Регулятор росту рослин

Реферат: 1 Застосування сполуки формули (І) або її солей, де X являє собою СН, R являє собою -CO5 6 3 4 5 NR R , R являє собою водень, (R )m являє собою метоксигрупу, m являє собою 1, R являє 6 собою водень, R являє собою циклопропіл, n являє собою 0 для модифікації розвитку корисних рослин, що характеризується поліпшенням росту коренів корисних рослин. (I) UA 103623 C2 (12) UA 103623 C2 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується галузі захисту рослин, більш конкретно застосування агрохімікатів для покращення здоров'я рослин або збільшення росту рослин для корисних рослин. Різні типи агрохімікатів, такі, як гербіциди, інсектициди та фунгіциди, застосовують при захисті сільськогосподарських культур для контролю хвороб рослин у сільськогосподарських культурах. Інші агрохімікати, такі, як типові регулятори росту рослин, застосовують для збільшення або покращення росту рослин та вони можуть таким чином підвищувати врожаї сільськогосподарських культур або специфічних плодів сільськогосподарських культур. Деякі агрохімікати можуть зменшувати пошкодження культур при застосуванні у комбінації з пестицидами. Такі сполуки мають назву "сафенери" або "антидоти" та їх широко застосовують при захисті рослин у галузі боротьби із бур'янами під час застосування гербіцидів для сільськогосподарських культур. Детально такий режим дії антидотів часто невідомий и та їх ефективність загалом залежить від конкретного пестициду, з яким його буде скомбіновано. Велика кількість антидотів підвищує або прискорює механізм природного захисту рослин. Таким чином, відомо, що рослини реагують за специфічними або неспецифічними механізмами захисту на природні стресові умови, такі як, наприклад, холод, тепло, засуха, поранення, патогенна атака (віруси, бактерії, гриби, комахи) та інш., але також на гербіциди [Pflanzenbiochemie, pp. 393-462, Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg, Berlin, Oxford, Hans W. Heldt, 1996.; Biochemistry and Molecular Biology of Plants, pp. 1102-1203, American Society of Plant Physiologists, Rockville, Maryland, eds. Buchanan, Gruissem, Jones, 2000]. Вже відомо, що деякі антидоти можуть мати інші корисні ефекти по відношенню до сільськогосподарських культур. У WO 2006/007981 описано, що деякі антидоти можуть загалом підвищувати резистентність до біотичного стресу. Також відомо, деякі антидоти входять до групи сполук, що можуть також підвищувати переносимість рослинами абіотичних факторів стресу, що діють на рослину, таких, як, наприклад, температура (наприклад, холод, мороз чи тепло), вода (наприклад, засуха, полягання або гіпоксія), або хімічне навантаження (наприклад, відсутність або надлишок мінеральних солей, важких металів, газоподібних шкідливих речовин) шляхом підвищення експресії рослинно-ендогенних білків (див., наприклад, WO 2007/062737) На даний час було знайдено, що сполуки конкретного хімічного класу, що відомі завдяки їх ефектам як антидотів, несподівано мали вплив на розвиток корисних рослин, що корисним для здоров'я сільськогосподарських культур. Одним об'єктом даного винаходу є застосування однієї або більше сполук, вибраних з групи, що складається з ацилсульфонамідних антидотів ("Сполуки (A)") для модифікації розвитку корисних рослин, переважно, як регуляторів росту рослин шляхом покращення росту коренів та/або регулювання росту пагонів корисних рослин. Застосування сполуки (A) відповідно до даного винаходу може бути реалізовано, наприклад, шляхом внесення сполуки до локусу корисних рослин, наприклад, в насіння, стеблину, листя та/або інші частини рослин та/або ростове середовище рослин. Термін "покращення росту коренів" означає загалом збільшення росту коренів, таким чином, впливаючи на один чи більше з наступних ефектів, завжди у порівнянні із необробленими корисними рослинами: Збільшення загальної маси коренів, збільшення середньої довжини коренів, збільшення середньої товщини коренів та збільшення швидкості росту коренів, а також збільшення вторинних коренів (наприклад, також, збільшення кількості коренів). Результатом покращеного росту коренів відповідно до даного винаходу можуть бути більш придатний стабільний покров, краще поглинання води та живильних речовин коренями та, таким чином, кращий загальний ріст або кращі врожаї корисних рослин. Іншим об'єктом даного винаходу є тому застосування сполуки (A) для покращення стабільності рослинного покрову корисних рослин або для покращення поглинання води та живлення корисних рослин, або для покращення росту або виходу корисних рослин. Інший ефект модифікації розвитку рослини є більш непрямим або незалежним результатом покращеного ефекту росту коріннята також покращує більш стійкий рослинний покров та/або врожай рослин. Таким чином, внесення однієї або більше сполук (A) до локусу корисних рослин загалом призводить до цінного зменшення стеблин рослин. Зменшення стеблин стабілізує покров рослин, особливо якщо діаметр стеблини зменшено аналогічним чином, та сполука (A) може бути застосована як стабілізатор стеблини (конкретний регулятор росту рослин) для покращення покрову рослини та таким чином уникнення полягання рослин, особливо раннього полягання рослин. Зменшення стеблин також покращує поглинання живильних речовин для інших органів 1 UA 103623 C2 5 рослин та таким чином підвищує врожай інших органів рослин чи плодів рослин. Сполуки (A) також можуть бути таким чином застосовані як регулятори росту рослин для збільшення врожаїв рослин. Термін "сполуки (A)" вибирають з групи так званих "ацилсульфонамідних антидотів" що відомі, наприклад, з WO-A-97/45016, WO-A-99/16744 та EP-A-365484 на наведених там посилань. Переважними сполуками (A) є сполуки формули (I) або їх солі, R3 (R4)m 1 R (I) (R2)n 10 15 20 25 30 35 40 45 де X являє собою CH або N; 1 5 6 7 8 9 R являє собою -CO-NR R , -NH-CO-R або -NH-CO-NR R , 2 2 2 (R )n являє собою радикал R , якщо n є 1 або являє собою n радикалів R , приєднаних до 2 різних атомів вуглецю циклу основного циклу, якщо n перевищує 1, де кожен R незалежно від іншого являє собою галоген, (C1-C4)галоалкіл, (C1-C4)галоалкокси, нітро, (C1-C4)алкіл, (C1C4)алкокси, (C1-C4)алкілсульфоніл, [(C1-C4)алкокси]карбоніл або [(C1-C4)алкіл]карбоніл, 3 R являє собою водень, (C1-C4)алкіл, (C2-C4)алкеніл або (C2-C4)алкініл, 4 4 4 (R )m являє собою радикал R , якщо m є 1 або являє собою m радикалів R , приєднаних до 4 різних атомів вуглецю циклу основного циклу, якщо m перевищує 1, де кожен R незалежно від іншого являє собою галоген, нітро, (C1-C4)алкіл, (C1-C4)галоалкіл, (C1-C4)галоалкокси, (C3C6)циклоалкіл, феніл, (C1-C4)алкокси, ціано, (C1-C4)алкілтіо, (C1-C4)алкілсульфініл, (C1C4)алкілсульфоніл, [(C1-C4)алкокси]карбоніл або [(C1-C4)алкіл]карбоніл; 5 R являє собою водень, (C1-C6)алкіл, (C3-C6)циклоалкіл, (C2-C6)алкеніл, (C2-C6)алкініл, (C5C6)циклоалкеніл, феніл або 3- - 6-членний гетероцикліл, що має 1-3 гетероатоми, вибрані з групи, що складається з азоту, кисню або сірки, де кожен з останніх вказаних 7 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалів, вибраних з групи, що складається з галогену, (C1-C6)алкокси, (C1-C6)галоалкокси, (C1-C2)алкілсульфінілу, (C1-C2)алкілсульфонілу, (C3C6)циклоалкілу, (C1-C4)алкоксикарбонілу, [(C1-C4)алкіл]карбонілу та фенілу та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, 6 R являє собою водень, (C1-C6)алкіл, (C3-C6)циклоалкіл, (C2-C6)алкеніл або (C2-C6)алкініл, кожен з останніх вказаних 3 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними з групи, що складається з галогену, гідроксилу, (C 1-C4)алкілу, (C1-C4)алкокси та (C1C4)алкілтіо, або 5 6 R та R разом із атомом азоту, приєднаним до них, являють піролідин -1-іл- або піперидин1-іл, 7 R являє собою водень, (C1-C6)алкіл, (C3-C6)циклоалкіл, де кожен з останніх вказаних 2 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними з групи, що складається з галогену, (C1-C4)алкокси, (C1-C6)галоалкокси та (C1-C4)алкілтіо та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, 8 R являє собою водень, (C1-C8)алкіл, (C2-C6)алкеніл, (C2-C6)алкініл або (C3-C8)циклоалкіл, де кожен з останніх вказаних 4 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними з групи, що складається з галогену, (C 1-C4)алкокси, (C1-C6)галоалкокси та (C1C4)алкілтіо та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, 9 R являє собою водень, (C1-C8)алкіл, (C2-C6)алкеніл, (C2-C6)алкініл або (C3-C8)циклоалкіл, де кожен з останніх вказаних 4 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними з групи, що складається з галогену, (C 1-C4)алкокси, (C1-C6)галоалкокси та (C1C4)алкілтіо та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C 1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, n являє собою 0, 1, 2, 3 або 4, переважно 0, 1 або 2, та m являє собою 0, 1, 2, 3 або 4, переважно 1 або 2. Більш переважними сполуками (A) є сполуки формули (Ia) або їх солі, 50 R3 (R4)m (Ia) (R2)n 2 UA 103623 C2 2 5 10 15 20 25 30 3 4 5 6 де (R )n, R , (R )m, R , R , n та m є такими, як визначено для формули (I), та переважно де 3 R являє собою водень, 4 4 4 (R )m являє собою радикал R , якщо m являє собою 1 або являє собою m радикалів R , 4 приєднаних до різних атомів вуглецю циклу основного циклу, якщо m перевищує 1, де кожен R незалежно від іншого являє собою галоген, метил, етил, н-пропіл, i-пропіл, CF3, (C1C4)галоалкокси або (C1-C4)алкокси, 5 R являє собою (C1-C6)алкіл або (C3-C6)циклоалкіл, де кожен з останніх вказаних 2 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними згрупи, що складається з галогену, (C1-C4)алкокси, (C1-C4)галоалкокси, (C1-C2)алкілсульфінілу, (C1-C2)алкілсульфонілу, (C3-C6)циклоалкілу, (C1-C4)алкоксикарбонілу та [(C1-C2)алкіл]карбонілу та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, 6 R являє собою водень або (C1-C4)алкіл, переважно водень, m являє собою 0, 1 або 2, переважно 1 або 2, та n являє собою нуль. Найбільш переважними сполуками формули (Ia) або їх солями є сполуки та солі, де 3 R являє собою водень, та 4 5 (R )m являє собою 2-метокси та R являє собою циклопропіл або 4 5 (R )m являє собою 5-хлор-2-метокси та R являє собою циклопропіл або 4 5 (R )m являє собою 2-метокси та R являє собою етил або 4 5 (R )m являє собою 5-хлор-2-метокси та R являє собою ізопропіл або 4 5 (R )m являє собою 2-метокси та R являє собою ізопропіл, та 6 R являє собою водень, та n являє собою нуль. Такі сполуки відомі з WO 99/16744. Найбільш переважною сполукою формули (Ia) або її солі є сполука, де 3 R являє собою водень, 4 (R )m являє собою 2-метокси, 5 R являє собою циклопропіл, 6 R являє собою водень, та n являє собою нуль (тривіальна назва "ципросульфамід"). Також переважними сполуками (A) є сполуки формули (Ib) або їх солі, R3 (R4)m (Ib) 35 40 45 2 3 (R2)n 4 7 де (R )n, R , (R )m, R , n та m є такими, як визначено для формули (I), та переважно де 3 R являє собою водень, 4 4 4 (R )m являє собою радикал R якщо m є 1 або являє собою m радикалів R , приєднаних до 4 різних атомів вуглецю циклу основного циклу, якщо m перевищує 1, де кожен R незалежно від іншого являє собою галоген, (C1-C4)алкіл, CF3, (C1-C4)галоалкокси або (C1-C4)алкокси, 7 R являє собою (C1-C6)алкіл або (C3-C6)циклоалкіл, де кожен з останніх вказаних 2 радикалів є незаміщеним або заміщеним 1, 2 або 3 радикалами, вибраними з групи, що складається з галогену, (C1-C4)алкокси, (C1-C6)галоалкокси та (C1-C4)алкілтіо та, у випадку циклічних основних радикалів, також (C1-C4)алкілу та (C1-C4)галоалкілу, m являє собою 0, 1 або 2, переважно 1 або 2, та n являє собою нуль. Такі сполуки відомі з WO 99/16744. Також переважними сполуками (A) є сполуки вищевказаної формули (Ic) або їх солі, R3 (R4)m (Ic) (R2)n 50 2 3 4 8 9 де (R )n, R , (R )m, R , R , n та m є такими, як визначено для формули (I), та переважно де 3 R являє собою водень, 3 UA 103623 C2 4 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 4 4 (R )m являє собою радикал R якщо m є 1 або являє собою m радикалів R , приєднаних до 4 різних атомів вуглецю циклу основного циклу, якщо m перевищує 1, де кожен R незалежно від іншого являє собою галоген, (C1-C4)алкіл, CF3, (C1-C4)галоалкокси або (C1-C4)алкокси, переважно галоген, (C1-C4)алкіл, CF3 або (C1-C4)алкокси 8 R являє собою водень, (C1-C8)алкіл, (C2-C6)алкеніл, (C2-C6)алкініл або (C3-C8)циклоалкіл, 9 R являє собою водень, (C1-C8)алкіл, (C2-C6)алкеніл, (C2-C6)алкініл або (C3-C8)циклоалкіл, m являє собою 0, 1 або 2, переважно 1 або 2, та n являє собою нуль. Такі сполуки відомі з EP-A-365484, наприклад, конкретно 1-[4-(Н-2-метоксибензоїлсульфамоїл)феніл]-3-метил-сечовина, 1-[4-(Н-2-метоксибензоїлсульфамоїл)феніл]-3,3-диметил-сечовина, 1-[4-(Н-4,5-диметилбензоїлсульфамоїл)феніл]-3-метил-сечовина. Шляхом додавання придатних неорганічних або органічних кислот, таких, як, наприклад, HCl, HBr, H2SO4 або HNO3, але також щавлевої кислоти або сульфонової кислоти, до основної групи, такої, як, наприклад, аміно або алкіламіно, сполуки формули (I) можуть утворювати солі. Придатні замісники, присутні у депротонованій формі, такі, як, наприклад, сульфонові кислоти або карбонові кислоти, можуть утворювати внутрішні солі з групами, що з їх боку можуть бути протоновані, такими, як аміногрупи. Солі можуть також бути утворені шляхом заміщення водню придатних замісників, таких, як, наприклад, сульфонові кислоти або карбонові кислоти, або кислого атому водню -SO2NHCO-групи на сільськогосподарсько придатний катіон. Такі солі являють собою, наприклад, солі металів, зокрема, солі лужних металів або солі лужноземельних металів, особливо солі натрію та солі калію, або додаткові солі аммонію, солі з органічними амінами або червертинні солі амонію. У даному патентному описі, включаючи формулу, що додається, вищевказані замісники мають наступні значення: Галоген означає хлор, фтор, бром або йод. Термін "гало" перед назвою радикалу означає, що цей радикал частково або повністю галогеновано, тобто, іншими словами, заміщено F, Cl, Br або I будь-якій комбінації. Вираз “(C1-C6)алкіл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний насичений вуглеводневий радикал, що має 1, 2, 3, 4, 5 або 6 атомів вуглецю (вказані як діапазон C-атомів у дужках), такий, як, наприклад, метильний, етильний, пропільний, ізопропільний, 1-бутильний, 2бутильний, 2-метилпропільний або трет-бутильний радикал. Те ж саме застосовують до алкільних груп у складних радикалах, таких, як "алкоксиалкіл". Алкільні радикали та також складні групи, якщо не визначено інше, переважно мають 1-4 атомів вуглецю. "(C1-C6)Галоалкіл" означає алкільну групу, вказану як вираз "(C 1-C6)алкіл", в якій один або більше атомі водню заміщені такою самою кількістю ідентичних або різних атомів галогену, такі, як моногалоалкіл, пергалоалкіл, CF3, CHF2, CH2F, CHFCH3, CF3CH2, CF3CF2, CHF2CF2, CH2FCHCl, CH2Cl, CCl3, CHCl2 або CH2CH2Cl. “[(C1-C4)алкокси](C1-C6)алкіл" означає (C1-C6)алкіл, заміщений однією або більше (C1C4)алкокси групами, переважно однією (C1-C4)алкокси групою. "(C1-C6)Алкокси" означає алкокси групу, вуглецевий ланцюг якої має значення, наведене як вираз "(C1-C6)алкіл". "Галоалкокси" являє собою, наприклад, OCF 3, OCHF2, OCH2F, CF3CF2O, OCH2CF3 або OCH2CH2Cl. "(C2-C6)Алкеніл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний вуглецевий ланцюг, що містить таку кількість атомів вуглецю, що відповідає заявленому діапазону та що містить щонайменше один подвійний зв'язок, що може бути розташований у будь-якому положенні відповідного ненасиченого радикалу. "(C2-C6)алкеніл" відповідно означає, наприклад, вінільну, алільну, 2-метил-2-пропенільну, 2-бутенільну, пентенільну, 2-метилпентенільну або гексенільну групу. "(C2-C6)алкініл" означає нерозгалужений або розгалужений нециклічний вуглецевий ланцюг, що містить таку кількість атомів вуглецю, яка відповідає такому заявленому діапазону та містить один потрійний зв'язок, що може бути розташований у будь-якому положенні відповідного ненасиченого радикалу. "(C2-C6)алкініл" відповідно означає, наприклад, пропаргільну, 1-метил2-пропінільну, 2-бутинільну або 3-бутинільну групу. "(C3-C6)циклоалкіл" означає моноциклічні алкільні радикали, такі, як циклопропільний, циклобутильний, циклопентильний або циклогексильний радикал. "(C4-C6)циклоалкеніл" означає карбоциклічний, неароматичний, частково незаміщений цикл, що має 4-6 атомів вуглецю, наприклад 1-циклобутеніл, 2-циклобутеніл, 1-циклопентеніл, 2 4 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 циклопентеніл, 3-циклопентеніл, або 1-циклогексеніл, 2-циклогексеніл, 3-циклогексеніл, 1,3циклогексадієніл або 1,4-циклогексадієніл. Вираз "один або більше радикалів, вибраних з групи, що складається з ” у визначенні має бути зрозуміла як значення у кожному випадку одного або більше ідентичних або різних радикалів, вибраних з типу визначених радикалів, якщо чітко не визначено конкретні обмеження. Сполуки (A) відомі як такі, що зменшують фітотоксичні бічні ефекти селективних гербіцидів на сільськогосподарські культури. Їх корисний вплив на розвиток корисних рослин раніше не був відомий. У той час, як ефекти сполуки (A) як антидоту, зазвичай, спостерігають, якщо сполуку (A) наносять разом із пестицидом, переважно, гербіцидом, відсутня необхідність у тому, щоб наносити пестицид разом із сполукою (A) при внесені сафенеру згідно із застосуванням відповідно до даного винаходу. Термін "корисні рослини" загалом означає культури рослин, розповсюджені у сільському господарстві або у садівництві. Переважними є рослини, корисні у сільському господарстві, рослини для висаджування на плантаціях та декоративні рослини. Більш переважними є рослини економічно важливих культур, такі, як, наприклад, пшениця, ячмінь, жито, тритікале, просо, рис, маїс (кукурудза), сорго, овес, цукровий буряк, бавовник, цукрова тростина або соєві боби, особливо пшениця, ячмінь, рис, маїс (кукурудза) або сорго, більш особливо маїс (кукурудза). Також переважними є рослини культур для висаджування на плантаціях, такі, як маслична пальма, кокосова пальма, каучукове дерево, цитрус, ананаси, яблуко, бавовник, кава, какао та інш., а також рослини у плодівництві та виноградарстві. Загалом, рослини можуть бути видами сільськогосподарських культур, що зустрічаються у природі, культивованих сільськогосподарських культур, сільськогосподарських культур, модифікованих шляхом мутагенезу або генної інженерії, або такі, які мають бути розроблені для культивування нових сільськогосподарських культур. Традиційні способи генерування нових рослин, що мають модифіковані характеристики порівняно із існуючими рослинами, полягають, наприклад, у традиційних способах розведення та генерування мутантів. Проте, також можливо генерувати нові рослини зі зміненими характеристиками за допомогою способів генної інженерії (див., наприклад, EP-A-0221044, EPA-0131624). Наприклад, було описано декілька випадків - модифікацій за допомогою генної інженерії сільськогосподарських культур для модифікації крохмалю, що синтезується у рослинах (наприклад WO 92/11376, WO 92/14827, WO 91/19806), - трансгенних сільськогосподарських культур, резистентних до певних гербіцидів глюфозінатного типу (див., наприклад, EP-A-0242236, EP-A-242246) або гліфосатного типу (WO 92/00377) або типу сульфонілсечовин (EP-A-0257993, US-A-5013659), - трансгенних сільськогосподарських культур, наприклад хлопка, здатних продукувати токсини Bacillus thuringiensis (Bt токсини), що надають рослинам резистентності до конкретних шкідників (EP-A-0142924, EP-A-0193259), - трансгенних сільськогосподарських культур з модифікованим діапазоном жирних кислот (WO 91/13972). Велика кількість методів молекулярної біології, за якими можуть бути генеровані нові трансгенні рослини зі зміненими характеристиками, відома у принципі; див., наприклад, Sambrook і інш., 1989, Molecular Cloning, A Laboratory Manual, 2nd Ed., Cold Spring Harbor Laboratory Press, Cold Spring Harbor, NY; або Winnacker "Gene und Klone" [Genes and Clones], VCH Weinheim 2nd Edition 1996, або Christou, "Trends in Plant Science" 1 (1996) 423-431). Для здійснення таких маніпуляцій генної інженерії, молекули нуклеїнових кислот можуть бути введені у плазміди, що дозволяє мутагенез або зміну послідовностей шляхом рекомбінації ДНК послідовностей. Можливо, наприклад, за допомогою вищевказаних стандартних способів, здійснювати обміни основ, видаляти підпослідовності або додавати природні або синтетичні послідовності. Для сполучення ДНК фрагментів один з іншим, до фрагментів можуть бути додані адаптори або лінкери. Наприклад, клітини рослин зі зниженою активністю генного продукту можуть бути генеровані шляхом експресії щонайменше однієї відповідної антисенсової РНК, сенсової РНК для досягнення ко-супресорних ефектів або шляхом експресії щонайменше однієї рибосоми придатної конструкції, що специфічно розщеплює транскрипти вищезазначеного генного продукту. Для цього можливим є застосування, з одного боку, молекул ДНК, що охоплюють усю кодуючу послідовність генного продукту, включаючи будь-які фланкуючі послідовності, що 5 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можуть бути присутні, з іншого боку, молекул ДНК, що охоплюють лише частини кодуючої послідовності, проте такі частини повинні мати достатню довжину для того, що мати ефект, у клітинах, антисенсовий ефект. Також можна застосовувати ДНК послідовності, що проявляють велику ступінь гомології із кодуючими послідовностями генного продукту, але не є повністю ідентичними. Коли молекули нуклеїнових кислот експресуються у рослинах, то білок, що був синтезований, може бути розташований у будь-якому бажаному відділенні рослинної клітини. Проте, для досягнення розташування у конкретному відділенні, можливо, наприклад, зв'язати кодуючу область із ДНК послідовностями, що гарантує розташування у конкретному відділенні. Такі послідовності відомі фахівцю у цій галузі (див., наприклад, Braun і інш., EMBO J. 11 (1992), 3219-3227; Wolter і інш., Proc. Natl. Acad. Sci. USA 85 (1988), 846-850; Sonnewald і інш., Plant J. 1 (1991), 95-106). Трансгенні клітини рослин можуть бути регенеровані відомими способами, з одержанням повних рослин. У принципі, трансгенні рослини можуть бути рослинами будь-якого бажаного виду рослин, тобто однодольних та також дводольних рослин. Це дозволяє одержання трансгенних рослин які виявляють змінені характеристики шляхом надлишкової експресіі, пригнічення або інгібування гомологічних (= природних) генів або послідовностей генів або шляхом експресії гетерологічних (= чужих) генів або послідовностей генів. Сполуки (А) можуть також бути застосовані в трансгенних культурах, стійких до гербіцидів з групи сульфонілсечовін, імідазолінонів, глюфозінат-амонію або гліфосат ізопропіламмонію та аналогічних активних речовин. Ефекти сполуки (А) на корисні рослини, як правило, одержують в результаті застосування одного або кількох сполуки (А) для корисних рослин (насіння, живильного середовища та / або листя). Застосування сполуки (А) відповідно до даного винаходу може бути реалізовано, наприклад, шляхом внесення сполуки до локусу корисних рослин, наприклад, в насіння, стеблину, листя та/або інші частини рослин та/або живильне середовище рослин. При застосуванні як регулятору росту рослин, наприклад, для прискорення росту коренів або як стабілізатору стеблини для сільськогосподарських культур, подібних до перелічених вище, переважно, зернових культур, таких, як пшениця, ячмінь, жито, тритікале, просо, рис або кукурудза (маїс), норма внесення знаходиться, наприклад, у діапазоні від 0,0001 до 4 кг активної речовини на гектар поверхні грунту, переважно у діапазоні від 0,001 до 2 кг/га, зокрема, у діапазоні від 0,005 до 1500 г/га активної речовини, в особливості від 10 до 1000 г/га активної речовини. При застосування як регулятору росту рослин, наприклад, для прискорення росту кореня, внесення може бути здійснено способом до появи сходів (до висівання або одночасно із висіванням, наприклад, у рослину перед висіванням або обробкою у борозні, або після висівання), або раннім способом після появи сходів або пізніше, в період після появи сходів, обробка до появи сходів взагалі є переважною. Застосування як стабілізатору стеблини може мати місце на різних стадіях росту рослин, загалом за способом до появи сходів або способом після появи сходів. Переважним є, наприклад, внесення після фази кущіння, на початку поздовжнього росту. Як альтернатива, застосування регулятору росту рослин також можливе шляхом обробки насіння, що включає різноманітні методи протравлення та покрову насіння. У цій заявці, норма внесення залежить від конкретних методів та може бути визначена у попередніх тестах. Загалом, норма внесення сполуки (A) як активної речовини у випадку обробки насіння становить від 0,001 до 10 грамів активної речовини (a. i.) на кілограм насіння, переважно від 0,01 до 5 г активного інгредієнта на кг насіння, зокрема від 0,1 до 2 г активного інгредієнта на кілограм насіння. Якщо розчини сполуки (A) застосовують в способі обробки насіння, де насіння просочують розчином активно речовини, то концентрація активної речовини (a. i.) у розчині становить, наприклад, від 1 до 15000 млн. ч., переважно від 10 до 10000 млн. ч., більш переважно від 100 до 5000 млн. ч. по масі. Регулятор росту рослин загалом застосовують у регулюючій ріст рослин нефітотоксичній ефективній кількості. Під терміном "нефітотоксичний" мають на увазі кількість регулятору росту рослин, що спричиняє, здебільшого, незначний, або не спричиняє пошкодження бажаних видів культур у тому, що стосується врожаю плодів. Сполуки (A) можуть бути застосовані як продукт, що діє окремо, або у комбінації із одним або більше іншими агрохімікатами, переважно, пестицидом або іншим регулятором росту 6 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 рослин, більш переважно, пестицидом, для якого регулятор росту рослин може бути ефективно застосований також як сафенер. Особливий інтерес становлять комбінації сполуки (A) з гербіцидами або іншими регуляторами росту рослин. Норма внесення гербіцидів (B) знаходиться у діапазоні, що застосовують для гербіцидів окремо і тому відомому як такий. Можливі партнери для комбінування для активних інгредієнтів відповідно до даного винаходу, у змішаних композиціях або у суміші у резервуарі, являють собою, наприклад, відомі активні інгредієнти, засновані на інгібуванні, наприклад, ацетолактат синтази, ацетил-коензим A карбоксилази, PS I, PS II, HPPDO, фітоен дезатурази, протопорфіриноген оксидази, глутамін синтетази, біосинтезі целюлози, 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат синтетази. Такі сполуки, а також інші корисні сполуки, механізм дії яких, у деяких випадках, невідомий або відмінний, описані, наприклад, у Weed Research 26, 441-445 (1986), або "The Pesticide Manual", 14th edition 2006/2007, опублікованих Британською Радою із захисту сільськогосподарських культур (у цій заявці також має скорочену назву "PM"), та у літературі, процитованій у цих джерелах. Гербіциди, регулятори росту рослин та гербіцидні антидоти, що відомі з літератури та можуть бути скомбіновані із сполуками формули (I), включають, наприклад, такі активні інгредієнти (примітка: сполуки наведено або під тривіальною назвою відповідно до Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) або під хімічною назвою, якщо це придатно, разом із номером стандартного коду): ацетохлор; ацибензолар; ацибензолар-S-метил; ацифлуорфен; ацифлуорфен-натрій; аклоніфен; алахлор; аллідохлор; аллоксидім; аллоксидім-натрій; аметирн; амікарбазон, амідохлор, амідосульфурон; аміноциклопірохлор, амінопіралід; амітрол; аммонійсульфамат; анцимідол; анілофос; азулам; атразін; азафенідін, азімсульфурон; азіпротрін; BAH-043; BAS140H, BAS-693H; BAS-714H; BAS-762H; BAS-776H; бефлубутамід, беназолін; беназолін-етил; бенкарбазон; бенфлуралін; бенфурезат; беноксакор; бенсульфурон; бенсульфурон-метил; бенсулфід; бензатон; бензфендізонe, бензобіциклон, бензофенап; бензофлуор; бензоїлпроп; бензоїлпроп-етил; біалафос; біфенокс; біланафос (біалафос); біланафос-натрій; біспрібак; біспірибак-натрій, бромацил; бромобутід; бромофеноксим; бромоксиніл; бромурон; бумінафос; бузоксинон; бутахлор; бутафенацил, бутаміфос; бутенахлор; бутралін; бутроксидім, бутилат; кафенстрол; карбетамід; карфентразон; карфентразон-етил; клометоксифен; хлорaмбен; хлоразіфор; хлоразіфоп-бутил; хлорбромурон; хлорбуфам; хлорфенак; хлорфенак-натрій; хлорфенпроп; хлорфлуроенол; хлорфлуренол-метил; хлорідазон; хлорімурон; хлорімурон-етил; хлормекват-хлорид; хлорнітрофен; хлорфталім; хлорталь-диметил; хлортолурон; хлорпрофам; хлорсульфурон; хлорталь-диметил; хлортіамід; хлортолурон, цинідон; цинідон-етил, цинметилін; циносульфурон; клетодім; клодінафоб; лодінафоб-пропаргіл; клофенцет; кломазон; кломепроп; клопроп; клопіралід; клопірасульфурон; клопірасульфурон-метил; клоквінтоцет; клоквінтоцет-мексил; клоранзулам; клоранзулам-метил, кумілурон; ціанамід, ціаназин; цикланілід; циклоат; циклосульфамурон; циклоксидим; циклурон; цигалофор; цигалофор-бутил; циперкват; ципразін; ципразол; 2,4-D; 2,4-DB; даімурон (димрон); далапон; дамінозид; дазомет; н-деканол; десмедіфам; десметрин; детозил-піразолат (DTP); діаллат; дикамба; дихлобеніл; дихлормід; дихлорпроп; дихлорпроп-П; диклофор; диклофор-метил; диклофор-P; диклофор-Pметил; диклозулам, діетатил; діетатил-етил; дифеноксурон; дифензокват; дифлуфенікан; дифлуфензопір; дифлуфензопір-натрій; дикегулак-натрій; дімефурон; димепіперат, диметахлор; диметаметрин; диметазон; диметенамід; диметенамід-П; диметипін; диметрасульфурон; димексифлам; динітрамін; динозеб; динотерб; дифенамід; дипропертин; дикват; дикватдибромід; дитіопір; діурон; DNOC; егліназін-етил; ендоталь; епопродан, EPTC; еспрокарб; етальфлуралін; етаметсульфурон-метил; етефон, етидімурон; етіозин; етофумезат; етоксифен; етоксифен-етил; етоксисульфурон, етобензанід; F5231, тобто, Н-[2-хлор-4-фтор-5-[4-(3фторпропіл)-4,5-дигідро-5-оксо-1H-тетразол-1-іл]феніл]етансульфонамід; фенхлоразол(-етил), фенклорім; фенопроп; феноксан; феноксапроп; феноксапроп-етил; феноксапроп-П; феноксапроп-П-етил; феноксидім; фентразамід, фенурон; флампроп; флампроп-метил; флампроп-M-ізопропіл; флампроп-M-метил; флазасульфурон; флоазулат, флорасульфам, флуазіфоп; флуазіфоп-бутил; флуазіфоп-П; флуазіфоп-П-бутил; флуазолат; флукарбазон; флукарбазон-натрій, флуцетосульфурон, флухлоралін; флуфенацет (тіафлуамід, флутіамід); флуфенпір; флуфенпір-етил; флуметралін, флуметзулам; флуміклорак; флуміклорак-пентил, флуміоксазин; флуміпропін; флуометурон, фторхлорідон, фтордифен; фторглікофен; фторглікофен-етил; флупоксам; флупропацил; флупропанат; флупірсульфурон; флупірсульфурон-метил-натрій; флуразол; флуренол; флуренол-бутил; флуридон; флурохлорiдон; флуроксипір; флуроксипір-мептил; флурпримідол, флуртамон; флутіацет; флутіацет-метил; флутіамід; флуксофенім; фомезафен; форамсульфурон; форхлорфенурон, 7 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 фозамін; фурілазол, фурілоксифенn; гіберелова кислота; глюфозінат; глюфозінат-аммоній; глюфозінат-П; глюфозінат-П-аммоній; глюфозінат-натрій; глюфозінат-П-натрій; гліфосат; гліфосат-ізопропіламмоній; H-9201; галозафен; галосульфурон; галосульфурон-метил; галоксифор; галоксифор-P; галоксифор-етоксиетил; галоксифор-P-етоксиетил; галоксиформетил; галоксифор-P-метил; HC-252, гексазінон; HNPC-9908; HW-02; імазаметабенз; імазаметабенз-метил; імазамокс, імазапік, імазапір; імазаквін; імазаметапір, імазетапір; імазосульфурон; інабенфід, інданофан, індол-3-ілоцтову кислоту (IAA), 4-індол-3-ілмасляну кислоту (IBA); йодосульфурон; йодосульфурон-метил-натрій; іоксиніл; іпфенкарбазон; ізокарбамід; ізопропалін; ізопротурон; ізоурон; ізоксабен; ізоксахлортол; ізоксадифен; ізоксадифен-етил; ізоксафлутол, ізокапірифор; KUH-043; KUH-071; карбутілат; кетоспірадокс; лактофен; ленацил; лінурон; малеїногідразид, MCPA; MCPB; MCPB-метил, -етил, та -натрій; мекопроп; мекопроп-натрій; мекопроп-бутоліл; мекопроп-П; мекопроп-П-бутоліл; мекопроп-Пдиметиламмоній; мекопроп-П-2-етилгексил; мекопроп-П-калій; мефенацет; мефенпір; мефенпір-діетил; мефлуідид; мепікват-хлорид; мезосульфурон; мезосульфурон-метил; мезотріон; метам, метаміфоп, метамітрон; метезахлор; метабензтіазурон; метазол; метоксифенон; 1-метилциклопропен; метилдимрон; метил ізотіоціанат; метобензурон, метобромурон; метолaхлор; S-метолахлор; метозулам; метоксурон; метрібузін; метсульфурон; метсульфурон-метил; молінат; моналід; монокарбамід; монокарбамід дигідросульфат; монолінурон; монурон; MT 128, тобто, 6-хлор-Н-(3-хлор-2-пропеніл)-5-метил-Н-феніл-3пирідизинамін; MT 5950, тобто, Н-[3-хлор-4-(1-метилетил)феніл]-2-метилпентанамід; 2-(1нафтіл)ацетамід, 1-нафтілоцтову кислоту; 2-нафтілоксиоцтову кислоту; NGGC-011; напранілід; напрпамід; напталам; NC 310, тобто, 4-(2,4-дихлорбензоїл)-1-метил-5-бензилоксипіразол; небурон; нікосульфурон; ніпіраклофен нітралін; нітрофен; нітрофенолят-натрій (суміш ізомерів); нітрофлуорфен; нонаноєву кислоту; норфлуразон; oрбенкарб; ортасульфамурон; оризалін; оксабетрініл; оксадіаргіл; оксадіазон; oxaсульфурон; оксазікломефон; оксифлуорфен; паклобутразол; паракват; паракват-дихлорид; пебулат; пеларгонову кислоту; пендиметалін; пендралін; пеноксзулам; пентахлорфенол; пентанохлор; пентоксазон; перфлуідон; петоксамід, фенізофам; фенмедіфам; фенмедіфам-етил; піклорам; піколінафен, піноксаден, піперофос; пірибутікарб; пірифеноп; пірифеноп-бутил; претілaхлор; примісульфурон; примісульфуронметил; пробеназол; проціазін; продіамін; профлуралін; профоксидім; прогексадіон; прогексадіон-кальцій, прогідроясмон; прометон; прометрин; пропахлор; пропаніл; пропаквізафоп; пропазін; профам; пропізохлор; пропоксикаразон; пропоксикарбазон-натрій; нпропіл дигідроясмонат; пропізамід; просульфалін; просульфокарб; просульфурон; прінахлор; піраклоніл; пірафлуфен; пірафлуфен-етил; пірасульфотол; піразолінат (піразолат); піразосульфурон; піразосульфурон-етил; піразоксифен; пірибамбенз; пірибамбенз-ізопропіл; пирібензоксим; пирібутикарб; пирідафол; пирідат; пірифталід; піримінобак; піримінобак-метил; піримісульфан, піритіобак; піритіобак-метил; піритіобак-натрій (KIH-2031); піроксасульфон; піроксулам; квінклорак; квінмерак; хінокламін; хінофоп та його естерні похідні; квізалофоп; квізалофоп-етил; квізалофоп-П; квізалофоп-П-етил; квізалофоп-П-тефурил; ренрідурон; рімсульфурон; сафлуфенацил; секбуметон; сетоксидім; сідурон; сімазин; сіметрин; сінтофен; SN 106279, тобто, 2-[[7-[2-хлор-4-(трифторметил)фенокси]-2-нафталенілl]окси]пропаноєву кислоту та її метиловий естер; сулькоеріон; сульфаллат (CDEC); сульфентразон; сульфазурон; сульфометурон; сульфометурон-метил; сульфоsate (гліфосат-trimesium); сульфосульфурон; SYН-449; SYН-523; SYP-249; SYP-298; SYP-300; 2,3,6-TBA; TCA; тебутам; тебутіурон; текназен; тефурилтріон; темботріон; тепралоксидім; тербацил; тербукарб; тербухлор; тербуметон; тербутилазін; тербутрин; TH 547; тенілхлор; тіафлуамід; тіазафлурон; тіазопір; тидіазімін; тідіазурон; тієнкарбазон; тієнкарбазон-метил; тіфенсульфурон; тіфенсульфурон-метил; тіобенкарб; TI-35; тіокарбазіл; топрамезон; тралькоксидім; трі-аллат; тріaсульфурон; тріазіфлам; тріазофенамід; трибенурон; трибенурон-метил; трихлороцтову кислоту (TCA); трипкопір; тридифан; тріетазин; трифлоксисульфурон; трифлоксисульфурон-натрій; трифлуралін; трифлусульфурон; трифлусульфурон-метил; триметурон; тринексапак; тринексапак-етил; тритосульфурон; цитодеф; уніконазол; уніконазол-П; вернолат; ZJ-0166; ZJ-0270; ZJ-0862; та наступні сполуки (див. хімічні формули, наведені нижче): 8 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Масове співвідношення сполуки (A) та пестициду може варіюватися у широкому діапазоні, а оптимальне масове співвідношення залежить як від сполуки (A) та застосованого пестициду, так і від виду корисних рослин, що підлягають обробці. Співвідношення по масі сполуки (A) та пестициду, переважно, гербіциду, становить, наприклад 1000:1-1:1000, переважно 200:1-1:200, зокрема, 100:1-1:100. Сполуки відповідно до даного винаходу можуть бути застосовані у формі агрохімічної композиції, такої, як порошки, що змочуються, концентрати, що емульгуються, розчини, що можуть бути піддані розпиленню, опудрюючі продукти або гранули у традиційних композиціях. Тому даний винахід також забезпечує композиції, що регулюють рост рослин, що містять сполуку (A) разом із допоміжними речовинами композиції. Сполуки (A) можуть бути складені у композицію різними способами, відповідно до яких необхідними є біологічні та/або фізико-хімічні параметри. Можливі композиції включають, наприклад: порошки, що змочуються (WP), розчинні у воді порошки (SP), розчинні у воді концентрати, концентрати, що емульгуються (EC), емульсії (EW), такі, як емульсії типу "олія у воді" та "вода в олії", розчини, що можуть бути піддані розпиленню, концентрати суспензій (SC), дисперсії на основі олій або води, розчини, що змішуються із олією, суспензії капсул (CS), опудрюючі продукти (DP), продукти для протравлення насіння, гранули для роскидання та нанесення на грунт, гранули (GR) у формі мікрогранул, аерозольні гранули, покриті гранули та гранули поглинання, гранули, що диспергуються у воді (WG), водорозчинні гранули (SG), ULV композиції, мікрокапсули та воксиxes. Такі типи індивідуальних композицій відомі у принципі та описані, наприклад, у: WinnackerKüchler, "Chemische Technologie" [Chemical technology], Volume 7, C. Hanser Verlag Munich, 4th Ed. 1986, Wade van Valkenburg, "Pesticide Formulations", Marcel Dekker, N.Y., 1973; K. Martens, "Spray Drying" Handbook, 3rd Ed. 1979, G. Goodwin Ltd. London. Необхідні допоміжні речовини композицій, наприклад, інертні речовини, поверхнево-активні речовини, розчинник та додаткові добавки, також подібним чином відомі та описані, наприклад, у: Watkins, "Handbook of Insecticide Dust Diluents and Carriers", 2nd Ed., Darland Books, Caldwell N.J., H.v. Olphen, "Introduction to Clay Colloid Chemistry"; 2nd Ed., J. Wiley & Sons, N.Y.; C. Marsden, "Solvents Guide"; 2nd Ed., Interscience, N.Y. 1963; McCutcheon's "Detergents and Emulsifiers Annual", MC Publ. Corp., Ridgewood N.J.; Sisley and Wood, "Encyclopedia of Surface Active Agents", Chem. Publ. Co. Inc., N.Y. 1964; Schönfeldt, "Grenzflächenaktive Äthylenoxidaddukte" [Interface-active ethylene oxide adducts], Wiss. Verlagsgesell., Stuttgart 1976; Winnacker-Küchler, "Chemische Technologie", Volume 7, C. Hanser Verlag Munich, 4th Ed. 1986. Порошки, що змочуються, являють собою препарати, що можуть бути однорідно дисперговані у воді та, також як активний інгредієнт, окремо від розріджувача або інертної речовини, також містить поверхнево-активні речовини іонного та/або неіонного типу (зволожувачі, диспергатори), наприклад, поліоксиетильовані алкілфеноли, поліоксиетильовані жирні спирти, поліоксиетильовані жирні аміни, сульфати полігліколевих естерів жирних спиртів, алкансульфонати, алкібензолсульфонати, натрій лігносульфонат, натрій 2,2'-динафтілметан6,6'-дисульфонат, натрій дибутилнафталінсульфонат або інший натрій олеїлметилтаурид. Для одержання порошків, що змочуються, активні гербіцидні інгредієнти тонко розмолюють, наприклад, на стандратному обладнанні, такому, як молоткові млини, флотаційні млини та 9 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 повітроструйні млини, та одночасно або послідовно змішують із допоміжними речовинами композицій. Концентрати, що емульгуються, одержують шляхом розчинення активного інгредієнта в органічному розчиннику, наприклад бутанолі, циклогексаноні, диметилформаміді, ксилолі або інших ароматичних або вуглеводневих речовинах, або сумішах органічних розчинниів з відносно вісокою температурою кипіння з додаванням одного або більше поверхнево-активних речовин іонного та/або неіонного типу (емульгаторів). Застосованими емульгаторами можуть, наприклад, бути: кальцій алкіларилсульфонати, такі, як кальцій додецилбензолсульфонат, або неіонні емульгатори, такі, як поліглікольні естери жирних кислот, алкіларильні поліглікольні естери, поліглікольні естери жирних спиртів, продукти конденсації пропіленоксидуетиленоксиду, алкільні поліетери, сорбітанові естери, наприклад, сорбітанові естери жирних кислот, або сорбітанові естери поліоксиетилену, наприклад, сорбітанові естери поліоксиетилену та жирних кислот. Опудрюючі продукти одержують шляхом подрібнення активного інгредієнта із високодисперсними твердими речовинами, наприклад, тальком, природними глинами, такими, як каолін, бентоніт та пірофіліт, або діатомітом. Концентрати суспензій можуть бути на водній або масляній основі. Вони можуть бути одержані, наприклад, мокрим подрібненням, за допомогою комерційних шарових млинів та необовязковим додаванням поверхнево-активних речовин, що були, наприклад, вже перелічені вище для інших типів композицій. Емульсії, наприклад емульсії типу "олія у воді" (EW), можуть бути одержані, наприклад, за допомогою мішалок, колоїдних млинів та/або статичних змішувачів з використанням водних органічних розчинників та необовязково поверхнево-активних речовин, що були, наприклад, вже перелічені вище для інших типів композицій. Гранули можуть бути одержані або шляхом розилювання активного інгредієнту на поглинаючий гранульований інертний матеріал, або шляхом нанесення концентратів активного інгредієнту за допомогою адгезивних речовин, наприклад, полівінілового спирту, натрій поліакрилату або інших мінеральних олій, на поверхню носіїв, таких, як пісок, каолініти або поверхню гранульованих інетртних матеріалів. Також можливим є гранулювання придатних активних інгредієнтів шляхом, традиційним для одержання гранул добрив – за бажанням, у суміші із добривами. Гранули, що диспергуються у воді, одержують загалом, за допомогою традиційних способів, таких, як висушування розпиленням, гранулювання у псевдорозрідженому шарі, гранулювання у кристалізаторі, перемішування за допомогою високошвидкісних змішувачів та екструзія без твердого інертного матеріалу. Для одержання гранул у кристалізаторі, у псевдорозрідженому шарі, екструдері та and шляхом розпилювання, див., наприклад, способи, наведені у "Spray-Drying Handbook" 3rd ed. 1979, G. Goodwin Ltd., London; J.E. Browning, "Agglomeration", Chemical and Engineering 1967, pages 147 ff; "Perry's Chemical Engineer's Handbook", 5th Ed., McGraw-Hill, New York 1973, p. 8-57. Додаткові деталі стосовно складів композицій захисту сільськогосподарських культур, див., наприклад, G.C. Klingman, "Weed Control as a Science", John Wiley and Sons, Inc., New York, 1961, pages 81-96 та J.D. Freyer, S.A. Evans, "Weed Control Handbook", 5th Ed., Blackwell Scientific Publications, Oxford, 1968, pages 101-103. Агрохімічні композиції містять загалом від 0,1 до 99 % по масі, зокрема від 0,1 до 95 % по масі, активного інгредієнта (Сполуки (A) або їх солі). У порошках, що змочуються, концентрація активного інгредієнта становить, наприклад, від приблизно 10 до 90 % по масі; залишок до 100 % по масі складається з традиційних складових композиції. У випадку концентратів, що емульгуються, концентрація активного інгредієнтаможе становити від приблизно 1 до 90 % по масі, переважно від 5 до 80 % по масі. Порошкоподібні композиції містять від 1 до 30 % по масі активного інгредієнта, переважно зазвичай від 5 до 20 % по масі активного інгредієнта; розчини для розпилення містять від приблизно 0,05 до 80 % по масі, переважно відm 2 до 50 % по масі активного інгредієнта. У гранулах, що диспергуються у воді, вміст активного інгредієнта залежить частково від того, або присутня активна сполука у твердій або рідкій формі, та які допоміжні речовини для грануляції, наповнювачі та інш., застосовують. У гранулах, що диспергуються у воді, вміст активного інгредієнта становить, наприклад, від 1 до 95 % по масі, переважно від 10 до 80 % по масі. Додатково, вказані композиції активних нгредієнтів необовязково містять відповідні традиційні адгезивні речовини, зволожувачі, диспергуючі речовини, емульгатори, пенетранти, консерванти, протиморозні добавки та розчинники, наповнювачі, носії та барвники, противопінні добавки, інгібітори випаровування та агенти, що впливають на значення pH та вязкість. 10 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Приклади композиції допоміжних речовин описані, серед іншого, у "Chemistry and Technology of Agrochemical Formulations", ed. D.A. Knowles, Kluwer Academic Publishers (1998). Сполуки (A) або їх солі можуть бути застосовані як такі або у формі їх композицій у комбінації з іншими речовинами, що мають пестицидну активність, наприклад інсектицидами, акарицидами, нематицидами, гербіцидами, фунгіцидами, антидотами, добривами та/або регуляторами росту, наприклад, у вигляді готової композиції яи у вигляві суміші у резервуарі. Комбінаційні композиції можуть бути одержані на основі вищевказаних композицій (сполуки (A) або її солі, а потім іх заміщують комбінацією сполуки (A) або її солі та активного інгредієнта)активних інгредієнтів), з якими їх скомбіновано), приймаючи до уваги фізичні властивості та стабільності активніих інгредієнтів, що мають бути скомбіновані. Приклади композицій a) Порошок одержують шляхом змішування 10 частин по масі сполуки (A) або її солі та 90 частин по масі талька як інертної речовини, та розтирання суміші у молотковому млині. b) Порошок, що змочується, який легко диспергується у воді, одержують шляхом змішування 25 частин по масі сполуки (A) або її солі, 64 частин по масі каолін-вмісного кварцу, як інертної речовини, 10 частин по масі калій лігносульфонату та 1 частини по масі натрій олеоїлметилтаурату як зволожуючого агента та диспергуючого агента, та подрібнення суміші у шарнирно-дисковому млині. c) Концентрат дисперсії, що легко диспергується у воді, одержують шляхом змішування 20 частин по масі сполуки (A) або її солі з 6 частинами по масі полігліколевого етеру алкілфенолу (®Triton X 207), 3 частинами по масі ізотридеканольного полігліколевого етеру (8 EO) та 71 частинами по масі парафінової мінеральної олії (температура кипіння у діапазоні, наприклад, від приблизно 255 до вище 277 °C) та подрібнення суміші у шаровому млині до дисперсності нижче 5 мікрон. d) Концентрат, що емульгується, одержують з 15 частин по масі сполуки (A) або її солі, 75 частин по масі циклогексанонону як розчинника, та 10 частин по масі оксиетильованого нонілфенолу як емульгатора. e) Гранули, що диспергуються у воді, одержують шляхом змішування 75 частин по масі сполуки (A) або її солі, 10 " кальцій лігносульфонату, 5 " натрій лаурилсульфату, 3 " полівінілового спирту 7 " каоліну, подрібнення суміші у шарнирно-дисковому млині, та гранулювання порошку у розрідженому шарі шляхом розпилення води як гранулюючої рідини. f) Гранули, що диспергуються у воді, також одержують шляхом гомогенізації та попереднього розтирання 25 частин по масі сполуки (A) або її солі, 5 " натрій 2,2'-динафтілметан6,6'-дисульфонату, 2 " натрій олеоїлметилтаурату, 1 частина по масі полівінілового спирту, 17 частин по масі карбонату кальцію та 50 " води У колоїдному млині, з наступним подрібненням суміші у шаровому млині, та розтиранням та висушуванням одержаної у результаті суспензії у колоні з розпилювальним зрошенням, з використанням сопла з однією рідиною. Біологічні приклади Приклад 1 Прискорення росту коренів Круглий фільтрувальний папір по 8 см поміщали у прозорі пластикові контейнери площиною 9,5 см з культуральними тканинами (ICN Biomedicals, Inc). Папір у кожному з 4 контейнерів зволожували 2 мл водопровідної води, що містила 2500, 1250 або 625 млн. ч. ципросульфаміду, забезпеченого як 20 % композиція порошку, що змочується (WP). 4 додаткові контейнери зволожували водопровідною водою, що містила холосту композицію WP (тобто, усі компоненти, за виключенням ципросульфаміду). У кожній чашці Петрі 10 насінин маїсу (кукурудзи звичайної сорт Олдхем) рівномірно розподіляли та кришки поміщали на місце. Чашки Петрі поміщали у набір парників до 24 °C± 2 °C вдень та 17 °C ± 2 °C вночі. Ртутні лампи високого тиску (400 Вт) застосовували для додавання денного світла протягом хмарних умов. У міру необхідності, невеликі об'ємі води додавали до чашок Петрі, коли необхідно було підтримувати вологість фільтрувального паперу. Через 13 днів корені з усього насіння з кожного контейнеру збирали 11 UA 103623 C2 шляхом зрізання настільки близько до основи, наскільки це можливо. Негайно вимірювали масу свіжих коренів. Дані аналізували та результати підсумовано у Таблиці 1 нижче. Таблиця 1 Вплив ципросульфаміду на розвиток коренів маїсу під час пророщування у тестовій системі, вільній від грунту 1) Реплікат № 1 2 3 4 Середні значення 5 10 15 20 25 30 35 40 Холостий WP 500 278 374 115 317 Маса (мг) свіжих зібраних коренів WP + WP + WP + 625 млн. ч. активного 1250 млн. ч. активного 2500 млн. ч. активного 2) 2) 2) інгредієнта інгредієнта інгредієнта 547 846 634 767 1087 350 587 700 918 579 717 1211 620 838 778 Скорочення та умови відповідно до Таблиці 1: WP = композиції допоміжних речовин 20 % композиції порошку, що змочується, активного інгредієнта 1) = Маса свіжих коренів через 13 днів після висівання 2) = концентрація активного інгредієнта ципросульфаміду, введеного як 20 % композиція порошку, що змочується Ці результати демонструють, що розвиток коренів пророслого насіння маїсу був значно підсилений у присутності ципросульфаміду. Приклад 2 Регулювання росту пагонів Три способи обробки ципросульфамідом (1-3) використовували у випробуванні, що було розроблено для вивчення впливів на розвиток пагонів. Спосіб обробки 1 полягав в обробці насіння. Для цього, п'ятдесят насінин кожного з двох сортів маїсу (Cecelia та Abraxas) зважували та поміщали у кожну з скляних колб на 50 мл з різьбовими кришками. До однієї з цих колб додавали достатню кількість композиції порошку, що змочується, ципросульфаміду (20 % композиція) для забезпечення 1 г ципросульфаміду на 1000 г насіння. До другої колби додавали таку саму кількість холостої композиції (аналогічні компоненти, але без ципросульфаміду). До кожної колби додавали 10 мл деіонізованої води, до закритої кришки. Потім колби поміщали до струшувачу на 20 хвилин таким чином, щоб насіння було рівномірно покрито композицією. Для способів 2 та 3, 240 торф'яні горщики (діаметром 7 см) наповнювали до 3 см від верху обробленим парю суглинистим грунтом (20 % піску, 57 % мулу, 23 % глини, pH 6,8 та 1,4 % органічної речовини). Додатково, 120 чашок Петрі (діаметром 10 см) наповнювали (на глибину 1 см) таким самим грунтом. Композиція 20 % порошку, що змочується, ципросульфаміду, диспергували у деіонізований воді з одержанням необхідної концентрації (ppm). 120 горщиків (Обробка 2) та усі чашок Петрі (Обробка 3) поміщали на "стрічку конвеєру" машини для знищення бур'янів. Розчин для розпилення ципросульфаміду поміщали у апарат для внесення агрохімікатів та вносили у цільові горщики/чашки при об'ємі розпилення, що становив 300 л/га через сопло з плоским факелом розпилення. Це забезпечувало еквівалент величини дози до 1000 г ципросульфаміду на гектар поверхні грунту. Для способу обробки 1, п'ять оброблених насінин маїсу висіювали на 8 реплікатних необроблених горщиків та покривали необробленим грунтом. Для способу обробки 2, п'ять необроблених насінин висіювали у 8 реплікатних оброблених горщиків та покривали необробленим грунтом. Для способу обробки 3, п'ять необроблених насінин висіювали у 8 реплікатних необроблених горщиків та покривали з використанням обробленого грунту з чашок Петрі. Контроль (обробка 4) мав також необроблене насіння, нанесене на необроблений грунт. Розміщення ципросульфаміду як результат таких способів обробки показано на Фігурі 1 Фігура 1 Обробка активними речовинами у випробуванні у горщиках у парниках (1 обробка насіння, 2 під насінням, 3 над насінням, 4 необроблено) 12 UA 103623 C2 5 Усі горщики змочували водою та поміщали у набір парників до 24 °C± 2 °C вдень та 17 °C ± 2 °C вночі. Відносна вологість стандартно становила вище 60 %. Ртутні лампи високого тиску (400 Вт) використовували для додавання денного світла протягом хмарних умов. Горщики змочували водою у міру необхідності. Через 25 днів після висівання висоту кожної рослини вимірювали від поверхні грунту до верхівки найвищого листа, який підтримували проти лінійки. Результати підсумовані у Таблиці 2: Таблиця 2 Вплив обробки на висоту рослини 2 видів кукурудзи (1 = обробка насіння; 2 = грунт під насінням; 3 = грунт над насінням; 4 = необроблено) Вид Обробка Реплікат 1 2 3 4 5 6 7 8 Середнє значення Cecilia Abraxas 1 2 3 4 1 2 3 4 Середня висота рослин у кожному горщику (см) через 25 днів після висівання 34,3 46,0 43,0 57,5 28,2 34,2 25,2 34,8 40,7 46,0 54,0 49,2 20,8 34,5 26,6 37,2 50,0 50,0 47,6 52,2 31,6 34,4 29,6 36,2 38,3 48,2 47,0 61,4 22,6 33,4 32,2 33,6 39,3 42,8 55,5 42,3 25,2 32,2 31,4 33,0 44,0 41,7 58,0 62,7 22,2 33,6 32,2 37,4 41,0 40,6 36,8 59,8 28,8 30,5 32,8 38,8 41,7 40,3 40,8 57,2 30,6 34,6 33,0 37,3 41,2 44,4 47,8 55,3 26,3 33,4 30,4 36,0 10 Такі результати показують, що висота саджанців маїсу може бути змінена шляхом нанесення ципросульфаміду. Статистичний аналіз показав, що усі обробки значно зменшували висоту рослин у Cecilia та Abraxas. 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Застосування сполуки формули (І) або її солей 20 25 , (I) де X являє собою СН, 1 5 6 R являє собою -CO-NR R , 3 R являє собою водень, 4 (R )m являє собою метоксигрупу, m являє собою 1, 5 R являє собою водень, 6 R являє собою циклопропіл, n являє собою 0, для модифікації розвитку корисних рослин, що характеризується поліпшенням росту коренів корисних рослин. 13 UA 103623 C2 5 10 15 20 25 30 35 2. Застосування за п. 1, що характеризується збільшенням росту коренів корисних рослин, що стосується збільшення загальної маси коренів, середньої довжини коренів, середньої товщини коренів, швидкості росту коренів або вторинних коренів. 3. Застосування за п. 1 або 2, яке відрізняється тим, що поліпшення росту коренів корисних рослин характеризується покращенням стійкості корисних рослин. 4. Застосування за будь-яким з пп. 1-3, яке відрізняється тим, що поліпшення росту коренів корисних рослин характеризується покращенням поглинання води коренями корисних рослин. 5. Застосування за будь-яким з пп. 1-4, яке відрізняється тим, що поліпшення росту коренів корисних рослин характеризується підвищенням засвоєння живильних речовин коренями корисних рослин. 6. Застосування за будь-яким з пп. 1-5, яке відрізняється тим, що поліпшення росту коренів корисних рослин характеризується підвищенням врожайності корисних рослин. 7. Застосування за будь-яким з пп. 1-6, яке відрізняється тим, що сполуку формули (І) або її солі наносять разом з допоміжними речовинами для препаративних форм. 8. Застосування за будь-яким з пп. 1-7, яке відрізняється тим, що сполуку формули (І) або її солі наносять у комбінації з одним або більше інших агрохімікатів. 9. Застосування за п. 8, яке відрізняється тим, що сполуку формули (І) або її солі наносять разом з допоміжними речовинами для препаративних форм. 10. Застосування за будь-яким з пп. 1-9, яке відрізняється тим, що корисними рослинами є зернові рослини, цукровий буряк, бавовник, соєві боби, рослини для висаджування на плантаціях, рослини у плодівництві та виноградарстві. 11. Застосування за п. 10, яке відрізняється тим, що корисними рослинами є пшениця, ячмінь, жито, тритикале, просо, рис або кукурудза. 12. Застосування за п. 11, яке відрізняється тим, що корисними рослинами є кукурудза. 13. Застосування за будь-яким з пп. 1-12, що характеризується нанесенням ефективної кількості сполуки формули (І) або її солей, як визначено в п. 1, на локус корисних рослин. 14. Застосування за п. 13, що характеризується досходовим нанесенням сполуки формули (І) або її солей. 15. Застосування за п. 14, що характеризується післясходовим нанесенням сполуки формули (І) або її солей. 16. Застосування за п. 14 або 15, що характеризується нормою внесення від 0,0001 до 4 кг/га активної речовини формули (І). 17. Застосування за п. 13, що характеризується нанесенням сполуки формули (І) або її солей при обробці насіння. 18. Застосування за п. 17, що характеризується обробкою насіння корисних рослин нормою внесення від 0,001 до 10 г активної речовини формули (І) на кг насіння. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14