Інтерфейс широкосмугової системи зв’язку

Винахід стосується зв'язку і, зокрема, систем, які забезпечують доступ між системами GR-303 та широкосмуговими системами. 2. Опис прототипу Фіг.1 зображує загальну установку прототипу для локального доступу зв'язку. Показані телефони, які підключаються до локального перемикача через віддалені цифрові термінали. Як правило, є дещо більше телефонів, підключених до віддаленого цифрового терміналу, але зображене число обмежено для ясності. З'єднання між телефонами і віддаленими цифровими терміналами, як правило, переносять аналогові сигнали по проводам скручених пар, але відомі також і інші з'єднання. Віддалені цифрові термінали забезпечують інтерфейс між викликаючими і локальним перемикачем шляхом перетворення цих аналогових сигналів від викликаючих на мультиплексований цифровий сигнал для локального перемикача. Загальний стандарт для з'єднання між віддаленим цифровим терміналом і локальним перемикачем наведено в Bellcore Reference GRTSY-000303 (GR-303) . Формат GR-303 дуже схожий на формат цифрової мережі з інтеграцією послуг (ЦМІП) (ISDN). ЦМІП має широкосмугові канали (В) та канали (D) сигналізації, які, як правило, об'єднуються на основній швидкості (23B+D) або на базовій швидкості 2B+D). І формат ISDN, і формат GR-303 загальновідомі. Зараз широкосмугові системи розробляються і втілюються. Широкосмугові системи забезпечують постачальників послуг зв'язку численними перевагами, включаючи більш високі пропускні здатності, більш ефективне використання смуги частот і здатність об'єднувати повідомлення у вигляді мови, даних і відео. Ці широкосмугові системи забезпечують викликаючих збільшеними можливостями при більш низьких вартостях. Однак викликаючі можуть не мати широкосмугових терміналів, які можуть звертатися до цих широкосмугових систем. Ці викликаючі потребують ефективного інтерфейсу, що забезпечить їм доступ до ускладнених широкосмугових систем без необхідності в їх власних широкосмугових терміналах. Постачальники послуг зв'язку також потребують такого інтерфейсу для того, щоб використовувати їх широкосмугові системи для надання послуг більшому колу користувачів. Розкриття винаходу Винахід включає в себе систему зв'язку, яка здійснює міжмережний обмін між широкосмуговою системою, такою як система з асинхронною передачею даних (АПД), і системою GR-303 для викликів зв'язку. Ця система зв'язку містить систему обробки сигналізації, інтерфейс сигналізації і широкосмуговий інтерфейс. Система обробки сигналізації діє для обробки сигналізації виклику від системи GR-303 і від системи АПД, для вибору, принаймні, одного з'єднання GR-303 і з'єднання АПД для кожного виклику та для видачі керуючих повідомлень, які ідентифікують вибрані з'єднання. Інтерфейс сигналізації діє для обміну сигналізацією виклику між системою GR-303 і системою обробки сигналізації. Широкосмуговий інтерфейс діє для прийому керуючих повідомлень від системи обробки сигналізації і для міжмережного обміну передачею виклику між системою GR-303 і системою АПД на вибраних з'єднаннях на основі керуючих повідомлень. В деяких втіленнях система обробки сигналізації діє також для міжмережного обміну сигналізацією від системи GR-303 і сигналізацією Системи сигналізації №7 (SS7) . Інші виконання включають в себе віддалений цифровий термінал, перехресний з'єднувач АПД, мультиплексор АПД, перетворювач сигналізації або процесор сигналізації. Винахід також включає спосіб дії системи зв'язку, що забезпечує міжмережний обмін між системою GR303 і системою з асинхронною передачею даних (АПД) для викликів зв'язку. Спосіб включає прийом сигналізації GR-303 і повідомлень GR-303 в систему зв'язку. Сигналізація GR-303 перетворюється на сигналізацію Системи сигналізації № 7 (SS7), що обробляється для вибору з'єднань АПД. З'єднання GR-303 здійснюють міжмережний обмін з вибраними з'єднаннями АПД. У деяких втіленнях спосіб включає в себе також прийом сигналізації SS7 і повідомлень АПД в систему зв'язку. Сигналізація SS7 обробляється для вибору з'єднань GR-303, a повідомлення АПД здійснюють міжмережний обмін з вибраними з'єднаннями GR-303. В деяких втіленнях спосіб включає в себе також прийом додаткової сигналізації GR-303 і додаткових повідомлень GR-303 в систему зв'язку. Додаткова сигналізація GR-303 перетворюється на додаткову сигналізацію Системи сигналізації №7 (SS7), що обробляється для вибору з'єднань GR-303. Додаткові повідомлення GR-303 підключаються до вибраних з'єднань GR-303. Винахід забезпечує викликаючих ефективним інтерфейсом до ускладнених широкосмугових систем без необхідності в їх власних широкосмугових терміналах. Винахід забезпечує постачальників послуг зв'язку інтерфейсом, що може використовувати широкосмугові системи для надання послуг більшому колу користувачів. Стислий опис креслень Фіг.1 є блок-схемою варіанту прототипу. Фіг.2 є блок-схемою варіанту цього винаходу, Фіг.3 є блок-схемою варіанту цього винаходу. Фіг.4 являє собою діаграму послідовності повідомлень у варіанті цього винаходу. Фіг.5 являє собою діаграму послідовності повідомлень у варіанті цього винаходу. Фіг.6 являє собою діаграму послідовності повідомлень у варіанті винаходу. Фіг.7 являє собою діаграму послідовності повідомлень у варіанті винаходу. Фіг.8 є блок-схемою варіанту винаходу. Фіг.9 є блок-схемою варіанту винаходу. Фіг.10 є блок-схемою варіанту винаходу. Фіг.11 є блок-схемою варіанту винаходу. Фіг.12 є блок-схемою варіанту винаходу. Фіг.13 є блок-схемою варіанту даного винаходу. Фіг.14 є блок-схемою варіанту даного винаходу. Фіг.15 є блок-схемою варіанту даного винаходу. Фіг.16 наводить приклад таблиці магістрального шлейфу. Фіг.17 наводить приклад таблиці магістральної групи. Фіг.18 зображує таблицю винятків. Фіг.19 зображує таблицю АВН. Фіг.20 наводить приклад таблиці номерів, що викликають ся. Фіг.21 наводить приклад таблиці маршрутизації. Фіг.22 наводить приклад таблиці обробки. Фіг.23 наводить приклад таблиці повідомлення. Докладний опис Фіг.1 зображує розміщення прототипу, що обговорювалося вище, для забезпечення доступу в систему зв'язку. В цьому розміщенні телефони підключено по аналоговим з'єднанням до віддалених цифрових терміналів. Віддалені цифрові термінали перетворюють аналогові сигнали на мультиплексований цифровий сигнал, який ґрунтується на стандарті GR-303. Локальний перемикач приймає сигнал в форматі GR-303 і надає викликаючим телефонне обслуговування. Всі ці компоненти і з'єднання загальновідомі у техніці. Фіг.2 зображує варіант винаходу. Телефони 210-215 показані з'єднаними з віддаленими цифровими терміналами 220 і 222. Ці телефони та віддалені цифрові термінали з'єднані та функціонують так, як обговорювалося вище стосовно фіг.1. Слід зазначити, що хоча показано лише телефони, винахід повністю застосовний до численних інших видів пристроїв зв'язку, які шукають доступу до широкосмугової системи. Приклади будуть включати в себе безпровідні пристрої, комп'ютери, модеми та факсимільні машини. Ці пристрої можуть використовувати багато видів з'єднань з віддаленими цифровими терміналами 220 і 222, наприклад, безпровідні та коаксіальні з'єднання. На фіг.2 зображено також інтерфейс 200 широкосмугової системи. Інтерфейс 200 широкосмугової системи замінює локальний перемикач на фіг.1. Інтерфейс 200 широкосмугової системи підключено до віддаленого цифрового терміналу 220 з'єднанням 230 і лінією 231. Інтерфейс 200 широкосмугової системи підключено до віддаленого цифровому терміналу 222 з'єднанням 232 і лінією 233, З'єднання 230 і 232 ґрунтуються на форматі GR-303 і являють .собою широкосмугові канали. Лінії 231 і 233 ґрунтуються на форматі GR-303 і являють собою канали сигналізації. Показані також з'єднання 240 та лінія 242 сигналізації. З'єднання 240 являє собою широкосмугове з'єднання, наприклад, з'єднання синхронної оптичної мережі (СІНОПМ) (SONET), що переносить елементи асинхронної передачі даних (АПД) . Можуть застосовуватись також і інші види широкосмугових з'єднань. Лінія 242 сигналізації переносить сигналізацію зв'язку, наприклад, повідомлення Системи сигналізації №7 (SS7). Можуть застосовуватись також і інші види ліній сигналізації. З'єднання 240 і лінія 242 з'єднані з скупченням широкосмугових мереж, що являє собою будь-яке число мережних елементів, таких, наприклад, як перемикачі, розширені платформи й сервери. Дія широкосмугової системи 200 включає в себе перетворення широкосмугових передач і сигналізації з одного формату на інший. Широкосмугові передачі є інформацією користувача, наприклад, мовним трафіком. Сигналізація являє собою інформацію, що використовується мережею, наприклад, номер, що викликається. В деяких втіленнях процес перетворення описується терміном "організація міжмережного обміну". Цей термін загальновідомий у техніці. Наприклад, сигналізація GR-303 організує міжмережний обмін з сигналізацією SS7 шляхом перетворення сигналізації GR-303 на аналогову сигналізацію SS7 і шляхом перетворення сигналізації SS7 на аналогову сигналізацію GR-303. Широкосмугові передачі GR303 організують міжмережний обмін з передачами АПД шляхом перетворення широкосмугових передач GR303 на аналогові передачі АПД і шляхом перетворення передач АПД на аналогові передачі GR-303. Інтерфейс 200 широкосмугової системи приймає виклики у форматі GR-303 з з'єднання 230 і лінії 231 та з з'єднання 232 і лінії 233. Інтерфейс широкосмугової системи забезпечує широкосмуговий інтерфейс для широкосмугових каналів GR-303 та інтерфейс сигналізації для каналів сигналізації GR-303. Інтерфейс сигналізації забезпечує сигналізацію GR-303 до системи обробки сигналізації в інтерфейсі 200 широкосмугової системи. Система обробки сигналізації обробляє сигналізацію виклику і вибирає з'єднання для викликів. Широкосмуговий інтерфейс приймає передачі з широкосмугових каналів GR-303 і втілює вибране з'єднання у відповідь на команди від системи обробки сигналізації. Як правило, це вимагає організації міжмережного обміну між з'єднаннями GR-303 і широкосмуговими з'єднаннями, і з'єднання можуть вибиратися на базі виклику за викликом. Інтерфейс 200 широкосмугової системи може спрямовувати виклики до одного з інших телефонів, підключених до віддалених цифрових терміналів 220 або 222. На додаток, інтерфейс 200 широкосмугової системи може спрямовувати виклики по широкосмуговому з'єднанню 240, а пов'язану сигналізацію - по лінії 242. З'єднання 240 і лінія 242 можуть підключати викликаючих до багатьох інших мереж і мережних елементів, що забезпечують численні послуги. Можна бачити, що інтерфейс 200 широкосмугової системи забезпечує викликаючих доступом до широкосмугової системи. Можна також бачити, що широкосмугова система 200 здатна приймати виклики у стандартному форматі GR-303, який використовується зараз локальними перемикачами. Фіг.3 зображує варіант винаходу, хоча фахівець побачить відмінності від цього варіанту, які також розглядаються для винаходу. Показані телефони 310-315, віддалені цифрові термінали 320 і 322 та інтерфейс 300 широкосмугової системи. Інтерфейс 300 широкосмугової системи складається з мультиплексора 350 міжмережного обміну (мультиплексор), процесора 360 сигналізації і перетворювача 362 сигналізації. Віддалений цифровий термінал 320 підключено до мультиплексора 350 з'єднанням 330 і лінією 331. Віддалений цифровий термінал 322 підключено до мультиплексора 350 з'єднанням 332 і лінією 333. Мультиплексор 350, процесор 360 сигналізації і перетворювач 362 зв'язані лінією 352. Мультиплексор 350 зв'язаний з перетворювачем 362 лінією 354. Перетворювач 362 сигналізації зв'язаний з процесором сигналізації лінією 364. Мультиплексор 350 підключено також до з'єднання 340, а процесор 360 сигналізації зв'язаний з лінією 342. Телефони 310-315, віддалені цифрові термінали 320 і 322, з'єднання 330 і 332 і лінії 331 і 333 такі, як обговорювалося вище. З'єднання 320 і 322 і лінії 331 і 333 містять мультиплексовані цифрові сигнали GR-303. Мультиплексовании цифровий сигнал GR-303 складається з множини широкосмугових каналів, які переносять передачі викликаючих, і канали сигналізації, що переносять сигналізацію викликаючих. Лінія 352 може бути будь-якою лінією, здатною переносити керуючі повідомлення. Прикладами таких ліній можуть бути ,лінії SS7, UDP/IP або TCP/IP по мережі Ethernet або шинна компонування, яке використовує звичайний шинний протокол. Лінії 342 і 364 є лініями SS7. З'єднання 340 являє собою з'єднання АПД. Мультиплексор 350 забезпечує широкосмуговий інтерфейс та інтерфейс сигналізації. Мультиплексор 350 діє, щоб приймати форматовані GR-303 передачі по з'єднанням 330 і 332 та лініям 331 і 333. Широкосмугові канали від з'єднань 330 і 332 та канали сигналізації від ліній 331 і 333 знаходяться в загальновідомому форматі DS0. Мультиплексор 350 здатний підключати кожне DS0 до будь-якого іншого DS0,. Мультиплексор 350 з'єднує DS0 від лінії 331 до DS0 лінії 354, щоб подати канал сигналізації GR-303 від віддаленого цифрового терміналу 320 до перетворювача 362 сигналізації. Мультиплексор 350 з'єднує DS0 від лінії 333 до DS0 лінії 354, щоб подати канал сигналізації GR-303 від віддаленого цифрового терміналу 322 до перетворювача 362 сигналізації. Мультиплексор 350 може також з'єднувати ті DS0, що переносять передачі користувача. Наприклад, DS0 від телефону 310 може з'єднувалися з DS0 для телефону 314. Мультиплексор 350 може також здійснити це з'єднання останнього DS0 до DS0 у відповідь на керуючі команди від процесора 360 сигналізації, отримані по лінії 352. Мультиплексор 350 діє також, щоб перетворювати кілька DS0 на елементи АЛД з вибраними ідентифікаторами віртуальних трактів/ідентифікаторами віртуальних каналів (ІВТ/ІВК). Це перетворення відомо як організація міжмережного обміну АПД. Ці елементи АЦЦ передаються по з'єднанню 340. Як правило, вони подаються на перехресний з'єднувальний пристрій АПД, який спрямовує елементи згідно з їх ІВТ/ІВК. Оскільки DSO двоспрямовані, супровідні ІВТ/ІВК будуть, як правило, попередньо присвоюватися вибраним ІВТ/ІВК, щоб забезпечити зворотне з'єднання до викликаючого. Мультиплексор буде перетворювати елементи АПД від цього супровідного ІВТ/ІВК на зворотний тракт DS0. Мультиплексор 350 здійснює перетворення DSO/АПД у відповідь на керуючі команди від процесора 350 сигналізації, які приймаються по лінії 352. В цьому втіленні мультиплексор 350 має також здатність обробки цифрових сигналів, так що він може виявити і подати тональні сигнали для конкретних DS0. Наприклад, мультиплексор 350 може прикладати тональний сигнал до конкретного DS0 у відповідь на керуючу команду від перетворювача 362 сигналізації. Мультиплексор 350 може потім виявити введення сигналізації на двох групах частот (СДГЧ), прийняті від викликаючого по DS0, та подавати цю інформацію на перетворювач 362 сигналізації по лінії 352. Докладний опис мультиплексора подано нижче. Процесор 360 сигналізації і перетворювач 362 сигналізації містять систему обробки сигналізації, яка діє, щоб приймати сигналізацію GR-303 і вибрані з'єднання. Він може також приймати сигналізацію SS7 і вибрані з'єднання. Ці дві компоненти можуть об'єднуватись або залишатися окремими. Перетворювач 362 сигналізації організує міжмережний обмін між сигналізацією GR-303 і сигналізацією SS7. Перетворювач 362 сигналізації обмінюється сигналізацією GR-303 з віддаленими термінальними пристроями 320 і 322 по лініям 354, 331 і 333 (та через мультиплексор 350). Перетворювач 3 62 сигналізації обмінюється сигналізацією SS7 з процесором 360 сигналізації по лінії 364, GR-303 грунтується на протоколах LAPD' та Q.931, встановлені для сигналізації каналів D в ISDN. Пристрої, які перетворюють сигналізацію каналів D в ISDN на формат SS7, відомі. Фахівець оцінить, як можна пристосувати такий пристрій для перетворення сигналізації GR-303 на формат SS7. В деяких втіленнях перетворювач 362 сигналізації буде генерувати і передавати керуючі команди на мультиплексор 350 по лінії 354, щоб отримати вхід СДГЧ від викликаючого. Це, як правило, відбувається у відповідь на встановлювальне повідомлення GR-303. Після того, як ці цифри отримані мультиплексором 350, перетворювач 362 сигналізації буде приймати від мультиплексора 350 по лінії 352 повідомлення, що ідентифікує цифри, набрані викликаючим. Ці цифри будуть вбудовані в повідомлення SS7. Перетворювач 362 сигналізації може також посилати команди на мультиплексор 350, щоб забезпечити зворотний дзвінок до викликаючого на далекому кінці лінії. Мультиплексор забезпечить зворотний дзвінок до викликаючого на далекому кінці лінії, яка вказує, що сторона, що викликається, на ближньому кінці лінії оповіщена. Якщо улокально, подається сигнал зайнятої лінії. Перетворювач 362 сигналізації може також командувати мультиплексору подати номер викликаючої сторони, що викликається. Це може використовуватися для ознаки ідентифікатора викликаючого. Процесор 360 сигналізації діє, щоб обробляти сигналізацію. Процесор сигналізації буде, як правило, обробляти початкове адресне повідомлення (ПАП) SS7 для установки виклику. Інформація сигналізації обробляється процесором 360 сигналізації для того, щоб вибрати конкретне з'єднання для конкретного виклику. Це з'єднання може бути типу DS0 або ІВТ/ІВК. Процесор 360 сигналізації посилає керуючі команди на мультиплексор 350, що ідентифікує вибрані з'єднання. Докладний опис процесора сигналізації подано нижче. Фіг.4 зображує функціонування винаходу у вигляді карти послідовності повідомлень. Фіг.4 зображує виклик, поданий з телефону (наприклад, телефону 310 на фіг.3) до об'єкту через країну. Послідовність починається з того, що телефон займає з'єднання до віддаленого цифрового терміналу. Це може здійснюватись зняттям телефонної трубки. Віддалений цифровий термінал сприймає стан "зайнято" та посилає повідомлення установки GR-303 до перетворювача сигналізації через мультиплексор. (Оскільки мультиплексор переносить всі повідомлення між перетворювачем сигналізації і віддаленим цифровим терміналом, спеціальне посилання на цей перенос в подальшому обговоренні буде опускатись). Повідомлення установки ідентифікує DS0, що використовується віддаленим цифровим терміналом для виклику. Перетворювач сигналізації видає підтвердження установки назад до віддаленого цифрового терміналу і командує мультиплексору отримати СДГЧ від DS0 для виклику. Мультиплексор подає тональний набір на вибраний DS0 і внутрішньо з'єднує це DS0 з пристроєм отримання цифр. (В наземних початкових шлейфах віддалений цифровий термінал посилатиме напругу штекерного дзвінка до телефону і приймати замикання петлі від цього телефону, - це не показано). Телефон відповідає введенням СДГЧ викликаючого. Мультиплексор виявляє введення СДГЧ і подає повідомлення на перетворювач сигналізації, ідентифікуючи набраний номер. Перетворювач сигналізації перетворює повідомлення установки GR-303 від мультиплексора на аналоговий ПАП SS7, що містить набраний номер, і посилає ПАП SS7 в процесор сигналізації. Процесор сигналізації обробляє ПАП SS7 і вибирає з'єднання. Для виклику по країні це з'єднання, як правило, буде ІВТ/ІВК, передбаченим для мережі на далекі відстані. Процесор сигналізації буде генерувати ПАП SS7 і посилати його на відповідний мережний елемент для просування виклику. Процесор сигналізації посилає також на мультиплексор керуючу команду, що ідентифікує DS0 та ІВТ/ІВК. При прийомі всієї необхідної для виклику інформації дальнім кінцем лінії він повертає процесору сигналізації повідомлення виконання адреси (ПВА) SS7, що пропустить інше ПВА на перетворювач сигналізації. В цей час дальній кінець лінії, як правило, повертає тональний сигнал зворотного дзвінка, який вказує, що викликану сторону оповіщено (або сигнал зайнятої лінії, якщо треба). Тональний сигнал зворотного дзвінка проходить до телефону по з'єднанню ІВТ/ІВК DS0. Якщо сторона, що викликається, відповідає, процесор сигналізації прийме повідомлення відповіді (ПВІ) від далекого кінця лінії. Процесор сигналізації пошле повідомлення ПАП SS7 на перетворювач, а перетворювач пошле аналогове повідомлення про контакт GR-303 на віддалений цифровий термінал. В цьому випадку виклик з'єднується, і має місце розмова, передача факсу тощо. Мультиплексор перетворює інформацію викликаючого на елементи АПД на DS0 для вибраного ІВТ/ІВК. Додатково, мультиплексор перетворює елементи АПД, прийняті від супровідного ІВТ/ІВК, на зворотний тракт DS0. Більш прийнятно, ІВТ/ІВК вибирається процесором сигналізації на базі виклику за викликом. Це дає змогу процесору сигналізації вибирати віртуальне з'єднання, що попередньо передбачене для відповідного призначення. Фіг.5 зображує виклик від об'єкту через країну до того ж телефону фіг.4. Послідовність починається з ПАП SS7 від вхідного боку виклику, що приймається процесором сигналізації. Процесор сигналізації обробляє ПАП і вибирає призначення DS0. Процесор сигналізації посилає ПАП на перетворювач сигналізації, що передає аналогове повідомлення установки GR-303 на віддалений цифровий термінал. Це повідомлення установки ідентифікує вибране DSO для використання на виклику. Процесор сигналізації посилає також на мультиплексор керуючу команду, яка ідентифікує ІВТ/ІВК і вибране DSO для виклику. Віддалений цифровий термінал забезпечує зайняття і сигнал оповіщення до телефону. Віддалений цифровий термінал буде посилати повідомлення оповіщення GR-303 на перетворювач сигналізації, а перетворювач сигналізації пошле аналогове повідомлення виконання адреси (ПВА) SS7 на процесор сигналізації. Перетворювач сигналізації скомандує також мультиплексору видати тональний сигнал зворотного дзвінка на вхідну сторону виклику (або сигнал зайнятої лінії, якщо треба). Мультиплексор видасть зворотний дзвінок викликаючому, вказуючи викликаючому, що викликану сторону оповіщено. Процесор сигналізації пошле ПАП SS7 на вхідну сторону виклику. Віддалений цифровий термінал сприйме інтервал мовчання після першого дзвінка і пошле повідомлення оповіщення перетворювачу сигналізації. По отриманні його перетворювач сигналізації командує мультиплексору пропустити викликаючий номер на телефон, і мультиплексор пропустить до телефону необхідні тональні сигнали набору номера. Коли віддалений цифровий термінал сприймає, що телефон відповів, він пошле повідомлення про контакт GR-303 на перетворювач сигналізації, а перетворювач сигналізації видасть аналоговий ПАП SS7 на процесор сигналізації. Процесор сигналізації пошле ІШІ SS7 на вхідну сторону виклику. Процесор сигналізації скомандує мультиплексору припинити зворотний дзвінок і видати "просіку" для виклику. При цьому виклик з'єднується. Фіг. 6 зображує виклик, який роз'єднується, коли телефон фіг.4 або 5 дає відбій. Віддалений цифровий термінал сприймає сигнал відбою і посилає повідомлення про відключення GR-303 на перетворювач сигналізації. Перетворювач сигналізації посилає аналогове повідомлення роз'єднання (RED SS7 на процесор сигналізації. Процесор сигналізації посилає REL SS7 на іншу сторону з'єднання виклику, а також посилає мультиплексору команду відключити DS0 від ІВТ/ІВК. Процесор сигналізації потім пошле перетворювачу сигналізації повідомлення завершення роз'єднання (ПЗР) SS7, а перетворювач сигналізації пошле аналогове повідомлення роз'єднання GR-303 на віддалений цифровий перетворювач. Віддалений цифровий перетворювач забезпечить розімкнутий шлейф до телефону. Далека сторона виклику, як правило, відповість також повідомленням завершення роз'єднання (ПЗР) SS7 на процесор сигналізації. При цьому виклик розмикається. Фіг.7 зображує виклик, який роз'єднується, коли далека сторона виклику дає відбій. Далека сторона пошле REL SS7 на процесор сигналізації, а процесор сигналізації ініціює процедури роз'єднання для виклику. Процесор сигналізації пошле REL SS7 на перетворювач сигналізації, а перетворювач сигналізації пошле аналогове повідомлення про відмикання GR-303 на віддалений цифровий термінал. Віддалений цифровий термінал видасть сигнал відбою на телефон. Процесор сигналізації видасть також керуючу команду на мультиплексор для відключення DSO від ІВТ/ІВК і пошле REL SS7 на іншу сторону виклику. Коли віддалений цифровий термінал сприймає сигнал відбою від процесора сигналізації телефону/ він видасть повідомлення роз'єднання GR-303 на перетворювач. Перетворювач видасть на процесор сигналізації аналогове REL SS7, яке вказує, що з'єднання звільнено для нового використання. При цьому виклик розмикається. На фіг.4-7 викликаючий забезпечується інтерфейсом до широкосмугової системи через звичайний віддалений цифровий термінал GR-303. Мережа здатна забезпечити цей інтерфейс і забезпечити вибране з'єднання АПД на базі виклику за викликом, - все це без необхідності в перемикачі АПД або управлінні виклику за викликом по перехресному з'єднувачу АПД. Така система забезпечує помітну перевагу над існуючими системами. Мультиплексор може втілювати з'єднання DS0 з DS0 для конкретних викликів. Повертаючись до фіг.3, якщо виклик надходить від телефону 310 до телефону 314, сигнальним процесором 360 будуть вибиратися DS0 від телефону 310 і DSO до телефону 314. Мультиплексор 350 буде з'єднувати між собою два DS0 у відповідь на команду від процесора 360 сигналізації. Зазначимо, що це відбувається без перетворення цих DS0 на АПД. В альтернативному варіанті процесор сигналізації може вибрати ІВТ/ІВК для виклику. ІВТ/ІВК будуть попередньо виділені назад до мультиплексора 350 для з'єднання з DS0 для телефону 314. В деяких втіленнях конкретні телефони можуть мати імпульсний набір номера замість СДГЧ. Віддалені цифрові термінали діють для виявлення імпульсів, що видаються телефонами, і для видачі інформаційних повідомлень GR-303 до перетворювача сигналізації (через мультиплексор). Віддалений цифровий термінал може також приймати інформаційне повідомлення і видавати імпульси викликаючого номера телефону, що викликається, В цих сценаріях мультиплексору не треба обмінюватися СДГЧ з телефонами. Перетворювач сигналізації обмінюється інформаційними повідомленнями GR-303 з віддаленими цифровими інтерфейсами. Процесор сигналізації буде обмінюватися цією інформацією з перетворювачем сигналізації через повідомлення SS7 і не потребуватиме вказівки мультиплексора обмінюватися СДГЧ з викликаючим. В альтернативному виконанні віддалений цифровий інтерфейс може бути пристосований для обміну цифрами СДГЧ і видачі на телефони тонального сигналу набору. В цьому втіленні мультиплексор не потребуватиме поводження з СДГЧ або тональним сигналом. Повідомлення установки GR-303 та інформаційні повідомлення можуть використовуватися для передачі набраних номерів між віддаленим цифровим інтерфейсом і перетворювачем. В деяких втіленнях віддалений цифровий інтерфейс може використовувати гібридну сигналізацію GR-303. Гібридна сигналізація GR-303 використовує сигналізацію ABCD з скороченими розрядами для стану вільно/зайнято на доповнення до каналу для додаткової сигналізації. В цих втіленнях мультиплексор буде пристосований для посилки сигналізації з каналу сигналізації скорочених розрядів сигналізації ABCD на перетворювач. Перетворювач буде пристосований перетворювати і те, і інше на аналогові повідомлення SS7. Фіг.8-12 зображують різні альтернативні розміщення винаходу, але винахід не обмежується цими альтернативами. Фахівці оцінять, як ці зміни можуть бути об'єднані в багатьох інших розташуваннях, які всі розглядаються винаходом. Фіг.8 зображує інтерфейс 800 широкосмугової системи, який складається з мультиплексора 850, лінії 852, процесора 860 сигналізації та ліній 852 і 854. Показані також з'єднання 830, 832 І 840, та лінії 831, 833 і 842. Ці компоненти зібрані та діють так само, як описано вище для відповідних позицій-посилань фіг.3, за винятком того, що перетворювач сигналізації вбудовано в процесор 8 60 сигналізації. Фіг.9 зображує інтерфейс 900 широкосмугової системи, який складається з мультиплексора 950, лінії 952, процесора 960 сигналізації і ліній 952 і 954. Показані також з'єднання 930, 932 і 940, та лінії 931, 933 і 942. Ці компоненти зібрані та діють так само, як описано вище для відповідних позицій-посилань фіг.3, за винятком того, що перетворювач сигналізації вбудовано в мультиплексор 950. Фіг.10 зображує інтерфейс 1000 широкосмугової системи, який складається з мультиплексора 1050, лінії 1052, процесора 1060 сигналізації, перетворювача 1062 сигналізації та ліній 1052 і 1054. Показані також з'єднання 1030, 1032 і 1040, та лінії 1031, 1033 і 1042. Ці компоненти зібрані та діють так само, як описано вище, за винятком того, що додані ресурсний пристрій 1070 і з'єднання 1072. Ресурсний пристрій 1070 здатний надати різні ресурси у відповідь на керуючі команди. Прикладами ресурсів є: виявлення тонального сигналу, передача тонального сигналу, кільцеві перевірки, виявлення мовного сигналу, передача мовних повідомлень, луна-заглушення, стискання або/і шифрування. Ресурсний пристрій 1070 включає в себе процесор дня інтерпретації тональних сигналів і здійснення зв'язку з іншими пристроями. Ресурсний пристрій 1070 здійснює зв'язок з перетворювачем 1062 сигналізації по лінії 1052. Фахівець розпізнає інші ознаки для ресурсного пристрою 1070, такі як тактування між цифрами та різні інші часові функції. Таким чином, мультиплексор 1050 не вимагає пристрою обробки всіх цифрових сигналів, але з'єднує DS0 до ресурсного пристрою 1070, використовуючи з'єднання 1072. З'єднання 1072 є, як правило, з'єднанням Т1, хоча будуть достатніми і інші з'єднання. Ресурсний пристрій 1070 здатний обмінюватися керуючими командами по лінії 352. Фіг.11 зображує інтерфейс 1100 широкосмугової системи, який складається з мультиплексора 1150, лінії 1152, процесора 1160 сигналізації, перетворювача 1162 сигналізації та ліній 1152 і 1154. Показані також з'єднання 1130, 1132 і 1140, та лінії 1131, 1133 і 1142. Ці компоненти зібрані та діють так само, як описано вище для відповідних позицій-посилань фіг.3, за винятком того, що додано перехресний з'єднувач 1180 АПД і з'єднання 1182. Перехресний з'єднувач 1180 АПД є звичайним перехресним з'єднувачем, таким як NEC model 20. Перехресний з'єднувач 1180 АПД забезпечує множину попередньо передбачених з'єднань ІВТ/ІВК для мультиплексора 1150 по з'єднанню 1182. З'єднання 1182 є з'єднанням АПД. Ці ІВТ/ІВК можуть бути передбачені попередньо через перехресний з'єднувач 1180 АПД до множини пристроїв. Приклад включає перемикачі, сервери, розширені платформи, домашнє обладнання користувача та інші мультиплексори. ІВТ/ІВК можуть закінчуватися в інших мережах. Додання перехресного з'єднувача 1180 демонструє те, як вибір ІВТ/ІВК процесором сигналізації на базі виклику за викликом дає змогу інтерфейсу 1100 широкосмугової системи спрямовувати виклики до вибраних призначень по вибраним широкосмуговим з'єднанням. Це досягається без необхідності в перемикачі АПД. Це забезпечує помітну перевагу над існуючими системами, основаними на перемикачі АПД, з точки зору вартості та управління. Перемикачі АПД, як правило, коштують дуже дорого, а управління через перемикач перекладається на постачальника перемикачів. В даному винаході управління здійснює процесор сигналізації, і процесор сигналізації не треба одержувати від постачальника перемикачів АПД. Мультиплексор міжмережного обміну АПД Фіг.12 показує одне виконання мультиплексора, придатне для цього винаходу, але й інші мультиплексори, що підтримують вимоги винаходу, також прийнятні. Показано керуючий інтерфейс 1250, інтерфейс 1255 DS0, цифровий сигнальний процесор 1256, шар 1257 адаптації АПД (ШАА) та інтерфейс 1258 СІНОПМ. Інтерфейс 1258 СІНОПМ приймає елементи АПД від ШАА 1257 і передає їх по з'єднанню 1240. З’єднання 1240 є з'єднанням СІНОПМ, таким як з'єднання ОС-3. Керуючий інтерфейс 1250 обмінюється керуючими повідомленнями між процесором сигналізації, перетворювачем сигналізації і елементами мультиплексора. Інтерфейс 1255 DS0 приймає сигнали в форматі GR-303 по з'єднанням 1230 і 1232 та лініям 1231 і 1233. Інтерфейс 1255 DS0 діє для перехресного з'єднання конкретних DS0 з іншими конкретними DS0 у відповідь на керуючі команди. Інтерфейс 1255 DS0 здійснює перехресне з'єднання каналів сигналізації DS0 ліній 1231 і 1233 з каналами сигналізації DS0 лінії 1254 до перетворювача сигналізації. DS0 широкосмугових каналів зв'язуються з цифровим сигнальним процесором 1256 або ШАА 1257 у відповідь на керуючі команди. В цих втіленнях інтерфейс 1255 DS0 може також відслідковувати розряди ABCD від гібридних з'єднань GR-303 і подавати цю інформацію на керуючий інтерфейс 1250 для переносу до перетворювача сигналізації. Інтерфейс 1255 DS0 забезпечує взаємну обробку і в зворотному напрямку. Наприклад, повідомлення сигналізації GR-303 від перетворювача сигналізації, прийняті по лінії 1254, посилаються на віддалений цифровий інтерфейс разом з DS0 або від ШАА 1257, або від цифрового сигнального процесора 1256. Інтерфейс 1255 DS0 приймає DS0 і поводиться з ними згідно з командами процесора сигналізації, прийнятими через керуючий інтерфейс 1250. Це буде включати міжз'єднання конкретних DS0 з іншими конкретними DS0 в конкретних викликах. Це буде також включати з'єднання конкретних DS0 з конкретними функціями цифрового сигнального процесора 1256 або ШАА 1257. Цифровий сигнальний процесор 1256 діє для застосування різних процедур цифрової обробки до конкретних DS0 у відповідь на керуючі команди, прийняті через керуючий інтерфейс 1250. Приклади цифрової обробки включають в себе: виявлення тонального сигналу, передачу тонального сигналу, кільцеві перевірки, виявлення мовного сигналу, передача мовних повідомлень, луна-заглушення, стискання й шифрування. Наприклад, процесор сигналізації може скомандувати мультиплексору отримати набраний номер СДГЧ, а потім застосувати луна-заглушення до DS0 до перетворення на АПД. Цифровий сигнальний процесор 1256 з'єднується в ШАА 1257. Як обговорювалося, DS0 від інтерфейсу 1255 DS0 можуть обходити цифрову сигнальну обробку 1256 і зв'язуватися прямо з ШАА 1257. ШАА 1257 містить як підшар збіжності, так і підшар сегментації та перекомпонування (ПІП). ШАА 730 діє для прийому формату DS0 і перетворення інформації DS0 на елементи АПД. ШАА відомі у техніці, та інформація про ШАА надається документом 1.363 Міжнародного телекомунікаційного союзу (МТС), ШАА для мовного сигналу також описано в патентній заявці №08/395745, поданій 28 лютого 1995 року, із заголовком "Обробка елементів для передачі мови" і включеній до цієї заявки шляхом посилання. ШАА 1257 одержує ідентифікатор віртуального тракту (ІВТ) та ідентифікатор віртуального каналу для кожного виклику від керуючого інтерфейсу 1250. ШАА 1257 одержує також ідентифікацію від DS0 для кожного виклику (або кілька DS0 для Nx64 викликів). Керуючий інтерфейс 1250 приймає ці команди від процесора сигналізації. ШАА. 1257 потім перетворює інформацію користувача між ідентифікованим DS0 та ідентифікованим віртуальним з'єднанням АПД. Підтвердження того, що присвоювання здійснені, можуть посилатись назад до процесора сигналізації, якщо це бажано. Виклики з розрядними швидкостями, що кратні 64кбіт/секунда, відомі як Nx64 виклики. Якщо це бажано, ШАА 1257 може бути здатний приймати керуючі повідомлення через керуючий інтерфейс 1250 для Nx64 викликів. Процесор сигналізації буде командувати ШАА 1257 згрупувати DS0 для виклику. Як обговорювалося вище, мультиплексор також працює з викликами у протилежному напрямку - від інтерфейсу 1258 СІНОПМ до інтерфейсу 1255 DS0. Для цього зв'язку, як правило, вибирається ІВТ/ІВК, і зв'язок спрямовується через перехресне з'єднання. В результаті ШАА 1257 потребує лише ідентифікації DS0 для конкретного ІВТ/ІВК. Процесор сигналізації може забезпечити це присвоювання через керуючий інтерфейс 1250 до ШАА. 1257, Метод обробки кількох ІВТ/ІВК розглядається в патентній заявці №08/653852, поданій 28 травня 1996 року, названій "Система зв'язку з системою обробки з'єднань" і включеній шляхом посилання до цієї заявки. З'єднання DS0 є двоспрямованими, а з'єднання АПД є, як правило, односпрямованими. В результаті два віртуальні з'єднання в протилежних напрямках як правило будуть запитуватися для кожного DS0. Фахівці оцінять, як можна досягнути цього в контексті винаходу. Наприклад, широкосмугова система може мати другий набір ІВТ/ІВК в протилежному напрямку як вхідний набір ІВТ/ІВК. На кожному виклику мультиплексори будуть настроєні на автоматичне викликання цього другого ІВТ/ІВК, щоб забезпечити двоспрямоване віртуальне з'єднання для сполучення з двоспрямованим DS0 на виклику. Процесор сигналізації На процесор сигналізації посилаються як на керівника виклику/з'єднання (КВЗ), і він приймає та обробляє сигналізацію викликів зв'язку і керуючі повідомлення,, щоб вибирати з'єднання, які встановлюють тракти для викликів. В більш прийнятному виконанні КВЗ обробляє сигналізацію SS7 для вибору з'єднань для виклику. Обробка КВЗ обговорюється в патентній заявці США з реєстровим номером патентного повіреного 1148, з назвою "Система зв'язку", права на яку належать заявнику даної заявки, і яку включено сюди посиланням. На доповнення до вибору з'єднань КВЗ виконує численні інші функції в контексті обробки викликів. Він може не тільки управляти маршрутизацією і вибирати дійсні з'єднання, але він може також перевіряти дійсність викликаючих, управляти луна-заглушувачами, генерувати інформацію рахунків, викликати функції інтелектуальної мережі, звертатися до віддалених баз даних, керувати трафіком і зрівноважувати мережні навантаження. Фахівець оцінить, як описаний нижче, КВЗ можна пристосувати для роботи в зазначених вище застосуваннях. Фіг.13 зображує варіант КВЗ. Інші .варіанти також розглядаються. У втіленні за фіг.13 КВЗ 1300 управляє мультиплексором міжмережного обміну АПД (мультиплексором), що організує міжмережний обмін кількох DS0 і ІВТ/ІВК. Однак КВЗ може управляти іншими пристроями зв'язку і з'єднаннями в інших втіленнях. КВЗ 1300 містить платформу 1310 сигналізації, керуючу платформу 1320 і прикладну платформу 1330. Кожна з платформ 1310, 1320 і 1330 зв'язана з іншими платформами. Платформу 1310 сигналізації підключено ззовні до систем SS7, зокрема до систем, що мають секцію передачі повідомлень (СПП), секцію користувачів ISDN (СКІС), секцію управління з'єднаннями сигналізації (СКЗС), прикладну секцію інтелектуальної мережі (ПСІМ) та прикладну секцію здатностей взаємодії (ПСЗВ). Керуючу платформу 1320 підключено ззовні до управління мультиплексорами, керування луною, управління ресурсами, виписування рахунків та операцій. Платформа 1310 сигналізації містить рівні 1-3 СПП, функції СКІС, ПСЗВ, СКЗС і ПСІМ та діє для передачі й прийому повідомлень SS7. Функції СКІС, ПСЗВ, СКЗС, і ПСІМ використовують СПП для передачі та прийому повідомлень SS7. Всі разом ці функції називаються "стек SS7" і добре відомі. Програмне забезпечення, необхідне фахівцю для настройки стека SS7, комерційно доступно, наприклад, від компанії Trillium. Керуюча платформа 1320 складається з різних зовнішніх інтерфейсів, включаючи інтерфейс мультиплексорів, інтерфейс луни, інтерфейс управління ресурсами, інтерфейс виписування рахунків та операційний інтерфейс. Інтерфейс мультиплексорів обмінюється повідомленнями, принаймні, з одним мультиплексором. Ці повідомлення містять присвоювання DSO для ІВТ/ІВК, підтвердження та інформацію стану. Інтерфейс керування луною обмінюється повідомленнями з системами управління луною. Повідомлення, якими обмінюються з системами управління луною, можуть включати в себе команди на увімкнення або вимкнення луна-заглушення на конкретних DS0, підтвердження та інформацію стану. Інтерфейс управління ресурсами обмінюється повідомленнями з зовнішніми ресурсами. Прикладами таких ресурсів є пристрої, які здійснюють перевірку неперервності, шифрування, стискання, виявлення/передачу тонального сигналу, виявлення мовного сигналу і посилку повідомлень. Повідомлення, якими обмінюються з ресурсами, являють собою команди застосувати ресурс до конкретних DS0, підтвердження та інформацію стану. Наприклад, повідомлення може скомандувати ресурсу перевірки неперервності забезпечити кільцеву перевірку або посилати і виявляти тональний сигнал для перевірки неперервності. Інтерфейс виписування рахунків передає відповідну інформацію рахунків до системи виписування рахунків. Як правило, інформація рахунків включає в себе сторони для виклику, моменти часу для виклику і будь-які спеціальні ознаки, які стосуються виклику. Операційний інтерфейс забезпечує конфігуровання та управління КВЗ 1300. Фахівець оцінить, як отримати програмне забезпечення для інтерфейсів в керуючій платформі 1320. Прикладна платформа 1330 має призначення обробляти інформацію сигналізації від платформи 1310 сигналізації, щоб вибрати з'єднання. Ідентифікація вибраних з'єднань подається на керуючу платформу 1320 для інтерфейсу мультиплексорів. Прикладна платформа 1330 реагує на підтвердження вірогідності, переведення, маршрутизацію, управління викликом, винятки, екранування та обробку помилок. На доповнення до забезпечення вимог управління для мультиплексорів прикладна платформа 1330 забезпечує також вимоги щодо керування луною і управління ресурсами для відповідного інтерфейсу керуючої платформи 1320. Крім того, прикладна платформа 1330 генерує інформацію сигналізації для передачі платформою 1310 сигналізації. Інформація сигналізації може являти собою повідомлення СКІС, ПСІМ або ПСЗВ для зовнішніх мережних елементів. Стосовна до справи інформація для кожного виклику зберігається в блоку управління викликом (БУВ) для виклику. БУВ може використовуватися для простежування виклику і виписування рахунків. Прикладна платформа 1330 працює в загальному випадку згідно з базовою моделлю виклику (БМВ), яку визначено МТС. Зразок БМВ створюється для поводження з кожним викликом. БМВ включає в себе процедуру породження і процедуру завершення. Прикладна платформа 1330 включає в себе службову функцію перемикання (СПФ), що використовується для виклику службової керуючої функції (СКФ). Як правило, СКФ міститься в службовому пункті управління (СПУ). СКФ запитується повідомленнями ПСЗВ і ПСІМ. Процедури породження і завершення будуть звертатися до віддалених баз даних з функціями інтелектуальної мережі (ІНМ) через функцію СПФ. Програмні вимоги для прикладної платформи 1330 можуть надаватися на мові специфікацій і опису (МСО), визначеній в документі ITU-T Z.100. МСО може перетворюватись на код С. У міру вимог для встановлення середовища може додаватися додатковий код C та C++. КВЗ 1300 може складатися з описаного вище програмного забезпечення, завантаженого в комп'ютер. Цей комп'ютер може являти собою FT-Sparc 600 фірми Integrated Micro Products (IMP), що використовує операційну систему Solaris звичайні системи баз даних. Може бути бажаним використовувати здатність мультиобробки повідомлень операційної системи Unix. З фіг.13 можна бачити, що прикладна платформа 1330 обробляє інформацію сигналізації для управління численними системами і полегшення з'єднань викликів і послуг. Сигналізація SS7 обмінюється з зовнішніми компонентами через платформу 1310 сигналізації, а керуюча інформація обмінюється з зовнішніми системами через керуючу платформу 1320. Більш прийнятно, КВЗ 1300 не вбудовується у ЦП (центральний процесор) перемикача, зв'язаний з матрицею, що перемикає. На відміну від СПУ, КВЗ 1300 здатна обробляти повідомлення СКІС незалежно від запитів ПСЗВ. Призначення для повідомлень SS7 Повідомлення SS7 загальновідомі. Звичайно використовуються призначення для різних повідомлень SS7, Фахівці знайомі з такими призначеннями повідомлень: АСМ - повідомлення виконання адреси (ПВА) ANM - відповідне повідомлення (ВІП) BLO - блокування BLA - підтвердження блокування CPG - проходження виклику CRG - інформація завантаження CGB - блокування шлейфної групи CGBA - підтвердження блокування шлейфної групи GRS - скидання шлейфної групи GRA - підтвердження скидання шлейфної групи CGU - розблокування шлейфної групи CGUA - підтвердження розблокування шлейфної групи CQM - запит шлейфної групи CQR - відповідь на запит шлейфної групи CRM - повідомлення на резервування шлейфу CRA - підтвердження резервування шлейфу CVT - перевірка правильності шлейфу CVR - відповідь правильності шлейфу CFN - заглушення COT - неперервність CCR - запит перевірки неперервності ЕХМ - вихідне повідомлення INF - інформація INR - запит інформації ІАМ - початкова адреса LPA - підтвердження кільцевої перевірки РАМ - проходження REL - роз'єднання RLC - завершення роз'єднання (ПЗР) RSC - скинутий шлейф RES - поновлення SUS - припинення UBL - розблокування UBA - підтвердження розблокування UCIC - код ідентифікації непідготовленого шлейфу. Таблиці КВЗ Обробка виклику як правило додержується двох аспектів. По-перше, з'єднання, що надходить, або "породжувальне" з'єднання розпізнається процедурою породження виклику. Наприклад, початкове з'єднання, які виклик використовує для входження в мережу, є породжувальним з'єднанням в цій мережі. По-друге, вихідне або "завершальне" з'єднання вибирається процедурою завершення виклику. Наприклад, завершальне з'єднання зв'язується з породжувальним з'єднанням для того, щоб розповсюдити виклик через мережу. Ці два аспекти обробки виклику називаються породжувальною стороною виклику і завершальною стороною виклику. Фіг.14 зображує структуру даних, що використовується прикладною платформою 1330 дня реалізації БМВ. Це досягається за допомогою ряду таблиць, які різними шляхами вказують одна на одну. Покажчики, як правило, складаються з наступної функції і наступних індексних призначень. Наступна функція вказує на наступну таблицю, а наступний індекс вказує на вхід або діапазон входів в цій таблиці. Ця структура даних має таблицю 1400 магістральних шлейфів, таблицю 1402 магістральних груп, таблицю 1404 винятків, таблицю 1406 АВН, таблицю 1408 номерів, що викликаються, і таблицю 1410 маршрутизації. Таблиця 1400 магістральних шлейфів містить інформацію, яка стосується з'єднань. Як правило, з'єднання є з'єднаннями DS0 або АЛД. Спочатку таблиця 1400 магістральних шлейфів використовується для одержання інформації про з'єднання, що породжує. Пізніше ця таблиця використовується для одержання інформації про завершальне з'єднання. Коли породжувальне з'єднання оброблено, номер магістральної групи в таблиці 1400 магістральних шлейфів вказує на придатну магістральну групу для породжувального з'єднання в таблиці 1402 магістральних груп. Таблиця 1402 магістральних груп містить -інформацію, яка стосується породжувальної і завершальної магістральних груп. Коли породжувальне з'єднання оброблено, таблиця 1402 магістральних груп видає інформацію, яка стосується магістральної групи для породжувального з'єднання і як правило вказує на таблицю 1404 винятків. Таблиця 1404 винятків використовується для ідентифікації умов виключення, які стосуються виклику, що можуть впливати на маршрутизацію або інше поводження з викликом. Як правило, таблиця 1404 винятків вказує на таблицю 1406 АВН. Хоча таблиця 1404 винятків може вказувати безпосередньо і на таблицю 1402 магістральних груп, таблицю 1408 номерів, що викликаються, або таблицю 1410 маршрутизації. Таблиця 1406 АВН використовується для ідентифікації будь-яких спеціальних характеристик, які стосуються номера викликаючого. Номер викликаючого як правило відомий як автоматичне визначення номера (АВН). Таблиця 1406 АВН, як правило, вказує на таблицю 1408 номерів, що викликаються. Хоча таблиця 1406 АВН може вказувати безпосередньо на таблицю 1402 магістральних груп або таблицю 1410 маршрутизації. Таблиця 1408 номерів, що викликаються, використовується для ідентифікації вимог маршрутизації на основі номера, що викликається. Це випадок стандартних телефонних викликів. Таблиця 1408 номерів, що викликаються, як правило, вказує на таблицю 1410 маршрутизації. Хоча вона може вказувати і на таблицю 1402 магістральних груп. Таблиця 1410 маршрутизації має інформацію, яка стосується маршрутизації виклику для різних з'єднань. Вхід в таблицю 1410 маршрутизації здійснюється від покажчика або в таблиці 1404 винятків, або в таблиці 1406 АВН, або в таблиці 1408 номерів, що викликаються. Таблиця 1410 маршрутизації, як правило, вказує на магістральну групу в таблиці 1402 магістральних груп. Коли таблиця 1404 винятків, таблиця 1406 АВН, таблиця 1408 номерів, що викликаються, або таблиця 1410 маршрутизації вказують на таблицю 1402 магістральних груп, вони ефективно вибирають завершальну магістральну групу. Коли завершальне з'єднання оброблено, номер магістральної групи в таблиці 1402 магістральних груп вказує магістральну групу, що містить прийнятне завершальне з'єднання в таблиці 1400 магістральних шлейфів. Завершальний магістральний шлейф використовується для розповсюдження виклику. Магістральний шлейф, як правило, являє собою ІВТ/ІВК або DS0. Таким чином, можна бачити, що шляхом пересування таблицями можна вибрати завершальне з'єднання для виклику. Фіг.15 є накладенням фіг.14. Таблиці на фіг.14 наявні, але для ясності їх покажчики опущені. Фіг.15 ілюструє додаткові таблиці, до яких можна звертатися, з таблиць фіг.14. Вони включають в себе таблицю 1500 ІД КВЗ, таблицю 1504 обробки, таблицю 1506 запитів/відповідей і·таблицю 1508 повідомлень. Таблиця 1500 ІД КВЗ містить різні коди пунктів КВЗ SS7. До неї можна звертатися з таблиці 1402 магістральних груп, і вона вказує назад на таблицю 1402 магістральних груп. Таблиця 1504 обробки ідентифікує різні спеціальні дії, що повинні виконуватись в ході обробки виклику. Це, як правило, приводить до передачі повідомлення роз'єднання (REL) і вхідного значення. До таблиці 1504 обробки можна звертатися з таблиці 1400 магістральних шлейфів, таблиці 1402 магістральних груп, таблиці 1404 винятків, таблиці 1406 АВН, таблиці 1408 номерів, що викликаються, таблиці 1415 маршрутизації і таблиці 1506 запитів/відповідей. Таблиця 1506 запитів/відповідей має інформацію, що використовується для виклику СКФ. До неї можуть звертатися таблиця 1402 магістральних груп, таблиця 1404 винятків, таблиця 1406 АВН, таблиця 1408 номерів, що викликаються, і таблиця 1415 маршрутизації. Вона вказує на таблицю 1402 магістральних груп, таблицю 1404 винятків, таблицю 1406 АВН/ таблицю 1408 номерів, що викликаються, таблицю 1415 маршрутизації і таблицю 1504 обробки. Таблиця 1508 повідомлень використовується для надання повідомленням інструкцій від завершальної сторони виклику. До неї може звертатися таблиця 1402 магістральних груп, і вона може вказувати на таблицю 1402 магістральних груп. Фіг.16-23 наводять приклади різних таблиць, описаних вище. Фіг.16 наводить приклад таблиці магістральних шлейфів. Спочатку таблиця магістральних шлейфів використовується для звернення до інформації про шлейф, що породжує." Пізніше в ході обробки вона використовується для видачі інформації про завершальне з'єднання. Для обробки породжувального з'єднання використовується пов'язаний код покажчика для входження в цю таблицю. Це код покажчика перемикача або КВЗ, зв'язаного з породжувальним шлейфом. Для обробки завершального шлейфу для входження в таблицю використовується номер магістральної групи. Ця таблиця містить також код ідентифікації шлейфу (КІШ). КІШ ідентифікує шлейф, який, як правило, є DSO або ІВТ/ІВК, Таким чином, винахід здатний погоджувати кілька КІШ SS7 з ІВТ/ІВК АПД. Якщо шлейф являє собою АПД, віртуальний тракт (ВТ) та віртуальний канал (ВК) також можуть використовуватися для ідентифікації. Номер групового елемента є числовим кодом, що використовується для вибору завершального шлейфу. Ідентифікатор апаратного забезпечення ідентифікує розташування апаратного забезпечення, зв'язаного з породжувальним шлейфом. Вхід ідентифікації (ІД) луна-заглушувача (ЛЗ) ідентифікує луназаглушувач для породжувального шлейфу. Решта полів є динамічними у тому значенні, що вони заповнюються в ході обробки виклику. Вхід управління луною заповнюється на основі трьох полів в повідомленнях сигналізації: індикатор луназаглушення в ІАМ або CRM, індикатор пристрою управління луною в АСМ або СРМ і здатність переносу інформації в ІАМ. Ця інформація використовується для визначення того, чи вимагається керування луною у виклику. Супутниковий індикатор заповнюється супутниковим індикатором в ІАМ або CRM. Він може використовуватися для ρежекції виклику, якщо використовується надто багато супутників. Статус шлейфу індицирує, чи вільний даний шлейф, заблокований або не заблокований. Стан шлейфу індицирує поточний стан шлейфу, наприклад, активний або нестаціонарний. Час/дата індицирує, коли вільний шлейф звільнився. Фіг.17 наводить приклад таблиці магістральних груп. В процесі породжувальної обробки номер магістральної групи з таблиці магістральних шлейфів використовується як ключ в таблицю магістральних груп. Розв'язання полисків індицирує, як слід розв'язати ситуацію полисків. Полиск являє собою подвійне заняття лінії одного і того самого шлейфу. Якщо вхід розв'язання полисків встановлено на "парний/непарний", мережний елемент з більш високим кодом покажчика управляє парними шлейфами, а керуючий елемент з більш низьким кодом покажчика управляє непарними шлейфами. Якщо вхід розв'язання полисків встановлено на "всі", КВЗ управляє всіма шлейфами. Якщо вхід розв'язання полисків встановлено на "жодного", КВЗ відступає. Вхід управління неперервністю дає перелік відсотків від викликів, що вимагають перевірок неперервності в магістральній групі. Ідентифікатор місця розташування спільної мови (ІМСМ) являє собою стандартизований вхід Bellcore. Вхід супутникових магістральних груп індицирує, що магістральна група використовує супутник. Вхід супутникових магістральних груп використовується разом з полем індикатора супутника, описаним вище, для визначення того, що виклик використовує надто багато супутникових з'єднань і тому повинен режектуватись. Індикатор обслуговування індицирує, чи надходить вхідне повідомлення від КВЗ (АПД) або перемикача (ЧУ) . Індекс вихідного повідомлення (ІВП) вказує на таблицю повідомлень так, щоб вихідні повідомлення могли отримати параметри. Вхід зв'язаної плоскої області номерів (ПОН) ідентифікує код області. Послідовність вибору індицирує методологію, яка буде використовуватися для вибору з'єднання. Призначення поля послідовності вибору повідомляють магістральній групі, що треба вибрати шлейфи на основі такого: найменш вільний, найбільш вільний, висхідний, низхідний, по годинниковій стрілці та проти годинникової стрілки. Лічильник стрибків зменшує своє значення від ПАП. Якщо лічильник стрибків дорівнює нулю, виклик роз'єднується. Активне автоматичне керування перевантаженням (АКП) індицирує, чи активне управління перевантаженням. Якщо автоматичне управління перевантаженням активне, КВЗ може роз'єднати виклик. В ході обробки завершення для входження в таблицю магістральних шлейфів використовуються наступні функція та індекс. Фіг.18 наводить приклад таблиці винятків. Для входу в цю таблицю як покажчик використовується індекс. Параметр ідентифікації (ІД) вибору носія індицирує, як викликаючий досяг мережі, і використовується для маршрутизації певних видів викликів. Для цього поля використовується таке: індикація запасного або немає; код індикації вибраного носія, попередньо абонований і введений викликаючою стороною; код індикації вибраного носія, попередньо абонований і не введений викликаючою стороною; код індикації вибраного носія, попередньо абонований, і без індикації про введення викликаючою стороною; та код індикації вибраного носія, попередньо не абонований і не введений викликаючою стороною. Ідентифікатор (ІД) носія індицирує мережу, яку хоче використовувати викликаючий. Це використовується для маршрутизації викликів безпосередньо в бажану мережу. Суть номера сторони, що викликається, в адресі розрізняється між викликами 0+, викликами 1+, перевірочними викликами і міжнародними викликами. Наприклад, міжнародні виклики можуть спрямовуватися до попередньо вибраного міжнародного носія. "Цифри від" сторони, що викликається, і "цифри до" сторони, що викликається, зосереджують подальшу обробку на певному діапазоні номерів, що викликаються. Поле "цифри від" являє собою десяткове число, яке складається з 1-15 цифр. Воно може бути будь-якої довжини і, якщо заповнене менше ніж 15 цифрами, заповнюється нулями для решти цифр. Поле "цифри до" являє собою десяткове число, яке складається з 1-15 цифр. Воно може бути будь-якої довжини і, якщо заповнене менше ніж 15 цифрами, заповнюється дев'ятками для решти цифр. Входження наступної функції і наступного індексу вказують на наступну таблицю, яка, як правило, є таблицею АВН. Фіг.19 наводить приклад таблиці АВН. Для входження в поля цієї таблиці використовується індекс. Категорії викликаючих сторін розрізняються за видами викликаючих сторін, наприклад, перевірочні виклики, аварійні виклики і звичайні виклики. Суть номера викликаючої сторони/завантаження в адресі індицирує, як повинно одержуватись АВН. В цьому полі використовується таке заповнення таблиці: невідомий, єдині абонентські номери, АВН не доступне або не видане, єдиний національний номер, АВН сторони, що викликається, увімкнено, АВН сторони, що викликається, вимкнено, АВН сторони, що викликається, включає в себе національний номер, не єдиний абонентський номер, не єдиний міжнародний номер, перевірочний код перевірочної лінії і всі значення інших параметрів. "Цифри від" і "цифри до" зосереджують подальшу обробку єдиної на АВН в даному діапазоні. Входження даних індицирує випадок, якщо АВН являє собою пристрій даних, що не потребує управління луною. Інформація породжувальної лінії (ІПЛ) розрізняється: між звичайним абонентом, багатосторонньою лінією, збоєм АВН, номінальний рівень станції, обробка спеціальним оператором, автоматично ідентифікований вивідний набір номера, монетний або безмонетний виклик з використанням доступу до баз даних, виклик служб 800/888, монета, обслуговування в'язниці/притулку, перехоплення (холосте, по тривозі або регулярне), оброблений оператором виклик, вивідна служба зв'язку широкої області, служба ретрансляції зв'язку (СРЗ), стільникові служби, приватна платна станція і звернення до видів служби приватної віртуальної мережі. Наступна функція і наступний індекс вказують на наступну таблицю, яка, як правило, є таблицею номерів, що викликаються. Фіг.20 зображує таблицю номерів, що викликаються. Для входження в цю таблицю використовується індекс. Суть номерів, що викликаються, в адресі індицирує вид набраного номера, наприклад, національний або міжнародний. Входження "цифри від" і "цифри до" зосереджують подальшу обробку лише на діапазоні номерів, що викликаються. Обробка додержується логіки обробки полів "цифри від" і "цифри до" на фіг. 9. Наступна функція і наступний індекс вказують на наступну таблицю, яка, як правило, є таблицею маршрутизації. Фіг.21 наводить приклад таблиці маршрутизації. Для входження в цю таблицю використовується індекс. План мережної ідентифікації (ІД) вибору мережі передачі (ВМП) індицирує число цифр для використання в КІШ. Поля "цифри від" і "цифри до" вибору мережі передачі визначають діапазон номерів для ідентифікації міжнародного носія. Код шлейфу індицирує необхідність в операторі на виклику. Входження наступної функції і наступного індексу в таблиці маршрутизації використовуються для ідентифікації магістральної групи. Входження других і третіх наступних функції/індексу визначають альтернативні маршрути. Входження третьої наступної функції може також вказувати назад на набір наступних функцій в таблиці маршрутизації для того, щоб поширити число виборів альтернативних маршрутів. Єдиними іншими дозволеними входженнями є покажчики на таблицю обробки. Якщо таблиця маршрутизації вказує на таблицю магістральний груп, таблиця магістральних груп, як правило, вказує на магістральний шлейф в таблиці магістральних шлейфів, Виходом з таблиці магістральних шлейфів є завершальне з'єднання для виклику. З фіг.16-21 можна бачити, що ці таблиці можуть будуватися і співвідноситись одна з одною таким чином, що процедури викликів можуть входити в таблицю магістральних шлейфів для породжувального з'єднання і можуть проходити через таблиці з використанням умовних позначок на інформації і покажчиків. Виходом цих таблиць є, як правило, з'єднання, ідентифіковане таблицею магістральних шлейфів, В деяких випадках, обробка визначається таблицею обробки замість з'єднання. Якщо в будь-який момент під час обробки можна вибрати магістральну групу, обробка може переходити безпосередньо до таблиці магістральних груп для вибору завершального з'єднання. Наприклад, може бути бажаним спрямовувати виклики від конкретного АВН по конкретному набору магістральних груп. В цьому випадку таблиця АВН буде вказувати безпосередньо на таблицю магістральних груп, а таблиця магістральних груп буде вказувати на таблицю магістральних шлейфів для завершального з'єднання. Трактом за замовчуванням через таблиці є такий; магістральний шлейф, магістральна група, виняток, АВН, номер, що викликається, маршрутизація, магістральна група і магістральний шлейф. Фіг.22 наводить приклад таблиці обробки. Для входження в цю таблицю заносяться і використовуються будь-які індекс або вхідний номер прийнятого повідомлення. Якщо індекс заноситься та використовується для входження в таблицю, загальне розташування, стандарт кодування та індикатор вхідного значення використовуються для генерування SS7 REL. Входження вхідного значення прийнятого повідомлення є вхідним значенням в прийнятому повідомленні SS7. Якщо вхідне значення прийнятого повідомлення заноситься і використовується для входження в цю таблицю, вхідне значення з цього повідомлення використовується в REL для КВЗ. Наступна функція і наступний індекс вказують на наступну таблицю. Фіг.23 наводить приклад таблиці повідомлень. Ця таблиця дозволяє КВЗ змінювати інформацію у вихідних повідомленнях. Для входження в цю таблицю використовується вид повідомлення, і вона представляє вид вихідного стандартного повідомлення SS7. Параметром є відповідний параметр у вихідному повідомленні SS7. Індекси вказують на різні входження в таблицю магістральних груп і визначають випадок, коли параметри у вихідних повідомленнях можуть бути незмінними, опускатися або змінюватися. Фахівці оцінять, що відхилення від конкретних втілень, розглянутих тут, охоплюються винаходом. Винахід не слід обмежувати наведеними вище втіленнями, але він має визначатись наведеною далі формулою винаходу.