Спосіб маскування подряпин на скляних ємностях

Реферат: Даний винахід стосується способу нанесення емульсій типу "олія у воді" для поліпшення зовнішнього вигляду поверхні скла, особливо зовнішніх поверхонь скляних ємностей. Більш конкретно, даний винахід стосується способу нанесення маскуючого подряпини покриття на скляні пляшки, що поліпшує зовнішній вигляд, при цьому вказаний спосіб включає стадію підтримування емульсії типу "олія у воді" в стабілізуючій зоні протягом від декількох секунд до 300 хвилин. UA 109778 C2 (12) UA 109778 C2 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується способу нанесення емульсії(-й) типу "олія у воді" на поверхні скла, особливо, на зовнішню(-і) поверхню(-і) скляних ємностей для поліпшення зовнішнього вигляду вказаної(-их) поверхні(-ей) скла. Більш конкретно, даний винахід стосується способу нанесення маскуючого подряпини покриття на скляні пляшки, що поліпшує зовнішній вигляд. Скляними виробами, такими, як пляшки багаторазового використання, багато разів маніпулюють під час виробництва, огляду, наповнення, транспортування, промивання і т. д. Під час такого маніпулювання пляшки контактують з різними механічними пристроями, такими, як конвеєри, пристрої огляду, і їм подібні, також, як і контактують з іншими скляними ємностями (такими, як пляшки, глечики і їм подібні), і поверхнями, такими, як коробки, полиці і т. д. Високий ступінь контакту викликає пошкодження або шляхом розбивання, або розтріскування, або дряпання, або інших дефектів поверхні. Використання маскуючих подряпини або задирки засобів на скляних ємностях вже є добре відомим і використовуваним. Такі маскуючі засоби добре маскують задирки і виявляють прийнятну зносостійкість і поверхневі властивості. Придатні властивості для засобів, які маскують задирки, включають водостійкість і зносостійкість, будучи при цьому нетоксичними і такими, що видаляються в операціях по промиванню, звичайно, в лужних операціях по промиванню. Покриття для скляного посуду може включати полімерні матеріали, які отверджуються після нанесення на поверхню пляшок, або при кімнатній температурі, або при нагріванні. Наприклад, в патенті США № 4273834 розкривається конкретний органічний полісилоксан і каталізатор отвердження, які наносять на скляні вироби для маскування стирання. Матеріал отверджують на поверхнях пляшок при кімнатній температурі, або при нагріванні. У патенті США № 5346544 розкриваються тригліцеридні матеріали і складний ефір жирних кислот й ізопропілового спирту як покриття для скляних ємностей, які емульгують у воді, наносять на скляні пляшки і висушують при кімнатній температурі або з нагріванням. У патентах США №№ 4792494 і 4834950 розкривається використання модифікованого поліетилену, переважно, в формі водної дисперсії, для формування захисного покриття на скляних виробах. Покриття звичайно наносять в кінці чистової обробки в гарячому кінці, причому залишкове тепло скла сприяє висушуванню в звичайному процесі нанесення покриття в холодному кінці. У патенті США № 3296173 розкривається захисне покриття для скла, що включає продукт реакції полівінілового спирту, емульгованого поліолефіну і хлориду амонію. Це покриття наносять і нагрівають, причому композиція реагує з утворенням зносостійкого покриття. Різноманітність схем маніпулювання скляними пляшками, операцій очищення і наповнення, однак, призводить до ряду обмежень по застосуванню способів нанесення покриття з попереднього рівня техніки. Захисні покриття наносять на скляні ємності під час виготовлення або в процесі в гарячому кінці, і/або в процесі в холодному кінці. У скляних ємностях одноразового використання такі захисні покриття є достатніми для захисту від задирок протягом терміну служби ємності. Зі скляними ємностями багаторазового використання, які можна промивати і заповнювати наново, наприклад, 20-60 разів або більше, "нанесені в процесі виготовлення" покриття змиваються і захист втрачається. По мірі того, як число циклів використання збільшується, збільшується і утворення задирок, що призводить до небажаного зовнішнього вигляду. З метою забезпечити кращий зовнішній вигляд, поворотні пляшки обробляють протизадирним покриттям під час кожного циклу промивання/повторного заповнення. Відомі системи нанесення покриття, особливо ті, які покладаються на нагрівання для отвердження або висушування нанесеного покриття, не є ефективними на лініях, де скляні пляшки є холодними, охолоджуваними або замороженими. Для інших систем нанесення покриття, такі, як системи нанесення покриття на основі емульсій, особливо, емульсій типу "олія у воді", нестабільність емульсії на поверхні скла є бажаною, так, що емульсія руйнується, і покриття жирної фази осаджується на поверхню скла з метою формування маскуючого подряпини покриття. Системи нанесення покриття на водоемульсійній основі часто покладаються на дестабілізацію емульсії шляхом руйнування внаслідок випаровування водної фази. Однак, волога на пляшках, така, як конденсація, може небажаним чином впливати на такі системи, і, з деякими покриттями, довгі часи отвердження внаслідок вологи, такої, як конденсація, можуть небажаним чином впливати на систему нанесення покриття. Всі відомі в цей час продукти виявляють низьку або незадовільну ефективність при нанесенні на вологі пляшки, або на холодні пляшки, які стають вологими через конденсацію, наприклад, під час наповнення скляних пляшок або ємностей холодними продуктами, звичайно, холодними 1 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 рідинами, такими, як газовані рідини, наприклад, газованою водою, содовими водами, пивом і їм подібними. Дійсно, нанесений продукт розбавляється за допомогою конденсації води на зовнішній частині ємності, при цьому вказане розбавлення, в основному, призводить до "змивання" нанесеного покриття, при цьому вказане змивання означає повну відсутність покриття. Розв'язання цієї проблеми вже існують, такі, як системи, що покладаються на дестабілізацію емульсії через додавання дестабілізатора емульсії, або емульсії з високою концентрацією емульгатора і високою концентрацією активного інгредієнта. Емульсії, основані на високій концентрації емульгатора, полягають у використанні більш концентрованих емульсій, оскільки конденсаційна вода розбавляє вказану емульсію. Однак використання більш концентрованих емульсій приводить до неприйнятного покриття, оскільки кількість конденсаційної води сильно варіюється, через зміни точки роси, так що, використання концентрованих емульсій не є задовільним. Приклад додавання дестабілізатора емульсії розкритий в ЕР-А-1731227. У цьому документі реагенту руйнування емульсії являє собою кислоту, а результат являє собою підвищену ефективність бажаного покриття, навіть в присутності конденсації на зовнішніх частинах скляних ємностей. Однак, використання реагентів руйнування емульсії, таких, як кислоти, страждає декількома недоліками, і тепер є надто бажаним використовувати емульсії з нейтральним рН, з метою уникнути, серед інших, і вказати на основні недоліки кислотних емульсій: - проблеми корозії, як для кришок пляшок, так і для обладнання; - проблеми з барвниками, особливо, на етикетках, які є чутливими до рН; - проблеми безпеки для місцевих робітників і для кінцевих користувачів; - екологічні проблеми через кислотні вихідні потоки, які скидаються. Інша можливість полягає у використанні маскуючих подряпини водних емульсій, які можуть легко руйнуватися під час нанесення покриття на скляні ємності. Такі водні емульсії звичайно є такими типу "олія у воді", жирна фаза яких може, наприклад, містити низьку кількість поверхнево-активної речовини, скажемо, менше ніж 15 %, і навіть менше ніж 10 %. Такі емульсії типу "олія у воді" з низькою кількістю поверхнево-активної речовини, які легко руйнуються у випадку даного винаходу, також називають "нестабільними" емульсіями або "не дуже стабільною" емульсією в даному винаході. Однак, залежно від планування лінії(-й) наповнення, циркуляційний трубопровід, в значенні трубопроводу від точки, де виготовляють маскуючу подряпини емульсію, до точки нанесення (тобто, односторонній потік до аплікатора) часто вистроюють для подачі, наприклад, в пістолети-розпилювачі. У цих випадках такі "нестабільні" емульсії, як обговорено в попередньому параграфі, прийдуть до розділення фаз вже в цьому циркуляційному трубопроводі. Це приводить або до дуже сильного нанесення покриття, якщо в крайньому випадку наноситься сильно багата олією емульсія або тільки жирна фаза; або, в іншому крайньому випадку, до меншого покриття, або до відсутності його зовсім, якщо наноситься емульсія, що містить дуже мало олії або тільки водну фазу. Стисло, всі типи складів, способи маскування подряпин, доступні в цей час фахівцеві в даній галузі, мають переваги і недоліки, які підсумовані тут нижче: Тип складу «Стабільні" емульсії Емульсії, що включають дестабілізатор "Нестабільні" емульсії 45 50 Переваги Стабільність Стабільність Безпека, сумісність з етикетуванням Недоліки Змивання/перевантаження Корозія, проблеми безпеки і екологічні Нестабільність Очевидно, всі існуючі прийоми не є задовільними, і все ще існує потреба в способах і прийомах маскування подряпин, в яких можуть бути об'єднані всі переваги без будь-яких недоліків, наведених тут вище. Тепер, отже, основні цілі даного винаходу являють собою створення способу для використання на ємностях багаторазового використання з метою косметичного оновлення або маскування білих відображаючих смуг (смуг задирок), які з'являються на контактних зонах ємність-ємність (або ємність-інші пристрої або поверхні) через інтенсивний контакт скла зі склом (або скло з пристроями і їм подібним, як описано вище), в основному, під час процесу заповнення, після декількох проходів скляних ємностей багаторазового використання. 2 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Іншою метою даного винаходу є створення способу нанесення складу ("маскувальної рідини") з метою відновлення візуального аспекту таких ємностей, оскільки присутність смуг задирок сильно погіршує зовнішній вигляд ємностей. Подальша мета даного винаходу полягає в створенні ефективного маскуючого подряпини або маскуючого задирки способу, особливо, у випадку умов наповнення, в яких ємності наповнюють холодними рідинами, і відбувається конденсація води або вологи на поверхні ємності. Все ще іншою метою є створення способу, що дає можливість використання не дуже стабільних маскуючих подряпини емульсій, які б легко змивалися, або сильно розбавлених, таким чином, уникаючи присутності значно вищих концентрацій активних інгредієнтів в емульсіях. Все ще іншою метою даного винаходу є уникнення використання кислотної добавки, або іншого типу добавки(-ок) як дестабілізатора, що приводило б до проблем корозії, проблем з етикетками, також як і до проблем з безпекою і навколишнім середовищем. Дані винахідники тепер виявили, що вищезгадані цілі досягаються, частково або повністю, зі способом за даним винаходом, який тепер описаний детальніше нижче в даному описі. Все ще інші цілі будуть ясні з нижченаведого опису даного винаходу. Терміном "емульсія", в тому вигляді, як він використовується, означають, що з течією часу не відбувається розділення фаз, або, більш загально, опір зміні в своїх властивостях з течією часу. З термодинамічної точки зору емульсії не є стабільними, але з кінетичної точки зору вони можуть бути стабільними протягом тривалого часу, що визначає їх термін життя. Стабільність емульсії стосується здатності емульсії чинити опір змінам в її властивостях, особливо, процесам руйнування протягом певного часу. Як основні відомі процеси руйнування можна указати седиментацію, розшарування, флокуляцію і коалесценцію. Терміном "стабільна емульсія", в тому вигляді, як він використовується в даному винаході, означають, що не виявляється розділення фаз, що означає, що емульсія не буде розділятися на свої компоненти в макроскопічній шкалі в шкалі часу щонайменше в 2 години, доки вона все ще знаходиться в системі трубопроводів перед подачею в аплікатор пристрою нанесення покриття. Потрібно робити відмінність між "стабільністю" емульсії в трубопроводі і стабільністю після того, як емульсію вже нанесли, при цьому останнє означає, що емульсія є розподіленою на поверхні скляної ємності. Терміном "нестабільна емульсія", в тому вигляді, як він використовується, означає, що щонайменше перша стадія розділення фаз відбувається шляхом розділення в двох рідких шарах в шкалі часу в 10 хвилин, означаючи, що емульсія більше не є гомогенною. Терміном "гомогенний", в тому вигляді, як він використовується, означає, що відсутній значний градієнт розподілу в дисперсній системі. У випадку гомогенної емульсії дисперсна фаза є рівномірно розподіленою в безперервній фазі щонайменше з концентраційної точки зору. Відповідно до даного винаходу, це стосується варіації концентрації жирної фази у водній фазі, яка має варіацію менше ніж 20 %, вважаючи на всю безперервну фазу. Терміном "стабілізуюча зона", в тому вигляді, як він використовується, означає в даному винаході зона, де маскуючий подряпини склад в формі емульсії типу "олія у воді" є гомогенним і знаходиться в такому русі, як течія. Терміном "HLB", в тому вигляді, як він використовується, позначається гідрофільноліпофільний баланс, як встановлено Уїльямом К. Гріфіном в 1950-х рр. з метою класифікації і розрізнення неіонних поверхнево-активних речовин в довільній шкалі від 1 до 20 ("nonionic Surfactants", Ed.: M.J. Schick, Marcel Decker, New York, 1966, Chapter 18 Emulsification pages 604626). Неіонні поверхнево-активні речовини, що мають HLB менше ніж 4, є звичайно недиспергованими у воді і вважаються в даному винаході оліями. Отже, відповідно до першого аспекту, даний винахід стосується поліпшеного способу маскування подряпин на ємностях, як в холодних, так і у вологих умовах. І лабораторні випробування, і практичний досвід показали, що на ефективність маскування впливають декілька параметрів, пов'язаних зі стабільністю емульсії. Більш конкретно, даний винахід стосується способу нанесення маскуючої подряпини водної емульсії на скляні ємності багаторазового використання, при цьому вказаний спосіб включає щонайменше стадії: а) одержання водної емульсії маскуючого подряпини складу; b) подачі водної емульсії в стабілізуючу зону; і с) подачу водної емульсії зі стабілізуючої зони в пристрій нанесення покриття на скляні ємності. 3 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Стадія а) включає і, переважно, полягає в одержанні водної емульсії з маскуючого подряпини складу і води. Емульсію можна одержати відповідно до будь-яких звичайних способів, відомих в рівні техніки, і, наприклад, шляхом ретельного змішування води і маскуючого подряпини складу. Таким чином одержаний водний склад потім подають в стабілізуючу зону (або буферну зону, або зону очікування) так, що одержана емульсія підтримується в цій зоні стабільній, по всій довжині труб до пристрою нанесення покриття. Стабілізуюча зона (або буферна зона, або зона очікування) відповідно до винаходу включає щонайменше трубу, пристрій змішування і насос, переважно, трубу, пристрій змішування і насос змінної витрати потоку, більш переважно, трубу і один єдиний пристрій змішування і перекачування, здатний до змінної витрати потоку. Зона стабілізації може далі включати буферний резервуар. Стабілізуюча зона дає можливість одержаній емульсії досягати стабілізованого стану, що означає гомогенну емульсію, яка залишається в стабілізованому стані, що є необхідним для досягнення маскуючої подряпини рідиною пристрою нанесення в стані емульсії, при цьому вказана емульсія є нестабільною і руйнується сама по собі при контактуванні зі скляною ємністю. Емульсія, що використовується в способі, має обмежену стабільність, що означає, що емульсія буде розділятися на фази в шкалі часу, набагато більшій, ніж 2 години, однак, невелика коалесценція краплинок олії або невелика флокуляція, або невелике розшарування може вже початися на мікроскопічному рівні, але емульсія все ще є пристосованою для подачі гомогенно розподіленої робочої рідини до аплікатора. Спосіб за винаходом, отже, робить можливим використання емульсії, яка є достатньо стабілізованою і гомогенною по складу, через весь трубопровід установки до підходу до пристрою нанесення покриття, і достатньо нестабільною, так, що вказана емульсія руйнується сама собою, знаходячись в контакті зі скляною ємністю, без використання дуже великої кількості поверхнево-активної речовини і без використання дестабілізатора(-ів) емульсії або реагенту(-ів) руйнування емульсії або щонайменше з меншою кількістю дестабілізатора(-ів) емульсії або реагенту(-ів) руйнування емульсії, ніж звичайно використовують в рівні техніки. Відповідно, спосіб за винаходом можна кваліфікувати як "фізичний" стабілізуючий/дестабілізуючий емульсивний спосіб, на противагу відомим "хімічним" стабілізуючим/дестабілізуючим емульсійним способам. Відповідно до переважного варіанта здійснення стабілізуюча зона являє собою динамічну стабілізуючу зону, тобто, водну емульсію підтримують в стабілізуючій зоні при постійному русі/перемішуванні. Це означає, що до водної емульсії застосовується зсуваюча сила, і емульсія знаходиться в постійній течії. Стабілізуюча зона може, отже, вміщуватися в будь-якому пристрої, в якому порцію свіжоприготованої емульсії підтримують при постійному русі/перемішуванні так, що емульсія не руйнується по довжині живильних ліній до пристрою нанесення покриття, і автоматично руйнується сама по собі при нанесенні на скляну ємність. Пристрої для стабілізації являють собою, наприклад, резервуари, обладнані пристроями змішування, пристроями перемішування, такими, як якори, пропелери, магнітні мішалки і їм подібні. Відповідно до переважного варіанта здійснення винаходу стабілізуюча зона включає петлю рециркуляції, в якій свіжоприготована емульсія циркулює з високою швидкістю в петльовій трубі. Під "високою швидкістю" розуміється, що емульсія циркулює з такою швидкістю, що її гомогенно подають в пристрій нанесення покриття, іншими словами, звичайно з швидкістю між приблизно 10 л/година і приблизно 100000 л/година, переважно, між приблизно 100л/година і 4000 л/година і, переважно, між приблизно 200 л/година і приблизно 2500 л/година. Петльова труба може змінюватися у великих пропорціях відносно її форми і розміру, в основному, залежно від природи маскуючої подряпини емульсії, характеристичній стабільності вказаної емульсії і їм подібному. Наприклад, загальний об'єм петльової труби може знаходитися між 1 л або менше і 500 л, переважно між 5 л і 200 л, хоча можна використовувати петльові труби меншого або більшого об'ємів. У принципі, об'єм може бути необмеженим доти, доки емульсія циркулює при такій швидкості, що вона гомогенно подається в пристрій нанесення покриття. На фігурі 1 показаний схематичний приклад системи для здійснення способу за даним винаходом. Лінія подачі 1 містить маскуючий подряпини склад, і лінія подачі 2 містить водну фазу або воду. Обидві лінії подачі 1 і 2 входять в пристрій змішування 3, так, що утворюється водна емульсія. Альтернативним чином, маскуючий подряпини склад з лінії подачі 1 напряму 4 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вводять у водну фазу або воду лінії подачі 2 прямо перед входом в пристрій змішування 3 (не показаний). Свіжоприготована емульсія входить в стабілізуючу зону 4, яка в цьому прикладі являє собою петлю рециркуляції (циркуляційну трубу) 5, в якій емульсію рециркулюють за допомогою насоса 6. Емульсію потім переносять у вихідну трубу 7, яка веде в пристрій нанесення покриття. Стабілізуюча зона 4 може далі включати буферний резервуар (не представлений) так, що мінімальна кількість емульсії залишається всередині стабілізуючої зони 4 і є готовою до перенесення у вихідну трубу 7. Відповідно до переважного варіанта здійснення насос 6 являє собою насос змінної витрати потоку, що робить можливим зміну швидкості циркуляції емульсії всередині петлі рециркуляції 5, так, що стабільність вказаної емульсії можна точно настроювати, як потрібно за умовами нанесення покриття на скло (нанесення покриття на вологий або сухий скляний посуд, що містить гарячі або теплі рідини, важливі рівні подряпин, ефективність маскування подряпин складу для маскування подряпин і їм подібні). Відповідно до подальшого переважного варіанта здійснення змішуючий пристрій 3 і насос 6, який, переважно, являє собою насос змінної витрати потоку, являють собою один єдиний пристрій змішування і перекачування, тобто, мається на увазі, що пристрій змішування 3 робить можливим одержання емульсії, також як і циркуляцію свіжоприготованої емульсії по всій довжині стабілізуючої зони 4. Залежно від характеристик стабілізуючої зони (наприклад, там, де стабілізуюча зона являє собою петлю рециркуляції: швидкість циркуляції, довжина петлі рециркуляції, діаметр рециркуляційної труби), свіжоприготовану водну емульсію підтримують у вказаній стабілізуючій зоні протягом декількох секунд - приблизно 300 хвилин, переважно, протягом приблизно 30 секунд - приблизно 100 хвилин, більш переважно, протягом приблизно 1 хвилини - приблизно 20 хвилин. Як обговорено вище в даному описі, спосіб за даним винаходом покладається на те, що стабілізуюча зона дозволяє підтримувати стабільність свіжоприготованої емульсії по всій довжині живильних труб, так, що емульсія все ще є стабільною і гомогенною, коли вона досягає пристрою нанесення покриття. Пристрій нанесення покриття може являти собою будь-який пристрій, відомий фахівцеві в даній галузі техніки для нанесення маскуючих подряпини водних емульсій на скляні ємності багаторазового використання, такі, як пристрої, придатні для нанесення розпиленням (наприклад, пістолети-розпилювачі), заглибний або будь-який інший контактний спосіб (губковий і подібні) і їм подібні. Нанесення покриття розпиленням являє собою переважний спосіб нанесення в даному винаході. Відповідно до переважного варіанта здійснення надлишок (тобто, зайве розпилення) і змиття маскуючої подряпини водної емульсії, нанесеної на скляні ємності, можна зібрати будьякими засобами збору, відомими в рівні техніки (наприклад, такими, як накопичувальні бункери, воронки і їм подібні). Відповідно до подальшого переважного варіанта здійснення вказаний зібраний надлишок/змивання можна наново ввести зворотно в стабілізуючу зону, переважно, після фільтрування і/або перевірки якості згідно зі способами, добре відомими в рівні техніки. Спосіб за даним винаходом забезпечує поліпшене керування маскуючим поверхню скла покриттям на основі емульсій, яке є застосовним в багатьох типах систем нанесення покриття, таких як ті, де скляні ємності є теплими, також, як і такими, де скляні ємності є холодними. Спосіб за даним винаходом можна використовувати в ряді операцій по маніпулюванню пляшками, з теплими, також як і з холодними температурами нанесення, також, як і може бути пристосованим до умов, що змінюються, таких, як зміни води або змінах в конденсації через варіацію вологості в навколишньому середовищі. Завдяки присутності стабілізуючої зони в способі за даним винаходом є можливим використовувати емульсії типу "олія у воді", які включають малу кількість поверхнево-активної речовини, при цьому відомо, що вказані емульсії є дуже нестабільними для використання в звичайних способах нанесення маскуючих подряпини емульсій. На противагу емульсіям, що використовуються в цей час, які включають велику кількість поверхнево-активної речовини, особливо, більше ніж 20 мас. %, використання менше ніж 15 мас. %, переважно, менше ніж 10 мас. %, все ще більш переважно, менше ніж 8 мас. % поверхнево-активних речовин в маскуючому подряпини складі забезпечує прекрасні результати, як в холодних, так і у вологих умовах. Відповідно до переважного варіанта здійснення склад, що використовується в способі за винаходом, включає менше ніж 15 мас. %, більш точно від 0,1 мас. % до 15 мас. % 5 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 щонайменше однієї поверхнево-активної речовини, і від 85 мас. % до 99,9 мас. % щонайменше однієї олії. Відповідно до подальшого переважного варіанта здійснення вищезгаданий склад включає від 1 мас. % до 10 мас. % щонайменше однієї поверхнево-активної речовини, і від 90 мас. % до 99 мас. % щонайменше однієї олії. Все ще більш переважно, вищезгаданий склад включає від 1,5 мас. % до 8 мас. % щонайменше однієї поверхнево-активної речовини, і від 92 мас. % до 98,5 мас. % щонайменше однієї олії. У вищезгаданих складах будь-яка(-і) поверхнево-активна(-і) речовина(-и) і будь-яка(-і) олія(ї) можна змішувати разом, за умови, що вони є такими, які змішуються одне з одним, і звичайно є здатними утворювати водну емульсію типу "олія у воді". Більш того переважні склади для використання як емульсії типу "олія у воді" являють собою рідкі склади, при цьому тверді склади не є зручними як маскуючі подряпини покриття. Поверхнево-активні речовини можуть бути неіонними, аніонними, катіонними або цвітеріонними. Переважно, поверхнево-активна(-і) речовина(-и) є неіонною(-ими) з метою уникнути проблем змішування з олією(-ями) і, коли є аніонним(-ими), для запобігання формуванню солі при емульгуванні водою, що містить іони. Відповідно до переважного аспекту, поверхнево-активна(-і) речовина(-и), використана(-і) в даному винаході, можна вибрати серед: - алкоксилованих (переважно, етоксилованих і/або пропоксилованих) феноксиалкілів; - необов'язкове алкоксилування (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) первинних або вторинних спиртів, таких, як, необмежуючих приклади, олеїлових або стеарилових спиртів; - алкоксильованих (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) алкіламінів, таких, як, необмежуючих приклади, поверхнево-активні речовини, що продаються CECA S.A., під назвою Noramax®, переважно, Noramax® S2 і Noramax® S5; - алкоксильованих (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) кислот, таких, як, необмежуючих приклади, олеїнова кислота і пальмітована кислота; - алкоксильованих (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) складних ефіру, переважно, складних ефірів гліцерину; - складного ефіру сорбітану або алкоксильованих (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) складного ефіру сорбітану, переважно, зі значенням HLB більше ніж 4, і, більш переважно, вибраних з моноолеату сорбітану, моностеарату сорбітану і монолаурату сорбітану, і сумішей таких. - моно- і/або ди- складного ефіру полігліколей; переважно, зі значенням HLB більше ніж 4; і - моно- і/або ди-, і/або три- складного ефіру полігліцерину або гліцерину, переважно, зі значенням HLB більше ніж в 4, і, більш переважно, вибраних з напівгліцеринолеатів. Коли вони є етоксильованими, поверхнево-активні речовини, переважно, включають в середньому до 15 одиниць ЕО на моль. Коли склади використовують в способі за даним винаходом для нанесення покриття на скляні ємності в харчовій і напоєвій промисловості, поверхнево-активну(-і) речовину(-и), переважно, вибирають з таких, перерахованих в Європейському списку харчових добавок, з ідентифікаторами Е, найбільш переважно, з розділів Е400 - Е499, і, все ще більш переважно, серед групи складного ефіру сорбітану, розділи Е491 - Е496. Можна використовувати суміш двох або більше поверхнево-активної(-их) речовини(-н). Крім поверхнево-активної(-их) речовини(-н), склад для використання в способі за даним винаходом включає щонайменше одну олію, яка може являти собою будь-який тип, відомий в рівні техніки. Під "олія" розуміється будь-яка сполука, олія або полімер, яка є такою, що змішується з поверхнево-активною(-ими) речовиною(-ами), але таким, що не змішуються з водою, і здатним формувати емульсію типу "олія у воді", іншими словами, дискретну фазу олія або полімер у водній або водяній безперервній фазі. Переважні олії можна, наприклад, вибрати серед: - поліолефінів, таких, як парафінові олії; - жирних кислот; - складного ефіру жирних кислот, переважно, моноефірів, що мають більше ніж 10 атомів вугцю, і, переважно, до 40 атомів вуглецю; - складного ефіру сорбітану або алкоксильованих (переважно, етоксильованих і/або пропоксильованих) складного ефіру сорбітану, переважно, зі значенням HLB, що дорівнює або менше, ніж 4 і, надто переважно, вибраних з триолеату сорбітану, тристеарату сорбітану і трилаурату сорбітану, і сумішей таких, 6 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - моно- і/або ди- складного ефіру полігліколей; переважно, зі значенням HLB, що дорівнює або меншим ніж 4; і - моно- і/або ди-, і/або три- складного ефіру полігліцерину або гліцерину, переважно, зі значенням HLB, що дорівнює або меншим ніж 4. Можна використовувати суміш двох або більше олій. При необхідності і/або коли бажано, вищеописані склади, що включають щонайменше одну поверхнево-активну речовину, і щонайменше одну олію, можуть також включати одну або більше добавок, що звичайно використовуються і відомих в рівні техніки, таких, як, наприклад, вибрані серед: - біоцидів, бактерицидів; - барвників; - дестабілізаторів емульсій, таких, як кислоти; - віддушок, запашних речовин; - поглиначів УФ-випромінювання, поглиначів світла, поглиначів удару; - і їм подібних. Такі добавки можна додати в склад олія(-ї)+ поверхнево-активна(-і) речовина(-и) і/або в готову до використання емульсію типу "олія у воді", і/або у водну фазу, або воду, використані для формування емульсії. Відповідно до переважного варіанта здійснення, склад для використання в даному винаході не містить будь-які добавки і, переважно, полягає в суміші щонайменше однієї олії і щонайменше однієї поверхнево-активної речовини, таких, як такі, описані вище. Як описано вище, склад (олія(-ї)+ поверхнево-активна(-і) речовина(-и)) використовують як емульсія типу "олія у воді", іншими словами, водяну безперервну фазу, що має дисперговану або емульговану в ній жирну фазу, де жирна фаза являє собою маскуюче подряпини покриття. Емульсію звичайно одержують шляхом змішування поверхнево-активної(-их) речовини(-н), що містить(-ять) жирну фазу, з водною або водяною фазою. Жирну фазу і поверхнево-активну речовину можна подати у вигляді концентрату для змішування з водою кінцевим користувачем для формування емульсії для обробки, або подати як готову для використання емульсію. Відповідно до альтернативи, емульсію можна одержати шляхом змішування води і щонайменше однієї з вищенаведених поверхнево-активних речовин, потім додання і змішування щонайменше однієї з вищенаведених олій, або одержати шляхом змішування води і щонайменше однієї з вищенаведених олій, потім додавання і змішування щонайменше однієї з вищенаведених поверхнево-активних речовин. Іншими словами, маскуючу подряпини емульсію для подачі в стабілізуючу зону перед нанесенням на поверхню скла можна одержати шляхом змішування щонайменше однієї олії щонайменше однієї поверхнево-активної речовини і води, в будь-якому порядку, так, щоб одержати бажану емульсію типу "олія у воді". Переважні концентрації жирної фази в емульсіях становлять від приблизно 2 % до 20 % по масі, переважно від приблизно 2,5 % до 15 % по масі, більш переважно, від приблизно 3 % до 10 % по масі від загальної маси емульсії типу "олія у воді". Варіації в якості води, такі, як рН або жорсткість, можуть впливати на якість і стабільність кінцевої емульсії для обробки, при подачі у вигляді концентрату для змішування з "місцевою" водою. Склади для використання в способі за даним винаходом, хоча і що включають відносно низьку кількість поверхнево-активної(-их) речовини(-н), несподівано показують прекрасні результати навіть при використанні в шафах для нанесення покриття розпиленням, що представляє собою складну схему ліній наповнення (тобто, шафи з рядом клапанів, фітінгів, довгих живильних труб і їм подібних). Такі емульсії з низьким вмістом поверхнево-активної речовини звичайно були б дуже нестабільними і руйнувалися б до нанесення на поверхні скла. Стабілізуюча зона, яка є частиною способу за даним винаходом, дозволяє таким емульсіям з низьким вмістом поверхнево-активної речовини залишатися стабільними до їх використання як маскуючі подряпини емульсії. Емульсію, яку необхідно подати в стабілізуючу зону, одержують шляхом ретельного змішування води щонайменше однієї поверхнево-активної речовини, і щонайменше однієї олії, як описано вище. Придатним є будь-який змішуючий пристрій, відомий в рівні техніки, за умови, що, залежно від параметрів і схеми, кількість енергії змішування встановлюється таким чином, що в аплікатор подається гомогенна емульсія, однак з обмеженою стабільністю емульсії. Енергію змішування, спрямовану на одержання вищеописаної емульсії типу "олія у воді", необхідно встановити так, що емульсія є стабільною в період часу, що варіюється від декількох секунд до декількох годин, і, переважно, період часу, який є пристосованим так, щоб подати 7 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гомогенну робочу рідину в аплікатор. Цей період часу, отже, залежить від потокових ліній, пристроїв нанесення і їм подібних. Для одержання емульсії типу "олія у воді" з води і вищеописаного складу можна використовувати будь-які засоби змішування. Звичайні мішалки або емульгуючі пристрої являють собою такі, відомі в рівні техніки, і, як необмежуючі приклади можна указати динамічні мішалки, статичні мішалки, ультразвукові змішуючі пристрої, насоси і їм подібні. Як описано вище, в даному винаході створюється спосіб нанесення покриття, звичайно, що маскує подряпини покриття, на поверхню скляної ємності, такої, як пляшки, який є таким, що пристосовується для широкого ряду умов скляної поверхні і нанесення. Покриття забезпечує маскування подряпин і стирання на поверхні скляної ємності, які несприятливо впливають на її ринкову вартість. Наприклад, подряпини або стирання на скляних пляшках, особливо, на скляних пляшках багаторазового використання, що використовуються для напоїв, приводять до небажаного каламутного або білого зовнішнього вигляду, який знижує вартість пляшки. Спосіб за даним винаходом забезпечує покриття для скляних ємностей, який маскує такі подряпини або стирання. У доповнення, покриття може поліпшити гладкість поверхні ємності. Більше того і завдяки способу за даним винаходом, що включає стадію утримання емульсії в стабілізуючій зоні, переважно, в динамічних умовах, низька кількість поверхнево-активної(-их) речовини(-н), також як і нейтральний або майже нейтральний рН емульсії, приводить до менших корозії або навіть до відсутності її, проблем безпеки або екології. У доповнення, барвники на етикетках, які, як відомо, звичайно є чутливими до поверхнево-активних речовин, зачіпляються набагато менше при використанні низької емульсії типу "олія у воді", як описано в даному винаході. Відповідно до іншої ознаки, спосіб за даним винаходом далі включає стадію d), в якій маскуючу подряпини емульсію покриття наносять на поверхню скла, більш конкретно, на поверхню скляної ємності, такої, як пляшки щонайменше на одну частину, або на всю зовнішню поверхню вказаної скляної ємності. У способі за даним винаходом можуть бути присутніми всі ще подальші стадії, такі, як (необмежуючим чином): - промивання скляної ємності; - нанесення мастила на зовнішню поверхню вказаної скляної ємності; - наповнення і закривання кришкою скляної ємності; і - етикетування скляної ємності. Промивання скляної ємності можна здійснити відповідно до будь-якого способу, відомого в рівні техніки, і, наприклад, з використанням води, переважно, гарячої води, більш переважно, з одним або більше мийними засобами, наприклад, з основою, такою, як гідроксид натрію. На зовнішню поверхню скляної ємності після промивання можна також нанести щонайменше одне мастило. Такі мастила є відомими в даній галузі, такі, як, наприклад, Tegoglass® 3000 Plus, що поставляються Arkema. Скляні ємності потім наповнюють і закривають кришками, знов відповідно до відомих способів, холодних, теплуватих або навіть теплих рідин. Як свідчать прикладені приклади, на ефективність маскуючого подряпини покриття, нанесеного згідно зі способом за даним винаходом, не сильно впливає конденсація, яка може з'явитися на зовнішній поверхні скляної ємності через різницю температур між скляною ємністю, що наповнюється рідиною, і/або зовнішньою температурою і відносна вологість навколишнього середовища. Етикетування можна здійснити до або після нанесення маскуючої подряпини емульсії. Промивання, нанесення мастила, наповнення і закривання ємностей кришками, переважно, проводять до нанесення маскуючої подряпини емульсії. Якщоетикетування необхідно здійснити перед стадією нанесення маскуючого подряпини покриття, при цьому стадія полягає в нанесенні маскуючої подряпини емульсії, нехай це буде являти собою останню стадію перед тим, як наново промиті, наново наповнені і етикетовані скляні ємності наново надійдуть на ринок і будуть продані споживачам. Спосіб за даним винаходом, отже, є добре пристосованим до існуючого обладнання для наповнення скляних ємностей багаторазового використання, такого, як обладнання, де скляні ємності багаторазового використання вміщують на транспортувальні стрічки і всі або частково проходять стадії вищеописаних промивання, повторного наповнення, закривання кришками, маскування подряпин і етикетування. В одному варіанті здійснення способу маскуючу подряпини емульсію наносять на скляні ємності багаторазового використання при температурі, яка дорівнює або менша, ніж точка роси. 8 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Крім пристрою "стабілізуючої зони", для здійснення способу за винаходом не потрібно конкретного обладнання, при цьому це означає, що будь-яке і все відоме в рівні техніки обладнання є придатним для використання і способу за винаходом. Обладнання нанесення покриття звичайно включає ємності змішування і зберігання, насоси, лінії живлення і перенесення, розпилювальний пристрій і обладнання стеження. Обладнання також може включати пристрої керування, спрямовані на відстеження швидкостей потоків в живильних лініях, умов в стабілізуючій зоні (швидкість змішування, швидкість рециркуляції, час перебування і їм подібні) способу нанесення маскуючої подряпини емульсії. Такі пристрої керування можуть являти собою, наприклад, оптичні пристрої, детектування присутність або відсутність ємності перед пристроями нанесення покриття і/детектування присутності і кількостей смуг задирок або подряпин, так, що на ємності наноситься мінімальна кількість емульсії для одержання найкращої ефективності. Відповідно до переважного аспекту, пристрої керування відстежуються через комп'ютер, який може взаємодіяти з дозуючим(-ими) насосом(-ами), клапанами, швидкістю змішування і пристроями нанесення покриття. Все ще відповідно до переважного варіанта здійснення, вищеописане обладнання можна взяти в "маскуючу подряпини" шафу, яку можна легко пристосувати до існуючих темно-зелених ліній, що включає необхідне обладнання для промивання, наповнення, закривання кришками і етикетування скляних ємностей, звичайно, скляних пляшок багаторазового використання. Як описано раніше в даному описі, обладнання для нанесення маскуючого подряпини покриття на скляні ємності багаторазового використання включає стабілізуючу зону, переважно, динамічну стабілізуючу зону, яка формує сам об'єкт даного винаходу. Особливо добре пристосований пристрій "стабілізуючої зони" являє собою петлю рециркуляції при використанні маскуючих подряпини покриттів в формі емульсії типу "олія у воді", в якій жирна фаза включає щонайменше одну поверхнево-активну речовину в низькій концентрації, звичайно від 0,1 мас. % до 15 мас. %, переважно, від 1 мас. % до 10 мас. %, і, більш переважно, від 1, % мас. % до 8 мас. %. Така петля рециркуляції, що включає емульсію типу "олія у воді" також являє собою частину даного винаходу. Згідно з все ще подальшою метою, даний винахід також містить в собі використання такої петлі рециркуляції в способі для нанесення маскуючого подряпини покриття на скляних ємностях багаторазового використання. Згідно з все ще подальшою метою, даний винахід містить в собі пристрій, що містить петлю рециркуляції, що включає маскуючий подряпини склад в формі емульсії типу "олія у воді", в якому концентрація жирної фази становить від приблизно 2 % до 20 % по масі, переважно, від приблизно 2,5 % до 15 % по масі, більш переважно, від приблизно 3 % до 10 % по масі емульсії типу "олія у воді". Згідно з все ще іншою метою даний винахід стосується використання пристрою, того, що містить петлю рециркуляції, в способі для нанесення маскуючого подряпини покриття на скляні ємності багаторазового використання. В одному варіанті здійснення пристрій, що використовується містить петлю рециркуляції, і маскуюче подряпини покриття наносять на скляні ємності багаторазового використання при температурі, що дорівнює або менша, ніж точка роси. "Точка роси" або ("температура точки роси") являє собою конкретну температуру, при якій вологе повітря повинне охолодитися при постійному тиску, щоб стати насиченою водяною парою, тобто, відносна вологість стає 100 % при вказаній температурі. Внаслідок цього, коли температура повітря знижується до його точки роси і далі, водяна пара буде конденсуватися з утворенням роси. Подібним чином, коли температура об'єкта знаходиться в точці роси навколишнього повітря або нижче її, вода буде конденсуватися на цьому об'єкті. Точка роси являє собою температуру конденсації, яку зв'язують з температурою і відносною вологістю, як показано в Таблиці 1 нижче. Таблиця 1 Температура, °C 10 20 30 40 Відносна вологість, % 70 70 70 70 Температура точки роси, °C 4,8 14,4 23,9 33,5 Даний винахід проілюстрований детальніше в наступних необмежуючих прикладах. 9 UA 109778 C2 5 10 Приклади З різними маскуючими подряпини складами в системі, показаній на Фігурі 1, обладнаній буферним резервуаром, проводять різні випробування. У цей резервуар додають потік води, в який введений маскуючий подряпини склад для одержання емульсії із заданою концентрацією. Емульсію циркулюють через циркуляційну трубу приблизно при 2000 л/г, в той час як нанесену кількість становить приблизно між 2 л/г і 50 л/г, або навіть більше, залежно від розміру пляшок і швидкості транспортера, іншими словами, наприклад, розмір пляшок в 500 мл, що йдуть з швидкістю приблизно в 10000 пляшок на годину - 50000 пляшок на годину. Діаметр циркуляційний труби є таким, що падіння тиску по циркуляційній трубі мінімізується. Циркуляційна труба має характеристики, показані в Таблиці 2 нижче: Таблиця 2 Загальна довжина циркуляційної труби (м) 10 50 100 220 15 20 25 30 35 40 45 Внутрішній діаметр циркуляційної труби (мм) 25 35 42 48 Емульсії, одержані з складами, що мають більше ніж 20 мас. % поверхнево-активної(-их) речовини(-н), є достатньо стабільними, так що використання циркуляційної труби не є обов'язковим. Однак, при нанесенні на холодні пляшки (10 °C-12 °C), на зовнішній частині скляних ємностей відбувається конденсація, і нанесена емульсія змивається, і зовнішній вигляд маскування подряпин є незадовільним. Емульсії, одержані з маскуючих подряпини складів з менше ніж 15 мас. % і навіть менше ніж з 8 мас. % поверхнево-активних речовин в жирній фазі, мають обмежену стабільність. Такі емульсії подають в петлю рециркуляції, як описано в даному описі раніше, що має загальну довжину в 50 метрів або в 100 метрів, з швидкістю потоку між 1500 л/ч і 2000 л/ч. Загальний об'єм петлі рециркуляції становить між 100 л і 200 л. Емульсії рециркулюють протягом приблизно 4 хвилин - 10 хвилин. Можна використовувати великі часи перебування, однак 10 хвилин звичайно буває достатньо для одержання придатної стабільності емульсій доти, доки вони не досягнуть пристрою нанесення покриття і скляних ємностей. Такі емульсії розпилюють на холодні (10 °C-12 °C) і вологі (через конденсацію) пляшки, наприклад, з швидкістю приблизно 0,1 мл/пляшка - приблизно 10 мл/пляшка, переважно, приблизно 0,1 мл/пляшка - приблизно 1 мл/пляшка, при цьому ці значення є основаними на розмірі пляшок в 500 мл. Емульсії, загалом, мають межу стабільності приблизно в 10 хвилин. Залежно від умов нанесення покриття (температура ємностей, навколишня вологість, кількість маскуючої подряпини композиції, що наноситься, довжина труб до пристрою нанесення покриття, і їм подібні), цю межу стабільності можна збільшити або зменшити шляхом зміни пристроїв змішування (одержання емульсій) шляхом зміни швидкості змішування, шляхом зміни швидкості в стабілізуючій зоні і/або шляхом зміни довжини циркуляційний труби стабілізуючої зони. Спосіб за винаходом, отже, представляє перевагу легкої оптимізації стабільності емульсії для кожної ситуації. З використанням способу відповідно до даного винаходу і водної емульсії, що включає від 2 мас. % до 20 мас. % жирної фази, в якій жирна фаза включає менше ніж 8 мас. % поверхневоактивної речовини (вважаючи на загальну масу жирної фази), можна одержати відмінне маскування подряпин на вологих і холодних пляшках у вищезгаданих умовах: маскується задирка, скляні ємності мають вигляд "нового скла", в той же час, все ще будучи нормальними на дотик. Спосіб за даним винаходом є також ідеально придатним з такими "малостабільними" емульсіями (що мають низький вміст поверхнево-активної речовини) для маскування подряпин скляних ємностей/пляшок в сухих і гарячих умовах. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 1. Спосіб нанесення маскуючої подряпини водної емульсії на скляні ємності багаторазового використання, при цьому вказаний спосіб включає щонайменше стадії: a) одержання водної емульсії маскуючого подряпини складу; 10 UA 109778 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 b) подачі водної емульсії в стабілізуючу зону; і c) подачі водної емульсії зі стабілізуючої зони в пристрій нанесення покриття на скляні ємності, де маскуючий подряпини склад включає до 15 мас. % поверхнево-активної речовини, де емульсії, отриманій на стадії а), дають можливість досягнути стабілізованого стану в стабілізуючій зоні, і де стабілізуюча зона включає трубу. 2. Спосіб за п. 1, в якому стабілізуюча зона являє собою динамічну стабілізуючу зону і в якому в динамічній стабілізуючій зоні водну емульсію підтримують в стані постійного руху/перемішування. 3. Спосіб за п. 1, в якому стабілізуюча зона включає петлю рециркуляції, в якій емульсію, одержану на стадії а), циркулюють з високою швидкістю в петльовій трубі, звичайно зі швидкістю між приблизно 10 л/годину і приблизно 100000 л/годину, переважно між приблизно 100 л/годину і 4000 л/годину і переважно між приблизно 200 л/годину і приблизно 2500 л/годину. 4. Спосіб за п. 1, в якому емульсію підтримують у вказаній стабілізуючій зоні протягом від декількох секунд до приблизно 300 хвилин, переважно протягом приблизно 30 секунд приблизно 100 хвилин, більш переважно протягом приблизно 1 хвилини - приблизно 20 хвилин. 5. Спосіб за п. 1, в якому маскуючий подряпини склад включає від 0,1 до 15 мас. % щонайменше однієї поверхнево-активної речовини і від 85 до 99,9 мас. % щонайменше одного масла, переважно від 1 до 10 мас. % щонайменше однієї поверхнево-активної речовини і від 90 до 99 мас. % щонайменше одного масла і більш переважно від 1,5 до 8 мас. % щонайменше однієї поверхнево-активної речовини і від 92 до 98,5 мас. % щонайменше одного масла. 6. Спосіб за п. 1, в якому маскуючий подряпини склад включає щонайменше одну поверхневоактивну речовину, вибрану серед: алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) феноксіалкілів; необов'язково алкоксилованих (переважно, етоксилованих і/або пропоксилованих) первинних або вторинних спиртів; алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) алкіламінів; алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) кислот; алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) складних ефірів, переважно складного ефіру гліцерину; складних ефірів сорбітану або алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) складних ефірів сорбітану, переважно зі значенням HLB більше ніж 4 і більш переважно вибраних з моноолеату сорбітану, моностеарату сорбітану і монолаурату сорбітану, і сумішей таких; моно- і/або дискладних ефірів полігліколю або гліколю переважно зі значенням HLB більше ніж 4; і моно- і/або ди-, і/або трискладних ефірів полігліцерину або гліцерину, переважно зі значенням HLB більше ніж в 4 і більш переважно вибраних з напівгліцеринолеатів. 7. Спосіб за п. 1, в якому маскуючий подряпини склад включає щонайменше одне масло, вибране серед: поліолефінів, таких як парафінові масла; жирних кислот; складних ефірів жирних кислот, переважно моноефірів, що мають більше ніж 10 атомів вуглецю і переважно до 40 атомів вуглецю; складних ефірів сорбітану або алкоксилованих (переважно етоксилованих і/або пропоксилованих) складних ефірів сорбітану переважно зі значенням HLB, що дорівнює або менше ніж 4 і більше переважно вибраних з триолеату сорбітану, тристеарату сорбітану і трилаурату сорбітану, і сумішей таких, моно- і/або дискладних ефірів полігліколю або гліколю, переважно зі значенням HLB, що дорівнює або менше ніж 4; і моно- і/або ди-, і/або трискладних ефірів полігліцерину або гліцерину, переважно зі значенням HLB, що дорівнює або менше ніж 4. 8. Спосіб за п. 1, в якому маскуючий подряпини склад додатково включає одну або більше добавок, вибраних серед біоцидів, бактерицидів, барвників, дестабілізаторів емульсій, віддушок, запашних речовин, поглиначів УФ-випромінювання, поглиначів світла, поглиначів удару і їм подібних. 9. Спосіб за п. 1, в якому концентрація жирної фази в маскуючій подряпини емульсії становить від приблизно 2 до 20 мас. %, переважно від приблизно 2,5 до 15 мас. %, більш переважно від приблизно 3 до 10 мас. %, від загальної маси емульсії типу "масло у воді". 11 UA 109778 C2 5 10 15 10. Спосіб за п. 1, що додатково включає стадію d), в якій маскуючу подряпини емульсію покриття наносять на поверхню скла, більш конкретно на поверхню скляної ємності, такої як пляшки, щонайменше на одну частину або на всю зовнішню поверхню вказаної скляної ємності за допомогою пристрою нанесення покриття, такого як пристрій, придатний для нанесення розпиленням, зануренням або будь-яким іншим контактним способом, і їм подібні. 11. Спосіб за будь-яким з пп. 1-10, в якому маскуючу подряпини емульсію наносять на скляні ємності багаторазового використання при температурі, що дорівнюєабо менше, ніж точка роси. 12. Спосіб за будь-яким з пп. 1-11, в якому стабілізуюча зона містить петлю рециркуляції, що включає маскуючий подряпини склад в формі емульсії типу "масло у воді", в якому концентрація жирної фази становить від приблизно 2 до 20 мас. %, переважно від приблизно 2,5 до 15 мас. %, більш переважно від приблизно 3 до 10 мас. % від загальної маси емульсії типу "масло у воді". 13. Спосіб за п. 12, в якому жирна фаза вказаної емульсії типу "масло у воді" включає щонайменше одну поверхнево-активну речовину в кількості від 0,1 до 15 мас. %, переважно від 1 до 10 мас. % і більш переважно від 1,5 до 8 мас. %. 14. Спосіб за будь-яким з пп. 1-13, в якому скляні ємності знаходяться при температурі, яка дорівнює або менша, ніж точка роси. 15. Застосування петлі рециркуляції в способі за будь-яким з пп. 1-14 для нанесення маскуючого подряпини покриття на скляні ємності багаторазового використання. 12 UA 109778 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 13