку голови та шиї, раку нирок, раку яєчника, недрібноклітинного раку легень та раку щитоподібної залози, а також у разі метастазів цих раків. На відміну від PRCC, де мутації, як правило, обмежуються кіназним доменом, ці мутації часто локалізуються на інших ділянках рецептора, наприклад, на юкстамембранному домені. Окрім мутацій, ген с-МЕТ часто ампліфікується при раках молочної залози, нирок, головного мозку, ободової й прямої кишок, шлунково-кишкового тракту, легень та шлунка, що корелює з розвитком захворювання у деяких хворих. Терапевтичні показання Відхилення від норми передавання сигналів HGF/c-MET було задокументоване для численних людських злоякісних пухлин, у тому числі раку сечового міхура, раку молочної залози, раку шийки матки, раку ободової й прямої кишок, раку ендометрія, раку стравоходу, раку шлунка, раку голови та шиї, раку нирок, раку печінки, раку легень, раку носоглотки, раку яєчника, раку підшлункової залози, раку передміхурової залози та раку щитоподібної залози, а також холангіокарциноми, остеосаркоми, рабдоміосаркоми, синовіальної саркоми, саркоми Капоші, лейоміосарком та недиференційованої плеоморфної саркоми (МFH)/фібросаркоми. Крім того, аномальна експресія HGF та/або c-Met була описана також для гематологічних злоякісних захворювань, таких як гострий мієлогенний лейкоз, Т-клітинний лейкоз дорослих, хронічний мієлоїдний лейкоз, лімфоми та множинна мієлома, а також для інших пухлин, таких як меланома, мезотеліома, пухлина Уілма, гліобастома та астроцити (узагальнено у Liu et al. (2008) Expert Opin. Investig. Drugs 17(7):997-1011). Антитіла проти c-Met за цим винаходом можуть пригнічувати як HGF-залежні, так і HGF-незалежні пухлини. Наведені нижче необмежувальні приклади ілюструють різні аспекти цього винаходу. У наведених нижче прикладах гуманізовані IgG2 та IgG4 і мишачі IgG (які подеколи позначають також як mlgGl) контрольні антитіла є ізотиповими контрольними антитілами, неспорідненими з антитілами проти c-Met за цим винаходом. Антитіла С8, D11 та optD11 є мишачими антитілами. В усіх випадках людський HGF одержували від R&D Systems (номер за каталогом 294). Приклад 1 Антитіла проти c-Met Амінокислотні послідовності варіабельних ділянок легкого ланцюга і важкого ланцюга, повних легких та важких ланцюгів і відповідні кодуючі нуклеотидні послідовності вищезгаданих людських генно-інженерних антитіл за цим винаходом, наведені нижче у розділі під назвою "Амінокислотні та нуклеотидні послідовності". Амінокислотні послідовності гіперваріабельних ділянок легкого ланцюга і важкого ланцюга наведені у Таблиці 1 і Таблиці 2, відповідно. 15 UA 104739 C2 Таблиця 1 Гіперваріабельні ділянки легкого ланцюга Антитіло CDR2 GTSYLAS (SEQ ID D11-S17Y NO: 50) GTSYLAS (SEQ ID D11-8B8 NO: 50) GTSRLRS (SEQ ID D11-C27G3 NO: 52) Консенсусна GTSX1LX2S (SEQ ID -послідовність D11 NO: 87) SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: STSNLAS (SEQ ID NO: С8-6 53) 54) SVSSSVSSIYLH (SEQ ID NO: STSNLAS (SEQ ID NO: С8-Н241 53) 54) SVSSSVRSIYLH (SEQ ID NO: STSNLAS (SEQ ID NO: С8-со-16 57) 54) Консенсусна SVSSSVX3SIYLH (SEQ ID -послідовність С8 NO: 88) 5 CDR1 SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49) SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49) SVSSSISSTNLH (SEQ ID NO: 49) CDR3 QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51) QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51) QQWSSYPYS (SEQ ID NO: 51) -IQYSGYPLT (SEQ ID NO: 55) QVYSGYPLT (SEQ ID NO: 56) QVYRGYPLT (SEQ ID NO: 58) X4X5YX6GYPLT (SEQ ID NO: 89) X1 - Υ або R, та X2 - А або R; X3 - S або R; X4 - І або Q, X5 - Q або V, та X6 - S або R. Таблиця 2 Гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга Антитіло D11-S17Y D11-8B8 D11-C27G3 Консенсусна послідовність D11 С8-6 С8-Н241 С8-со-16 Консенсусна послідовність С8 10 15 CDR1 GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59) GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59) GYTFTSRYIH (SEQ ID NO: 59) -GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65) GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65) GYTFTDYYMH (SEQ ID NO: 65) - CDR2 WIYPVTGDTYYNEKFKG (SEQ ID NO: 60) WIYPVTGDTYYIEKFKG (SEQ ID NO: 62) WIYPVTGDTYYREPFKG (SEQ ID NO: 64) CDR3 GYGAFYY (SEQ ID NO: 61) GYGAFFY (SEQ ID NO: 63) GYGAFYY (SEQ ID NO: 61) WIYPVTGDTYYX7EX8FKG (SEQ ID NO: 90) GYGAFX9Y (SEQ ID NO: 91) RVNPNRGGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 66) RVNPNRRGTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 681 RVNPYRGSTTYNQKFEG (SEQ ID NO: 70) RVNPX10RX11X12TTYNQKFEG (SEQ ID NO: 92) TNWLDY (SEQ ID NO: 67) ANWLDY (SEQ ID NO: 69) ANILDY (SEQ ID NO: 71) X13NX14LDY (SEQ ID NO: 93) X7-N, І або R, та X8 - K або Р; X9 - Υ або F; Χ10 - Ν або Υ, Χ11 - G або R, та Χ12 - G або S; Х13 - Τ або А, та Х14 - W або І. Консенсусні послідовності для варіабельних ділянок легкого і важкого ланцюгів антитіл D11та С8- наведені нижче: консенсусна послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга антитіл D11- (послідовність SEQ ID NO: 94) EIVLTQSPGTLSLSPGERATLSCSVSSSISSTNLHWYQQKPGQAPRLLIY GTSX1LX2SGIPDRFSGSGSGTDFTLTISRLEPEDFAVYYCQQWSSYPYSFGQGT KLEIK, 16 UA 104739 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 де Χ1 - Υ або R, та Χ2 - А або R; консенсусна послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга антитіл С8- (послідовність SEQ ID NO: 95) DIQMTQSPSSLSASVGDRVTITCSVSSSVX3SIYLHWYQQKPGKAPKLLIY STSNLASGVPSRFSGSGSGTDFTLTISSLQPEDFATYYCX4X5YX6GYPLTFGGG TKVEIK, де X3 - S або R, X4 - І або Q, X5 - Q або V, та X6 - S або R; консенсусна послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга антитіл D11(послідовність SEQ ID NO: 96) QVQLVQSGAEVKKPGSSVKVSCKASGYTFTSRYIHWVRQAPGQGLEWMGWIY PVTGDTYYX7EX8FKGRVTITADKSTSTAYMELSSLRSEDTAVYYCARGYGAFX9YWGQGTLVTVS, де X7 - Ν, І або R, X8 - K або Ρ, та Х9 - Υ або F; консенсусна послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга антитіл С8- (послідовність SEQ ID NO: 97) QVQLVQSGAEVKKPGASVKVSCKASGYTFTDYYMHWVRQAPGQGLEWMGR VNPX10RX11X12TTYNQKFEGRVTMTTDTSTSTAYMELRSLRSDDTAVYYCARX13NX14LDYWGQGTTV TVS, де X10 - Υ або Ν, Χ11 - G або R, X12 - S або G, X13 - А або Τ, та Х14 -І або W. Антитіла тимчасово експресуються клітинами лінії НЕK293 EBNA (Edge BioSystems, номер за каталогом 90500130) із застосуванням стандартних трансфекційних процедур. Трансфіковані клітини культивують у стандартному безсироватковому середовищі, яке містить генетицин (G418) та тобраміцин, при температурі 37 °C протягом періоду часу тривалістю від 48 год. до 120 год. після трансфекції. Антитіла очищають на 60 мл колонці rProtein A Sepharose (Amersham Biosciences, номер за каталогом 17-1279-04) за інструкціями виробника, після чого концентрують, і очищають гель-хроматографією за розмірами молекул (ХK50/60 Superdex200, Pharmacia) із застосуванням як рухомої фази забуференого фосфатом фізіологічного розчину (PBS), pH 7,4. Після цього антитіла фільтрують із застосуванням полівініліденфторидних мембран (PVDF) Millev-GV, 0,22 мкм, 33 мм (Мillev-GV, номер за каталогом SLGV033RS), і зберігають при температурі 4-8 °C. Мишаче IgG1 антитіло 5D5 проти c-Met (патент США № 5,686,292), яке обговорюється у багатьох наведених нижче прикладах, виділяють з гібридоми НВ-11895, яку одержали від Американської колекції типових культур (American Type Culture Collection), Манассас, штат Вірджинія, та очищають як описано вище. Приклад 2 Кінетика зв'язування антитіл проти c-Met з різними позаклітинними доменами c-Met Позаклітинні домени (ECD) послідовностей c-Met людей, макак-крабоїдів та пацюків експресують як гібридні білки Fc із сигнальними послідовностями та His-мітками (Flis-tag) на Скінці Fc (послідовності SEQ ID NO: 72-74). Ці c-Met ECD Fc гібридні білки роздільно тимчасово експресують у клітинах лінії НЕК293 EBNA, і очищають, як описано у Прикладі 1. Для визначення кінетики зв'язування c-Met з позаклітинними доменами c-Met людини, макаки-крабоїда і пацюка застосовують прилад Віасоrе® 2000. Визначення здійснюють при температурі 25 °C. Зразки розчиняють у буфері HBS-EP (150 мМ хлориду натрію, 3 мМ EDTA, 0,005 % (у відношенні маси до об'єму) поверхнево-активної речовини Р-20 та 10 мМ N-2гідроксіетилпіперазин-N'-2-етансульфонової кислоти (HEPES) при pH 7,4; номер за каталогом BR-1001-88). Р(аb')2-фрагмент козячого антилюдського IgG, специфічний Р(аb')2-фрагмент (Jackson Immunoresearch Inc., номер за каталогом 109-006-097) іммобілізують у протокових кюветах 1-4 сенсорного чипу СМ5 на рівні 4000 реакційних одиниць (RU) із застосуванням хімічного сполучення аміногруп для захоплення антитіл проти c-Met. Зв'язування визначають протягом численних циклів. Кожен цикл, який здійснюють при швидкості потоку 50 мкл/хв, складається з таких стадій: введення приблизно 10 мкл розчину антитіла проти c-Met (10 мкг/мл) з метою захоплення 40-100 RU, введення 250 мкл розчину cMet-Flis-Fc ECD людини, макаки-крабоїда і пацюка (розпочинаючи при 100 нМ і з двократними послідовними розведеннями для кожного циклу) з подальшим витримуванням протягом 20 хв для дисоціації, і регенерація із застосуванням приблизно 30 мкл 10 мМ розчину гідрохлориду гліцину, pH 1,5. Швидкість асоціації та дисоціації для кожного циклу визначають із застосуванням моделі "1:1 (ленгмюрівського) зв'язування" за допомогою програми BIAevaluation, версія 4.1. У випадку зв'язування антитіла D11-S17Y з пацючим c-Met-Flis-Fc ECD, застосовують модель гетерогенних лігандів для відповідної підгонки даних; таким чином, одержують дві афінності зв'язування. Результати подані у наведених нижче Таблицях 3-5. 17 UA 104739 C2 Таблиця 3 Кінетика зв'язування та афінність антитіл проти c-Met з людським c-Met-Flis-FcECD Антитіло D11-8B8 D11-C27G3 D11-S17Y С8-Н241 С8-6 С8-со16 kоn (1/Мс) 5 1,0±0,110 4 6,4±0,210 5 0,7±0,110 5 1,1±0,310 5 1,6±0,410 5 1,1±0,210 koff (1/с) -4 0,5±0,210 -4 0,9±0,210 -4 2,8±0,110 -5